Вільям Пенн (англ. William Penn, 14 жовтня 1644, Лондон — 30 липня 1718, Беркшир) — ключова фігура в ранній історії англійських колоній в Америці, Пенн шанується в США як один з батьків-засновників держави і її першої столиці — Філадельфії («міста братської любові»). Бувши квакером-пацифістом і проповідником віротерпимості, він заснував як «притулок для вільнодумних європейців» колонію, яку назвали — Пенсільванія (Лісова країна Пенна (лат.)). Був одним з перших захисників демократії та свободи віросповідання. Особливо відзначають його участь в складанні мирного договору з корінними жителями Америки — плем'ям ленапів, що історично заселяли територію Пенсільванії.
Вільям Пенн | |
---|---|
англ. William Penn | |
Народився | 14 (24) жовтня 1644[1][2][…] Лондон, Королівство Англія[4] |
Помер | 30 липня (10 серпня) 1718[1][2][…] (73 роки) d, Вокінгем, Беркшир, Англія, Королівство Велика Британія ·інсульт |
Поховання | d |
Країна | Королівство Англія |
Діяльність | філософ, підприємець, богослов, політик, письменник, Colonial proprietor |
Alma mater | Крайст Черч і d |
Знання мов | англійська[1] |
Членство | Лондонське королівське товариство |
Конфесія | квакерство |
Батько | Вільям Гамільтон[5] |
Мати | d[6][5] |
Родичі | d, d і d |
У шлюбі з | d[5] і d[5] |
Діти | d[5], d[5], d[5], d[5], d[6][5] і d |
Нагороди | |
| |
|
Життєпис
Походив зі шляхетського роду. Син Вільяма Пенна-старшого, адмірала англійського флоту. Навчався в Оксфордському університеті. На ньому вплинув квакерський проповідник Томас Лоу. 1662 року Пенна було виключено з університету за пуританські погляди. Згодом декілька разів потрапляв під арешт, перебував у Тауері. Наприкінці 1670 року перебирається до Лондону. Невдовзі увійшов до почту герцога Якова Йоркського, з яким Вільяма Пенна поєднували єдині погляди на встановлення сильної центральної королівської влади, припинення переслідування за релігійні погляди. У 1679—1681 роках, під час політичної «виключної» кризи, пов'язаною з проблемою спадкування трону Яковом Йоркським, що був католиком, виступив на боці останнього.
Згодом звернувся до колоніальних проєктів. У 1681 році король Карл II передав частину своїх американських земель Вільяму Пенну, таким чином було сплачено борг короля батькові Пенна. До складу земель, отриманих Пенном, входили сучасна Пенсільванія і Делавер. Пенн прибув до Америки в 1682 році і розмістився в Нью-Каслі. Тоді ж відбулися перші загальні збори колоністів, які визнали нового власника. В цьому ж році Пенн вирушив вгору по річці Делавер і в 1683 році заснував Філадельфію. Однак не все було гладко. Правління квакера було небажаним для голландських, шведських і англійських поселенців, які займали землі нинішнього штату Делавер. Майже відразу ж почалася боротьба за незалежність цих територій, і в 1704 році вони досягли своєї мети, коли «три нижніх графства» Пенсільванії утворили нову напівавтономну колонію — Нижній Делавер зі столицею в Нью-Каслі.
З найперших років перебування в Америці Пенн виступав за об'єднання англійських колоній. Демократичні принципи, які він виклав у конституції Пенсільванії (Pennsylvania Frame of Government) послужили основою для конституції Сполучених Штатів. Бувши пацифістом, Пенн серйозно ставився до проблеми мирного врегулювання конфліктів. Він розробив перспективний проєкт для Сполучених Штатів Європи, в якому запропонував створення Європейської Асамблеї з депутатів, які могли б обговорювати та виносити рішення по різним суперечкам не вдаючись до насильства. Це дає право вважати його першим мислителем, який запропонував створення Європейського парламенту.
Під час панування короля Якова II Стюарта захищав королівські прерогативи у суперечки з парламентарями. Деякий час листувався з римською курією, виступаючи за рівні права католиків та протестантів.
Творчість
Людина твердих релігійних переконань, Пенн написав безліч творів, у яких він закликав вірян приєднатися до духу першохристиянства. Його книга «Без хреста немає корони» (1669), яку він написав, перебуваючи в тюрмі, стала класикою християнської літератури.
Примітки
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Tolles F. B. Encyclopædia Britannica
- SNAC — 2010.
- Пенн Уильям // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- Kindred Britain
- Lundy D. R. The Peerage
- . New Castle Crier. Архів оригіналу за 14 July 2011.
- See An Essay Towards the Present and Future Peace of Europe (1693). Penn is often remembered as the first to envisage a European Parliament. See , William Penn, the Englishman who invented the European Parliament [ 31 серпня 2017 у Wayback Machine.] openDemocracy, 28 May 2014.
- Thomas Nelson (2009). «NKJV American Patriot's Bible.» Thomas Nelson Inc. p. 1358.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vilyam Penn angl William Penn 14 zhovtnya 1644 London 30 lipnya 1718 Berkshir klyuchova figura v rannij istoriyi anglijskih kolonij v Americi Penn shanuyetsya v SShA yak odin z batkiv zasnovnikiv derzhavi i yiyi pershoyi stolici Filadelfiyi mista bratskoyi lyubovi Buvshi kvakerom pacifistom i propovidnikom viroterpimosti vin zasnuvav yak pritulok dlya vilnodumnih yevropejciv koloniyu yaku nazvali Pensilvaniya Lisova krayina Penna lat Buv odnim z pershih zahisnikiv demokratiyi ta svobodi virospovidannya Osoblivo vidznachayut jogo uchast v skladanni mirnogo dogovoru z korinnimi zhitelyami Ameriki plem yam lenapiv sho istorichno zaselyali teritoriyu Pensilvaniyi Vilyam Pennangl William PennNarodivsya 14 24 zhovtnya 1644 1 2 London Korolivstvo Angliya 4 Pomer 30 lipnya 10 serpnya 1718 1 2 73 roki d Vokingem Berkshir Angliya Korolivstvo Velika Britaniya insultPohovannya dKrayina Korolivstvo AngliyaDiyalnist filosof pidpriyemec bogoslov politik pismennik Colonial proprietorAlma mater Krajst Cherch i dZnannya mov anglijska 1 Chlenstvo Londonske korolivske tovaristvoKonfesiya kvakerstvoBatko Vilyam Gamilton 5 Mati d 6 5 Rodichi d d i dU shlyubi z d 5 i d 5 Diti d 5 d 5 d 5 d 5 d 6 5 i dNagorodi chlen Londonskogo korolivskogo tovaristva d 1984 Mediafajli u VikishovishiZhittyepisPohodiv zi shlyahetskogo rodu Sin Vilyama Penna starshogo admirala anglijskogo flotu Navchavsya v Oksfordskomu universiteti Na nomu vplinuv kvakerskij propovidnik Tomas Lou 1662 roku Penna bulo viklyucheno z universitetu za puritanski poglyadi Zgodom dekilka raziv potraplyav pid aresht perebuvav u Taueri Naprikinci 1670 roku perebirayetsya do Londonu Nevdovzi uvijshov do pochtu gercoga Yakova Jorkskogo z yakim Vilyama Penna poyednuvali yedini poglyadi na vstanovlennya silnoyi centralnoyi korolivskoyi vladi pripinennya peresliduvannya za religijni poglyadi U 1679 1681 rokah pid chas politichnoyi viklyuchnoyi krizi pov yazanoyu z problemoyu spadkuvannya tronu Yakovom Jorkskim sho buv katolikom vistupiv na boci ostannogo Zgodom zvernuvsya do kolonialnih proyektiv U 1681 roci korol Karl II peredav chastinu svoyih amerikanskih zemel Vilyamu Pennu takim chinom bulo splacheno borg korolya batkovi Penna Do skladu zemel otrimanih Pennom vhodili suchasna Pensilvaniya i Delaver Penn pribuv do Ameriki v 1682 roci i rozmistivsya v Nyu Kasli Todi zh vidbulisya pershi zagalni zbori kolonistiv yaki viznali novogo vlasnika V comu zh roci Penn virushiv vgoru po richci Delaver i v 1683 roci zasnuvav Filadelfiyu Odnak ne vse bulo gladko Pravlinnya kvakera bulo nebazhanim dlya gollandskih shvedskih i anglijskih poselenciv yaki zajmali zemli ninishnogo shtatu Delaver Majzhe vidrazu zh pochalasya borotba za nezalezhnist cih teritorij i v 1704 roci voni dosyagli svoyeyi meti koli tri nizhnih grafstva Pensilvaniyi utvorili novu napivavtonomnu koloniyu Nizhnij Delaver zi stoliceyu v Nyu Kasli Z najpershih rokiv perebuvannya v Americi Penn vistupav za ob yednannya anglijskih kolonij Demokratichni principi yaki vin viklav u konstituciyi Pensilvaniyi Pennsylvania Frame of Government posluzhili osnovoyu dlya konstituciyi Spoluchenih Shtativ Buvshi pacifistom Penn serjozno stavivsya do problemi mirnogo vregulyuvannya konfliktiv Vin rozrobiv perspektivnij proyekt dlya Spoluchenih Shtativ Yevropi v yakomu zaproponuvav stvorennya Yevropejskoyi Asambleyi z deputativ yaki mogli b obgovoryuvati ta vinositi rishennya po riznim superechkam ne vdayuchis do nasilstva Ce daye pravo vvazhati jogo pershim mislitelem yakij zaproponuvav stvorennya Yevropejskogo parlamentu Pid chas panuvannya korolya Yakova II Styuarta zahishav korolivski prerogativi u superechki z parlamentaryami Deyakij chas listuvavsya z rimskoyu kuriyeyu vistupayuchi za rivni prava katolikiv ta protestantiv TvorchistLyudina tverdih religijnih perekonan Penn napisav bezlich tvoriv u yakih vin zaklikav viryan priyednatisya do duhu pershohristiyanstva Jogo kniga Bez hresta nemaye koroni 1669 yaku vin napisav perebuvayuchi v tyurmi stala klasikoyu hristiyanskoyi literaturi PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Tolles F B Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 SNAC 2010 d Track Q29861311 Penn Uilyam Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 Kindred Britain d Track Q75653886 Lundy D R The Peerage d Track Q67129259d Track Q21401824 New Castle Crier Arhiv originalu za 14 July 2011 See An Essay Towards the Present and Future Peace of Europe 1693 Penn is often remembered as the first to envisage a European Parliament See William Penn the Englishman who invented the European Parliament 31 serpnya 2017 u Wayback Machine openDemocracy 28 May 2014 Thomas Nelson 2009 NKJV American Patriot s Bible Thomas Nelson Inc p 1358