Кали на Viburnum рід рослин родини пижмівкових Близько 150 175 видів Чагарники або у деяких видів невеликі дерева Калина

Кали́на (Viburnum) — рід рослин родини пижмівкових. Близько 150—175 видів. Чагарники або (у деяких видів) невеликі дерева.

Калина (Viburnum)

Плоди калини звичайної
Біологічна класифікація
Царство:	Рослини (Plantae)
Клада:	Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада:	Покритонасінні (Angiosperms)
Клада:	Евдикоти (Eudicots)
Клада:	Айстериди (Asterids)
Порядок:	Черсакоцвіті (Dipsacales)
Родина:	Пижмівкові (Adoxaceae)
Рід:	Калина (Viburnum) L.
Вікісховище: Viburnum

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Калина (значення).

Етимологія

Українське калина походить від прасл. *kalina, яке утворене від прасл. *kalъ («мокра земля», «болото», «драговина», «багно», «грязь») — через вологолюбність цієї рослини і її поширення в болотистих місцях.

Цвітіння калини, Чернігівська область, кінець травня

Малопереконливими видаються версії, які порівнюють це слово з нім. Holunder, Holder («чорна бузина»), давньоіндійським salah («палиця») або вірменським салард («гілка з листям»). Помилковою є етимологізація від грец. Καλλινική («гарна перемога») — насправді воно є джерелом не назви рослини, а слов'янських особових імен Каленик та Калина.

Латинська родова назва рослини Viburnum походить від слова viburnum, яким стародавні римляни звали калину цілолисту (гордовину). Це слово вважають запозиченням до латинської з етруської мови.

Види

Відомо близько 150 видів, у тому числі такі:

Viburnum carlesii — калина Карльса
— калина гімалайська
Viburnum lantana — калина цілолиста, гордовина
Viburnum lantanoides
Viburnum lentago — Калина канадська
Viburnum opulus — калина звичайна
Viburnum prunifolium — калина сливолиста
Viburnum tinus — Калина вічнозелена

Живі квіти взимку

Плоди калини

Врізають гілочку калини й ставлять у вазу з водою. Якщо гілка зрізана морозної днини, необхідно спершу занурити її в холодну воду — щоб відтанула. Лише після цього її можна ставити в теплій кімнаті. Через три-чотири тижні розпустяться бруньки. Якщо є потреба пришвидшити цвітіння, гілку треба щодня збризкувати водою кімнатної температури. Можна додати у воду ще й кілька крапель нашатирю. Корисно, крім того, занурити гілочки в теплу воду на 9-12 годин. Таким же чином можна взимку отримати квіти вишні, бузини, яблуні, айви японської або верби.

Калина в культурі

Калина — символ життя, крові, вогню. Відповідно до деяких етимологічних версій, її назва пов'язана із сонцем, жаром, паланням. Калина часто відіграє роль світового дерева, на вершечку якого птахи їдять ягоди і приносять людям вісті, іноді з потойбіччя. Та й саме древо пов'язує світ мертвих зі світом живих.

Калина символізує материнство: кущ — сама мати; цвіт, ягідки — діти. Це також уособлення дому, батьків, усього рідного.

В українській культурі

Калина — український символ позачасового єднання народу: живих з тими, що відійшли в потойбіччя і тими, які ще чекають на своє народження. Калина уособлює й саму Україну. Як символ Батьківщини, вона «проросла» в гімнові січових стрільців:

Ой у лузі червона калина похилилася.
Чогось наша славна Україна зажурилася.
А ми тую червону калину підіймемо.
А ми нашу славну Україну розвеселимо!

Калину називають одвічним символом України. Одне з прислів'їв говорить: «Без верби й калини нема України», підкреслюючи тим самим значущість для нашого народу цих двох рослин, які за довгі століття стали вірними супутниками людини. Існує кілька легенд про символізм і походження назви калини.

Калиною прикрашають коровай
Колись калину зберігали підвішеною пучками

Примітки

Genus: Viburnum L. Germplasm Resources Information Network. United States Department of Agriculture. 3 листопада 2006. Архів оригіналу за 15 липня 2013. Процитовано 4 листопада 2010.
Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1985. — Т. 2 : Д — Копці / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Н. С. Родзевич та ін. — 572 с.
Дванадцять місяців 1991: Настільна книга-календар Для молодшого шкільного віку / Упорядник М. Слабошпицький — К.: Веселка, 1990.- 190 с.
В. П. Коцур (ред.) та інш. Енциклопедичний словник символів культури України [ 14 грудня 2018 у Wayback Machine.]. — 5-е вид. — Корсунь-Шевченківський: ФОП Гавришенко В. М., 2015.— С. 326.
. Архів оригіналу за 20 грудня 2015. Процитовано 20 січня 2016.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()

Посилання

Калина // Садові декоративні рослини / О. М. Олєйнікова. — Харків : Веста, 2010. — С. 119. — .
Калина: вирощування та догляд [ 26 жовтня 2016 у Wayback Machine.]
КАЛИНА [ 14 березня 2016 у Wayback Machine.] //Фармацевтична енциклопедія
Калина [ 15 вересня 2020 у Wayback Machine.] // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1959. — Т. 3, кн. V : Літери К — Ком. — С. 576-578. — 1000 екз.

Це незавершена стаття про квіткові рослини.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[grin-1] Genus: Viburnum L. Germplasm Resources Information Network. United States Department of Agriculture. 3 листопада 2006. Архів оригіналу за 15 липня 2013. Процитовано 4 листопада 2010.

[ЕСУМ-2] Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1985. — Т. 2 : Д — Копці / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Н. С. Родзевич та ін. — 572 с.

[Слабошпицький-3] Дванадцять місяців 1991: Настільна книга-календар Для молодшого шкільного віку / Упорядник М. Слабошпицький — К.: Веселка, 1990.- 190 с.

[4] В. П. Коцур (ред.) та інш. Енциклопедичний словник символів культури України [ 14 грудня 2018 у Wayback Machine.]. — 5-е вид. — Корсунь-Шевченківський: ФОП Гавришенко В. М., 2015.— С. 326.

[5] . Архів оригіналу за 20 грудня 2015. Процитовано 20 січня 2016.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()