Варва́ра Олексі́ївна Рє́пніна-Волко́нська (до заміжжя Розумо́вська; 1778 — 9 жовтня 1864) — княгиня, благочинниця. Дружина малоросійського генерал-губернатора Миколи Рєпніна-Волконського, онука останнього українського гетьмана Кирила Розумовського.
Варвара Олексіївна Рєпніна-Волконська | |
---|---|
Робота [fr], 1817 | |
Ім'я при народженні | Варвара Олексіївна Розумовська |
Народилася | 1778 |
Померла | 9 жовтня 1864 Москва, Російська імперія |
Поховання | Густинський монастир |
Країна | Російська імперія |
Знання мов | російська |
Суспільний стан | аристократія |
Батько | Олексій Розумовський |
Мати | [d] |
У шлюбі з | Микола Рєпнін-Волконський |
Діти | Олексій, Григорій, Варвара, [d], [d] та [d], Софія |
|
Вона народилася в родині графа Олексія Кириловича Розумовського та графині Варвари Петрівни Шереметьєвої. У віці 6 років дівчинку розлучили з матір'ю й віддали на виховання до стрийни — Парасковії Кирилівни. Домашньою освітою Варвари займалась рідна тітка швейцарського пейзажиста [en].
1802 року графиня одружилася із князем Миколою Григоровичем Рєпніним-Волконським. У їхньому шлюбі народилося семеро дітей. Під час походів чоловіка у ході наполеонівських війн княгиня супроводила його, водночас допомагаючи рятувати поранених на полі бою.
Княгиня зробила значний внесок у розвиток освіти. У Санкт-Петербурзі вона брала участь у діяльності [ru] та [ru], у Полтаві 1818 року заснувала Полтавський інститут шляхетних дівчат. Допомагала нужденним під час голоду в Полтавській губернії 1833—1834 років.
Знайома Тараса Шевченка. Виступала проти його стосунків зі своєю дочкою Варварою, однак клопотала про призначення його викладачем малювання в Київському університеті та писала йому в заслання.
Ранні роки
Варвара Розумовська народилася 1778 року в родині графа Олексія Розумовського та [d]. За лінією батька була онучкою останнього гетьмана Війська Запорозького Кирила Розумовського, за лінією матері — правнучкою командувача російських сил під Полтавою Бориса Шереметьєва.
1784 року батько Варвари вигнав її матір з дому; сам граф Олексій рідко бачився з донькою. Вихованням Варвари займалася її тітка по батькові — графиня .
Коли Варварі було 13 років, для її виховання найняли швейцарку мадемуазель Калам — тітку художника [en]. Під керівництвом Калам графиня здобула елітну домашню освіту. До кінця життя Варвара добре згадувала про мадемуазель Калам.
Подружнє життя
Відпочиваючи щороку в маєтку поблизу Москви із батьком, Варвара познайомилася із фельдмаршалом Миколою Рєпніним, який вирішив одружити її зі своїм онуком Миколою, який наприкінці XVIII — на початку XIX століття служив флігель-ад'ютантом в імператора Павла I та був його улюбленцем.
Познайомившись, Варвара та Микола за часом покохали один одного. Проте їхньому одруженню заважали спершу конфлікт між О. Розумовським і фельдмаршалом Рєпніним, згодом — смерть останнього та участь нареченого у війні проти наполеонівської Франції.
Весілля Миколи Волконського та Варвари Розумовської відбулося 1802 року в палаці Кирила Розумовського, діда нареченої, в Батурині. Сперш подружжя проживало в Москві, потім — у Санкт-Петербурзі. Там княгиня Варвара зблизилася із імператоркою Єлизаветою Олексіївною та великою княгинею Марією Павлівною.
