Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Державні землі — землі країни, які складають власність держави як юридичної особи. Ці землі держава може продати, закласти, подарувати, передати в користування тощо. Масив Д.з. держава може формувати шляхом завоювань, обліку всіх вільних земель, купівлі та експропріації. Він є джерелом прибутків казни й підґрунтям політичної могутності держави. За Київської Русі й після її розпаду в удільних князівствах поняття "княжі землі" й "державні землі" були тотожними. Князі роздавали їх своїм васалам як плату за службу (вотчини) з обов'язком виставляти воїв та дружини. За Великого князівства Литовського та Речі Посполитої коронні (державні) землі були джерелом пожалувань особам за державну службу, переселенцям, феодалам (шляхті). З утворенням Української козацької держави в середині 17 ст. загально-державними землями були вільні військові маєтності. З розмахом гетьмани роздавали їх на ранг (див. Рангові маєтності) козацькій старшині, монастирям (монастирське землеволодіння), церквам тощо.
У Російській імперії
У Російській імперії, до якої увійшла значна частина території України після 1654 (див. Переяславська рада 1654; Березневі статті 1654), казенними (державними) землями вважалися всі землі, на яких жили вільні селяни. У 18 ст. поняття "державні землі" було законодавчо оформлене, а сам державний земельний фонд значно зріс завдяки територіальним надбанням (див. Поділи Польщі 1772, 1793, 1795), приєднанню Кримського ханства 1783 тощо та за рахунок експропріації земель. До Д.з. на Правобережній Україні відійшли староства, маєтки польської корони (ленні), погалиційські землі (власність магнатів, які потрапили в австрійське підданство). Після приєднання Російською імперією до своїх володінь Кримського ханства до Д.з., згідно з законодавчою термінологією, увійшли землі "коронні" (державні), удільні (ті, що належали ханові та його родині), землі мурз та ногайців, які покинули територію ханства й емігрували до Османської імперії. Тоді ж, у 18 ст., державний фонд поповнився за рахунок експропріації земель політичних противників Петра I, т. зв. мазепинців (див. Мазепинська еміграція), а також колишніх рангових, нікому не переданих угідь та сіл, секуляризованих (див. Секуляризація) маєтків. У 19 ст. масив Д.з. Російської імперії зріс за рахунок земель, конфіскованих в учасників польського повстання 1830–1831 та польського повстання 1863–1864, а також єзуїтських (див. Єзуїти; після вигнання їх 1822 з Правобережжя) і монастирських (із знищенням 1832–34 римо-католицьких монастирів) земель, однодвірських (див. Однодвірці) земель правобережної шляхти, що не змогла довести свого дворянського походження, земель татар Криму та земель, переданих протягом 30–40-х рр. 19 ст. з удільного відомства (див. Удільні землі). Відписувалися до російської казни й інші землі, напр., відібрані в поміщиків за борги. На кінець 19 ст. в європейській частині Російської імперії налічувалося близько 87 млн десятин Д.з. (без лісів).
Землі, що належали російській казні, поділялися на 2 типи:
1) заселені, тобто такі, що перебували в користуванні державних селян за сплату феод. ренти чи орендної плати; такий статус вони (ці землі) мали до їх викупу (див. Викупна операція 1861–1907) 1867 в західних та 1886 – в ін. губерніях; значна частина цих земель відводилася під військові поселення, адміралтейські поселення, господарства іноземних колоністів (див. Колоністи іноземні в Україні), державні заводи та установи, Азовському козацькому війську, роздавалася (до заборони імп. Олександром I) дворянам і наближеним до імператорського двору за певні заслуги;
2) незаселені, порожні, які здавалися в оренду, передавалися безземельним селянам, продавалися, відводилися під будівництво підприємств, різних установ тощо.
В Україні на середину 19 ст. налічувалося понад 8 млн десятин Д.з. 1-го типу, 2-го було мало. Останні у невеликій кількості збереглися на поч. 20 ст. у Херсонській (335 тис. десятин), Таврійській (205 тис. десятин), Харківській (98 тис. десятин) та Катеринославській (94 тис. десятин) губерніях. З утвердженням приватної власності на землю масив Д.з. помітно скоротився. Із переведенням на викуп державних селян 1-ша категорія земель юридично припинила своє існування. Скорочувався і фонд земель 2-го типу внаслідок дії царських указів 1906 та 1912, за якими дозволявся їх продаж "у відрубне та хутірське господарства". Із встановленням в Україні рад. влади всі землі перейшли у власність д-ви і нею роздавалися в безстрокове користування суб'єктам господарської діяльності.
