Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Сполу чені Шта ти Євро пи СШЄ Федера тивні держа ви Євро пи ФШЄ Європе йська Держа ва Європе йська Наддержа ва Європе йс

USE

USE

Сполу́чені Шта́ти Євро́пи (СШЄ) (Федера́тивні держа́ви Євро́пи (ФШЄ),Європе́йська Держа́ва,Європе́йська Наддержа́ва, Європе́йська Федера́ція та Федера́тивна Євро́па) — проєкт і гіпотетична ідея об'єднання всіх країн на Європейському континенті в наддержавне об'єднання. Вона існувала протягом багатьох віків і в найрізноманітніших формах: від монархічного, дворянсько-аристократичного і пан'європейського бачення до марксистської, соціальної і зрештою демократичної ідеї створення «Сполучених Штатів Європи» як федерації народів Західної Європи. Слугувала основою для розвитку німецької концепції про «Центральну Європу» («Mitteleuropa») і майбутнього Європейського союзу. У різний час за ідею об'єднання країн на європейському континенті висловлювалися відомі політики, монархи і громадські діячі: Наполеон I, Вільгельм II, Вінстон Черчилль, Валері Жискар д'Естен, Мартін Шульц.

image
Погруддя Віктора Гюго в Бурбонському палаці (Національна асамблея) в Парижі. На задньому плані — цитата з його промови на Третьому конгресі з миру (Париж, 1849): «Прийде день, коли ці два велетенські об'єднання, Сполучені Штати Америки і Сполучені Штати Європи, повернуться обличчям одне до одного і через океан простягнуть одне одному руки»
image
Країни, які можуть приєднатися до СШЄ
   Поточні члени ЄС
   Країни-кандидати на членство в ЄС
   Потенційні країни-кандидати на членство в ЄС
   Можливе членство

Історія

Докладніше: Ідеї європейської єдності до 1945 року та Історія Європейського Союзу

Ранні згадки

Ідеї об'єднання територій європейського континенту під одноосібним правлінням мають багатовікову історію. Гегемонія Римської імперії, імперія Карла Великого та Священна Римська імперія є яскравими прикладами тому. На початкових етапах зародження цієї ідеї ніхто не розглядав під процесом об'єднання спільноти та колективного управління. Головною метою було лише прагнення до примноження територій. З часом під ціллю до об'єднання почали розглядати релігійну цілісність, як противагу мусульманським державам, а згодом і протестантським.

Подальшого розвитку ідея щодо європейського об'єднання набула в епоху Просвітництва, коли вона остаточно перестала ототожнюватись з релігійною складовою. Їй на зміну прийшли нові погляди та концепції побудовані на гуманізмі та демократії. Також у цей період значного поширення набули ідеї, пов'язані з розробкою проєктів забезпечення миру в Європі, реалізація яких потребувала створення загальноєвропейських інституцій.

Європейські дослідники та історики схиляються до думки, що уявлення про Європу як про особливий світ пов'язане з ім'ям філософа-кальвініста та юриста німецького походження — Йоганнеса Альтузіуса. Його розглядають як засновника однієї з перших інтеграційних концепцій, що заклала теоретичні основи під процеси європейського об'єднання, — федералістської теорії. У ті часи існувала думка про те, що саме існування держави та її власних інтересів було головною причиною міждержавних інтересів і конфліктів. Саме тому прихильники так званої «Єдиної Європи» виступали за створення наднаціонального утворення.

Першим проєктом, що у своїй основі ніс ідею європейського «балансу сил», був «Великий план» (англ. Grand Design of Henry IV) прем'єр-міністра французького уряду за часів правління Генріха IV — Максимільяна де Бетюн Сюллі. У цьому документі він пропонував створення європейської конфедерації з п'ятнадцяти християнських держав. Лише в такому форматі Сюллі вбачав гарантію миру в Європі від внутрішніх ворогів (Габсбурзька монархія) та зовнішніх — Османська імперія і Московія. Серед причин провалу цього прагнення основним є те, що головна роль відводилась саме Франції і, насамперед, захисту її інтересів.

Радикально протилежні ідеї виголошував американський колоніст та релігійний діяч — Вільям Пенн. І якщо у Новому світі він пропагував об'єднання колоній під егідою християнства, то для держав Європи пропонував організацію Європейської ліги або конфедерації за участю Московії та Туреччини з метою забезпечення миру на континенті. Саме він вперше висловив думку про те, що об'єднані інститути загальноєвропейського союзу повинні мати певні права стосовно європейських держав. Пенн виклав свої погляди на структуру та функціонування організації в «Есе про сучасний і майбутній мир в Європі» (англ. An Essay towards the Present and Future Peace of Europe, 1693), в якому передбачив можливість організації Європейської ліги або конфедерації з метою забезпечення миру на континенті. За основу нової європейської структури він використав досвід генеральних Штатів у Республіці Об'єднаних провінцій, де працював та проповідував деякий час. Серед головних ідей Пенн запропонував створення Генеральних штатів, реформування держав у провінції, міста утворюють органи виконавчої влади — провінційні Генеральні штати та інше.

Ще далі у своїх роздумах дійшов французький публіцист — Шарль де Сен-П'єр. У своїй роботі «Проєкт збереження вічного миру в Європі» (фр. Projet pour rendre la paix perpétuelle en Europe, 1713) він не тільки запропонував свій варіант об'єднання, але й провів глибокий аналіз поняття європейської єдності, що, на його думку, була заснована на використанні політичної і правової спадщини (Кодекс Феодосія, закони Юстиніана і Священної римської імперії), спільності звичаїв, релігії, науки й знань. Усе це і є тим, завдяки чому Європа являє собою ідеальне зібрання народів, що об'єднуються не лише назвою, але й реально представляють справжню спільноту, на відміну від Азії та Африки.

XIX століття

Гасло про Сполучені Штати Європи іноді приписують Наполеону I: перебуваючи у вигнанні на острові Святої Єлени, він розмірковував про «велику європейську сім'ю» під управлінням на кшталт «американського Конгресу», а також про «конфедерацію великих (європейських) народів».

На [en] в Парижі 21 серпня 1849 року письменник і громадський діяч Віктор Гюго представив проєкт нового устрою в Європі, у якому порівнював діяльність Сполучених Штатів Америки і Сполучених Штатів Європи. У своїй промові він відзначав:

Сполучені Штати Європи і Сполучені Штати Америки співпрацюватимуть, скріпивши рукостискання через океан.

Ідея Гюго знайшла своїх прихильників, і пізніше в Європі з'явилися регіональні об'єднання, чия діяльність була спрямована на міжнародне співробітництво у напрямку європейської інтеграції. У Берні був налагоджений випуск інформаційного журналу під однойменною назвою — «Сполучені Штати Європи». У 1867 році в Женеві була заснована «Міжнародна ліга миру і свободи». До неї увійшли представники різних країн і суспільних верств, серед яких найбільш помітними фігурами були: Гюго, Бакунін, Огарьов, Мілль і Гарібальді. Саме Гюго виступив ініціатором створення такого союзу, запропонував свої послуги в підготовці ідеологічної основи та 4 вересня 1868 року у відкритому листі заявив, що республіка СШЄ вже існує з юридичної точки зору. Подальшим планам завадила війна, яка відбувалася між Пруссією і Францією в 1870—1871 роках.

У розумінні Гюго оновлена Європа в недалекому майбутньому могла б виглядати таким чином:

  • форма правління буде обрана виходячи з того, яка держава стане основою для майбутніх Сполучених Штатів Європи (якщо Пруссія — імперіалістичний, якщо Франція — республіканський лад);
  • відсутність внутрішніх кордонів;
  • бездефіцитний бюджет;
  • вільне внутрішнє переміщення жителів;
  • свобода слова і віросповідання.

Російський мислитель і революціонер Михайло Олександрович Бакунін у своїх роздумах заглибився ще більше і головною проблемою на шляху втілення ідеї єдиної Європи бачив націоналізм:

Ми повинні раз і назавжди залишити помилковий принцип національності, винайдений останнім часом деспотами Франції, Росії та Пруссії для найвірнішого придушення верховного принципу свободи. Національність не принцип; це законний факт, як національність… Всякий, що щиро бажає миру і міжнародної справедливості, повинен раз і назавжди відмовитися від усього, що називається славою, могутністю, величчю батьківщини, від усіх економічних і пихатих інтересів націоналізму… Загальний мир буде неможливий, поки існують нинішні централізовані держави. Ми повинні, отже, бажати їх розкладання, щоб на руїнах цих єдностей, організованих зверху вниз деспотизмом і завоюванням, могли розвинутися єдності вільні, організовані від низу до верху вільною федерацією спільнот в провінції, провінцій в нації, націй в Сполучені Штати Європи.

У період з 5 по 8 червня 1900 року в Парижі відбувся з'їзд членів «Товариства колишніх і теперішніх учнів вільної школи політичних наук в Парижі», який був присвячений 25-річчю цього товариства. Під час цього з'їзду розглядалися наступні питання: Сполучені Штати Європи, фінансовий стан Європи за останні 50 років, а також способи управління колоніями, особливості та методи викладання політичних наук. Захід мав характер закритого з метою не допустити до участі «уми оригінальні», а дебати між учасниками були науковими та академічними. Головним доповідачем на тему ідеї створення Сполучених Штатів Європи був Анатоль Леруа-Болье, а також чотири доповідачі — юристи за фахом. Вони висували на перший план життєву необхідність створення такого об'єднання країн Європи. Опонентом їм виступив Лефебюр, який був скептично налаштований проти цієї ідеї, вважаючи міжнаціональну ворожнечу народів Європи як непереборні перешкоди на шляху реалізації такої мети. Також, він прямо вказує на відсутність загальноєвропейської ідеї для об'єднання. У кінцевій частині автори прийшли до таких висновків:

  • між країнами Європи безумовно існують спільні інтереси;
  • питання політичного характеру поступаються проблемам економічного і соціального характеру;
  • питання про створення Сполучених Штатів Європи — передчасне, оскільки європейські народи не зможуть відмовитися від національності і незалежності.

При цьому сам автор доповіді висловився, що створення «Сполучених Штатів Європи» за зразком США — є мало підхожим. Володіючи віковою історією і традиціями, країни Європи більше могли б втратити, ніж придбати від такого об'єднання. Тому найкращим прикладом міг би послужити Німецький союз до 1866 року або Швейцарський союз до 1848 року. Показовим є те, що Леруа-Болье свідомо відстоював ідею виключення Англії і Росії з передбачуваного союзу. Відносно останньої він відгукувався так: «Її традиції, установи, політичний устрій, народний дух, навіть сама природа — відокремлюють її від Заходу. У ній немає того почуття західної солідарності, яке пов'язує між собою, навіть при всіх їхніх відмінностях, німецький і романські народи».

