Колхидське царство — перша давньогрузинська держава на території сучасної Мінгрелії, що утворилася на початку VI століття. Тривалий час панувала над племенами Західного Кавказу. Наприкінці II ст. до н. е. підкорилася Понтійському царству, згодом опинилася під владою Риму. Остаточно припинило своє існування у I ст. н. е.
Κολχίς Колхидське царство | ||||
| ||||
Столиця | Діоскуріада | |||
Мови | ||||
Форма правління | монархія | |||
Історія | ||||
- Засноване | VI ст. до н.е. | |||
- Розпалося | I ст. н.е. | |||
Історія
Засновано представниками знаті (вождями) племені колхів. Більшість вчених вважає їх попередниками мінгрелів. Лише з утворенням сепаратистської держави Абхазії місцеві дослідники намагаються довести, що предки абазхів були засновниками Колхидського царства.
Стосовно часу утворення є розбіжності: за однією версією VIII ст. до н.е, за іншою — VI ст. до н. е. Ймовірно процес об'єднання племен колхів (під цим розуміють не лише власне колхів, а також сусідніх споріднених народів) тривало досить довго. Як держава Колхида постала саме у VI ст. до н. е. Можливо це відбулося через деякий час після розпаду племінного об'єднання колхів, про яке є згадка в джерелах Урарту та Ассирії, у VIII ст. до н. е. його було знищено кімерійцями.
Утворенню Колхидського царства передувало поглиблення економічної і соціальної диференціації колхських племен, пожвавлення зовнішніх торгових зв'язків, утворення ремесло-землеробських поселень та міст. У VI ст. до н. е. у Східному Причорномор'ї було засновано грецькі торгові факторії та колонії Фасіс (сучасний Поті), Діоскуріада (сучасний Сухумі), Гієна у політичному та економічному житті яких значні роль відіграло і місцеве населення. Також земля племені сванів також входило до Колхидського царства.
В часи розквіту Колхидське царство на півночі сягало Головної Діоскуріади, Кавказького хребту, на півдні включало землі навколо Трапезунду і річки Апсара, на сході межувало з племенами іберів (в подальшому Іберським царством). Разом з тим північний кордон визначають річку Коракс (сучасна ), де мешкало плем'я . За низкою повідомлень античних авторів місто Пітіунт (Піцунда) входило до складу Колхидської держави.
Наприкінці VI ст. до н. е. Колхидське царство опинилося в залежності від Перської імперії Ахеменідів. Ймовірно це відбулося після сходження на трон Дарія I. Згідно з Геродотом кожні 4 роки як данину відправляли 100 хлопчиків та 100 дівчат. Також цар повинен був за вимогою перського царя відправляти свої військові загони.
З кінця V — початку IV ст. до н. е. колхи втрачають політичний вплив на сусідні племена, територія Колхидського царства обмежується долиною р. Фасіс (Ріоні).
В середині IV ст. до н. е. з ослабленням держави Ахеменідів залежність колхидських царів від останніх значно зменшилася. Наприкінці IV ст. до н. е. колхидський цар Куджи разом з іберійським царем Фарнавазом I очолив рух за відновлення самостійності кавказьких держав від Персії. Напевне саме в цей час Колхидське царство здобуло самостійність.
Наприкінці II ст. до н. е. Колхидське царство значно послабилося, можливо навіть фактично розпалося. Важливу роль в цьому зіграли, мабуть, місцеві етнополітичні утворення, які, без сумніву, були обтяжені верховною владою колхидського царя. Крім того, певну роль зіграли деякі гірські племена, які в той період здійснювали систематичні вторгнення до Колхиди. Цим скористався Мітрідат VI Евпатор, який у 111/110 роках до н. е. підкорив колхидські землі, підпорядкувавши Понту.
З 85 року до н. е. призначається співправитель або царський намісник. Після розгрому Мітрідата VI римлянами у 65 році до н. е. Колхидське царство розпалося на декількох частин, на чолі яких постали династії. Після цього її було підпорядковано Римській республці. Втім Гней Помпей Великий поставив царем на прибережною Колхидою місцевого династа Арістарха. Останній відновив єдність Колхидського царства.
