Роберт I (*Robert le Bon, 1277 — 20 січня 1343) — король Неаполя у 1309—1343 роках. Мав прізвисько «Добрий» та «Мудрий». Був далеким нащадком Великих князів Київських.
Роберт I | ||
| ||
---|---|---|
1309 — 1343 | ||
Попередник: | Карл II | |
Наступник: | Джованна I | |
| ||
1309 — 1343 | ||
Коронація: | Титулярний | |
Попередник: | Карл II | |
Наступник: | Джованна I і Людовік І | |
Народження: | 1277 Санта-Марія-Капуа-Ветере, Провінція Казерта, Кампанія, Італія | |
Смерть: | 20 січня 1343 Неаполь, Неаполітанське королівство | |
Поховання: | d | |
Рід: | Анжуйська династія Капетингів | |
Батько: | Карл II | |
Мати: | Марія Арпад | |
Шлюб: | d і d | |
Діти: | 2 сина і 2 доньки | |
Медіафайли у Вікісховищі |
Життєпис
Молоді роки
Походив з династії Анжу-Капетингів. Третій син Карла II, короля Неаполя, та угорської принцеси Марії. Марія була донькою короля Стефана V, що був нащадком Великих князів Київський Володимира Мономаха та Ярослава Мудрого, праправнуком української княжни Єфросинії, доньки Великого князя Київського Мстислава Великого. Її мати — Єлизавета, була донькою половецького хана Котяна, вождя наддніпрянських племен, що мешкали на теренах сучасної України та були союзниками князів Київської Русі та його дружини: Галицької княжни, доньки князя Мстислава Галицького. У той же час династія Анжу є прямими нащадками Анни Ярославни.
Народився 1277 року. Здобув гарну освіту.
Після того як старші брати — Карл Мартелл, успадкувавши від своєї матері права на престол Угорщини, після смерті короля Ласло IV вступив в боротьбу за угорську корону, був коронований 1291 року, але помер, не домігшись бажаного, й Людовик обрав духовну кар'єру, ставши єпископом Тулузи, Роберт став спадкоємцем Карла II. Небіж Роберта — Карл I Роберт, який домігся угорської корони, був змушений зректися своїх прав на Неаполь.
1295 року за посередництва папи римського було укладено мир в Ананьї, за яким Хайме II, король Арагону, відмовлявся від Сицилії на користь Анжуйской династії, після чого Роберт одружився з Іоландою Арагонською, сестрою Хайме II. Але підписаний мир і шлюб не принесли Роберту Сицилії: сицилійці не визнали передачі острова династії Анжу і обрали своїм королем Федеріго II, молодшого брата Хайме II. 1296 року отримує титул герцога Калабрії.
У 1298 році, скориставшись протистоянням нового сицилійського короля з папою римським Боніфацієм VIII, Роберт на чолі війська висадився на Сицилії. Водночас неаполітанський флот здобув перемогу над сицилійським у битві при мисі Орландо. Втім у битві при Катаньї Роберт зазнав поразки від Федеріго II. Військові дії тривали до 1302 року. За угодою 1302 року в Калтабеллоті Карл II і Роберт визнали Федеріго II довічним королем Сицилії, що фактично означало їх відмову від продовження боротьби за острів.
Королювання
1309 року після смерті батька, Роберт вступив на трон Неаполя, при цьому виявився на довгі роки очільником гвельфів в Італії. надав підтримку папі римському Клименту V, який оселився в авіньойні, що належав графству Прованс, володарем якого був Роберт I. 1310 року від папи римського отримав посаду вікарія Тоскани і Романьї.
У 1311—1313 роках Роберт I воював з імператором Генріхом VII Люксембургом. У травні 1312 року Генріх VII, тимчасово упокоривши ломбардні міста, вступив до Риму. Але правий берег Тибру з собором святого Петра перебував під контролем неаполітанських військ під командуванням Іоанна Ахайського, брата Роберта. Генріх VII не зміг зламати їх опору. В результаті імператор коронувався в Сан-Джованні-ді-Латерано 22 липня 1312 року і залишив Рим. Водночас проти Неаполітанського короля виступив Федеріго II, король Сицилії, який захопив Калабрію.