XX століття

image
Вільгельм II — єдиний монарх у Європі, який відстоював ідею створення «Сполучених Штатів Європи» на противагу США

Надалі ця ідея отримала розвиток в середовищі соціал-демократів. Гасло про створення республіканських Сполучених Штатів Європи, як противаги спілкам і військовим блокам, був предметом дискусії на конференції РСДРП в лютому—березні 1915 року в Берні.

Затятим прихильником створення «Сполучених Штатів Європи» був імператор Вільгельм II. Як зазначав у своєму щоденнику Вальтеру Ратенау:

План кайзера: Сполучені Штати Європи проти Америки і, на його думку, турки та англійці підтримають цю ідею і приєднаються. П'ять держав, включаючи Францію, цілком можуть створити дещо. Якийсь оборонно-наступальний союз.

Надалі у Вільгельма II з глобальної ідеї єдиної Європи дозрів план створення Троїстого союзу — між Німеччиною, Францією і Великою Британією. Цими ідеями він поділився з австрійським міністром закордонних справ графом Берхтольдом. І навіть після 4 серпня 1914 році ідея об'єднання Європи все ще здавалася кайзеру реальною.

Скептичну позицію зайняв лідер більшовиків Володимир Ленін. Він і його партія виступала з викриттям задуму про мирне об'єднання капіталістичних країн у політичному маніфесті ЦК РСДРП «Війна і Російська соціал-демократія», опублікованому в газеті «Соціал-демократ» від 1 листопада 1914 року. У статті мовилося, що гасло «Сполучені Штати Європи» безглузде і брехливе поки за допомогою революції не будуть позбавлені влади німецькі, австрійські та російські монархи. У наступній статті «Про гасло Сполучених Штатів Європи» від 23 серпня 1915 року у тій же газеті, Ленін прямо зазначав, що при капіталізмі в Європі таке об'єднання або неможливе, або реакційне.

Лев Троцький виступив із заявою:

...по закінченню війни я бачу Європу відтворену не дипломатами, а пролетаріатом, — Федеративна республіка Європи — Сполучені Штати Європи — ось, що повинно бути створено. Економічна еволюція вимагає скасування національних кордонів. Якщо Європа залишиться розділеною на національні групи, тоді імперіалізм знову почне свою роботу. Тільки Федеративна республіка Європи може дати світові мир.

Маловідомим для широкого загалу залишається той факт, що ідея об'єднання країн на континенті в Сполучені Штати Європи була основою програми Німецької робітничої партії з якою вони йшли на [en]. Головними авторами були Ервін Штреземан та Арістид Бріан, бачення та пропозиції яких були прийняті націонал-соціалістами. Гітлер пасивно виступав проти цієї ідеї, вбачаючи в ній загрозу для концентрації одноосібної влади в своїх руках. І згодом, прийшовши до влади, назавжди поховав проєкт Сполучених Штатів Європи протиставляючи йому імперську форму з провідною роллю Німеччини. На відміну від нього Грегор Штрассер, що вважався провідним лідером партії, був послідовником реалізації задуму про створення СШЄ, але в боротьбі за владу його вбили під час так званої «ночі довгих ножів».

На початку XX століття увага прогресивного суспільства була прикута до постаті чехословацького філософа, політичного діяча і в майбутньому першого президента Чехословаччини — Томаша Гарріга Масарика. Саме він у той період уособлював собою головного борця за створення Сполучених Штатів Європи. Ще наприкінці 20-х років минулого сторіччя Бернард Шоу в своєму інтерв'ю газеті «Таймс» прямо вказував на кандидатуру Масарика на посаду президента майбутніх СШЄ. Об'єднання Європи було для нього головною метою діяльності. Масарик бачив «Нову Європу» співдружністю великих і малих держав, де «жодна нація не повинна використовувати іншу націю як засіб для своїх цілей». У жовтні 1918 року він заснував у США Центральноєвропейську унію метою якої передбачалася координації зусиль на звільнення пригнічених народів. Навколо себе Масарик згуртував політиків-емігрантів, що представляли одинадцять народів Центральної і Південно-Східної Європи. Зрештою його погляди трансформувались з глобального масштабу — в локальний. Він акумулював свої зусилля на створенні в Центральній та Східній Європі — Сполучених Штатів Східної Європи (СШСЄ). Цей проєкт обговорювався у грудні 1918 року в Парижі разом із румунським міністром закордонних справ і грецьким прем'єром — Елефтеріосом Венізелосом. Йшлося про федерацію тринадцяти держав, розташованих між Німеччиною і Російською імперією, яка б з півночі на південь охоплювала країни від Фінляндії до Греції. Зрештою представники вищезгаданих країн відмовилися надавати підтримку реалізації цього задуму і єдиним результатом стало створення у серпні 1920 року — Малої Антанти. З часом й сам Масарик облишив сподівання на успішну реалізацію своїх задумів. В 1935 році він прямо говорив про те, що якби був значно молодшим, то сконцентрував всі свої сили на реалізацію цього проєкту на шляху до якого, перепоною, знаходиться Німеччина під управлінням Гітлера.

Вінстон Черчилль висловлювався за ідею створення наддержавного утворення в Європі. У своїй статті «Сполучені Штати Європи» в американській газеті Saturday Evening Post від 15 лютого 1930 року він чітко виклав позицію про необхідність втілення в життя цієї ідеї. Надалі, звертаючись до членів свого кабінету, Черчилль писав:

Як це не важко зараз сказати, я думаю, що європейська сім'я народів може діяти одностайно під керівництвом Ради Європи. Я сподіваюся в майбутньому на створення Сполучених Штатів Європи.

Подальший розвиток цей проєкт отримав за часів Другої світової війни. Ув'язнені Альтьєро Спінеллі і Ернесто Россі, перебуваючи у в'язниці на острові Вентотене, створили документ, який отримав згодом назву «Маніфест Вентотене». Після завершення роботи в липні 1941 року маніфест почали поширювати серед італійського опору. Саме він став свого роду програмою для Руху за федеративну Європу. Цим документом італійські революціонери мали намір об'єднати європейські країни в єдину федерацію Сполучених Штатів Європи і тим самим запобігти можливим новим війнам на континенті. Виходячи зі змісту маніфесту, єдність між країнами і народами Європи може бути досягнуто тільки зверху, за допомогою єдиного політичного руху.

У своїй знаменитій промові під час виступу 19 вересня 1946 року в Цюриху Вінстон Черчилль прямо заявив про необхідність «поновлення європейської сім'ї» і наполягав на «союзі переможців і переможених». У цьому союзі роль лідерів і головних партнерів відводилася Німеччини і Франції. Під час цього з'їзду в Цюриху лідери Руху Опору і європейські федералісти сформували наступні завдання для реалізації нового союзу:

  • забезпечення миру і безпеки в Європі;
  • ліквідація кордонів між країнами Європи;
  • оздоровлення економіки країн Європи;
  • симетрична відповідь на об'єднання країн Східної Європи під керівництвом Радянського Союзу.

У своїй статті «A United States of Europe?» від 1948 року Джеймс Фулбрайт намагався проаналізувати та виділити причини, через які країни Європи до цього часу не змогли об'єднатися. Серед головних перепон на цьому шляху він виокремив наступні: страх європейців перед змінами та відмовою від національної самоідентичності і патріотизму; намагання не допустити возвеличення та гегемонії Німеччини; мовне різноманіття; політична воля та ідеологія направлена більше на самоізоляцію аніж на співтовариство; культурна різноманітність; відсутність релігійної одноманітності та явний поділ Європи на Західну та Східну за релігійними вподобаннями.

У часи загострення протистояння між США та Радянським Союзом, один з епізодів якого призвів до «карибської кризи», Джон Кеннеді виступив з ідеєю підтримки створення Сполучених Штатів Європи. В одній зі своїх промов у липні 1962 року він виразив сподівання на майбутні тісні зв'язки між СШЄ та США, що врешті решти стало б «атлантичною співпрацею». Попри прагнення до взаємної рівності та партнерства в економіці, культурі та політиці, в баченні Кеннеді лише за США мало б залишитися право володіти та використовувати ядерну зброю.

image
Сполучені Штати Європи згідно з проєктом Гайнекена

У 1992 році голландський бізнесмен Фредді Гайнекен після консультацій з істориками Лейденського університету [en] і [nl] видав брошуру «Сполучені Штати Європи, Євротопія?». У своїй роботі він висував ідею створення Сполучених Штатів Європи як конфедерації 75 держав, що були б сформовані за етнічним і лінгвістичним принципом з населенням від 5 до 10 мільйонів чоловік у кожній. Робота Гайнекена сподобалася навіть Джорджу Бушу (старшому), на той час віце-президенту США. Він відгукнувся про неї, як про «інноваційну та інтригуючу брошуру». Гайнекен вважав, що таким чином більш нечисленні нації будуть більш керованими в епоху після закінчення холодної війни. Примітним є те, що в своїй роботі від 1992 року автори теоретично розділили територію Югославії і Чехословаччини, які, з часом, розпалися практично ідентично описуваному сценарію брошури.

XXI сторіччя

У 2002 році колишній президент Франції Валері Жискар д'Естен надав перший проєкт доповіді «Конвенції про майбутнє Європи». У своєму документі він пропонував перейменувати Європейський союз в Сполучені Штати Європи або навіть Єдину Європу. Передбачалася зміна структури ЄУ в конфедерацію держав з розширення до 30 членів і подальшим перейменуванням. Усі громадяни повинні були визнати себе європейцями і бути наділені подвійним громадянством: отримати європейське і зберегти своє національне. У проєкті доповіді також пропонувалася ідея створення Конгресу народів Європи, в який увійшли б члени Європейського парламенту та національні парламентарі. Цей орган не був би наділений законодавчою владою, але в його завдання входив би контроль за стратегічним напрямком розвитку. Було прямо вказано на можливість створення постійної посади президента Ради Європи, президентів держав конфедерації і глав урядів. Доповідь д'Естена була підтримана такими країнами як Велика Британія, Франція та Іспанія.

