Mare clausum (юридичний термін латиною, що означає «закрите море») — термін, що використовується в міжнародному праві для позначення моря, океану чи іншої судноплавної водойми, що знаходиться під юрисдикцією держави, і є закритою або недоступною для інших держав. Mare clausum — виняток з mare liberum (лат. «Вільне море»), що означає море, відкрите для плавання суден усіх держав. У загальновизнаному принципі міжнародних вод океани, моря та води поза національною юрисдикцією відкриті для судноплавства для всіх і називаються «відкритим морем» або mare liberum. Португалія та Іспанія відстоювали політику Mare clausum в Добу великих географічних відкриттів. Незабаром це було оскаржено іншими європейськими державами.
Історія
Передумови
З 30 року до н.е до 117 року н. е. Римська імперія оточила Середземне море, контролюючи більшість його узбережжя. Відтоді римляни почали називати це море mare nostrum (лат. «Наше море»). У ті часи період між листопадом і березнем вважався найбільш небезпечним для судноплавства, тому він був оголошений «mare clausum» (закрите море), хоча заборони на судноплавство в цей період, ймовірно, ніколи не застосовувались. У класичному праві океан не був територіальним. Однак з часів Середньовіччя морські республіки, такі як Республіка Генуя та Республіка Венеція, заявляли про політику «Mare clausum» у Середземномор'ї. Також північні королівства та Англія вимагали оплати за прохід, монополії на риболовлю та блокували іноземні кораблі в своїх прибрежних водах.
Mare clausum в епоху великих географічних відкриттів
У Добу великих географічних відкриттів, між XV і XVII століттям, плавання, які до того були переважно прибережним, стали океанічними. Таким чином, основна увага була приділена далеким заморським маршрутам. Країни Піренейського півострова були піонерами цього процесу і домагались виключного права власності на виявлені та відкриті землі. Враховуючи кількість нових земель та приплив багатств, Португальське королівство та об'єднані королівства Кастилії та Арагону почали відкрито конкурувати між собою. Щоб уникнути воєнних дій, вони вдалися до секретності та дипломатії, що в підсумку призвело до підписання Алькасоваського договору в 1479 році та Тордесільяського договору в 1494 році.
Папство допомогло підсилити та легітимізувати ці вимоги, оскільки Папа Микола V буллою [en] в 1455 році заборонив іншим судам плавати в португальських морях без дозволу короля Португалії. Сам титул португальських королів проголошував цю претензію на моря: «Король Португалії та Алгарві, в Європі та за морем в Африці, Володар торгівлі, завоювань та судноплавства Аравії, Персії та Індії». З відкриттям морського шляху до Індії, а згодом і до Маніли, поняття «Mare clausum», яке застосовувалось в угодах, було реалізоване на практиці.
Європейські країни, такі як Франція, Голландія та Англія не визнали цієї політики, яка забороняла їм відкривати нові землі і торгувати, а також почали займатися приватирством та піратством на торговельних маршрутах та в колоніях Іспанії та Португалії.
У XVI-XVII століттях Іспанія вважала Тихий океан Mare clausum — морем, закритим для інших морських держав. Будучи єдиним відомим проходом в Тихий океан з Атлантики, Магелланова протока часом патрулювалась флотами, відправленими для запобігання входу в цей океан неіспанських кораблів. На західному кінці Тихого океану голландці загрожували Іспанським Філіппінам.
Mare clausum versus Mare liberum
У лютому 1603 року захоплення 1500-тонної португальської Санта-Катаріни голландською Ост-Індською компанією призвело до скандалу з публічним судовим засіданням та широкою кампанією з метою формування громадської (та міжнародної) думки. Представники Ост-Індської компанії залучили голандського юриста Гуго Гроція скласти проект полемічної доповіді на захист їх захоплення.
У 1609 році Гуго Гроцій намагався обґрунтувати свій захист захоплення з точки зору природних принципів справедливості; Гроцій сформулював новий принцип, згідно з яким море є міжнародною територією, і всі країни можуть вільно використовувати його для морської торгівлі. Одна глава його великого теоретичного трактату під назвою «De Jure Prædæ» потрапила до преси у вигляді популярної брошури «Mare Liberum» («Вільне море»). В ньій Гроцій, заявляючи про «вільне море», дав відповідне ідеологічне обґрунтування для голландців, які руйнували різні торгові монополії завдяки своїй грізній морський силі (і встановлювали власну монополію).
Реакція не забарилась. У 1625 році португальський священик Серафим де Фрейтас видав книгу «De Iusto Imperio Lusitanorum Asiatico» (Про справедливу португальську Азійську імперію), покроково розглядаючи аргументи голландців. Незважаючи на його аргументи, міжнародна ситуація вимагала припинення політики Маре клаузуму та свободи морів як важливої умови розвитку морської торгівлі.