У 47 році до н. е. Колхидське царство було знову підкорено Римом, безпосереднього підпорядковано частині Понтійського царства. Лише у 63 році Понт і Колхиду було приєднано до Римської імперії.
У 131 році Арріан здійснив поїздку уздовж Чорноморського узбережжя Колхиди і провів опис римських залог, які стояли там. Відповідно до опису, щонайбільше 5 когорт (близько 2000 вояків) стояло в Апсарі (Гоніо), Фасісі — 400 легіонерів, Діоскурії — кінний загін.
У II ст. на місці розваленого Колхидського царства утворилося Лазьке царство.
Устрій
На чолі стояв цар, який був фактично очільником військових сил, відповідав за карбування монети. Разом з тим царство не було міцним централізованим державним об'єднанням. Воно за своїм характером близько стояло до деяких рабовласницьким країнам Близького Сходу, наприклад, Парфії, що об'єднувало численні дрібні «племена», слабко пов'язані між собою.
Страбон вказував, що Колхидське царство було розподілено на окремі «скептухії», на чолі яких стояли «скептухи» («берлодерці»). Стосовно їх повноважень серед дослідників дотепер тривають дискусії: або вони були повновладними місцевими володарями, чи намісниками, яких призначав цар. Їх співвідносять з середньовічним терміном еріставство. Ймовірно це було пов'язано зі зміною соціально статусу скепухів: спочатку були дрібними царьками ранньокласового періоду або племінними вождями пізньопатріархального суспільства, в подальшому — територіально-адміністративні чиновники. В Колхидському царстві скептухії були створені за племінною ознакою.
За соціальною ознакою суспільство було неоднорідним: розподіл відбувся від царем та його родиною, знаттю (азнаурами), селянами (глехі), ремісниками і рабами. Провідний рабовласницький устрій поєднувався з сильними пережитками патріархально-общинних відносин, а в низці гірських районів країни зберігався родовий побут.
В приморських міських центрах Колхидського царства існувала інша форма — рабовласницькі відносини були розвиненіші, за рівнем свого розвитку наближалися до ступеню античного рабства, значно вищою, ніж ступінь східного рабовласницького суспільства, на якій стояли в цілому місцеві державні утворення стародавньої Грузії.
Населення
Племена, що жили тут, за Арріаном: апсіли, апсуа (абазги), санни, махелони, геніохи, зідрети, лази, і саніги. Птолемей згадуються також манралів (мінгрелів). Більша частина населення мешкала у сільській місцині. Знать та ремісники перебували у власне колхидських міста — Кутаіа, Родополіс, змішане у грецьких колоніях — Діоскуріада, Фазіс, Сурій.
Економіка
Провідною галуззю господарства було землеробство, отримувались вино, фрукти, корабельний ліс, конопель, прядиво, льон, віск і смола, також золотий пісок. Високого розвитку досягли металургія заліза, бронзи обробка льону, дерева, ювелірне, гончарство, золотоковальство. Виготовлялися персні, браслети, намисто тощо, а також різна бойова зброя — мечі, кинджали, дротики тощо. Також стала використовуватися рабська праця.
Є також повідомлення античних авторів про контакти жителів Хорезму з народами Колхиди на торгових шляхах по Оксу і Каспійському морю, за якими йшли середньоазійські та індійські товари в кавказькі володіння через Евксінський Понт (Чорне море). Це підтверджується матеріальною культурою, елементи якої зустрічаються на розкопках давніх пам'яток середньоазіатського Межиріччя і Кавказу.
З VI ст. до н. е. карбувалися срібні монети — колхидки («колхидські тетри»), що вважаються одними з давніших монет. В різні періоди вони мали декілька видів. Найбільш поширеними серед них є дрібні «тріболи» із зображенням людської голови на одному боці та голови бика на іншому. З інших місцевих монет, поширених в царстві того періоду, знайдено монети колхського царя Савлака.
