Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Тюльпан Біберштайна | ||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
| Tulipa biebersteiniana Schult. & Schult.f., | ||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||
|
Тюльпа́н Бібершта́йна, часто також тюльпа́н Біберште́йна (Tulipa biebersteiniana) — рідкісна багаторічна рослина родини лілійних з невизначеним таксономічним статусом. Трава з підземними органами у вигляді цибулин, лінійно-ланцетними листками і яскраво-жовтими одиночними квітами. Поширена у Східній Європі, Казахстані, на Кавказі. Зростає у степах, рідше — на остепнених схилах гір. Вид занесений до Червоних книг України, Казахстану, , та 24 адміністративних одиниць Росії. Локально поширена декоративна культура.
Етимологія і таксономія
Перший науковий опис виду склали в 1829 році австрійські ботаніки, батько і син Йозеф і Юліус Шультеси. Зразки для визначення їм надіслав німецький натураліст Фрідріх Біберштайн, який мандрував Північним Кавказом і зібрав між Моздоком і Кизляром невідомі йому тюльпани. З пошани до першовідкривача рослину назвали на його честь. Українська назва виду є прямим перекладом з латини. За радянських часів превалював русифікований варіант назви — тюльпан Біберштейна. За сучасною граматикою цей вид правильно називати тюльпаном Біберштайна.
Слід зазначити, що таксономічний ранг цієї рослини точно не визначений. У західній науковій спільноті його розглядають головним чином як синонім тюльпана лісового. Російські систематики дотримуються думки, що це самостійний вид з кількома підвидами. Українські ботаніки здебільшого вважають тюльпан Біберштайна складним видовим комплексом, а його підвиди трактують як ряд близькоспоріднених видів: тюльпани дібровний, бузький, скіфський, змієлистий, гранітний. Іноді тюльпан Біберштайна розглядають тільки як підвид тюльпана дібровного.
Для цієї рослини описаний один внутрішньовидовий різновид Tulipa biebersteiniana var. tricolor (Klokov & Zoz) Knjaz.
Опис
Трав'яниста рослина 10-40 (45) см заввишки, полікарпик. Цибулина завдовжки до 4 см, завширшки 1—2 см, довгаста або конусоподібна, зі шкірястими чорно-бурими оболонками, внутрішній бік яких густо вкритий притиснутими волосками. Надземний пагін одиночний, безрозетковий, тонкий, сизо-зелений, голий, у верхній частині нерідко з пурпуровим відтінком. Листків 2 (зрідка 3—4) у нижній частині стебла, вони вузькі, причому нижній трохи ширший за верхній. Обидва листки лінійні або лінійно-ланцетні, жолобчасті, направлені косо вгору або відхилені майже під прямим кутом, гладенькі. Їхній колір варіює від сизувато-зеленого до жовтуватого.
Квітки завширшки до 30 мм, зазвичай одиночні на кінцях пагонів (зрідка парні), до розпукування пониклі, під час цвітіння спрямовані вгору, зірчасті або ледь дзвоникуваті, зі слабким ароматом. Оцвітина проста, шестичленна, опадна, її листочки розташовані в двох колах, причому в зовнішньому колі вони удвічі ширші за внутрішні і трохи довші. Середня довжина пелюсток 20—30 мм, зрідка менше (15 мм) або більше (40 мм). Пелюстки внутрішнього кола ланцетні, сильно звужені в нижній третині, з гострими кінчиками; пелюстки зовнішнього кола яйцеподібні, війчасті при основі і бородаті біля верхівки. Зазвичай квіти цього виду яскраво-жовті, вкрай рідко — білі, причому пелюстки з внутрішнього боку мають зеленкувату основу. В окремих популяціях можливі відхилення у забарвленні, наприклад, квіти можуть бути зеленкуватими на початку цвітіння, мати зеленкувату або червоно-фіолетову поздовжню смугу на зовнішньому боці пелюсток, або рівномірне сірувато-бузкове чи фіолетове напилення. Тичинок 3, вони вдвічі коротші за оцвітину і трохи коротші за зеленкувату маточку, різної довжини, жовті, при основі волосисті. Пиляки в 2—3 (4) рази коротші за тичинкові нитки. Зав'язь тригнізда, з майже сидячою приймочкою.
Плід — прямостояча суха коробочка завдовжки 1,5—2,5 см і завширшки до 1,5 см, видовжена у верхній частині у тупий «дзьобик». Слід зазначити, що загалом цей вид дуже мінливий, зокрема, вирізняють щонайменше дві екологічні форми тюльпана Біберштайна — лісо-лучну і степову. Перша висока, з листям, спрямованим під кутом угору, зеленкувато-жовтими квітками і відносно короткими пелюстками. Друга значно нижча, з листям відстовбурченим у бік під прямим кутом, довгими і вузькими квітками, в яких дуже помітні відтінки червоного (наліт, смуги). Крім цих ознак форми відрізняються товщиною шкірястих лусок в цибулині, шириною і товщиною листя. Морфологічні відмінності ряду популяцій дали підставу для виділення їх в самостійні види (див. розділ «Етимологія і таксономія»).
Число хромосом 2n = 24.
Мінливість квіток
 |  |  |  |  |
Рідкісний білий тюльпан Біберштайна. | Жовтогаряча квітка. | Червоно-жовта квітка. | Червонуваті особини іноді описують як тюльпан змієлистий. | Аномальна 8-пелюсткова квітка. |
Поширення
Ареал тюльпана Біберштайна включає переважно степову і, частково, лісостепову зону в Східній Європі та на північному заході Азії. Західний кордон розповсюдження цього виду майже збігається із західним кордоном українських степів, заходячи також у прилеглі райони Молдови і Румунії. Північно-західна частина ареалу пролягає через північний кордон українського лісостепу і простує далі на схід через північний кордон російського Чорнозем'я. Крайньою точкою на цій ділянці виступає південь Московської області, а саме територія . Північна межа ареалу простирається від (Татарстан, Жигулі) через південь Західного Сибіру до теренів Казахстану. На сході за межі цієї країни зона розповсюдження практично не виходить. З півдня її обмежує умовна лінія, яка починається від Кримського півострова, пролягає через Північний і Східний Кавказ, Малу Азію і далі на схід через північ Ірану до Середньої Азії.
Екологія
Світлолюбна, помірно холодостійка і посухостійка рослина. Трапляється у степах різних типів: від лучних на півночі ареалу до степів південного типу, чий травостій наближається до рослинності напівпустель. В Україні і на Кавказі цей вид зростає також на кам'янистих схилах. У лісостеповій зоні окремі популяції добре розвиваються у байрачних лісах. На півночі ця рослина зрідка трапляється навіть у лісовій зоні, однак тут вона приурочена лише до найбільш сухих і сонячних ділянок, наприклад, просторих остепнених галявин, узлісь, схилів південної , ділянок з піщанистими ґрунтами, високої частини заплав. З усіх типів фітоценозів тюльпану Біберштайна найбільш притаманні полиново-костричні, кам'янисті різнотравні степи, зарості степових чагарників, вапнякові відслонення, солонцюваті ділянки, рідше — ковилово-костричні степи.
Тюльпан Біберштайна у різних біотопах
 |  |  |  |
В лісі (заказник «Берестово»). | На схилі заповідної балки Плоскої. | У південному степу з тюльпаном садовим (Ростовський заповідник). | На кам'янистих розсипах. |
Тюльпан Біберштайна належить до облігатних кальцефілів, він тяжіє до щебінчастих перегнійно-карбонатних ґрунтів і крейдяних рухляків (сипких ґрунтів), але також може рости на піщаних і глинистих ґрунтах. Зазвичай цибулини цього виду розташовані на значній глибині. На родючих і помірно вологих ґрунтах життєстійкість рослин вища, вид чутливий до сезонних посух і тривалого осушення заплав.
Розмножується ця рослина вегетативно і насінням, але деякі популяції, як от західноказахстанські, — тільки насінням. Вегетативне розмноження відбувається за допомогою дочірніх цибулин, які утворюються на кінцях підземних пагонів — столонів. В сприятливих умовах можуть виникати клони високої щільності. Цвітіння відбувається у квітні — травні, триває в середньому 7—14 днів. Тюльпан Біберштайна — ентомофіл, його запилювачами виступають бджоли, оси, повисюхові мухи і дрібні жуки. Плодоношення наступає наприкінці травня, у червні. Насіння поширюється при розтріскуванні сухої коробочки. Проростає воно лише восени, коли у ґрунті накопичується достатньо вологи. становить 81,7 %.
Вид належить до ефемероїдів, тобто рослин з коротким періодом вегетації. Від появи вегетативних пагонів до цвітіння у тюльпана Біберштайна проходить 33 дні, до повного відмирання листя — 87, до повного достигання насіння — від 53 до 99. Цибулина щороку змінюється. Зачатки нової цибулини закладаються наприкінці липня біля основи запасаючої луски при основі цьогорічного пагону, на початку жовтня вони вже досягають 3—4 мм завбільшки, при цьому в плідних особин зачатки формуються обіч центральної осі цибулини, надаючи їй асиметричної форми. У квітні — травні наступного року в зачатку утворюються одна покривна і дві запасаючих луски, він перетворюється на дочірню цибулинку. У червні, коли материнська цибулина завершує вегетацію, в дочірній вже закладаються зачатки асимілюючих листків, а в липні — квітка. Відмирання материнської цибулини починається з надземної частини, потім виснажуються запасаючи луски, а на початку липня відмирає коріння. На початку серпня молода цибулина починає відрощувати власні корінці, а остаточне її укорінення припадає на початок жовтня, тоді ж у ній формується квітконос. Таким чином, весь цикл розвитку цибулини триває 21 місяць. За несприятливих умов розвиток молодих рослин і формування столонів уповільнюються і можуть тривати роками. Залишки відмерлих криючих і запасаючих лусок огортають цибулину, створюючи багатошаровий «кокон». Він захищає цибулину від перепадів температури, утримує якусь частку вологи, але водночас створює сприятливе середовище для розвитку мікроорганізмів і паразитів. Тюльпан Біберштайна вражають хвороби і паразити, загальні для усіх цибулинних рослин, як от наприклад, цибулинні мухи роду .
