Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Linux ([ˈlɪnʊks], укр. Лі́нукс) — загальна назва Unix-подібних операційних систем на основі однойменного ядра. Це один із найвидатніших прикладів розробки вільного (free) та відкритого (з відкритим кодом, open source) програмного забезпечення (software). На відміну від власницьких операційних систем (на кшталт Microsoft Windows та macOS), їхні вихідні коди доступні всім для використання, зміни та поширення абсолютно вільно (в тому числі безкоштовно).
 | |
 Пінгвін Tux — логотип і талісман ядра Linux | |
| Розробник | Різні компанії та особистості |
|---|---|
| Родина ОС | UNIX-подібні |
| Робочий стан | активний |
| Вихідна модель | Вільне програмне забезпечення |
| Цільовий ринок | Настільні комп'ютери, сервери, вбудовані пристрої |
| Платформи | DEC Alpha, ARM, AVR32, , , , , Itanium, , m68k, , MIPS, , , PA-RISC, PowerPC, , , SuperH, SPARC, , , x86, |
| Тип ядра | Монолітне |
| Ліцензія | різні, в основному GNU GPL |
| kernel.org | |
- Ця стаття про операційні системи на основі ядра Linux. Для отримання інформації про саме ядро, читайте статтю ядро Linux
Linux, спершу розроблений для використання окремими ентузіастами на своїх персональних комп'ютерах, пізніше, завдяки підтримці таких компаній, як IBM, Sun Microsystems, HP, Novell та інших, набув неабиякої популярності як серверна операційна система (так, 8 із 10 найбільших компаній, що надають послуги вебхостингу, використовують Linux на своїх вебсерверах).
Лінукс портовано на велику кількість апаратних платформ. Тепер ця ОС досить успішно використовується як на мейнфреймах і суперкомп'ютерах, так і вбудована в багато інших пристроїв (смартфони, планшетні ПК, маршрутизатори комп'ютерних мереж (роутери), пристрої автоматики, системи керування телевізорами та ігровими консолями тощо). Від середини 1990-х Linux все частіше встановлюється і на настільні комп'ютери. Так, станом на березень 2015 його частка складала 1,21 % світового ринку операційних систем на персональних комп'ютерах (без урахування використання на серверах та спеціалізованих пристроях).
Значна кількість спеціалізованих дистрибутивів Linux, які розробляють та підтримують різні спільноти, надає широкі можливості вибору програмного забезпечення.
Історія
Початкова
У 1983 Річард Столмен заснував проєкт GNU, щоб створити повноцінну Unix-подібну операційну систему і наповнити її лише відкритим програмним забезпеченням. На початку 1990-х проєкт зібрав майже всі необхідні компоненти цієї системи: бібліотеки, компілятори, текстові редактори, командну оболонку Unix, — за винятком основного компоненту — ядра. У 1990 проєкт почав розробку ядра GNU Hurd на основі мікроядра Mach, однак робота розпочалась із серйозними перешкодами і просувалася досить повільно.
Водночас у 1991 Лінус Торвальдс (англ. Linus Torvalds), фінський студент Університету Гельсінкі, як своє хобі розпочав розробку іншого ядра. Спершу Торвальдс використовував на своєму комп'ютері Minix — спрощену Unix-подібну операційну систему, розроблену Ендрю Таненбаумом для навчання. Однак, Таненбаум не дозволив іншим розширювати його операційну систему, що спонукало Торвальдса створити заміну для Minix.
Спершу Торвальдс назвав своє ядро «Freax», що є схрещенням слів «free» та «freak», плюс додання літери «Х», котра часто використовується в іменах Unix-подібних операційних систем. Назву «Linux» придумав Арі Лемке, котрий на той час адміністрував FTP-сервер мережі фінських університетів, він дав назву «Linux» мережі, з якої проєкт Торвальдса був уперше доступний для завантаження.
На початку для налаштування та встановлення Лінукс був потрібен комп'ютер під керівництвом Minix. Перші версії Лінукса також вимагали наявності на твердому диску іншої операційної системи для здійснення завантаження, але пізніше з'явилися незалежні завантажувачі на кшталт LILO. Функціональність Лінукс швидко перевершила можливості Minix. Торвальдс та інші ранні розробники ядра адаптували свою роботу для компонентів GNU та користувацького програмного забезпечення задля створення завершеної, повнофункціональної, вільної операційної системи.
Сьогодні Торвальдс продовжує координувати процес розробки ядра, а інші підсистеми (як то компоненти GNU) розвиваються окремо (робота над ядром Лінукс не є частиною проєкту GNU). Різні спільноти й компанії комбінують і поширюють усі ці компоненти разом із додатковим прикладним програмним забезпеченням, знані як дистрибутиви Linux.
Linux та Проєкт GNU
Метою проєкту GNU є створення Unix-сумісної операційної системи, що складається цілковито з вільного програмного забезпечення. Free Software Foundation (FSF) розглядає дистрибутиви Linux, збудовані з використанням інструментів і бібліотек GNU, як «варіанти» системи GNU, і просить, щоб усі ці операційні системи відносили до GNU/Linux (або Linux-системи на основі GNU). Хоча деякі дистрибутиви, наприклад (Debian GNU/Linux), використовують таку назву, її використання за межами спільноти ентузіастів є дещо обмеженим, і Лінус Торвальдс назвав цей заклик FSF «просто смішним». Однією з причин використання простішої назви «Лінукс» є те, що відмінності між ядром операційної системи та її дистрибутивом заплутують новачків.
Судовий процес зі SCO
У березні 2003 (американська компанія-розробник системного й прикладного програмного забезпечення) розпочала судовий процес проти IBM, стверджуючи, що IBM додала до ядра Linux код, авторські права на який належать SCO Group, порушивши таким чином умови ліцензії на використання Unix. Додатково, SCO надіслала лист кільком великим компаніям із попередженням, що використання ними Лінукс без відповідної ліцензії SCO може стати причиною судового переслідування. Цей лист став наслідком припущення про можливість появи судових позовів проти пересічних користувачів Лінукс. Ця дискусія втягнула в судовий процес та Red Hat. Питання про те, чи дійсно SCO володіє авторським правом на Unix, є спірним, і заперечується компанією Novell.
3 липня 2006 року окружний суд штату Юта відхилив 182 із 294 заяв, поданих SCO Group проти IBM.
SCO Group не надала жодного доказу стосовно наявності в неї авторських прав на присутній у ядрі Linux код.
Хто створює Linux
Будь-який дистрибутив Linux — складна система, що включає тисячі різних пакунків: від найпоширеніших (таких, як утиліти GNU, X.org, графічні середовища GNOME і KDE) до специфічних для якогось конкретного дистрибутиву. Команди розробників кожного проєкту відрізняються чисельністю, підходом до роботи, застосованими інструментами і методами планування робіт. При цьому ядро Linux займає особливе місце серед усіх інших застосувань. Від нього залежить можливість роботи операційної системи на різних апаратних платформах і рівень підтримки різних пристроїв, тому характеристики процесу його розробки можуть якоюсь мірою слугувати індикатором для всієї ОС.
Linux Foundation провела дослідження, що охоплює трирічний період розробки ядра (від версії 2.6.11 до версії 2.6.24) і фокусується на таких характеристиках, як частота релізів і змін, розмір початкових текстів ядра, і, найголовніше, дозволяє отримати уявлення про тих, хто, зрештою, розробляє ядро Linux.
Статистика показує, що, в середньому, кожен новий реліз ядра виходить раз на 2,5 — 3 місяці (60 — 110 днів). В першу чергу це пов'язано з вибраною у 2005 моделлю розробки, спрямованою на зведення до мінімуму тривалості проміжків між розробкою нових функцій, зменшення потреби творців дистрибутивів у модифікаціях ядра, а також появою підтримки нових пристроїв з включенням їх у ядро.
При цьому число латок (патчів), що вносяться до ядра, має тенденцію до зростання. Зводячи воєдино ці дві характеристики, можна відзначити, що, в середньому, до ядра вноситься 2,83 латки/год, при цьому в код ядра щодня додається понад 3 тис. рядків і понад 1,4 тис. рядків модифікується. Число розробників, що взяли участь у випуску версії 2.6.24, більш ніж удвічі перевищило цей показник для версії 2.6.11 і склало 1057 чол.
При цьому, проте, всього 10 провідних розробників спільно внесли майже 15 % змін, а 30 провідних розробників — 30 %. Це, однак, не означає, що поширене в деяких колах уявлення про Linux, як про систему, що розробляється аматорами, правильне. Незважаючи на те, що далеко не в усіх компаній, що займаються вільним ПЗ, є необхідність вносити зміни до ядра, число таких, що беруть участь у його розробці, росте. 4 найбільші компанії-розробники ядра — Red Hat, Novell, IBM і Intel — внесли понад 32 % зроблених за час дослідження змін, а сумарний відсоток змін ядра, внесених розробниками, що працюють на компанії, становить понад 70 %.
При цьому серед компаній, що беруть участь у розробці ядра, виділяється декілька груп за основною метою участі в розробці:
- Група компаній, що включає IBM, Intel, HP, SGI, та інших, яка орієнтується в основному на підтримку роботи Linux на власному устаткуванні.
- Дистриб'ютори, — такі, як Red Hat, Novell, — мають на меті додавання в ядро можливостей, на які існує попит серед користувачів, і які підсилюють конкурентоспроможність дистрибутивів як кінцевих продуктів.
- Такі компанії, як Sony, Nokia, Samsung, Google працюють над ядром для поліпшення роботи систем на базі ядра Linux у власних пристроях.
| Назва компанії | Кількість змін | % від загального числа змін |
|---|---|---|
| Приватні користувачі | 11,594 | 13.9 % |
| Назва не визначена | 10,803 | 12.9 % |
| Red Hat | 9,351 | 11.2 % |
| Novell | 7,385 | 8.9 % |
| IBM | 6,952 | 8.3 % |
| Intel | 3,388 | 4.1 % |
| Linux Foundation | 2,160 | 2.6 % |
| 2,055 | 2.5 % | |
| SGI | 1,649 | 2.0 % |
| 1,341 | 1.6 % | |
| Oracle | 1,122 | 1.3 % |
| 1,010 | 1.2 % | |
| 965 | 1.1 % | |
| 817 | 1.0 % | |
| HP | 765 | 0.9 % |
| NetApp | 764 | 0.9 % |
| 762 | 0.9 % | |
| 759 | 0.9 % | |
| Freescale | 730 | 0.9 % |
| 715 | 0.9 % | |
| Academia | 656 | 0.8 % |
| Cisco | 442 | 0.5 % |
| 437 | 0.5 % | |
| 434 | 0.5 % | |
| QLogic | 398 | 0.5 % |
| Fujitsu | 389 | 0.5 % |
| Broadcom | 385 | 0.5 % |
| Analog Devices | 358 | 0.4 % |
| Mandriva | 329 | 0.4 % |
| 294 | 0.4 % | |
| 285 | 0.3 % |
Таким чином, із дослідження Linux Foundation можна зробити висновок, що ядро Linux є безпрецедентним прикладом успішної співпраці різних за розміром і виробленою продукцією компаній та індивідуальних розробників. Кількість цих розробників і розподіл їх внеску в розробку може служити, в деякому розумінні, гарантією стабільності й незалежності розробки. Це наочно демонструє переваги як відкритої моделі розробки в цілому, так і гарантій, що надаються розробникам і кінцевим користувачам самою концепцією вільного ПЗ, закріпленою в ліцензії GNU GPL.
Також доступні новіші версії статистики для ядер 2.6.30 та 2.6.33.
Мобільність
Ядро Linux спочатку проєктувалося для мікропроцесорів Intel 80386, однак, наразі підтримує чималу кількість комп'ютерних архітектур. Лінукс входить до списку операційних систем, котрі працюють на найбільшій кількості архітектур — від кишенькових комп'ютерів iPAQ на основі ARM до мейнфреймів, на кшталт . Спеціалізовані дистрибутиви розповсюджують для значно меншої кількості архітектур.
Авторське право і ліцензія
Ядро Лінукс та більшість програмного забезпечення GNU розповсюджується під ліцензією GNU General Public License (GNU GPL). Ліцензія GPL вимагає, щоб усі зміни, що вносяться до джерельних текстів програмного забезпечення, також мали цю ліцензію. У 1997 Лінус Торвальдс заявив, що «Випуск Лінукс під ліцензією GPL, певно, найкраще, що я зробив». Інше програмне забезпечення може використовувати інші ліцензії: багато бібліотек використовують GNU Lesser General Public License (LGPL) — ліберальніший варіант GPL, а X Window System використовує ліцензію MIT.
Торгова марка
У США ім'я Linux є зареєстрованою торговою маркою, власником якої є Лінус Торвальдс. Спочатку ніхто її не реєстрував, але 15 серпня 1994 року Вільгельм Р. Дела Крос Молодший зареєстрував торгову марку Linux, а потім вимагав авторські гонорари від розповсюджувачів Лінукс. У 1996 Торвальдс і деякі організації подали позов до суду з вимогою передати права на торгову марку Торвальдсу, і у 1997 конфлікт був врегульований на користь Торвальдса.
