В іншому мовному розділі є повніша стаття Organization for Security and Co-operation in Europe(англ.). Ви можете допомогти, розширивши поточну статтю за допомогою з англійської.
|
Організація з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ; OSCE: англ. Organization for Security and Co-operation in Europe, фр. Organisation pour la sécurité et la coopération en Europe); до 1995 року мала назву Нарада з безпеки і співробітництва в Європі (НБСЄ; CSCE: англ. Conference for Security and Cooperation in Europe, фр. Conférence sur la sécurité et la coopération en Europe) — найбільша у світі регіональна міжурядова організація з питань безпеки. Має статус спостерігача в ООН. Об'єднує 57 країн-учасниць з Європи, Азії та Північної Америки.
Організація з безпеки і співробітництва в Європі | |
---|---|
англ. Organization for Security and Co-operation in Europe | |
прапор | |
Абревіатура | ОБСЄ |
Тип | міжурядова організація |
Засновано | липень 1973 (як Конференція з безпеки та співробітництва) 30 липня — 1 серпня 1975 (Гельсінські угоди) 21 листопада 1990 (Паризька хартія) 1 січня 1995 (Перейменовано на ОБСЄ) |
Країна | Австрія |
Штаб-квартира | Відень, Австрія |
Членство | 57 країн-учасниць, 11 партнерів зі співпраці |
Офіційні мови | російська французька німецька англійська італійська іспанська |
Попередник | Гельсінські угоди |
Генеральний секретар | Гельґа Шмід |
Голова | Буяр Османі |
Голова (Бюро демократичних інститутів і прав людини) | [en] |
Представник ОБСЄ з питань свободи ЗМІ | [fr] |
Високий комісіонер ОБСЄ у справах національних меншин | Кайрат Абдрахманов |
Вебсайт: osce.org | |
Нагороди | |
Організація з безпеки і співробітництва в Європі у Вікісховищі |
Історія створення та засади діяльності
Нарада з безпеки й співробітництва в Європі, що проходила з 3 липня 1973 р. до 1 серпня 1975 р. за участю 33-х держав Європи, США і Канади, завершилася підписанням главами держав і урядів в Гельсінкі Завершального акту, який став довгостроковою програмою дій з будівництва єдиної, мирної, демократичної й успішної Європи. Нараду було започатковано як політичний консультативний орган, до якого ввійшли країни Європи, Центральної Азії і Північної Америки. 1 січня 1995 р., згідно з рішенням Будапештського саміту, Нарада з безпеки й співробітництва в Європі змінила свою назву на Організацію з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ) і набула статусу міжнародної організації.
Упродовж розвитку розпочатого 1972 року процесу НБСЄ 1975 року було укладено Гельсінський Завершальний акт. Цей документ охоплює широке коло стандартів міжнародної поведінки та зобов'язань, що регулюють відносини між державами-учасницями, заходів зміцнення довіри між ними, особливо в політично-військовій сфері, поваги до прав людини й основних свобод, а також співпраці в економічній, культурній, технічній і науковій галузях.
Знаменною віхою в розвитку процесу НБСЄ став Стокгольмський документ 1986 р. про заходи зміцнення довіри й безпеки, положення якого були доповнені й розвинуті в документах, ухвалених у Відні в 1990 і 1992 роках. На Гельсінській зустрічі в липні 1992 року країни-учасниці ухвалили рішення заснувати у Відні Форум НБСЄ з питань співпраці в галузі безпеки (FSC), під егідою якого нині відбувається діалог з питань безпеки й переговори щодо контролю над озброєннями, роззброєння та зміцнення довіри й безпеки.
Впродовж двох наступних років у межах цього органу, який було введено в дію 22 вересня 1992 року, тривали перемовини щодо пакета документів за мандатом, узгодженим у Гельсінкі під назвою «Програма термінових заходів» з питань контролю над озброєннями, роззброєння і заходів щодо зміцнення довіри, безпеки та співробітництва й запобігання конфліктам.
У річищі Програми термінових дій ще дві складові були узгоджені в грудні 1994 року напередодні саміту НБСЄ в Будапешті: нова редакція Віденського документа (Віденський документ-94), що об'єднала колишні Стокгольмський та Віденський документи й обіймала також тексти документів про Планування оборони та Контакти й співпрацю у військовій галузі, узгоджені 1993 року, а також документ про глобальний обмін військовою інформацією. Підсумковий документ саміту, який увібрав у себе нові Керівні принципи непоширення, став важливим кроком в узгодженні Кодексу поведінки з політично-військових аспектів безпеки, куди було долучено нові суттєві зобов'язання щодо демократичного контролю над збройними силами та їхнього використання.
У річищі контролю над звичайними озброєннями під час відкриття саміту НБСЄ в Парижі 19 листопада 1990 року 22 країни НАТО і тодішньої Організації Варшавського договору підписали далекосяжний Договір про звичайні збройні сили в Європі (ЗЗСЄ), який обмежує цю категорію сил в Європі від Атлантичного океану до Уральських гір. Договір набув чинності 9 листопада 1992 року. 10 липня 1992 року в рамках Гельсінського саміту НБСЄ було підписано Завершальний акт Договору ЗЗСЄ — 1 А, яким вводились обмеження щодо чисельності звичайних збройних сил і запроваджувались додаткові стабілізаційні заходи.
На початку 2000-х рр. до ОБСЄ входили: Австрія, Албанія, Азербайджан, Андорра, Бельгія, Білорусь, Болгарія, Боснія і Герцеговина, Ватикан, Велика Британія, Вірменія, Греція, Грузія, Данія, Естонія, Ірландія, Іспанія, Італія, Казахстан, Канада, Кіпр, Киргизстан, Латвія, Ліхтенштейн, Литва, Люксембург, Мальта, Молдова, Монако, Нідерланди, Німеччина, Норвегія, Польща, Португалія, Росія, Румунія, Сан-Марино, Словаччина, Словенія, Сполучені Штати Америки, Таджикистан, Північна Македонія, Туркменістан, Туреччина, Угорщина, Узбекистан, Україна, Фінляндія, Франція, Хорватія, Чехія, Чорногорія, Швейцарія, Швеція, Югославія.
Одним із центральних інститутів ОБСЄ, що відіграє важливу роль у вирішенні завдань всієї Організації, є утворена у квітні 1991 року Парламентська асамблея — парламентський вимір Наради з безпеки й співробітництва в Європі. На той час до складу Асамблеї увійшов вищий законодавчий орган СРСР.
Головним форумом для постійних політичних консультацій є Рада міністрів закордонних справ країн — учасниць НБСЄ, заснована Паризькою хартією для нової Європи, ухваленою 21 листопада 1990 року главами держав і урядів тодішніх 34 країн-учасниць у межах зустрічей у НБСЄ.
Відповідно до Хартії також було створено Комітет старших посадовців, відповідальний за розгляд поточних питань, підготовку засідань Ради й виконання ухвалених нею рішень, і три постійні органи НБСЄ: Секретаріат у Празі, який згодом увійшов до загального Секретаріату у Відні, Центр запобігання конфліктам (у Відні) та Бюро вільних виборів (Варшава), згодом перейменоване на Бюро демократичних інститутів і прав людини (БДІПЛ).
19 червня 1991 року в Берліні відбулося перше засідання Ради міністрів закордонних справ. Рада затвердила механізм консультацій і співпраці з надзвичайних ситуацій в межах діяльності НБСЄ.