Після смерті Генріха VII 24 серпня 1313 року Роберт продовжив війну з гібеллінами в Північній Італії. 1314 року спробував захопити Сицилію, але без успіху. 1315 року війська Неаполю зазнали поразки у битві при Монтекатіні в Тоскані. 1316 року війна з Федеріго II поновилася. Водночас того ж року Роберт I завдав поразки Маттео I Вісконті, захопивши Павію та південну Ломбардію.
Зрештою у 1317 році укладено перемир'я за яким Роберт I відмовився від завоювань на Сицилії в обмін Фредерік II повернув тому усі землі в Калабрії. Того ж року папа римський Іоанн XXII за заслуги короля Роберта перед Святим престолом звів його в сан сенатора Риму.
Після цього став запрошувати до королівства тосканських купців, насамперед з Флоренції. Почалася розбудова Неаполя, який наприкінці правління Роберта I перетворився на одне з великих міст Італії.
У 1318 році король Неаполю домігся підпорядкування Генуезької республіки, а 1319 року — Брешії, а також змусив рахуватися династії Вісконті (володарів Мілану) та Скалігери (володарів Верони). На нетривалий час став фактичний правителем усієї Італії. Проте вже у 1320—1321 роках втратив вплив на північну Італію, окрім П'ємонту.
1321 року, скориставшись покладання інтердикту папою римським Іоанном XXII на Сицилію, Роберт I поновив війну з Федеріго II, але у битві при Палермо син Роберта — Карл — зазнав поразки. У 1325 році зіткнувся з повстанням в Романьї, де зазнав невдачі. Втім того ж року домігся обрання свого сина Карла правителем Флоренції.
У 1326—1327 роках відбулася чергова війна з Сицилією, втім без результату. У 1328 році Роберт I успішно протистояв імператору Людвігу IV Баварському, а в 1330 році завдав поразки Іоанну Люксембург, королю Богемії, змусивши його залишити Італію. У 1334 році в результаті повстання Роберт I втратив владу в Генуї.
1339 року за підтримки папи римського Бенедикта XII, Роберт I зробив нову спробу підкорити Сицилію. Війна тривала до 1342 року, коли неаполітанські війська зазнали поразки при Терміні й Мілаццо, також втрачено Ліпарські острови. Проте боротьба тривала до самої смерті короля Роберта I. Владу успадкувала онука Джованна I.
Меценат
Роберта I високо цінували Петрарка і Боккаччо як високоосвіченого монарха і покровителя мистецтв. Петрарка домагався честі виступити перед Робертом перед тим, як податися до Риму для отримання вінка на Капітолійському пагорбі в 1341 році. Він же присвятив Роберту поему «Африка», яка побачила світ уже після смерті як короля, так і автора.
Запрошував італійських митців (скульпторів та художників) з усієї Італії, зокрема Тіно ді Камаіно, Джотто. Багато зробив для розвитку Неаполітанського королівства.
Родина
1. Дружина — Іоланда (1273—1302), донька Педро III, короля Арагону
Діти:
- Карло (1298—1328), герцог Калабрії
- Людовік (1300—1310)
2. Дружина — Санча, донька Хайме ІІ, короля Майорки
2. бастарда (доньки)
Родовід
Роберт веде свій родовід, в тому числі, й від Великих князів Київських Мстислава Великого та Володимира Мономаха.