У 2017 році лідер соціал-демократів Німеччини Мартін Шульц закликав створити Сполучені Штати Європи до 2025 року. Згідно з його пропозицією договір про заснування повинен бути представлений державам-членам ЄУ для ратифікації, де противники створення автоматично повинні будуть покинути склад. Реалізація на 2025 рік була вибрана не випадково — саме на цю дату випадає сторіччя з моменту, коли соціал-демократи вперше висловилися за цю ідею. У 2017 році під час вибіркових опитувань населення різних країн Європи щодо ідеї створення СШЄ були виявлені наступні результати: Німеччина (30 % — за, 33 % — проти), Франція (28 % — за, 26 % — проти), Данія (12 % — за, 48 % — проти), Фінляндія (13 % — за, 48 % — проти), Швеція (13 % — за, 56 % — проти), Норвегія (12 % — за, 55 % — проти).

У 2012 році Вівіан Редінґ, віце-президент Європейської Комісії з Люксембургу, у своєму виступі в Пассау, Німеччина та в серії статей та інтерв’ю закликала створити Сполучені Штати Європи як спосіб зміцнення єдности Європи.

Італійський прем'єр-міністр Маттео Ренці заявив у 2014 році, що під його керівництвом Італія використає своє шестимісячне головування в Європейському Союзі, щоб наполягати на створенні Сполучених Штатів Європи.

Європейські федералістські організації

Встати за Європу

Як рух-наступник Європейської федералістської партії, «Вставай за Європу» є загальноєвропейською НУО, яка виступає за заснування Європейської Федерації. На відміну від рухів, таких як УЄФ чи колишній ЄФП, «Вставай за Європу» вже не керує жодним національним рівнем, а складається лише з регіональних міських команд та європейського рівня.

Вольт Європи

Volt Europa — це загальноєвропейський, прогресивний рух, який виступає за новий і всеохоплюючий спосіб ведення політики і який хоче принести зміни для європейських громадян.

Конспірологічна версія

З конспірологічної точки зору ідея створення Сполучених Штатів Європи приписується таємним організаціям і товариствам. У цьому контексті, таке об'єднання під керівництвом масонів розглядається як протиставлення християнським державам Європи, згуртованих колись в рамках Священної Римської імперії. Конспірологи стверджують, що ще від часів Віктора Гюго масони мають на меті створити в Європі одну наддержаву, де немає місця окремим націям. При цьому, в одних країнах вони організують мирні революції, на зразок об'єднаної Європи за наших часів, де вже начебто встановлені ними режими беззаперечно виконують їхню волю і де «розчиняться» окремі нації з їхньою самобутністю й унікальною культурою. Для інших же країн, як-то Росії, арабських і мусульманських держав вони створюють механізми руйнації, поневолення й використання їх як будівельного матеріалу для створення свого нового світоустрою, де «встановлено піратський принцип подвійних стандартів».

Досить часто в уяві суспільства ідеологами євроінтеграції постають Вольтер, Монтеск'є та Руссо, однак це не відповідає дійсності. Хоча ці французькі філософи й належали до масонів, вони не підтримували план організації щодо підготовки створення Сполучених Штатів Європи, створення наднаціональної влади, завданням якої було розв'язання конфліктів між націями. В своїх творах вони багато писали про важливість національної держави та індивідуальності. І хоча вони ніколи відкрито не виступали проти створення Сполучених Штатів Європи, Ліги Націй та інших організацій — також відсутні згадки про відверту критику та заперечення. Надалі ті ж масони в «Альманасі франкмасонства» від 1884 року висловили сподівання про якнайшвидше перетворення різноманіття країн на континенті в єдину Республіку Сполучених Штатів Європи. При цьому, Європейський проєкт постає всього лише як передвісник Сполучених Штатів Світу.

У 1784 році Карл Теодор (курфюрст Пфальцу) за наказом католицького духівництва почав привселюдне переслідування та викриття таємного товариства Ілюмінатів. Були оприлюднені відомості про те, що очолювана Адамом Вейсгауптом організація мала за мету встановити новий світовий порядок, головним чином, знищивши імперії на чолі монархів, а також Католицьку церкву. Знайдені записи та документи, що серед іншого містили списки учасників, були опубліковані в п'яти томах в період між 1787—1794 роками. З цього моменту всі подальші прагнення реформувати устрій країн Європи так чи інакше пов'язували з діяльністю таємних організацій. У 1884 році папа Лев XIII видав енцикліку «[en]» в якій звинуватив масонів в пропагуванні прав людини, демократії та натуралізму (форми раціоналізму, змішаної з язичництвом). В цей час проєкт Сполучених Штатів Європи в суспільстві асоціювався з іменами масонів Джузеппе Мадзіні та Віктора Гюго. Перший став відомим тим, що ще 15 квітня 1834 року створив міжнародну революційно-демократичну організацію «Молода Європа». В своїй діяльності її члени відстоювали ідею республіканської форми правління для Європи, а також «священного союзу народів» проти «священного союзу монархів».

Подальша трансформація ідеї СШЄ пов'язана з австрійцем — Ріхардом Ніколасом Куденгофе-Калерґі. В 1922 році він заснував Пан'європейський Союз метою якого було об'єднання країн Європи під гаслом рівності, свободи та культури на противагу США, СРСР та Східній Азії. Свого часу серед членів цього союзу були: Альберт Ейнштейн, Томас Манн, Зигмунд Фрейд, Арістид Бріан, Конрад Аденауер та інші. Згодом, у 1924 році з Куденгофе-Калерґі вийшов на зв'язок барон [en], який запропонував свою підтримку реалізації ідеї єдиної Європи, а також фінансування у розмірі 60 тис. золотих марок від Макса Варбурга.

Примітки

  1. . antimilitary.narod.ru. Архів оригіналу за 2 червня 2017. Процитовано 11 грудня 2017.
  2. Смолина, 2016, с. 39.
  3. Ферхофштадт, 2007, с. 68.
  5. The European Miracle: Environments, Economies and Geopolitics in the History of Europe and Asia p.107 [ 1 серпня 2020 у Wayback Machine.], by Eric Jones. Retrieved 13 January 2015.
  6. Implementing European Union Education and Training Policy: A Comparative Study of Issues in Four Member States p.44 [ 1 серпня 2020 у Wayback Machine.], by D. Phillips, Hubert Ertl. Retrieved 13 January 2015.
  7. Віднянський, 2009, с. 4.
  8. Яковюк, 2013, с. 4, 6.
  9. Мельник В. О. Проекти об'єднання Європи: ретроспективний аналіз : ( )[укр.] // Вісник Дніпропетровського університету. — 2017. — № № 3. — С. 40 — 47. — ISSN 2714 2312 2714.
  10. The Editors of Encyclopaedia Britannica. . Encyclopedia Britannica (англ.). Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 8 червня 2018.
  11. Маркова М. О. Ідея Єдиної Європи: віхи розвитку від періоду Середньовіччя до початку ХХ століття : [ 23 березня 2022] : ( )[укр.] // Вісник ЛНУ ім. Тараса Шевченка. — 2012. — Т. Ч. 2, № № 6 (241). — С. 83 — 88. — ISSN 94(4) «12/19» УДК 94(4) «12/19».
  12. М. Г. Окладна, Х. С. Якименко. ІІдеї розбудови наднаціональної Європи в політико-правовій думці XVII - початку ХХ ст. : [ 1 травня 2018] : ( )[укр.] // Державне будівництво та місцеве самоврядування : зб. наук. пр. / Нац. акад. прав. наук України,НДІ держ. буд. та місц. самоврядування. — 2013. — № Вип. 25. — С. 53 — 62. — ISSN Х620 + Х620.612 + я54 + Х1(0)5 + Х915.232.5 ББК Х620 + Х620.612 + я54 + Х1(0)5 + Х915.232.5.
  13. Андреева И. С., Гулыга А. В. У. Пенн "Трактаты о вечном мире" : ( )[рос.] // Алетейя. — 2003. — С. 115.
  14. Яковюк, 2013, с. 35.
  15. Андреева, 2003, с. 139—141.
  16. Душенко, 2017, с. 166а.
  17. Геффернен, 2011, с. 58—59.
  18. Барышникова, 2016, с. 397.
  19. Бакунин, 2017, с. 32.
  20. Камаровский Л. А. (PDF). Ст. 1-3, 9-10 (рос.). Архів оригіналу (PDF) за 29 вересня 2017. Процитовано 8 червня 2018.
  21. Чубарьян, 2006, с. 225—226.
  22. Макдоно, 2004, с. 621.
  23. Ленин, 2017, с. 112.
  24. Александренко, 1960, с. 73—74, 76.
  25. Коллектив авторов, 2017, с. 366.
  26. Сулима, Дмитро (8 грудня 2017). . nationalcorps.org (укр.). Національний корпус. Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 8 червня 2018.
  27. Booker, 2005, с. 19.
  28. Підлуцький, 2007, с. 27.
  29. Кравчук О. Європейська ідея Томаша Масарика : ( )[укр.] // Проблеми Слов'янознавства. — 2013. — № Випуск 62. — С. 47—57. — ISSN 0203-9494.
  30. Marácz, 1999, с. 115.
  31. Хаггер, 2017, с. 743.
  32. . Federalists.eu. Архів оригіналу за 29 вересня 2017. Процитовано 11 грудня 2017.
  33. Бабкина, 2017, с. 1.1.
  34. Fulbright, J. William (May, 1948). A United States of Europe?. JSTOR (англ.). Sage Publications, Inc. in association with the American Academy of Political and Social Science. Процитовано 7 червня 2018.
  35. Марущак, 2008, с. 272—273.
  36. Ebels P (1 серпня 2012). . EUobserver (англ.). Архів оригіналу за 24 лютого 2017. Процитовано 16 грудня 2017.
  37. Smit, 2014, с. 322.
  38. Keating J. (26 травня 2009). . Foreign Policy. Foreign Policy. Архів оригіналу за 27 жовтня 2017. Процитовано 16 грудня 2017.
  39. Temporal, 2014, с. 22.
  40. Cameron, 2004, с. 24.
  41. Haworth, D. (29 жовтня 2002). . The Telegraph (брит.). 0307-1235. Архів оригіналу за 10 листопада 2016. Процитовано 17 грудня 2017.
  42. . BBC News (брит.). 7 жовтня 2002. Архів оригіналу за 23 жовтня 2015. Процитовано 17 грудня 2017.
  43. Zalan E. (7 грудня 2017). . EUobserver (англ.). Архів оригіналу за 8 грудня 2017. Процитовано 16 грудня 2017.
  44. . ИноСМИ.Ru (рос.). 8 грудня 2017. Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 21 грудня 2017.
  45. . Уніан — інформаційне агентство (укр.). 7 грудня 2017. Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 8 червня 2018.
  46. Coppola, Frances. . Forbes (англ.). Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 7 червня 2018.
  47. . Архів оригіналу за 13 вересня 2017. Процитовано 23 березня 2021.
  48. . Telegraph.co.uk. 22 червня 2014. Архів оригіналу за 13 травня 2019. Процитовано 30 грудня 2014.
  49. . Stand Up for Europe. Архів оригіналу за 24 квітня 2017. Процитовано 2 лютого 2018.
  50. . Volt. Архів оригіналу за 13 червня 2018. Процитовано 13 червня 2018.
  51. Юрій Козенков. Голгофа народів. Коротка хроніка злочинів світового Сіонізму, Масонства і Заходу // Персонал. — 2006. — № 11. з джерела 1 січня 2017. Процитовано.
  52. Г. Ю. Панченко. Ідеї "єдиної Європи" в роботах німецьких та французьких просвітителів і політичних діячів XIX–XX ст. : [ 12 червня 2018] : ( )[укр.] // Вісник Луганського національного університету імені Тараса Шевченка. Історичні науки. — 2010. — № 19. — С. 76.
  53. Платонов, 2017, с. 2032.
  54. Comănescu, Radu. . www.isel-europe.org (англ.). Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 9 червня 2018.
  55. Проценко, 2000, с. 872.
  56. Смолій, 2010, с. 38.
  57. Pistone, 2008, с. 5.
  58. Belloce, 2013, с. 28.

Джерела

  • Hilaire Belloce. Europe and the Faith. — London : Black House Publishing Ltd, 2013. — P. 28. — . (англ.)
  • Booker Christopher. Great Deception: The Secret History of the European Union. — London : A&C Black, 2005. — 19 p. — . (англ.)
  • Cameron F. The Future of Europe: Integration and Enlargement. — Psychology Press, 2004. — 186 p. — . (англ.)
  • Marácz László. Expanding European Unity: Central and Eastern Europe. — Amsterdam - Atlanta, GA : Rodopi B. V, 1999. — 115 p. — . (англ.)
  • Sergio Pistone. The Union of European Federalists: From the Foundation to the Decision on Direct Election of the European Parliament (1946-1974). — Giuffrè Editore, 2008. — Vol. 7. — P. 5. — . (англ.)
  • Smit B. The Heineken Story: The remarkably refreshing tale of the beer that conquered the world. — Profile Books, 2014. — 322 p. — . (англ.)
  • Temporal P. Branding for the Public Sector: Creating, Building and Managing Brands People Will Value. — John Wiley & Sons, 2014. — 290 p. — . (англ.)
  • Александренко, Г. В. Марксизм-ленінізм про державну федерацію. — Київ : Видавництво АН УРСР, 1960. — С. 73–74, 76. (укр.)
  • Андреева И. С., Гулыга А. В. Трактат о Вечном мире. — Санкт-Питербург : Алтейя, 2003. — С. 398. — . (рос.)
  • Бабкина Е., Михалева Т., Родич М., Шишкарева Т., Лойша Д. Европейское право. — Москва, 2017. — С. 460. — . (рос.)
  • Бакунин М. Речи на конгрессах Лиги Мира и Свободы. — Москва : Литрес, 2017. — С. 32. — . (рос.)
  • Барышникова П. С., Цай К.А. Россия и Совет Европы: история, современность и перспективы взаимодействия правовых систем. — Москва : Проспект, 2017. — С. 397. — . (рос.)
  • Владимир Ленин (Ульянов) Полное собрание сочинений. Август 1915 – июнь 1916. — Москва : Литрес, 2017. — Т. 27. — 1081 с. — . (рос.)
  • Віднянський С.В., Мартинов А.Ю. Об'єднана європа: від мрії до реальності. Історичні нариси про батьків-засновників Європейського Союзу. — Київ : НАН України/ Інститут історії України, 2009. — С. 4. — . (укр.)
  • Геффернен Майкл. Значення Європи. Географія та геополітика. — Київ : Дух і літера, 2011. — С. 58–59. — . (укр.)
  • Душенко К. Всемирная история в изречениях и цитатах. — Москва : Литрес, 2017. — С. 1595. — . (рос.)
  • Коллектив авторов. Ленинская теория империализма и современная глобализация. — Москва : Литрес, 2017. — Т. II. — С. 496. — . (рос.)
  • Макдоно Д. Последний кайзер. Вильгельм Неистовый / пер. Филитов А. — Москва : АСТ, 2004. — С. 781. — . (рос.)
  • Марущак, М. Й. Історія дипломатичних відносин у XX сторіччі. — Вінниця : Нова книга, 2008. — С. 272–273. — . (укр.)
  • Підлуцький Олекса. Постаті ХХ століття. — Київ : Дух і літера, 2007. — С. 27. — . (укр.)
  • Платонов О. Война с внутренним врагом. — Москва : Літрес, 2017. — С. 2032. — . (рос.)
  • Олег Проценко, Василь Лісовий. Націоналізм: Антологія. — Київ : Смолоскип, 2000. — С. 872. — . (укр.)
  • В. А. Смолій та НАН України. Енциклопедія історії України. — Інститут історії України. — Київ : Наукова думка, 2010. — Т. 7 (Мл - О). — С. 38. — . (укр.)
  • Смолина А.В. От национальных государств к единой Европе: проблемы европейской интеграции в XIX-XXI вв. — Москва : РХГА, 2016. — С. 620. — . (рос.)
  • Ферхофштадт Г. Сполучені Штати Європи. Маніфест для нової Європи. — Київ : «К. І. С.», 2007. — С. 68. — . (укр.)
  • Хаггер Н. Синдикат. История мирового правительства. — Москва : Литрес, 2017. — С. 743. — . (рос.)
  • Чубарьян А. Российский европеизм. — Москва : Олма-Пресс, 2006. — С. 432. — . (укр.)
  • Яковюк, І. В. Історія європейської інтеграції від Римської імперії до європейського Союзу. — Київ; Харків : Ред. журналу "Право України", 2013. — С. 4,6. — . (укр.)

Рекомендована література

  • Paul Hutchinson. The United States of Europe. — Willett, Clark & Colby, 1929. — 225 p.(англ.)
  • Edouard Herriot. The United States of Europe. — Viking Press, 1930. — 328 p.(англ.)
  • Guy Verhofstadt. The United States of Europe. — The Federal Trust, 2006. — 76 p. — . (англ.)
  • Alfred Mitchell Bingham. The United States of Europe. — Literary Licensing, LLC, 2012. — 344 p. — . (англ.)
  • Janne Jörg Kipp. Vereinigte Staaten von Europa. — Kopp Verlag, 2016. — 313 p. — . (нім.)

