Помірні ліси Північного Трикутника (ідентифікатор WWF: IM0401) — індомалайський екорегіон помірних широколистяних та мішаних лісів, розташований на півночі М'янми.
Річка [en] на півночі штату Качин | |
Екозона | Індомалайя |
---|---|
Біом | Помірні широколистяні та мішані ліси |
Статус збереження | відносно стабільний/відносно збережений |
WWF | IM0401 |
Межі | Східногімалайські широколистяні ліси Гімалайські субтропічні соснові ліси Східногімалайські альпійські чагарники та луки Альпійські хвойні та мішані ліси ущелин Нуцзяну та Ланьцанцзяну Субтропічні ліси Північного Трикутника |
Площа, км² | 10 709 |
Країни | М'янма |
Охороняється | 4359 км² (41 %) |
Розташування екорегіону (фіолетовим) |
Географія
Екорегіон помірних лісів Північного Трикутника охоплює південні схили гір Намкіу, найсхіднішої частини [en], розташованої на півночі штату Качин, а також східні схили гір [en], розташовані на крайній півночі області Сікайн, в регіоні Золотого Трикутника. Гори регіону розташовані переважно на висоті від 1830 до 2700 м над рівнем моря, а його найвищі вершини підіймаються на висоту понад 3000 м над рівнем моря. Тут беруть свій початок річки [en] та [en], які при злитті утворюють річку Іраваді, а також річка Чиндвін, найбільша притока Іраваді.
На півночі, у високогір'ях Гімалаїв, екорегіон переходить у східногімалайські широколистяні ліси та східногімалайські альпійські чагарники та луки, на сході — у альпійські хвойні та мішані ліси ущелин Нуцзяну та Ланьцанцзяну, а на півдні — у субтропічні ліси Північного Трикутника.
Флора
Основними рослинними угрупованнями екорегіону є широколистяні та мішані ліси, подібні до тих, що зустрічаються у Східних Гімалаях. Різноманітна флора цих лісів включає рослини, характерні для тропічних лісів Ассаму, Індійського субконтиненту та Індокитаю, а також для помірних лісів Східних Гімалаїв та Китаю. Крім того, вона включає деякі реліктові види гондванського походження. Загалом флора екорегіону є недостатньо дослідженою. Востаннє ґрунтовні ботанічні дослідження тут проводилися Френком Кінгдоном-Вордом у 20-30 роках XX століття.
На висоті від 1830 до 2700 м над рівнем моря в екорегіоні поширені помірні широколистяні ліси, які на більш низьких висотах переходять у субтропічні ліси. Основу широколистяних лісів екорегіону складають непальські вільхи (Alnus nepalensis), довгоколосі берези (Betula cylindrostachya), [fr] (Exbucklandia populnea), а також різні види кастанопсісів (Castanopsis spp.), [en] (Schima spp.) та мікелій (Michelia spp.). Поширені численні епіфіти, а в підліску — чагарникові зарості, основу яких складають [en] (Rhododendron decorum), [sv] (Rhododendron magnificum), [en] (Rhododendron edgeworthii), [en] (Rhododendron racemosum), [sv] (Rhododendron neriiflorum) та інші види рододендронів.
На висоті понад 2100 м над рівнем моря поширені помірні мішані ліси, основу яких складають широколистяні дерева, зокрема різні види дубів (Quercus spp.), магнолій (Magnolia spp.), кленів (Acer spp.), слив (Prunus spp.), падубів (Ilex spp.) та рододендронів (Rhododendron spp.), у поєданні з хвойними деревами, зокрема китайськими ялинами (Picea brachytyla), гімалайськими тсуґами (Tsuga dumosa), сіккімськими модринами (Larix griffithii) та криптомерієвими тайваніями (Taiwania cryptomerioides). В підліску мішаних лісів регіону поширені різноманітні чагарники, представлені різними видами кленів (Acer spp.), [en] (Enkianthus spp.), гортензій (Hydrangea spp.), [en] (Photinia spp.), рододендронів (Rhododendron spp.), беріз (Betula spp.), барбарису (Berberis spp.), [en] (Clethra spp.), ожини (Rubus spp.), бруслини (Euonymus spp.) та горобини (Sorbus spp.). На більших висотах помірні мішані ліси переходять у субальпійські ліси.
Фауна
В межах екорегіону зустрічається понад 90 видів ссавців. Серед поширених в екорегіоні ссавців слід відзначити [en] (Budorcas taxicolor taxicolor), червоного серау (Capricornis rubidus), рудого горала (Naemorhedus baileyi), китайського горала (Naemorhedus griseus), майже ендемічного гуншанського мунтжака (Muntiacus gongshanensis), [en] (Callosciurus pygerythrus), пістряву політуху (Hylopetes alboniger), ведмежого макаку (Macaca arctoides), чубатого лангура (Trachypithecus pileatus) та рідкісну червону панду (Ailurus fulgens). Серед хижих ссавців, що зустрічаються в регіоні, слід відзначити індокитайського тигра (Panthera tigris corbetti), індокитайського леопарда (Panthera pardus delacouri), димчасту пантеру (Neofelis nebulosa), золотисту котопуму (Catopuma temminckii), бенгальського кота (Prionailurus bengalensis), гірського куона (Cuon alpinus), гімалайського ведмедя (Ursus thibetanus), малайського ведмедя (Helarctos malayanus), велику індійську віверу (Viverra zibetha) та білосмугу мустелу (Mustela strigidorsa).
В межах екорегіону зустрічається понад 365 видів птахів. Серед поширених в екорегіоні птахів слід відзначити [en] (Lophophorus sclateri), [en] (Tragopan blythii), гімалайського дзьобака (Dinopium shorii), малабарського птаха-носорога (Anthracoceros albirostris), смугастодзьобого калао (Rhyticeros undulatus) та майже ендемічного рудочеревого алікорто (Brachypteryx hyperythra). Ендеміками екорегіону є наунгмунзькі баблери (Napothera naungmungensis).
Збереження
Оцінка 2017 року показала, що 4359 км², або 41 % екорегіону, є заповідними територіями. Природоохоронні території включають [en] та [en].
Примітки
- Dinerstein, Eric; Olson, David; Joshi, Anup; Vynne, Carly; Burgess, Neil D.; Wikramanayake, Eric; Hahn, Nathan; Palminteri, Suzanne; Hedao, Prashant; Noss, Reed; Hansen, Matt; Locke, Harvey; Ellis, Erle C; Jones, Benjamin; Barber, Charles Victor; Hayes, Randy; Kormos, Cyril; Martin, Vance; Crist, Eileen; Sechrest, Wes та ін. (2017). An Ecoregion-Based Approach to Protecting Half the Terrestrial Realm. BioScience. 67 (6): 534—545. doi:10.1093/biosci/bix014.
- Map of Ecoregions 2017 (англ.). Resolve, using WWF data. Процитовано 21 грудня 2023.
Посилання
- «Northern Triangle temperate forests». Terrestrial Ecoregions. World Wildlife Fund.
- «Northern Triangle Temperate Forests» — One Earth.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pomirni lisi Pivnichnogo Trikutnika identifikator WWF IM0401 indomalajskij ekoregion pomirnih shirokolistyanih ta mishanih lisiv roztashovanij na pivnochi M yanmi Pomirni lisi Pivnichnogo Trikutnika Richka en na pivnochi shtatu KachinEkozona IndomalajyaBiom Pomirni shirokolistyani ta mishani lisiStatus zberezhennya vidnosno stabilnij vidnosno zberezhenij WWF IM0401Mezhi Shidnogimalajski shirokolistyani lisi Gimalajski subtropichni sosnovi lisi Shidnogimalajski alpijski chagarniki ta luki Alpijski hvojni ta mishani lisi ushelin Nuczyanu ta Lancanczyanu Subtropichni lisi Pivnichnogo TrikutnikaPlosha km 10 709Krayini M yanmaOhoronyayetsya 4359 km 41 Roztashuvannya ekoregionu fioletovim GeografiyaEkoregion pomirnih lisiv Pivnichnogo Trikutnika ohoplyuye pivdenni shili gir Namkiu najshidnishoyi chastini en roztashovanoyi na pivnochi shtatu Kachin a takozh shidni shili gir en roztashovani na krajnij pivnochi oblasti Sikajn v regioni Zolotogo Trikutnika Gori regionu roztashovani perevazhno na visoti vid 1830 do 2700 m nad rivnem morya a jogo najvishi vershini pidijmayutsya na visotu ponad 3000 m nad rivnem morya Tut berut svij pochatok richki en ta en yaki pri zlitti utvoryuyut richku Iravadi a takozh richka Chindvin najbilsha pritoka Iravadi Na pivnochi u visokogir yah Gimalayiv ekoregion perehodit u shidnogimalajski shirokolistyani lisi ta shidnogimalajski alpijski chagarniki ta luki na shodi u alpijski hvojni ta mishani lisi ushelin Nuczyanu ta Lancanczyanu a na pivdni u subtropichni lisi Pivnichnogo Trikutnika FloraOsnovnimi roslinnimi ugrupovannyami ekoregionu ye shirokolistyani ta mishani lisi podibni do tih sho zustrichayutsya u Shidnih Gimalayah Riznomanitna flora cih lisiv vklyuchaye roslini harakterni dlya tropichnih lisiv Assamu Indijskogo subkontinentu ta Indokitayu a takozh dlya pomirnih lisiv Shidnih Gimalayiv ta Kitayu Krim togo vona vklyuchaye deyaki reliktovi vidi gondvanskogo pohodzhennya Zagalom flora ekoregionu ye nedostatno doslidzhenoyu Vostannye gruntovni botanichni doslidzhennya tut provodilisya Frenkom Kingdonom Vordom u 20 30 rokah XX stolittya Na visoti vid 1830 do 2700 m nad rivnem morya v ekoregioni poshireni pomirni shirokolistyani lisi yaki na bilsh nizkih visotah perehodyat u subtropichni lisi Osnovu shirokolistyanih lisiv ekoregionu skladayut nepalski vilhi Alnus nepalensis dovgokolosi berezi Betula cylindrostachya fr Exbucklandia populnea a takozh rizni vidi kastanopsisiv Castanopsis spp en Schima spp ta mikelij Michelia spp Poshireni chislenni epifiti a v pidlisku chagarnikovi zarosti osnovu yakih skladayut en Rhododendron decorum sv Rhododendron magnificum en Rhododendron edgeworthii en Rhododendron racemosum sv Rhododendron neriiflorum ta inshi vidi rododendroniv Na visoti ponad 2100 m nad rivnem morya poshireni pomirni mishani lisi osnovu yakih skladayut shirokolistyani dereva zokrema rizni vidi dubiv Quercus spp magnolij Magnolia spp kleniv Acer spp sliv Prunus spp padubiv Ilex spp ta rododendroniv Rhododendron spp u poyedanni z hvojnimi derevami zokrema kitajskimi yalinami Picea brachytyla gimalajskimi tsugami Tsuga dumosa sikkimskimi modrinami Larix griffithii ta kriptomeriyevimi tajvaniyami Taiwania cryptomerioides V pidlisku mishanih lisiv regionu poshireni riznomanitni chagarniki predstavleni riznimi vidami kleniv Acer spp en Enkianthus spp gortenzij Hydrangea spp en Photinia spp rododendroniv Rhododendron spp beriz Betula spp barbarisu Berberis spp en Clethra spp ozhini Rubus spp bruslini Euonymus spp ta gorobini Sorbus spp Na bilshih visotah pomirni mishani lisi perehodyat u subalpijski lisi FaunaV mezhah ekoregionu zustrichayetsya ponad 90 vidiv ssavciv Sered poshirenih v ekoregioni ssavciv slid vidznachiti en Budorcas taxicolor taxicolor chervonogo serau Capricornis rubidus rudogo gorala Naemorhedus baileyi kitajskogo gorala Naemorhedus griseus majzhe endemichnogo gunshanskogo muntzhaka Muntiacus gongshanensis en Callosciurus pygerythrus pistryavu polituhu Hylopetes alboniger vedmezhogo makaku Macaca arctoides chubatogo langura Trachypithecus pileatus ta ridkisnu chervonu pandu Ailurus fulgens Sered hizhih ssavciv sho zustrichayutsya v regioni slid vidznachiti indokitajskogo tigra Panthera tigris corbetti indokitajskogo leoparda Panthera pardus delacouri dimchastu panteru Neofelis nebulosa zolotistu kotopumu Catopuma temminckii bengalskogo kota Prionailurus bengalensis girskogo kuona Cuon alpinus gimalajskogo vedmedya Ursus thibetanus malajskogo vedmedya Helarctos malayanus veliku indijsku viveru Viverra zibetha ta bilosmugu mustelu Mustela strigidorsa V mezhah ekoregionu zustrichayetsya ponad 365 vidiv ptahiv Sered poshirenih v ekoregioni ptahiv slid vidznachiti en Lophophorus sclateri en Tragopan blythii gimalajskogo dzobaka Dinopium shorii malabarskogo ptaha nosoroga Anthracoceros albirostris smugastodzobogo kalao Rhyticeros undulatus ta majzhe endemichnogo rudocherevogo alikorto Brachypteryx hyperythra Endemikami ekoregionu ye naungmunzki bableri Napothera naungmungensis ZberezhennyaOcinka 2017 roku pokazala sho 4359 km abo 41 ekoregionu ye zapovidnimi teritoriyami Prirodoohoronni teritoriyi vklyuchayut en ta en PrimitkiDinerstein Eric Olson David Joshi Anup Vynne Carly Burgess Neil D Wikramanayake Eric Hahn Nathan Palminteri Suzanne Hedao Prashant Noss Reed Hansen Matt Locke Harvey Ellis Erle C Jones Benjamin Barber Charles Victor Hayes Randy Kormos Cyril Martin Vance Crist Eileen Sechrest Wes ta in 2017 An Ecoregion Based Approach to Protecting Half the Terrestrial Realm BioScience 67 6 534 545 doi 10 1093 biosci bix014 Map of Ecoregions 2017 angl Resolve using WWF data Procitovano 21 grudnya 2023 Posilannya Northern Triangle temperate forests Terrestrial Ecoregions World Wildlife Fund Northern Triangle Temperate Forests One Earth