Англія, яка жорстко конкурувала з голландцями за домінування у світовій торгівлі, виступила проти ідей Гроція і заявила про суверенітет над водами навколо Британських островів. У своїй роботі 1635 року Mare clausum Джон Селден закарбував цей термін, намагаючись довести, що море на практиці практично настільки ж придатне для привласнення, як і наземна територія. Оскільки контроверсійні тлумачення призводили до постійних суперечок, морські держави стали більш поміркованими в своїх вимогах і почали базувати свої претензії на морські ділянки тим, що вони є продовженням їх володінь на суходолі. Працездатну формулу знайшов Корнеліус Бінкершук у своїй книзі «De dominio maris», що побачила світ у 1702 році, в ній він обмежив морські володіння фактичною відстанню, на якій дальність берегових гармат могла б ефективно захистити морську ділянку. Це стало загальноприйнятим і переросло у відстань в три милі від морського узбережжя.
Див. також
Джерела
- Anand Prakash, "Origin and development of the law of the sea: history of international law revisited, " Brill, 1983,
- Tuck, Richard, Natural rights theories: their origin and development, Cambridge University Press, 1981,
- Ferreira, Ana Maria Pereira, O Essencial sobre Portugal e a Origem da Liberdade dos Mares, Lisboa, Imprensa Nacional Casa da Moeda, [sd] (Basics of Portugal and the Origin of Freedom of the Seas, in Portuguese).
- Merêa, Paulo, «Os Jurisconsultos Portugueses e a Doutrina do „Mare Clausum“», Revista de História, nº 49, Lisboa, 1924 («The Jurists and the Doctrine of the Portuguese» «Mare clausum», Journal of History, in Portuguese)
- Saldanha, António Vasconcelos de, «Mare Clausum» Dicionário de História dos Descobrimentos Portugueses, vol. II, pp. II, pp. 685–86 (Dictionary of the History of Discoveries, in Portuguese).
- van Ittersum, Martine Julia (2006). Hugo Grotius, Natural Rights Theories and the Rise of Dutch Power in the East Indies 1595—1615. Boston: Brill.
Примітки
- Robert McKenna, «The Dictionary of Nautical Literacy» [ 5 серпня 2020 у Wayback Machine.], p. 225 McGraw-Hill Professional, 2003,
- Gabriel Adeleye, Kofi Acquah-Dadzie, Thomas J. Sienkewicz, James T. McDonough, «World dictionary of foreign expressions: a resource for readers and writers» [ 6 серпня 2020 у Wayback Machine.], p. 240, Bolchazy-Carducci Publishers, 1999,
- The licensing of vessels by the Portuguese was initiated by Prince Henry the Navigator in 1443, after granted him the monopoly of navigation, war and trade in the lands south of . Later this law would be enforced by the Bulls (1452) and (1455), more buls and treaties followed, the most significant being the .
- Tellegen-Couperus, Olga (1993). Short History of Roman Law, p.32. Routledge. .
- Conrad Gempf, «The Book of Acts in Its Graeco-Roman Setting» [ 5 серпня 2020 у Wayback Machine.], p.23, Volume 2, Wm. B. Eerdmans Publishing, 1994,
- Lytle Schurz, William (1922), The Spanish Lake, The Hispanic American Historical Review, 5 (2): 181—94, doi:10.2307/2506024, JSTOR 2506024
- See Ittersum (2006), chapter 1.