9 липня 1992 року на завершальному засіданні в Гельсінкі глави держав і урядів країн-учасниць НБСЄ ухвалили Декларацію Гельсінського саміту «Проблеми доби змін». Декларація відбивала досягнуту домовленість щодо подальшого зміцнення інститутів НБСЄ, запровадження посади Верховного комісара у справах національних меншин, створення структури раннього попередження, запобігання конфліктам і врегулювання кризових ситуацій, організації ознайомлювальних візитів і місій доповідачів.
14 грудня 1992 року на засіданні Ради міністрів закордонних справ у Стокгольмі було ухвалено Конвенцію про примирення й арбітраж в рамках НБСЄ та вирішено заснувати посаду Генерального секретаря.
1 грудня 1993 року Рада міністрів закордонних справ на своєму засіданні в Римі схвалила ці організаційні зміни, в тому числі заснування у Відні двох нових структур — Постійного комітету, що став першим постійним органом НБСЄ для проведення політичних консультацій і ухвалення рішень, та єдиного загального Секретаріату.
Перейменування НБСЄ в Організацію з безпеки й співробітництва в Європі відбулося 1994 року на саміті в Будапешті. Тут також було ухвалене рішення про заміну Комітету старших посадовців Вищою радою, яка скликатиметься щонайменше двічі на рік, а також перед засіданнями Ради міністрів, та збиратиметься як Економічний форум; про створення Постійної ради (замість Постійного комітету), яка працюватиме у Відні як орган проведення регулярних політичних консультацій і ухвалення рішень; про розгляд виконання усіх зобов'язань НБСЄ на засіданнях, які мають відбуватися у Відні напередодні кожного саміту.
На Стамбульському саміті ОБСЄ в листопаді 1999 року, заради посилення процесу політичних консультацій в межах ОБСЄ, було створено Підготовчий комітет під егідою Постійної ради ОБСЄ та Оперативний центр, що планує і забезпечує проведення конкретних операцій ОБСЄ.
Відповідно до Декларації Гельсінського саміту 1992 року, ОБСЄ розробила цілу низку механізмів відрядження офіційних місій та особистих представників Голови ОБСЄ для встановлення фактів, подання доповідей, здійснення моніторингу й посередницьких функцій згідно зі своїми повноваженнями щодо врегулювання кризових ситуацій і запобігання конфліктам.
За останні роки ОБСЄ вживала таких заходів стосовно Косова, Санджака, Воєводини, Північної Македонії, Грузії, Естонії, Таджикистану, Молдови, Латвії, Нагірного Карабаху і Чечні. Починаючи з вересня 1992 року, НБСЄ здійснювала в Албанії, Болгарії, Хорватії, Північній Македонії, Угорщині й Румунії місії, покликані сприяти перевірці дотримання режиму санкцій (SAMs), уведених ООН щодо Союзної Республіки Югославія (Сербія та Чорногорія).
БДІПЛ
Бюро демократичних інститутів і прав людини (БДІПЛ) ОБСЄ (англ. Office for Democratic Institutions and Human Rights (ODIHR)) — важлива регіональна інституція, що займається правами людини. Базується у Варшаві (Польща). Проводить свою діяльність в Європі, на Кавказі, в Центральній Азії та Північній Америці. Просуває демократичні вибори, повагу до прав людини, толерантність та недискримінацію. Директор (із грудня 2020 р.) — [en] (Італія).
Україна і ОБСЄ
Після розпаду Радянського Союзу Верховна Рада України, за правонаступництвом, з 30 січня 1992 року стала повноправним членом Парламентській асамблеї Наради з безпеки і співробітництва в Європі. З того часу Україна бере участь у роботі всіх колективних керівних органів Організації (саміти держав-учасниць ОБСЄ, засідання Ради міністрів і Постійної ради ОБСЄ), виробленні й ухваленні ними рішень з різних питань її діяльності.
Згідно з Правилами процедури ПА ОБСЄ Україні в Асамблеї надано вісім місць. Порядок утворення Постійної делегації Верховної Ради України у ПА ОБСЄ визначається Положенням «Про Постійну делегацію Верховної Ради України в Парламентській асамблеї Організації з безпеки і співробітництва в Європі». Склад Постійної делегації обирається на підставі квот депутатських фракцій та затверджується Розпорядженням Голови Верховної Ради України.
Україна також співпрацює з інститутами Організації, насамперед, з (ВКНМ), Бюро з демократичних інститутів і прав людини (БДІПЛ) та Представником ОБСЄ з питань свободи засобів масової інформації. Водночас, важливим напрямком спільної діяльності стало співробітництво з Місією ОБСЄ в Україні, а згодом — з в нашій державі.
У центрі уваги ВКНМ перебуває питання надання допомоги Україні у справі облаштування кримських татар і представників інших, колись депортованих народів, що повертаються на свою історичну батьківщину. А також є вивчення ситуації щодо становища російської меншини в Україні та відповідно української в Російській Федерації.
БДІПЛ, відповідно до свого мандату, організовує роботу спостережних місій за президентськими й парламентськими виборами в країнах-учасницях ОБСЄ, зокрема й в Україні, а також впроваджує різного роду проєкти, спрямовані на розвиток і зміцнення її демократичних інститутів.
Зокрема, в Україні в межах таких проєктів надавалась різного роду допомога у справі організації роботи Офісу Омбудсмена, реформування адміністративної структури Конституційного суду України, удосконалення виборчого законодавства, створення Національної ради із запобігання торгівлі жінками тощо. БДІПЛ спільно з інститутом Координатора проєктів ОБСЄ в Україні брали участь, зокрема, у втіленні проєкту «Усесторонній огляд законодавства України в галузі прав людини».
За ініціативою Уряду України в серпні 1994 року була заснована Місія ОБСЄ в Україні. Свою діяльність Місія ОБСЄ в Україні розпочала 24 листопада 1994 року. Основну увагу Місії було зосереджено на питаннях підтримки суверенітету, територіальної цілісності й непорушності кордонів України відповідно до основоположних принципів ОБСЄ. Активно працюючи на цьому напрямі, Місія зробила позитивний внесок у справу стабілізації ситуації в Автономній Республіці Крим.
30 квітня 1999 р. Місія ОБСЄ в Україні завершила свою роботу у зв'язку з виконанням свого мандату, що стало першим в історії Організації випадком, коли Місія ОБСЄ припинила своє існування саме завдяки успішному виконанню покладених на неї завдань.
За підсумками дво- та багатосторонніх переговорів стосовно нових форм співробітництва нашої держави з інститутами Організації було ухвалено рішення щодо заснування посади Координатора проєктів ОБСЄ в Україні. Координатор проєктів ОБСЄ в Україні розпочав свою роботу відповідно до рішення Постійної Ради ОБСЄ № 295 від 1 червня 1999 року і Меморандуму про взаєморозуміння між ОБСЄ й Урядом України щодо створення нової форми співробітництва, підписаного 13 липня 1999 року й ратифікованого Верховною Радою України 10 лютого 2000 року.
Завдання Координатора і його офісу полягає в підготовці й впровадження в Україні різного роду проєктів відповідно до компетенції ОБСЄ та забезпечення їхнього фінансування шляхом виділення цільових коштів міжнародними організаціями (як державними, так і недержавними) чи іншими державами-учасницями ОБСЄ.