Ліцензуванням торгової марки наразі керує . Торвальдс заявив, що отримав права на торгову марку винятково для того, щоб перешкодити будь-кому вимагати за її використання гроші, але був «притиснутий» Законом США про торгові марки. В результаті, LMI надіслала ряд листів до продавців дистрибутивів з «вимогою» сплатити грошовий збір і ряд компаній поступилися.
Захист Linux
Заснований у 2007 консорціум Linux Foundation захищає Лінукс через підтримку ключових розробників цієї ОС і надання юридичних послуг. Linux Foundation розпоряджається торговою маркою «Linux» і надає розробникам юридичний захист інтелектуальної власності за допомогою таких проєктів, як , і спонсорства в .
У 2005 IBM, Novell, Philips, Red Hat і Sony заснували компанію Open Invention Network, скорочено OIN (укр. Мережа відкритих винаходів) для формування портфеля патентів, який можна було б використати для захисту екосистеми Linux від патентних позовів. Цей портфель патентів використовують усі члени OIN на основі безплатного ліцензування. Пізніше до засновників приєдналися власники патентів NEC та Google. У 2007 компанія Oracle ліцензувала патенти OIN, таким чином погодившись не використовувати патенти проти середовища на основі GNU/Linux, включаючи своїх конкурентів MySQL і PostgreSQL, в тому разі, коли вони задіяні в складі систем (GNU/Linux).
У 2011 Open Invention Network оголосила про перехід до її рук низки патентів, пов'язаних із ранніми розробками організації . В патентах фігурують одні з перших згадок технологій створення динамічного вебвмісту, які передбачили появу таких систем, як ASP від Microsoft, JSP від Sun/Oracle і PHP.
Вимова
У 1992 Торвальдс пояснив, як він вимовляє слово Linux:
| “ | 'li' is pronounced with a short [ee] sound: compare prInt, mInImal etc. 'nux' is also short, non-diphthong, like in pUt {IPA /ʊ/}. It's partly due to minix: linux was just my working name for the thing, and as I wrote it to replace minix on my system, the result is what it is… linus' minix became linux. | „ |
— Linus Torvalds , comp.os.linux newsgroup | ||
Програмне забезпечення
Історично склалося так, що Лінукс використовувався переважно як серверна операційна система, однак низька вартість, висока гнучкість та чимало інших отриманих у спадок від UNIX переваг роблять її цілком придатною для широкого ряду застосувань.
Низька вартість та висока гнучкість сприяли використанню Лінукс у вбудованих системах, як то мобільні телефони, кишенькові ПК та інші ручні пристрої. Linux став конкурентом на цій арені пропрієтарній ОС Symbian, котра застосовується у мільйонах мобільних телефонів, і відмінною альтернативою лідерам ринку Windows CE та Palm OS. Популярний декодер цифрового відео використовує дещо модифіковану версію Лінукс. Деякі брандмауери та маршрутизатори, зокрема декілька моделей виробництва Linksys, також працюють під управлінням Лінукс.
Лінукс усе частіше використовується на суперкомп'ютерах. У списку 2019 500 машин (100 %) використовують Лінукс як свою операційну систему.
Ігрова консоль PlayStation 3 типово працює під Лінукс. Компанія Sony заздалегідь випустила для PlayStation 2. Такі розробники ігор, як Atari та id Software, випускають свою продукцію для операційної системи Лінукс. Linux Game Publishing також займається переносом ігор із Microsoft Windows на Лінукс.
Проєкт Ноутбук за 100 доларів, метою котрого є забезпечення усіх дітей комп'ютерами задля допомоги в розвитку бідних та малорозвинених націй, використовує Лінукс як основну операційну систему.
Дистрибутиви
Ядро Linux зазвичай використовується, як складова частина дистрибутивів Linux. Їх компілюють окремі ентузіасти, спільнота та комерційні підприємства. Як правило, до їхнього складу входить додаткове системне та користувацьке програмне забезпечення, встановлювач і вбудований керівник встановлення та оновлення програмного забезпечення. Дистрибутиви створюються для різних потреб:
- підтримки певної архітектури,
- локалізації для специфічного регіону чи мови,
- для вбудованих та систем реального часу.
Багато з них свідомо включають винятково відкрите програмне забезпечення. Відомо[] понад 300 дистрибутивів, що стабільно розвиваються, серед них близько 15 найпопулярніших — для універсального використання.
Типові дистрибутиви для універсального використання містять у собі ядро Лінукс, утиліти та бібліотеки GNU, командні оболонки, X Window System, стільничне середовище на кшталт KDE чи GNOME разом із сотнями, а то й тисячами пакунків із різноманітним програмним забезпеченням (від простих текстових редакторів до наборів офісного ПЗ, компіляторів та наукового інструментарію).
Використання на робочих місцях
Високий рівень доступу у внутрішніх механізмах роботи Linux посприяв створенню міфу про суто технічну орієнтацію системи, тому її користувачів нерідко ототожнюють із хакерами. Linux та інші проєкти відкритого програмного забезпечення часто критикують за слабкі намагання стати легшими в користуванні.
Останні роки цей стереотип швидко розвінчується. Тепер Лінукс може використовувати графічний користувацький інтерфейс, анітрохи не гірший за той, що використовують інші популярні операційні системи (ті ж Microsoft Windows та MacOS X). Хоча для Лінукс досі не створені повнофункціональні аналоги деякого спеціалізованого програмного забезпечення, однак, загалом ситуація є досить непоганою, і більшість необхідних програм існують у надлишку. Чимало компаній починають випуск своєї продукції і для Лінукс, а спеціально створені емулятори та середовища виконання (наприклад, Wine) дозволяють використовувати розроблене для Microsoft Windows ПЗ в Лінуксі.
UNIX'івське коріння Linux означає, що, незважаючи на існування великої кількості графічних утиліт для налаштування системи, прості текстові файли й досі використовуються для зберігання цих налаштувань, і доступ до них, з дозволу адміністратора, може отримати будь-який користувач.
Ринкова частка
Згідно з результатами дослідження ринку компанією IDC у 2004, 25 % серверів та 2,8 % персональних комп'ютерів працюють під управлінням ОС Лінукс. Аналітики пояснюють такий успіх її безпекою, надійністю та низькою вартістю у поєднані зі свободою у модифікації вихідних кодів системи. Основними факторами, що заважають подальшому розвитку Лінукс, є відсутність підтримки цієї ОС розробниками деякого апаратного забезпечення та чималої кількості програмного забезпечення, створеного для Microsoft Windows, до якого звикла велика кількість користувачів (переважно ігри та власницьке ПЗ).
У 2008 Стів Балмер з Microsoft оцінив у 60 % частку ОС GNU/Linux серед серверних систем у світі.
