Сосна́ кедро́ва європе́йська, або сосна́ європе́йська, або кедр європе́йський (Pinus cembra L.) — хвойне вічнозелене дерево родини соснових. Максимальна тривалість життя — 1000 років, висота — до 25 м, діаметр стовбура — до 1,5 м. Занесена до Червоної книги України.
Сосна кедрова європейська | |
---|---|
Біологічна класифікація | |
Царство: | Рослини (Plantae) |
Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
Клада: | Голонасінні (Gymnosperms) |
Відділ: | Хвойні (Pinophyta) |
Клас: | Хвойні (Pinopsida) |
Порядок: | Соснові (Pinales) |
Родина: | Соснові (Pinaceae) |
Рід: | Сосна (Pinus) |
Підрід: | |
Секція: | |
Підсекція: | |
Вид: | P. cembra |
Біноміальна назва | |
Pinus cembra L., 1753 | |
Ботанічні характеристики
Будова і життєдіяльність
Дерево 10-25 м заввишки з діаметром стовбура до 1,5 м. Потужний стовбур в старості часто стає викривленим. Крона широка, яйцеподібна, часто — багатовершинна. Однорічні пагони вкриті густим червонувато-бурим опушенням. Нижні гілки часто торкаються землі.
Вид близький до сосни сибірської (Pinus sibirica), від якої відрізняється менш товстими (4—5 мм), іржаво-червоними або коричневими молодими пагонами, набагато меншою (9—18 зубців на 1 см краю хвоїнки) зубчастістю країв хвоїнок та іншою формою (кулеподібно-яйцеподібною) і розмірами дозрілих шишок.
Кора
Кора молодих дерев сіро-зелена, гладка, місцями із смолистими бульбашками, з віком все більш шорстка, розтріскано-луската, в зрілому віці коричнева з червонуватими тріщинами між пластинками.
Хвоя
Хвоя темно-зелена з блакитним відливом, пряма, щільна, довга (5-9 см) і тонка, по 5 хвоїнок у пучках. Тримається на гілках 3-5 років.
Шишки
Чоловічі — жовті або червонуваті колоски, 10 мм завдовжки, 5 мм завтовшки. Жіночі шишки — яйцеподібно-довгасті, 1 см завдовжки, спочатку фіолетово-бурі, потім — коричнево-пурпурові. На коротких сильних черешках розташовуються під верхівкою пагона. Квітнуть в травні-червні. При дозріванні стають темно-коричневими. Дозрівають на другий рік і не розкритими опадають.
Насіння
Насіння — завдовжки до 12 мм, завтовшки — 6-7, червоно-коричневе, відоме під назвою «кедрові горішки», їстівне. Маса 1000 насінин — 140—370 грамів. Дозрівають горішки на початку вересня (на другий рік після запилення), опадають разом з шишкою, не розкриваючись. Після удару об землю легко лущаться.
Розмноження
Як й інші соснові, розмножується насінням. Росте повільніше, ніж інші кедрові сосни. Річний приріст паростка у молодому віці — 2,5 см, після 30 років — близько 10 см. У 30 років висота дерева 3-4 м; у 35 років — 7,5 м, ширина — 3,5 м; у 70 років висота — 14-17 м, діаметр стовбура — 20-30 см.
Насіння дає в штучних насадженнях — з 25 років, за сприятливих умов з 15 років, в природних умовах — з 60 років. На гілках одного дерева зосереджені чоловічі колоски та жіночі шишки, рослина здатна до самозапилення. Плоди дає лише верхня частина крони — 1-1,5 м (рідко 2 м).
Поширення
Ареал виду складається з двох фрагментів. Один — від південних районів Франції до східних районів Альп, на півночі доходить до Женевського озера. Другий і менший ареал розташований у Високих Татрах та Карпатах. Росте на висоті 1200—2600 м над рівнем моря, в континентальному кліматі, де дуже низькі температури і сніг лежить більше 9 місяців на рік. Утворює змішані з ялицею, ялиною і модриною насадження або росте невеликими чистими деревостоями. Як плейстоценовий релікт і рідкісний вид занесений до Червоної книги. Для охорони цієї сосни організовано ряд заповідників.