Існували торгово-ремісничі пункти міського типу та міста, які були розташовані в долині р. Ріоні — у сучасних населених пунктів Даблагомі, Вані та ін. і узбережжям Чорного моря. Грецька колонізація мала виключно велике значення для економічного розвитку царства. Перш за все вона дала великий поштовх до зростання зовнішньої торгівлі. З утвердженням грецьких колоністів сюди у великій кількості стали надходити грецькі товари. Особливо багато привозили керамічних виробів (піфоси, амфори, канфари і ін.). Їх залишки у вигляді цілих посудин і уламків були виявлені в багатьох поселеннях чорноморського узбережжя. До Діоскуріади прибували представники 70 племен.
Військо
Його чисельність достеменно невідомо. Царі не тримали регулярних загонів, військо складалося з вояків різних підвладних племен. Колхи були відомі своєю войовничістю. Колхські вояки носили на головах дерев'яні шоломи, мали невеликі сирицеві щити і короткі списи, крім того ножі.
Культура та релігія
Вищими божествами були місяць, сонце і зірки. Місяць представлялася в образі чоловіка, сонце у вигляді жінки. Священною твариною Місяця вважався бик. Зображення бика спочатку ліпили з глини, а потім виготовляли з бронзи. Бичача голова була зображена на колхидській монеті.
Відповідно до Флавія Арріана біля входу в місто Фазіс стояла статуя сидячої на троні богині, а біля її ніг перебували леви. Левову голову також зображено на колхидській монеті. Ймовірно було широко поширено культ лева. В одному з поховань знайдено невеличке золоте скульптурне зображення лева.
Колхидське царство мало тісні зв'язки з давньогрецьким світом, Римом і прилеглими східними країнами. Ці зв'язки дуже вплинули на культурний розвиток колхської знаті.
Див. також
Джерела
- Мелікишвілі Г. А. До історії Стародавньої Грузії, Тб., 1959
- Wagner J. Ostlicher Mittelmeerraum und Mesopotamien. Die Neuordnung des Orients von Pompeius bis Augustus (67 v. Chr. bis 14 n. Chr). Wiesbaden, 1983
- Нюшков В. А. ЕЩЁ РАЗ О КОЛХАХ. СОВРЕМЕННАЯ НАУЧНАЯ МЫСЛЬ. Изд-во: АНО «Научно-исследовательский институт истории, экономики и права». Москва. 2004.
ISSN: 2308-264X
- Джемал Гамахария. Абхазия с древнейших времен до наших дней. Изд-во Интелекти, Тбилиси, 2009.
- Исторический путь пройденный Самегрело [ 2 лютого 2017 у Wayback Machine.]
- Browsing Ancient Coinage of Kolchis [ 3 лютого 2009 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kolhidske carstvo persha davnogruzinska derzhava na teritoriyi suchasnoyi Mingreliyi sho utvorilasya na pochatku VI stolittya Trivalij chas panuvala nad plemenami Zahidnogo Kavkazu Naprikinci II st do n e pidkorilasya Pontijskomu carstvu zgodom opinilasya pid vladoyu Rimu Ostatochno pripinilo svoye isnuvannya u I st n e Kolxis Kolhidske carstvoVI st do n e I st n e Kolhidske carstvo istorichni kordoni na kartiStolicya DioskuriadaMoviForma pravlinnya monarhiyaIstoriya Zasnovane VI st do n e Rozpalosya I st n e IstoriyaZasnovano predstavnikami znati vozhdyami plemeni kolhiv Bilshist vchenih vvazhaye yih poperednikami mingreliv Lishe z utvorennyam separatistskoyi derzhavi Abhaziyi miscevi