Sorghum bicolor subsp. bicolor

Сорго звичайне, турецьке просо, дурра, сірак, або майло (араб. durra — «перлина») — вид трав'янистих однорічних рослин роду сорго родини злакових.

Сорго звичайне
Біологічна класифікація
Царство:	Рослини (Plantae)
Клада:	Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада:	Покритонасінні (Angiosperms)
Клада:	Однодольні (Monocotyledon)
Клада:	Комелініди (Commelinids)
Порядок:	Тонконогоцвіті (Poales)
Родина:	Злакові (Poaceae)
Рід:	Сорго (Sorghum)
Вид:	Сорго звичайне (S. bicolor)
Біноміальна назва
Sorghum bicolor (L.) Moench, 1794
Синоніми
Sorghum durra (Forssk.) Sorghum vulgare Pers.

Опис

Щільне суцвіття — волоть, направлена вверх.

Ареал

Сорго походить з Африки й широко розповсюджене там, а також в Америці, Азії та Європі в більш сухих, теплих і помірних кліматичних регіонах як кормова трава.

Теплолюбна і морозостійка рослина невибаглива до ґрунту, але уникає перезволоження і холодних ґрунтів. Ідеальними є глибокі (піщані) суглинисті ґрунти. Вираженій посухостійкості сорго сприяє його здатність переривати ріст під час посухи та відновлювати його пізніше.

Культивування

Гілка волоті з колосками

Sorghum bicolor Moderne - Тулузький музей

Провідними виробниками сорго у 2022 році були Нігерія (12 %), Судан (9 %), США (8 %) і Мексика (8 %). Його також успішно вирощують в Європі. Найважливішим виробником за площею посівів є Франція, за нею йдуть Італія, Іспанія та деякі південно-східні європейські країни з посівними площами в кілька тисяч гектарів. Сорго росте в широкому діапазоні температур, на великих висотах і токсичних ґрунтах, і може відновити ріст після деякої посухи. Оптимальний діапазон температур росту становить 12-34 °C, а вегетаційний період триває приблизно 115—140 днів. Може рости на широкому діапазоні ґрунтів, від важких глинистих до піщаних, з толерантністю до рН від 5,0 до 8,5. Вимагає орного поля, яке залишалося під паром щонайменше два роки або де в попередньому році відбулася сівозміна з бобовими культурами. Диверсифікована 2- або 4-річна сівозміна може підвищити врожайність сорго, додатково роблячи його більш стійким до несприятливих умов зростання. З точки зору потреб у поживних речовинах, сорго можна порівняти з іншими зерновими культурами за кількістю азоту, фосфору і калію, необхідних для росту.

Сорго має п'ять особливостей, які роблять його однією з найбільш посухостійких сільськогосподарських культур:

• Має дуже велике співвідношення площі кореневої поверхні до площі листкової поверхні.
• Під час посухи вона згортає листя, щоб зменшити втрату води через транспірацію.
• Якщо посуха продовжується, він переходить у стан спокою, а не гине.
• Листя вкрите восковою кутикулою.
• Він використовує вуглецеву фіксацію С4, таким чином використовуючи лише третину води, яку потребують рослини С3.

Труднощі вирощування

Успішна боротьба з бур'янами є великою проблемою при вирощуванні сорго через його повільний ріст молодих рослин. Контроль можна здійснювати механічно, але робити це потрібно з обережністю, оскільки сорго має тонку і неглибоку кореневу систему

Збирання та обробка врожаю

У країнах, що розвиваються, урожай збирають переважно вручну. Волоть, що містить зерна, зрізають зі стебла, коли досягається відповідний вміст вологи 16-20 %. Зрілість насіння можна визначити за появою чорної плями на місці з'єднання між насіниною та рослиною. Обмолот можна проводити як вручну, так і механізовано. Перед зберіганням насіння необхідно довести його вологість до 10 %, оскільки вища вологість сприяє розвитку плісняви, а також проростанню насіння.

Використання

Вирощують як харчову й технічну культуру переважно в Африці, Азії, в Південній Європі та Північній Америці. Зерно переробляють на крупу, борошно, зелень — на корм худобі, солому використовують як паливо.

Харчові продукти

Поле сорго, Кабіао, Філіппіни

Зерно сорго, як і кукурудзяне, багате на вуглеводи та бідне на білки. Воно містить 70-75 % крохмалю, 12-13 % білка і 3,5 % жиру. Склад незамінних амінокислот у білку сорго зазвичай не збалансований: частка двох найцінніших амінокислот, лізину і метіоніну, у ньому варіює відповідно від 1,81 % до 2,49 % і від 1,22 % до 1,97 %. У зерні містяться також кальцій і невеликі кількості заліза, ніацину та вітаміну B1. При цьому зерно не містить клейковини (глютену). Поживність 1 кілограма зерна становить приблизно 1,3 кормової одиниці (1 кг силосу — 0,24 кормової одиниці).

У країнах, де сорго використовується в їжу, його зерно перемелюють на борошно, яке потім йде на виготовлення каш, коржів і пирогів. Борошно сорго в необробленому вигляді вирізняє сильний специфічний смак, який може бути пом'якшений при обробці. В Індії, де його зазвичай називають джварі, джовар, джола або джондхалаа, сорго є одним з основних джерел харчування в Раджастані, Пенджабі, Хар'яні, Уттар-Прадеше та у штатах на плато Декан у штатах Махараштра, Карнатака і Телангана. З цього зерна готують індійський хліб, який називається бхакрі, джовар роті або джолада роті. У Тунісі, де його зазвичай називають дро, традиційну кремову страву готують із мелених зерен сорго, молока та цукру. Ця страва є основним продуктом сніданку в зимові місяці. У Центральній Америці з сорго іноді готують коржі. Хоча кукурудза є кращим зерном для приготування коржів, сорго широко використовується і добре прийняте в Гондурасі. Для приготування коржів краще біле сорго.

Сорго використовується також при виробництві харчової олії, крохмалю і цукру. У США і Південній Африці з цукрового сорго виробляють солодкий сироп.

Алкогольний напій

У Китаї сорго відоме як гаолян (кит. 高粱), його ферментують і переганяють для виробництва однієї з форм спиртних напоїв — байцзю, найвідомішим з яких є Маотай (або Мутаї). На Тайвані, на острові Цзіньмень, із простого сорго перетворюють сорго на лікер. У кількох країнах Африки, включно із Зімбабве, Бурунді, Малі, Буркіна-Фасо, Ганою та Нігерією, сорго як червоного, так і білого сортів використовується для приготування традиційного непрозорого пива. Червоне сорго надає пиву рожево-коричневого кольору.

Біологічний етанол

В Австралії, Південній Америці та Сполучених Штатах зерно сорго використовується на зростаючій кількості заводів з виробництва етанолу. Стебла цукрового сорго використовуються для виробництва біопалива шляхом віджимання соку і потім його ферментації в етанол.

Інші застосування

Сорго — універсальна кормова культура, у тваринництві використовують зерно, силос, зелену масу, сіно і сінаж. У США і Південній Африці в корм худобі йдуть стебла цукрового сорго. Стебла використовуються також як будівельний матеріал. Солома йде на виготовлення плетених виробів, віників і паперу.

Культивування в Україні

Коли почали вирощувати сорго в Україні достеменно не відомо. Вважається, що приблизно у XVIII сторіччі сорго звичайне почало з'являтися на теренах України під назвою «турецьке просо». У 50-ті роки ХІХ століття форма сорго звичайного — сорго цукрове почала широко використовуватися для виробництва цукру. У XXI столітті сорго звичайне вирощують в Україні на кормові, технічні й продовольчі цілі.

Виробництво у світі

	Країна	Виробництво (млн т)	Світ (%)
1	США	10,988	16,2
2	Мексика	8,394	12,4
3	Судан	7,271	10,7
4	Нігерія	6,741	9,9
5	Індія	5,390	7,9
6	Ефіопія	4,339	6,4
7	Аргентина	3,466	5,1
8	КНР	2,961	4,4
9	Бразилія	2,279	3,4
10	Буркіна-Фасо	1,708	2,5
11	Нігер	1,426	2,1
12	Австралія	1,282	1,9
13	Малі	1,272	1,9
14	Камерун	1,150	1,7
15	Чад	0,897	1,3
Всього у світі		67,871	100 %

Примітки

1. Sorghum bicolor // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — .
2. Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987.
3. Дурра // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
4. http://tn-grin.nat.tn/gringlobal/taxon/taxonomydetail?id=35092
5. Sorghum Explorer. ipad.fas.usda.gov. Процитовано 6 липня 2023.
6. https://www.agrarforschungschweiz.ch/wp-content/uploads/2019/12/2012_1112_1822.pdf
7. (PDF). . Архів оригіналу (PDF) за 11 листопада 2022. Процитовано 4 грудня 2022.
8. Smith, C. Wayne; Frederiksen, Richard A. (25 грудня 2000). Sorghum: Origin, History, Technology, and Production. John Wiley & Sons. ISBN  — через Google Books.
9. Ajeigbe, Hakeem A. (2020). Handbook on improved agronomic practices of sorghum production in north east Nigeria. Patancheru: ICRISAT.
10. Sindelar, Aaron J.; Schmer, Marty R.; Jin, Virginia L.; Wienhold, Brian J.; Varvel, Gary E. (2016). Crop Rotation Affects Corn, Grain Sorghum, and Soybean Yields and Nitrogen Recovery. . 108 (4): 1592—1602. doi:10.2134/agronj2016.01.0005.
11. Rooney, W.L. (2016). Sorghum. Reference Module in Food Science. doi:10.1016/B978-0-08-100596-5.02986-3. ISBN .
12. Food and Agriculture Organization of the United States. Sorghum. Post-harvest Operations (PDF). United Nations Food and Agriculture Organization (FAO). Процитовано 12 листопада 2022.
13. Wiersema J. H., and Dahlberg, J. (2007). (PDF) (англ.). Taxon. с. 943—944. Архів оригіналу (PDF) за 16 листопада 2021.
14. AgroAtlas - Основные сельскохозяйственные культуры - Sorghum bicolor (L.) Moench. - Сорго зерновое. agroatlas.ru. Процитовано 4 липня 2023.
15. Sorghum | Nutrition, Uses, & Description | Britannica. www.britannica.com (англ.). Процитовано 4 липня 2023.
16. Д. Рахметов, С. Рахметова (01.10.2008). Трава Колумба перспективна культура поліфункціонального використання в Україні. Пропозиція. Процитовано 02.02.2002.

Посилання

• Джугара // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
• Сорго звичайне: інформація на сайті GRIN
• Sorghum bicolor на сайті «Vascular Tropicos» Міссурійського ботанічного саду * [http://www.cwrdiversity.org/checklist/genepool-details.php?id%5b%5d=21 Crop Wild Relatives Inventory
• Taxon: Sorghum bicolor (L.) Moench subsp. bicolor - information from National Plant Germplasm System/GRIN. Germplasm Resources Information Network (GRIN): GRIN Taxonomy for Plants. Area, USA: United States Department of Agriculture Agricultural Research Service. 5 березня 2008. Процитовано 12 грудня 2008.
• Технологія вирощування сорго. Поради фахівців. Головне управління Держпродспоживслужби в Черкаській області.