Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Півде́нний Кавка́з, інколи — Закавка́ззя (абх. Аладатәи Кавказ, азерб. Cənubi Qafqaz, вірм. Անդրկովկաս, груз. სამხრეთი კავკასია, ос. Фæскавказ, Хуссар Кавказ) — регіон, розташований на південь від Головного, або Вододільного, хребта Великого Кавказу. До Закавказзя відносяться велика частина південного схилу Великого Кавказу, Колхідська низовина і Куранська западина, Карабаське нагір'я, Джавахетсько-Вірменське нагір'я, Талиські гори з . В межах Закавказзя розташовані три міжнародно визнані країни — Грузія, Азербайджан і Вірменія. Межує на півночі з Російською Федерацією, на півдні з Ісламською Республікою Іран та Туреччиною. На заході омивається Чорним морем, а на сході Каспійським морем.
| Південний Кавказ | |
 | |
| Континент | Азія |
|---|---|
| Країна |  Грузія,  Вірменія і  Азербайджан |
| У межах природно-географічного об'єкта | Кавказ |
| Спільний кордон із | Середній Схід |
 | |
 Південний Кавказ у Вікісховищі | |
Координати: 40°22′46″ пн. ш. 49°53′28″ сх. д. / 40.37956944447221730° пн. ш. 49.89123055558332709° сх. д.
Історія
Південний Кавказ, як і весь Кавказ, — важливий геополітичний регіон, з глибокої давнини представляв сполучну ланку між країнами Сходу і Заходу і знаходився на перехресті торгових шляхів між Середнім Сходом і Європою, міграційних хвиль, армій завойовників, що прагнули опанувати стародавніми і середньовічними державами Закавказзя. Широкі були торгові та культурні зв'язки цих держав між собою і з суміжними країнами Європи та Сходу — Іраном, Індією, Китаєм тощо. Тут в IX—VI століттях до н. е. розташовувалася одна з найдавніших держав світу — Урарту, що охоплювала в період своєї могутності все Вірменське нагір'я, а ближче до нашої ери — Колхидське царство, Кавказька Албанія. Від стародавніх цивілізацій залишилися шедеври архітектури, видатні літературні пам'ятники.
Наявність родючих земель, водних ресурсів і м'якого клімату сприяла створенню розвиненого сільського господарства — зрошуваного землеробства, пасовищного тваринництва. Торгівля призводила до розвитку ремесел, будівництва міст, розвитку транспорту.
З іншого боку, багаті землі постійно привертали увагу сильних і войовничих сусідів — спочатку це була Римська імперія, потім — Візантія, араби. У XIII–XV століттях — татаро-монголи і Тамерлан. Потім Закавказзя стала об'єктом суперництва між Персією і Османською імперією.
Середньовіччя було часом нескінченних війн, геноциду, работоргівлі, феодальних розбратів і спустошливих походів чужоземних завойовників. Особливо жорстоко південні сусіди обходилися з християнами — грузинами та вірменами. Трохи легше було народам, що прийняли іслам.
Знайдений в Еблі (сучасне городище Тель-Мардіх, Сирія) унікальний клинописний архів XXIV ст. до н. е. свідчить про сталий імпорт благородних металів з Південного Кавказу.
Південний Кавказ у складі СРСР
На загальносоюзному рівні використовувалися ті економічні переваги, які має у своєму розпорядженні Закавказзя— високий гідроенергетичний потенціал, наявність родовищ залізних і поліметалевих руд, нафти, можливості для розвитку курортно-санаторного господарства, плодівництва і виноградарства, виноробства, чаївництва, пасовищного тваринництва.
В той самий час рівень розвитку продуктивних сил залишався недостатнім для повного використання людських ресурсів, особливо в сільській місцевості, що приводило до відтоку населення в міста і за межі Закавказзя; значну частку місцевої економіки складала економіка тіньова, що приводило до украй високого рівня корупції місцевої радянської, партійної і господарської номенклатури, правоохоронних і судових органів; культивувалася система кланів, що розподіляли між собою пости в радянській і господарській ієрархії; існувало значне майнове розшарування серед населення.