У шлюбі народилося семеро дітей:
- Олексій (пом. 13 грудня 1812);
- Олександра (1805—1836), дружина графа Олександра Кушелєва-Безбородька;
- Василь (1806—1880), навчався в Пажеському корпусі, працював у [ru], з 1843 року — колезький асесор. Одружений із фрейліною Єлизаветою Балабіною, з якою мав чотирьох дітей: Миколу (1834—1918), Петра (1836—1856), Василя (1839—?) та Варвару (1841—1922);
- Варвара (1808—1891), була закохана в Тараса Шевченка;
- Софія (12 травня — 30 вересня 1811);
- Григорій (20 червня — 4 серпня 1812);
- Єлизавета (1817—1855), одружена з дипломатом [ru].
Після початку війни третьої коаліції в 1805 році князя Миколу Волконського знову призвали до армії. Тоді графиня Варвара вирішила супроводити чоловіка в поході. У битві під Аустерліцом Волконський потрапив у полон; подружжя повернулося до Петербурга тільки після звільнення графа. Згодом княгиня Варвара мала супроводити чоловіка у посольстві до Іспанії, проте через вторгнення Франції воно так і не відбулося. Також графиня супроводила чоловіка в кампанії 1812—1813 років, допомагала пораненим та нужденним у Дрездені.
Під час Віденського конгресу 1814—1815 років Варвара Олексіївна проживала з чоловіком у Відні, де брала участь у заходах, зокрема балах, організованих імператором Олександром I, у палаці свого дядька Андрія Розумовського.
1815 року подружжя повернулося до Петербурга, а 1816 року, після призначення Рєпніна-Волконського малоросійським генерал-губернатором, — переїхало до Полтави.
Меценатство
Під час походів князя Рєпніна-Волконського, в яких Варвара Олексіївна також брала участь, вона організовувала лазарети для поранених військових.
Після повернення із Відня в Петербург у 1815 році княгиня разом із імператрицею Єлизаветою займалася організацією [ru] (згодом [ru]) для дівчат-сиріт, батьки яких загинули або були важко поранені у війні проти Франції. Також Варвара Олексіївна брала участь у діяльності [ru].
Після переїзду до Полтави в 1816 році княгиня продовжила займатися благочинністю, відкриваючи лікарні, пансіони та інші заклади. До себе на виховання вона взяла 12 дівчат із дворянських родин, яких сама виховувала. 1818 року за її подання в Полтаві відкрили інститут шляхетних дівчат, у будівлі якого нині функціонує Національний університет «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка». 1830 року за ініціативи князя та княгині Рєпніних-Волконських у Полтаві відкрили Петровський кадетський корпус. У 1833—1834 роках княгиня допомагала постраждалим від голоду в Полтавській губернії. На благочинність княгиня Варвара витрачала власні кошти та коштовності.
У 1820-х роках у родині Рєпніних-Волконських виховувалися дочки службовця канцелярії генерал-губернатора Івана Михайловича Псьола — Олександра, Глафіра та Тетяна. Княгиня Варвара виховувала дівчат особисто. Надалі Олександра Псьол стала письменницею, а Глафіра — художницею.
Останні роки
1834 року князя Миколу призначили членом Державної ради, через що родині довелося переїхати до Санкт-Петербурга. Однак за два роки через донос на князя, буцімто через розтрату державних коштів, він був звільнений від служби. Уся родина на чотири роки покинула Росію та проживала за кордоном — у Дрездені, Римі та Флоренції.
1842 року Рєпніни-Волконські повернулися в Росію та оселилися в маєтку в Яготині, який княгиня Варвара 1820 року успадкувала від свого батька разом із 1322 кріпаками.
Під час перебування в маєтку родини поета Тараса Шевченка в 1843—1844 роках Варвара Миколаївна, дочка княгині Варвари Олексіївни, зблизилася із поетом та закохалася в нього. Сама ж княгиня Варвара Олексіївна засуджувала стосунки своєї дочки із митцем. Однак згодом вона клопотала перед міністром народної просвіти та своїм родичем Сергієм Уваровим з метою призначення Шевченка учителем малювання в Київському університеті. Після заслання Шевченка княгиня писала йому листи, проте згодом граф Олексій Орлов, який особисто доповідав імператору Миколі I щодо поета, заборонив їй писати йому.