- Freitas, Frei Serafim de, Do Justo Império Asiático dos Portugueses. Freitas, Frei Serafim de, Just Do the Portuguese Asian empire. De Iusto Imperio Lusitanorum Asiatico, 2 vols. (in Portuguese)
- António Costa Canas, «Mare Clausum», 2003, in Portuguese
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mare clausum yuridichnij termin latinoyu sho oznachaye zakrite more termin sho vikoristovuyetsya v mizhnarodnomu pravi dlya poznachennya morya okeanu chi inshoyi sudnoplavnoyi vodojmi sho znahoditsya pid yurisdikciyeyu derzhavi i ye zakritoyu abo nedostupnoyu dlya inshih derzhav Mare clausum vinyatok z mare liberum lat Vilne more sho oznachaye more vidkrite dlya plavannya suden usih derzhav U zagalnoviznanomu principi mizhnarodnih vod okeani morya ta vodi poza nacionalnoyu yurisdikciyeyu vidkriti dlya sudnoplavstva dlya vsih i nazivayutsya vidkritim morem abo mare liberum Portugaliya ta Ispaniya vidstoyuvali politiku Mare clausum v Dobu velikih geografichnih vidkrittiv Nezabarom ce bulo oskarzheno inshimi yevropejskimi derzhavami IstoriyaPeredumovi Z 30 roku do n e do 117 roku n e Rimska imperiya otochila Seredzemne more kontrolyuyuchi bilshist jogo uzberezhzhya Vidtodi rimlyani pochali nazivati ce more mare nostrum lat Nashe more U ti chasi period mizh listopadom i bereznem vvazhavsya najbilsh nebezpechnim dlya sudnoplavstva tomu vin buv ogoloshenij mare clausum zakrite more hocha zaboroni na sudnoplavstvo v cej period jmovirno nikoli ne zastosovuvalis U klasichnomu pravi okean ne buv teritorialnim Odnak z chasiv Serednovichchya morski respubliki taki yak Respublika Genuya ta Respublika Veneciya zayavlyali pro politiku Mare clausum u Seredzemnomor yi Takozh pivnichni korolivstva ta Angliya vimagali oplati za prohid monopoliyi na ribolovlyu ta blokuvali inozemni korabli v svoyih pribrezhnih vodah Mare clausum v epohu velikih geografichnih vidkrittiv U Dobu velikih geografichnih vidkrittiv mizh XV i XVII stolittyam plavannya yaki do togo buli perevazhno priberezhnim stali okeanichnimi Takim chinom osnovna uvaga bula pridilena dalekim zamorskim marshrutam Krayini Pirenejskogo pivostrova buli pionerami cogo procesu i domagalis viklyuchnogo prava vlasnosti na viyavleni ta vidkriti zemli Vrahovuyuchi kilkist novih zemel ta pripliv bagatstv Portugalske korolivstvo ta ob yednani korolivstva Kastiliyi ta Aragonu pochali vidkrito konkuruvati mizh soboyu Shob uniknuti voyennih dij voni vdalisya do sekretnosti ta diplomatiyi sho v pidsumku prizvelo do pidpisannya Alkasovaskogo dogovoru v 1479 roci ta Tordesilyaskogo dogovoru v 1494 roci Pirenejske Mare clausum v Dobu geografichnih vidkrittiv Papstvo dopomoglo pidsiliti ta legitimizuvati ci vimogi oskilki Papa Mikola V bulloyu en v 1455 roci zaboroniv inshim sudam plavati v portugalskih moryah bez dozvolu korolya Portugaliyi Sam titul portugalskih koroliv progoloshuvav cyu pretenziyu na morya Korol Portugaliyi ta Algarvi v Yevropi ta za morem v Africi Volodar torgivli zavoyuvan ta sudnoplavstva Araviyi Persiyi ta Indiyi Z vidkrittyam morskogo shlyahu do Indiyi a zgodom i do Manili ponyattya Mare clausum yake zastosovuvalos v ugodah bulo realizovane na praktici Yevropejski krayini taki yak Franciya Gollandiya ta Angliya ne viznali ciyeyi politiki yaka zaboronyala yim vidkrivati novi zemli i torguvati a takozh pochali zajmatisya privatirstvom ta piratstvom na torgovelnih marshrutah ta v koloniyah Ispaniyi ta Portugaliyi U XVI XVII stolittyah Ispaniya vvazhala Tihij okean Mare clausum morem zakritim dlya inshih morskih derzhav Buduchi yedinim vidomim prohodom v Tihij okean z Atlantiki Magellanova protoka chasom patrulyuvalas flotami vidpravlenimi dlya zapobigannya vhodu v cej okean neispanskih korabliv Na zahidnomu kinci Tihogo okeanu gollandci zagrozhuvali Ispanskim Filippinam Mare clausum versus Mare liberum U lyutomu 1603 roku zahoplennya 1500 tonnoyi portugalskoyi Santa Katarini gollandskoyu Ost Indskoyu kompaniyeyu prizvelo do skandalu z publichnim sudovim zasidannyam ta shirokoyu kampaniyeyu z metoyu formuvannya gromadskoyi ta mizhnarodnoyi dumki Predstavniki Ost Indskoyi kompaniyi zaluchili golandskogo yurista Gugo Grociya sklasti proekt polemichnoyi dopovidi na zahist yih zahoplennya U 1609 roci Gugo Grocij namagavsya obgruntuvati svij zahist zahoplennya z tochki zoru prirodnih principiv spravedlivosti Grocij sformulyuvav novij princip zgidno z yakim more ye mizhnarodnoyu teritoriyeyu i vsi krayini mozhut vilno vikoristovuvati jogo dlya morskoyi torgivli Odna glava jogo velikogo teoretichnogo traktatu pid nazvoyu De Jure Praedae potrapila do presi u viglyadi populyarnoyi broshuri Mare Liberum Vilne more V nij Grocij zayavlyayuchi pro vilne more dav vidpovidne ideologichne obgruntuvannya dlya gollandciv yaki rujnuvali rizni torgovi monopoliyi zavdyaki svoyij griznij morskij sili i vstanovlyuvali vlasnu monopoliyu Reakciya ne zabarilas U 1625 roci portugalskij svyashenik Serafim de Frejtas vidav knigu De Iusto Imperio Lusitanorum Asiatico Pro spravedlivu portugalsku Azijsku imperiyu pokrokovo rozglyadayuchi argumenti gollandciv Nezvazhayuchi na jogo argumenti mizhnarodna situaciya vimagala pripinennya politiki Mare klauzumu ta svobodi moriv yak vazhlivoyi umovi rozvitku morskoyi torgivli Angliya yaka zhorstko konkuruvala z gollandcyami za dominuvannya u svitovij torgivli vistupila proti idej Grociya i zayavila pro suverenitet nad vodami navkolo Britanskih ostroviv U svoyij roboti 1635 roku Mare clausum Dzhon Selden zakarbuvav cej termin namagayuchis dovesti sho more na praktici praktichno nastilki zh pridatne dlya privlasnennya yak i nazemna teritoriya Oskilki kontroversijni tlumachennya prizvodili do postijnih superechok morski derzhavi stali bilsh pomirkovanimi v svoyih vimogah i pochali bazuvati svoyi pretenziyi na morski dilyanki tim sho voni ye prodovzhennyam yih volodin na suhodoli Pracezdatnu formulu znajshov Kornelius Binkershuk u svoyij knizi De dominio maris sho pobachila svit u 1702 roci v nij vin obmezhiv morski volodinnya faktichnoyu vidstannyu na yakij dalnist beregovih garmat mogla b efektivno zahistiti morsku dilyanku Ce stalo zagalnoprijnyatim i pereroslo u vidstan v tri mili vid morskogo uzberezhzhya Div takozhMare Nostrum Alkasovaskij dogovir Tordesilyaskij dogovir Mizhnarodni vodiDzherelaAnand Prakash Origin and development of the law of the sea history of international law revisited Brill 1983 ISBN 90 247 2617 4 Tuck Richard Natural rights theories their origin and development Cambridge University Press 1981 ISBN 0 521 28509 7 Ferreira Ana Maria Pereira O Essencial sobre Portugal e a Origem da Liberdade dos Mares Lisboa Imprensa Nacional Casa da Moeda sd Basics of Portugal and the Origin of Freedom of the Seas in Portuguese Merea Paulo Os Jurisconsultos Portugueses e a Doutrina do Mare Clausum Revista de Historia nº 49 Lisboa 1924 The Jurists and the Doctrine of the Portuguese Mare clausum Journal of History in Portuguese Saldanha Antonio Vasconcelos de Mare Clausum Dicionario de Historia dos Descobrimentos Portugueses vol II pp II pp 685 86 Dictionary of the History of Discoveries in Portuguese van Ittersum Martine Julia 2006 Hugo Grotius Natural Rights Theories and the Rise of Dutch Power in the East Indies 1595 1615 Boston Brill PrimitkiRobert McKenna The Dictionary of Nautical Literacy 5 serpnya 2020 u Wayback Machine p 225 McGraw Hill Professional 2003 ISBN 0 07 141950 0 Gabriel Adeleye Kofi Acquah Dadzie Thomas J Sienkewicz James T McDonough World dictionary of foreign expressions a resource for readers and writers 6 serpnya 2020 u Wayback Machine p 240 Bolchazy Carducci Publishers 1999 ISBN 0 86516 423 1 The licensing of vessels by the Portuguese was initiated by Prince Henry the Navigator in 1443 after granted him the monopoly of navigation war and trade in the lands south of Later this law would be enforced by the Bulls 1452 and 1455 more buls and treaties followed the most significant being the Tellegen Couperus Olga 1993 Short History of Roman Law p 32 Routledge ISBN 0 415 07251 4 Conrad Gempf The Book of Acts in Its Graeco Roman Setting 5 serpnya 2020 u Wayback Machine p 23 Volume 2 Wm B Eerdmans Publishing 1994 ISBN 0 8028 4847 8 Lytle Schurz William 1922 The Spanish Lake The Hispanic American Historical Review 5 2 181 94 doi 10 2307 2506024 JSTOR 2506024 See Ittersum 2006 chapter 1 Freitas Frei Serafim de Do Justo Imperio Asiatico dos Portugueses Freitas Frei Serafim de Just Do the Portuguese Asian empire De Iusto Imperio Lusitanorum Asiatico 2 vols in Portuguese Antonio Costa Canas Mare Clausum 2003 in Portuguese