Росте повільно. Тіньовитривала, морозостійка (до -40 °C), вимоглива до вологості повітря і ґрунту, вітростійка. Віддає перевагу помірно вологим, переважно глинистим ґрунтам. Вважається довговічнішою, ніж сосна сибірська. Живе до 1000 років. У культурі поширена на всій середній смузі Європи. Широко культивується в Австрії, Німеччині, Швейцарії, Франції, Польщі, Румунії, в країнах Північної Європи — Норвегії, Швеції, Ісландії. Із колишніх республік СРСР — в західних районах України і в Прибалтиці.
Сосна європейська в Україні
В Україні сосна кедрова європейська трапляється лише в Карпатах — в Закарпатській та Івано-Франківській областях, а також у Любовицькому лісництві Малинського району Житомирської області. Росте частково разом з модриною, мова йде про кілька десятків дерев, раніше було більше. Відомі її місцезнаходження на гірських хребтах Ґорґан, Свидовця, Чорногори, які є східною межею її ареалу. Найбільші площі кедрової сосни збереглися в Івано-Франківській області, в основному в Ґорґанах. Починаючи з верхньої течії Свічі розірвана смуга лісів за участю сосни тягнеться уздовж гірських хребтів у верхній частині басейну Лімниці, Бистриці Солотвинської та Бистриці Надвірнянської. У гори дерево піднімається на висоту до 1350 м на північно-східних схилах і до 1280 м — на північних. Часто разом з ним росте ялина, гірська сосна — жереп, горобина, іноді береза. Місцями сосна доходить до верхньої межі лісу. На Чорногорі трапляється лише в двох улоговинах льодовикового походження — Ґаджина і . На Закарпатті трапляється значно рідше.
Сосна європейська охороняється в Карпатському біосферному заповіднику, загальнодержавних заповідниках «Кедринський» в Закарпатській і «Яйківський» в Івано-Франківській області (у останньому знаходиться найбільша ділянка сосни кедрової європейської природного походження), а також в деяких інших об'єктах. Свого часу вид був включений до Червоної книги СРСР. Нині — до Червоної книги України.
Найбільші екземпляри кедра виявлені у природному заповіднику «Ґорґани» (34 м висотою і діаметром 108 см) та заказнику «Яйківський» (діаметр 98 см). Орієнтовний вік дерев ― понад 500 років.
За свідченнями очевидців в заказнику «Яйківський» виявлено екземпляр діаметром 145 см, якому ймовірно 750 років.
Практичне використання
Відвар хвої використовують як протицинговий і потогінний засоби. Настій шкаралупи горіхів — при глухоті, нервових розладах, хворобах печінки та нирок. Як і всі кедрові сосни сосна європейська має сильні бактерицидні властивості. Її живицею змащують рани, порізи та опіки. З горіхів отримують кедрові вершки і молоко.
Деревина спочатку світла, потім сильно темніє, високо цінується з давніх часів. Завдяки рівномірній структурі добре підходить для столярних робіт, особливо для будівництва будинків.
Галерея
- Дерево в гірському масиві Нок (Австрія)
- Гірський масив Нок (Австрія)
- Хвоя
- Сосна кедрова європейська в молодому віці
- Шишка дерева
- Шишки дерева
- Кора дерева (Латвія)
Примітки
- Флора Європи
- Виды кедровых сосен (Російською) . 06.04.2016. Процитовано 26.01.2008.
- Лахва, Світлана (2010). Пізнавальна стежка «Грегори Ґорґан». Мінекоприроди.
Посилання
- Про сосну європейську на сайті info.sotvorenie.kiev.ua (рос.)