Стадії цвітіння
 |  |  |  |  |  |
Значення і статус виду
Як і більшість інших представників роду тюльпан Біберштайна належить до декоративних рослин. В культурі він відомий з XVIII століття, хоча в садівництві поширений нерівномірно. Найбільше його вирощують у країнах Західної Європи і Північної Америки, де цю компактну рослину часто можна побачити в альпінаріях. В Східній Європі мало знаний. У культурі невибагливий і загалом стійкий, але на крайньому сході ареалу в умовах Казахстану недовготривалий. За садівницькою класифікацією тюльпанів цей вид приналежний до Класу 15 групи IV «Види, їх різновиди і гібриди».
Оскільки цю рослину рідко вирощують, то на букети масово збирають дикі особини. Таке винищення істотно збіднює популяції поблизу населених пунктів і є однією з головних причин зникнення тюльпану Біберштайна в природі. Інші негативні чинники, що обмежують його чисельність, також носять антропогенний характер. Це степові пожежі, винищення природного середовища, перш за все, за рахунок розорювання земель і розробки кар'єрів відкритим способом, а також через задерніння, затінення, заростання біотопів чагарниками, витоптування худобою. Водночас, рослина стійка до косіння і помірного випасання, оскільки худоба уникає їсти тюльпани через присутність в їхніх тканинах алкалоїду — отруйного . У сприятливих умовах густина популяцій висока — 10—60 особин/м². Для поліпшення відтворення виду бажано проводити помірне випасання на луках і пізнє не щорічне косіння трави, вирощувати у культурі.
Охороняють означений вид практично в усіх заповідниках і заказниках, розташованих в межах його ареалу. На рівні окремих видів (зокрема, як тюльпан дібровний) культивують у багатьох ботанічних садах. Тюльпан Біберштайна занесений до національних Червоних книг ряду держав. Крім того, на місцевому рівні його охороняють у 24 адміністративних одиницях Росії.
Список природоохоронних документів, в які занесено тюльпан Біберштайна (у дужках посилання на список відповідної редакції):
- Червона книга України — на рівні складових видів як тюльпан бузький, дібровний, гранітний, змієлистий, скіфський;
|
|
Синоніми
Згідно зі Словником українських наукових і народних назв судинних рослин і за відомостями сайту The Plant List для цього виду існують наступні синоніми:
|
|
Див. також
Галерея
 |  |  |  |
Джерела
- Tulipa biebersteiniana Schult. & Schult.f. The Plant List ((англ.)) . Процитовано 16 травня 2020.
- Tulipa biebersteiniana // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — .
- Tulipa biebersteiniana Schult. & Schult. f. plantarium.ru. Процитовано 16 травня 2020.
- Тюльпан дібровний Tulipa quercetorum Klokov et Zoz (T. biebersteiniana Schult.f. s.l.). Червона книга України. Процитовано 16 травня 2020.
- Тюльпан бузький Tulipa hypanica Klokov et Zoz (~ T. biebersteiniana Schult.f. s.l.). Червона книга України. Процитовано 16 травня 2020.
- Тюльпан скіфський Tulipa scythica Klokov et Zoz (~ T. biebersteiniana Schult.f. s.l.). Червона книга України. Процитовано 16 травня 2020.
- Тюльпан змієлистий Tulipa ophiophylla Klokov et Zoz (~ T. biebersteiniana Schult.f. s.l.). Червона книга України. Процитовано 16 травня 2020.
- Тюльпан гранітний Tulipa graniticola (Klokov et Zoz) Klokov (~ T. biebersteiniana Schult.f. s.l.). Червона книга України. Процитовано 16 травня 2020.
- Tulipa biebersteiniana Schult. & Schult.f. oopt.aari.ru ((рос.)) . Процитовано 16 травня 2020.
- Чистякова А. А. Тюльпан Биберштейна // Красная книга Пензенской области. — Пенза: Мордовское книжное издательство, 2002. — С. 88—89.(рос.)
- Хлызова Н. Ю. Тюльпан Биберштейна // Красная книга Липецкой области. Растения, грибы, лишайники / под. ред. А. В. Щербакова — 2014. — С. 194—195.(рос.)
- Октябрёва Н. Б.. Тюльпан Биберштейна. Красная книга Московской области ((рос.)) . Процитовано 18 травня 2020.
- Чугунов Г. Г. Тюльпан Биберштейна // Красная книга Республики Мордовия. — Саранск: Мордовское книжное издательство, 2003. — С. 91.(рос.)
- Литвинская С. А., Мордак Е. В. Тюльпан Биберштейна [ 2020-02-23 у Wayback Machine.] // Красная книга Краснодарского края. — С. 205.(рос.)
- Умаров М. У. Tulipa biebersteiniana Schult. et Schult. — Тюльпан Биберштейна // Красная книга Чеченской Республики — Грозный:, 2007. — С. 131—132.(рос.)
- Плаксина Т. И., Саксонов С. В., Сенатор С. А. Тюльпан Биберштейна // Красная книга Самарской области — Саранск: Мордовское книжное издательство, 2003. — Т. 1. Редкие виды растений, лишайников и грибов. — С. 160.(рос.)
- Камаева Г. М. Тюльпан Биберштейна // Красная книга Воронежской области — Воронеж: МОРДЕК, 2011. — Т. 1. Растения. Лишайники. Грибы. — С. 252—253.(рос.)