16. Філіпп II | ||||||||||||||||
8. Людовик VIII | ||||||||||||||||
17. Ізабелла де Ено | ||||||||||||||||
4. Карл I (король Неаполю) | ||||||||||||||||
18. Альфонсо VIII | ||||||||||||||||
9. Бланка Кастильська | ||||||||||||||||
19. Елеанора Англійська | ||||||||||||||||
2. Карл II (король Неаполю) | ||||||||||||||||
20. Альфонсо ІІ Провансальський | ||||||||||||||||
10. Рамон Беренгер IV | ||||||||||||||||
21. Гарсенда | ||||||||||||||||
5. Беатріса Прованська | ||||||||||||||||
22. Томас Савойський | ||||||||||||||||
11. Беатріс Савойська | ||||||||||||||||
23. Маргарет Женевська | ||||||||||||||||
1. Роберт | ||||||||||||||||
24. Андрій ІІ | ||||||||||||||||
12. Бела IV | ||||||||||||||||
25. Гертруда Меранська | ||||||||||||||||
6. Стефан V Арпад | ||||||||||||||||
26. Феодор I Ласкаріс | ||||||||||||||||
13. Марія Ласкарина | ||||||||||||||||
27. Анна Ангеліна | ||||||||||||||||
3. Марія | ||||||||||||||||
28. Сутой Половець | ||||||||||||||||
14. Котян Половецький | ||||||||||||||||
7. Єлизавета Половчанка | ||||||||||||||||
30. Мстислав Галицький | ||||||||||||||||
15. Княжна Галицька | ||||||||||||||||
Примітки
- (обидва одночасно заявили свої претензії на цей титул)
Джерела
- Romolo Caggese, Italia, 1313—1414, in Storia del mondo medievale, vol. VI, 1999, pp. 296–331
- Ronald G. Musto, Medieval Naples: A Documentary History, 400—1400. A Documentary History of Naples. [1]. New York: Italica Press, 2013, "The Angevins: Robert of Anjou, Giovanna I, " pp. 192–298
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Robert I Robert le Bon 1277 20 sichnya 1343 korol Neapolya u 1309 1343 rokah Mav prizvisko Dobrij ta Mudrij Buv dalekim nashadkom Velikih knyaziv Kiyivskih Robert IRobert I Korol Neapolyu 1309 1343 Poperednik Karl II Nastupnik Dzhovanna I Korol Yerusalimu 1309 1343 Koronaciya Titulyarnij Poperednik Karl II Nastupnik Dzhovanna I i Lyudovik I Narodzhennya 1277 1277 Santa Mariya Kapua Vetere Provinciya Kazerta Kampaniya ItaliyaSmert 20 sichnya 1343 Neapol Neapolitanske korolivstvoPohovannya dRid Anzhujska dinastiya KapetingivBatko Karl IIMati Mariya ArpadShlyub d i dDiti 2 sina i 2 donki Mediafajli b u VikishovishiZhittyepisMolodi roki Pohodiv z dinastiyi Anzhu Kapetingiv Tretij sin Karla II korolya Neapolya ta ugorskoyi princesi Mariyi Mariya bula donkoyu korolya Stefana V sho buv nashadkom Velikih knyaziv Kiyivskij Volodimira Monomaha ta Yaroslava Mudrogo prapravnukom ukrayinskoyi knyazhni Yefrosiniyi donki Velikogo knyazya Kiyivskogo Mstislava Velikogo Yiyi mati Yelizaveta bula donkoyu poloveckogo hana Kotyana vozhdya naddnipryanskih plemen sho meshkali na terenah suchasnoyi Ukrayini ta buli soyuznikami knyaziv Kiyivskoyi Rusi ta jogo druzhini Galickoyi knyazhni donki knyazya Mstislava Galickogo U toj zhe chas dinastiya Anzhu ye pryamimi nashadkami Anni Yaroslavni Narodivsya 1277 roku Zdobuv garnu osvitu Pislya togo yak starshi brati Karl Martell uspadkuvavshi vid svoyeyi materi prava na prestol Ugorshini pislya smerti