Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Ця стаття не містить . (вересень 2016) |
Mach — мікроядро операційної системи, розроблене в Університеті Карнегі-Меллон при проведенні дослідницьких робіт у галузі операційних систем, головним чином, розподілених та паралельних обчислень. Це один з найперших прикладів мікроядра, який досі є стандартом для таких проєктів.
| Тип | мікроядро і програмне забезпечення |
|---|---|
| Автор | Університет Карнегі-Меллон |
| Версії | 3.0 |
| Мова програмування | C і асемблер |
| Вебсайт | cs.cmu.edu/afs/cs/project/mach/public/www/mach.html |
Проєкт існував у 1985—1994 роках, закінчився виходом Mach 3.0. Декілька дослідницьких груп продовжили розробку Mach; наприклад, в Університеті Юта деякий час існував проєкт Mach 4. Mach розроблявся як заміна ядра BSD UNIX, тому не було необхідності в розробці нового операційного оточення. Подальші науково-дослідницькі роботи по проєкту Mach, схоже, закінчилися; попри це, Mach та його похідні використовуються в ряді комерційних операційних систем, наприклад NeXTSTEP, найпомітнішою з яких є Mac OS X, де використовується ядро XNU, вібравши в себе Mach 2.5. Система керування віртуальною пам'яттю Mach була перейнята розробниками BSD в CSRG та використовується в сучасних UNIX-системах, похідних від BSD, наприклад FreeBSD. А ні Mac OS X, а ні FreeBSD не залишили мікроядерну архітектуру, що використовується в Mach, хоча Mac OS X пропонує для використання в прикладних програмах мікроядерну систему міжпроцессорної взаємодії та примітиви керування.
Mach є логічним продовженням ядра Accent, також розробленого в Університеті Карнегі-Меллон. Провідний розробник проєкту Річард Рашид з 1991 року працює в Microsoft в підрозділі Microsoft Research. Ще один з основних розробників, Авадіс Теваніан працював головою департаменту розробки програм в NeXT, потім, до березня 2006, головою департаменту перспективних програмних технологій в Apple.
Концепція
Оскільки Mach спроєктовано як швидку заміну традиційному ядру UNIX, подивимось в основному на відмінності Mach від Unix. Стало зрозумілим, що Unix-концепція «все — файл» більше не працює на сучасних системах, але такі системи, як Plan 9 від Bell Labs, все ж таки намагаються слідувати цьому шляху. Розробники Mach примітили негнучкість такого підходу, та запропонували, що інший рівень віртуалізації може заставити систему «працювати» знов.
Одна з найважніших абстракцій в Unix — це конвеєри (pipe). Що схоже на конвеєри та дозволить на загальнішому рівні зробити доступним різноманітні переміщення інформації між програмами? Така система може існувати, завдяки міжпроцесній взаємодії (IPC) — схожий з конвеєрами принцип организації взаємодії процесів, дозволяючий переміщувати будь-яку файлоподібну інформаціїю між двома програмами. В той час, як у багатьох системах, включно різні Unix, вже декілька років існували різні реалізації IPС, але вони були призначені для спеціальних цілей та не могли забезпечити те, що творці Mach від них чекали.
Операційні системи, засновані на Mach
Див. також
 | Це незавершена стаття про операційні системи. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno veresen 2016 Mach mikroyadro operacijnoyi sistemi rozroblene v Universiteti Karnegi Mellon pri provedenni doslidnickih robit u galuzi operacijnih sistem golovnim chinom rozpodilenih ta paralelnih obchislen Ce odin z najpershih prikladiv mikroyadra yakij dosi ye standartom dlya takih proyektiv MachTip mikroyadro i programne zabezpechennyaAvtor Universitet Karnegi MellonVersiyi 3 0Mova programuvannya C i asemblerVebsajt cs cmu edu afs cs project mach public www mach html Proyekt isnuvav u 1985 1994 rokah zakinchivsya vihodom Mach 3 0 Dekilka doslidnickih grup prodovzhili rozrobku Mach napriklad v Universiteti Yuta deyakij chas isnuvav proyekt Mach 4 Mach rozroblyavsya yak zamina yadra BSD UNIX tomu ne bulo neobhidnosti v rozrobci novogo operacijnogo otochennya Podalshi naukovo doslidnicki roboti po proyektu Mach shozhe zakinchilisya popri ce Mach ta jogo pohidni vikoristovuyutsya v ryadi komercijnih operacijnih sistem napriklad NeXTSTEP najpomitnishoyu z yakih ye Mac OS X de vikoristovuyetsya yadro XNU vibravshi v sebe Mach 2 5 Sistema keruvannya virtualnoyu pam yattyu Mach bula perejnyata rozrobnikami BSD v CSRG ta vikoristovuyetsya v suchasnih UNIX sistemah pohidnih vid BSD napriklad FreeBSD A ni Mac OS X a ni FreeBSD ne zalishili mikroyadernu arhitekturu sho vikoristovuyetsya v Mach hocha Mac OS X proponuye dlya vikoristannya v prikladnih programah mikroyadernu sistemu mizhprocessornoyi vzayemodiyi ta primitivi keruvannya Mach ye logichnim prodovzhennyam yadra Accent takozh rozroblenogo v Universiteti Karnegi Mellon Providnij rozrobnik proyektu Richard Rashid z 1991 roku pracyuye v Microsoft v pidrozdili Microsoft Research She odin z osnovnih rozrobnikiv Avadis Tevanian pracyuvav golovoyu departamentu rozrobki program v NeXT potim do bereznya 2006 golovoyu departamentu perspektivnih programnih tehnologij v Apple KoncepciyaOskilki Mach sproyektovano yak shvidku zaminu tradicijnomu yadru UNIX podivimos v osnovnomu na vidminnosti Mach vid Unix Stalo zrozumilim sho Unix koncepciya vse fajl bilshe ne pracyuye na suchasnih sistemah ale taki sistemi yak Plan 9 vid Bell Labs vse zh taki namagayutsya sliduvati comu shlyahu Rozrobniki Mach primitili negnuchkist takogo pidhodu ta zaproponuvali sho inshij riven virtualizaciyi mozhe zastaviti sistemu pracyuvati znov Odna z najvazhnishih abstrakcij v Unix ce konveyeri pipe Sho shozhe na konveyeri ta dozvolit na zagalnishomu rivni zrobiti dostupnim riznomanitni peremishennya informaciyi mizh programami Taka sistema mozhe isnuvati zavdyaki mizhprocesnij vzayemodiyi IPC shozhij z konveyerami princip organizaciyi vzayemodiyi procesiv dozvolyayuchij peremishuvati bud yaku fajlopodibnu informaciyiyu mizh dvoma programami V toj chas yak u bagatoh sistemah vklyuchno rizni Unix vzhe dekilka rokiv isnuvali rizni realizaciyi IPS ale voni buli priznacheni dlya specialnih cilej ta ne mogli zabezpechiti te sho tvorci Mach vid nih chekali Operacijni sistemi zasnovani na MachGNU Hurd macOS NeXTSTEP UNICOS MAXDiv takozhMikroyadro Ce nezavershena stattya pro operacijni sistemi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi