Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Тині вка лісова Prunella modularis невеликий птах родини тинівкових ряду горобцеподібних Мешкає у помірному кліматі Євра

Prunella modularis

Prunella modularis

Тині́вка лісова́ (Prunella modularis) — невеликий птах родини тинівкових ряду горобцеподібних. Мешкає у помірному кліматі Євразії. В Україні гніздовий, перелітний, зимуючий вид.

Тинівка лісова
image
Біологічна класифікація
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина: Тинівкові (Prunellidae)
Рід: Тинівка (Prunella)
Вид:
Тинівка лісова (P. modularis)
Біноміальна назва
Prunella modularis
(Linnaeus, 1758)
image
Мапа поширення виду
Prunella modularis

Морфологічні ознаки

Птах розміром приблизно з горобця. Маса тіла — 19—20 г, довжина тіла — близько 15 см. Статевий диморфізм не виражений. Дорослий птах зверху рудувато-бурий, з темною смугастістю; покривні пера вух бурі, зі світлими рисками; смуги над очима, горло, шия з боків і спереду, воло і груди сірі; на рудувато-бурих боках тулуба темно-бурі поздовжні смуги; черево і підхвістя білуваті; махові і стернові пера бурі; дзьоб чорний; ноги жовтувато-бурі. Молодий птах строкатіший, особливо знизу; сірий відтінок є лише на голові.

Поширення

Гніздиться на більшій частині континентальної Європи (за виключенням деяких південних районів Піренейського, Апеннінського та Балканського півостровів і Скандинавії північніше 70° пн. ш.), на східному узбережжі Середземного моря, в Малій Азії, Ірані та на заході Західного Сибіру. За межами материка зустрічається на Британських, Гебридських островах і на Корсиці. У гори піднімається до 2200 м над рівнем моря в швейцарських Альпах, до 2600 м на Кавказі і до 1600 м у Піренеях. Тинівка лісова інтродукована в Новій Зеландії, де зустрічається до 1600 м над рівнем моря.

В Україні гніздиться на заході країни та в горах Криму; мігрує скрізь; зимує в приморських районах.

Підвиди

Виділяють 8 підвидів

Чисельність

В Європі (яка включає понад 95% гніздового ареалу), гніздова популяція оцінюється 12—26 млн пар та приблизно 36—78 особин В Україні чисельність оцінюють в 24,5—34,5 тис. пар.

Місця існування

Біотопи дуже різноманітні, але завжди включають густий підлісок. У північній частині ареалу населяють різноманітні ліси з береломом, заростями кущів, часто вздовж річок і струмків. У рівнинних районах Західної Європи часто мешкає в культурному ландшафті: фермах, садах і парках із густою рослинністю. У тундрі та гірській місцевості мешкає в низькорослих лісових масивах і кущах.

Сезонні переміщення

У залежності від району мешкання, тинівка лісова — перелітний, частково перелітний або осілий вид. У Західній Європі живе переважно осіло, або переміщується на відстань до 30 км. Популяції півночі Німеччини, Польщі, Фінляндії, країн Скандинавії та республік колишнього СРСР мігрують повністю або частково, причому відсоток мігруючих птахів збільшується із заходу на схід. Район зимівель цих птахів включає Середземномор'я на схід від Піренейського півострова, Туреччину, південь України, Північний Кавказ, пониззя Волги, Ізраїль і Північний Іран. Окремі особини досягають навіть Північної Африки. У високогірних районах Кавказу здійснюють вертикальну міграцію — птахи спускаються до берегів Чорного моря.

Під час міграції уникає відкритих просторів, тримається старих лісів і заростей кущів, а за їхньої відсутності — заростей очерету, рогозу або куп хмизу.

Гніздування

image
Гніздо с яйцем
image
Яйце зозулі звичайної та яйця тинівки лісової (Тулузький музей)

У межах популяцій лісової тинівки існує кілька різних систем взаємовідносин між статями, включаючи моногамію (утворення постійної пари), поліандрію (два або три самця і одна самка), полігінію (один самець і дві самки) і полігінандрію (два або три самця і від двох до чотирьох самок). Встановлено, що самці лісової тинівки мають найбільший репродуктивний успів у випадку полігінії і найменший — у випадку поліандрії. У ході спостережень над 254 птахами було встановлено, що у 42% випадків спостерігали моногамію, у 30% — поліандрію, у 4% — полігінію і у 24% — полігіноандрію

Гніздо добре замасковане, розміщується в невеликій групі ялин, сосен або навіть на поодинокому дереві або на краю масиву підросту. Інколи гніздо влаштовують в густих заростях листяних дерев, кущів, у гілках повалених дереву кущі хмизу. Висота розташування гнізда варіює від 0,4 до 3 м (частіше 1—1,5 м). Воно закріплюється біля стовбура або в розгалуженні гілок 2—3 дерев, часто зламаних та викривлених, що утворюють зручну опору і надійне укриття. Гніздо доволі масивне, складається із значної кількості укладеного, але майже не переплетеного матеріалу. Його основа споруджується з сухих ялинових гілочок, а стінки головним чином із зеленого моху з домішками залишків торішнього листя, шматочків гнилої деревини, лишайників. Лоток частіше за все вистелений спорангієносними частинами зозулиного льону, нерідко волоссям, шерстю, у ньому можуть бути вкраплення пір'я, сухих волотей злаків.