Посилання

  • An Essay towards the Present and Future Peace of Europe [ 31 жовтня 2017 у Wayback Machine.] (англ.)
  • Projet pour rendre la paix perpétuelle en Europe [ 12 червня 2018 у Wayback Machine.] (фр.)
  • «Grand Design of Henry IV» — Memoirs of Maximilian de Bethune due de Sully (англ.)
Ця стаття належить до української Вікіпедії.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Spolu cheni Shta ti Yevro pi SShYe Federa tivni derzha vi Yevro pi FShYe Yevrope jska Derzha va Yevrope jska Nadderzha va Yevrope jska Federa ciya ta Federa tivna Yevro pa proyekt i gipotetichna ideya ob yednannya vsih krayin na Yevropejskomu kontinenti v nadderzhavne ob yednannya Vona isnuvala protyagom bagatoh vikiv i v najriznomanitnishih formah vid monarhichnogo dvoryansko aristokratichnogo i pan yevropejskogo bachennya do marksistskoyi socialnoyi i zreshtoyu demokratichnoyi ideyi stvorennya Spoluchenih Shtativ Yevropi yak federaciyi narodiv Zahidnoyi Yevropi Sluguvala osnovoyu dlya rozvitku nimeckoyi koncepciyi pro Centralnu Yevropu Mitteleuropa i majbutnogo Yevropejskogo soyuzu U riznij chas za ideyu ob yednannya krayin na yevropejskomu kontinenti vislovlyuvalisya vidomi politiki monarhi i gromadski diyachi Napoleon I Vilgelm II Vinston Cherchill Valeri Zhiskar d Esten Martin Shulc Pogruddya Viktora Gyugo v Burbonskomu palaci Nacionalna asambleya v Parizhi Na zadnomu plani citata z jogo promovi na Tretomu kongresi z miru Parizh 1849 Prijde den koli ci dva veletenski ob yednannya Spolucheni Shtati Ameriki i Spolucheni Shtati Yevropi povernutsya oblichchyam odne do odnogo i cherez okean prostyagnut odne odnomu ruki Krayini yaki mozhut priyednatisya do SShYe Potochni chleni YeS Krayini kandidati na chlenstvo v YeS Potencijni krayini kandidati na chlenstvo v YeS Mozhlive chlenstvoIstoriyaDokladnishe Ideyi yevropejskoyi yednosti do 1945 roku ta Istoriya Yevropejskogo Soyuzu Ranni zgadki Ideyi ob yednannya teritorij yevropejskogo kontinentu pid odnoosibnim pravlinnyam mayut bagatovikovu istoriyu Gegemoniya Rimskoyi imperiyi imperiya Karla Velikogo ta Svyashenna Rimska imperiya ye yaskravimi prikladami tomu Na pochatkovih etapah zarodzhennya ciyeyi ideyi nihto ne rozglyadav pid procesom ob yednannya spilnoti ta kolektivnogo upravlinnya Golovnoyu metoyu bulo lishe pragnennya do primnozhennya teritorij Z chasom pid cillyu do ob yednannya pochali rozglyadati religijnu cilisnist yak protivagu musulmanskim derzhavam a zgodom i protestantskim Podalshogo rozvitku ideya shodo yevropejskogo ob yednannya nabula v epohu Prosvitnictva koli vona ostatochno perestala ototozhnyuvatis z religijnoyu skladovoyu Yij na zminu prijshli novi poglyadi ta koncepciyi pobudovani na gumanizmi ta demokratiyi Takozh u cej period znachnogo poshirennya nabuli ideyi pov yazani z rozrobkoyu proyektiv zabezpechennya miru v Yevropi realizaciya yakih potrebuvala stvorennya zagalnoyevropejskih institucij Yevropejski doslidniki ta istoriki shilyayutsya do dumki sho uyavlennya pro Yevropu yak pro osoblivij svit pov yazane z im yam filosofa kalvinista ta yurista nimeckogo pohodzhennya Jogannesa Altuziusa Jogo rozglyadayut yak zasnovnika odniyeyi z pershih integracijnih koncepcij sho zaklala teoretichni osnovi pid procesi yevropejskogo ob yednannya federalistskoyi teoriyi U ti chasi isnuvala dumka pro te sho same isnuvannya derzhavi ta yiyi vlasnih interesiv bulo golovnoyu prichinoyu mizhderzhavnih interesiv i konfliktiv Same tomu prihilniki tak zvanoyi Yedinoyi Yevropi vistupali za stvorennya nadnacionalnogo utvorennya Pershim proyektom sho u svoyij osnovi nis ideyu yevropejskogo balansu sil buv Velikij plan angl Grand Design of Henry IV prem yer ministra francuzkogo uryadu za chasiv pravlinnya Genriha IV Maksimilyana de Betyun Syulli U comu dokumenti vin proponuvav stvorennya yevropejskoyi konfederaciyi z p yatnadcyati hristiyanskih derzhav Lishe v takomu formati Syulli vbachav garantiyu miru v Yevropi vid vnutrishnih vorogiv Gabsburzka monarhiya ta zovnishnih Osmanska imperiya i Moskoviya Sered prichin provalu cogo pragnennya osnovnim ye te sho golovna rol vidvodilas same Franciyi i nasampered zahistu yiyi interesiv Radikalno protilezhni ideyi vigoloshuvav amerikanskij kolonist ta religijnij diyach Vilyam Penn I yaksho u Novomu sviti vin propaguvav ob yednannya kolonij pid egidoyu hristiyanstva to dlya derzhav Yevropi proponuvav organizaciyu Yevropejskoyi ligi abo konfederaciyi za uchastyu Moskoviyi ta Turechchini z metoyu zabezpechennya miru na kontinenti Same vin vpershe visloviv dumku pro te sho ob yednani instituti zagalnoyevropejskogo soyuzu povinni mati pevni prava stosovno yevropejskih derzhav Penn viklav svoyi poglyadi na strukturu ta funkcionuvannya organizaciyi v Ese pro suchasnij i majbutnij mir v Yevropi angl An Essay towards the Present and Future Peace of Europe 1693 v yakomu peredbachiv mozhlivist organizaciyi Yevropejskoyi ligi abo konfederaciyi z metoyu zabezpechennya miru na kontinenti Za osnovu novoyi yevropejskoyi strukturi vin vikoristav dosvid generalnih Shtativ u Respublici Ob yednanih provincij de pracyuvav ta propoviduvav deyakij chas Sered golovnih idej Penn zaproponuvav stvorennya Generalnih shtativ reformuvannya derzhav u provinciyi mista utvoryuyut organi vikonavchoyi vladi provincijni Generalni shtati ta inshe She dali u svoyih rozdumah dijshov francuzkij publicist Sharl de Sen P yer U svoyij roboti Proyekt zberezhennya vichnogo miru v Yevropi fr Projet pour rendre la paix perpetuelle en Europe 1713 vin ne tilki zaproponuvav svij variant ob yednannya ale j proviv glibokij analiz ponyattya yevropejskoyi yednosti sho na jogo dumku bula zasnovana na vikoristanni politichnoyi i pravovoyi spadshini Kodeks Feodosiya zakoni Yustiniana i Svyashennoyi rimskoyi imperiyi spilnosti zvichayiv religiyi nauki j znan Use ce i ye tim zavdyaki chomu Yevropa yavlyaye soboyu idealne zibrannya narodiv sho ob yednuyutsya ne lishe nazvoyu ale j realno predstavlyayut spravzhnyu spilnotu na vidminu vid Aziyi ta Afriki XIX stolittya Gaslo pro Spolucheni Shtati Yevropi inodi pripisuyut Napoleonu I perebuvayuchi u vignanni na ostrovi Svyatoyi Yeleni vin rozmirkovuvav pro veliku yevropejsku sim yu pid upravlinnyam na kshtalt amerikanskogo Kongresu a takozh pro konfederaciyu velikih yevropejskih narodiv Na en v Parizhi 21 serpnya 1849 roku pismennik i gromadskij diyach Viktor Gyugo predstaviv proyekt novogo ustroyu v Yevropi u yakomu porivnyuvav diyalnist Spoluchenih Shtativ Ameriki i Spoluchenih Shtativ Yevropi U svoyij promovi vin vidznachav Spolucheni Shtati Yevropi i Spolucheni Shtati Ameriki spivpracyuvatimut skripivshi rukostiskannya cherez okean Ideya Gyugo znajshla svoyih prihilnikiv i piznishe v Yevropi z yavilisya regionalni ob yednannya chiya diyalnist bula spryamovana na mizhnarodne spivrobitnictvo u napryamku yevropejskoyi integraciyi U Berni buv nalagodzhenij vipusk informacijnogo zhurnalu pid odnojmennoyu nazvoyu Spolucheni Shtati Yevropi U 1867 roci v Zhenevi bula zasnovana Mizhnarodna liga miru i svobodi Do neyi uvijshli predstavniki riznih krayin i suspilnih verstv sered yakih najbilsh pomitnimi figurami buli Gyugo Bakunin Ogarov Mill i Garibaldi Same Gyugo vistupiv iniciatorom stvorennya takogo soyuzu zaproponuvav svoyi poslugi v pidgotovci ideologichnoyi osnovi ta 4 veresnya 1868 roku u vidkritomu listi zayaviv sho respublika SShYe vzhe isnuye z yuridichnoyi tochki zoru Podalshim planam zavadila vijna yaka vidbuvalasya mizh Prussiyeyu i Franciyeyu v 1870 1871 rokah U rozuminni Gyugo onovlena Yevropa v nedalekomu majbutnomu mogla b viglyadati takim chinom forma pravlinnya bude obrana vihodyachi z togo yaka derzhava stane osnovoyu dlya majbutnih Spoluchenih Shtativ Yevropi yaksho Prussiya imperialistichnij yaksho Franciya respublikanskij lad vidsutnist vnutrishnih kordoniv bezdeficitnij byudzhet vilne vnutrishnye peremishennya zhiteliv svoboda slova i virospovidannya Rosijskij mislitel i revolyucioner Mihajlo Oleksandrovich Bakunin u svoyih rozdumah zaglibivsya she bilshe i golovnoyu problemoyu na shlyahu vtilennya ideyi yedinoyi Yevropi bachiv nacionalizm Mi povinni raz i nazavzhdi zalishiti pomilkovij princip nacionalnosti vinajdenij ostannim chasom despotami Franciyi Rosiyi ta Prussiyi dlya najvirnishogo pridushennya verhovnogo principu svobodi Nacionalnist ne princip ce zakonnij fakt yak nacionalnist Vsyakij sho shiro bazhaye miru i mizhnarodnoyi spravedlivosti povinen raz i nazavzhdi vidmovitisya vid usogo sho nazivayetsya slavoyu mogutnistyu velichchyu batkivshini vid usih ekonomichnih i pihatih interesiv nacionalizmu Zagalnij mir bude nemozhlivij poki isnuyut ninishni centralizovani derzhavi Mi povinni otzhe bazhati yih rozkladannya shob na ruyinah cih yednostej organizovanih zverhu vniz despotizmom i zavoyuvannyam mogli rozvinutisya yednosti vilni organizovani vid nizu do verhu vilnoyu federaciyeyu spilnot v provinciyi provincij v naciyi nacij v Spolucheni Shtati Yevropi U period z 5 po 8 chervnya 1900 roku v Parizhi vidbuvsya z yizd chleniv Tovaristva kolishnih i teperishnih uchniv vilnoyi shkoli politichnih nauk v Parizhi yakij buv prisvyachenij 25 richchyu cogo tovaristva Pid chas cogo z yizdu rozglyadalisya nastupni pitannya Spolucheni Shtati Yevropi finansovij stan Yevropi za ostanni 50 rokiv a takozh sposobi upravlinnya koloniyami osoblivosti ta metodi vikladannya politichnih nauk Zahid mav harakter zakritogo z metoyu ne dopustiti do uchasti umi originalni a debati mizh uchasnikami buli naukovimi ta akademichnimi Golovnim dopovidachem na temu ideyi stvorennya Spoluchenih Shtativ Yevropi buv Anatol Lerua Bole a takozh chotiri dopovidachi yuristi za fahom Voni visuvali na pershij plan zhittyevu neobhidnist stvorennya takogo ob yednannya krayin Yevropi Oponentom yim vistupiv Lefebyur yakij buv skeptichno nalashtovanij proti ciyeyi ideyi vvazhayuchi mizhnacionalnu vorozhnechu narodiv Yevropi yak nepereborni pereshkodi na shlyahu realizaciyi takoyi meti Takozh vin pryamo vkazuye na vidsutnist zagalnoyevropejskoyi ideyi dlya ob yednannya U kincevij chastini avtori prijshli do takih visnovkiv mizh krayinami Yevropi bezumovno isnuyut spilni interesi pitannya politichnogo harakteru postupayutsya problemam ekonomichnogo i socialnogo harakteru pitannya pro stvorennya Spoluchenih Shtativ Yevropi peredchasne oskilki yevropejski narodi ne zmozhut vidmovitisya vid nacionalnosti i nezalezhnosti Pri comu sam avtor dopovidi vislovivsya sho stvorennya Spoluchenih Shtativ Yevropi za zrazkom SShA ye malo pidhozhim Volodiyuchi vikovoyu istoriyeyu i tradiciyami krayini Yevropi bilshe mogli b vtratiti nizh pridbati vid takogo ob yednannya Tomu najkrashim prikladom mig bi posluzhiti Nimeckij soyuz do 1866 roku abo Shvejcarskij soyuz do 1848 roku Pokazovim ye te sho Lerua Bole svidomo vidstoyuvav ideyu viklyuchennya Angliyi i Rosiyi z peredbachuvanogo soyuzu Vidnosno ostannoyi vin vidgukuvavsya tak Yiyi tradiciyi ustanovi politichnij ustrij narodnij duh navit sama priroda vidokremlyuyut yiyi vid Zahodu U nij nemaye togo pochuttya zahidnoyi solidarnosti yake pov yazuye mizh soboyu navit pri vsih yihnih vidminnostyah nimeckij i romanski narodi XX stolittya Vilgelm II yedinij monarh u Yevropi yakij vidstoyuvav ideyu stvorennya Spoluchenih Shtativ Yevropi na protivagu SShA Nadali cya ideya otrimala rozvitok v seredovishi social demokrativ Gaslo pro stvorennya respublikanskih Spoluchenih Shtativ Yevropi yak protivagi spilkam i vijskovim blokam buv predmetom diskusiyi na konferenciyi RSDRP v lyutomu berezni 1915 roku v Berni Zatyatim prihilnikom stvorennya Spoluchenih Shtativ Yevropi buv imperator Vilgelm II Yak zaznachav u svoyemu shodenniku Valteru Ratenau Plan kajzera Spolucheni Shtati Yevropi proti Ameriki i na jogo dumku turki ta anglijci pidtrimayut cyu ideyu i priyednayutsya P yat derzhav vklyuchayuchi Franciyu cilkom mozhut stvoriti desho Yakijs oboronno nastupalnij soyuz Nadali u Vilgelma II z globalnoyi ideyi yedinoyi Yevropi dozriv plan stvorennya Troyistogo soyuzu mizh Nimechchinoyu Franciyeyu i Velikoyu Britaniyeyu Cimi ideyami vin podilivsya z avstrijskim ministrom zakordonnih sprav grafom Berhtoldom I navit pislya 4 serpnya 1914 roci ideya ob yednannya Yevropi vse she zdavalasya kajzeru realnoyu Skeptichnu poziciyu zajnyav lider bilshovikiv Volodimir Lenin Vin i jogo partiya vistupala z vikrittyam zadumu pro mirne ob yednannya kapitalistichnih krayin u politichnomu manifesti CK RSDRP Vijna i Rosijska social demokratiya opublikovanomu v gazeti Social demokrat vid 1 listopada 1914 roku U statti movilosya sho gaslo Spolucheni Shtati Yevropi bezgluzde i brehlive poki za dopomogoyu revolyuciyi ne budut pozbavleni vladi nimecki avstrijski ta rosijski monarhi U nastupnij statti Pro gaslo Spoluchenih Shtativ Yevropi vid 23 serpnya 1915 roku u tij zhe gazeti Lenin pryamo zaznachav sho pri kapitalizmi v Yevropi take ob yednannya abo nemozhlive abo reakcijne Lev Trockij vistupiv iz zayavoyu po zakinchennyu vijni ya bachu Yevropu vidtvorenu ne diplomatami a proletariatom Federativna respublika Yevropi Spolucheni Shtati Yevropi os sho povinno buti stvoreno Ekonomichna evolyuciya vimagaye skasuvannya nacionalnih kordoniv Yaksho Yevropa zalishitsya rozdilenoyu na nacionalni grupi todi imperializm znovu pochne svoyu robotu Tilki Federativna respublika Yevropi mozhe dati svitovi mir Malovidomim dlya shirokogo zagalu zalishayetsya toj fakt sho ideya ob yednannya krayin na kontinenti v Spolucheni Shtati Yevropi bula osnovoyu programi Nimeckoyi robitnichoyi partiyi z yakoyu voni jshli na en Golovnimi avtorami buli Ervin Shtrezeman ta Aristid Brian bachennya ta propoziciyi yakih buli prijnyati nacional socialistami Gitler pasivno vistupav proti ciyeyi ideyi vbachayuchi v nij zagrozu dlya koncentraciyi odnoosibnoyi vladi v svoyih rukah I zgodom prijshovshi do vladi nazavzhdi pohovav proyekt Spoluchenih Shtativ Yevropi protistavlyayuchi jomu impersku formu z providnoyu rollyu Nimechchini Na vidminu vid nogo Gregor Shtrasser sho vvazhavsya providnim liderom partiyi buv poslidovnikom realizaciyi zadumu pro stvorennya SShYe ale v borotbi za vladu jogo vbili pid chas tak zvanoyi nochi dovgih nozhiv Na pochatku XX stolittya uvaga progresivnogo suspilstva bula prikuta do postati chehoslovackogo filosofa politichnogo diyacha i v majbutnomu pershogo prezidenta Chehoslovachchini Tomasha Garriga Masarika Same vin u toj period uosoblyuvav soboyu golovnogo borcya za stvorennya Spoluchenih Shtativ Yevropi She naprikinci 20 h rokiv minulogo storichchya Bernard Shou v svoyemu interv yu gazeti Tajms pryamo vkazuvav na kandidaturu Masarika na posadu prezidenta majbutnih SShYe Ob yednannya Yevropi bulo dlya nogo golovnoyu metoyu diyalnosti Masarik bachiv Novu Yevropu spivdruzhnistyu velikih i malih derzhav de zhodna naciya ne povinna vikoristovuvati inshu naciyu yak zasib dlya svoyih cilej U zhovtni 1918 roku vin zasnuvav u SShA Centralnoyevropejsku uniyu metoyu yakoyi peredbachalasya koordinaciyi zusil na zvilnennya prignichenih narodiv Navkolo sebe Masarik zgurtuvav politikiv emigrantiv sho predstavlyali odinadcyat narodiv Centralnoyi i Pivdenno Shidnoyi Yevropi Zreshtoyu jogo poglyadi transformuvalis z globalnogo masshtabu v lokalnij Vin akumulyuvav svoyi zusillya na stvorenni v Centralnij ta Shidnij Yevropi Spoluchenih Shtativ Shidnoyi Yevropi SShSYe Cej proyekt obgovoryuvavsya u grudni 1918 roku v Parizhi razom iz rumunskim ministrom zakordonnih sprav i greckim prem yerom Elefteriosom Venizelosom Jshlosya pro federaciyu trinadcyati derzhav roztashovanih mizh Nimechchinoyu i Rosijskoyu imperiyeyu yaka b z pivnochi na pivden ohoplyuvala krayini vid Finlyandiyi do Greciyi Zreshtoyu predstavniki vishezgadanih krayin vidmovilisya nadavati pidtrimku realizaciyi cogo zadumu i yedinim rezultatom stalo stvorennya u serpni 1920 roku Maloyi Antanti Z chasom j sam Masarik oblishiv spodivannya na uspishnu realizaciyu svoyih zadumiv V 1935 roci vin pryamo govoriv pro te sho yakbi buv znachno molodshim to skoncentruvav vsi svoyi sili na realizaciyu cogo proyektu na shlyahu do yakogo pereponoyu znahoditsya Nimechchina pid upravlinnyam Gitlera Vinston Cherchill vislovlyuvavsya za ideyu stvorennya nadderzhavnogo utvorennya v Yevropi U svoyij statti Spolucheni Shtati Yevropi v amerikanskij gazeti Saturday Evening Post vid 15 lyutogo 1930 roku vin chitko viklav poziciyu pro neobhidnist vtilennya v zhittya ciyeyi ideyi Nadali zvertayuchis do chleniv svogo kabinetu Cherchill pisav Yak ce ne vazhko zaraz skazati ya dumayu sho yevropejska sim ya narodiv mozhe diyati odnostajno pid kerivnictvom Radi Yevropi Ya spodivayusya v majbutnomu na stvorennya Spoluchenih Shtativ Yevropi Podalshij rozvitok cej proyekt otrimav za chasiv Drugoyi svitovoyi vijni Uv yazneni Altyero Spinelli i Ernesto Rossi perebuvayuchi u v yaznici na ostrovi Ventotene stvorili dokument yakij otrimav zgodom nazvu Manifest Ventotene Pislya zavershennya roboti v lipni 1941 roku manifest pochali poshiryuvati sered italijskogo oporu Same vin stav svogo rodu programoyu dlya Ruhu za federativnu Yevropu Cim dokumentom italijski revolyucioneri mali namir ob yednati yevropejski krayini v yedinu federaciyu Spoluchenih Shtativ Yevropi i tim samim zapobigti mozhlivim novim vijnam na kontinenti Vihodyachi zi zmistu manifestu yednist mizh krayinami i narodami Yevropi mozhe buti dosyagnuto tilki zverhu za dopomogoyu yedinogo politichnogo ruhu U svoyij znamenitij promovi pid chas vistupu 19 veresnya 1946 roku v Cyurihu Vinston Cherchill pryamo zayaviv pro neobhidnist ponovlennya yevropejskoyi sim yi i napolyagav na soyuzi peremozhciv i peremozhenih U comu soyuzi rol lideriv i golovnih partneriv vidvodilasya Nimechchini i Franciyi Pid chas cogo z yizdu v Cyurihu lideri Ruhu Oporu i yevropejski federalisti sformuvali nastupni zavdannya dlya realizaciyi novogo soyuzu zabezpechennya miru i bezpeki v Yevropi likvidaciya kordoniv mizh krayinami Yevropi ozdorovlennya ekonomiki krayin Yevropi simetrichna vidpovid na ob yednannya krayin Shidnoyi Yevropi pid kerivnictvom Radyanskogo Soyuzu U svoyij statti A United States of Europe vid 1948 roku Dzhejms Fulbrajt namagavsya proanalizuvati ta vidiliti prichini cherez yaki krayini Yevropi do cogo chasu ne zmogli ob yednatisya Sered golovnih perepon na comu shlyahu vin viokremiv nastupni strah yevropejciv pered zminami ta vidmovoyu vid nacionalnoyi samoidentichnosti i patriotizmu namagannya ne dopustiti vozvelichennya ta gegemoniyi Nimechchini movne riznomanittya politichna volya ta ideologiya napravlena bilshe na samoizolyaciyu anizh na spivtovaristvo kulturna riznomanitnist vidsutnist religijnoyi odnomanitnosti ta yavnij podil Yevropi na Zahidnu ta Shidnu za religijnimi vpodobannyami U chasi zagostrennya protistoyannya mizh SShA ta Radyanskim Soyuzom odin z epizodiv yakogo prizviv do karibskoyi krizi Dzhon Kennedi vistupiv z ideyeyu pidtrimki stvorennya Spoluchenih Shtativ Yevropi V odnij zi svoyih promov u lipni 1962 roku vin viraziv spodivannya na majbutni tisni zv yazki mizh SShYe ta SShA sho vreshti reshti stalo b atlantichnoyu spivpraceyu Popri pragnennya do vzayemnoyi rivnosti ta partnerstva v ekonomici kulturi ta politici v bachenni Kennedi lishe za SShA malo b zalishitisya pravo voloditi ta vikoristovuvati yadernu zbroyu Spolucheni Shtati Yevropi zgidno z proyektom Gajnekena U 1992 roci gollandskij biznesmen Freddi Gajneken pislya konsultacij z istorikami Lejdenskogo universitetu en i nl vidav broshuru Spolucheni Shtati Yevropi Yevrotopiya U svoyij roboti vin visuvav ideyu stvorennya Spoluchenih Shtativ Yevropi yak konfederaciyi 75 derzhav sho buli b sformovani za etnichnim i lingvistichnim principom z naselennyam vid 5 do 10 miljoniv cholovik u kozhnij Robota Gajnekena spodobalasya navit Dzhordzhu Bushu starshomu na toj chas vice prezidentu SShA Vin vidguknuvsya pro neyi yak pro innovacijnu ta intriguyuchu broshuru Gajneken vvazhav sho takim chinom bilsh nechislenni naciyi budut bilsh kerovanimi v epohu pislya zakinchennya holodnoyi vijni Primitnim ye te sho v svoyij roboti vid 1992 roku avtori teoretichno rozdilili teritoriyu Yugoslaviyi i Chehoslovachchini yaki z chasom rozpalisya praktichno identichno opisuvanomu scenariyu broshuri XXI storichchya U 2002 roci kolishnij prezident Franciyi Valeri Zhiskar d Esten nadav pershij proyekt dopovidi Konvenciyi pro majbutnye Yevropi U svoyemu dokumenti vin proponuvav perejmenuvati Yevropejskij soyuz v Spolucheni Shtati Yevropi abo navit Yedinu Yevropu Peredbachalasya zmina strukturi YeU v konfederaciyu derzhav z rozshirennya do 30 chleniv i podalshim perejmenuvannyam Usi gromadyani povinni buli viznati sebe yevropejcyami i buti nadileni podvijnim gromadyanstvom otrimati yevropejske i zberegti svoye nacionalne U proyekti dopovidi takozh proponuvalasya ideya stvorennya Kongresu narodiv Yevropi v yakij uvijshli b chleni Yevropejskogo parlamentu ta nacionalni parlamentari Cej organ ne buv bi nadilenij zakonodavchoyu vladoyu ale v jogo zavdannya vhodiv bi kontrol za strategichnim napryamkom rozvitku Bulo pryamo vkazano na mozhlivist stvorennya postijnoyi posadi prezidenta Radi Yevropi prezidentiv derzhav konfederaciyi i glav uryadiv Dopovid d Estena bula pidtrimana takimi krayinami yak Velika Britaniya Franciya ta Ispaniya U 2017 roci lider social demokrativ Nimechchini Martin Shulc zaklikav stvoriti Spolucheni Shtati Yevropi do 2025 roku Zgidno z jogo propoziciyeyu dogovir pro zasnuvannya povinen buti predstavlenij derzhavam chlenam YeU dlya ratifikaciyi de protivniki stvorennya avtomatichno povinni budut pokinuti sklad Realizaciya na 2025 rik bula vibrana ne vipadkovo same na cyu datu vipadaye storichchya z momentu koli social demokrati vpershe vislovilisya za cyu ideyu U 2017 roci pid chas vibirkovih opituvan naselennya riznih krayin Yevropi shodo ideyi stvorennya SShYe buli viyavleni nastupni rezultati Nimechchina 30 za 33 proti Franciya 28 za 26 proti Daniya 12 za 48 proti Finlyandiya 13 za 48 proti Shveciya 13 za 56 proti Norvegiya 12 za 55 proti U 2012 roci Vivian Reding vice prezident Yevropejskoyi Komisiyi z Lyuksemburgu u svoyemu vistupi v Passau Nimechchina ta v seriyi statej ta interv yu zaklikala stvoriti Spolucheni Shtati Yevropi yak sposib zmicnennya yednosti Yevropi Italijskij prem yer ministr Matteo Renci zayaviv u 2014 roci sho pid jogo kerivnictvom Italiya vikoristaye svoye shestimisyachne golovuvannya v Yevropejskomu Soyuzi shob napolyagati na stvorenni Spoluchenih Shtativ Yevropi Yevropejski federalistski organizaciyi Vstati za Yevropu Yak ruh nastupnik Yevropejskoyi federalistskoyi partiyi Vstavaj za Yevropu ye zagalnoyevropejskoyu NUO yaka vistupaye za zasnuvannya Yevropejskoyi Federaciyi Na vidminu vid ruhiv takih yak UYeF chi kolishnij YeFP Vstavaj za Yevropu vzhe ne keruye zhodnim nacionalnim rivnem a skladayetsya lishe z regionalnih miskih komand ta yevropejskogo rivnya Volt Yevropi Volt Europa ce zagalnoyevropejskij progresivnij ruh yakij vistupaye za novij i vseohoplyuyuchij sposib vedennya politiki i yakij hoche prinesti zmini dlya yevropejskih gromadyan Konspirologichna versiyaZ konspirologichnoyi tochki zoru ideya stvorennya Spoluchenih Shtativ Yevropi pripisuyetsya tayemnim organizaciyam i tovaristvam U comu konteksti take ob yednannya pid kerivnictvom masoniv rozglyadayetsya yak protistavlennya hristiyanskim derzhavam Yevropi zgurtovanih kolis v ramkah Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi Konspirologi stverdzhuyut sho she vid chasiv Viktora Gyugo masoni mayut na meti stvoriti v Yevropi odnu nadderzhavu de nemaye miscya okremim naciyam Pri comu v odnih krayinah voni organizuyut mirni revolyuciyi na zrazok ob yednanoyi Yevropi za nashih chasiv de vzhe nachebto vstanovleni nimi rezhimi bezzaperechno vikonuyut yihnyu volyu i de rozchinyatsya okremi naciyi z yihnoyu samobutnistyu j unikalnoyu kulturoyu Dlya inshih zhe krayin yak to Rosiyi arabskih i musulmanskih derzhav voni stvoryuyut mehanizmi rujnaciyi ponevolennya j vikoristannya yih yak budivelnogo materialu dlya stvorennya svogo novogo svitoustroyu de vstanovleno piratskij princip podvijnih standartiv Dosit chasto v uyavi suspilstva ideologami yevrointegraciyi postayut Volter Montesk ye ta Russo odnak ce ne vidpovidaye dijsnosti Hocha ci francuzki filosofi j nalezhali do masoniv voni ne pidtrimuvali plan organizaciyi shodo pidgotovki stvorennya Spoluchenih Shtativ Yevropi stvorennya nadnacionalnoyi vladi zavdannyam yakoyi bulo rozv yazannya konfliktiv mizh naciyami V svoyih tvorah voni bagato pisali pro vazhlivist nacionalnoyi derzhavi ta individualnosti I hocha voni nikoli vidkrito ne vistupali proti stvorennya Spoluchenih Shtativ Yevropi Ligi Nacij ta inshih organizacij takozh vidsutni zgadki pro vidvertu kritiku ta zaperechennya Nadali ti zh masoni v Almanasi frankmasonstva vid 1884 roku vislovili spodivannya pro yaknajshvidshe peretvorennya riznomanittya krayin na kontinenti v yedinu Respubliku Spoluchenih Shtativ Yevropi Pri comu Yevropejskij proyekt postaye vsogo lishe yak peredvisnik Spoluchenih Shtativ Svitu U 1784 roci Karl Teodor kurfyurst Pfalcu za nakazom katolickogo duhivnictva pochav privselyudne peresliduvannya ta vikrittya tayemnogo tovaristva Ilyuminativ Buli oprilyudneni vidomosti pro te sho ocholyuvana Adamom Vejsgauptom organizaciya mala za metu vstanoviti novij svitovij poryadok golovnim chinom znishivshi imperiyi na choli monarhiv a takozh Katolicku cerkvu Znajdeni zapisi ta dokumenti sho sered inshogo mistili spiski uchasnikiv buli opublikovani v p yati tomah v period mizh 1787 1794 rokami Z cogo momentu vsi podalshi pragnennya reformuvati ustrij krayin Yevropi tak chi inakshe pov yazuvali z diyalnistyu tayemnih organizacij U 1884 roci papa Lev XIII vidav encikliku en v yakij zvinuvativ masoniv v propaguvanni prav lyudini demokratiyi ta naturalizmu formi racionalizmu zmishanoyi z yazichnictvom V cej chas proyekt Spoluchenih Shtativ Yevropi v suspilstvi asociyuvavsya z imenami masoniv Dzhuzeppe Madzini ta Viktora Gyugo Pershij stav vidomim tim sho she 15 kvitnya 1834 roku stvoriv mizhnarodnu revolyucijno demokratichnu organizaciyu Moloda Yevropa V svoyij diyalnosti yiyi chleni vidstoyuvali ideyu respublikanskoyi formi pravlinnya dlya Yevropi a takozh svyashennogo soyuzu narodiv proti svyashennogo soyuzu monarhiv Podalsha transformaciya ideyi SShYe pov yazana z avstrijcem Rihardom Nikolasom Kudengofe Kalergi V 1922 roci vin zasnuvav Pan yevropejskij Soyuz metoyu yakogo bulo ob yednannya krayin Yevropi pid gaslom rivnosti svobodi ta kulturi na protivagu SShA SRSR ta Shidnij Aziyi Svogo chasu sered chleniv cogo soyuzu buli Albert Ejnshtejn Tomas Mann Zigmund Frejd Aristid Brian