Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Різанина в Сі вчині винищення українського населення села Сівчина здійснене 11 квітня 1945 року підрозділами Армії Крайо

Різня в Сівчині

Різня в Сівчині

Різанина в Сі́вчині — винищення українського населення села Сівчина, здійснене 11 квітня 1945 року підрозділами Армії Крайової, (ймовірно, з Львівської округи АК), Батальйонів хлопських та селянами-поляками з навколишніх сіл.

Різанина в Сівчині
image
Могила цивільних українців, мешканців села Сівчин, закатованих польськими підрозділами АК у квітні 1945 року

Могила цивільних українців, мешканців села Сівчин, закатованих польськими підрозділами АК у квітні 1945 року
Дата:
Місце:
Результат: Знищено місцеве українське населення

Географічні відомості

Сівчина (пол. Sufczyna) — село в гміні Бірча Перемишльського повіту в Підкарпатському воєводстві Польщі. Розташовано на території Західних Карпат, над річкою Ступниця (пол. Stupnica), правого притоку Сяну, на відстані 5 кілометрів на північ від Бірчі, 22 кілометри на захід від Перемишля і 48 кілометрів на південний схід від столиці воєводства — міста Ряшіва.

Історичні дані

Перші дані про село відносяться до 1456 року, коли Сівчина була власністю Станіслава, Миколи і Яна Кмітів (пол. Stanisława, Mikołaja i Jana Kmitów). 1939 року в селі мешкали 949 українців, 123 поляки, 23 євреї.

Після нападу 1 вересня 1939 року Третього Рейху на Польщу й початку Другої світової війни та вторгнення СРСР до Польщі 17 вересня 1939 року Сівчина разом з іншими навколишніми селами відійшла до СРСР і ввійшла до складу Бірчанського району (районний центр — Бірча) утвореної 4 грудня 1939 року Дрогобицької області УРСР (обласний центр — місто Дрогобич).

Передумови

Починаючи з 1942 року польське прокомуністичне й антикомуністичне підпілля при підтримці місцевого польського населення тероризувало українське населення Лемківщини, Холмщини та Надсяння, винищуючи при першій-ліпшій можливості патріотично настроєних українців разом з сім'ями та залякуючи всіх решта. Узимку 1943—1944 років ця активність тільки посилюється, причому особливо з боку підрозділів Армії Крайової. Керівництво УПА, прагнучи порозуміння, видає кілька звернень до поляків, в яких, зокрема, пригадуючи Катинський розстріл, смерть генерала Сікорського, виселення поляків в Казахстан та Сибір, українські та польські жертви комуністичного режиму в тюрмах «Бригідки», «Лонцького», гетто «Замарстинів», пропонувала польській стороні не конфронтацію та взаємопоборювання, а боротьбу пліч-о-пліч проти спільного ворога — московського імперіалізму. А для захисту українського населення на допомогу місцевому підпіллю у квітні 1944 року з Волині на Холмщину передислоковано сотню «Вовки» під командуванням Ягоди-Черника та два курені із загону полковника Острожського, а власне на Посяння — з Карпатських лісів сотню УПА з куреня «Сіроманці» під командуванням Яструба. Під захистом цих підрозділів та під керівництвом прибулих старшин УПА на Закерзонні в українських селах було створено Самооборонні Кущові Відділи й місцеві відділи УПА, об'єднані в 11 сотень Закерзоння, а саме: сотні Байди, Громенка, Нечая, Остапа, Чорного, курені Евгена та Рена, (кожен у складі трьох сотень). З наближенням лінії фронту, ймовірно, щоб уникнути протистояння з великими військовими підрозділами Червоної Армії та вермахту, та згідно з інструкцією Головного Командування, ці 11 сотень під загальним керівництвом Василя Мізерного (Рена) здійснюють рейд в Карпати до Чорного лісу. Повернулись в волинські й карпатські ліси й прибулі підрозділи. І збройні формування поляків, котрі на час перебування загонів УПА припинили свої напади, тепер знову розпочали акції проти українців.

Наприкінці липня — на початку серпня 1944 року село було захоплене Червоною армією, (сусідня Березка захоплена 31 липня), 6 серпня захоплено обласний центр місто Дрогобич, а вже за тиждень, 13 серпня, розпочато примусову мобілізацію до Червоної Армії українського чоловічого населення в місті та області (Облвоєнком підполковник Карличев). У селі залишились переважно жінки, діти та люди похилого віку, які й стали жертвами різанини.

31 серпня 1944 року начальником НКВС призначений Герой Радянського Союзу Сабуров Олександр Миколайович, який був безпосереднім організатором військових операцій проти Української Повстанської Армії і підпілля ОУН та часто особисто брав участь у репресіях проти членів сімей учасників Руху Опору. Ще в часи Другої світової війни радянські партизани під командуванням Сабурова, часто переодягнені в німецьку уніформу, здійснювали терористичні акції і чинили масові насильства щодо місцевого населення. Та й в післявоєнний час під його керівництвом створювались спецгрупи НКВД, які під виглядом загонів УПА вчиняли звірства на території області. Тим більше, що мали, як і структури НКДБ-МДБ-КДБ на це відповідні накази.

У січні 1945 року в Сівчині замордовано вчительську родину Сугерів (пол. Sugierów). Тіла жертв нападу Яна Сугери, його дружини Анелі, синів Збігнєва та Мечислава (пол. Jana Sugiera, jego żony Anieli i synów Zbigniewa i Mieczysława) знайдено в підвалі, скинутими туди по тортурах, вчинених в будинку, й поховано в Бірчі. Звістка про цю різню мала широкий розголос.

У березні 1945 року села Березка, Сівчина, як і весь Бірчанський район з районним центром Бірча, а також Ліськівський район із районним центром Лісько та західна частина Перемишльського району включно з містом Перемишль зі складу Дрогобицької області УРСР передано Польщі.

Обставини трагедії

11 квітня 1945 року підрозділами Армії Крайової, (ймовірно, з Львівської округи АК), Батальйонів хлопських та селянами-поляками з навколишніх сіл здійснено напад на Сівчину, внаслідок якого були замордовані 900 українських мешканців Сівчини.

Братська могила кількох десятків українських мешканців села, замордованих 11 квітня 1945 року, знаходиться на греко-католицькому цвинтарі Сівчина.

Того самого дня замордовано також велику кількість українців в сусідніх селах: Березка — 180 осіб (різанина в Березці), Бахів (Польща) — від 70 до 100 осіб (різанина в Бахові).

Спогади очевидців

Фрагмент на ту тему в спогадах Івана Оліяра з Сівчини — псевдо «Кум»:

Як раз того часу 14 квітня (тут помилка — 11 квітня) стався напад банди з Гути-Березки, польського села, на Бахів. Вбито 24 особи. Пограбувавши маєток і підпаливши хати, банда рушила на Березку. В Березці вбили 173 особи. На плебанії загинув, забитий сокирами, парох отець Білик разом з родиною. Перейшовши Березку, рушили на Сівчину. Вбили 26 осіб. Від Софії Гутман вимагали 500 злотих. Взяла всі гроші, віддала, й вижила. В Павла Гутмана забракло до суми, яку вимагали, 20 злотих — в зв'язку з тим він не пережив (тієї різні), а гроші все одно забрали. Мешканці втікали в ліс, банда дійшла вже до половини села, коли надійшли наші стрільці з УПА. Поляки повернули. Я перебував в той час на вишколі (навчанні) в котовськомі лісі з новоствореною чотою. Прибіг лісник з Сівчини з повідомленням про безчинства бандитів. Чота рушила негайно, але поляків в селі вже не застала". (пол. fragment na ten temat we wspomnieniach Iwana Olijara z Sufczyny - pseudonim "Kum": "Jak raz w tym czasie 14 (?) kwietnia odbył się napad bandy z Huty Brzuski, polskiej wsi, na Bachów. Zabito 184 osoby. Ograbiwszy majątek i podpaliwszy chaty, banda ruszyła na Brzuskę. W Brzusce zabili 173 osoby. Na plebanii zginął, zabity siekierą, proboszcz ojciec Biłyk wraz z rodziną. Przeszedłszy Brzuskę, ruszyli na Sufczynę. Zabili 26 osób. U Sofii Hutman zażądali 500 zł. Zabrała wszystkie pieniądze, dała, i przeżyła. U Pawła Hutman zabrakło do żądanej sumy 20 zł - w związku z tym on nie przeżył, a pieniądze i tak zabrali. Mieszkańcy uciekali w las, banda doszła już do połowy wsi, kiedy nadbiegli nasi striłci z UPA. Polacy zawrócili. Ja przebywałem w tym czasie na szkoleniu w kotowskim lesie z nowopowstałą czotą. Przybiegł łącznik z Sufczyny z wiadomością o bestialstwie bandytów. Czota ruszyła bezwłocznie, ale Polaków we wsi już nie zastała".)

Реакція на трагедію

Влада Польщі

Влада прокомуністичної Польщі обмежилась констатацією самого факту та складенням списків жертв різні.

Влада Польської Республіки (пол. Polska, Rzeczpospolita Polska) розсекретила архівну справу про різню в Бахові, Березці та Сівчині. Документи були надруковані в тижневику «Наше слово» за 30 квітня 2006 року. А також проведено опитування та запис показів свідків тих подій.

Керівництво СРСР

Влада СРСР використала факти мордувань для дискредитації поляків та, одночасно, як один з аргументів на користь переселення українців з території Закерзоння в СРСР. Як твердить Петро Мірчук:

Польський терор беззастережно піддержує московське НКВД, щоб могти вказувати на нього і давати переслідуваним українцям єхидну «пораду»: Тікайте перед польськими бандитами в Україну, переселюйтесь до УРСР.

Українська Повстанська Армія

14 квітня 1945 року УПА випускає своє звернення, в якому говориться:

ПОЛЯКАМ! Ліського й Сивіцького повітів — до загального відома. Останнім часом здаввлося, що українсько-польські взаємини на цьому терені вже на добрій дорозі, що вже польське суспільство цього терену при допомозі чесних поляків-патріотів вплинула на поведінку розбещеної дотепер сучасної адміністрації, а головно «Міліції Обивательської» (МО); здавалось, що вже й тут, на місце сталінських агентів, прийшли до голосу поляки, яким дороге майбутнє їхнього народу. Та, на жаль, воно не так! Після короткої перерви, по наших відплатних акціях під Середнім Селом 7. 2. , у Завадці 5. 3., у Станковій 6. 3., та в Пашівському Лісі 5. 3. 1945 р., непоправні бандити з «Міліції Обивательської», вірні слуги кровожадного Кремля почали знову продовжувати грабіж і палення наших сіл: Березка 23. 3 і 10. 4., Бібрка 5. 4., а дня 13. 4. вандальським актом у Волі Матіяшовій (Ліський повіт) припечатали свою неминучу загибіль. Тому ПОВІДОМЛЯЄМО все польське суспільство, що за вандалізм, який поповнили бандити з польської «Міліції Обивательської» дня 13. 4. У Волі Матіяшовій над раненим молодим українцем, жителем цього ж села (людину легко ранену в ногу, масакрували ці обер-бандити прикладами крісів й недобитого закопали в землю живцем) — за цей обер-бандитизм, за всі попередні та вище наведені грабіжницько-бандитські акції, проведені над українським населенням, оголошуємо «Міліції Обивательській» (МО) відплатну акцію. Цю акію переводитимемо масово і в залежності від потреби будемо стосувати всякі форми відплати (засідки, індивідуальний терор і інші). Постараємося карати тільки винних, та зазначуємо, що куля не розбирає, і що спеціяльних слідств теж вести не будемо, бо відповідальність за ці звірства падає на цілу організацію, під маркою якої діють ці банди, а, передусім, на ті станиці «Міліції Обивательської», що за їх почином і на їхньому терені ці бандитські акції провадяться. Будемо справедливі та при цьому консеквентні, чого можете бути певні. Тільки ще раз робимо застереження, що коли в часі наших відплатних акцій впали б випадково невинні, то хай польське суспільство не винує в цьому нас, тільки своїх бандитів-провокаторів.