Події кінця 1980-х — початки 1990-х років також продемонстрували провал національної політики КПРС, направленої на нівеляцію рівня соціально-економічного розвитку радянських націй і формування нової спільності, — радянського народу. Лібералізація політичного життя і розвиток гласності привели до різкого підйому націоналізму, до якого керівництво республік виявилося не готовим. Почалася ланцюгова реакція: виникнення націоналістичних організацій і партій, Народних фронтів — висунення політичних вимог, включаючи вимоги незалежності — спроби заспокоєння, арешти, судові процеси над націоналістичними лідерами — демонстрації протесту — застосування озброєного насильства з боку влади для розгону демонстрацій (Тбілісі) — введення військ з метою зупинити хвилю національно-визвольного руху, (Баку) — пред'явлення вимог на здійснення декларованого в конституціях права на самовизначення — багатотисячні потоки біженців і переміщених осіб (Вірменія — Азербайджан) — національні погроми, грабунки, вбивства (Сумгаїтський погром, [en], Нагірний Карабах, Вірменія) — застосування озброєних сил для придушення погромів — численні жертви серед мирного населення — ліквідація національних автономій (Абхазія, Південна Осетія, НКАО) — пред'явлення місцевими парламентами претензій до центрального керівництва і звинувачень в бездіяльності і/або підтримці одній зі сторін у конфлікті — ухвалення рішень про вихід зі складу СРСР.
Південний Кавказ після розпаду СРСР
Події в Південному Кавказі зіграли важливу роль в розвалі Радянського Союзу. До цього моменту влада в закавказьких республіках вже знаходилася в руках радикальних націоналістичних лідерів, а з отриманням незалежності вони дістали доступ і до запасів зброї на складах і військових базах Закавказького військового округу. Частини радянських озброєних сил, дислоковані тут, в основному складалися з місцевого населення. Для управління складною бойовою технікою (авіація, ППО, танки) терміново набиралися найманці, зокрема з Росії і України. Все було готово для регіональних конфліктів. 1992—1993 роки були ознаменовані кровопролитними конфліктами між Азербайджаном, Вірменією і Нагірним Карабахом, Грузією та Абхазією, Грузією і Південною Осетією.
Азербайджан — єдина держава Південного Кавказу, що зуміла забезпечити більш-менш прийнятний рівень життя для свого населення коштом поки що не повністю вироблених і знов відкритих нафтогазових родовищ. Істотна частина валютних доходів поступає в республіку від численних громадян Азербайджану, що займаються економічною діяльністю в Росії. Побудований Основний експортний нафтопровід Баку–Тбілісі–Джейхан, який забезпечить Азербайджану альтернативний вихід на світові ринки збуту вуглеводнів. Проте Азербайджан не контролює частину своєї території — Нагірний Карабах (колишня НКАО), а також повністю або часткові сім прилеглих районів Азербайджану (включаючи територію між НКАО і Вірменією — «Лачинський коридор»); посилює соціально-економічну ситуацію наявність декількох сотень тисяч біженців, вигнаних з місць постійного мешкання у Вірменії, і внутрішніх переселенців з окупованого Карабаху і прилеглих до нього районів республіки. Вірменія повністю блокована і не має власних транспортних виходів на зовнішній світ. Залізниця через Грузію перекрита на грузино-абхазькій межі. Економіка республіки в занепаді. Країна з початку 1990-х перебуває у стані війни. Грузії доводиться вирішувати цілий клубок взаємозв'язаних проблем — економіка зруйнована, курортне чорноморське узбережжя недоступне, у внутрішній Грузії соціальну напруженість підсилює присутність декількох сотень тисяч біженців з Абхазії.