- Заповедники СССР: в 11 т. / под ред. В. Е. Соколова, Е. Е. Сыроечковского. — М.: Мысль, 1989. — Т. Заповедники европейской части РСФСР. II. — С. 37. (рос.)
- Масленников А. В. Тюльпан Биберштейна // Красная книга Ульяновской области — Ульяновск: Артишок, 2008.в. — С. 508.(рос.)
- Поширення та стан популяцій Crocus reticulatus Stev. ex Adams (Iridaceae) і Tulipa quercetorum Klok. & Zoz (Liliaceae) на території Східного Поділля / О. І. Шиндер // Український ботанічний журнал — 2009. — Т. 66, № 4. — 495—496.
- Хлызова Н. Ю., Пузакова О. В. Интродукционное изучение Tulipa bibersteiniana Schult. et Schult. fil. в Воронежской области // Флора и растительность Центр. Черноземья: материалы науч. конф., Курск, 24 марта 2005 г. — Курск, 2005. — С. 138—140.(рос.)
- Сравнительный анализ морфогенеза монокарпического побега Tulipa biebersteiniana Schult. et Schult. fil. и Lilium martagon L. / Е. А. Кобозева, Н. И. Шорина // Известия Пензенского гсоударственного педагогического университета им. В. Г. Белинского — 2011. — № 25. — 66—75.(рос.)
- Фитосанитарные аспекты изучения луковичных мух (Diptera, Syrphidae, Eumerini) Северного Причерноморья / Г. В. Попов // Промышленная ботаника. — 2011. — Вип. 11. — С. 50—57.(рос.)
- Азбука цветовода/ Л. С. Сыроватская, А. И. Гречишкин, Е. Ш. Белорусец и др. — 2-е изд., перераб. и допол. — К.: Урожай — 1993. — С. 238.
- Шишкин Б. К. и др. Ядовитые растения лугов и пастбищ. — М.; Л., 1950. — 527 с.(рос.)
- Глухов А. З., Юрченко И. Т., Купенко Н. П. и др. Ядовитые растения кормовых угодий юго-востока Украины. — Донецк: ООО «Лебедь», 2002. — 178 с.
- Новые местонахождения видов родов Tulipa L. и Fritillaria L. на территории Луганской области / Е. И. Соколова, М. В. Бережной, Н. Ю. Бутылкина, В. А. Коваленко, Е. Н. Пашутина, Т. А. Щербакова // Промышленная ботаника. — 2008. — Вип. 8. — С. 91—93.(рос.)
- Шевченко Г. Т. Тюльпан Биберштейна // Красная книга Ставропольского края. (рос.)
- Корытин Н. С. Тюльпан Биберштейна // Красная книга Челябинской области. — Екатеринбург: Изд-во Уральского университета, 2005. — С. 450.(рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Tyulpan BibershtajnaBiologichna klasifikaciyaDomen Eukarioti Eukaryota Carstvo Roslini Plantae Viddil Vishi roslini Streptophyta Nadklas Pokritonasinni Magnoliophyta Klas Odnodolni Liliopsida Poryadok Liliyecviti Liliales Rodina Lilijni Liliaceae Rid Tyulpan Tulipa Vid Tyulpan BibershtajnaBinomialna nazvaTulipa biebersteiniana Schult amp Schult f PosilannyaVikishovishe Tulipa biebersteinianaVikividi Tulipa biebersteinianaEOL 1082951The Plant List kew 289786 Tyulpa n Bibershta jna chasto takozh tyulpa n Bibershte jna Tulipa biebersteiniana ridkisna bagatorichna roslina rodini lilijnih z neviznachenim taksonomichnim statusom Trava z pidzemnimi organami u viglyadi cibulin linijno lancetnimi listkami i yaskravo zhovtimi odinochnimi kvitami Poshirena u Shidnij Yevropi Kazahstani na Kavkazi Zrostaye u stepah ridshe na ostepnenih shilah gir Vid zanesenij do Chervonih knig Ukrayini Kazahstanu ta 24 administrativnih odinic Rosiyi Lokalno poshirena dekorativna kultura Etimologiya i taksonomiyaPershij naukovij opis vidu sklali v 1829 roci avstrijski botaniki batko i sin Jozef i Yulius Shultesi Zrazki dlya viznachennya yim nadislav nimeckij naturalist Fridrih Bibershtajn yakij mandruvav Pivnichnim Kavkazom i zibrav mizh Mozdokom i Kizlyarom nevidomi jomu tyulpani Z poshani do pershovidkrivacha roslinu nazvali na jogo chest Ukrayinska nazva vidu ye pryamim perekladom z latini Za radyanskih chasiv prevalyuvav rusifikovanij variant nazvi tyulpan Bibershtejna Za suchasnoyu gramatikoyu cej vid pravilno nazivati tyulpanom Bibershtajna Slid zaznachiti sho taksonomichnij rang ciyeyi roslini tochno ne viznachenij U zahidnij naukovij spilnoti jogo rozglyadayut golovnim chinom yak sinonim tyulpana lisovogo Rosijski sistematiki dotrimuyutsya dumki sho ce samostijnij vid