А після виходу вищезгаданої листівки УПА перейшла до активних дій проти міліції, співробітники якої брали участь в мордуваннях:

Вслід за повідомленням пішли заповіджені відплатні акції. Впродовж одного місяця, від 15 квітня до 15 травня 1945 р. відділи УПА розгромили понад 20 станиць польської міліції (, Риботичі, Тисова, Вільшани, Жапалів, , Брусно, , і ін.), спалено польські села Борівницю й В'язовницю та покарано мешканців того села за багатократну участь у мордуванні українців по сусідніх селах; обстріляно гарнізони ВП в Конюші, Берендьовичах. А одночасно майже в кожному мішаному селі переведено збори польського населення, на яких представники УПА давали український погляд на витворену ситуацію.

Див. також

Примітки

  1. Central Statistical Office (GUS) – TERYT (National Register of Territorial Land Apportionment Journal) (Polish) . 1 червня 2008. Архів оригіналу за 1 березня 2012. Процитовано 17 липня 2012.
  2. Хроніка за 10 січня 1940 року на сайті Інститут історії України НАН України
  3. . Архів оригіналу за 20 серпня 2011. Процитовано 17 липня 2012.
  4. . Архів оригіналу за 11 січня 2012. Процитовано 12 серпня 2012.
  5. Визволення міст СРСР на СОЛДАТ.RU
  6. . Архів оригіналу за 13 січня 2022. Процитовано 12 серпня 2012.
  7. Справочник по истории Коммунистической партии и Советского Союза 1898—1991
  8. У Львові вперше було презентовано книгу «Окупанти без маски», що є унікальним документом з архівів КГБ
  9. Grzegorz Motyka — «Tak było w Bieszczadach», стор. 254
  10. Повідомлення в інтернет-газеті Gazeta.pl Forum на гілці Гута-Березка — Березка
  11. Попередній список жертв різні в інтернет-газеті Gazeta.pl Forum на гілці Гута-Березка — Березка