Належна увага в співробітництві України з ОБСЄ приділяється також сприянню в просуванні кандидатур від України для роботи в польових підрозділах ОБСЄ. Представники України брали участь у місіях ОБСЄ в Грузії, Боснії і Герцеговині, Хорватії, Косово, групі помічників Особистого представника Чинного Голови ОБСЄ в Нагірному Карабасі, Місії ОБСЄ в Таджикистані й центрі ОБСЄ в Бішкеку тощо.
5-9 липня 2007 в Києві відбулася Шістнадцята щорічна сесія ПА ОБСЄ в якій взяли участь близько 700 європейських парламентаріїв з 51 країни. На Сесії, зокрема, розглядались питання зміцнення взаємодії ОБСЄ з правозахисниками й національними правозахисними установами та було схвалено підсумкову Київську декларацію.
Головування України в ОБСЄ в 2013
З 1 січня 2013 року, Україна вперше головувала в ОБСЄ. Головування в ОБСЄ тривало один рік, а головою був Міністр закордонних справ України Леонід Кожара. Допомагали Україні Ірландія, яка очолювала ОБСЄ у 2012 році, а також наступна керівна країна в організації 2014 року — Швейцарія. Серед основних пріоритетів головування України в ОБСЄ 2013 року, було врегулювання тривалих конфліктів, зміцнення заходів довіри й безпеки на просторі ОБСЄ, використання можливостей Організації в розвитку енергетичної безпеки, сприяння економічному зростанню, зокрема розбудові нових торговельних і .
Україна мала намір:
- запровадити перемовини в межах ОБСЄ щодо нових засад стосовно майбутнього режиму контролю над звичайними збройними силами в Європі;
- приділяти увагу об'єднанню зусиль ОБСЄ в боротьбі з тероризмом, торгівлею людьми й обігом наркотичних засобів, кіберзлочинністю, організованою транскордонною злочинністю;
- приділяти увагу питанням захисту основоположних прав і свобод людини на просторі ОБСЄ;
- приділяти увагу залученню громадянського суспільства для досягнення наміченого, Організацією.
Російсько-Українська війна
Одразу після розв'язання 2014 року Російською Федерацією війни проти України, котра почалася з анексії РФ українського Криму, ОБСЄ на прохання України спорядила моніторингову місію на Донбас.
1 липня 2014 в Баку XXIII щорічна Парламентська асамблея ОБСЄ абсолютною більшістю голосів ухвалила резолюцію, що засуджує Росію за анексію Криму і сприяння розвитку збройного конфлікту в Україні.
8 липня 2015 в Гельсінки XXIV щорічна Парламентська асамблея ОБСЄ схвалила резолюцію: «Очевидні, грубі і невиправлені порушення РФ зобов'язань у межах ОБСЄ і міжнародних норм», у якій визнала дії Російської Федерації актом військової агресії проти України.
22-га зимова сесія ПА ОБСЄ 2023 року, відбудеться 23-24 лютого у Відні без участі України, на знак протесту проти допущення російської делегації (держави-спонсора тероризму) до участі в засіданнях. Діячі культури Австрії та інші делегати розкритикували можливу присутність російської «делегації ганьби» на сесії ПА ОБСЄ — про це йдеться в спільному листі численних діячів культури від 17 лютого на адресу федерального уряду Австрії.
Відень, як місцеперебування штаб-квартири ОБСЄ, не повинен дозволити собі стати центром для інтерпретації Росією її війни проти України. Буде великою моральною і політичною шкодою, якщо зустріч ОБСЄ буде використана як ворота для подальшого поширення російської військової пропаганди з Австрії, йдеться в листі.
Членкиня делегації України, народна депутатка пані Кравчук, наголосила 19 лютого в «єдиному марафоні» на телебаченні:
Ми не будемо брати участі в офіційних заходах Парламентської асамблеї, в жодних. Але ми їдемо до Відня для перемовин з нашими партнерами стосовно того, що робити, як вивести з цієї кризи ОБСЄ і, принаймні, Парламентську асамблею ОБСЄ.
На думку окремих українських посадовців, зокрема тодішнього очільника луганської ВЦА (де відбувалися бойові дії) у 2014-15 роках Геннадія Москаля, це (ОБСЄ) значною мірою паразитарне утворення від якого немає жодної користі:
«Я бачив роботу ОБСЄ, і чесно говорю, що від них, як від мінеральної води — ні користі, ні шкоди нема. Серед них дуже багато прихильників Росії. Це такий змішаний орган який імітує, що він дуже потрібний. Їм платять гарні гроші, їх страхують на випадок смерті або нещасного випадку. Я, окрім як у ресторанах, пивбарах за чаркою горілки або віскі, майже на передовій їх не бачив.» |
10 листопада 2023 року OSINT-команда української програми "Телебачення Торонто" опублікувала власне розслідування діяльності російського агента ФСБ Олега Козлова, спрямованої на підривну діяльність проти України, окупацію та встановлення контролю над окупованими територіями України. Зокрема, було з'ясовано, що він неодноразово був спостерігачем від ОБСЄ, у тому числі під час парламентських виборів в Україні в 2014 році. Окрім цього, команда з'ясувала, що ОБСЄ фактично не використовувала механізми перевірки людей і не мала ролі у вирішенні питання про недопущення осіб, які висловили бажання бути спостерігачами від ОБСЄ, лишаючи цю відповідальність між країною спостерігача ОБСЄ і між країною, яка проводить вибори, таким чином, знявши з себе відповідальність.
Голова
Головування в ОБСЄ здійснюється державою-членом на календарній основі, при цьому міністр закордонних справ цієї держави виконує функції чинного голови. У таблиці нижче показані голови з 1991 року.
Див. також
Примітки
- United Nations. ОБСЄ (англ.). Процитовано 16.01.2023.
- Членство Югославії в ОБСЄ було припинено 8 липня 1992 р. через характер її участі в конфлікті в Боснії і Герцеговині. Після обрання Воїслава Коштуніци президентом у вересні 2000 р., Союзну Республіку Югославію прийняли до ОБСЄ 10 листопада 2000 р. як 55-ту країну-члена
- БДІПЛ в Україні // OSCE. Перевірено 2016-08-19.
- OSCE Office for Democratic Institutions and Human Rights (англ.) // OSCE. Перевірено 2016-08-19
- Who we are (англ.) // OSCE. Перевірено 2016-08-19.
- [Matteo Mecacci https://www.osce.org/node/475457]. ОБСЄ (англійською) . Процитовано 16 січня 2023.
{{}}
: Перевірте схему|url=
() - Проект резолюції про зміцнення взаємодії ОБСЄ з правозахисниками та національними правозахисними установами[недоступне посилання з липня 2019]
- Загальний комітет прийняв резолюцію про зміцнення взаємодії ОБСЄ з правозахисниками
- . Архів оригіналу за 11 грудня 2013. Процитовано 31.12.2012.
- Цьогоріч Україна вперше в історії головуватиме в ОБСЄ. unian.ua (укр.).
- . Архів оригіналу за 29 листопада 2014. Процитовано 26.11.2014.
- . Архів оригіналу за 10 липня 2015. Процитовано 20.07.2015.
- Resolution on the Continuation of Clear, Gross and Uncorrected Violations of OSCE Commitments and International Norms by the Russian Federation [ 19 вересня 2021 у Wayback Machine.] // OSCE Parliamentary Assembly (англ.)
- Європарламент визнав Росію державою-спонсором тероризму. Що це значить. BBC News Україна (укр.). Процитовано 22 лютого 2023.
- Neutral Austria under pressure to get tougher on Russia. AP NEWS (англ.). 12 лютого 2023. Процитовано 25 лютого 2023.