Держави Південного Кавказу
| Прапор | Герб | Мапа | Назва офіційна назва | Назва державною мовою | Форма правління | Валюта | Столиця | Площа | Населення |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 |  |  | Азербайджан Азербайджанська республіка | азерб. Azərbaycan (Azərbaycan Respublikası) | Республіка | Азербайджанський манат | Баку | 86 600 | 9 496,6 |
 |  |  | Вірменія Республіка Вірменія | вірм. Հայաստան (Հայաստանի Հանրապետություն) | Республіка | Вірменський драм | Єреван | 29 743 | 2 970,5 |
 |  |  | Грузія Республіка Грузія | груз. საქართველო (საქართველოს რესპუბლიკა) | Республіка | Ларі | Тбілісі | 69 700 | 4 570,9 |
Невизнані держави
Російські військові об'єкти на Південному Кавказі
- Азербайджан
- РЛС «Габала»
- Грузія
- угрупування миротворчих сил в Абхазії (близько 1600 осіб), штаб в Сухумі
- угрупування миротворчих сил в Південній Осетії (близько 600 осіб), штаб в Цхінвалі
- Вірменія
- 102-а військова база в Гюмрі
Див. також
Примітки
Ресурси Інтернету
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Південний Кавказ |
- Caucasus Analytical Digest — Journal on the South Caucasus
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pivde nnij Kavka z inkoli Zakavka zzya abh Aladatәi Kavkaz azerb Cenubi Qafqaz virm Անդրկովկաս gruz სამხრეთი კავკასია os Faeskavkaz Hussar Kavkaz region roztashovanij na pivden vid Golovnogo abo Vododilnogo hrebta Velikogo Kavkazu Do Zakavkazzya vidnosyatsya velika chastina pivdennogo shilu Velikogo Kavkazu Kolhidska nizovina i Kuranska zapadina Karabaske nagir ya Dzhavahetsko Virmenske nagir ya Taliski gori z V mezhah Zakavkazzya roztashovani tri mizhnarodno viznani krayini Gruziya Azerbajdzhan i Virmeniya Mezhuye na pivnochi z Rosijskoyu Federaciyeyu na pivdni z Islamskoyu Respublikoyu Iran ta Turechchinoyu Na zahodi omivayetsya Chornim morem a na shodi Kaspijskim morem Pivdennij KavkazKontinentAziyaKrayina Gruziya Virmeniya i AzerbajdzhanU mezhah prirodno geografichnogo ob yektaKavkazSpilnij kordon izSerednij Shid Pivdennij Kavkaz u Vikishovishi Koordinati 40 22 46 pn sh 49 53 28 sh d 40 37956944447221730 pn sh 49 89123055558332709 sh d 40 37956944447221730 49 89123055558332709IstoriyaPivdennij Kavkaz yak i ves Kavkaz vazhlivij geopolitichnij region z glibokoyi davnini predstavlyav spoluchnu lanku mizh krayinami Shodu i Zahodu i znahodivsya na perehresti torgovih shlyahiv mizh Serednim Shodom i Yevropoyu migracijnih hvil armij zavojovnikiv sho pragnuli opanuvati starodavnimi i serednovichnimi derzhavami Zakavkazzya Shiroki buli torgovi ta kulturni zv yazki cih derzhav mizh soboyu i z sumizhnimi krayinami Yevropi ta Shodu Iranom Indiyeyu Kitayem tosho Tut v IX VI stolittyah do n e roztashovuvalasya odna z najdavnishih derzhav svitu Urartu sho ohoplyuvala v period svoyeyi mogutnosti vse Virmenske nagir ya a blizhche do nashoyi eri Kolhidske carstvo Kavkazka Albaniya Vid starodavnih civilizacij zalishilisya shedevri arhitekturi vidatni literaturni pam yatniki Nayavnist rodyuchih zemel vodnih resursiv i m yakogo klimatu spriyala stvorennyu rozvinenogo silskogo gospodarstva zroshuvanogo zemlerobstva pasovishnogo tvarinnictva Torgivlya prizvodila do rozvitku remesel budivnictva mist rozvitku transportu Z inshogo boku bagati zemli postijno privertali