Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

X Window System віконна система що забезпечує стандартні інструменти й протоколи для побудови графічних інтерфейсів кори

X.org

X.org

X Window System — віконна система, що забезпечує стандартні інструменти й протоколи для побудови графічних інтерфейсів користувача. Майже всі сучасні операційні системи підтримують X Window System.

X Window System
image
image
Тип віконна система
Розробник X.Org Foundation
Стабільний випуск X11R7.7 (6 червня 2012 р.)
Операційна система різні
Ліцензія MIT
Вебсайт x.org

X Window System забезпечує базові функції графічного середовища: відображення й переміщення вікон на екрані, взаємодію з мишею та клавіатурою. X Window System не визначає деталей інтерфейсу користувача — цим займаються менеджери вікон, яких розроблено безліч. Через це зовнішній вигляд програм у середовищі X Window System може дуже різнитися; різні програми можуть використати цілком несхожі один на одного інтерфейси.

У X Window System передбачена : графічні програми можуть виконуватися на іншій машині в мережі, інтерфейс при цьому буде передаватися через мережу й відображатись на локальній машині користувача. У X Window System терміни «клієнт» і «сервер» мають незвичне багатьом значення: «сервер» означає локальний дисплей користувача (дисплейний сервер), а «клієнт» — програму, яка цей дисплей використовує (вона може виконуватися й на віддаленому комп'ютері).

Система X Window System була розроблена в Массачусетському технологічному інституті (MIT) 1984 року. Нинішня версія протоколу — X11  (на квітень 2016 р. — X11R7.7)— з'явилась у вересні 1987 р. Проєкт X очолюється фондом X.Org Foundation. Зразкова реалізація (англ. reference implementation) системи вільно доступна на умові ліцензії MIT і подібних до неї ліцензій.

X Window System часто називають X11 чи X, неформально «ікси́».

Клієнт-серверна модель і мережева прозорість

image
В цьому прикладі X-сервер приймає введення з клавіатури й миші та здійснює виведення на екран. На робочій станції користувача виконуються веббраузер і емулятор термінала. Програма оновлення системи працює на віддаленому сервері, але керується з машини користувача.

X Window System використовує клієнт-серверну модель взаємодії: X-сервер обмінюється повідомленнями з різними клієнтськими програмами. Сервер приймає запити виведення графіки (вікон) і відправляє назад введення користувача (з клавіатури, миші чи сенсорного екрану). X-сервер може бути:

Ця клієнт-серверна термінологія — термінал користувача як «сервер» і віддалені програми як «клієнти» — найчастіше заплутує нових користувачів X, оскільки зазвичай ці терміни мають зворотні значення. Але X Window System приймає точку зору програми, а не кінцевого користувача: локальний дисплей надає послуги відображення графіки програмам, тобто виступає в ролі сервера. Віддалені програми користуються цими послугами, а тому відіграють ролі клієнтів.

Протокол, за допомогою якого спілкуються сервер і клієнт, є прозорим для мережі: клієнт і сервер можуть знаходитися як на одній і тій же машині, так і на різних. Зокрема, вони можуть працювати на різних архітектурах під керівництвом різних операційних систем — результат буде однаковим. Клієнт і сервер можуть навіть безпечно взаємодіяти через Інтернет за допомогою тунелювання з'єднання крізь зашифрований мережевий сеанс.

Щоб запустити віддалену клієнтську програму, що виводить графіку на локальний X-сервер, користувач зазвичай відкриває емулятор терміналу та підключається до віддаленої машини за допомогою telnet або SSH. Потім він віддає команду, яка вказує дисплей, на який слід виводити графіку (наприклад, export DISPLAY=[ім'я комп'ютера користувача]:0 при використанні bash). Нарешті, користувач запускає клієнтську програму. Вона підключиться до локального X-сервера та буде відображати графіку на локальний екран і приймати введення від локальних пристроїв введення. Інший варіант — використовувати невелику допоміжну програму, яка підключається до віддаленої машини та запускає на ній потрібну клієнтську програму.

Використання віддалених клієнтів може бути корисно, наприклад, у таких ситуаціях:

  • Графічне адміністрування віддаленої машини;
  • Виконання інтенсивних ресурсомістких обчислень на віддаленій UNIX-машині та виведення результатів на локальній Windows-машині;
  • Виконання графічних програм одночасно на декількох машинах з одним дисплеєм, однією клавіатурою і однією мишею.

Принципи побудови X

В 1984-му та зафіксували ранні принципи побудови X:

  • Додавай нову функціональність тільки тоді, коли без неї не можна завершити якийсь реальний застосунок.
  • Вирішити, чим не є система, настільки ж важливо, наскільки вирішити, чим вона є. Не намагайся задовольнити всі можливі потреби; замість цього зроби систему розширюваною, щоб нові потреби могли бути задоволені сумісним чином.
  • Гірше за узагальнення одного прикладу може бути тільки узагальнення взагалі без прикладів.
  • Якщо проблема не зрозуміла до кінця, можливо, краще не вирішувати її зовсім.
  • Якщо ти можеш добитися 90 відсотків потрібного ефекту, витративши всього 10 відсотків сил, використовуй простіше рішення.
  • Якнайкраще ізолюй складні місця.
  • Забезпечуй механізм, а не політику. Зокрема, політика інтерфейсу користувача має бути в руках клієнтів.