- Австрійські діячі культури розкритикували участь російської «делегації ганьби» у сесії ПА ОБСЄ. ПолiтДумка (укр.). 17 лютого 2023. Процитовано 25 лютого 2023.
- . ua.112.ua. 112 Україна. 9.11.2017. Архів оригіналу за 12 листопада 2017. Процитовано 12.11.2017.
- Торонто, Телебачення (10 листопада 2023). ФСБ В ОБСЄ: OSINT-команда Телебачення Торонто викрила російського агента Олега Козлова. Текстобачення Торонто. Процитовано 25 травня 2024.
Джерела й література
- А. Ю. Мартинов. Нарада з безпеки і співробітництва в Європі // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2010. — Т. 7 : Мл — О. — С. 170. — .
- А. Ю. Мартинов. Організація з безпеки і співробітництва в Європі // там само, с.607
- І. О. Мінгазутдінов. Будапештський саміт НБСЄ 1994 // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т./Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К: Знання України, 2004 — Т.1 — 760с.
Література
- В. І. Гуменюк. Організація з безпеки та співробітництва в Європі // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т./Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К.:Знання України, 2004 — Т.2 — 812с.
- В. Матвієнко. Організація з безпеки та співробітництва в Європі // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.: Парламентське видавництво, 2011. — с.516
- Конвенція з примирення та арбітражу в рамках НБСЄ 1992 // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2001. — Т. 3 : К — М. — 792 с. — .
- Нарада з безпеки та співробітництва в Європі // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2002. — Т. 4 : Н — П. — 720 с. — .
- Організація з безпеки і співробітництва в Європі // Юридична енциклопедія
Посилання
- Офіційний сайт ОБСЄ
- Координатор проєктів ОБСЄ в Україні. Офіційний сайт
- Організація з безпеки та співробітництва в Європі на сайті Верховної Ради України[недоступне посилання з липня 2019]
- Участь Постійної делегації Верховної Ради України у Парламентській асамблеї Організації з безпеки та співробітництва в Європі (1995—2007)[недоступне посилання з липня 2019]
- Олександр Павлюк: «Для України головування в ОБСЄ може стати кроком в напрямку європейської інтеграції» — Український журнал — 3/2011
- «Про переваги та недоліки ОБСЄ»: Інтерв'ю з директором програм із міжнародної безпеки Женевського центру політики безпеки Палом ДУНАЄМ // Газета «День», № 224, 06.12.2013
Це незавершена стаття про міжнародну організацію. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
V inshomu movnomu rozdili ye povnisha stattya Organization for Security and Co operation in Europe angl Vi mozhete dopomogti rozshirivshi potochnu stattyu za dopomogoyu perekladu z anglijskoyi Divitis avtoperekladenu versiyu statti z movi anglijska Perekladach povinen rozumiti sho vidpovidalnist za kincevij vmist statti u Vikipediyi nese same avtor redaguvan Onlajn pereklad nadayetsya lishe yak korisnij instrument pereglyadu vmistu zrozumiloyu movoyu Ne vikoristovujte nevichitanij i nevidkorigovanij mashinnij pereklad u stattyah ukrayinskoyi Vikipediyi Mashinnij pereklad Google ye korisnoyu vidpravnoyu tochkoyu dlya perekladu ale perekladacham neobhidno vipravlyati pomilki ta pidtverdzhuvati tochnist perekladu a ne prosto skopiyuvati mashinnij pereklad do ukrayinskoyi Vikipediyi Ne perekladajte tekst yakij vidayetsya nedostovirnim abo neyakisnim Yaksho mozhlivo perevirte tekst za posilannyami podanimi v inshomovnij statti Dokladni rekomendaciyi div Vikipediya Pereklad Organizaciya z bezpeki i spivrobitnictva v Yevropi OBSYe OSCE angl Organization for Security and Co operation in Europe fr Organisation pour la securite et la cooperation en Europe do 1995 roku mala nazvu Narada z bezpeki i spivrobitnictva v Yevropi NBSYe CSCE angl Conference for Security and Cooperation in Europe fr Conference sur la securite et la cooperation en Europe najbilsha u sviti regionalna mizhuryadova organizaciya z pitan bezpeki Maye status sposterigacha v OON Ob yednuye 57 krayin uchasnic z Yevropi Aziyi ta Pivnichnoyi Ameriki Organizaciya z bezpeki i spivrobitnictva v Yevropiangl Organization for Security and Co operation in EuropepraporAbreviatura OBSYeTip mizhuryadova organizaciyaZasnovano lipen 1973 yak Konferenciya z bezpeki ta spivrobitnictva 30 lipnya 1 serpnya 1975 Gelsinski ugodi 21 listopada 1990 Parizka hartiya 1 sichnya 1995 Perejmenovano na OBSYe Krayina AvstriyaShtab kvartira Viden AvstriyaChlenstvo 57 krayin uchasnic 11 partneriv zi spivpraciOficijni movi rosijska francuzka nimecka anglijska italijska ispanskaPoperednik Gelsinski ugodiGeneralnij sekretar Gelga ShmidGolova Buyar OsmaniGolova Byuro demokratichnih institutiv i prav lyudini en Predstavnik OBSYe z pitan svobodi ZMI fr Visokij komisioner OBSYe u spravah nacionalnih menshin Kajrat AbdrahmanovVebsajt osce orgNagorodi d 2015 2015 d Organizaciya z bezpeki i spivrobitnictva v Yevropi u VikishovishiIstoriya stvorennya ta zasadi diyalnostiNarada z bezpeki j spivrobitnictva v Yevropi sho prohodila z 3 lipnya 1973 r do 1 serpnya 1975 r za uchastyu 33 h derzhav Yevropi SShA i Kanadi zavershilasya pidpisannyam glavami derzhav i uryadiv v Gelsinki Zavershalnogo aktu yakij stav dovgostrokovoyu programoyu dij z budivnictva yedinoyi mirnoyi demokratichnoyi j uspishnoyi Yevropi Naradu bulo zapochatkovano yak politichnij konsultativnij organ do yakogo vvijshli krayini Yevropi Centralnoyi Aziyi i Pivnichnoyi Ameriki 1 sichnya 1995 r zgidno z rishennyam Budapeshtskogo samitu Narada z bezpeki j spivrobitnictva v Yevropi zminila svoyu nazvu na Organizaciyu z bezpeki ta spivrobitnictva v Yevropi OBSYe i nabula statusu mizhnarodnoyi organizaciyi Uprodovzh rozvitku rozpochatogo 1972 roku procesu NBSYe 1975 roku bulo ukladeno Gelsinskij Zavershalnij akt Cej dokument