Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Манільські галеони або галеони Маніла-Акапулько (ісп. Galeones de Manila-Acapulco) — іспанські торгові кораблі, що один або два рази на рік рухалися через Тихий океан між Манілою (Філіппіни) і Акапулько (Нова Іспанія, зараз Мексика). Назва галеонів змінювалася, та надавалася залежно від міста, з якого відпливав корабель. Ця лінія почала працювати в 1565 році, та діяла до початку 19 століття. Лише війна за незалежність Мексики поклала кінець рейсам галеонів. Хоча лінія почала працювати лише через 50 років після смерті Христофора Колумба, вона стала втіленням його мрії про торгівлю зі Сходом.
| Манільські галеони | |
 | |
| Оператор | Військово-морські сили Іспанії |
|---|---|
| Габаритна ширина | 10,12 м |
| Довжина або відстань | 51 м |
 Манільські галеони у Вікісховищі | |
Відкриття маршруту
Рейси галеонів Маніла-Акапулько почалися з відкриття Андресом де Урданетою, капітаном конвою флоту Міґеля Лопеса де Леґаспі, маршруту повернення з міста Себу до Мексики в 1565 році. При плануванні повернення флотилія розділилася, її частина вирушила на південь. Урданета ж розсудив, що пасати Тихого океану можуть формувати кільце, як це відбувається в Атлантичному океані, де кораблі зазвичай значно відхилялися на захід, щоб упіймати вітри, які повертали їх до островів Мадейра. Через це він вирішив перед поворотом на схід вирушити на північ, у надії спіймати пасати, що повернуть його до західного узбережжя Північної Америки. Хоча він відхилився до 38 широти, це дозволило йому дуже швидко досягти Америки біля мису (сучасна Каліфорнія), після чого уздовж берега він досяг Акапулько. Проте, і на таку подорож не вистачило запасів їжі, і частина його команди померла з голоду.
На початок 18 століття стало зрозуміло, що достатньо і меншого відхилення на північ, проте капітани галеонів ще довго продовжували рухатися уздовж небезпечного через часті тумани узбережжя Каліфорнії, відхиляючись від узбережжя Америки між мисом Консепсьйон і мисом Сан-Люкас. Саме для пошуку зручних місць зупинки були проведені перші дослідження Верхньої Каліфорнії, де галеони могли б поповнити запаси їжі та води. З другої половини 18 століття частим місцем зупинки стало місто Монтерей.
Попри визнання Урданети, першим повернувся з Філіппін до Нової Іспанії через північні широти інший учасник експедиції (ісп. Alonso de Arellano), під командою якого був один з чотирьох кораблів експадиції Урданети — «Сан-Лукас». На підході до Філіппінських островів він без наказу залишив решту кораблів позаду і згодом з ними не возз'єднався. «Сан-Лукас» почав повернення 22 квітня і кинув якір в порту (Barra de Navidad) 9 серпня 1565 року, прибувши на два місяці раніше за корабель Урданети. Арельяно вдалося перетнути океан на двадцять днів швидше, провівши велику частину шляху між 40° і 43° північної широти. Враховуючи обставини, пов'язані з підозрою Арельяно в дезертирстві, очікуваної винагороди і визнання він не отримав.
Торгівля прянощами
Торгівля була головним джерелом прибутку для більшості іспанських колоністів на Філіппінських островах. За весь час маршрут обслуговували 110 галеонів, які курсували між Манілою та Акапулько протягом 250 років (з 1565 по 1815 рік). До 1593 року галеони здійснювали три або більше рейсів на рік. Проте торгівля цим маршрутом стала настільки активною, що севільські купці, що до того мали фактичну монополію на торгівлю зі Сходом та побоювалися збільшення конкуренції, переконали короля Філіпа II прийняти закон, що обмежував число рейсів на маршруті двома на рік у будь-якому напрямку, при цьому у разі необхідності дозволявся конвой з військових кораблів.
З цими обмеженнями для торговців та адміністрації Філіппін стало важливим будівництво якнайбільших галеонів, що ймовірно були найбільшими кораблями у світі протягом всього часу свого існування. В 16 столітті вони мали водотоннажність від 1700 до 2000 тонн, будувалися з філіппінської деревини та могли перевозити до тисячі пасажирів. Галеон «Консепсьйон» (ісп. Concepción), спущений на воду в 1638 році, був від 43 до 49 м завдовжки та мав водотоннажність 2000 тонн. «Сантисіма-Тринідад» (Santísima Trinidad) був 51,5 м завдовжки. Більшість цих галеонів будувалися на Філіппінах, і тільки 8 (зі 110) в Мексиці. Торговий маршрут припинив роботу, коли Мексика отримала незалежність від Іспанії в 1821 році та Іспанська Корона взяла на себе прямий контроль над Філіппінами. Це практично ізолювало Філіппіни на деякий час, до середини 19 століття, коли після впровадження парових суден та будівництва Суецького каналу час подорожі від Іспанії до Філіппін скоротився до 40 днів.
Головними товарами, що перевозили галеони, були прянощі, порцеляна, слонова кістка та вироби з неї, вироби з лакованої деревини і шовкові тканини, ці товари збиралися з Островів Прянощів та Південно-Східної Азії та згодом переправлялися до Європи. У східному напрямку переважно пересилалося мексиканське срібло, а розрахунки здійснювалися за срібним стандартом. Після прибуття до Нової Іспанії вантажі з Філіппін перевозилися сушею до міста Веракрус на узбережжі Мексиканської затоки, звідки вони доставлялися до Іспанії. Загалом маршрут уникав довгого та небезпечного шляху через Індійський океан навколо мису Доброї Надії, що контролювався голландцями після захоплення ними у португальців Капської колонії. Іспанці також намагалися налагодити переправу через Панамський перешийок, набагато вужчий за Мексику, проте густі джунглі та малярія робили ці спроби безнадійними.
Зазвиачай дорога через Тихий океан від Маніли до Акапулько займала чотири місяці, а галеони були головною сполучною ланкою між Філіппінами та столицею Віцекоролівства, Мехіко (звідки керувалися Філіппіни), а таким чином і до Іспанії. В результаті такого зв'язку багато «іспанців» на Філіппінах були насправді мексиканського походження, а іспанська культура Філіппін найбільш нагадує мексиканську. Навіть після отримання Мексикою незалежності, торгівля між двома територіями продовжувалася, за винятком короткої перерви під час Іспано-американської війни.
Аварії Манільських галеонів увійшли до легенд, з якими по відо́мості суперничають лише аварії кораблів зі скарбами в Карибському морі. В 1568 році власний корабель Міґеля Лопеса де Леґаспі, «Сан-Пабло» (San Pablo, 300 тонн) став першим кораблем, що зазнав аварії на шляху між Манілою та Мексикою.
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Galleon
- Williams, Glyn. 1999. The Prize of All the Oceans. Viking, New York. , p. 4
- A History of California: The Spanish Period. By Charles Edward Chapman Published by The Macmillan company, 1921
Джерела
- Schurz, William Lytle, "The Manila Galleon and California" [ 2 липня 2018 у Wayback Machine.], Southwestern Historical Quarterly, Vol. 21, No. 2, pp. 107—126
- Schurz, William Lytle, The Manila Galleon
- Findings from the wreck of Nuestra Señora de la Concepción in the Marianas, 1638 [ 22 травня 2016 у Wayback Machine.]
- Metropolitan Museum: Manila Galleon [ 20 грудня 2017 у Wayback Machine.]: illus. Spanish American arts influenced by the wares of China
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Manilski galeoni abo galeoni Manila Akapulko isp Galeones de Manila Acapulco ispanski torgovi korabli sho odin abo dva razi na rik ruhalisya cherez Tihij okean mizh Maniloyu Filippini i Akapulko Nova Ispaniya zaraz Meksika Nazva galeoniv zminyuvalasya ta nadavalasya zalezhno vid mista z yakogo vidplivav korabel Cya liniya pochala pracyuvati v 1565 roci ta diyala do pochatku 19 stolittya Lishe vijna za nezalezhnist Meksiki poklala kinec rejsam galeoniv Hocha liniya pochala pracyuvati lishe cherez 50 rokiv pislya smerti Hristofora Kolumba vona stala vtilennyam jogo mriyi pro torgivlyu zi Shodom Manilski galeoni OperatorVijskovo morski sili Ispaniyi Gabaritna shirina10 12 m Dovzhina abo vidstan51 m Manilski galeoni u Vikishovishi Ispanskij galeon Pam yatnik galeonam na ploshi Ispaniya v Manili Portugalski ta ispanski torgovi shlyahi u 16 stolitti Shlyahi pershovidkrivachiv ostroviv Torgovi shlyahi portugalskogo MakaoVidkrittya marshrutuRejsi galeoniv Manila Akapulko pochalisya z vidkrittya Andresom de Urdanetoyu kapitanom konvoyu flotu Migelya Lopesa de Legaspi marshrutu povernennya z mista Sebu do Meksiki v 1565 roci Pri planuvanni povernennya flotiliya rozdililasya yiyi chastina virushila na pivden Urdaneta zh rozsudiv sho pasati Tihogo okeanu mozhut formuvati kilce yak ce vidbuvayetsya v Atlantichnomu okeani de korabli zazvichaj znachno vidhilyalisya na zahid shob upijmati vitri yaki povertali yih do ostroviv Madejra Cherez ce vin virishiv pered povorotom na shid virushiti na pivnich u nadiyi spijmati pasati sho povernut jogo do zahidnogo uzberezhzhya Pivnichnoyi Ameriki Hocha vin vidhilivsya do 38 shiroti ce dozvolilo jomu duzhe shvidko dosyagti Ameriki bilya misu suchasna Kaliforniya pislya chogo uzdovzh berega vin dosyag Akapulko Prote i na taku podorozh ne vistachilo zapasiv yizhi i chastina jogo komandi pomerla z golodu Na pochatok 18 stolittya stalo zrozumilo sho dostatno i menshogo vidhilennya na pivnich prote kapitani galeoniv she dovgo prodovzhuvali ruhatisya uzdovzh nebezpechnogo cherez chasti tumani uzberezhzhya Kaliforniyi vidhilyayuchis vid uzberezhzhya Ameriki mizh misom Konsepsjon i misom San Lyukas Same dlya poshuku zruchnih misc zupinki buli provedeni pershi doslidzhennya Verhnoyi Kaliforniyi de galeoni mogli b popovniti zapasi yizhi ta vodi Z drugoyi polovini 18 stolittya chastim miscem zupinki stalo misto Monterej Popri viznannya Urdaneti pershim povernuvsya z Filippin do Novoyi Ispaniyi cherez pivnichni shiroti inshij uchasnik ekspediciyi isp Alonso de Arellano pid komandoyu yakogo buv odin z chotiroh korabliv ekspadiciyi Urdaneti San Lukas Na pidhodi do Filippinskih ostroviv vin bez nakazu zalishiv reshtu korabliv pozadu i zgodom z nimi ne vozz yednavsya San Lukas pochav povernennya 22 kvitnya i kinuv yakir v portu Barra de Navidad 9 serpnya 1565 roku pribuvshi na dva misyaci ranishe za korabel Urdaneti Arelyano vdalosya peretnuti okean na dvadcyat dniv shvidshe provivshi veliku chastinu shlyahu mizh 40 i 43 pivnichnoyi shiroti Vrahovuyuchi obstavini pov yazani z pidozroyu Arelyano v dezertirstvi ochikuvanoyi vinagorodi i viznannya vin ne otrimav Torgivlya pryanoshamiTorgivlya bula golovnim dzherelom pributku dlya bilshosti ispanskih kolonistiv na Filippinskih ostrovah Za ves chas marshrut obslugovuvali 110 galeoniv yaki kursuvali mizh Maniloyu ta Akapulko protyagom 250 rokiv z 1565 po 1815 rik Do 1593 roku galeoni zdijsnyuvali tri abo bilshe rejsiv na rik Prote torgivlya cim marshrutom stala nastilki aktivnoyu sho sevilski kupci sho do togo mali faktichnu monopoliyu na torgivlyu zi Shodom ta poboyuvalisya zbilshennya konkurenciyi perekonali korolya Filipa II prijnyati zakon sho obmezhuvav chislo rejsiv na marshruti dvoma na rik u bud yakomu napryamku pri comu u razi neobhidnosti dozvolyavsya konvoj z vijskovih korabliv Z cimi obmezhennyami dlya torgovciv ta administraciyi Filippin stalo vazhlivim budivnictvo yaknajbilshih galeoniv sho jmovirno buli najbilshimi korablyami u sviti protyagom vsogo chasu svogo isnuvannya V 16 stolitti voni mali vodotonnazhnist vid 1700 do 2000 tonn buduvalisya z filippinskoyi derevini ta mogli perevoziti do tisyachi pasazhiriv Galeon Konsepsjon isp Concepcion spushenij na vodu v 1638 roci buv vid 43 do 49 m zavdovzhki ta mav vodotonnazhnist 2000 tonn Santisima Trinidad Santisima Trinidad buv 51 5 m zavdovzhki Bilshist cih galeoniv buduvalisya na Filippinah i tilki 8 zi 110 v Meksici Torgovij marshrut pripiniv robotu koli Meksika otrimala nezalezhnist vid Ispaniyi v 1821 roci ta Ispanska Korona vzyala na sebe pryamij kontrol nad Filippinami Ce praktichno izolyuvalo Filippini na deyakij chas do seredini 19 stolittya koli pislya vprovadzhennya parovih suden ta budivnictva Sueckogo kanalu chas podorozhi vid Ispaniyi do Filippin skorotivsya do 40 dniv Golovnimi tovarami sho perevozili galeoni buli pryanoshi porcelyana slonova kistka ta virobi z neyi virobi z lakovanoyi derevini i shovkovi tkanini ci tovari zbiralisya z Ostroviv Pryanoshiv ta Pivdenno Shidnoyi Aziyi ta zgodom perepravlyalisya do Yevropi U shidnomu napryamku perevazhno peresilalosya meksikanske sriblo a rozrahunki zdijsnyuvalisya za sribnim standartom Pislya pributtya do Novoyi Ispaniyi vantazhi z Filippin perevozilisya susheyu do mista Verakrus na uzberezhzhi Meksikanskoyi zatoki zvidki voni dostavlyalisya do Ispaniyi Zagalom marshrut unikav dovgogo ta nebezpechnogo shlyahu cherez Indijskij okean navkolo misu Dobroyi Nadiyi sho kontrolyuvavsya gollandcyami pislya zahoplennya nimi u portugalciv Kapskoyi koloniyi Ispanci takozh namagalisya nalagoditi perepravu cherez Panamskij pereshijok nabagato vuzhchij za Meksiku prote gusti dzhungli ta malyariya robili ci sprobi beznadijnimi Zazviachaj doroga cherez Tihij okean vid Manili do Akapulko zajmala chotiri misyaci a galeoni buli golovnoyu spoluchnoyu lankoyu mizh Filippinami ta stoliceyu Vicekorolivstva Mehiko zvidki keruvalisya Filippini a takim chinom i do Ispaniyi V rezultati takogo zv yazku bagato ispanciv na Filippinah buli naspravdi meksikanskogo pohodzhennya a ispanska kultura Filippin najbilsh nagaduye meksikansku Navit pislya otrimannya Meksikoyu nezalezhnosti torgivlya mizh dvoma teritoriyami prodovzhuvalasya za vinyatkom korotkoyi perervi pid chas Ispano amerikanskoyi vijni Avariyi Manilskih galeoniv uvijshli do legend z yakimi po vido mosti supernichayut lishe avariyi korabliv zi skarbami v Karibskomu mori V 1568 roci vlasnij korabel Migelya Lopesa de Legaspi San Pablo San Pablo 300 tonn stav pershim korablem sho zaznav avariyi na shlyahu mizh Maniloyu ta Meksikoyu PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Galleon Williams Glyn 1999 The Prize of All the Oceans Viking New York ISBN 0 670 89197 5 p 4 A History of California The Spanish Period By Charles Edward Chapman Published by The Macmillan company 1921DzherelaSchurz William Lytle The Manila Galleon and California 2 lipnya 2018 u Wayback Machine Southwestern Historical Quarterly Vol 21 No 2 pp 107 126 Schurz William Lytle The Manila Galleon Findings from the wreck of Nuestra Senora de la Concepcion in the Marianas 1638 22 travnya 2016 u Wayback Machine Metropolitan Museum Manila Galleon 20 grudnya 2017 u Wayback Machine illus Spanish American arts influenced by the wares of China