doslidniki namagayutsya dovesti sho predki abazhiv buli zasnovnikami Kolhidskogo carstva Stosovno chasu utvorennya ye rozbizhnosti za odniyeyu versiyeyu VIII st do n e za inshoyu VI st do n e Jmovirno proces ob yednannya plemen kolhiv pid cim rozumiyut ne lishe vlasne kolhiv a takozh susidnih sporidnenih narodiv trivalo dosit dovgo Yak derzhava Kolhida postala same u VI st do n e Mozhlivo ce vidbulosya cherez deyakij chas pislya rozpadu pleminnogo ob yednannya kolhiv pro yake ye zgadka v dzherelah Urartu ta Assiriyi u VIII st do n e jogo bulo znisheno kimerijcyami Utvorennyu Kolhidskogo carstva pereduvalo pogliblennya ekonomichnoyi i socialnoyi diferenciaciyi kolhskih plemen pozhvavlennya zovnishnih torgovih zv yazkiv utvorennya remeslo zemlerobskih poselen ta mist U VI st do n e u Shidnomu Prichornomor yi bulo zasnovano grecki torgovi faktoriyi ta koloniyi Fasis suchasnij Poti Dioskuriada suchasnij Suhumi Giyena u politichnomu ta ekonomichnomu zhitti yakih znachni rol vidigralo i misceve naselennya Takozh zemlya plemeni svaniv takozh vhodilo do Kolhidskogo carstva V chasi rozkvitu Kolhidske carstvo na pivnochi syagalo Golovnoyi Dioskuriadi Kavkazkogo hrebtu na pivdni vklyuchalo zemli navkolo Trapezundu i richki Apsara na shodi mezhuvalo z plemenami iberiv v podalshomu Iberskim carstvom Razom z tim pivnichnij kordon viznachayut richku Koraks suchasna de meshkalo plem ya Za nizkoyu povidomlen antichnih avtoriv misto Pitiunt Picunda vhodilo do skladu Kolhidskoyi derzhavi Naprikinci VI st do n e Kolhidske carstvo opinilosya v zalezhnosti vid Perskoyi imperiyi Ahemenidiv Jmovirno ce vidbulosya pislya shodzhennya na tron Dariya I Zgidno z Gerodotom kozhni 4 roki yak daninu vidpravlyali 100 hlopchikiv ta 100 divchat Takozh car povinen buv za vimogoyu perskogo carya vidpravlyati svoyi vijskovi zagoni Z kincya V pochatku IV st do n e kolhi vtrachayut politichnij vpliv na susidni plemena teritoriya Kolhidskogo carstva obmezhuyetsya dolinoyu r Fasis Rioni V seredini IV st do n e z oslablennyam derzhavi Ahemenidiv zalezhnist kolhidskih cariv vid ostannih znachno zmenshilasya Naprikinci IV st do n e kolhidskij car Kudzhi razom z iberijskim carem Farnavazom I ocholiv ruh za vidnovlennya samostijnosti kavkazkih derzhav vid Persiyi Napevne same v cej chas Kolhidske carstvo zdobulo samostijnist Naprikinci II st do n e Kolhidske carstvo znachno poslabilosya mozhlivo navit faktichno rozpalosya Vazhlivu rol v comu zigrali mabut miscevi etnopolitichni utvorennya yaki bez sumnivu buli obtyazheni verhovnoyu vladoyu kolhidskogo carya Krim togo pevnu rol zigrali deyaki girski plemena yaki v toj period zdijsnyuvali sistematichni vtorgnennya do Kolhidi Cim skoristavsya Mitridat VI Evpator yakij u 111 110 rokah do n e pidkoriv kolhidski zemli pidporyadkuvavshi Pontu Z 85 roku do n e priznachayetsya spivpravitel abo carskij namisnik Pislya rozgromu Mitridata VI rimlyanami u 65 roci do n e Kolhidske carstvo rozpalosya na dekilkoh chastin na choli yakih postali dinastiyi Pislya cogo yiyi bulo pidporyadkovano Rimskij respublci Vtim Gnej Pompej Velikij