Ринок Лінукс росте стрімкими темпами як для серверів, так і для персональних комп'ютерів, і, за деякими оцінками, у 2012 сягне майже $7,7 млрд.
З листопада 2017 Лінукс, як операційна система, повністю домінує на суперкомп'ютерах. Із 500 найпотужніших 100% використовують саме цю ОС. Станом на листопад 2019 статистика не змінилася. Перший суперкомп'ютер на базі Лінукс з'явився ще в 1998.
Інсталяція
Найпоширенішим методом інсталяції Лінукс на персональні комп'ютери є завантаження з CD- або DVD-дисків, котрі містять інсталятор та готове до інсталяції програмне забезпечення. Такий компакт-диск може бути записаний із завантаженого ISO-образу, придбаний (за практично символічною ціною) або взятий у будь-кого.
Як і сервери, персональні комп'ютери з уже інстальованим дистрибутивом Лінукс поширюються такими компаніями, як Hewlett-Packard та Dell, хоча й переважно для своїх бізнес-клієнтів.
Альтернативою стандартній інсталяції операційної системи є можливість встановлення її на тонкий клієнт. За цим методом операційна система завантажується з одного з комп'ютерів мережі. Це дозволяє зменшувати кошторис одного комп'ютеризованого робочого місця.
У вбудованих пристроях Лінукс зазвичай знаходиться у firmware і не завжди доступний для здійснення змін.
Програмування для Linux
GNU Compiler Collection (GCC) є стандартним сімейством компіляторів для більшості Лінукс-систем. Окрім того, GCC забезпечує frontend для С, та Java. Більшість дистрибутивів містить у собі встановлені інтерпретатори Perl, Python та інших сценарійних мов.
Існує ряд середовищ для розробки (IDE): KDevelop, Eclipse, NetBeans, Lazarus та інші; також доступні й традиційні текстові редактори, як Emacs та Vim чи редактор, вбудований у Midnight Commander.
Двома поширеними бібліотеками розробки візуальних елементів для створення графічних інтерфейсів користувача є Qt та GTK+.
Технічна підтримка
Технічну підтримку надають інші користувачі Лінукс, зазвичай на вебфорумах, списках поштових розсилок, групах новин тощо.
Бізнес-модель багатьох комерційних постачальників дистрибутивів Лінукс значною мірою залежить від надання ними професійної технічної підтримки. Ряд компаній пропонують спеціальні версії своїх дистрибутивів, до складу яких входять пропрієтарні пакунки та утиліти для полегшення встановлення та налаштування системи.
Примітки
- У дистрибутивах, збудованих з використанням бібліотек і інструментів проєкту GNU, використовується також назва GNU/Linux
Джерела
- Top Operating System Share Trend [ 3 травня 2009 у Wayback Machine.](англ.)
- Linux Kernel Development (звіт, квітень 2008) [ 5 квітня 2008 у Wayback Machine.](англ.)
- . Архів оригіналу за 21 червня 2010. Процитовано 26 травня 2010.
{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()(англ.) - . Архів оригіналу за 27 травня 2010. Процитовано 26 травня 2010.
{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()(англ.) - Open Invention Network Announces Purchase of Fundamental Patent Portfolio and Recognizes Fred DuFresne as a Key Distinguished Inventor [ 10 листопада 2011 у Wayback Machine.](англ.)
- В руки OIN перешли патенты, связанные с технологиями разработки web-скриптов [ 18 червня 2012 у Wayback Machine.](рос.)
- Ballmer Still Searching for an Answer to Google [ 30 серпня 2012 у Wayback Machine.](англ.)
- [1] [ 13 вересня 2011 у Wayback Machine.] К 2012 году рынок Linux утроится (рос.)
- [2] [ 2 листопада 2019 у Wayback Machine.] TOP500 Statistics (англ.)
Див. також
Посилання
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Linux |
- Сайт ядра Лінукс [ 30 січня 1998 у Wayback Machine.](англ.)
- Домашня вебсторінка Лінукс [ 29 січня 2010 у Wayback Machine.](англ.)
- The Linux Documentation Project [ 1 грудня 2020 у Wayback Machine.](англ.)
- Список ЯКЦЕ по категоріях [ 25 лютого 2005 у Wayback Machine.]
Українські ресурси інтернет
- Українська група користувачів Linux. [ 9 квітня 2022 у Wayback Machine.]
- UALinux [ 14 травня 2015 у Wayback Machine.]
- GNU/Linux Ukraine - українська Matrix-спільнота присвячена GNU/Linux.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Linux ˈ l ɪ n ʊ k s ukr Li nuks zagalna nazva Unix podibnih operacijnih sistem na osnovi odnojmennogo yadra Ce odin iz najvidatnishih prikladiv rozrobki vilnogo free ta vidkritogo z vidkritim kodom open source programnogo zabezpechennya software Na vidminu vid vlasnickih operacijnih sistem na kshtalt Microsoft Windows ta macOS yihni vihidni kodi dostupni vsim dlya vikoristannya zmini ta poshirennya absolyutno vilno v tomu chisli bezkoshtovno LinuxPingvin Tux logotip i talisman yadra LinuxRozrobnik Rizni kompaniyi ta osobistostiRodina OS UNIX podibniRobochij stan aktivnijVihidna model Vilne programne zabezpechennyaCilovij rinok Nastilni komp yuteri serveri vbudovani pristroyiPlatformi DEC Alpha ARM AVR32 Itanium m68k MIPS PA RISC PowerPC SuperH SPARC x86 Tip yadra MonolitneLicenziya rizni v osnovnomu GNU GPLkernel orgCya stattya pro operacijni sistemi na osnovi yadra Linux Dlya otrimannya informaciyi pro same yadro chitajte stattyu yadro Linux Linux spershu rozroblenij dlya vikoristannya okremimi entuziastami na svoyih personalnih komp yuterah piznishe zavdyaki pidtrimci takih kompanij yak IBM Sun Microsystems HP Novell ta inshih nabuv neabiyakoyi populyarnosti yak serverna operacijna sistema tak 8 iz 10 najbilshih kompanij sho nadayut poslugi vebhostingu vikoristovuyut Linux na svoyih vebserverah