Мико ла Григо рович Рєпні н Волко нський 1778 6 18 січня 1845 військовий і державний діяч Російської імперії Генерал від

Орден Святого Володимира 1 ступеня	Орден Святого Володимира 2 ступеня	Орден Святої Анни 1 ступеня
Орден Святої Анни 3 ступеня	Орден Святого Георгія	Орден Святого Георгія
Орден «Pour le Mérite» (Пруссія)

Рєпнін-Волконський Микола Григорович у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Волконський.

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Рєпнін.

Старший брат декабриста Сергія Волконського.

Життєпис

Походив із роду чернігівських Рюриковичів. Онук по матері фельдмаршала князя М. В. Рєпніна, прізвище якого перейшло до Миколи Григоровича за указом імператора Олександра I від 1 липня 1801 року, щоби не припинився рід.

Був одружений з онукою гетьмана Кирила Розумовського.

1792 — закінчив кадетський корпус, перебував на військовій службі.

1809-1812 — посол у Вестфальському герцогстві.

1813-1814 — генерал-губернатор Саксонії.

1816-1834 — малоросійський генерал-губернатор (Полтавська та Чернігівська губернії).

Заснував кадетський корпус у Полтаві.

Послідовно відстоював інтереси українського населення перед російським урядом.

1830-1831 — склав проєкт відновлення козацьких полків.

Цікавився історією України, зокрема надавав допомогу Д.Бантиш-Каменському у написанні «Історії Малої Росії».

Співчував українському автономістському руху, підтримував зв'язки з його діячами.

Погляди Рєпніна-Волконського спричинили до його усунення Миколою І з посади генерал-губернатора та еміграції за кордон.

Останні роки свого життя провів в Яготині.

Був близько знайомий з Тарасом Шевченком, який у 1843 — на початку 1844 жив у його яготинському маєтку. Т.Шевченко виконав дві копії портрета Рєпніна роботи швейцарського художника Й.Горнунга (п. 1870).

Похований у Густинському Свято-Троїцькому монастирі.

Його донька княжна Варвара Рєпніна була близьким другом Т.Шевченка.

Родина

Був одружений із Варварою Розумовською — онучкою останнього гетьмана Війська Запорозького Кирила Розумовського за лінією його сина Олексія. У шлюбі народилося семеро дітей:

Олексій (пом. 13 грудня 1812);
Олександра (1805—1836), дружина графа Олександра Кушелєва-Безбородька;
Василь (1806—1880), навчався в Пажеському корпусі, працював у , з 1843 року — колезький асесор. Одружений із фрейліною Єлизаветою Балабіною, з якою мав чотирьох дітей: Миколу (1834—1918), Петра (1836—1856), Василя (1839-?) та Варвару (1841—1922);
Варвара (1808—1891), була закохана в українського письменника та художника Тараса Шевченка;
Софія (12 травня — 30 вересня 1811);
Григорій (20 червня — 4 серпня 1812);
Єлизавета (1817—1855), одружена з дипломатом .

Примітки

Николай Григорьевич Репнин-Волконский. geni_family_tree (укр.). 1778. Процитовано 18 липня 2023.

Джерела та література

Шандра В. С. Рєпнін Микола Григорович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 190. — .
Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
Рєпнін-Волконський Микола Григорович // Шевченківська енциклопедія : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — Т. 5 : Пе—С. — С. 459-460.
Рєпнін-Волконський // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2003. — Т. 5 : П — С. — 736 с. — .
Репнін-Волконський Микола // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1963. — Т. 6, кн. XII : Літери По — Риз. — С. 1581-1582. — 1000 екз.

[1] Николай Григорьевич Репнин-Волконский. geni_family_tree (укр.). 1778. Процитовано 18 липня 2023.