Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Спиш значення СпишГерб комітату СпишЗаснований 11 ст Скасований 192

Спиш (комітат)

Спиш (комітат)
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Спиш (значення).
Спиш

image

Герб комітату Спиш

image

Заснований (11 ст.)
Скасований (1920 рік):

за Тріанонським договором

Адміністративний центр (1910): Левоча, угор. Lőcse).
Населення (1910): 172900
Площа (1910): 3654 км²

image

Мапа комітата

Спиш, Списький коміт́ат (словац. Spiš; угор. Szepes; лат. Scepusium; пол. Spisz; німецька Zips) — історичний комітат у північно-східній частині Угорського королівства, що межував з коронним краєм австрійських монархій — Королівством Галичини та Володимирії — на півночі, комітатом на заході, комітатами та Абауй-Торна на півдні, а також Шароським комітатом на сході. Існував до 1920 року.

Географія

image
Адміністративний поділ комітату Спиш
image
Списький Град
image
Сучасне географічне розташування Спиша
image
Село Ждяр в

Списький коміт́ат знаходиться в басейнах рік Горнад і Попрад, також на півночі — Дунайця і Вагу — на заході.

Основні гори: Західні Карпати — їхня частина гірський масив Західні Бескиди, гірські масиви Списька Маґура і Левоцьких гір, та їхній хребет П'єніни, невелика частина Високих Татр, Східних Татр () та Словацьких Рудних Гір на півдні.

Історія

image
Історичний регіон Спиш. Заставлені землі зображені відтінками зеленого

Територія Спишу пізно заселена, спершу словаками з півдня, поляками з півночі, пізніше (13 в.) німцями (спиські міста). Доказом того що русини-українці є корінними мешканцями цього краю, є наприклад село  — (sk:Ruskinovce) (назва говорить сама за себе) звісне з 13 ст. століття. Традиції руської церкви на Спиші були особливо сильними. З 886 і до 1300 р.у Підградді Списької Капітули існувало руське єпископство засноване Гораздом у Стритенському монастирі, остання згадка про який походить із 1274 р. У 1312 р. Карл Роберт нищив усі руські монастирі і тоді ж було зруйновано і цей монастир.

В 1412 році 13 ділянок території Спишу Угорщина передала Польщі як заставу за великий грошовий кредит. У зв'язку з неповерненням кредиту ці землі на понад три століття увійшли до складу Польщі, і були повернені Угорщині лише в результаті першого поділу Польщі.

Спиш був однією зі спірних територій польсько-чехословацьких прикордонних конфліктів, що відбувалися після утворення обох країн в 1918 році у зв'язку з неврегульованістю питання про кордон.

Спиш належав до Угорщини (частина у 15 — 18 ст. до Польщі) і становив до 1919 Списький комітат, тепер входить до складу Словаччини (Пряшівський та Кошицький край) і Польщі. Українці заселюють північну і східну частини Спиша (Старо-Любовнянську округу) — частково суцільно (площа 230 км²), частково етнічними островами (найбільше на північному заході висунений о. — с. Остурня). Число українців у Спиші близько 15 000, вони живуть майже винятково в селах і займаються хліборобством та розводять худобу; у селах на північному заході довгий час мав значення мандрівний промисел, зокрема дротярство.

З XII століття головним містом регіону спершу був Списький Град, а з XVI століття — Левоча. В наш час найбільшим містом Спиша є Попрад.

image
Пізній історичний центр Спишу — Левоча: ратуша та Собор св. Якуба

Після утворення ЗУНР українська етнічна частина комітату повинна була увійти до її складу згідно з «Тимчасовим основним законом» від 13 листопада 1918 року.

До 1919 року Спиш була адміністративно-територіальною одиницею в Угорського королівства. З 1919 Спиш входить до складу Словаччини та маленька частина до Польщі.

Населення

Частка українців у населенні

комітату Спиш по роках

Рік Відсоток
1720 47,7 %
1782 21,4 %
1795 13,9 %
1810 21,4 %
1820-ті 13,9 %
1840-ві 14,3 %
1857 12,5 %
1869 13,8 %
1891 10,7 %
1900 8.3 %
1910 7.1 %

Населення 172.900 чол. (1910). Площа Спишу в 1910 році становила 3654 км². Переважна частина була заселена словаками та німцями, менша, північна, входила до складу української етнографічної території. Як видно з переписів населення Спишського комітату за 1900 та 1910 роки — тільки за це десятиріччя зменшилось русинів з 14,333 т.(8.3 %) до 12,327 т.(7.1 %), та греко-католиків які без сумніву були походженням русини-українці з 22,189 (12.9 %) до 19,638 (11.4 %). Незначно збільшилась частка православних — з 68 до 326 осіб, це було пов'язано з ідеологією москвофільства та похідної ідеології повернення в православ'я з греко-католицизму. Ще більшу різницю ми бачимо між переписами 1869, 1891 та 1910 років.

У 18 столітті русинів-українців було тут ще більше — 1720 році : 47,7 %, 1782 : 21,4 %, а у 1795 : 13,9 %.

Це було наслідком мадяризації та набагато більше словакизації русинів-українців. Стосовно німців переважав процес мадяризації.

1869

Населення:


1891

Кількість жителів Спишського комітату в 1891 році нараховувалась 163,291 тис.осіб і складалася з наступних мовних спільнот, серед них:

Населення:

1900

Кількість жителів Спишського комітату в 1900 році нараховувалась 174,470 тис.осіб і складалася з наступних мовних спільнот, серед них:

Населення:

За даними перепису 1900 року, комітат складався з наступних релігійних громад:

Релігійні громади:

1910

Кількість жителів Спишського комітату в 1910 році нараховувалась 172,867 тис.осіб і складалася з наступних мовних спільнот, серед них:

Населення:

За даними перепису 1910 року, округ складався з наступних релігійних громад:

Релігійні громади:

Примітки

  1. Кабузан В. М. Украинцы в мире: динамика численности и расселения. 20-е годы XVIII века — 1989 год [ 7 серпня 2016 у Wayback Machine.] — Ин-т рос. истории РАН; М.: Наука, 2006. 135 с.,192 с.
  2. . Архів оригіналу за 13 липня 2018. Процитовано 6 травня 2019.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
  3. Кабузан В. М. Украинцы в мире: динамика численности и расселения. 20-е годы XVIII века — 1989 год [ 7 серпня 2016 у Wayback Machine.] — Ин-т рос. истории РАН; М.: Наука, 2006. 135 с.
  4. KlimoTheca :: Könyvtár. Kt.lib.pte.hu. Архів оригіналу за 23 червня 2013. Процитовано 26 червня 2012.
  5. KlimoTheca :: Könyvtár. Kt.lib.pte.hu. Архів оригіналу за 23 червня 2013. Процитовано 26 червня 2012.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Спиш (комітат)


Література

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Spish znachennya SpishGerb komitatu SpishZasnovanij 11 st Skasovanij 1920 rik za Trianonskim dogovoromAdministrativnij centr 1910 Levocha ugor Locse Naselennya 1910 172900Plosha 1910 3654 km Mapa komitata Spish Spiskij komit at slovac Spis ugor Szepes lat Scepusium pol Spisz nimecka Zips istorichnij komitat u pivnichno shidnij chastini Ugorskogo korolivstva sho mezhuvav z koronnim krayem avstrijskih monarhij Korolivstvom Galichini ta Volodimiriyi na pivnochi komitatom na zahodi komitatami ta Abauj Torna na pivdni a takozh Sharoskim komitatom na shodi Isnuvav do 1920 roku GeografiyaAdministrativnij podil komitatu SpishSpiskij GradSuchasne geografichne roztashuvannya SpishaSelo Zhdyar v Spiskij komit at znahoditsya v basejnah rik Gornad i Poprad takozh na pivnochi Dunajcya i Vagu na zahodi Osnovni gori Zahidni Karpati yihnya chastina girskij masiv Zahidni Beskidi girski masivi Spiska Magura i Levockih gir ta yihnij hrebet P yenini nevelika chastina Visokih Tatr Shidnih Tatr ta Slovackih Rudnih Gir na pivdni IstoriyaIstorichnij region Spish Zastavleni zemli zobrazheni vidtinkami zelenogo Teritoriya Spishu pizno zaselena spershu slovakami z pivdnya polyakami z pivnochi piznishe 13 v nimcyami spiski mista Dokazom togo sho rusini ukrayinci ye korinnimi meshkancyami cogo krayu ye napriklad selo sk Ruskinovce nazva govorit sama za sebe zvisne z 13 st stolittya Tradiciyi ruskoyi cerkvi na Spishi buli osoblivo silnimi Z 886 i do 1300 r u Pidgraddi Spiskoyi Kapituli isnuvalo ruske yepiskopstvo zasnovane Gorazdom u Stritenskomu monastiri ostannya zgadka pro yakij pohodit iz 1274 r U 1312 r Karl Robert nishiv usi ruski monastiri i todi zh bulo zrujnovano i cej monastir V 1412 roci 13 dilyanok teritoriyi Spishu Ugorshina peredala Polshi yak zastavu za velikij groshovij kredit U zv yazku z nepovernennyam kreditu ci zemli na ponad tri stolittya uvijshli do skladu Polshi i buli poverneni Ugorshini lishe v rezultati pershogo podilu Polshi Spish buv odniyeyu zi spirnih teritorij polsko chehoslovackih prikordonnih konfliktiv sho vidbuvalisya pislya utvorennya oboh krayin v 1918 roci u zv yazku z nevregulovanistyu pitannya pro kordon Spish nalezhav do Ugorshini chastina u 15 18 st do Polshi i stanoviv do 1919 Spiskij komitat teper vhodit do skladu Slovachchini Pryashivskij ta Koshickij kraj i Polshi Ukrayinci zaselyuyut pivnichnu i shidnu chastini Spisha Staro Lyubovnyansku okrugu chastkovo sucilno plosha 230 km chastkovo etnichnimi ostrovami najbilshe na pivnichnomu zahodi visunenij o s Osturnya Chislo ukrayinciv u Spishi blizko 15 000 voni zhivut majzhe vinyatkovo v selah i zajmayutsya hliborobstvom ta rozvodyat hudobu u selah na pivnichnomu zahodi dovgij chas mav znachennya mandrivnij promisel zokrema drotyarstvo Z XII stolittya golovnim mistom regionu spershu buv Spiskij Grad a z XVI stolittya Levocha V nash chas najbilshim mistom Spisha ye Poprad Piznij istorichnij centr Spishu Levocha ratusha ta Sobor sv Yakuba Pislya utvorennya ZUNR ukrayinska etnichna chastina komitatu povinna bula uvijti do yiyi skladu zgidno z Timchasovim osnovnim zakonom vid 13 listopada 1918 roku Do 1919 roku Spish bula administrativno teritorialnoyu odiniceyu v Ugorskogo korolivstva Z 1919 Spish vhodit do skladu Slovachchini ta malenka chastina do Polshi NaselennyaChastka ukrayinciv u naselenni komitatu Spish po rokahRik Vidsotok1720 47 7 1782 21 4 1795 13 9 1810 21 4 1820 ti 13 9 1840 vi 14 3 1857 12 5 1869 13 8 1891 10 7 1900 8 3 1910 7 1 Naselennya 172 900 chol 1910 Plosha Spishu v 1910 roci stanovila 3654 km Perevazhna chastina bula zaselena slovakami ta nimcyami mensha pivnichna vhodila do skladu ukrayinskoyi etnografichnoyi teritoriyi Yak vidno z perepisiv naselennya Spishskogo komitatu za 1900 ta 1910 roki tilki za ce desyatirichchya zmenshilos rusiniv z 14 333 t 8 3 do 12 327 t 7 1 ta greko katolikiv yaki bez sumnivu buli pohodzhennyam rusini ukrayinci z 22 189 12 9 do 19 638 11 4 Neznachno zbilshilas chastka pravoslavnih z 68 do 326 osib ce bulo pov yazano z ideologiyeyu moskvofilstva ta pohidnoyi ideologiyi povernennya v pravoslav ya z greko katolicizmu She bilshu riznicyu mi bachimo mizh perepisami 1869 1891 ta 1910 rokiv U 18 stolitti rusiniv ukrayinciv bulo tut she bilshe 1720 roci 47 7 1782 21 4 a u 1795 13 9 Ce bulo naslidkom madyarizaciyi ta nabagato bilshe slovakizaciyi rusiniv ukrayinciv Stosovno nimciv perevazhav proces madyarizaciyi 1869 Naselennya Slovaki 50 4 razom z polskimi guralyami Nimci 35 0 Rusini 13 8 Ugorci 0 7 1891 Kilkist zhiteliv Spishskogo komitatu v 1891 roci narahovuvalas 163 291 tis osib i skladalasya z nastupnih movnih spilnot sered nih Naselennya Slovaki 93 214 57 1 razom z polskimi guralyami Nimci 44 958 27 5 Rusini 17 518 10 7 Ugorci 4 999 3 1 Inshi abo nevidomo 2 602 1 6 1900 Kilkist zhiteliv Spishskogo komitatu v 1900 roci narahovuvalas 174 470 tis osib i skladalasya z nastupnih movnih spilnot sered nih Naselennya Slovaki 99 557 57 9 razom z polskimi guralyami Nimci 42 885 24 9 Rusini 14 333 8 3 Ugorci 10 843 6 3 Rumuni 314 0 2 Horvati 37 0 0 Serbi 5 0 0 Inshi abo nevidomo 4 117 2 4 Za danimi perepisu 1900 roku komitat skladavsya z nastupnih religijnih gromad Religijni gromadi Katoliki 114 130 66 3 Lyuterani 27 665 16 1 Greko katoliki 22 189 12 9 Yevreyi 7 234 4 2 Kalvinisti 795 0 5 Pravoslavni 68 0 0 Unitariyi 10 0 0 Inshi abo nevidomo 10 0 0 1910 Kilkist zhiteliv Spishskogo komitatu v 1910 roci narahovuvalas 172 867 tis osib i skladalasya z nastupnih movnih spilnot sered nih Naselennya Slovaki 97 077 56 2 razom z polskimi guralyami Nimci 38 434 22 2 Ugorci 18 658 10 8 Rusini 12 327 7 1 Rumuni 532 0 3 Serbi 145 0 1 Horvati 65 0 0 Inshi abo nevidomo 5 629 3 3 Za danimi perepisu 1910 roku okrug skladavsya z nastupnih religijnih gromad Religijni gromadi Katoliki 117 497 68 0 Lyuterani 26 459 15 3 Greko katoliki 19 638 11 4 Yevreyi 7 475 4 3 Kalvinisti 1 391 0 8 Pravoslavni 326 0 2 Unitariyi 13 0 0 Inshi abo nevidomo 68 0 0 PrimitkiKabuzan V M Ukraincy v mire dinamika chislennosti i rasseleniya 20 e gody XVIII veka 1989 god 7 serpnya 2016 u Wayback Machine In t ros istorii RAN M Nauka 2006 135 s 192 s Arhiv originalu za 13 lipnya 2018 Procitovano 6 travnya 2019 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Kabuzan V M Ukraincy v mire dinamika chislennosti i rasseleniya 20 e gody XVIII veka 1989 god 7 serpnya 2016 u Wayback Machine In t ros istorii RAN M Nauka 2006 135 s KlimoTheca Konyvtar Kt lib pte hu Arhiv originalu za 23 chervnya 2013 Procitovano 26 chervnya 2012 KlimoTheca Konyvtar Kt lib pte hu Arhiv originalu za 23 chervnya 2013 Procitovano 26 chervnya 2012 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Spish komitat LiteraturaEnciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 Semenyuk Sviyatoslav Ukrayinskij putivnik po Slovachchini Lviv 2007 348 s

Дата публікації:
Топ