Linuks portovano na veliku kilkist aparatnih platform Teper cya OS dosit uspishno vikoristovuyetsya yak na mejnfrejmah i superkomp yuterah tak i vbudovana v bagato inshih pristroyiv smartfoni planshetni PK marshrutizatori komp yuternih merezh routeri pristroyi avtomatiki sistemi keruvannya televizorami ta igrovimi konsolyami tosho Vid seredini 1990 h Linux vse chastishe vstanovlyuyetsya i na nastilni komp yuteri Tak stanom na berezen 2015 jogo chastka skladala 1 21 svitovogo rinku operacijnih sistem na personalnih komp yuterah bez urahuvannya vikoristannya na serverah ta specializovanih pristroyah Znachna kilkist specializovanih distributiviv Linux yaki rozroblyayut ta pidtrimuyut rizni spilnoti nadaye shiroki mozhlivosti viboru programnogo zabezpechennya IstoriyaPochatkova Linus Torvalds tvorec yadra Linux U 1983 Richard Stolmen zasnuvav proyekt GNU shob stvoriti povnocinnu Unix podibnu operacijnu sistemu i napovniti yiyi lishe vidkritim programnim zabezpechennyam Na pochatku 1990 h proyekt zibrav majzhe vsi neobhidni komponenti ciyeyi sistemi biblioteki kompilyatori tekstovi redaktori komandnu obolonku Unix za vinyatkom osnovnogo komponentu yadra U 1990 proyekt pochav rozrobku yadra GNU Hurd na osnovi mikroyadra Mach odnak robota rozpochalas iz serjoznimi pereshkodami i prosuvalasya dosit povilno Vodnochas u 1991 Linus Torvalds angl Linus Torvalds finskij student Universitetu Gelsinki yak svoye hobi rozpochav rozrobku inshogo yadra Spershu Torvalds vikoristovuvav na svoyemu komp yuteri Minix sproshenu Unix podibnu operacijnu sistemu rozroblenu Endryu Tanenbaumom dlya navchannya Odnak Tanenbaum ne dozvoliv inshim rozshiryuvati jogo operacijnu sistemu sho sponukalo Torvaldsa stvoriti zaminu dlya Minix Spershu Torvalds nazvav svoye yadro Freax sho ye shreshennyam sliv free ta freak plyus dodannya literi H kotra chasto vikoristovuyetsya v imenah Unix podibnih operacijnih sistem Nazvu Linux pridumav Ari Lemke kotrij na toj chas administruvav FTP server merezhi finskih universitetiv vin dav nazvu Linux merezhi z yakoyi proyekt Torvaldsa buv upershe dostupnij dlya zavantazhennya Grafichna istoriya Unix sistem Linuks ye Unix podibnoyu operacijnoyu sistemoyu odnak yiyi kod ne bulo zapozicheno z originalnoyi Unix Na pochatku dlya nalashtuvannya ta vstanovlennya Linuks buv potriben komp yuter pid kerivnictvom Minix Pershi versiyi Linuksa takozh vimagali nayavnosti na tverdomu disku inshoyi operacijnoyi sistemi dlya zdijsnennya zavantazhennya ale piznishe z yavilisya nezalezhni zavantazhuvachi na kshtalt LILO Funkcionalnist Linuks shvidko perevershila mozhlivosti Minix Torvalds ta inshi ranni rozrobniki yadra adaptuvali svoyu robotu dlya komponentiv GNU ta koristuvackogo programnogo zabezpechennya zadlya stvorennya zavershenoyi povnofunkcionalnoyi vilnoyi operacijnoyi sistemi Sogodni Torvalds prodovzhuye koordinuvati proces rozrobki yadra a inshi pidsistemi yak to komponenti GNU rozvivayutsya okremo robota nad yadrom Linuks ne ye chastinoyu proyektu GNU Rizni spilnoti j kompaniyi kombinuyut i poshiryuyut usi ci komponenti razom iz dodatkovim prikladnim programnim zabezpechennyam znani yak distributivi Linux Linux ta Proyekt GNU Richard Stolmen zasnovnik proyektu GNU Metoyu proyektu GNU ye stvorennya Unix sumisnoyi operacijnoyi sistemi sho skladayetsya cilkovito z vilnogo programnogo zabezpechennya Free Software Foundation FSF rozglyadaye distributivi Linux zbudovani z vikoristannyam instrumentiv i bibliotek GNU yak varianti sistemi GNU i prosit shob usi ci operacijni sistemi vidnosili do GNU Linux abo Linux sistemi na osnovi GNU Hocha deyaki distributivi napriklad Debian GNU Linux vikoristovuyut taku nazvu yiyi vikoristannya za mezhami spilnoti entuziastiv ye desho obmezhenim i Linus Torvalds nazvav cej zaklik FSF prosto smishnim Odniyeyu z prichin vikoristannya prostishoyi nazvi Linuks ye te sho vidminnosti mizh yadrom operacijnoyi sistemi ta yiyi distributivom zaplutuyut novachkiv Sudovij proces zi SCO Dokladnishe Konflikt SCO Linux U berezni 2003 amerikanska kompaniya rozrobnik sistemnogo j prikladnogo programnogo zabezpechennya rozpochala sudovij proces proti IBM stverdzhuyuchi sho IBM dodala do yadra Linux kod avtorski prava na yakij nalezhat SCO Group porushivshi takim chinom umovi licenziyi na vikoristannya Unix Dodatkovo SCO nadislala list kilkom velikim kompaniyam iz poperedzhennyam sho vikoristannya nimi Linuks bez vidpovidnoyi licenziyi SCO mozhe stati prichinoyu sudovogo peresliduvannya Cej list stav naslidkom pripushennya pro mozhlivist poyavi sudovih pozoviv proti peresichnih koristuvachiv Linuks Cya diskusiya vtyagnula v sudovij proces ta Red Hat Pitannya pro te chi dijsno SCO volodiye avtorskim pravom na Unix ye spirnim i zaperechuyetsya kompaniyeyu Novell 3 lipnya 2006 roku okruzhnij sud shtatu Yuta vidhiliv 182 iz 294 zayav podanih SCO Group proti IBM SCO Group ne nadala zhodnogo dokazu stosovno nayavnosti v neyi avtorskih prav na prisutnij u yadri Linux kod Hto stvoryuye Linux Bud yakij distributiv Linux skladna sistema sho vklyuchaye tisyachi riznih pakunkiv vid najposhirenishih takih yak utiliti GNU X org grafichni seredovisha GNOME i KDE do specifichnih dlya yakogos konkretnogo distributivu Komandi rozrobnikiv kozhnogo proyektu vidriznyayutsya chiselnistyu pidhodom do roboti zastosovanimi instrumentami i metodami planuvannya robit Pri comu yadro Linux zajmaye