z kilkoma pidvidami Ukrayinski botaniki zdebilshogo vvazhayut tyulpan Bibershtajna skladnim vidovim kompleksom a jogo pidvidi traktuyut yak ryad blizkosporidnenih vidiv tyulpani dibrovnij buzkij skifskij zmiyelistij granitnij Inodi tyulpan Bibershtajna rozglyadayut tilki yak pidvid tyulpana dibrovnogo Dlya ciyeyi roslini opisanij odin vnutrishnovidovij riznovid Tulipa biebersteiniana var tricolor Klokov amp Zoz Knjaz OpisCibulina Trav yanista roslina 10 40 45 sm zavvishki polikarpik Cibulina zavdovzhki do 4 sm zavshirshki 1 2 sm dovgasta abo konusopodibna zi shkiryastimi chorno burimi obolonkami vnutrishnij bik yakih gusto vkritij pritisnutimi voloskami Nadzemnij pagin odinochnij bezrozetkovij tonkij sizo zelenij golij u verhnij chastini neridko z purpurovim vidtinkom Listkiv 2 zridka 3 4 u nizhnij chastini stebla voni vuzki prichomu nizhnij trohi shirshij za verhnij Obidva listki linijni abo linijno lancetni zholobchasti napravleni koso vgoru abo vidhileni majzhe pid pryamim kutom gladenki Yihnij kolir variyuye vid sizuvato zelenogo do zhovtuvatogo Matochka i tichinki Plid i nasinnya Kvitki zavshirshki do 30 mm zazvichaj odinochni na kincyah pagoniv zridka parni do rozpukuvannya ponikli pid chas cvitinnya spryamovani vgoru zirchasti abo led dzvonikuvati zi slabkim aromatom Ocvitina prosta shestichlenna opadna yiyi listochki roztashovani v dvoh kolah prichomu v zovnishnomu koli voni udvichi shirshi za vnutrishni i trohi dovshi Serednya dovzhina pelyustok 20 30 mm zridka menshe 15 mm abo bilshe 40 mm Pelyustki vnutrishnogo kola lancetni silno zvuzheni v nizhnij tretini z gostrimi kinchikami pelyustki zovnishnogo kola yajcepodibni vijchasti pri osnovi i borodati bilya verhivki Zazvichaj kviti cogo vidu yaskravo zhovti vkraj ridko bili prichomu pelyustki z vnutrishnogo boku mayut zelenkuvatu osnovu V okremih populyaciyah mozhlivi vidhilennya u zabarvlenni napriklad kviti mozhut buti zelenkuvatimi na pochatku cvitinnya mati zelenkuvatu abo chervono fioletovu pozdovzhnyu smugu na zovnishnomu boci pelyustok abo rivnomirne siruvato buzkove chi fioletove napilennya Tichinok 3 voni vdvichi korotshi za ocvitinu i trohi korotshi za zelenkuvatu matochku riznoyi dovzhini zhovti pri osnovi volosisti Pilyaki v 2 3 4 razi korotshi za tichinkovi nitki Zav yaz trignizda z majzhe sidyachoyu prijmochkoyu Plid pryamostoyacha suha korobochka zavdovzhki 1 5 2 5 sm i zavshirshki do 1 5 sm vidovzhena u verhnij chastini u tupij dzobik Slid zaznachiti sho zagalom cej vid duzhe minlivij zokrema viriznyayut shonajmenshe dvi ekologichni formi tyulpana Bibershtajna liso luchnu i stepovu Persha visoka z listyam spryamovanim pid kutom ugoru zelenkuvato zhovtimi kvitkami i vidnosno korotkimi pelyustkami Druga znachno nizhcha z listyam vidstovburchenim u bik pid pryamim kutom dovgimi i vuzkimi kvitkami v yakih duzhe pomitni vidtinki chervonogo nalit smugi Krim cih oznak formi vidriznyayutsya tovshinoyu shkiryastih lusok v cibulini shirinoyu i tovshinoyu listya Morfologichni vidminnosti ryadu populyacij dali pidstavu dlya vidilennya yih v samostijni vidi div rozdil Etimologiya i taksonomiya Chislo hromosom 2n 24 Minlivist kvitok Ridkisnij bilij tyulpan Bibershtajna Zhovtogaryacha kvitka Chervono zhovta kvitka Chervonuvati osobini inodi opisuyut yak tyulpan zmiyelistij Anomalna 8 pelyustkova kvitka PoshirennyaAreal tyulpana Bibershtajna vklyuchaye perevazhno stepovu i chastkovo lisostepovu zonu v Shidnij Yevropi ta na pivnichnomu zahodi Aziyi Zahidnij kordon rozpovsyudzhennya cogo vidu majzhe zbigayetsya iz zahidnim kordonom ukrayinskih stepiv zahodyachi takozh u prilegli rajoni Moldovi i Rumuniyi Pivnichno zahidna chastina arealu prolyagaye cherez pivnichnij kordon ukrayinskogo lisostepu i prostuye dali na shid cherez pivnichnij kordon rosijskogo Chornozem ya Krajnoyu tochkoyu na cij dilyanci vistupaye pivden Moskovskoyi oblasti a same teritoriya Pivnichna mezha arealu