Повна кладка зазвичай складається з 5, рідше з 4 або 6 яєць, у виключних випадках їх може бути 7. Шкаралупа блискуча, блакитно-зеленого кольору.

Гніздовий період розтягнутий. Протягом року два виводки. Перші кладки з'являються у другій половині травня, другі — наприкінці червня — на початку липня. Насиджування триває 11—12 діб.

Живлення

У період розмноження основу живлення складають різноманітні безхребетні, головним чином комахи і павукоподібні. Споживає жуків (довгоносиків, турунів, пластинчастовусих, листоїдів, стафілінів тощо), павуків, мух, клопів, веснянок, прямокрилих та ін. Споживає випадково також наземних молюсків і дощових червів. Восени, у період дозрівання плодів і насіння, характер живлення змінюється на рослинну їжу. У цей період живиться насінням щавлю, чорниці, кропиви, осоки, сосни, берези тощо. Вживає також ягоди малини і бузини. Взимку охоче відвідує годівнички, поїдаючи хлібні крихти і шматочки сала. Корм майже завжди шукає на землі. Рідко ловить комах на льоту.

Охорона

Перебуває під охороною Бернської конвенції.

Галерея

  • image
  • image
    Дорослий птах взимку
  • image
  • image
    Самка, березень
  • image
    Самець, березень

Посилання

  1. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
  2. Фесенко Г. В., Бокотей А. А. Птахи фауни України (польовий визначник). — К., 2002. — 416 с. — ISBN 966-7710-22-Х.
  3. Killian Mullarney, Lars Svensson, Dan Zetterström, & Peter J. Grant. Birds of Europe. — Princeton University Press, 1999. — 178 с. — .
  4. BirdLife International 2012. Prunella modularis. In: IUCN 2012. IUCN Red List of Threatened Species. Version 2012.2. <www.iucnredlist.org>. Downloaded on 08 January 2013 (англ.) . Архів оригіналу за 24 серпня 2013.
  5. BirdLife International. Birds in Europe: population estimates, trends and conservation status. — Cambridge, UK: BirdLife International, 2004. — 374 pp. (BirdLife Conservation Series No. 12).
  6. Птицы Советского Союза / Дементьев Г.П., Гладков Н.А. — М. : Сов. наука, 1954. — Т. 6. — 792 с.
  7. Davies N. B., Houston A. I. (1986). Reproductive success of dunnocks, Prunella modularis, in a variable mating system. — Journal of Animal Ecology
  8. Hatchwell B. J. & Davies N. B. (1989) Provisioning of nestlings by dunnocks, Prunella modularis, in pairs and trios compensation reactions by males and females. Behavioral Ecology and Sociobiology. Vol 27, Num 3. 1990. DOI 10.1007/BF00180304 онлайн[недоступне посилання з листопадаа 2019]
  9. Птицы Белоруссии: Справочник-определитель гнезд и яиц / М.Е. Никифоров, Б.В. Яминский, Л.П. Шкляров. — Минск : Выш. шк, 1989. — 479 с. — .