osoblive misce sered usih inshih zastosuvan Vid nogo zalezhit mozhlivist roboti operacijnoyi sistemi na riznih aparatnih platformah i riven pidtrimki riznih pristroyiv tomu harakteristiki procesu jogo rozrobki mozhut yakoyus miroyu sluguvati indikatorom dlya vsiyeyi OS Linux Foundation provela doslidzhennya sho ohoplyuye tririchnij period rozrobki yadra vid versiyi 2 6 11 do versiyi 2 6 24 i fokusuyetsya na takih harakteristikah yak chastota reliziv i zmin rozmir pochatkovih tekstiv yadra i najgolovnishe dozvolyaye otrimati uyavlennya pro tih hto zreshtoyu rozroblyaye yadro Linux Statistika pokazuye sho v serednomu kozhen novij reliz yadra vihodit raz na 2 5 3 misyaci 60 110 dniv V pershu chergu ce pov yazano z vibranoyu u 2005 modellyu rozrobki spryamovanoyu na zvedennya do minimumu trivalosti promizhkiv mizh rozrobkoyu novih funkcij zmenshennya potrebi tvorciv distributiviv u modifikaciyah yadra a takozh poyavoyu pidtrimki novih pristroyiv z vklyuchennyam yih u yadro Pri comu chislo latok patchiv sho vnosyatsya do yadra maye tendenciyu do zrostannya Zvodyachi voyedino ci dvi harakteristiki mozhna vidznachiti sho v serednomu do yadra vnositsya 2 83 latki god pri comu v kod yadra shodnya dodayetsya ponad 3 tis ryadkiv i ponad 1 4 tis ryadkiv modifikuyetsya Chislo rozrobnikiv sho vzyali uchast u vipusku versiyi 2 6 24 bilsh nizh udvichi perevishilo cej pokaznik dlya versiyi 2 6 11 i sklalo 1057 chol Pri comu prote vsogo 10 providnih rozrobnikiv spilno vnesli majzhe 15 zmin a 30 providnih rozrobnikiv 30 Ce odnak ne oznachaye sho poshirene v deyakih kolah uyavlennya pro Linux yak pro sistemu sho rozroblyayetsya amatorami pravilne Nezvazhayuchi na te sho daleko ne v usih kompanij sho zajmayutsya vilnim PZ ye neobhidnist vnositi zmini do yadra chislo takih sho berut uchast u jogo rozrobci roste 4 najbilshi kompaniyi rozrobniki yadra Red Hat Novell IBM i Intel vnesli ponad 32 zroblenih za chas doslidzhennya zmin a sumarnij vidsotok zmin yadra vnesenih rozrobnikami sho pracyuyut na kompaniyi stanovit ponad 70 Pri comu sered kompanij sho berut uchast u rozrobci yadra vidilyayetsya dekilka grup za osnovnoyu metoyu uchasti v rozrobci Grupa kompanij sho vklyuchaye IBM Intel HP SGI ta inshih yaka oriyentuyetsya v osnovnomu na pidtrimku roboti Linux na vlasnomu ustatkuvanni Distrib yutori taki yak Red Hat Novell mayut na meti dodavannya v yadro mozhlivostej na yaki isnuye popit sered koristuvachiv i yaki pidsilyuyut konkurentospromozhnist distributiviv yak kincevih produktiv Taki kompaniyi yak Sony Nokia Samsung Google pracyuyut nad yadrom dlya polipshennya roboti sistem na bazi yadra Linux u vlasnih pristroyah Kompaniyi yaki najaktivnishe zdijsnyuyut doopracyuvannya yadra Linux Nazva kompaniyi Kilkist zmin vid zagalnogo chisla zminPrivatni koristuvachi 11 594 13 9 Nazva ne viznachena 10 803 12 9 Red Hat 9 351 11 2 Novell 7 385 8 9 IBM 6 952 8 3 Intel 3 388 4 1 Linux Foundation 2 160 2 6 2 055 2 5 SGI 1 649 2 0 1 341 1 6 Oracle 1 122 1 3 1 010 1 2 Google 965 1 1 817 1 0 HP 765 0 9 NetApp 764 0 9 762 0 9 759 0 9 Freescale 730 0 9 715 0 9 Academia 656 0 8 Cisco 442 0 5 437 0 5 434 0 5 QLogic 398 0 5 Fujitsu 389 0 5 Broadcom 385 0 5 Analog Devices 358 0 4 Mandriva 329 0 4 294 0 4 285 0 3 Takim chinom iz doslidzhennya Linux Foundation mozhna zrobiti visnovok sho yadro Linux ye bezprecedentnim prikladom uspishnoyi spivpraci riznih za rozmirom i viroblenoyu produkciyeyu kompanij ta individualnih rozrobnikiv Kilkist cih rozrobnikiv i rozpodil yih vnesku v rozrobku mozhe sluzhiti v deyakomu rozuminni garantiyeyu stabilnosti j nezalezhnosti rozrobki Ce naochno demonstruye perevagi yak vidkritoyi modeli rozrobki v cilomu tak i garantij sho nadayutsya rozrobnikam i kincevim koristuvacham samoyu koncepciyeyu vilnogo PZ zakriplenoyu v licenziyi GNU GPL Takozh dostupni novishi versiyi statistiki dlya yader 2 6 30 ta 2 6 33 MobilnistKPK SL 5500 sho pracyuye na Linux Yadro Linux spochatku proyektuvalosya dlya mikroprocesoriv Intel 80386 odnak narazi pidtrimuye chimalu kilkist komp yuternih arhitektur Linuks vhodit do spisku operacijnih sistem kotri pracyuyut na najbilshij kilkosti arhitektur vid kishenkovih komp yuteriv iPAQ na osnovi ARM do mejnfrejmiv na kshtalt Specializovani distributivi rozpovsyudzhuyut dlya znachno menshoyi kilkosti arhitektur Avtorske pravo i licenziyaYadro Linuks ta bilshist programnogo zabezpechennya GNU rozpovsyudzhuyetsya pid licenziyeyu GNU General Public License GNU GPL Licenziya GPL vimagaye shob usi zmini sho vnosyatsya do dzherelnih tekstiv programnogo zabezpechennya takozh mali cyu licenziyu U 1997 Linus Torvalds zayaviv sho Vipusk Linuks pid licenziyeyu GPL pevno najkrashe sho ya zrobiv Inshe programne zabezpechennya mozhe vikoristovuvati inshi licenziyi bagato bibliotek vikoristovuyut GNU Lesser General Public License LGPL liberalnishij variant GPL a X Window System vikoristovuye licenziyu MIT Torgova marka U SShA im ya Linux ye zareyestrovanoyu torgovoyu markoyu vlasnikom yakoyi ye Linus Torvalds Spochatku nihto yiyi ne reyestruvav ale 15 serpnya 1994 roku Vilgelm R Dela Kros Molodshij zareyestruvav torgovu marku Linux a potim vimagav avtorski gonorari vid rozpovsyudzhuvachiv Linuks U 1996 Torvalds i deyaki organizaciyi podali pozov do sudu z vimogoyu peredati prava na torgovu marku Torvaldsu i u 1997 konflikt buv vregulovanij na korist Torvaldsa Licenzuvannyam torgovoyi