uvagu silnih i vojovnichih susidiv spochatku ce bula Rimska imperiya potim Vizantiya arabi U XIII XV stolittyah tataro mongoli i Tamerlan Potim Zakavkazzya stala ob yektom supernictva mizh Persiyeyu i Osmanskoyu imperiyeyu Serednovichchya bulo chasom neskinchennih vijn genocidu rabotorgivli feodalnih rozbrativ i spustoshlivih pohodiv chuzhozemnih zavojovnikiv Osoblivo zhorstoko pivdenni susidi obhodilisya z hristiyanami gruzinami ta virmenami Trohi legshe bulo narodam sho prijnyali islam Znajdenij v Ebli suchasne gorodishe Tel Mardih Siriya unikalnij klinopisnij arhiv XXIV st do n e svidchit pro stalij import blagorodnih metaliv z Pivdennogo Kavkazu Pivdennij Kavkaz u skladi SRSRNa zagalnosoyuznomu rivni vikoristovuvalisya ti ekonomichni perevagi yaki maye u svoyemu rozporyadzhenni Zakavkazzya visokij gidroenergetichnij potencial nayavnist rodovish zaliznih i polimetalevih rud nafti mozhlivosti dlya rozvitku kurortno sanatornogo gospodarstva plodivnictva i vinogradarstva vinorobstva chayivnictva pasovishnogo tvarinnictva V toj samij chas riven rozvitku produktivnih sil zalishavsya nedostatnim dlya povnogo vikoristannya lyudskih resursiv osoblivo v silskij miscevosti sho privodilo do vidtoku naselennya v mista i za mezhi Zakavkazzya znachnu chastku miscevoyi ekonomiki skladala ekonomika tinova sho privodilo do ukraj visokogo rivnya korupciyi miscevoyi radyanskoyi partijnoyi i gospodarskoyi nomenklaturi pravoohoronnih i sudovih organiv kultivuvalasya sistema klaniv sho rozpodilyali mizh soboyu posti v radyanskij i gospodarskij iyerarhiyi isnuvalo znachne majnove rozsharuvannya sered naselennya Podiyi kincya 1980 h pochatki 1990 h rokiv takozh prodemonstruvali proval nacionalnoyi politiki KPRS napravlenoyi na nivelyaciyu rivnya socialno ekonomichnogo rozvitku radyanskih nacij i formuvannya novoyi spilnosti radyanskogo narodu Liberalizaciya politichnogo zhittya i rozvitok glasnosti priveli do rizkogo pidjomu nacionalizmu do yakogo kerivnictvo respublik viyavilosya ne gotovim Pochalasya lancyugova reakciya viniknennya nacionalistichnih organizacij i partij Narodnih frontiv visunennya politichnih vimog vklyuchayuchi vimogi nezalezhnosti sprobi zaspokoyennya areshti sudovi procesi nad nacionalistichnimi liderami demonstraciyi protestu zastosuvannya ozbroyenogo nasilstva z boku vladi dlya rozgonu demonstracij Tbilisi vvedennya vijsk z metoyu zupiniti hvilyu nacionalno vizvolnogo ruhu Baku pred yavlennya vimog na zdijsnennya deklarovanogo v konstituciyah prava na samoviznachennya bagatotisyachni potoki bizhenciv i peremishenih osib Virmeniya Azerbajdzhan nacionalni pogromi grabunki vbivstva Sumgayitskij pogrom en Nagirnij Karabah Virmeniya zastosuvannya ozbroyenih sil dlya pridushennya pogromiv chislenni zhertvi sered mirnogo naselennya likvidaciya nacionalnih avtonomij Abhaziya Pivdenna Osetiya NKAO pred yavlennya miscevimi parlamentami pretenzij do centralnogo kerivnictva i zvinuvachen v bezdiyalnosti i abo pidtrimci odnij zi storin u konflikti uhvalennya rishen pro vihid zi skladu SRSR Pivdennij Kavkaz pislya rozpadu SRSRSuchasna mapa Pivdennogo Kavkazu Podiyi v Pivdennomu Kavkazi zigrali vazhlivu rol v rozvali Radyanskogo Soyuzu Do cogo momentu vlada v zakavkazkih respublikah vzhe znahodilasya v