- Про сосну європейську в Україні[недоступне посилання з липня 2019] на сайті Охраняемые растения Украины: greenplace.com.ua (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sosna kedro va yevrope jska abo sosna yevrope jska abo kedr yevrope jskij Pinus cembra L hvojne vichnozelene derevo rodini sosnovih Maksimalna trivalist zhittya 1000 rokiv visota do 25 m diametr stovbura do 1 5 m Zanesena do Chervonoyi knigi Ukrayini Sosna kedrova yevropejska Ohoronnij status Najmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Carstvo Roslini Plantae Klada Sudinni roslini Tracheophyta Klada Golonasinni Gymnosperms Viddil Hvojni Pinophyta Klas Hvojni Pinopsida Poryadok Sosnovi Pinales Rodina Sosnovi Pinaceae Rid Sosna Pinus Pidrid Sekciya Pidsekciya Vid P cembra Binomialna nazva Pinus cembra L 1753 U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Kedr yevropejskij znachennya Botanichni harakteristikiBudova i zhittyediyalnist Derevo 10 25 m zavvishki z diametrom stovbura do 1 5 m Potuzhnij stovbur v starosti chasto staye vikrivlenim Krona shiroka yajcepodibna chasto bagatovershinna Odnorichni pagoni vkriti gustim chervonuvato burim opushennyam Nizhni gilki chasto torkayutsya zemli Vid blizkij do sosni sibirskoyi Pinus sibirica vid yakoyi vidriznyayetsya mensh tovstimi 4 5 mm irzhavo chervonimi abo korichnevimi molodimi pagonami nabagato menshoyu 9 18 zubciv na 1 sm krayu hvoyinki zubchastistyu krayiv hvoyinok ta inshoyu formoyu kulepodibno yajcepodibnoyu i rozmirami dozrilih shishok Kora Kora molodih derev siro zelena gladka miscyami iz smolistimi bulbashkami z vikom vse bilsh shorstka roztriskano luskata v zrilomu vici korichneva z chervonuvatimi trishinami mizh plastinkami Hvoya Hvoya temno zelena z blakitnim vidlivom pryama shilna dovga 5 9 sm i tonka po 5 hvoyinok u puchkah Trimayetsya na gilkah 3 5 rokiv Shishki Shishki sosni kedrovoyi v Tuluzkomu muzeyi Cholovichi zhovti abo chervonuvati koloski 10 mm zavdovzhki 5 mm zavtovshki Zhinochi shishki yajcepodibno dovgasti 1 sm zavdovzhki spochatku fioletovo buri potim korichnevo purpurovi Na korotkih silnih chereshkah roztashovuyutsya pid verhivkoyu pagona Kvitnut v travni chervni Pri dozrivanni stayut temno korichnevimi Dozrivayut na drugij rik i ne rozkritimi opadayut Nasinnya Nasinnya zavdovzhki do 12 mm zavtovshki 6 7 chervono korichneve vidome pid nazvoyu kedrovi gorishki yistivne Masa 1000 nasinin 140 370 gramiv Dozrivayut gorishki na pochatku veresnya na drugij rik pislya zapilennya opadayut razom z shishkoyu ne rozkrivayuchis Pislya udaru ob zemlyu legko lushatsya Rozmnozhennya Yak j inshi sosnovi rozmnozhuyetsya nasinnyam Roste povilnishe nizh inshi kedrovi sosni Richnij pririst parostka u molodomu vici 2 5 sm pislya 30 rokiv blizko 10 sm U 30 rokiv visota dereva 3 4 m u 35 rokiv 7 5 m shirina 3 5 m u 70 rokiv visota 14 17 m diametr stovbura 20 30 sm Nasinnya daye v shtuchnih nasadzhennyah z 25 rokiv za spriyatlivih umov z 15 rokiv v prirodnih umovah z 60 rokiv Na gilkah odnogo dereva zoseredzheni cholovichi koloski ta zhinochi shishki roslina zdatna do samozapilennya Plodi daye lishe verhnya chastina kroni 1 1 5 m ridko 2 m PoshirennyaAreal vidu skladayetsya z dvoh fragmentiv Odin vid pivdennih rajoniv Franciyi do shidnih rajoniv Alp na pivnochi dohodit do Zhenevskogo ozera Drugij i menshij areal roztashovanij u Visokih Tatrah ta Karpatah Roste na visoti 1200 2600 m nad rivnem morya v kontinentalnomu klimati de duzhe nizki temperaturi i snig lezhit bilshe 9 misyaciv na rik Utvoryuye zmishani z yaliceyu yalinoyu i modrinoyu