postaviv carem na priberezhnoyu Kolhidoyu miscevogo dinasta Aristarha Ostannij vidnoviv yednist Kolhidskogo carstva U 47 roci do n e Kolhidske carstvo bulo znovu pidkoreno Rimom bezposerednogo pidporyadkovano chastini Pontijskogo carstva Lishe u 63 roci Pont i Kolhidu bulo priyednano do Rimskoyi imperiyi U 131 roci Arrian zdijsniv poyizdku uzdovzh Chornomorskogo uzberezhzhya Kolhidi i proviv opis rimskih zalog yaki stoyali tam Vidpovidno do opisu shonajbilshe 5 kogort blizko 2000 voyakiv stoyalo v Apsari Gonio Fasisi 400 legioneriv Dioskuriyi kinnij zagin U II st na misci rozvalenogo Kolhidskogo carstva utvorilosya Lazke carstvo UstrijNa choli stoyav car yakij buv faktichno ochilnikom vijskovih sil vidpovidav za karbuvannya moneti Razom z tim carstvo ne bulo micnim centralizovanim derzhavnim ob yednannyam Vono za svoyim harakterom blizko stoyalo do deyakih rabovlasnickim krayinam Blizkogo Shodu napriklad Parfiyi sho ob yednuvalo chislenni dribni plemena slabko pov yazani mizh soboyu Strabon vkazuvav sho Kolhidske carstvo bulo rozpodileno na okremi skeptuhiyi na choli yakih stoyali skeptuhi berloderci Stosovno yih povnovazhen sered doslidnikiv doteper trivayut diskusiyi abo voni buli povnovladnimi miscevimi volodaryami chi namisnikami yakih priznachav car Yih spivvidnosyat z serednovichnim terminom eristavstvo Jmovirno ce bulo pov yazano zi zminoyu socialno statusu skepuhiv spochatku buli dribnimi carkami rannoklasovogo periodu abo pleminnimi vozhdyami piznopatriarhalnogo suspilstva v podalshomu teritorialno administrativni chinovniki V Kolhidskomu carstvi skeptuhiyi buli stvoreni za pleminnoyu oznakoyu Za socialnoyu oznakoyu suspilstvo bulo neodnoridnim rozpodil vidbuvsya vid carem ta jogo rodinoyu znattyu aznaurami selyanami glehi remisnikami i rabami Providnij rabovlasnickij ustrij poyednuvavsya z silnimi perezhitkami patriarhalno obshinnih vidnosin a v nizci girskih rajoniv krayini zberigavsya rodovij pobut V primorskih miskih centrah Kolhidskogo carstva isnuvala insha forma rabovlasnicki vidnosini buli rozvinenishi za rivnem svogo rozvitku nablizhalisya do stupenyu antichnogo rabstva znachno vishoyu nizh stupin shidnogo rabovlasnickogo suspilstva na yakij stoyali v cilomu miscevi derzhavni utvorennya starodavnoyi Gruziyi NaselennyaPlemena sho zhili tut za Arrianom apsili apsua abazgi sanni maheloni geniohi zidreti lazi i sanigi Ptolemej zgaduyutsya takozh manraliv mingreliv Bilsha chastina naselennya meshkala u silskij miscini Znat ta remisniki perebuvali u vlasne kolhidskih mista Kutaia Rodopolis zmishane u greckih koloniyah Dioskuriada Fazis Surij EkonomikaProvidnoyu galuzzyu gospodarstva bulo zemlerobstvo otrimuvalis vino frukti korabelnij lis konopel pryadivo lon visk i smola takozh zolotij pisok Visokogo rozvitku dosyagli metalurgiya zaliza bronzi obrobka lonu dereva yuvelirne goncharstvo zolotokovalstvo Vigotovlyalisya persni brasleti namisto tosho a takozh rizna bojova zbroya mechi kindzhali drotiki tosho Takozh stala vikoristovuvatisya rabska pracya Ye takozh povidomlennya antichnih avtoriv pro kontakti zhiteliv