marki narazi keruye Torvalds zayaviv sho otrimav prava na torgovu marku vinyatkovo dlya togo shob pereshkoditi bud komu vimagati za yiyi vikoristannya groshi ale buv pritisnutij Zakonom SShA pro torgovi marki V rezultati LMI nadislala ryad listiv do prodavciv distributiviv z vimogoyu splatiti groshovij zbir i ryad kompanij postupilisya Zahist Linux Zasnovanij u 2007 konsorcium Linux Foundation zahishaye Linuks cherez pidtrimku klyuchovih rozrobnikiv ciyeyi OS i nadannya yuridichnih poslug Linux Foundation rozporyadzhayetsya torgovoyu markoyu Linux i nadaye rozrobnikam yuridichnij zahist intelektualnoyi vlasnosti za dopomogoyu takih proyektiv yak i sponsorstva v U 2005 IBM Novell Philips Red Hat i Sony zasnuvali kompaniyu Open Invention Network skorocheno OIN ukr Merezha vidkritih vinahodiv dlya formuvannya portfelya patentiv yakij mozhna bulo b vikoristati dlya zahistu ekosistemi Linux vid patentnih pozoviv Cej portfel patentiv vikoristovuyut usi chleni OIN na osnovi bezplatnogo licenzuvannya Piznishe do zasnovnikiv priyednalisya vlasniki patentiv NEC ta Google U 2007 kompaniya Oracle licenzuvala patenti OIN takim chinom pogodivshis ne vikoristovuvati patenti proti seredovisha na osnovi GNU Linux vklyuchayuchi svoyih konkurentiv MySQL i PostgreSQL v tomu razi koli voni zadiyani v skladi sistem GNU Linux U 2011 Open Invention Network ogolosila pro perehid do yiyi ruk nizki patentiv pov yazanih iz rannimi rozrobkami organizaciyi V patentah figuruyut odni z pershih zgadok tehnologij stvorennya dinamichnogo vebvmistu yaki peredbachili poyavu takih sistem yak ASP vid Microsoft JSP vid Sun Oracle i PHP VimovaU 1992 Torvalds poyasniv yak vin vimovlyaye slovo Linux li is pronounced with a short ee sound compare prInt mInImal etc nux is also short non diphthong like in pUt IPA ʊ It s partly due to minix linux was just my working name for the thing and as I wrote it to replace minix on my system the result is what it is linus minix became linux Linus Torvalds comp os linux newsgroupProgramne zabezpechennyaIstorichno sklalosya tak sho Linuks vikoristovuvavsya perevazhno yak serverna operacijna sistema odnak nizka vartist visoka gnuchkist ta chimalo inshih otrimanih u spadok vid UNIX perevag roblyat yiyi cilkom pridatnoyu dlya shirokogo ryadu zastosuvan Nizka vartist ta visoka gnuchkist spriyali vikoristannyu Linuks u vbudovanih sistemah yak to mobilni telefoni kishenkovi PK ta inshi ruchni pristroyi Linux stav konkurentom na cij areni propriyetarnij OS Symbian kotra zastosovuyetsya u miljonah mobilnih telefoniv i vidminnoyu alternativoyu lideram rinku Windows CE ta Palm OS Populyarnij dekoder cifrovogo video vikoristovuye desho modifikovanu versiyu Linuks Deyaki brandmaueri ta marshrutizatori zokrema dekilka modelej virobnictva Linksys takozh pracyuyut pid upravlinnyam Linuks Linuks use chastishe vikoristovuyetsya na superkomp yuterah U spisku 2019 500 mashin 100 vikoristovuyut Linuks yak svoyu operacijnu sistemu Igrova konsol PlayStation 3 tipovo pracyuye pid Linuks Kompaniya Sony zazdalegid vipustila dlya PlayStation 2 Taki rozrobniki igor yak Atari ta id Software vipuskayut svoyu produkciyu dlya operacijnoyi sistemi Linuks Linux Game Publishing takozh zajmayetsya perenosom igor iz Microsoft Windows na Linuks Proyekt Noutbuk za 100 dolariv metoyu kotrogo ye zabezpechennya usih ditej komp yuterami zadlya dopomogi v rozvitku bidnih ta malorozvinenih nacij vikoristovuye Linuks yak osnovnu operacijnu sistemu Distributivi Dokladnishe Distributiv Linuks Yadro Linux zazvichaj vikoristovuyetsya yak skladova chastina distributiviv Linux Yih kompilyuyut okremi entuziasti spilnota ta komercijni pidpriyemstva Yak pravilo do yihnogo skladu vhodit dodatkove sistemne ta koristuvacke programne zabezpechennya vstanovlyuvach i vbudovanij kerivnik vstanovlennya ta onovlennya programnogo zabezpechennya Distributivi stvoryuyutsya dlya riznih potreb pidtrimki pevnoyi arhitekturi lokalizaciyi dlya specifichnogo regionu chi movi dlya vbudovanih ta sistem realnogo chasu Bagato z nih svidomo vklyuchayut vinyatkovo vidkrite programne zabezpechennya Vidomo koli ponad 300 distributiviv sho stabilno rozvivayutsya sered nih blizko 15 najpopulyarnishih dlya universalnogo vikoristannya Tipovi distributivi dlya universalnogo vikoristannya mistyat u sobi yadro Linuks utiliti ta biblioteki GNU komandni obolonki X Window System stilnichne seredovishe na kshtalt KDE chi GNOME razom iz sotnyami a to j tisyachami pakunkiv iz riznomanitnim programnim zabezpechennyam vid prostih tekstovih redaktoriv do naboriv ofisnogo PZ kompilyatoriv ta naukovogo instrumentariyu Vikoristannya na robochih miscyah Stilnicya GNOME na Ubuntu Visokij riven dostupu u vnutrishnih mehanizmah roboti Linux pospriyav stvorennyu mifu pro suto tehnichnu oriyentaciyu sistemi tomu yiyi koristuvachiv neridko ototozhnyuyut iz hakerami Linux ta inshi proyekti vidkritogo programnogo zabezpechennya chasto kritikuyut za slabki namagannya stati legshimi v koristuvanni Ostanni roki cej stereotip shvidko rozvinchuyetsya Teper Linuks mozhe vikoristovuvati grafichnij koristuvackij interfejs anitrohi ne girshij za toj sho vikoristovuyut inshi populyarni operacijni sistemi ti zh Microsoft Windows ta MacOS X Hocha dlya Linuks dosi ne stvoreni povnofunkcionalni analogi deyakogo specializovanogo programnogo zabezpechennya odnak zagalom situaciya ye dosit nepoganoyu i bilshist