Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Sciurus oculatus | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Sciurus oculatus Peters, 1863 | ||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||
|
Sciurus oculatus (вивірка Петерса) — вид ссавців, гризунів родини Вивіркових (Sciuridae). Етимологія: лат. oculus — око, лат. ātus — утворення дієприкметника з іменника.
Поширення
Країни поширення: Мексика (Ґуанахуато, Ідальго, Мехіко, Пуебла, Керетаро, Сан-Луїс-Потосі, Веракрус). Зустрічається на висотах від 1500 до 3600 м. Цю вивірку можна знайти в соснових і дубових лісах і в посушливих горах.
Морфологія
Розрізнення. S. oculatus може бути симпатричним з Sciurus aureogaster and Sciurus deppei. S. oculatus (загальна довжина 530-560 мм) розміром приблизно з S. aureogaster (загальна довжина 418-573 мм), але S. oculatus має коренастіше тіло і не має P3. S. deppei (загальна довжина 343-387 мм), має P3 і є значно меншим, ніж S. oculatus. Зовні S. oculatus нагадує Sciurus carolinensis, особливо більш південні підвиди S. carolinensis. Найочевиднішою відмінністю є відсутність P3 S. oculatus. Генетичні відносини можуть бути ближчі до Sciurus niger, ніж до S. carolinensis.
Опис. Велика деревна вивірка. Верх або одноманітно сиво-сірий або є серединна смуга чи наповнення чорного кольору. Вуха і орбітальні кільця від тьмяно-білого до жовто-коричневого кольору. Зверху хвіст чорний з важким заповненням білого. Знизу від сиво-сірого до жовтувато-коричневого кольору з кордону чорного волосся з білими кінчиками. Низ варіює від білого кольору до блідо-жовтуватого збагаченого вохрово-буруватим. Смуги навколо очей добре помітні, у різних підвидів вони різного кольору. Хутро густе і грубе. Волосся по центру спини довжиною 15 мм, по центру хвоста 58 мм і на кінці хвоста 80 мм. Підшерстя довге. Є 4 пари молочних залоз. Зубна формула: I 1/1, C 0/0, P 1/1, M 3/3 = 20.
Поведінка
Було відзначено, що споживає мигдаль (Prunus), жолуді і дикий інжир (Ficus). Її період розмноження припадає на липень і серпень.
Загрози та охорона
Серйозних загроз для виду нема. Цей вид зустрічається в кількох природоохоронних територіях по всьому ареалу.
Примітки
- Українська назва є транскрибуванням та/або перекладом латинської назви авторами статті і в авторитетних україномовних джерелах не знайдена.
Посилання
- IUCN 2016 [ 20 червня 2019 у Wayback Machine.] (англ.)
- (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sciurus oculatus Ohoronnij status Najmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Carstvo Tvarini Tip Hordovi Klas Ssavci Ryad Grizuni Rodina Vivirkovi Rid Vivirka Pidrid Sciurus Vid S oculatus Binomialna nazva Sciurus oculatus Peters 1863 Posilannya Vikishovishe Sciurus oculatus Vikividi Sciurus oculatus EOL 1037077 ITIS 632431 MSOP 20017 NCBI 1160807 Sciurus oculatus vivirka Petersa vid ssavciv grizuniv rodini Vivirkovih Sciuridae Etimologiya lat oculus oko lat atus utvorennya diyeprikmetnika z imennika PoshirennyaKrayini poshirennya Meksika Guanahuato Idalgo Mehiko Puebla Keretaro San Luyis Potosi Verakrus Zustrichayetsya na visotah vid 1500 do 3600 m Cyu vivirku mozhna znajti v sosnovih i dubovih lisah i v posushlivih gorah MorfologiyaRozriznennya S oculatus mozhe buti simpatrichnim z Sciurus aureogaster and Sciurus deppei S oculatus zagalna dovzhina 530 560 mm rozmirom priblizno z S aureogaster zagalna dovzhina 418 573 mm ale S oculatus maye korenastishe tilo i ne maye P3 S deppei zagalna dovzhina 343 387 mm maye P3 i ye znachno menshim nizh S oculatus Zovni S oculatus nagaduye Sciurus carolinensis osoblivo bilsh pivdenni pidvidi S carolinensis Najochevidnishoyu vidminnistyu ye vidsutnist P3 S oculatus Genetichni vidnosini mozhut buti blizhchi do Sciurus niger nizh do S carolinensis Opis Velika derevna vivirka Verh abo odnomanitno sivo sirij abo ye seredinna smuga chi napovnennya chornogo koloru Vuha i orbitalni kilcya vid tmyano bilogo do zhovto korichnevogo koloru Zverhu hvist chornij z vazhkim zapovnennyam bilogo Znizu vid sivo sirogo do zhovtuvato korichnevogo koloru z kordonu chornogo volossya z bilimi kinchikami Niz variyuye vid bilogo koloru do blido zhovtuvatogo zbagachenogo vohrovo buruvatim Smugi navkolo ochej dobre pomitni u riznih pidvidiv voni riznogo koloru Hutro guste i grube Volossya po centru spini dovzhinoyu 15 mm po centru hvosta 58 mm i na kinci hvosta 80 mm Pidsherstya dovge Ye 4 pari molochnih zaloz Zubna formula I 1 1 C 0 0 P 1 1 M 3 3 20 PovedinkaBulo vidznacheno sho spozhivaye migdal Prunus zholudi i dikij inzhir Ficus Yiyi period rozmnozhennya pripadaye na lipen i serpen Zagrozi ta ohoronaSerjoznih zagroz dlya vidu nema Cej vid zustrichayetsya v kilkoh prirodoohoronnih teritoriyah po vsomu arealu PrimitkiUkrayinska nazva ye transkribuvannyam ta abo perekladom latinskoyi nazvi avtorami statti i v avtoritetnih ukrayinomovnih dzherelah ne znajdena PosilannyaIUCN 2016 20 chervnya 2019 u Wayback Machine angl angl