Horezmu z narodami Kolhidi na torgovih shlyahah po Oksu i Kaspijskomu moryu za yakimi jshli serednoazijski ta indijski tovari v kavkazki volodinnya cherez Evksinskij Pont Chorne more Ce pidtverdzhuyetsya materialnoyu kulturoyu elementi yakoyi zustrichayutsya na rozkopkah davnih pam yatok serednoaziatskogo Mezhirichchya i Kavkazu Kolhidki Z VI st do n e karbuvalisya sribni moneti kolhidki kolhidski tetri sho vvazhayutsya odnimi z davnishih monet V rizni periodi voni mali dekilka vidiv Najbilsh poshirenimi sered nih ye dribni triboli iz zobrazhennyam lyudskoyi golovi na odnomu boci ta golovi bika na inshomu Z inshih miscevih monet poshirenih v carstvi togo periodu znajdeno moneti kolhskogo carya Savlaka Isnuvali torgovo remisnichi punkti miskogo tipu ta mista yaki buli roztashovani v dolini r Rioni u suchasnih naselenih punktiv Dablagomi Vani ta in i uzberezhzhyam Chornogo morya Grecka kolonizaciya mala viklyuchno velike znachennya dlya ekonomichnogo rozvitku carstva Persh za vse vona dala velikij poshtovh do zrostannya zovnishnoyi torgivli Z utverdzhennyam greckih kolonistiv syudi u velikij kilkosti stali nadhoditi grecki tovari Osoblivo bagato privozili keramichnih virobiv pifosi amfori kanfari i in Yih zalishki u viglyadi cilih posudin i ulamkiv buli viyavleni v bagatoh poselennyah chornomorskogo uzberezhzhya Do Dioskuriadi pribuvali predstavniki 70 plemen VijskoJogo chiselnist dostemenno nevidomo Cari ne trimali regulyarnih zagoniv vijsko skladalosya z voyakiv riznih pidvladnih plemen Kolhi buli vidomi svoyeyu vojovnichistyu Kolhski voyaki nosili na golovah derev yani sholomi mali neveliki siricevi shiti i korotki spisi krim togo nozhi Kultura ta religiyaVishimi bozhestvami buli misyac sonce i zirki Misyac predstavlyalasya v obrazi cholovika sonce u viglyadi zhinki Svyashennoyu tvarinoyu Misyacya vvazhavsya bik Zobrazhennya bika spochatku lipili z glini a potim vigotovlyali z bronzi Bichacha golova bula zobrazhena na kolhidskij moneti Vidpovidno do Flaviya Arriana bilya vhodu v misto Fazis stoyala statuya sidyachoyi na troni bogini a bilya yiyi nig perebuvali levi Levovu golovu takozh zobrazheno na kolhidskij moneti Jmovirno bulo shiroko poshireno kult leva V odnomu z pohovan znajdeno nevelichke zolote skulpturne zobrazhennya leva Kolhidske carstvo malo tisni zv yazki z davnogreckim svitom Rimom i prileglimi shidnimi krayinami Ci zv yazki duzhe vplinuli na kulturnij rozvitok kolhskoyi znati Div takozhPerelik volodariv Kolhidi KolhidaDzherelaMelikishvili G A Do istoriyi Starodavnoyi Gruziyi Tb 1959 Wagner J Ostlicher Mittelmeerraum und Mesopotamien Die Neuordnung des Orients von Pompeius bis Augustus 67 v Chr bis 14 n Chr Wiesbaden 1983 Nyushkov V A EShYo RAZ O KOLHAH SOVREMENNAYa NAUChNAYa MYSL Izd vo ANO Nauchno issledovatelskij institut istorii ekonomiki i prava Moskva 2004 ISSN 2308 264X Dzhemal Gamahariya Abhaziya s drevnejshih vremen do nashih dnej Izd vo Intelekti Tbilisi 2009 Istoricheskij put projdennyj Samegrelo 2 lyutogo 2017 u Wayback Machine Browsing Ancient Coinage of Kolchis 3 lyutogo 2009 u Wayback Machine