korolya Laslo IV vstupiv v borotbu za ugorsku koronu buv koronovanij 1291 roku ale pomer ne domigshis bazhanogo j Lyudovik obrav duhovnu kar yeru stavshi yepiskopom Tuluzi Robert stav spadkoyemcem Karla II Nebizh Roberta Karl I Robert yakij domigsya ugorskoyi koroni buv zmushenij zrektisya svoyih prav na Neapol 1295 roku za poserednictva papi rimskogo bulo ukladeno mir v Ananyi za yakim Hajme II korol Aragonu vidmovlyavsya vid Siciliyi na korist Anzhujskoj dinastiyi pislya chogo Robert odruzhivsya z Iolandoyu Aragonskoyu sestroyu Hajme II Ale pidpisanij mir i shlyub ne prinesli Robertu Siciliyi sicilijci ne viznali peredachi ostrova dinastiyi Anzhu i obrali svoyim korolem Federigo II molodshogo brata Hajme II 1296 roku otrimuye titul gercoga Kalabriyi U 1298 roci skoristavshis protistoyannyam novogo sicilijskogo korolya z papoyu rimskim Bonifaciyem VIII Robert na choli vijska visadivsya na Siciliyi Vodnochas neapolitanskij flot zdobuv peremogu nad sicilijskim u bitvi pri misi Orlando Vtim u bitvi pri Katanyi Robert zaznav porazki vid Federigo II Vijskovi diyi trivali do 1302 roku Za ugodoyu 1302 roku v Kaltabelloti Karl II i Robert viznali Federigo II dovichnim korolem Siciliyi sho faktichno oznachalo yih vidmovu vid prodovzhennya borotbi za ostriv Korolyuvannya 1309 roku pislya smerti batka Robert vstupiv na tron Neapolya pri comu viyavivsya na dovgi roki ochilnikom gvelfiv v Italiyi nadav pidtrimku papi rimskomu Klimentu V yakij oselivsya v avinojni sho nalezhav grafstvu Provans volodarem yakogo buv Robert I 1310 roku vid papi rimskogo otrimav posadu vikariya Toskani i Romanyi U 1311 1313 rokah Robert I voyuvav z imperatorom Genrihom VII Lyuksemburgom U travni 1312 roku Genrih VII timchasovo upokorivshi lombardni mista vstupiv do Rimu Ale pravij bereg Tibru z soborom svyatogo Petra perebuvav pid kontrolem neapolitanskih vijsk pid komanduvannyam Ioanna Ahajskogo brata Roberta Genrih VII ne zmig zlamati yih oporu V rezultati imperator koronuvavsya v San Dzhovanni di Laterano 22 lipnya 1312 roku i zalishiv Rim Vodnochas proti Neapolitanskogo korolya vistupiv Federigo II korol Siciliyi yakij zahopiv Kalabriyu Pislya smerti Genriha VII 24 serpnya 1313 roku Robert prodovzhiv vijnu z gibellinami v Pivnichnij Italiyi 1314 roku sprobuvav zahopiti Siciliyu ale bez uspihu 1315 roku vijska Neapolyu zaznali porazki u bitvi pri Montekatini v Toskani 1316 roku vijna z Federigo II ponovilasya Vodnochas togo zh roku Robert I zavdav porazki Matteo I Viskonti zahopivshi Paviyu ta pivdennu Lombardiyu Zreshtoyu u 1317 roci ukladeno peremir ya za yakim Robert I vidmovivsya vid zavoyuvan na Siciliyi v obmin Frederik II povernuv tomu usi zemli v Kalabriyi Togo zh roku papa rimskij Ioann XXII za zaslugi korolya Roberta pered Svyatim prestolom zviv jogo v san senatora Rimu Pislya cogo stav zaproshuvati do korolivstva toskanskih kupciv nasampered z Florenciyi Pochalasya rozbudova Neapolya yakij naprikinci pravlinnya Roberta I peretvorivsya na odne z velikih mist