prostirayetsya vid Tatarstan Zhiguli cherez pivden Zahidnogo Sibiru do tereniv Kazahstanu Na shodi za mezhi ciyeyi krayini zona rozpovsyudzhennya praktichno ne vihodit Z pivdnya yiyi obmezhuye umovna liniya yaka pochinayetsya vid Krimskogo pivostrova prolyagaye cherez Pivnichnij i Shidnij Kavkaz Malu Aziyu i dali na shid cherez pivnich Iranu do Serednoyi Aziyi EkologiyaSvitlolyubna pomirno holodostijka i posuhostijka roslina Traplyayetsya u stepah riznih tipiv vid luchnih na pivnochi arealu do stepiv pivdennogo tipu chij travostij nablizhayetsya do roslinnosti napivpustel V Ukrayini i na Kavkazi cej vid zrostaye takozh na kam yanistih shilah U lisostepovij zoni okremi populyaciyi dobre rozvivayutsya u bajrachnih lisah Na pivnochi cya roslina zridka traplyayetsya navit u lisovij zoni odnak tut vona priurochena lishe do najbilsh suhih i sonyachnih dilyanok napriklad prostorih ostepnenih galyavin uzlis shiliv pivdennoyi dilyanok z pishanistimi gruntami visokoyi chastini zaplav Z usih tipiv fitocenoziv tyulpanu Bibershtajna najbilsh pritamanni polinovo kostrichni kam yanisti riznotravni stepi zarosti stepovih chagarnikiv vapnyakovi vidslonennya soloncyuvati dilyanki ridshe kovilovo kostrichni stepi Tyulpan Bibershtajna u riznih biotopah V lisi zakaznik Berestovo Na shili zapovidnoyi balki Ploskoyi U pivdennomu stepu z tyulpanom sadovim Rostovskij zapovidnik Na kam yanistih rozsipah Tyulpan Bibershtajna nalezhit do obligatnih kalcefiliv vin tyazhiye do shebinchastih peregnijno karbonatnih gruntiv i krejdyanih ruhlyakiv sipkih gruntiv ale takozh mozhe rosti na pishanih i glinistih gruntah Zazvichaj cibulini cogo vidu roztashovani na znachnij glibini Na rodyuchih i pomirno vologih gruntah zhittyestijkist roslin visha vid chutlivij do sezonnih posuh i trivalogo osushennya zaplav Rozmnozhuyetsya cya roslina vegetativno i nasinnyam ale deyaki populyaciyi yak ot zahidnokazahstanski tilki nasinnyam Vegetativne rozmnozhennya vidbuvayetsya za dopomogoyu dochirnih cibulin yaki utvoryuyutsya na kincyah pidzemnih pagoniv stoloniv V spriyatlivih umovah mozhut vinikati kloni visokoyi shilnosti Cvitinnya vidbuvayetsya u kvitni travni trivaye v serednomu 7 14 dniv Tyulpan Bibershtajna entomofil jogo zapilyuvachami vistupayut bdzholi osi povisyuhovi muhi i dribni zhuki Plodonoshennya nastupaye naprikinci travnya u chervni Nasinnya poshiryuyetsya pri roztriskuvanni suhoyi korobochki Prorostaye vono lishe voseni koli u grunti nakopichuyetsya dostatno vologi stanovit 81 7 Vid nalezhit do efemeroyidiv tobto roslin z korotkim periodom vegetaciyi Vid poyavi vegetativnih pagoniv do cvitinnya u tyulpana Bibershtajna prohodit 33 dni do povnogo vidmirannya listya 87 do povnogo dostigannya nasinnya vid 53 do 99 Cibulina shoroku zminyuyetsya Zachatki novoyi cibulini zakladayutsya naprikinci lipnya bilya osnovi zapasayuchoyi luski pri osnovi cogorichnogo pagonu na pochatku zhovtnya voni vzhe dosyagayut 3 4 mm zavbilshki pri comu v plidnih osobin zachatki formuyutsya obich centralnoyi osi cibulini nadayuchi yij asimetrichnoyi formi U kvitni travni nastupnogo roku v zachatku utvoryuyutsya odna pokrivna i dvi zapasayuchih luski vin peretvoryuyetsya na dochirnyu cibulinku U chervni koli materinska cibulina zavershuye vegetaciyu v dochirnij vzhe zakladayutsya zachatki asimilyuyuchih listkiv a v lipni kvitka Vidmirannya materinskoyi cibulini pochinayetsya z nadzemnoyi chastini potim visnazhuyutsya zapasayuchi luski a na pochatku lipnya vidmiraye korinnya Na pochatku serpnya moloda cibulina pochinaye vidroshuvati vlasni korinci a ostatochne yiyi ukorinennya pripadaye na pochatok zhovtnya todi zh u nij formuyetsya kvitkonos Takim chinom ves cikl rozvitku cibulini trivaye 21 misyac Za nespriyatlivih umov rozvitok molodih roslin i formuvannya stoloniv upovilnyuyutsya i mozhut trivati rokami Zalishki vidmerlih kriyuchih i zapasayuchih lusok ogortayut cibulinu stvoryuyuchi bagatosharovij kokon Vin zahishaye cibulinu vid perepadiv temperaturi utrimuye yakus chastku vologi ale vodnochas stvoryuye spriyatlive seredovishe dlya rozvitku mikroorganizmiv i parazitiv Tyulpan Bibershtajna vrazhayut hvorobi i paraziti zagalni dlya usih cibulinnih roslin yak ot napriklad cibulinni muhi rodu Stadiyi cvitinnyaZnachennya i status viduYak i bilshist inshih predstavnikiv rodu tyulpan Bibershtajna nalezhit do dekorativnih roslin V kulturi vin vidomij z XVIII stolittya hocha v sadivnictvi poshirenij nerivnomirno Najbilshe jogo viroshuyut u krayinah Zahidnoyi Yevropi i Pivnichnoyi Ameriki de cyu kompaktnu roslinu chasto mozhna pobachiti v alpinariyah V Shidnij Yevropi malo znanij U kulturi nevibaglivij i zagalom stijkij ale na krajnomu shodi arealu v umovah Kazahstanu nedovgotrivalij Za sadivnickoyu klasifikaciyeyu tyulpaniv cej vid prinalezhnij do Klasu 15 grupi IV Vidi yih riznovidi i gibridi Tyulpani Bibershtajna u vinogradnikah Gau Oderngajma Oskilki cyu roslinu ridko viroshuyut to na buketi masovo zbirayut diki osobini Take vinishennya istotno zbidnyuye populyaciyi poblizu naselenih punktiv i ye odniyeyu z golovnih prichin zniknennya tyulpanu Bibershtajna v prirodi Inshi negativni chinniki sho obmezhuyut jogo chiselnist takozh nosyat antropogennij harakter Ce stepovi pozhezhi vinishennya prirodnogo seredovisha persh za vse za rahunok rozoryuvannya zemel i rozrobki kar yeriv vidkritim sposobom a takozh cherez zaderninnya zatinennya zarostannya biotopiv chagarnikami vitoptuvannya hudoboyu Vodnochas roslina stijka do kosinnya i pomirnogo vipasannya oskilki hudoba unikaye yisti tyulpani cherez prisutnist v yihnih tkaninah alkaloyidu otrujnogo U spriyatlivih umovah gustina populyacij visoka 10 60 osobin m Dlya polipshennya vidtvorennya vidu bazhano provoditi pomirne vipasannya na lukah i piznye ne shorichne kosinnya travi viroshuvati u kulturi Ohoronyayut oznachenij vid praktichno v usih zapovidnikah i zakaznikah roztashovanih v mezhah jogo arealu Na rivni okremih vidiv zokrema yak tyulpan dibrovnij kultivuyut u bagatoh botanichnih sadah Tyulpan Bibershtajna zanesenij do nacionalnih Chervonih knig ryadu derzhav Krim togo na miscevomu rivni jogo ohoronyayut u 24 administrativnih odinicyah Rosiyi Spisok prirodoohoronnih dokumentiv v yaki zaneseno tyulpan Bibershtajna u duzhkah posilannya na spisok vidpovidnoyi redakciyi Chervona kniga Ukrayini na rivni skladovih vidiv yak tyulpan buzkij dibrovnij granitnij zmiyelistij skifskij 1982 Chervona kniga Kazahstanu 2006 2014 2005 1992 2018 2018 2014 2017 2012 2017 2014 2018 2013 Chervona kniga Respubliki Bashkortostan 2011 1998 2003 1999 2016 2010 2017 2013 2002 2015 2017 2007 SinonimiZgidno zi Slovnikom ukrayinskih naukovih i narodnih nazv sudinnih roslin i za vidomostyami sajtu The Plant List dlya cogo vidu isnuyut nastupni sinonimi Tulipa biebersteiniana var tricolor Klokov amp Zoz Knjaz Kulikov amp E G Philippov Tulipa celsiana J He nechinnij Tulipa graniticola Klokov amp Zoz Klokov Tulipa hypanica Klokov amp Zoz Tulipa microgyna Baker Tulipa ophiophylla Klokov amp Zoz Tulipa ophiophylla subsp bestashica Klokov amp Zoz Tulipa ophiophylla subsp donetica Klokov amp Zoz Klokov Tulipa ophiophylla subsp graniticola Klokov amp Zoz Klokov Tulipa pumila Tausch nechinnij Tulipa quercetorum Klokov amp Zoz Klokov Tulipa quercetorum var tricolor Klokov amp Zoz Klokov Tulipa riparia Knjaz Kulikov amp E G Philippov Tulipa riparia var lutea Knjaz Kulikov amp E G Philippov Tulipa sareptana Klokov amp Zoz Klokov Tulipa scythica Klokov amp Zoz Klokov Tulipa sylvestris M Bieb nechinnij Tulipa sylvestris L subsp australis Link Pamp Tulipa sylvestris var biebersteiniana Schult amp Schult f Regel Tulipa sylvestris var minor Ledeb Tulipa valerii Zoz amp Klokov Div takozhSpisok vidiv rodu tyulpanGalereyaDzherelaTulipa biebersteiniana Schult amp Schult f The Plant List angl Procitovano 16 travnya 2020 Tulipa