Після смерті чоловіка в 1845 році княгиня Варвара переселилася до Одеси, а в 1856 — до Москви. Там вона померла 9 жовтня 1864 року. Тіло княгині привезли до України та поховали поряд із чоловіком у Троїцькому Густинському монастирі.
Примітки
- Ільченко, 2009, с. 115.
- Павловский, 2009, с. 240.
- П. Майковъ. Репнин-Волконский, Николай Григорьевич // Русский биографический словарь : в 25 т. — СПб., 1913. — Т. 16 : Рейтерн — Рольцберг. (рос.)
- Николай Григорьевич Репнин-Волконский. geni_family_tree (укр.). 1778. Процитовано 18 липня 2023.
- Луняк, 2021, с. 13.
- Ільченко, 2009, с. 116.
- Рудаков В. Репнина-Волконская, Варвара Алексеевна // Энциклопедический словарь : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб. : Ф. А. Брокгауз, И. А. Ефрон, 1890—1907. — С. 599. (рос.)
- Ільченко, 2016, с. 72.
- Шепель, 2014, с. 274.
- Брижицька, 2022, с. 29.
- Павловский, 2009, с. 241.
- Ільченко, 2016, с. 73.
- Ярмоловіч, 2019, с. 43.
- Шевченківська енциклопедія. Том 5: Пе–С. Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України. Київ. 2015. с. 388—389.
- Історія міст і сіл Української РСР. Київська область. — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1968. — С. 730.
- Григорій Зленко. Рєпніна-Волконська Варвара Олексіївна // Шевченківська енциклопедія : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — Т. 5 : Пе—С. — С. 466.
- Бойко Ю. М. Історія української культури в біографіях видатних діячів. Частина II. Випуск 3 (XIX століття). — Вінниця : ВНАУ, 2020. — С. 148.
- Конопка Н. Життєвий шлях малоросійського генерал-губернатора М. Г. Рєпніна (1778—1845) // Наукові записки: Історичні науки. — Острог — Торонто — Нью-Йорк : РВВ НауОА, 2006. — Вип. 7: До 40-ліття Українського Історичного Товариства. — С. 331.
Джерела
- Словники та енциклопедії
- Григорій Зленко. Рєпніна-Волконська Варвара Олексіївна // Шевченківська енциклопедія : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — Т. 5 : Пе—С. — С. 466.
- П. Майковъ. Репнин-Волконский, Николай Григорьевич // Русский биографический словарь : в 25 т. — СПб., 1913. — Т. 16 : Рейтерн — Рольцберг. (рос.)
- Рудаков В. Репнина-Волконская, Варвара Алексеевна // Энциклопедический словарь : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб. : Ф. А. Брокгауз, И. А. Ефрон, 1890—1907. — С. 599. (рос.) (рос.)
- Статті
- Брижицька С. А. Тарас Шевченко: «Добрий і єдиний друг мій!» До 130-річчя від дня смерті Варвари Рєпніної // Шевченкознавчі студії: збірник наукових праць. — Київський університет, 2022. — Вип. 1(25). — С. 26—48.
- Ільченко О. Ю. Меценатство в персоналіях: видатне жіноцтво України (ХІХ — початок ХХ ст.) // Педагогічні науки. — 2009. — Вип. 1. — С. 114—120.
- Ільченко О. Ю. Меценатство жінок в освіті України (ХІХ – початок ХХ століття) // Естетика і етика педагогічної дії. — 2016. — Вип. 14. — С. 70—79.
- Луняк Є. М. Андрій Розумовський і Батурин / відп. ред. і упоряд. Г. В. Самойленко // Література та культура Полісся. — Ніжин : НДУ ім. М. Гоголя, 2021. — Вип. 105. Серія «Історичні науки». № 15. — С. 5—18.
- Шепель І. О. Внесок родини Розумовських у розвиток культури в Україні / Інститут законодавства Верховної ради України; Український інститут національної пам'яті; Дніпропетровський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління при Президентові Україні; Сіверський центр післядипломної освіти; Сіверський інститут регіональних досліджень // Розумовські зустрічі: збірник наукових праць. — Чернігів : Сіверський центр післядипломної освіти, 2014. — С. 270—276.
- Ярмоловіч О. І. Історико-педагогічні аспекти розвитку вищої освіти України у ХІХ сторіччі // Соціально-гуманітарний вісник. — 2019. — Вип. 25. — С. 41—44.
- Книги
- Павловский И. Ф. Полтавцы: Иерархи, государственные и общественные деятели и благотворители. — Харьков : САГА, 2009. — С. 240—242. (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Ryepnina U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Rozumovska Varva ra Oleksi yivna Rye pnina Volko nska do zamizhzhya Rozumo vska 1778 9 zhovtnya 1864 18641009 knyaginya blagochinnicya Druzhina malorosijskogo general gubernatora Mikoli Ryepnina Volkonskogo onuka ostannogo ukrayinskogo getmana Kirila Rozumovskogo Varvara Oleksiyivna Ryepnina VolkonskaRobota fr 1817Im ya pri narodzhenni Varvara Oleksiyivna RozumovskaNarodilasya 1778 1778 Pomerla 9 zhovtnya 1864 1864 10 09 Moskva Rosijska imperiyaPohovannya Gustinskij monastirKrayina Rosijska imperiyaZnannya mov rosijskaSuspilnij stan aristokratiyaBatko Oleksij RozumovskijMati d U shlyubi z Mikola Ryepnin VolkonskijDiti Oleksij Grigorij Varvara d d ta d Sofiya Mediafajli u Vikishovishi Vona narodilasya v rodini grafa Oleksiya Kirilovicha Rozumovskogo ta grafini Varvari Petrivni Sheremetyevoyi U vici 6 rokiv divchinku rozluchili z matir yu j viddali na vihovannya do strijni Paraskoviyi Kirilivni Domashnoyu osvitoyu Varvari zajmalas ridna titka shvejcarskogo pejzazhista en 1802 roku grafinya odruzhilasya iz knyazem Mikoloyu Grigorovichem Ryepninim Volkonskim U yihnomu shlyubi narodilosya semero ditej Pid chas pohodiv cholovika u hodi napoleonivskih vijn knyaginya suprovodila jogo vodnochas dopomagayuchi ryatuvati poranenih na poli boyu Knyaginya zrobila znachnij vnesok u rozvitok osviti U Sankt Peterburzi vona brala uchast u diyalnosti ru ta ru u Poltavi 1818 roku zasnuvala Poltavskij institut shlyahetnih divchat Dopomagala nuzhdennim pid chas golodu v Poltavskij guberniyi 1833 1834 rokiv Znajoma Tarasa Shevchenka Vistupala proti jogo stosunkiv zi svoyeyu dochkoyu Varvaroyu odnak klopotala pro priznachennya jogo vikladachem malyuvannya v Kiyivskomu universiteti ta pisala jomu v zaslannya Pislya smerti cholovika v 1845 roci zhila v Odesi ta Moskvi Ranni rokiVarvara Rozumovska narodilasya 1778 roku v rodini grafa Oleksiya Rozumovskogo ta d Za liniyeyu batka bula onuchkoyu ostannogo getmana Vijska Zaporozkogo Kirila Rozumovskogo za liniyeyu materi pravnuchkoyu komanduvacha rosijskih sil pid Poltavoyu Borisa Sheremetyeva 1784 roku batko Varvari vignav yiyi matir z domu sam graf Oleksij ridko bachivsya z donkoyu Vihovannyam Varvari zajmalasya yiyi titka po batkovi grafinya Koli Varvari bulo 13 rokiv dlya yiyi vihovannya najnyali shvejcarku mademuazel Kalam titku hudozhnika en Pid kerivnictvom Kalam grafinya zdobula elitnu domashnyu osvitu Do kincya zhittya Varvara dobre zgaduvala pro mademuazel Kalam Podruzhnye zhittyaVarvara Ryepnina Volkonska Miniatyura Robota Zhana Batista Izabe 1818 Vidpochivayuchi shoroku v mayetku poblizu Moskvi iz batkom Varvara poznajomilasya iz feldmarshalom Mikoloyu Ryepninim yakij virishiv odruzhiti yiyi zi svoyim onukom Mikoloyu yakij naprikinci XVIII na pochatku XIX stolittya sluzhiv fligel ad yutantom v imperatora Pavla I ta buv jogo ulyublencem Poznajomivshis Varvara ta Mikola za chasom pokohali odin odnogo Prote yihnomu odruzhennyu zavazhali spershu konflikt mizh O Rozumovskim i feldmarshalom Ryepninim zgodom smert ostannogo ta uchast narechenogo u vijni proti napoleonivskoyi Franciyi Vesillya Mikoli Volkonskogo ta Varvari Rozumovskoyi vidbulosya 1802 roku v palaci Kirila Rozumovskogo dida narechenoyi v Baturini Spersh podruzhzhya prozhivalo v Moskvi potim u Sankt Peterburzi Tam knyaginya Varvara zblizilasya iz imperatorkoyu Yelizavetoyu Oleksiyivnoyu ta velikoyu knyagineyu Mariyeyu Pavlivnoyu Simejnij portret Ryepninih Volkonskih U shlyubi narodilosya semero ditej Oleksij pom 13 grudnya 1812 Oleksandra 1805 1836 druzhina grafa Oleksandra Kushelyeva Bezborodka Vasil 1806 1880 navchavsya v Pazheskomu korpusi pracyuvav u ru z 1843 roku kolezkij asesor Odruzhenij iz frejlinoyu Yelizavetoyu Balabinoyu z yakoyu mav chotiroh ditej Mikolu 1834 1918 Petra 1836 1856 Vasilya 1839 ta Varvaru 1841 1922 Varvara 1808 1891 bula zakohana v Tarasa Shevchenka Sofiya 12 travnya 30 veresnya 1811 Grigorij 20 chervnya 4 serpnya 1812 Yelizaveta 1817 1855 odruzhena z diplomatom ru Pislya pochatku vijni tretoyi koaliciyi v 1805 roci knyazya Mikolu Volkonskogo znovu prizvali do armiyi Todi grafinya Varvara virishila suprovoditi cholovika v pohodi U bitvi pid Austerlicom Volkonskij potrapiv u polon podruzhzhya povernulosya do Peterburga tilki pislya zvilnennya grafa Zgodom knyaginya Varvara mala suprovoditi cholovika u posolstvi do Ispaniyi prote cherez vtorgnennya Franciyi vono tak i ne vidbulosya Takozh grafinya suprovodila cholovika v kampaniyi 1812 1813 rokiv dopomagala poranenim ta nuzhdennim u Drezdeni Pid chas Videnskogo kongresu 1814 1815 rokiv Varvara Oleksiyivna prozhivala z cholovikom u Vidni de brala uchast u zahodah zokrema balah organizovanih imperatorom Oleksandrom I u palaci svogo dyadka Andriya Rozumovskogo 1815 roku podruzhzhya povernulosya do Peterburga a 1816 roku pislya priznachennya Ryepnina Volkonskogo malorosijskim general gubernatorom pereyihalo do Poltavi MecenatstvoPid chas pohodiv knyazya Ryepnina Volkonskogo v yakih Varvara Oleksiyivna takozh brala uchast vona