Italiyi U 1318 roci korol Neapolyu domigsya pidporyadkuvannya Genuezkoyi respubliki a 1319 roku Breshiyi a takozh zmusiv rahuvatisya dinastiyi Viskonti volodariv Milanu ta Skaligeri volodariv Veroni Na netrivalij chas stav faktichnij pravitelem usiyeyi Italiyi Prote vzhe u 1320 1321 rokah vtrativ vpliv na pivnichnu Italiyu okrim P yemontu 1321 roku skoristavshis pokladannya interdiktu papoyu rimskim Ioannom XXII na Siciliyu Robert I ponoviv vijnu z Federigo II ale u bitvi pri Palermo sin Roberta Karl zaznav porazki U 1325 roci zitknuvsya z povstannyam v Romanyi de zaznav nevdachi Vtim togo zh roku domigsya obrannya svogo sina Karla pravitelem Florenciyi U 1326 1327 rokah vidbulasya chergova vijna z Siciliyeyu vtim bez rezultatu U 1328 roci Robert I uspishno protistoyav imperatoru Lyudvigu IV Bavarskomu a v 1330 roci zavdav porazki Ioannu Lyuksemburg korolyu Bogemiyi zmusivshi jogo zalishiti Italiyu U 1334 roci v rezultati povstannya Robert I vtrativ vladu v Genuyi 1339 roku za pidtrimki papi rimskogo Benedikta XII Robert I zrobiv novu sprobu pidkoriti Siciliyu Vijna trivala do 1342 roku koli neapolitanski vijska zaznali porazki pri Termini j Milacco takozh vtracheno Liparski ostrovi Prote borotba trivala do samoyi smerti korolya Roberta I Vladu uspadkuvala onuka Dzhovanna I MecenatRoberta I visoko cinuvali Petrarka i Bokkachcho yak visokoosvichenogo monarha i pokrovitelya mistectv Petrarka domagavsya chesti vistupiti pered Robertom pered tim yak podatisya do Rimu dlya otrimannya vinka na Kapitolijskomu pagorbi v 1341 roci Vin zhe prisvyativ Robertu poemu Afrika yaka pobachila svit uzhe pislya smerti yak korolya tak i avtora Zaproshuvav italijskih mitciv skulptoriv ta hudozhnikiv z usiyeyi Italiyi zokrema Tino di Kamaino Dzhotto Bagato zrobiv dlya rozvitku Neapolitanskogo korolivstva Rodina1 Druzhina Iolanda 1273 1302 donka Pedro III korolya Aragonu Diti Karlo 1298 1328 gercog Kalabriyi Lyudovik 1300 1310 2 Druzhina Sancha donka Hajme II korolya Majorki 2 bastarda donki RodovidRobert vede svij rodovid v tomu chisli j vid Velikih knyaziv Kiyivskih Mstislava Velikogo ta Volodimira Monomaha 16 Filipp II 8 Lyudovik VIII 17 Izabella de Eno 4 Karl I korol Neapolyu 18 Alfonso VIII 9 Blanka Kastilska 19 Eleanora Anglijska 2 Karl II korol Neapolyu 20 Alfonso II Provansalskij 10 Ramon Berenger IV 21 Garsenda 5 Beatrisa Provanska 22 Tomas Savojskij 11 Beatris Savojska 23 Margaret Zhenevska 1 Robert 24 Andrij II 12 Bela IV 25 Gertruda Meranska 6 Stefan V Arpad 26 Feodor I Laskaris 13 Mariya Laskarina 27 Anna Angelina 3 Mariya 28 Sutoj Polovec 14 Kotyan Poloveckij 7 Yelizaveta Polovchanka 30 Mstislav Galickij 15 Knyazhna Galicka Primitki obidva odnochasno zayavili svoyi pretenziyi na cej titul DzherelaRomolo Caggese Italia 1313 1414 in Storia del mondo medievale vol VI 1999 pp 296 331 Ronald G Musto Medieval Naples A Documentary History 400 1400 A Documentary History of Naples 1 New York Italica Press 2013 The Angevins Robert of Anjou Giovanna I pp 192 298