В'юн звичайний (Misgurnus fossilis) — риба родини В'юнових (Cobitidae).
В'юн звичайний | |
---|---|
Біологічна класифікація | |
Царство: | Тварини (Animalia) |
Тип: | Хордові (Chordata) |
Клас: | Променепері (Actinopterygii) |
Ряд: | Коропоподібні (Cypriniformes) |
Родина: | В'юнові (Cobitidae) |
Рід: | В'юн (Misgurnus) |
Вид: | В'юн звичайний (M. fossilis) |
Біноміальна назва | |
Misgurnus fossilis (Linnaeus, 1758) |
Характеристика
Тіло подовжене, злегка стисле з боків, вкрите дрібною лускою. Голова невелика, витягнута вперед. Рот звернений донизу й оточений десятьма вусиками, з яких чотири знаходяться на верхній щелепі, два — в кутах рота й чотири — на нижній щелепі. Очі маленькі, розташовані біля самого чола, жовті. Плавці дрібненькі, хвостовий закруглений. Забарвлення залежить від умов проживання. Спина бура, з численними дрібними темними плямами, черевце жовтувате й також плямисте. Посередині тіла розташована широка темна смуга, а вище і нижче неї — по одній вужчій і короткій. Плавці коричневі, спинний і хвостовий — усіяні темними плямами.
Ареал
Поширення цієї риби досить обмежено. Зустрічається в прісних водоймах Європи та Азії. У Європі поширений на північ від Альп від річки Маас до Ладоги; у північному Причорномор'ї від Дунаю до Кубані; в басейнах Волги та Уралу. Як вид-вселенець відзначається у Британії, Скандинавії, Апеннінах, Іберії, Криму і басейнах Адріатики, Егейського та Білого морів, а також в басейні Рони (Франція).
Екологія
В'юн дуже невибагливий до умов існування й може бути там, де інші риби відсутні. Може дихати зябрами, поверхнею шкіри й за допомогою кишківника. При нестачі кисню підіймається до поверхні води, захоплює ротом повітря й пропускає його через кишківник, видаючи звук, що нагадує писк. При пересиханні водойми в'юн впадає в сплячку, завдяки чому потреба організму в кисні знижується. При висиханні водоймища він заривається в мул і повертається в воду лише після дощів. У зв'язку з цим в'юна можна зустріти в сильно замулених озерах, річках, заплавах, де він постійно перебуває біля дна або занурившись до мулу. У таких місцях він зустрічається зграйками. Велику частину дня в'юн виявляє незначну активність і лише з настанням сутінків і вночі виходить на пошуки їжі.
Нерест
Статевозрілим стає в віці трьох років. Самиці плодовиті. Наприклад, в особин з верхнього Дністра довжиною 17-24 см і масою 44-140 г налічувалося 11,6-38,7 тисячі ікринок. Нереститься в травні-червні. При температурі води близько 15 °C через 7-8 добу з'являються личинки, довжина яких не перевищує 5 мм. Зростає в'юн досить інтенсивно. Так, у верхньому Дністрі в перші три роки життя його річні прирости становлять понад 4 см, в трирічному віці риба досягає довжини в середньому понад 13 см. З настанням статевої зрілості темп зростання знижується, і довжина тіла п'ятирічних в'юнів становить 18-23 см.
Живлення
В'юн живиться дрібними молюсками, черв'яками, личинками комах та іншими придонними організмами. І сам часто є об'єктом живлення багатьох хижих риб — щуки, окуня, миня, у зв'язку з чим риболови-любителі часто використовують його для наживки.