organizovuvala lazareti dlya poranenih vijskovih Pislya povernennya iz Vidnya v Peterburg u 1815 roci knyaginya razom iz imperatriceyu Yelizavetoyu zajmalasya organizaciyeyu ru zgodom ru dlya divchat sirit batki yakih zaginuli abo buli vazhko poraneni u vijni proti Franciyi Takozh Varvara Oleksiyivna brala uchast u diyalnosti ru Pislya pereyizdu do Poltavi v 1816 roci knyaginya prodovzhila zajmatisya blagochinnistyu vidkrivayuchi likarni pansioni ta inshi zakladi Do sebe na vihovannya vona vzyala 12 divchat iz dvoryanskih rodin yakih sama vihovuvala 1818 roku za yiyi podannya v Poltavi vidkrili institut shlyahetnih divchat u budivli yakogo nini funkcionuye Nacionalnij universitet Poltavska politehnika imeni Yuriya Kondratyuka 1830 roku za iniciativi knyazya ta knyagini Ryepninih Volkonskih u Poltavi vidkrili Petrovskij kadetskij korpus U 1833 1834 rokah knyaginya dopomagala postrazhdalim vid golodu v Poltavskij guberniyi Na blagochinnist knyaginya Varvara vitrachala vlasni koshti ta koshtovnosti U 1820 h rokah u rodini Ryepninih Volkonskih vihovuvalisya dochki sluzhbovcya kancelyariyi general gubernatora Ivana Mihajlovicha Psola Oleksandra Glafira ta Tetyana Knyaginya Varvara vihovuvala divchat osobisto Nadali Oleksandra Psol stala pismenniceyu a Glafira hudozhniceyu Ostanni rokiFotografiya knyagini Varvari 1834 roku knyazya Mikolu priznachili chlenom Derzhavnoyi radi cherez sho rodini dovelosya pereyihati do Sankt Peterburga Odnak za dva roki cherez donos na knyazya bucimto cherez roztratu derzhavnih koshtiv vin buv zvilnenij vid sluzhbi Usya rodina na chotiri roki pokinula Rosiyu ta prozhivala za kordonom u Drezdeni Rimi ta Florenciyi 1842 roku Ryepnini Volkonski povernulisya v Rosiyu ta oselilisya v mayetku v Yagotini yakij knyaginya Varvara 1820 roku uspadkuvala vid svogo batka razom iz 1322 kripakami Pid chas perebuvannya v mayetku rodini poeta Tarasa Shevchenka v 1843 1844 rokah Varvara Mikolayivna dochka knyagini Varvari Oleksiyivni zblizilasya iz poetom ta zakohalasya v nogo Sama zh knyaginya Varvara Oleksiyivna zasudzhuvala stosunki svoyeyi dochki iz mitcem Odnak zgodom vona klopotala pered ministrom narodnoyi prosviti ta svoyim rodichem Sergiyem Uvarovim z metoyu priznachennya Shevchenka uchitelem malyuvannya v Kiyivskomu universiteti Pislya zaslannya Shevchenka knyaginya pisala jomu listi prote zgodom graf Oleksij Orlov yakij osobisto dopovidav imperatoru Mikoli I shodo poeta zaboroniv yij pisati jomu Pislya smerti cholovika v 1845 roci knyaginya Varvara pereselilasya do Odesi a v 1856 do Moskvi Tam vona pomerla 9 zhovtnya 1864 roku Tilo knyagini privezli do Ukrayini ta pohovali poryad iz cholovikom u Troyickomu Gustinskomu monastiri PrimitkiIlchenko 2009 s 115 Pavlovskij 2009 s 240 P Majkov Repnin Volkonskij Nikolaj Grigorevich Russkij biograficheskij slovar v 25 t SPb 1913 T 16 Rejtern Rolcberg ros Nikolaj Grigorevich Repnin Volkonskij geni family tree ukr 1778 Procitovano 18 