Джерела

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Rizanina v Si vchini vinishennya ukrayinskogo naselennya sela Sivchina zdijsnene 11 kvitnya 1945 roku pidrozdilami Armiyi Krajovoyi jmovirno z Lvivskoyi okrugi AK Bataljoniv hlopskih ta selyanami polyakami z navkolishnih sil Rizanina v SivchiniMogila civilnih ukrayinciv meshkanciv sela Sivchin zakatovanih polskimi pidrozdilami AK u kvitni 1945 roku Mogila civilnih ukrayinciv meshkanciv sela Sivchin zakatovanih polskimi pidrozdilami AK u kvitni 1945 rokuData Misce Rezultat Znisheno misceve ukrayinske naselennyaGeografichni vidomostiSivchina pol Sufczyna selo v gmini Bircha Peremishlskogo povitu v Pidkarpatskomu voyevodstvi Polshi Roztashovano na teritoriyi Zahidnih Karpat nad richkoyu Stupnicya pol Stupnica pravogo pritoku Syanu na vidstani 5 kilometriv na pivnich vid Birchi 22 kilometri na zahid vid Peremishlya i 48 kilometriv na pivdennij shid vid stolici voyevodstva mista Ryashiva Istorichni daniPershi dani pro selo vidnosyatsya do 1456 roku koli Sivchina bula vlasnistyu Stanislava Mikoli i Yana Kmitiv pol Stanislawa Mikolaja i Jana Kmitow 1939 roku v seli meshkali 949 ukrayinciv 123 polyaki 23 yevreyi Pislya napadu 1 veresnya 1939 roku Tretogo Rejhu na Polshu j pochatku Drugoyi svitovoyi vijni ta vtorgnennya SRSR do Polshi 17 veresnya 1939 roku Sivchina razom z inshimi navkolishnimi selami vidijshla do SRSR i vvijshla do skladu Birchanskogo rajonu rajonnij centr Bircha utvorenoyi 4 grudnya 1939 roku Drogobickoyi oblasti URSR oblasnij centr misto Drogobich PeredumoviPochinayuchi z 1942 roku polske prokomunistichne j antikomunistichne pidpillya pri pidtrimci miscevogo polskogo naselennya terorizuvalo ukrayinske naselennya Lemkivshini Holmshini ta Nadsyannya vinishuyuchi pri pershij lipshij mozhlivosti patriotichno nastroyenih ukrayinciv razom z sim yami ta zalyakuyuchi vsih reshta Uzimku 1943 1944 rokiv cya aktivnist tilki posilyuyetsya prichomu osoblivo z boku pidrozdiliv Armiyi Krajovoyi Kerivnictvo UPA pragnuchi porozuminnya vidaye kilka zvernen do polyakiv v yakih zokrema prigaduyuchi Katinskij rozstril smert generala Sikorskogo viselennya polyakiv v Kazahstan ta Sibir ukrayinski ta polski zhertvi komunistichnogo rezhimu v tyurmah Brigidki Lonckogo getto Zamarstiniv proponuvala polskij storoni ne konfrontaciyu ta vzayemopoboryuvannya a borotbu plich o plich proti spilnogo voroga moskovskogo imperializmu A dlya zahistu ukrayinskogo naselennya na dopomogu miscevomu pidpillyu u kvitni 1944 roku z Volini na Holmshinu peredislokovano sotnyu Vovki pid komanduvannyam Yagodi Chernika ta dva kureni iz zagonu polkovnika Ostrozhskogo a vlasne na Posyannya z Karpatskih lisiv sotnyu UPA z kurenya Siromanci pid komanduvannyam Yastruba Pid zahistom cih pidrozdiliv ta pid kerivnictvom pribulih starshin UPA na Zakerzonni v ukrayinskih selah bulo stvoreno Samooboronni Kushovi Viddili j miscevi viddili UPA ob yednani v 11 soten Zakerzonnya a same sotni Bajdi Gromenka Nechaya Ostapa Chornogo kureni Evgena ta Rena kozhen u skladi troh soten Z nablizhennyam liniyi frontu jmovirno shob uniknuti protistoyannya z velikimi vijskovimi pidrozdilami Chervonoyi Armiyi ta vermahtu ta zgidno z instrukciyeyu Golovnogo Komanduvannya ci 11 soten pid zagalnim kerivnictvom Vasilya Mizernogo Rena zdijsnyuyut rejd v Karpati do Chornogo lisu Povernulis v volinski j karpatski lisi j pribuli pidrozdili I zbrojni formuvannya polyakiv kotri na chas perebuvannya zagoniv UPA pripinili svoyi napadi teper znovu rozpochali akciyi proti ukrayinciv Naprikinci lipnya na pochatku serpnya 1944 roku selo bulo zahoplene Chervonoyu armiyeyu susidnya Berezka zahoplena 31 lipnya 6 serpnya zahopleno oblasnij centr misto Drogobich a vzhe za tizhden 13 serpnya rozpochato primusovu mobilizaciyu do Chervonoyi Armiyi ukrayinskogo cholovichogo naselennya v misti ta oblasti Oblvoyenkom pidpolkovnik Karlichev U seli zalishilis perevazhno zhinki diti ta lyudi pohilogo viku yaki j stali zhertvami rizanini 31 serpnya 1944 roku nachalnikom NKVS priznachenij Geroj Radyanskogo Soyuzu Saburov Oleksandr Mikolajovich yakij buv bezposerednim organizatorom vijskovih operacij proti Ukrayinskoyi Povstanskoyi Armiyi i pidpillya OUN ta chasto osobisto brav uchast u represiyah proti chleniv simej uchasnikiv Ruhu Oporu She v chasi Drugoyi svitovoyi vijni radyanski partizani pid komanduvannyam Saburova chasto pereodyagneni v nimecku uniformu zdijsnyuvali teroristichni akciyi i chinili masovi nasilstva shodo miscevogo naselennya Ta j v pislyavoyennij chas pid jogo kerivnictvom stvoryuvalis specgrupi NKVD yaki pid viglyadom zagoniv UPA vchinyali zvirstva na teritoriyi oblasti Tim bilshe sho mali yak i strukturi NKDB MDB KDB na ce vidpovidni nakazi U sichni 1945 roku v Sivchini zamordovano vchitelsku rodinu Sugeriv pol Sugierow Tila zhertv napadu Yana Sugeri jogo druzhini Aneli siniv Zbignyeva ta Mechislava pol Jana Sugiera jego zony Anieli i synow Zbigniewa i Mieczyslawa znajdeno v pidvali skinutimi tudi po torturah vchinenih v budinku j pohovano v Birchi Zvistka pro cyu riznyu mala shirokij rozgolos U berezni 1945 roku sela Berezka Sivchina yak i ves Birchanskij rajon z rajonnim centrom Bircha a takozh Liskivskij rajon iz rajonnim centrom Lisko ta zahidna chastina Peremishlskogo rajonu vklyuchno z mistom Peremishl zi skladu Drogobickoyi oblasti URSR peredano Polshi Obstavini tragediyi11 kvitnya 1945 roku pidrozdilami Armiyi Krajovoyi jmovirno z Lvivskoyi okrugi AK Bataljoniv hlopskih ta selyanami polyakami z navkolishnih sil zdijsneno napad na Sivchinu vnaslidok yakogo buli zamordovani 900 ukrayinskih meshkanciv Sivchini Bratska mogila kilkoh desyatkiv ukrayinskih meshkanciv sela zamordovanih 11 kvitnya 1945 roku znahoditsya na greko katolickomu cvintari Sivchina Togo samogo dnya zamordovano takozh veliku kilkist ukrayinciv v susidnih selah Berezka 180 osib rizanina v Berezci Bahiv Polsha vid 70 do 100 osib rizanina v Bahovi Spogadi ochevidcivFragment na tu temu v spogadah Ivana Oliyara z Sivchini psevdo Kum Yak raz togo chasu 14 kvitnya tut pomilka 11 kvitnya stavsya napad bandi z Guti Berezki polskogo sela na Bahiv Vbito 24 osobi Pograbuvavshi mayetok i pidpalivshi hati banda rushila na Berezku V Berezci vbili 173 osobi Na plebaniyi zaginuv zabitij sokirami paroh otec Bilik razom z rodinoyu Perejshovshi Berezku rushili na Sivchinu Vbili 26 osib Vid Sofiyi Gutman vimagali 500 zlotih Vzyala vsi groshi viddala j vizhila V Pavla Gutmana zabraklo do sumi yaku vimagali 20 zlotih v zv yazku z tim vin ne perezhiv tiyeyi rizni a groshi vse odno zabrali Meshkanci vtikali v lis banda dijshla vzhe do polovini sela koli nadijshli nashi strilci z UPA Polyaki povernuli Ya perebuvav v toj chas na vishkoli navchanni v kotovskomi lisi z novostvorenoyu chotoyu Pribig lisnik z Sivchini z povidomlennyam pro bezchinstva banditiv Chota rushila negajno ale polyakiv v seli vzhe ne zastala pol fragment na ten temat we wspomnieniach Iwana Olijara z Sufczyny pseudonim Kum Jak raz w tym czasie 14 kwietnia odbyl sie napad bandy z Huty Brzuski polskiej wsi na Bachow Zabito 184 osoby Ograbiwszy majatek i podpaliwszy chaty banda ruszyla na Brzuske W Brzusce zabili 173 osoby Na plebanii zginal zabity siekiera proboszcz ojciec Bilyk wraz z rodzina Przeszedlszy Brzuske ruszyli na Sufczyne Zabili 26 osob U Sofii Hutman zazadali 500 zl Zabrala wszystkie pieniadze dala i przezyla U Pawla Hutman zabraklo do zadanej sumy 20 zl w zwiazku z tym on nie przezyl a pieniadze i tak zabrali Mieszkancy uciekali w las banda doszla juz do polowy wsi kiedy nadbiegli nasi strilci z UPA Polacy zawrocili Ja przebywalem w tym czasie na szkoleniu w kotowskim lesie z nowopowstala czota Przybiegl lacznik z Sufczyny z wiadomoscia o bestialstwie bandytow Czota ruszyla bezwlocznie ale Polakow we wsi juz nie zastala Reakciya na tragediyuVlada Polshi Vlada prokomunistichnoyi Polshi obmezhilas konstataciyeyu samogo faktu ta skladennyam spiskiv zhertv rizni Vlada Polskoyi Respubliki pol Polska Rzeczpospolita Polska rozsekretila arhivnu spravu pro riznyu v Bahovi Berezci ta Sivchini Dokumenti buli nadrukovani v tizhneviku Nashe slovo za 30 kvitnya 2006 roku A takozh provedeno opituvannya ta zapis pokaziv svidkiv tih podij Kerivnictvo SRSR Vlada SRSR vikoristala fakti morduvan dlya diskreditaciyi polyakiv ta odnochasno yak odin z argumentiv na korist pereselennya ukrayinciv z teritoriyi Zakerzonnya v SRSR Yak tverdit Petro Mirchuk Polskij teror bezzasterezhno pidderzhuye moskovske NKVD shob mogti vkazuvati na nogo i davati peresliduvanim ukrayincyam yehidnu poradu Tikajte pered polskimi banditami v Ukrayinu pereselyujtes do URSR Ukrayinska Povstanska Armiya 14 kvitnya 1945 roku UPA vipuskaye svoye zvernennya v yakomu govoritsya POLYaKAM Liskogo j Sivickogo povitiv do zagalnogo vidoma Ostannim chasom zdavvlosya sho ukrayinsko polski vzayemini na comu tereni vzhe na dobrij dorozi sho vzhe polske suspilstvo cogo terenu pri dopomozi chesnih polyakiv patriotiv vplinula na povedinku rozbeshenoyi doteper suchasnoyi administraciyi a golovno Miliciyi Obivatelskoyi MO zdavalos sho vzhe j tut na misce stalinskih agentiv prijshli do golosu polyaki yakim doroge majbutnye yihnogo narodu Ta na zhal vono ne tak Pislya korotkoyi perervi po nashih vidplatnih akciyah pid Serednim Selom 7 2 u Zavadci 5 3 u Stankovij 6 3 ta v Pashivskomu Lisi 5 3 1945 r nepopravni banditi z Miliciyi Obivatelskoyi virni slugi krovozhadnogo Kremlya pochali znovu prodovzhuvati grabizh i palennya nashih sil Berezka 23 3 i 10 4 Bibrka 5 4 a dnya 13 4 vandalskim aktom u Voli Matiyashovij Liskij povit pripechatali svoyu neminuchu zagibil Tomu POVIDOMLYaYeMO vse polske suspilstvo sho za vandalizm yakij popovnili banditi z polskoyi Miliciyi Obivatelskoyi