Konrad Adenauer ta inshi Zgodom u 1924 roci z Kudengofe Kalergi vijshov na zv yazok baron en yakij zaproponuvav svoyu pidtrimku realizaciyi ideyi yedinoyi Yevropi a takozh finansuvannya u rozmiri 60 tis zolotih marok vid Maksa Varburga Primitki antimilitary narod ru Arhiv originalu za 2 chervnya 2017 Procitovano 11 grudnya 2017 Smolina 2016 s 39 Ferhofshtadt 2007 s 68 The European Miracle Environments Economies and Geopolitics in the History of Europe and Asia p 107 1 serpnya 2020 u Wayback Machine by Eric Jones Retrieved 13 January 2015 Implementing European Union Education and Training Policy A Comparative Study of Issues in Four Member States p 44 1 serpnya 2020 u Wayback Machine by D Phillips Hubert Ertl Retrieved 13 January 2015 Vidnyanskij 2009 s 4 Yakovyuk 2013 s 4 6 Melnik V O Proekti ob yednannya Yevropi retrospektivnij analiz ukr Visnik Dnipropetrovskogo universitetu 2017 3 S 40 47 ISSN 2714 2312 2714 The Editors of Encyclopaedia Britannica Encyclopedia Britannica angl Arhiv originalu za 12 chervnya 2018 Procitovano 8 chervnya 2018 Markova M O Ideya Yedinoyi Yevropi vihi rozvitku vid periodu Serednovichchya do pochatku HH stolittya 23 bereznya 2022 ukr Visnik LNU im Tarasa Shevchenka 2012 T Ch 2 6 241 S 83 88 ISSN 94 4 12 19 UDK 94 4 12 19 M G Okladna H S Yakimenko IIdeyi rozbudovi nadnacionalnoyi Yevropi v politiko pravovij dumci XVII pochatku HH st 1 travnya 2018 ukr Derzhavne budivnictvo ta misceve samovryaduvannya zb nauk pr Nac akad prav nauk Ukrayini NDI derzh bud ta misc samovryaduvannya 2013 Vip 25 S 53 62 ISSN H620 H620 612 ya54 H1 0 5 H915 232 5 BBK H620 H620 612 ya54 H1 0 5 H915 232 5 Andreeva I S Gulyga A V U Penn Traktaty o vechnom mire ros Aletejya 2003 S 115 Yakovyuk 2013 s 35 Andreeva 2003 s 139 141 Dushenko 2017 s 166a Geffernen 2011 s 58 59 Baryshnikova 2016 s 397 Bakunin 2017 s 32 Kamarovskij L A PDF St 1 3 9 10 ros Arhiv originalu PDF za 29 veresnya 2017 Procitovano 8 chervnya 2018 Chubaryan 2006 s 225 226 Makdono 2004 s 621 Lenin 2017 s 112 Aleksandrenko 1960 s 73 74 76 Kollektiv avtorov 2017 s 366 Sulima Dmitro 8 grudnya 2017 nationalcorps org ukr Nacionalnij korpus Arhiv originalu za 12 chervnya 2018 Procitovano 8 chervnya 2018 Booker 2005 s 19 Pidluckij 2007 s 27 Kravchuk O Yevropejska ideya Tomasha Masarika ukr Problemi Slov yanoznavstva 2013 Vipusk 62 S 47 57 ISSN 0203 9494 Maracz 1999 s 115 Hagger 2017 s 743 Federalists eu Arhiv originalu za 29 veresnya 2017 Procitovano 11 grudnya 2017 Babkina 2017 s 1 1 Fulbright J William May 1948 A United States of Europe JSTOR angl Sage Publications Inc in association with the American Academy of Political and Social Science Procitovano 7 chervnya 2018 Marushak 2008 s 272 273 Ebels P 1 serpnya 2012 EUobserver angl Arhiv originalu za 24 lyutogo 2017 Procitovano 16 grudnya 2017 Smit 2014 s 322 Keating J 26 travnya 2009 Foreign Policy Foreign Policy Arhiv originalu za 27 zhovtnya 2017 Procitovano 16 grudnya 2017 Temporal 2014 s 22 Cameron 2004 s 24 Haworth D 29 zhovtnya 2002 The Telegraph brit 0307 1235 Arhiv originalu za 10 listopada 2016 Procitovano 17 grudnya 2017 BBC News brit 7 zhovtnya 2002 Arhiv originalu za 23 zhovtnya 2015 Procitovano 17 grudnya 2017 Zalan E 7 grudnya 2017 EUobserver angl Arhiv originalu za 8 grudnya 2017 Procitovano 16 grudnya 2017 InoSMI Ru ros 8 grudnya 2017 Arhiv originalu za 12 chervnya 2018 Procitovano 21 grudnya 2017 Unian informacijne agentstvo ukr 7 grudnya 2017 Arhiv originalu za 12 chervnya 2018 Procitovano 8 chervnya 2018 Coppola Frances Forbes angl Arhiv originalu za 12 chervnya 2018 Procitovano 7 chervnya 2018 Arhiv originalu za 13 veresnya 2017 Procitovano 23 bereznya 2021 Telegraph co uk 22 chervnya 2014 Arhiv originalu za 13 travnya 2019 Procitovano 30 grudnya 2014 Stand Up for Europe Arhiv originalu za 24 kvitnya 2017 Procitovano 2 lyutogo 2018 Volt Arhiv originalu za 13 chervnya 2018 Procitovano 13 chervnya 2018 Yurij Kozenkov Golgofa narodiv Korotka hronika zlochiniv svitovogo Sionizmu Masonstva i Zahodu Personal 2006 11 z dzherela 1 sichnya 2017 Procitovano G Yu Panchenko Ideyi yedinoyi Yevropi v robotah nimeckih ta francuzkih prosvititeliv i politichnih diyachiv XIX XX st 12 chervnya 2018 ukr Visnik Luganskogo nacionalnogo universitetu imeni Tarasa Shevchenka Istorichni nauki 2010 19 S 76 Platonov 2017 s 2032 Comănescu Radu www isel europe org angl Arhiv originalu za 12 chervnya 2018 Procitovano 9 chervnya 2018 Procenko 2000 s 872 Smolij 2010 s 38 Pistone 2008 s 5 Belloce 2013 s 28 DzherelaHilaire Belloce Europe and the Faith London Black House Publishing Ltd 2013 P 28 ISBN 978 1475213287 angl Booker Christopher Great Deception The Secret History of the European Union London A amp C Black 2005 19 p ISBN 9780826476524 angl Cameron F The Future of Europe Integration and Enlargement Psychology Press 2004 186 p ISBN 9780415324847 angl Maracz Laszlo Expanding European Unity Central and Eastern Europe Amsterdam Atlanta GA Rodopi B V 1999 115 p ISBN 904200455X angl Sergio Pistone The Union of European Federalists From the Foundation to the Decision on Direct Election of the European Parliament 1946 1974 Giuffre Editore 2008 Vol 7 P 5 ISBN 9788814142512 angl Smit B The Heineken Story The remarkably refreshing tale of the beer that conquered the world Profile Books 2014 322 p ISBN 9781782831136 angl Temporal P Branding for the Public Sector Creating Building and Managing Brands People Will Value John Wiley amp Sons 2014 290 p ISBN 9781118756256 angl Aleksandrenko G V Marksizm leninizm pro derzhavnu federaciyu Kiyiv Vidavnictvo AN URSR 1960 S 73 74 76 ukr Andreeva I S Gulyga A V Traktat o Vechnom mire Sankt Piterburg Altejya 2003 S 398 ISBN 5 89329 608 7 ros Babkina E Mihaleva T Rodich M Shishkareva T Lojsha D Evropejskoe pravo Moskva 2017 S 460 ISBN 9785040143092 ros Bakunin M Rechi na kongressah Ligi Mira i Svobody Moskva Litres 2017 S 32 ISBN 9785457138018 ros Baryshnikova P S Caj K A Rossiya i Sovet Evropy istoriya sovremennost i perspektivy vzaimodejstviya pravovyh sistem Moskva Prospekt 2017 S 397 ISBN 9785392206766 ros Vladimir Lenin Ulyanov Polnoe sobranie sochinenij Avgust 1915 iyun 1916 Moskva Litres 2017 T 27 1081 s ISBN 9785040076635 ros Vidnyanskij S V Martinov A Yu Ob yednana yevropa vid mriyi do realnosti Istorichni narisi pro batkiv zasnovnikiv Yevropejskogo Soyuzu Kiyiv NAN Ukrayini Institut istoriyi Ukrayini 2009 S 4 ISBN 978 966 02 5494 7 ukr Geffernen Majkl Znachennya Yevropi Geografiya ta geopolitika Kiyiv Duh i litera 2011 S 58 59 ISBN 978 966 378 198 3 ukr Dushenko K Vsemirnaya istoriya v izrecheniyah i citatah Moskva Litres 2017 S 1595 ISBN 9785457191341 ros Kollektiv avtorov Leninskaya teoriya imperializma i sovremennaya globalizaciya Moskva Litres 2017 T II S 496 ISBN 9785040229796 ros Makdono D Poslednij kajzer Vilgelm Neistovyj per Filitov A Moskva AST 2004 S 781 ISBN 5 17 023641 7 ros Marushak M J Istoriya diplomatichnih vidnosin u XX storichchi Vinnicya Nova kniga 2008 S 272 273 ISBN 978 966 382 163 4 ukr Pidluckij Oleksa Postati HH stolittya Kiyiv Duh i litera 2007 S 27 ISBN 966 7888 91 6 ukr Platonov O Vojna s vnutrennim vragom Moskva Litres 2017 S 2032 ISBN 9785457954359 ros Oleg Procenko Vasil Lisovij Nacionalizm Antologiya Kiyiv Smoloskip 2000 S 872 ISBN 966 7332 35 7 ukr V A Smolij ta NAN Ukrayini Enciklopediya istoriyi Ukrayini Institut istoriyi Ukrayini Kiyiv Naukova dumka 2010 T 7 Ml O S 38 ISBN 978 966 00 1061 1 ukr Smolina A V Ot nacionalnyh gosudarstv k edinoj Evrope problemy evropejskoj integracii v XIX XXI vv Moskva RHGA 2016 S 620 ISBN 978 5 88812 792 6 ros Ferhofshtadt G Spolucheni Shtati Yevropi Manifest dlya novoyi Yevropi Kiyiv K I S 2007 S 68 ISBN 966 7048 72 1 ukr Hagger N Sindikat Istoriya mirovogo pravitelstva Moskva Litres 2017 S 743 ISBN 9785040060610 ros Chubaryan A Rossijskij evropeizm Moskva Olma Press 2006 S 432 ISBN 5 224 05369 8 ukr Yakovyuk I V Istoriya yevropejskoyi integraciyi vid Rimskoyi imperiyi do yevropejskogo Soyuzu Kiyiv Harkiv Red zhurnalu Pravo Ukrayini 2013 S 4 6 ISBN 978 966 458 515 3 ukr Rekomendovana literaturaPaul Hutchinson The United States of Europe Willett Clark amp Colby 1929 225 p angl Edouard Herriot The United States of Europe Viking Press 1930 328 p angl Guy Verhofstadt The United States of Europe The Federal Trust 2006 76 p ISBN 978 1903403860 angl Alfred Mitchell Bingham The United States of Europe Literary Licensing LLC 2012 344 p ISBN 9781258290894 angl Janne Jorg Kipp Vereinigte Staaten von Europa Kopp Verlag 2016 313 p ISBN 978 3864453311 nim PosilannyaAn Essay towards the Present and Future Peace of Europe 31 zhovtnya 2017 u Wayback Machine angl Projet pour rendre la paix perpetuelle en Europe 12 chervnya 2018 u Wayback Machine fr Grand Design of Henry IV Memoirs of Maximilian de Bethune due de Sully angl Cya stattya nalezhit do dobrih statej ukrayinskoyi Vikipediyi

Дата публікації:
Топ