lipnya 2023 Lunyak 2021 s 13 Ilchenko 2009 s 116 Rudakov V Repnina Volkonskaya Varvara Alekseevna Enciklopedicheskij slovar v 86 t 82 t i 4 dop SPb F A Brokgauz I A Efron 1890 1907 S 599 ros Ilchenko 2016 s 72 Shepel 2014 s 274 Brizhicka 2022 s 29 Pavlovskij 2009 s 241 Ilchenko 2016 s 73 Yarmolovich 2019 s 43 Shevchenkivska enciklopediya Tom 5 Pe S Institut literaturi im T G Shevchenka NAN Ukrayini Kiyiv 2015 s 388 389 Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR Kiyivska oblast K Golovna redakciya URE AN URSR 1968 S 730 Grigorij Zlenko Ryepnina Volkonska Varvara Oleksiyivna Shevchenkivska enciklopediya u 6 t Gol red M G Zhulinskij Kiyiv In t literaturi im T G Shevchenka 2015 T 5 Pe S S 466 Bojko Yu M Istoriya ukrayinskoyi kulturi v biografiyah vidatnih diyachiv Chastina II Vipusk 3 XIX stolittya Vinnicya VNAU 2020 S 148 Konopka N Zhittyevij shlyah malorosijskogo general gubernatora M G Ryepnina 1778 1845 Naukovi zapiski Istorichni nauki Ostrog Toronto Nyu Jork RVV NauOA 2006 Vip 7 Do 40 littya Ukrayinskogo Istorichnogo Tovaristva S 331 DzherelaSlovniki ta enciklopediyi Grigorij Zlenko Ryepnina Volkonska Varvara Oleksiyivna Shevchenkivska enciklopediya u 6 t Gol red M G Zhulinskij Kiyiv In t literaturi im T G Shevchenka 2015 T 5 Pe S S 466 P Majkov Repnin Volkonskij Nikolaj Grigorevich Russkij biograficheskij slovar v 25 t SPb 1913 T 16 Rejtern Rolcberg ros Rudakov V Repnina Volkonskaya Varvara Alekseevna Enciklopedicheskij slovar v 86 t 82 t i 4 dop SPb F A Brokgauz I A Efron 1890 1907 S 599 ros ros Statti Brizhicka S A Taras Shevchenko Dobrij i yedinij drug mij Do 130 richchya vid dnya smerti Varvari Ryepninoyi Shevchenkoznavchi studiyi zbirnik naukovih prac Kiyivskij universitet 2022 Vip 1 25 S 26 48 Ilchenko O Yu Mecenatstvo v personaliyah vidatne zhinoctvo Ukrayini HIH pochatok HH st Pedagogichni nauki 2009 Vip 1 S 114 120 Ilchenko O Yu Mecenatstvo zhinok v osviti Ukrayini HIH pochatok HH stolittya Estetika i etika pedagogichnoyi diyi 2016 Vip 14 S 70 79 Lunyak Ye M Andrij Rozumovskij i Baturin vidp red i uporyad G V Samojlenko Literatura ta kultura Polissya Nizhin NDU im M Gogolya 2021 Vip 105 Seriya Istorichni nauki 15 S 5 18 Shepel I O Vnesok rodini Rozumovskih u rozvitok kulturi v Ukrayini Institut zakonodavstva Verhovnoyi radi Ukrayini Ukrayinskij institut nacionalnoyi pam yati Dnipropetrovskij regionalnij institut derzhavnogo upravlinnya Nacionalnoyi akademiyi derzhavnogo upravlinnya pri Prezidentovi Ukrayini Siverskij centr pislyadiplomnoyi osviti Siverskij institut regionalnih doslidzhen Rozumovski zustrichi zbirnik naukovih prac Chernigiv Siverskij centr pislyadiplomnoyi osviti 2014 S 270 276 Yarmolovich O I Istoriko pedagogichni aspekti rozvitku vishoyi osviti Ukrayini u HIH storichchi Socialno gumanitarnij visnik 2019 Vip 25 S 41 44 Knigi Pavlovskij I F Poltavcy Ierarhi gosudarstvennye i obshestvennye deyateli i blagotvoriteli Harkov SAGA 2009 S 240 242 ros