ohoplyuye shiroke kolo standartiv mizhnarodnoyi povedinki ta zobov yazan sho regulyuyut vidnosini mizh derzhavami uchasnicyami zahodiv zmicnennya doviri mizh nimi osoblivo v politichno vijskovij sferi povagi do prav lyudini j osnovnih svobod a takozh spivpraci v ekonomichnij kulturnij tehnichnij i naukovij galuzyah Znamennoyu vihoyu v rozvitku procesu NBSYe stav Stokgolmskij dokument 1986 r pro zahodi zmicnennya doviri j bezpeki polozhennya yakogo buli dopovneni j rozvinuti v dokumentah uhvalenih u Vidni v 1990 i 1992 rokah Na Gelsinskij zustrichi v lipni 1992 roku krayini uchasnici uhvalili rishennya zasnuvati u Vidni Forum NBSYe z pitan spivpraci v galuzi bezpeki FSC pid egidoyu yakogo nini vidbuvayetsya dialog z pitan bezpeki j peregovori shodo kontrolyu nad ozbroyennyami rozzbroyennya ta zmicnennya doviri j bezpeki Vprodovzh dvoh nastupnih rokiv u mezhah cogo organu yakij bulo vvedeno v diyu 22 veresnya 1992 roku trivali peremovini shodo paketa dokumentiv za mandatom uzgodzhenim u Gelsinki pid nazvoyu Programa terminovih zahodiv z pitan kontrolyu nad ozbroyennyami rozzbroyennya i zahodiv shodo zmicnennya doviri bezpeki ta spivrobitnictva j zapobigannya konfliktam U richishi Programi terminovih dij she dvi skladovi buli uzgodzheni v grudni 1994 roku naperedodni samitu NBSYe v Budapeshti nova redakciya Videnskogo dokumenta Videnskij dokument 94 sho ob yednala kolishni Stokgolmskij ta Videnskij dokumenti j obijmala takozh teksti dokumentiv pro Planuvannya oboroni ta Kontakti j spivpracyu u vijskovij galuzi uzgodzheni 1993 roku a takozh dokument pro globalnij obmin vijskovoyu informaciyeyu Pidsumkovij dokument samitu yakij uvibrav u sebe novi Kerivni principi neposhirennya stav vazhlivim krokom v uzgodzhenni Kodeksu povedinki z politichno vijskovih aspektiv bezpeki kudi bulo dolucheno novi suttyevi zobov yazannya shodo demokratichnogo kontrolyu nad zbrojnimi silami ta yihnogo vikoristannya U richishi kontrolyu nad zvichajnimi ozbroyennyami pid chas vidkrittya samitu NBSYe v Parizhi 19 listopada 1990 roku 22 krayini NATO i todishnoyi Organizaciyi Varshavskogo dogovoru pidpisali dalekosyazhnij Dogovir pro zvichajni zbrojni sili v Yevropi ZZSYe yakij obmezhuye cyu kategoriyu sil v Yevropi vid Atlantichnogo okeanu do Uralskih gir Dogovir nabuv chinnosti 9 listopada 1992 roku 10 lipnya 1992 roku v ramkah Gelsinskogo samitu NBSYe bulo pidpisano Zavershalnij akt Dogovoru ZZSYe 1 A yakim vvodilis obmezhennya shodo chiselnosti zvichajnih zbrojnih sil i zaprovadzhuvalis dodatkovi stabilizacijni zahodi Na pochatku 2000 h rr do OBSYe vhodili Avstriya Albaniya Azerbajdzhan Andorra Belgiya Bilorus Bolgariya Bosniya i Gercegovina Vatikan Velika Britaniya Virmeniya Greciya Gruziya Daniya Estoniya Irlandiya Ispaniya Italiya Kazahstan Kanada Kipr Kirgizstan Latviya Lihtenshtejn Litva Lyuksemburg Malta Moldova Monako Niderlandi Nimechchina Norvegiya Polsha Portugaliya Rosiya Rumuniya San Marino Slovachchina Sloveniya Spolucheni Shtati Ameriki Tadzhikistan Pivnichna Makedoniya Turkmenistan Turechchina Ugorshina Uzbekistan Ukrayina Finlyandiya Franciya Horvatiya Chehiya Chornogoriya Shvejcariya Shveciya Yugoslaviya Odnim iz centralnih institutiv OBSYe sho vidigraye vazhlivu rol u virishenni zavdan vsiyeyi Organizaciyi ye utvorena u kvitni 1991 roku Parlamentska asambleya parlamentskij vimir Naradi z bezpeki j spivrobitnictva v Yevropi Na toj chas do skladu Asambleyi uvijshov vishij zakonodavchij organ SRSR Golovnim forumom dlya postijnih politichnih konsultacij ye Rada ministriv zakordonnih sprav krayin uchasnic NBSYe zasnovana Parizkoyu hartiyeyu dlya novoyi Yevropi uhvalenoyu 21 listopada 1990 roku glavami derzhav i uryadiv todishnih 34 krayin uchasnic u mezhah zustrichej u NBSYe Vidpovidno do Hartiyi takozh bulo stvoreno Komitet starshih posadovciv vidpovidalnij za rozglyad potochnih pitan pidgotovku zasidan Radi j vikonannya uhvalenih neyu rishen i tri postijni organi NBSYe Sekretariat u Prazi yakij zgodom uvijshov do zagalnogo Sekretariatu u Vidni Centr zapobigannya konfliktam u Vidni ta Byuro vilnih viboriv Varshava zgodom perejmenovane na Byuro demokratichnih institutiv i prav lyudini BDIPL 19 chervnya 1991 roku v Berlini vidbulosya pershe zasidannya Radi ministriv zakordonnih sprav Rada zatverdila mehanizm konsultacij i spivpraci z nadzvichajnih situacij v mezhah diyalnosti NBSYe 9 lipnya 1992 roku na zavershalnomu zasidanni v Gelsinki glavi derzhav i uryadiv krayin uchasnic NBSYe uhvalili Deklaraciyu Gelsinskogo samitu Problemi dobi zmin Deklaraciya vidbivala dosyagnutu domovlenist shodo podalshogo zmicnennya institutiv NBSYe zaprovadzhennya posadi Verhovnogo komisara u spravah nacionalnih menshin stvorennya strukturi rannogo poperedzhennya zapobigannya konfliktam i vregulyuvannya krizovih situacij organizaciyi oznajomlyuvalnih vizitiv i misij dopovidachiv 14 grudnya 1992 roku na zasidanni Radi ministriv zakordonnih sprav u Stokgolmi bulo uhvaleno Konvenciyu pro primirennya j arbitrazh v ramkah NBSYe ta virisheno zasnuvati posadu Generalnogo sekretarya 1 grudnya 1993 roku Rada ministriv zakordonnih sprav na svoyemu zasidanni v Rimi shvalila ci organizacijni zmini v tomu chisli zasnuvannya u Vidni dvoh novih struktur Postijnogo komitetu sho stav pershim postijnim organom NBSYe dlya provedennya politichnih konsultacij i uhvalennya rishen ta yedinogo zagalnogo Sekretariatu Perejmenuvannya NBSYe v Organizaciyu z bezpeki j spivrobitnictva v Yevropi vidbulosya 1994 roku na samiti v Budapeshti Tut takozh bulo uhvalene rishennya pro zaminu Komitetu starshih posadovciv Vishoyu radoyu yaka sklikatimetsya shonajmenshe dvichi na rik a takozh pered zasidannyami Radi ministriv ta zbiratimetsya yak Ekonomichnij forum pro stvorennya