biebersteiniana Slovnik ukrayinskih naukovih i narodnih nazv sudinnih roslin Yu Kobiv Kiyiv Naukova dumka 2004 800 s Slovniki Ukrayini ISBN 966 00 0355 2 Tulipa biebersteiniana Schult amp Schult f plantarium ru Procitovano 16 travnya 2020 Tyulpan dibrovnij Tulipa quercetorum Klokov et Zoz T biebersteiniana Schult f s l Chervona kniga Ukrayini Procitovano 16 travnya 2020 Tyulpan buzkij Tulipa hypanica Klokov et Zoz T biebersteiniana Schult f s l Chervona kniga Ukrayini Procitovano 16 travnya 2020 Tyulpan skifskij Tulipa scythica Klokov et Zoz T biebersteiniana Schult f s l Chervona kniga Ukrayini Procitovano 16 travnya 2020 Tyulpan zmiyelistij Tulipa ophiophylla Klokov et Zoz T biebersteiniana Schult f s l Chervona kniga Ukrayini Procitovano 16 travnya 2020 Tyulpan granitnij Tulipa graniticola Klokov et Zoz Klokov T biebersteiniana Schult f s l Chervona kniga Ukrayini Procitovano 16 travnya 2020 Tulipa biebersteiniana Schult amp Schult f oopt aari ru ros Procitovano 16 travnya 2020 Chistyakova A A Tyulpan Bibershtejna Krasnaya kniga Penzenskoj oblasti Penza Mordovskoe knizhnoe izdatelstvo 2002 S 88 89 ros Hlyzova N Yu Tyulpan Bibershtejna Krasnaya kniga Lipeckoj oblasti Rasteniya griby lishajniki pod red A V Sherbakova 2014 S 194 195 ros Oktyabryova N B Tyulpan Bibershtejna Krasnaya kniga Moskovskoj oblasti ros Procitovano 18 travnya 2020 Chugunov G G Tyulpan Bibershtejna Krasnaya kniga Respubliki Mordoviya Saransk Mordovskoe knizhnoe izdatelstvo 2003 S 91 ros Litvinskaya S A Mordak E V Tyulpan Bibershtejna 2020 02 23 u Wayback Machine Krasnaya kniga Krasnodarskogo kraya S 205 ros Umarov M U Tulipa biebersteiniana Schult et Schult Tyulpan Bibershtejna Krasnaya kniga Chechenskoj Respubliki Groznyj 2007 S 131 132 ros Plaksina T I Saksonov S V Senator S A Tyulpan Bibershtejna Krasnaya kniga Samarskoj oblasti Saransk Mordovskoe knizhnoe izdatelstvo 2003 T 1 Redkie vidy rastenij lishajnikov i gribov S 160 ros Kamaeva G M Tyulpan Bibershtejna Krasnaya kniga Voronezhskoj oblasti Voronezh MORDEK 2011 T 1 Rasteniya Lishajniki Griby S 252 253 ros Zapovedniki SSSR v 11 t pod red V E Sokolova E E Syroechkovskogo M Mysl 1989 T Zapovedniki evropejskoj chasti RSFSR II S 37 ros Maslennikov A V Tyulpan Bibershtejna Krasnaya kniga Ulyanovskoj oblasti Ulyanovsk Artishok 2008 v S 508 ros Poshirennya ta stan populyacij Crocus reticulatus Stev ex Adams Iridaceae i Tulipa quercetorum Klok amp Zoz Liliaceae na teritoriyi Shidnogo Podillya O I Shinder Ukrayinskij botanichnij zhurnal 2009 T 66 4 495 496 Hlyzova N Yu Puzakova O V Introdukcionnoe izuchenie Tulipa bibersteiniana Schult et Schult fil v Voronezhskoj oblasti Flora i rastitelnost Centr Chernozemya materialy nauch konf Kursk 24 marta 2005 g Kursk 2005 S 138 140 ros Sravnitelnyj analiz morfogeneza monokarpicheskogo pobega Tulipa biebersteiniana Schult et Schult fil i Lilium martagon L E A Kobozeva N I Shorina Izvestiya Penzenskogo gsoudarstvennogo pedagogicheskogo universiteta im V G Belinskogo 2011 25 66 75 ros Fitosanitarnye aspekty izucheniya lukovichnyh muh Diptera Syrphidae Eumerini Severnogo Prichernomorya G V Popov Promyshlennaya botanika 2011 Vip 11 S 50 57 ros Azbuka cvetovoda L S Syrovatskaya A I Grechishkin E Sh Belorusec i dr 2 e izd pererab i dopol K Urozhaj 1993 S 238 Shishkin B K i dr Yadovitye rasteniya lugov i pastbish M L 1950 527 s ros Gluhov A Z Yurchenko I T Kupenko N P i dr Yadovitye rasteniya kormovyh ugodij yugo vostoka Ukrainy Doneck OOO Lebed 2002 178 s Novye mestonahozhdeniya vidov rodov Tulipa L i Fritillaria L na territorii Luganskoj oblasti E I Sokolova M V Berezhnoj N Yu Butylkina V A Kovalenko E N Pashutina T A Sherbakova Promyshlennaya botanika 2008 Vip 8 S 91 93 ros Shevchenko G T Tyulpan Bibershtejna Krasnaya kniga Stavropolskogo kraya ros Korytin N S Tyulpan Bibershtejna Krasnaya kniga Chelyabinskoj oblasti Ekaterinburg Izd vo Uralskogo universiteta 2005 S 450 ros