Див. також
Посилання
- Misgurnus fossilis at FishBase [ 16 січня 2013 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
V yun zvichajnij Misgurnus fossilis riba rodini V yunovih Cobitidae V yun zvichajnij Ohoronnij status Najmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Promeneperi Actinopterygii Ryad Koropopodibni Cypriniformes Rodina V yunovi Cobitidae Rid V yun Misgurnus Vid V yun zvichajnij M fossilis Binomialna nazva Misgurnus fossilis Linnaeus 1758 HarakteristikaGolova v yuna Tilo podovzhene zlegka stisle z bokiv vkrite dribnoyu luskoyu Golova nevelika vityagnuta vpered Rot zvernenij donizu j otochenij desyatma vusikami z yakih chotiri znahodyatsya na verhnij shelepi dva v kutah rota j chotiri na nizhnij shelepi Ochi malenki roztashovani bilya samogo chola zhovti Plavci dribnenki hvostovij zakruglenij Zabarvlennya zalezhit vid umov prozhivannya Spina bura z chislennimi dribnimi temnimi plyamami cherevce zhovtuvate j takozh plyamiste Poseredini tila roztashovana shiroka temna smuga a vishe i nizhche neyi po odnij vuzhchij i korotkij Plavci korichnevi spinnij i hvostovij usiyani temnimi plyamami ArealPoshirennya ciyeyi ribi dosit obmezheno Zustrichayetsya v prisnih vodojmah Yevropi ta Aziyi U Yevropi poshirenij na pivnich vid Alp vid richki Maas do Ladogi u pivnichnomu Prichornomor yi vid Dunayu do Kubani v basejnah Volgi ta Uralu Yak vid vselenec vidznachayetsya u Britaniyi Skandinaviyi Apenninah Iberiyi Krimu i basejnah Adriatiki Egejskogo ta Bilogo moriv a takozh v basejni Roni Franciya EkologiyaVidlovlenij v yun V yun duzhe nevibaglivij do umov isnuvannya j mozhe buti tam de inshi ribi vidsutni Mozhe dihati zyabrami poverhneyu shkiri j za dopomogoyu kishkivnika Pri nestachi kisnyu pidijmayetsya do poverhni vodi zahoplyuye rotom povitrya j propuskaye jogo cherez kishkivnik vidayuchi zvuk sho nagaduye pisk Pri peresihanni vodojmi v yun vpadaye v splyachku zavdyaki chomu potreba organizmu v kisni znizhuyetsya Pri visihanni vodojmisha vin zarivayetsya v mul i povertayetsya v vodu lishe pislya doshiv U zv yazku z cim v yuna mozhna zustriti v silno zamulenih ozerah richkah zaplavah de vin postijno perebuvaye bilya dna abo zanurivshis do mulu U takih miscyah vin zustrichayetsya zgrajkami Veliku chastinu dnya v yun viyavlyaye neznachnu aktivnist i lishe z nastannyam sutinkiv i vnochi vihodit na poshuki yizhi NerestStatevozrilim staye v vici troh rokiv Samici plodoviti Napriklad v osobin z verhnogo Dnistra dovzhinoyu 17 24 sm i masoyu 44 140 g nalichuvalosya 11 6 38 7 tisyachi ikrinok Nerestitsya v travni chervni Pri temperaturi vodi blizko 15 C cherez 7 8 dobu z yavlyayutsya lichinki dovzhina yakih ne perevishuye 5 mm Zrostaye v yun dosit intensivno Tak u verhnomu Dnistri v pershi tri roki zhittya jogo richni prirosti stanovlyat ponad 4 sm v tririchnomu vici riba dosyagaye dovzhini v serednomu ponad 13 sm Z nastannyam statevoyi zrilosti temp zrostannya znizhuyetsya i dovzhina tila p yatirichnih v yuniv stanovit 18 23 sm ZhivlennyaV yun zhivitsya dribnimi molyuskami cherv yakami lichinkami komah ta inshimi pridonnimi organizmami I sam chasto ye ob yektom zhivlennya bagatoh hizhih rib shuki okunya minya u zv yazku z chim ribolovi lyubiteli chasto vikoristovuyut jogo dlya nazhivki Div takozhSpisok rib Dnipra Spisok rib Ukrayini V yunovi V yun znachennya PosilannyaMisgurnus fossilis at FishBase 16 sichnya 2013 u Wayback Machine