Postijnoyi radi zamist Postijnogo komitetu yaka pracyuvatime u Vidni yak organ provedennya regulyarnih politichnih konsultacij i uhvalennya rishen pro rozglyad vikonannya usih zobov yazan NBSYe na zasidannyah yaki mayut vidbuvatisya u Vidni naperedodni kozhnogo samitu Na Stambulskomu samiti OBSYe v listopadi 1999 roku zaradi posilennya procesu politichnih konsultacij v mezhah OBSYe bulo stvoreno Pidgotovchij komitet pid egidoyu Postijnoyi radi OBSYe ta Operativnij centr sho planuye i zabezpechuye provedennya konkretnih operacij OBSYe Vidpovidno do Deklaraciyi Gelsinskogo samitu 1992 roku OBSYe rozrobila cilu nizku mehanizmiv vidryadzhennya oficijnih misij ta osobistih predstavnikiv Golovi OBSYe dlya vstanovlennya faktiv podannya dopovidej zdijsnennya monitoringu j poserednickih funkcij zgidno zi svoyimi povnovazhennyami shodo vregulyuvannya krizovih situacij i zapobigannya konfliktam Za ostanni roki OBSYe vzhivala takih zahodiv stosovno Kosova Sandzhaka Voyevodini Pivnichnoyi Makedoniyi Gruziyi Estoniyi Tadzhikistanu Moldovi Latviyi Nagirnogo Karabahu i Chechni Pochinayuchi z veresnya 1992 roku NBSYe zdijsnyuvala v Albaniyi Bolgariyi Horvatiyi Pivnichnij Makedoniyi Ugorshini j Rumuniyi misiyi poklikani spriyati perevirci dotrimannya rezhimu sankcij SAMs uvedenih OON shodo Soyuznoyi Respubliki Yugoslaviya Serbiya ta Chornogoriya BDIPLByuro demokratichnih institutiv ta prav lyudini Varshava Syudi perenapravlyayetsya zapit Byuro demokratichnih institutiv ta prav lyudini Na cyu temu potribna okrema stattya Byuro demokratichnih institutiv i prav lyudini BDIPL OBSYe angl Office for Democratic Institutions and Human Rights ODIHR vazhliva regionalna instituciya sho zajmayetsya pravami lyudini Bazuyetsya u Varshavi Polsha Provodit svoyu diyalnist v Yevropi na Kavkazi v Centralnij Aziyi ta Pivnichnij Americi Prosuvaye demokratichni vibori povagu do prav lyudini tolerantnist ta nediskriminaciyu Direktor iz grudnya 2020 r en Italiya Ukrayina i OBSYeYuvilejna moneta Ukrayini prisvyachena provedennyu v Kiyevi 5 9 lipnya 2007 roku zasidannya XVI shorichnoyi sesiyi Parlamentskoyi asambleyi OBSYe Pislya rozpadu Radyanskogo Soyuzu Verhovna Rada Ukrayini za pravonastupnictvom z 30 sichnya 1992 roku stala povnopravnim chlenom Parlamentskij asambleyi Naradi z bezpeki i spivrobitnictva v Yevropi Z togo chasu Ukrayina bere uchast u roboti vsih kolektivnih kerivnih organiv Organizaciyi samiti derzhav uchasnic OBSYe zasidannya Radi ministriv i Postijnoyi radi OBSYe viroblenni j uhvalenni nimi rishen z riznih pitan yiyi diyalnosti Zgidno z Pravilami proceduri PA OBSYe Ukrayini v Asambleyi nadano visim misc Poryadok utvorennya Postijnoyi delegaciyi Verhovnoyi Radi Ukrayini u PA OBSYe viznachayetsya Polozhennyam Pro Postijnu delegaciyu Verhovnoyi Radi Ukrayini v Parlamentskij asambleyi Organizaciyi z bezpeki i spivrobitnictva v Yevropi Sklad Postijnoyi delegaciyi obirayetsya na pidstavi kvot deputatskih frakcij ta zatverdzhuyetsya Rozporyadzhennyam Golovi Verhovnoyi Radi Ukrayini Ukrayina takozh spivpracyuye z institutami Organizaciyi nasampered z VKNM Byuro z demokratichnih institutiv i prav lyudini BDIPL ta Predstavnikom OBSYe z pitan svobodi zasobiv masovoyi informaciyi Vodnochas vazhlivim napryamkom spilnoyi diyalnosti stalo spivrobitnictvo z Misiyeyu OBSYe v Ukrayini a zgodom z v nashij derzhavi U centri uvagi VKNM perebuvaye pitannya nadannya dopomogi Ukrayini u spravi oblashtuvannya krimskih tatar i predstavnikiv inshih kolis deportovanih narodiv sho povertayutsya na svoyu istorichnu batkivshinu A takozh ye vivchennya situaciyi shodo stanovisha rosijskoyi menshini v Ukrayini ta vidpovidno ukrayinskoyi v Rosijskij Federaciyi BDIPL vidpovidno do svogo mandatu organizovuye robotu sposterezhnih misij za prezidentskimi j parlamentskimi viborami v krayinah uchasnicyah OBSYe zokrema j v Ukrayini a takozh vprovadzhuye riznogo rodu proyekti spryamovani na rozvitok i zmicnennya yiyi demokratichnih institutiv Zokrema v Ukrayini v mezhah takih proyektiv nadavalas riznogo rodu dopomoga u spravi organizaciyi roboti Ofisu Ombudsmena reformuvannya administrativnoyi strukturi Konstitucijnogo sudu Ukrayini udoskonalennya viborchogo zakonodavstva stvorennya Nacionalnoyi radi iz zapobigannya torgivli zhinkami tosho BDIPL spilno z institutom Koordinatora proyektiv OBSYe v Ukrayini brali uchast zokrema u vtilenni proyektu Usestoronnij oglyad zakonodavstva Ukrayini v galuzi prav lyudini Za iniciativoyu Uryadu Ukrayini v serpni 1994 roku bula zasnovana Misiya OBSYe v Ukrayini Svoyu diyalnist Misiya OBSYe v Ukrayini rozpochala 24 listopada 1994 roku Osnovnu uvagu Misiyi bulo zoseredzheno na pitannyah pidtrimki suverenitetu teritorialnoyi cilisnosti j neporushnosti kordoniv Ukrayini vidpovidno do osnovopolozhnih principiv OBSYe Aktivno pracyuyuchi na comu napryami Misiya zrobila pozitivnij vnesok u spravu stabilizaciyi situaciyi v Avtonomnij Respublici Krim 30 kvitnya 1999 r Misiya OBSYe v Ukrayini zavershila svoyu robotu u zv yazku z vikonannyam svogo mandatu sho stalo pershim v istoriyi Organizaciyi vipadkom koli Misiya OBSYe pripinila svoye isnuvannya same zavdyaki uspishnomu vikonannyu pokladenih na neyi zavdan Za pidsumkami dvo ta bagatostoronnih peregovoriv stosovno novih form spivrobitnictva nashoyi derzhavi z institutami Organizaciyi bulo uhvaleno rishennya shodo zasnuvannya posadi Koordinatora proyektiv OBSYe v Ukrayini Koordinator proyektiv OBSYe v Ukrayini rozpochav svoyu robotu vidpovidno do rishennya Postijnoyi Radi OBSYe 295 vid 1 chervnya 1999 roku i Memorandumu pro vzayemorozuminnya mizh OBSYe j Uryadom Ukrayini shodo stvorennya novoyi formi spivrobitnictva pidpisanogo 13 lipnya 1999 roku j ratifikovanogo Verhovnoyu Radoyu Ukrayini 