neobhidnih program isnuyut u nadlishku Chimalo kompanij pochinayut vipusk svoyeyi produkciyi i dlya Linuks a specialno stvoreni emulyatori ta seredovisha vikonannya napriklad Wine dozvolyayut vikoristovuvati rozroblene dlya Microsoft Windows PZ v Linuksi UNIX ivske korinnya Linux oznachaye sho nezvazhayuchi na isnuvannya velikoyi kilkosti grafichnih utilit dlya nalashtuvannya sistemi prosti tekstovi fajli j dosi vikoristovuyutsya dlya zberigannya cih nalashtuvan i dostup do nih z dozvolu administratora mozhe otrimati bud yakij koristuvach Rinkova chastka Zgidno z rezultatami doslidzhennya rinku kompaniyeyu IDC u 2004 25 serveriv ta 2 8 personalnih komp yuteriv pracyuyut pid upravlinnyam OS Linuks Analitiki poyasnyuyut takij uspih yiyi bezpekoyu nadijnistyu ta nizkoyu vartistyu u poyednani zi svobodoyu u modifikaciyi vihidnih kodiv sistemi Osnovnimi faktorami sho zavazhayut podalshomu rozvitku Linuks ye vidsutnist pidtrimki ciyeyi OS rozrobnikami deyakogo aparatnogo zabezpechennya ta chimaloyi kilkosti programnogo zabezpechennya stvorenogo dlya Microsoft Windows do yakogo zvikla velika kilkist koristuvachiv perevazhno igri ta vlasnicke PZ U 2008 Stiv Balmer z Microsoft ociniv u 60 chastku OS GNU Linux sered servernih sistem u sviti Rinok Linuks roste strimkimi tempami yak dlya serveriv tak i dlya personalnih komp yuteriv i za deyakimi ocinkami u 2012 syagne majzhe 7 7 mlrd Z listopada 2017 Linuks yak operacijna sistema povnistyu dominuye na superkomp yuterah Iz 500 najpotuzhnishih 100 vikoristovuyut same cyu OS Stanom na listopad 2019 statistika ne zminilasya Pershij superkomp yuter na bazi Linuks z yavivsya she v 1998 InstalyaciyaNajposhirenishim metodom instalyaciyi Linuks na personalni komp yuteri ye zavantazhennya z CD abo DVD diskiv kotri mistyat instalyator ta gotove do instalyaciyi programne zabezpechennya Takij kompakt disk mozhe buti zapisanij iz zavantazhenogo ISO obrazu pridbanij za praktichno simvolichnoyu cinoyu abo vzyatij u bud kogo Yak i serveri personalni komp yuteri z uzhe instalovanim distributivom Linuks poshiryuyutsya takimi kompaniyami yak Hewlett Packard ta Dell hocha j perevazhno dlya svoyih biznes kliyentiv Alternativoyu standartnij instalyaciyi operacijnoyi sistemi ye mozhlivist vstanovlennya yiyi na tonkij kliyent Za cim metodom operacijna sistema zavantazhuyetsya z odnogo z komp yuteriv merezhi Ce dozvolyaye zmenshuvati koshtoris odnogo komp yuterizovanogo robochogo miscya U vbudovanih pristroyah Linuks zazvichaj znahoditsya u firmware i ne zavzhdi dostupnij dlya zdijsnennya zmin Programuvannya dlya LinuxGNU Compiler Collection GCC ye standartnim simejstvom kompilyatoriv dlya bilshosti Linuks sistem Okrim togo GCC zabezpechuye frontend dlya S C ta Java Bilshist distributiviv mistit u sobi vstanovleni interpretatori Perl Python ta inshih scenarijnih mov Isnuye ryad seredovish dlya rozrobki IDE KDevelop Eclipse NetBeans Lazarus ta inshi takozh dostupni j tradicijni tekstovi redaktori yak Emacs ta Vim chi redaktor vbudovanij u Midnight Commander Dvoma poshirenimi bibliotekami rozrobki vizualnih elementiv dlya stvorennya grafichnih interfejsiv koristuvacha ye Qt ta GTK Tehnichna pidtrimkaTehnichnu pidtrimku nadayut inshi koristuvachi Linuks zazvichaj na vebforumah spiskah poshtovih rozsilok grupah novin tosho Biznes model bagatoh komercijnih postachalnikiv distributiviv Linuks znachnoyu miroyu zalezhit vid nadannya nimi profesijnoyi tehnichnoyi pidtrimki Ryad kompanij proponuyut specialni versiyi svoyih distributiviv do skladu yakih vhodyat propriyetarni pakunki ta utiliti dlya polegshennya vstanovlennya ta nalashtuvannya sistemi PrimitkiU distributivah zbudovanih z vikoristannyam bibliotek i instrumentiv proyektu GNU vikoristovuyetsya takozh nazva GNU LinuxDzherelaTop Operating System Share Trend 3 travnya 2009 u Wayback Machine angl Linux Kernel Development zvit kviten 2008 5 kvitnya 2008 u Wayback Machine angl Arhiv originalu za 21 chervnya 2010 Procitovano 26 travnya 2010 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya angl Arhiv originalu za 27 travnya 2010 Procitovano 26 travnya 2010 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya angl Open Invention Network Announces Purchase of Fundamental Patent Portfolio and Recognizes Fred DuFresne as a Key Distinguished Inventor 10 listopada 2011 u Wayback Machine angl V ruki OIN pereshli patenty svyazannye s tehnologiyami razrabotki web skriptov 18 chervnya 2012 u Wayback Machine ros Ballmer Still Searching for an Answer to Google 30 serpnya 2012 u Wayback Machine angl 1 13 veresnya 2011 u Wayback Machine K 2012 godu rynok Linux utroitsya ros 2 2 listopada 2019 u Wayback Machine TOP500 Statistics angl Div takozhSpisok distributiviv Linux Spisok operacijnih sistem Porivnyannya distributiviv Linux Statistika populyarnosti operacijnih sistem Revolyucijna OS film 2001 Kod film 2001 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu LinuxSajt yadra Linuks 30 sichnya 1998 u Wayback Machine angl Domashnya vebstorinka Linuks 29 sichnya 2010 u Wayback Machine angl The Linux Documentation Project 1 grudnya 2020 u Wayback Machine angl Spisok YaKCE po kategoriyah 25 lyutogo 2005 u Wayback Machine Ukrayinski resursi internet Ukrayinska grupa koristuvachiv Linux 9 kvitnya 2022 u Wayback Machine UALinux 14 travnya 2015 u Wayback Machine GNU Linux Ukraine ukrayinska Matrix spilnota prisvyachena GNU Linux