Джерела та література
- Лазанська Т.І. Державні землі [ 7 березня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — 518 с. : іл. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Derzhavni zemli zemli krayini yaki skladayut vlasnist derzhavi yak yuridichnoyi osobi Ci zemli derzhava mozhe prodati zaklasti podaruvati peredati v koristuvannya tosho Masiv D z derzhava mozhe formuvati shlyahom zavoyuvan obliku vsih vilnih zemel kupivli ta ekspropriaciyi Vin ye dzherelom pributkiv kazni j pidgruntyam politichnoyi mogutnosti derzhavi Za Kiyivskoyi Rusi j pislya yiyi rozpadu v udilnih knyazivstvah ponyattya knyazhi zemli j derzhavni zemli buli totozhnimi Knyazi rozdavali yih svoyim vasalam yak platu za sluzhbu votchini z obov yazkom vistavlyati voyiv ta druzhini Za Velikogo knyazivstva Litovskogo ta Rechi Pospolitoyi koronni derzhavni zemli buli dzherelom pozhaluvan osobam za derzhavnu sluzhbu pereselencyam feodalam shlyahti Z utvorennyam Ukrayinskoyi kozackoyi derzhavi v seredini 17 st zagalno derzhavnimi zemlyami buli vilni vijskovi mayetnosti Z rozmahom getmani rozdavali yih na rang div Rangovi mayetnosti kozackij starshini monastiryam monastirske zemlevolodinnya cerkvam tosho U Rosijskij imperiyiU Rosijskij imperiyi do yakoyi uvijshla znachna chastina teritoriyi Ukrayini pislya 1654 div Pereyaslavska rada 1654 Bereznevi statti 1654 kazennimi derzhavnimi zemlyami vvazhalisya vsi zemli na yakih zhili vilni selyani U 18 st ponyattya derzhavni zemli bulo zakonodavcho oformlene a sam derzhavnij zemelnij fond znachno zris zavdyaki teritorialnim nadbannyam div Podili Polshi 1772 1793 1795 priyednannyu Krimskogo hanstva 1783 tosho ta za rahunok ekspropriaciyi zemel Do D z na Pravoberezhnij Ukrayini vidijshli starostva mayetki polskoyi koroni lenni pogalicijski zemli vlasnist magnativ yaki potrapili v avstrijske piddanstvo Pislya priyednannya Rosijskoyu imperiyeyu do svoyih volodin Krimskogo hanstva do D z zgidno z zakonodavchoyu terminologiyeyu uvijshli zemli koronni derzhavni udilni ti sho nalezhali hanovi ta jogo rodini zemli murz ta nogajciv yaki pokinuli teritoriyu hanstva j emigruvali do Osmanskoyi imperiyi Todi zh u 18 st derzhavnij fond popovnivsya za rahunok ekspropriaciyi zemel politichnih protivnikiv Petra I t zv mazepinciv div Mazepinska emigraciya a takozh kolishnih rangovih nikomu ne peredanih ugid ta sil sekulyarizovanih div Sekulyarizaciya mayetkiv U 19 st masiv D z Rosijskoyi imperiyi zris za rahunok zemel konfiskovanih v uchasnikiv polskogo povstannya 1830 1831 ta polskogo povstannya 1863 1864 a takozh yezuyitskih div Yezuyiti pislya vignannya yih 1822 z Pravoberezhzhya i monastirskih iz znishennyam 1832 34 rimo katolickih monastiriv zemel odnodvirskih div Odnodvirci zemel pravoberezhnoyi shlyahti sho ne zmogla dovesti svogo dvoryanskogo pohodzhennya zemel tatar Krimu ta zemel peredanih protyagom 30 40 h rr 19 st z udilnogo vidomstva div Udilni zemli Vidpisuvalisya do rosijskoyi kazni j inshi zemli napr vidibrani v pomishikiv za borgi Na kinec 19 st v yevropejskij chastini Rosijskoyi imperiyi nalichuvalosya blizko 87 mln desyatin D z bez lisiv Zemli sho nalezhali rosijskij kazni podilyalisya na 2 tipi 1 zaseleni tobto taki sho perebuvali v koristuvanni derzhavnih selyan za splatu feod renti chi orendnoyi plati takij status voni ci zemli mali do yih vikupu div Vikupna operaciya 1861 1907 1867 v zahidnih ta 1886 v in guberniyah znachna chastina cih zemel vidvodilasya pid vijskovi poselennya admiraltejski poselennya gospodarstva inozemnih kolonistiv div Kolonisti inozemni v Ukrayini derzhavni zavodi ta ustanovi Azovskomu kozackomu vijsku rozdavalasya do zaboroni imp Oleksandrom I dvoryanam i nablizhenim do imperatorskogo dvoru za pevni zaslugi 2 nezaseleni porozhni yaki zdavalisya v orendu peredavalisya bezzemelnim selyanam prodavalisya vidvodilisya pid budivnictvo pidpriyemstv riznih ustanov tosho V Ukrayini na seredinu 19 st nalichuvalosya ponad 8 mln desyatin D z 1 go tipu 2 go bulo malo Ostanni u nevelikij kilkosti zbereglisya na poch 20 st u Hersonskij 335 tis desyatin Tavrijskij 205 tis desyatin Harkivskij 98 tis desyatin ta Katerinoslavskij 94 tis desyatin guberniyah Z utverdzhennyam privatnoyi vlasnosti na zemlyu masiv D z pomitno skorotivsya Iz perevedennyam na vikup derzhavnih selyan 1 sha kategoriya zemel yuridichno pripinila svoye isnuvannya Skorochuvavsya i fond zemel 2 go tipu vnaslidok diyi carskih ukaziv 1906 ta 1912 za yakimi dozvolyavsya yih prodazh u vidrubne ta hutirske gospodarstva Iz vstanovlennyam v Ukrayini rad vladi vsi zemli perejshli u vlasnist d vi i neyu rozdavalisya v bezstrokove koristuvannya sub yektam gospodarskoyi diyalnosti Dzherela ta literaturaLazanska T I Derzhavni zemli 7 bereznya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2004 T 2 G D 518 s il ISBN 966 00 0405 2