10 lyutogo 2000 roku Zavdannya Koordinatora i jogo ofisu polyagaye v pidgotovci j vprovadzhennya v Ukrayini riznogo rodu proyektiv vidpovidno do kompetenciyi OBSYe ta zabezpechennya yihnogo finansuvannya shlyahom vidilennya cilovih koshtiv mizhnarodnimi organizaciyami yak derzhavnimi tak i nederzhavnimi chi inshimi derzhavami uchasnicyami OBSYe Nalezhna uvaga v spivrobitnictvi Ukrayini z OBSYe pridilyayetsya takozh spriyannyu v prosuvanni kandidatur vid Ukrayini dlya roboti v polovih pidrozdilah OBSYe Predstavniki Ukrayini brali uchast u misiyah OBSYe v Gruziyi Bosniyi i Gercegovini Horvatiyi Kosovo grupi pomichnikiv Osobistogo predstavnika Chinnogo Golovi OBSYe v Nagirnomu Karabasi Misiyi OBSYe v Tadzhikistani j centri OBSYe v Bishkeku tosho 5 9 lipnya 2007 v Kiyevi vidbulasya Shistnadcyata shorichna sesiya PA OBSYe v yakij vzyali uchast blizko 700 yevropejskih parlamentariyiv z 51 krayini Na Sesiyi zokrema rozglyadalis pitannya zmicnennya vzayemodiyi OBSYe z pravozahisnikami j nacionalnimi pravozahisnimi ustanovami ta bulo shvaleno pidsumkovu Kiyivsku deklaraciyu Golovuvannya Ukrayini v OBSYe v 2013 Z 1 sichnya 2013 roku Ukrayina vpershe golovuvala v OBSYe Golovuvannya v OBSYe trivalo odin rik a golovoyu buv Ministr zakordonnih sprav Ukrayini Leonid Kozhara Dopomagali Ukrayini Irlandiya yaka ocholyuvala OBSYe u 2012 roci a takozh nastupna kerivna krayina v organizaciyi 2014 roku Shvejcariya Sered osnovnih prioritetiv golovuvannya Ukrayini v OBSYe 2013 roku bulo vregulyuvannya trivalih konfliktiv zmicnennya zahodiv doviri j bezpeki na prostori OBSYe vikoristannya mozhlivostej Organizaciyi v rozvitku energetichnoyi bezpeki spriyannya ekonomichnomu zrostannyu zokrema rozbudovi novih torgovelnih i Ukrayina mala namir zaprovaditi peremovini v mezhah OBSYe shodo novih zasad stosovno majbutnogo rezhimu kontrolyu nad zvichajnimi zbrojnimi silami v Yevropi pridilyati uvagu ob yednannyu zusil OBSYe v borotbi z terorizmom torgivleyu lyudmi j obigom narkotichnih zasobiv kiberzlochinnistyu organizovanoyu transkordonnoyu zlochinnistyu pridilyati uvagu pitannyam zahistu osnovopolozhnih prav i svobod lyudini na prostori OBSYe pridilyati uvagu zaluchennyu gromadyanskogo suspilstva dlya dosyagnennya namichenogo Organizaciyeyu Rosijsko Ukrayinska vijna Dokladnishe Specialna monitoringova misiya OBSYe v Ukrayini Odrazu pislya rozv yazannya 2014 roku Rosijskoyu Federaciyeyu vijni proti Ukrayini kotra pochalasya z aneksiyi RF ukrayinskogo Krimu OBSYe na prohannya Ukrayini sporyadila monitoringovu misiyu na Donbas 1 lipnya 2014 v Baku XXIII shorichna Parlamentska asambleya OBSYe absolyutnoyu bilshistyu golosiv uhvalila rezolyuciyu sho zasudzhuye Rosiyu za aneksiyu Krimu i spriyannya rozvitku zbrojnogo konfliktu v Ukrayini 8 lipnya 2015 v Gelsinki XXIV shorichna Parlamentska asambleya OBSYe shvalila rezolyuciyu Ochevidni grubi i nevipravleni porushennya RF zobov yazan u mezhah OBSYe i mizhnarodnih norm u yakij viznala diyi Rosijskoyi Federaciyi aktom vijskovoyi agresiyi proti Ukrayini 22 ga zimova sesiya PA OBSYe 2023 roku vidbudetsya 23 24 lyutogo u Vidni bez uchasti Ukrayini na znak protestu proti dopushennya rosijskoyi delegaciyi derzhavi sponsora terorizmu do uchasti v zasidannyah Diyachi kulturi Avstriyi ta inshi delegati rozkritikuvali mozhlivu prisutnist rosijskoyi delegaciyi ganbi na sesiyi PA OBSYe pro ce jdetsya v spilnomu listi chislennih diyachiv kulturi vid 17 lyutogo na adresu federalnogo uryadu Avstriyi Viden yak misceperebuvannya shtab kvartiri OBSYe ne povinen dozvoliti sobi stati centrom dlya interpretaciyi Rosiyeyu yiyi vijni proti Ukrayini Bude velikoyu moralnoyu i politichnoyu shkodoyu yaksho zustrich OBSYe bude vikoristana yak vorota dlya podalshogo poshirennya rosijskoyi vijskovoyi propagandi z Avstriyi jdetsya v listi Chlenkinya delegaciyi Ukrayini narodna deputatka pani Kravchuk nagolosila 19 lyutogo v yedinomu marafoni na telebachenni Mi ne budemo brati uchasti v oficijnih zahodah Parlamentskoyi asambleyi v zhodnih Ale mi yidemo do Vidnya dlya peremovin z nashimi partnerami stosovno togo sho robiti yak vivesti z ciyeyi krizi OBSYe i prinajmni Parlamentsku asambleyu OBSYe Na dumku okremih ukrayinskih posadovciv zokrema todishnogo ochilnika luganskoyi VCA de vidbuvalisya bojovi diyi u 2014 15 rokah Gennadiya Moskalya ce OBSYe znachnoyu miroyu parazitarne utvorennya vid yakogo nemaye zhodnoyi koristi Ya bachiv robotu OBSYe i chesno govoryu sho vid nih yak vid mineralnoyi vodi ni koristi ni shkodi nema Sered nih duzhe bagato prihilnikiv Rosiyi Ce takij zmishanij organ yakij imituye sho vin duzhe potribnij Yim platyat garni groshi yih strahuyut na vipadok smerti abo neshasnogo vipadku Ya okrim yak u restoranah pivbarah za charkoyu gorilki abo viski majzhe na peredovij yih ne bachiv 10 listopada 2023 roku OSINT komanda ukrayinskoyi programi Telebachennya Toronto opublikuvala vlasne rozsliduvannya diyalnosti rosijskogo agenta FSB Olega Kozlova spryamovanoyi na pidrivnu diyalnist proti Ukrayini okupaciyu ta vstanovlennya kontrolyu nad okupovanimi teritoriyami Ukrayini Zokrema bulo z yasovano sho vin neodnorazovo buv sposterigachem vid OBSYe u tomu chisli pid chas parlamentskih viboriv v Ukrayini v 2014 roci Okrim cogo komanda z yasuvala sho OBSYe faktichno ne vikoristovuvala mehanizmi perevirki lyudej i ne mala roli u virishenni pitannya pro nedopushennya osib yaki vislovili bazhannya buti sposterigachami vid OBSYe lishayuchi cyu vidpovidalnist mizh krayinoyu sposterigacha OBSYe i mizh krayinoyu yaka provodit vibori takim chinom znyavshi z sebe vidpovidalnist GolovaGolovuvannya v OBSYe zdijsnyuyetsya derzhavoyu chlenom na kalendarnij osnovi pri comu ministr zakordonnih sprav ciyeyi derzhavi vikonuye