dnya 13 4 U Voli Matiyashovij nad ranenim molodim ukrayincem zhitelem cogo zh sela lyudinu legko ranenu v nogu masakruvali ci ober banditi prikladami krisiv j nedobitogo zakopali v zemlyu zhivcem za cej ober banditizm za vsi poperedni ta vishe navedeni grabizhnicko banditski akciyi provedeni nad ukrayinskim naselennyam ogoloshuyemo Miliciyi Obivatelskij MO vidplatnu akciyu Cyu akiyu perevoditimemo masovo i v zalezhnosti vid potrebi budemo stosuvati vsyaki formi vidplati zasidki individualnij teror i inshi Postarayemosya karati tilki vinnih ta zaznachuyemo sho kulya ne rozbiraye i sho speciyalnih slidstv tezh vesti ne budemo bo vidpovidalnist za ci zvirstva padaye na cilu organizaciyu pid markoyu yakoyi diyut ci bandi a peredusim na ti stanici Miliciyi Obivatelskoyi sho za yih pochinom i na yihnomu tereni ci banditski akciyi provadyatsya Budemo spravedlivi ta pri comu konsekventni chogo mozhete buti pevni Tilki she raz robimo zasterezhennya sho koli v chasi nashih vidplatnih akcij vpali b vipadkovo nevinni to haj polske suspilstvo ne vinuye v comu nas tilki svoyih banditiv provokatoriv A pislya vihodu vishezgadanoyi listivki UPA perejshla do aktivnih dij proti miliciyi spivrobitniki yakoyi brali uchast v morduvannyah Vslid za povidomlennyam pishli zapovidzheni vidplatni akciyi Vprodovzh odnogo misyacya vid 15 kvitnya do 15 travnya 1945 r viddili UPA rozgromili ponad 20 stanic polskoyi miliciyi Ribotichi Tisova Vilshani Zhapaliv Brusno i in spaleno polski sela Borivnicyu j V yazovnicyu ta pokarano meshkanciv togo sela za bagatokratnu uchast u morduvanni ukrayinciv po susidnih selah obstrilyano garnizoni VP v Konyushi Berendovichah A odnochasno majzhe v kozhnomu mishanomu seli perevedeno zbori polskogo naselennya na yakih predstavniki UPA davali ukrayinskij poglyad na vitvorenu situaciyu Div takozhRizanina v Sagrini Boyi v Birchi ta okolicyah Tragediya sela Pavlokomi Piskorovichi Volinska tragediyaPrimitkiCentral Statistical Office GUS TERYT National Register of Territorial Land Apportionment Journal Polish 1 chervnya 2008 Arhiv originalu za 1 bereznya 2012 Procitovano 17 lipnya 2012 Hronika za 10 sichnya 1940 roku na sajti Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini Arhiv originalu za 20 serpnya 2011 Procitovano 17 lipnya 2012 Arhiv originalu za 11 sichnya 2012 Procitovano 12 serpnya 2012 Vizvolennya mist SRSR na SOLDAT RU Arhiv originalu za 13 sichnya 2022 Procitovano 12 serpnya 2012 Spravochnik po istorii Kommunisticheskoj partii i Sovetskogo Soyuza 1898 1991 U Lvovi vpershe bulo prezentovano knigu Okupanti bez maski sho ye unikalnim dokumentom z arhiviv KGB Grzegorz Motyka Tak bylo w Bieszczadach stor 254 Povidomlennya v internet gazeti Gazeta pl Forum na gilci Guta Berezka Berezka Poperednij spisok zhertv rizni v internet gazeti Gazeta pl Forum na gilci Guta Berezka BerezkaDzherelaMirchuk P Myunhen 1953 repr Lviv 1991 Plechen O 9 rokiv u bunkri Vidavnictvo Suchasnist 1987 Spogadi Ivana Oliyara Zakerzonnya Varshava 1998 T 4 Bircha pol Bircza Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1880 T I S 230 pol Motyka G Tak bylo w Bieszczadach Sivchina pol Sufczyna Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1890 T XI S 556 pol

Дата публікації:
Топ