rukah radikalnih nacionalistichnih lideriv a z otrimannyam nezalezhnosti voni distali dostup i do zapasiv zbroyi na skladah i vijskovih bazah Zakavkazkogo vijskovogo okrugu Chastini radyanskih ozbroyenih sil dislokovani tut v osnovnomu skladalisya z miscevogo naselennya Dlya upravlinnya skladnoyu bojovoyu tehnikoyu aviaciya PPO tanki terminovo nabiralisya najmanci zokrema z Rosiyi i Ukrayini Vse bulo gotovo dlya regionalnih konfliktiv 1992 1993 roki buli oznamenovani krovoprolitnimi konfliktami mizh Azerbajdzhanom Virmeniyeyu i Nagirnim Karabahom Gruziyeyu ta Abhaziyeyu Gruziyeyu i Pivdennoyu Osetiyeyu Azerbajdzhan yedina derzhava Pivdennogo Kavkazu sho zumila zabezpechiti bilsh mensh prijnyatnij riven zhittya dlya svogo naselennya koshtom poki sho ne povnistyu viroblenih i znov vidkritih naftogazovih rodovish Istotna chastina valyutnih dohodiv postupaye v respubliku vid chislennih gromadyan Azerbajdzhanu sho zajmayutsya ekonomichnoyu diyalnistyu v Rosiyi Pobudovanij Osnovnij eksportnij naftoprovid Baku Tbilisi Dzhejhan yakij zabezpechit Azerbajdzhanu alternativnij vihid na svitovi rinki zbutu vuglevodniv Prote Azerbajdzhan ne kontrolyuye chastinu svoyeyi teritoriyi Nagirnij Karabah kolishnya NKAO a takozh povnistyu abo chastkovi sim prileglih rajoniv Azerbajdzhanu vklyuchayuchi teritoriyu mizh NKAO i Virmeniyeyu Lachinskij koridor posilyuye socialno ekonomichnu situaciyu nayavnist dekilkoh soten tisyach bizhenciv vignanih z misc postijnogo meshkannya u Virmeniyi i vnutrishnih pereselenciv z okupovanogo Karabahu i prileglih do nogo rajoniv respubliki Virmeniya povnistyu blokovana i ne maye vlasnih transportnih vihodiv na zovnishnij svit Zaliznicya cherez Gruziyu perekrita na gruzino abhazkij mezhi Ekonomika respubliki v zanepadi Krayina z pochatku 1990 h perebuvaye u stani vijni Gruziyi dovoditsya virishuvati cilij klubok vzayemozv yazanih problem ekonomika zrujnovana kurortne chornomorske uzberezhzhya nedostupne u vnutrishnij Gruziyi socialnu napruzhenist pidsilyuye prisutnist dekilkoh soten tisyach bizhenciv z Abhaziyi Derzhavi Pivdennogo KavkazuPrapor Gerb Mapa Nazva oficijna nazva Nazva derzhavnoyu movoyu Forma pravlinnya Valyuta Stolicya Plosha NaselennyaAzerbajdzhan Azerbajdzhanska respublika azerb Azerbaycan Azerbaycan Respublikasi Respublika Azerbajdzhanskij manat Baku 86 600 9 496 6Virmeniya Respublika Virmeniya virm Հայաստան Հայաստանի Հանրապետություն Respublika Virmenskij dram Yerevan 29 743 2 970 5Gruziya Respublika Gruziya gruz საქართველო საქართველოს რესპუბლიკა Respublika Lari Tbilisi 69 700 4 570 9 Neviznani derzhavi Nagirno Karabaska Respublika Pivdenna Osetiya Respublika AbhaziyaRosijski vijskovi ob yekti na Pivdennomu KavkaziAzerbajdzhan RLS Gabala Gruziya ugrupuvannya mirotvorchih sil v Abhaziyi blizko 1600 osib shtab v Suhumi ugrupuvannya mirotvorchih sil v Pivdennij Osetiyi blizko 600 osib shtab v Chinvali Virmeniya 102 a vijskova baza v GyumriDiv takozhKavkaz Pivnichnij KavkazPrimitki CIA Arhiv originalu za 25 grudnya 2018 Procitovano 4 listopada 2012 roku angl CIA Arhiv originalu za 25 grudnya 2018 Procitovano 4 listopada 2012 roku angl Resursi InternetuVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Pivdennij KavkazCaucasus Analytical Digest Journal on the South Caucasus