funkciyi chinnogo golovi U tablici nizhche pokazani golovi z 1991 roku Rik Krayina Diyuchij Golova 1991 Nimechchina Gans Ditrih Gensher z chervnya 1992 Chehiya Yirzhi Dinstbir do 2 lipnya Jozef Moravchik z 3 lipnya 1993 Shveciya Margareta af Ugglas 1994 Italiya Benyamino Andreatta do 11 travnya Antonio Martino z 12 travnya 1995 Ugorshina Laslo Kovach 1996 Shveciya Flavio Kotti 1997 Daniya 1998 Polsha Bronislav Geremek 1999 Norvegiya Knut Vollebek 2000 Avstriya Volfgang Shyussel do 4 lyutogo Benita Ferrero Valdner z 5 lyutogo 2001 Rumuniya Mircha Dzhoane 2002 Portugaliya Zhajme Gama do 6 kvitnya z 7 kvitnya 2003 Niderlandi Yaap de Goop Sheffer do 4 grudnya Ben Bot z 4 grudnya 2004 Bolgariya Solomon Pasi 2005 Sloveniya Dimitrij Rupel 2006 Belgiya Karel de Gyuht 2007 Ispaniya Migel Anhel Moratinos 2008 Finlyandiya Ilkka Kanerva do 4 kvitnya Oleksandr Stubb z 5 kvitnya 2009 Greciya Dora Bakoyanni do 5 zhovtnya Jorgos Papandreu z 6 zhovtyan 2010 Kazahstan Kanat Saudabayev 2011 Litva Audronyus Azhubalis 2012 Irlandiya 2013 Ukrayina Leonid Kozhara 2014 Shvejcariya Didye Burkgalter 2015 Serbiya Ivicya Dachich 2016 Nimechchina Frank Valter Shtajnmayer 2017 Avstriya Sebastyan Kurc do 18 grudnya Karin Knajsl z 18 grudnya 2018 Italiya Andzhelino Alfano do 1 chervnya Enco Moavero Milanezi z 1 chervnya 2019 Slovachchina Miroslav Lajchak 2020 Albaniya Edi Rama 2021 Shveciya Ann Linde 2022 Polsha Zbignyev Rau 2023 Pivnichna Makedoniya Buyar Osmani 2024 Malta Yen Borg 2025 FinlyandiyaDiv takozhParlamentska asambleya Organizaciyi z bezpeki i spivrobitnictva v Yevropi Minska grupa Organizaciyi z bezpeki i spivrobitnictva v Yevropi Daniel BajyerPrimitkiUnited Nations OBSYe angl Procitovano 16 01 2023 Chlenstvo Yugoslaviyi v OBSYe bulo pripineno 8 lipnya 1992 r cherez harakter yiyi uchasti v konflikti v Bosniyi i Gercegovini Pislya obrannya Voyislava Koshtunici prezidentom u veresni 2000 r Soyuznu Respubliku Yugoslaviyu prijnyali do OBSYe 10 listopada 2000 r yak 55 tu krayinu chlena BDIPL v Ukrayini OSCE Perevireno 2016 08 19 OSCE Office for Democratic Institutions and Human Rights angl OSCE Perevireno 2016 08 19 Who we are angl OSCE Perevireno 2016 08 19 Matteo Mecacci https www osce org node 475457 OBSYe anglijskoyu Procitovano 16 sichnya 2023 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Perevirte shemu url dovidka Proekt rezolyuciyi pro zmicnennya vzayemodiyi OBSYe z pravozahisnikami ta nacionalnimi pravozahisnimi ustanovami nedostupne posilannya z lipnya 2019 Zagalnij komitet prijnyav rezolyuciyu pro zmicnennya vzayemodiyi OBSYe z pravozahisnikami Arhiv originalu za 11 grudnya 2013 Procitovano 31 12 2012 Cogorich Ukrayina vpershe v istoriyi golovuvatime v OBSYe unian ua ukr Arhiv originalu za 29 listopada 2014 Procitovano 26 11 2014 Arhiv originalu za 10 lipnya 2015 Procitovano 20 07 2015 Resolution on the Continuation of Clear Gross and Uncorrected Violations of OSCE Commitments and International Norms by the Russian Federation 19 veresnya 2021 u Wayback Machine OSCE Parliamentary Assembly angl Yevroparlament viznav Rosiyu derzhavoyu sponsorom terorizmu Sho ce znachit BBC News Ukrayina ukr Procitovano 22 lyutogo 2023 Neutral Austria under pressure to get tougher on Russia AP NEWS angl 12 lyutogo 2023 Procitovano 25 lyutogo 2023 Avstrijski diyachi kulturi rozkritikuvali uchast rosijskoyi delegaciyi ganbi u sesiyi PA OBSYe PolitDumka ukr 17 lyutogo 2023 Procitovano 25 lyutogo 2023 ua 112 ua 112 Ukrayina 9 11 2017 Arhiv originalu za 12 listopada 2017 Procitovano 12 11 2017 Toronto Telebachennya 10 listopada 2023 FSB V OBSYe OSINT komanda Telebachennya Toronto vikrila rosijskogo agenta Olega Kozlova Tekstobachennya Toronto Procitovano 25 travnya 2024 Dzherela j literaturaA Yu Mar ti nov Narada z bezpeki i spivrobitnictva v Yevropi Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2010 T 7 Ml O S 170 ISBN 978 966 00 1061 1 A Yu Martinov Organizaciya z bezpeki i spivrobitnictva v Yevropi tam samo s 607 I O Mingazutdinov Budapeshtskij samit NBSYe 1994 Ukrayinska diplomatichna enciklopediya U 2 h t Redkol L V Guberskij golova ta in K Znannya Ukrayini 2004 T 1 760s ISBN 966 316 039 X Literatura V I Gumenyuk Organizaciya z bezpeki ta spivrobitnictva v Yevropi Ukrayinska diplomatichna enciklopediya U 2 h t Redkol L V Guberskij golova ta in K Znannya Ukrayini 2004 T 2 812s ISBN 966 316 045 4 V Matviyenko Organizaciya z bezpeki ta spivrobitnictva v Yevropi Politichna enciklopediya Redkol Yu Levenec golova Yu Shapoval zast golovi ta in K Parlamentske vidavnictvo 2011 s 516 ISBN 978 966 611 818 2 Konvenciya z primirennya ta arbitrazhu v ramkah NBSYe 1992 Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2001 T 3 K M 792 s ISBN 966 7492 03 6 Narada z bezpeki ta spivrobitnictva v Yevropi Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2002 T 4 N P 720 s ISBN 966 7492 04 4 Organizaciya z bezpeki i spivrobitnictva v Yevropi Yuridichna enciklopediyaPosilannyaOficijnij sajt OBSYe Koordinator proyektiv OBSYe v Ukrayini Oficijnij sajt Organizaciya z bezpeki ta spivrobitnictva v Yevropi na sajti Verhovnoyi Radi Ukrayini nedostupne posilannya z lipnya 2019 Uchast Postijnoyi delegaciyi Verhovnoyi Radi Ukrayini u Parlamentskij asambleyi Organizaciyi z bezpeki ta spivrobitnictva v Yevropi 1995 2007 nedostupne posilannya z lipnya 2019 Oleksandr Pavlyuk Dlya Ukrayini golovuvannya v OBSYe mozhe stati krokom v napryamku yevropejskoyi integraciyi Ukrayinskij zhurnal 3 2011 Pro perevagi ta nedoliki OBSYe Interv yu z direktorom program iz mizhnarodnoyi bezpeki Zhenevskogo centru politiki bezpeki Palom DUNAYeM Gazeta Den 224 06 12 2013 Ce nezavershena stattya pro mizhnarodnu organizaciyu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi