Міжнародні води або Міжкордонні води — термін, що застосовується у випадках, коли який-небудь з наступних видів водойм (або їх водозбірних басейнів) знаходиться за межами державних кордонів: океани, великі (морські екосистеми), замкнені або напівзамкнені регіональні моря й естуарії річок, річки, озера, підземні системи (водоносних горизонтів), а також водно-болотні угіддя.
Океани, моря та води за межами дії національної юрисдикції, є так званим відкритим морем (міжнародні води) або лат. Mare liberum. Відкрите море — морські простори, що знаходяться ззовні територіальних, архіпелагових або внутрішніх вод якоїсь держави і у вільному й рівному користуванні усіх країн на засадах міжнародного права. Інколи називаються нейтральними водами, але цей термін не затвердився в термінології міжнародного права.
Міжнародні водні шляхи
Ряд міжнародних договорів встановили в морі.
- 1857 року відкрила доступ до Балтійського моря шляхом Зундської протоки і зробила прохід данськими протоками безкоштовним для всіх військових та комерційних суден.
- Ряд конвенцій відкрили Босфор і Дарданелли для судноплавства. Прийнята пізніше Конвенція Монтре про режим турецьких проток, зберігає їхній статус міжнародного водного шляху.
Інші міжнародні договори, відкрили річки, які не є традиційно міжнародними водними шляхами.
- Дунай був інтернаціоналізований країнами, що не мають виходу до моря, Австрією, Угорщиною та колишньою Чехословаччиною (зараз лише Словаччина має доступ до Дунаю). Тепер південь Німеччини має безпечний доступ до Чорного моря (Німеччина сама має ще доступ до Північного та Балтійського моря).
Спірні міжнародні води
Поточні невирішені суперечки з приводу належності до поняття міжнародні води:
- Північний Льодовитий океан: В той час як Канада, Данія, Росія та Норвегія схиляються до розподілу його вод на сектори «національних» або «внутрішніх вод», Сполучені Штати та більшість країн Європейського союзу офіційно схиляються до віднесення всього регіону до міжнародних вод (див. в Арктиці та Північно-Західний прохід).
Посилання
Угоди з міжнародних вод
Загальні угоди
- Щорічник міжнародного співробітництва з питань довкілля та розвитку , та .
- 1972 Лондонська конвенція про запобігання забрудненню моря скидами відходів та іншими матеріалами
- 1973 Лондонська Міжнародна конвенція із запобігання забруднення з суден
- 1982 Конвенція з морського права Організації Об'єднаних Націй (UNCLOS)
- 1997 Конвенція про право несудноплавних видів використання міжнародних водотоків Організації Об'єднаних Націй () — не ратифікована
- Договір про транскордонні ґрунтові води, The Bellagio Draft Treaty
- Інші глобальні конвенції та договори з відповідними наслідками стосовно міжнародних вод:
- 1971 Рамсарська конвенція стосовно болотних угідь
- 1992 (), особливо в статтях XII–XIII, у відношенні транскордонних водних екосистем.
Регіональні угоди
Є щонайменше десять конвенцій, які включені в Регіональну Морську програму ЮНЕП:
- Атлантичного узбережжя Західної та Центральної Африки (Абіджанська конвенція, 1984);
- Північно-східної частини Тихого океану (Антігуаська конвенція);
- Середземномор'я (Барселонська конвенція);
- Карибського басейна (Картахенська конвенція);
- Південно-східної частини Тихого океану (Лімська конвенція, 1986);
- Південної частини Тихого океану (Нумейська конвенція);
- Східно-африканського узбережжя (Найробська конвенція, 1985);
- Регіон Кувейту (Кувейтська конвенція);
- Червоне море, і Аденська затока (Джиддська конвенція).
Вирішенням регіональних проблем прісної води займається Гельсінкська Конвенція з охорони та використання транскордонних водотоків і міжнародних озер ( ООН /)
Угоди з конкретних водойм
- Балтійське море (, 1992)
- Чорне море (, 1992), див також ;
- Каспійське море (, 2003)
- Озеро Танганьїка (Конвенція зі сталого управління озера Танганьїка, 2003)
Установи з регулювання Міжнародних вод
Установи з прісних вод
- ЮНЕСКО (IHP)
- Міжнародна спільна комісія між Канадою та США (IJC-CMI)
- (INBO)
- ()
- Міжнародна Водна Комісія з встановлення кордону між Мексикою та Сполученими Штатами ()
- (IWMI)
- Всесвітній союз охорони природи Ініціативи з охорони природи й вод (WANI)
Морські установи
- Міжнародна морська організація (IMO)
- Міжнародний орган з морського дна
- Міжнародна комісія з китів
- ЮНЕП
- Міжурядова океанографічна комісія ЮНЕСКО (IOC)
- Міжнародний інститут океану (IOI)
- Всесвітній союз охорони природи Глобальна Морська програма(GMP)
Див. також
Примітки
- Оригінальний термін згідно морського права — англ. High seas (Відкрите море). Див. UNCLOS, VII [ 26 вересня 2013 у Wayback Machine.]
- . Архів оригіналу за 31 березня 2022. Процитовано 14 листопада 2008.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - . Архів оригіналу за 22 листопада 2008. Процитовано 14 листопада 2008.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
Посилання
- Конвенція про охорону та використання транскордонних водотоків і міжнародних озер 1992 // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2001. — Т. 3 : К — М. — 792 с. — .
- Нейтральні води // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2002. — Т. 4 : Н — П. — 720 с. — .
- Бібліографія з водних ресурсів та норм міжнародного права
- GEF IWRC Центр міжнародних водних ресурсів
- Інтегроване управління транскордонних водних ресурсів у Європі
- Міжнародне водне право
- IWRA
- ФАО
- Атлас океанів
- Транскордонні морські охоронювані райони
- OneFish портал рибогосподарських досліджень
- Регіональні органи з рибальств
- ПРООН-
- ЮНЕП Тематичний портал в області прісноводних ресурсів
- ЮНЕСКО Тематичні портали з проблем океанів, водних ресурсів, прибережних районів і малих островів
- : новий Wiki, он-лайн карта знань та інструментів співробітництва з водних практик в Європі та СНД
Література
- Diez de Velasco , Manuel. Instituciones de derecho internacional público. Madrid: Editorial Tecnos, 2002.
- Gouvernance de la biodiversité marine au-delà des juridictions nationales: enjeux et perspectives, J. Rochette et R. Billé, Idées pour le débat, n°04, 2008.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mizhnarodni vodi abo Mizhkordonni vodi termin sho zastosovuyetsya u vipadkah koli yakij nebud z nastupnih vidiv vodojm abo yih vodozbirnih basejniv znahoditsya za mezhami derzhavnih kordoniv okeani veliki morski ekosistemi zamkneni abo napivzamkneni regionalni morya j estuariyi richok richki ozera pidzemni sistemi vodonosnih gorizontiv a takozh vodno bolotni ugiddya Mizhnarodni vodi poznacheni blakitnim Okeani morya ta vodi za mezhami diyi nacionalnoyi yurisdikciyi ye tak zvanim vidkritim morem mizhnarodni vodi abo lat Mare liberum Vidkrite more morski prostori sho znahodyatsya zzovni teritorialnih arhipelagovih abo vnutrishnih vod yakoyis derzhavi i u vilnomu j rivnomu koristuvanni usih krayin na zasadah mizhnarodnogo prava Inkoli nazivayutsya nejtralnimi vodami ale cej termin ne zatverdivsya v terminologiyi mizhnarodnogo prava Mizhnarodni vodni shlyahiRyad mizhnarodnih dogovoriv vstanovili v mori 1857 roku vidkrila dostup do Baltijskogo morya shlyahom Zundskoyi protoki i zrobila prohid danskimi protokami bezkoshtovnim dlya vsih vijskovih ta komercijnih suden Ryad konvencij vidkrili Bosfor i Dardanelli dlya sudnoplavstva Prijnyata piznishe Konvenciya Montre pro rezhim tureckih protok zberigaye yihnij status mizhnarodnogo vodnogo shlyahu Inshi mizhnarodni dogovori vidkrili richki yaki ne ye tradicijno mizhnarodnimi vodnimi shlyahami Dunaj buv internacionalizovanij krayinami sho ne mayut vihodu do morya Avstriyeyu Ugorshinoyu ta kolishnoyu Chehoslovachchinoyu zaraz lishe Slovachchina maye dostup do Dunayu Teper pivden Nimechchini maye bezpechnij dostup do Chornogo morya Nimechchina sama maye she dostup do Pivnichnogo ta Baltijskogo morya Spirni mizhnarodni vodiPivnichno Zahidnij prohid Potochni nevirisheni superechki z privodu nalezhnosti do ponyattya mizhnarodni vodi Pivnichnij Lodovitij okean V toj chas yak Kanada Daniya Rosiya ta Norvegiya shilyayutsya do rozpodilu jogo vod na sektori nacionalnih abo vnutrishnih vod Spolucheni Shtati ta bilshist krayin Yevropejskogo soyuzu oficijno shilyayutsya do vidnesennya vsogo regionu do mizhnarodnih vod div v Arktici ta Pivnichno Zahidnij prohid PosilannyaUgodi z mizhnarodnih vod Zagalni ugodi Shorichnik mizhnarodnogo spivrobitnictva z pitan dovkillya ta rozvitku ta 1972 Londonska konvenciya pro zapobigannya zabrudnennyu morya skidami vidhodiv ta inshimi materialami 1973 Londonska Mizhnarodna konvenciya iz zapobigannya zabrudnennya z suden 1982 Konvenciya z morskogo prava Organizaciyi Ob yednanih Nacij UNCLOS 1997 Konvenciya pro pravo nesudnoplavnih vidiv vikoristannya mizhnarodnih vodotokiv Organizaciyi Ob yednanih Nacij ne ratifikovana Dogovir pro transkordonni gruntovi vodi The Bellagio Draft Treaty Inshi globalni konvenciyi ta dogovori z vidpovidnimi naslidkami stosovno mizhnarodnih vod 1971 Ramsarska konvenciya stosovno bolotnih ugid 1992 osoblivo v stattyah XII XIII u vidnoshenni transkordonnih vodnih ekosistem Regionalni ugodi Ye shonajmenshe desyat konvencij yaki vklyucheni v Regionalnu Morsku programu YuNEP Atlantichnogo uzberezhzhya Zahidnoyi ta Centralnoyi Afriki Abidzhanska konvenciya 1984 Pivnichno shidnoyi chastini Tihogo okeanu Antiguaska konvenciya Seredzemnomor ya Barselonska konvenciya Karibskogo basejna Kartahenska konvenciya Pivdenno shidnoyi chastini Tihogo okeanu Limska konvenciya 1986 Pivdennoyi chastini Tihogo okeanu Numejska konvenciya Shidno afrikanskogo uzberezhzhya Najrobska konvenciya 1985 Region Kuvejtu Kuvejtska konvenciya Chervone more i Adenska zatoka Dzhiddska konvenciya Virishennyam regionalnih problem prisnoyi vodi zajmayetsya Gelsinkska Konvenciya z ohoroni ta vikoristannya transkordonnih vodotokiv i mizhnarodnih ozer OON Ugodi z konkretnih vodojm Baltijske more 1992 Chorne more 1992 div takozh Kaspijske more 2003 Ozero Tanganyika Konvenciya zi stalogo upravlinnya ozera Tanganyika 2003 Ustanovi z regulyuvannya Mizhnarodnih vod OONMizhnarodna morska organizaciyaYuNESKOYuNEPFAOUstanovi z prisnih vod YuNESKO IHP Mizhnarodna spilna komisiya mizh Kanadoyu ta SShA IJC CMI INBO Mizhnarodna Vodna Komisiya z vstanovlennya kordonu mizh Meksikoyu ta Spoluchenimi Shtatami IWMI Vsesvitnij soyuz ohoroni prirodi Iniciativi z ohoroni prirodi j vod WANI Morski ustanovi Mizhnarodna morska organizaciya IMO Mizhnarodnij organ z morskogo dna Mizhnarodna komisiya z kitiv YuNEP Mizhuryadova okeanografichna komisiya YuNESKO IOC Mizhnarodnij institut okeanu IOI Vsesvitnij soyuz ohoroni prirodi Globalna Morska programa GMP Div takozhPortal Pravo Beregova liniya Vinyatkova ekonomichna zona Vnutrishni vodi Gugo Grocij Konvenciya OON z morskogo prava Organizaciyi Ob yednanih Nacij Kontinentalnij shelf Teritorialni vodi Terra nulliusPrimitkiOriginalnij termin zgidno morskogo prava angl High seas Vidkrite more Div UNCLOS VII 26 veresnya 2013 u Wayback Machine Arhiv originalu za 31 bereznya 2022 Procitovano 14 listopada 2008 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 22 listopada 2008 Procitovano 14 listopada 2008 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya PosilannyaKonvenciya pro ohoronu ta vikoristannya transkordonnih vodotokiv i mizhnarodnih ozer 1992 Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2001 T 3 K M 792 s ISBN 966 7492 03 6 Nejtralni vodi Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2002 T 4 N P 720 s ISBN 966 7492 04 4 Bibliografiya z vodnih resursiv ta norm mizhnarodnogo prava GEF IWRC Centr mizhnarodnih vodnih resursiv Integrovane upravlinnya transkordonnih vodnih resursiv u Yevropi Mizhnarodne vodne pravo IWRA FAO Atlas okeaniv Transkordonni morski ohoronyuvani rajoni OneFish portal ribogospodarskih doslidzhen Regionalni organi z ribalstv PROON YuNEP Tematichnij portal v oblasti prisnovodnih resursiv YuNESKO Tematichni portali z problem okeaniv vodnih resursiv priberezhnih rajoniv i malih ostroviv novij Wiki on lajn karta znan ta instrumentiv spivrobitnictva z vodnih praktik v Yevropi ta SNDLiteraturaDiez de Velasco Manuel Instituciones de derecho internacional publico Madrid Editorial Tecnos 2002 ISBN 84 309 3737 4 Gouvernance de la biodiversite marine au dela des juridictions nationales enjeux et perspectives J Rochette et R Bille Idees pour le debat n 04 2008