nasadzhennya abo roste nevelikimi chistimi derevostoyami Yak plejstocenovij relikt i ridkisnij vid zanesenij do Chervonoyi knigi Dlya ohoroni ciyeyi sosni organizovano ryad zapovidnikiv Roste povilno Tinovitrivala morozostijka do 40 C vimogliva do vologosti povitrya i gruntu vitrostijka Viddaye perevagu pomirno vologim perevazhno glinistim gruntam Vvazhayetsya dovgovichnishoyu nizh sosna sibirska Zhive do 1000 rokiv U kulturi poshirena na vsij serednij smuzi Yevropi Shiroko kultivuyetsya v Avstriyi Nimechchini Shvejcariyi Franciyi Polshi Rumuniyi v krayinah Pivnichnoyi Yevropi Norvegiyi Shveciyi Islandiyi Iz kolishnih respublik SRSR v zahidnih rajonah Ukrayini i v Pribaltici Sosna yevropejska v Ukrayini Sosna kedrova yevropejska na vershini g Yajko Pereginske Gorgani V Ukrayini sosna kedrova yevropejska traplyayetsya lishe v Karpatah v Zakarpatskij ta Ivano Frankivskij oblastyah a takozh u Lyubovickomu lisnictvi Malinskogo rajonu Zhitomirskoyi oblasti Roste chastkovo razom z modrinoyu mova jde pro kilka desyatkiv derev ranishe bulo bilshe Vidomi yiyi misceznahodzhennya na girskih hrebtah Gorgan Svidovcya Chornogori yaki ye shidnoyu mezheyu yiyi arealu Najbilshi ploshi kedrovoyi sosni zbereglisya v Ivano Frankivskij oblasti v osnovnomu v Gorganah Pochinayuchi z verhnoyi techiyi Svichi rozirvana smuga lisiv za uchastyu sosni tyagnetsya uzdovzh girskih hrebtiv u verhnij chastini basejnu Limnici Bistrici Solotvinskoyi ta Bistrici Nadvirnyanskoyi U gori derevo pidnimayetsya na visotu do 1350 m na pivnichno shidnih shilah i do 1280 m na pivnichnih Chasto razom z nim roste yalina girska sosna zherep gorobina inodi bereza Miscyami sosna dohodit do verhnoyi mezhi lisu Na Chornogori traplyayetsya lishe v dvoh ulogovinah lodovikovogo pohodzhennya Gadzhina i Na Zakarpatti traplyayetsya znachno ridshe Sosna yevropejska ohoronyayetsya v Karpatskomu biosfernomu zapovidniku zagalnoderzhavnih zapovidnikah Kedrinskij v Zakarpatskij i Yajkivskij v Ivano Frankivskij oblasti u ostannomu znahoditsya najbilsha dilyanka sosni kedrovoyi yevropejskoyi prirodnogo pohodzhennya a takozh v deyakih inshih ob yektah Svogo chasu vid buv vklyuchenij do Chervonoyi knigi SRSR Nini do Chervonoyi knigi Ukrayini Najbilshi ekzemplyari kedra viyavleni u prirodnomu zapovidniku Gorgani 34 m visotoyu i diametrom 108 sm ta zakazniku Yajkivskij diametr 98 sm Oriyentovnij vik derev ponad 500 rokiv Za svidchennyami ochevidciv v zakazniku Yajkivskij viyavleno ekzemplyar diametrom 145 sm yakomu jmovirno 750 rokiv Praktichne vikoristannyaVidvar hvoyi vikoristovuyut yak proticingovij i potoginnij zasobi Nastij shkaralupi gorihiv pri gluhoti nervovih rozladah hvorobah pechinki ta nirok Yak i vsi kedrovi sosni sosna yevropejska maye silni baktericidni vlastivosti Yiyi zhiviceyu zmashuyut rani porizi ta opiki Z gorihiv otrimuyut kedrovi vershki i moloko Derevina spochatku svitla potim silno temniye visoko cinuyetsya z davnih chasiv Zavdyaki rivnomirnij strukturi dobre pidhodit dlya stolyarnih robit osoblivo dlya budivnictva budinkiv GalereyaDerevo v girskomu masivi Nok Avstriya Girskij masiv Nok Avstriya Hvoya Sosna kedrova yevropejska v molodomu vici Shishka dereva Shishki dereva Kora dereva Latviya PrimitkiFlora Yevropi Vidy kedrovyh sosen Rosijskoyu 06 04 2016 Procitovano 26 01 2008 Lahva Svitlana 2010 Piznavalna stezhka Gregori Gorgan Minekoprirodi PosilannyaPro sosnu yevropejsku na sajti info sotvorenie kiev ua ros Pro sosnu yevropejsku v Ukrayini nedostupne posilannya z lipnya 2019 na sajti Ohranyaemye rasteniya Ukrainy greenplace com ua ros