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Tini vka lisova Prunella modularis nevelikij ptah rodini tinivkovih ryadu gorobcepodibnih Meshkaye u pomirnomu klimati Yevraziyi V Ukrayini gnizdovij perelitnij zimuyuchij vid Tinivka lisova Ohoronnij status Najmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ptahi Aves Ryad Gorobcepodibni Passeriformes Rodina Tinivkovi Prunellidae Rid Tinivka Prunella Vid Tinivka lisova P modularis Binomialna nazva Prunella modularis Linnaeus 1758 Mapa poshirennya vidu source source source source source source Prunella modularisMorfologichni oznakiPtah rozmirom priblizno z gorobcya Masa tila 19 20 g dovzhina tila blizko 15 sm Statevij dimorfizm ne virazhenij Doroslij ptah zverhu ruduvato burij z temnoyu smugastistyu pokrivni pera vuh buri zi svitlimi riskami smugi nad ochima gorlo shiya z bokiv i speredu volo i grudi siri na ruduvato burih bokah tuluba temno buri pozdovzhni smugi cherevo i pidhvistya biluvati mahovi i sternovi pera buri dzob chornij nogi zhovtuvato buri Molodij ptah strokatishij osoblivo znizu sirij vidtinok ye lishe na golovi PoshirennyaGnizditsya na bilshij chastini kontinentalnoyi Yevropi za viklyuchennyam deyakih pivdennih rajoniv Pirenejskogo Apenninskogo ta Balkanskogo pivostroviv i Skandinaviyi pivnichnishe 70 pn sh na shidnomu uzberezhzhi Seredzemnogo morya v Malij Aziyi Irani ta na zahodi Zahidnogo Sibiru Za mezhami materika zustrichayetsya na Britanskih Gebridskih ostrovah i na Korsici U gori pidnimayetsya do 2200 m nad rivnem morya v shvejcarskih Alpah do 2600 m na Kavkazi i do 1600 m u Pireneyah Tinivka lisova introdukovana v Novij Zelandiyi de zustrichayetsya do 1600 m nad rivnem morya V Ukrayini gnizditsya na zahodi krayini ta v gorah Krimu migruye skriz zimuye v primorskih rajonah PidvidiVidilyayut 8 pidvidiv Prunella modularis hebridium Meinertzhagen 1934 Gebridski ostrovi Irlandiya Prunella modularis occidentalis Hartert 1910 Britanski ostrovi krim Irlandiyi Zahidna Franciya Prunella modularis modularis Linnaeus 1758 Pivnichna Centralna i Shidna Yevropa na pivden do Alp i Rumuniyi Zahidnij Sibir Prunella modularis mabbotti Harper 1919 Pirenejskij pivostriv Pivdenna i Centralna Franciya Italiya i Greciya Prunella modularis meinertzhageni Harrison amp Pateff 1937 pivden kolishnoyi Yugoslaviyi Bolgariya Prunella modularis fuscata Mauersberger 1971 girski rajoni Krimu Prunella modularis euxina Watson 1961 Pivnichna i Pivnichno Zahidna Turechchina Prunella modularis obscura Hablizi 1783 Kavkaz Zakavkazzya Pivnichnij Iran Pivnichno Shidna TurechchinaChiselnistV Yevropi yaka vklyuchaye ponad 95 gnizdovogo arealu gnizdova populyaciya ocinyuyetsya 12 26 mln par ta priblizno 36 78 osobin V Ukrayini chiselnist ocinyuyut v 24 5 34 5 tis par Miscya isnuvannyaBiotopi duzhe riznomanitni ale zavzhdi vklyuchayut gustij pidlisok U pivnichnij chastini arealu naselyayut riznomanitni lisi z berelomom zarostyami kushiv chasto vzdovzh richok i strumkiv U rivninnih rajonah Zahidnoyi Yevropi chasto meshkaye v kulturnomu landshafti fermah sadah i parkah iz gustoyu roslinnistyu U tundri ta girskij miscevosti meshkaye v nizkoroslih lisovih masivah i kushah Sezonni peremishennyaU zalezhnosti vid rajonu meshkannya tinivka lisova perelitnij chastkovo perelitnij abo osilij vid U Zahidnij Yevropi zhive perevazhno osilo abo peremishuyetsya na vidstan do 30 km Populyaciyi pivnochi Nimechchini Polshi Finlyandiyi krayin Skandinaviyi ta respublik kolishnogo SRSR migruyut povnistyu abo chastkovo prichomu vidsotok migruyuchih ptahiv zbilshuyetsya iz zahodu na shid Rajon zimivel cih ptahiv vklyuchaye Seredzemnomor ya na shid vid Pirenejskogo pivostrova Turechchinu pivden Ukrayini Pivnichnij Kavkaz ponizzya Volgi Izrayil i Pivnichnij Iran Okremi osobini dosyagayut navit Pivnichnoyi Afriki U visokogirnih rajonah Kavkazu zdijsnyuyut vertikalnu migraciyu ptahi spuskayutsya do beregiv Chornogo morya Pid chas migraciyi unikaye vidkritih prostoriv trimayetsya starih lisiv i zarostej kushiv a za yihnoyi vidsutnosti zarostej ocheretu rogozu abo kup hmizu GnizduvannyaGnizdo s yajcem Yajce zozuli zvichajnoyi ta yajcya tinivki lisovoyi Tuluzkij muzej U mezhah populyacij lisovoyi tinivki isnuye kilka riznih sistem vzayemovidnosin mizh statyami vklyuchayuchi monogamiyu utvorennya postijnoyi pari poliandriyu dva abo tri samcya i odna samka poliginiyu odin samec i dvi samki i poliginandriyu dva abo tri samcya i vid dvoh do chotiroh samok Vstanovleno sho samci lisovoyi tinivki mayut najbilshij reproduktivnij uspiv u vipadku poliginiyi i najmenshij u vipadku poliandriyi U hodi sposterezhen nad 254 ptahami bulo vstanovleno sho u 42 vipadkiv sposterigali monogamiyu u 30 poliandriyu u 4 poliginiyu i u 24 poliginoandriyu Gnizdo dobre zamaskovane rozmishuyetsya v nevelikij grupi yalin sosen abo navit na poodinokomu derevi abo na krayu masivu pidrostu Inkoli gnizdo vlashtovuyut v gustih zarostyah listyanih derev kushiv u gilkah povalenih derevu kushi hmizu Visota roztashuvannya gnizda variyuye vid 0 4 do 3 m chastishe 1 1 5 m Vono zakriplyuyetsya bilya stovbura abo v rozgaluzhenni gilok 2 3 derev chasto zlamanih ta vikrivlenih sho utvoryuyut zruchnu oporu i nadijne ukrittya Gnizdo dovoli masivne skladayetsya iz znachnoyi kilkosti ukladenogo ale majzhe ne perepletenogo materialu Jogo osnova sporudzhuyetsya z suhih yalinovih gilochok a stinki golovnim chinom iz zelenogo mohu z domishkami zalishkiv torishnogo listya shmatochkiv gniloyi derevini lishajnikiv Lotok chastishe za vse vistelenij sporangiyenosnimi chastinami zozulinogo lonu neridko volossyam sherstyu u nomu mozhut buti vkraplennya pir ya suhih volotej zlakiv Povna kladka zazvichaj skladayetsya z 5 ridshe z 4 abo 6 yayec u viklyuchnih vipadkah yih mozhe buti 7 Shkaralupa bliskucha blakitno zelenogo koloru Gnizdovij period roztyagnutij Protyagom roku dva vivodki Pershi kladki z yavlyayutsya u drugij polovini travnya drugi naprikinci chervnya na pochatku lipnya Nasidzhuvannya trivaye 11 12 dib ZhivlennyaU period rozmnozhennya osnovu zhivlennya skladayut riznomanitni bezhrebetni golovnim chinom komahi i pavukopodibni Spozhivaye zhukiv dovgonosikiv turuniv plastinchastovusih listoyidiv stafiliniv tosho pavukiv muh klopiv vesnyanok pryamokrilih ta in Spozhivaye vipadkovo takozh nazemnih molyuskiv i doshovih cherviv Voseni u period dozrivannya plodiv i nasinnya harakter zhivlennya zminyuyetsya na roslinnu yizhu U cej period zhivitsya nasinnyam shavlyu chornici kropivi osoki sosni berezi tosho Vzhivaye takozh yagodi malini i buzini Vzimku ohoche vidviduye godivnichki poyidayuchi hlibni krihti i shmatochki sala Korm majzhe zavzhdi shukaye na zemli Ridko lovit komah na lotu OhoronaPerebuvaye pid ohoronoyu Bernskoyi konvenciyi GalereyaDoroslij ptah vzimku Samka berezen Samec berezenPosilannyaFesenko G V Vitchiznyana nomenklatura ptahiv svitu Krivij Rig DIONAT 2018 580 s ISBN 978 617 7553 34 1 Fesenko G V Bokotej A A Ptahi fauni Ukrayini polovij viznachnik K 2002 416 s ISBN 966 7710 22 H Killian Mullarney Lars Svensson Dan Zetterstrom amp Peter J Grant Birds of Europe Princeton University Press 1999 178 s ISBN 978 0 691 05054 6 BirdLife International 2012 Prunella modularis In IUCN 2012 IUCN Red List of Threatened Species Version 2012 2 lt www iucnredlist org gt Downloaded on 08 January 2013 angl Arhiv originalu za 24 serpnya 2013 BirdLife International Birds in Europe population estimates trends and conservation status Cambridge UK BirdLife International 2004 374 pp BirdLife Conservation Series No 12 Pticy Sovetskogo Soyuza Dementev G P Gladkov N A M Sov nauka 1954 T 6 792 s Davies N B Houston A I 1986 Reproductive success of dunnocks Prunella modularis in a variable mating system Journal of Animal Ecology Hatchwell B J amp Davies N B 1989 Provisioning of nestlings by dunnocks Prunella modularis in pairs and trios compensation reactions by males and females Behavioral Ecology and Sociobiology Vol 27 Num 3 1990 DOI 10 1007 BF00180304 onlajn nedostupne posilannya z listopadaa 2019 Pticy Belorussii Spravochnik opredelitel gnezd i yaic M E Nikiforov B V Yaminskij L P Shklyarov Minsk Vysh shk 1989 479 s ISBN 5 339 00209 8

Дата публікації:
Топ