З того часу проєкт X, переважно, дотримувався цих принципів. Демонстраційна реалізація розробляється з розрахунком на розширення й поліпшення, в той же час, вона залишається майже повністю сумісною з протоколом 1987-го року.

Інтерфейси користувача

image
GNOME 3.32 в середовищі X Window System
image
Графічний інтерфейс користувача Xfce
image
Логотип X Window System в Mac OS X

X Window System навмисно не визначає, як повинен виглядати інтерфейс користувача програми — кнопки, меню, заголовки вікон і т. д. Ці питання вирішуються на рівні віконних менеджерів, інструментаріїв елементів інтерфейсу, середовищ робочого столу і на рівні окремих застосунків. З цієї причини візуальне подання X-інтерфейсів зазнало величезних змін з плином часу.

Віконний менеджер керує розміщенням і виглядом вікон застосунків. Він може створювати інтерфейс, подібний Microsoft Windows або Macintosh (наприклад, так працюють менеджери вікон KWin в KDE та Metacity в GNOME), або зовсім інший стиль (наприклад, в фреймових віконних менеджерах, таких, як ). Віконний менеджер може бути простим і мінімалістичним (як  — базовий віконний менеджер, що постачається з X), а може пропонувати функціональність, близьку до повноцінного робочого середовища (наприклад, Enlightenment).

Багато користувачів використовують X разом з повним середовищем робочого столу, яке включає в себе віконний менеджер, різні програми та єдиний стиль інтерфейсу. Найпопулярніші середовища робочого столу — GNOME та KDE. У стандарті Single UNIX Specification вказане середовище CDE. Проєкт freedesktop.org намагається забезпечити взаємодію між різними середовищами, а також компоненти, необхідні для конкурентоспроможного робочого столу на основі X.

Реалізації

Референсна (зразкова) реалізація (англ. reference implementation) від фонду X.Org Foundation, звана X.Org Server, є канонічною реалізацією X Window System. Оскільки вона поширюється на умовах досить ліберальної ліцензії, з'явилися кілька її різновидів: (як вільних, так і пропрієтарних). Комерційні постачальники UNIX часто беруть референсну реалізацію та адаптують її до власного апаратного забезпечення, зазвичай сильно модифікуючи її та додаючи пропрієтарні розширення.

Аж до 2004-го проєкт XFree86 був найпоширенішим варіантом X для вільних UNIX-подібних операційних систем. XFree86 виник як порт X на 386-сумісні персональні комп'ютери. До кінця 1990-х цей проєкт став головним джерелом технічних інновацій в X Window System і де-факто керував розробкою X. Проте в 2004 році XFree86 змінила умови ліцензії та реалізація X.Org Server (яка є форком XFree86, але з вільною ліцензією) стала поширенішою.

Коли X Window System виконується всередині іншої віконної системи (наприклад, віконної підсистеми Microsoft Windows або Mac OS), вона зазвичай працює в режимі без кореневого вікна (англ. rootless). Це означає, що кореневе вікно (фон екрану і пов'язані з ним меню) управляється зовнішньою віконною системою, а не власне X Window System. При цьому зовнішня віконна система також управляє геометрією X-вікон, створюваних всередині неї. Однак деякі сервери (наприклад, Exceed, Xming або Cygwin/X) здатні створювати й кореневе вікно — в такому разі клієнти відображаються в окремому вікні зовнішньої системи.

X-термінали

X-термінал — це виділене апаратне забезпечення, на якому виконується X-сервер і яке служить тонким клієнтом. Ця архітектура завоювала популярність при побудові недорогих термінальних парків, де багато користувачів одночасно використовують один великий сервер застосунків. Таке використання X Window System добре відповідає початковим намірам розробників з MIT.

X-термінали можуть вивчати мережу (в межах локального ) з використанням протоколу XDMCP, складаючи при цьому список вузлів мережі, з яких вони можуть запускати клієнтів. На початковому вузлі повинен виконуватися X (англ. X display manager).

Зараз[] виділені (апаратні) X-термінали не користуються широкою популярністю: зазвичай персональний комп'ютер з X-сервером забезпечує ту ж функціональність при меншій вартості.

Розширення

X-сервер складається з набору розширень, кожне з яких реалізує певні функції: від промальовування геометричних примітивів до прискорення обробки та виведення на екран тривимірної графіки з використанням можливостей відеоапаратури. Майже кожен з цих модулів можна відключити або налаштувати в конфігураційному файлі.

DDC

VESA Display Data Channel(DDC™) — стандарт обміну інформацією між монітором та графічною платою, що дозволяє монітору передавати дані про підтримувану роздільну здатність, , виробника монітора і т. д. Модуль DDC підтримує версії 1 і 2 специфікації DDC. Відповідно до отриманих даних він встановлює основні параметри екрану або попереджує про невідповідність заданих користувачем параметрів.

RANDR

X Resize, Rotate and Reflect Extension — розширення X-сервера, що реалізовує функції масштабування, повороту та відображення кореневого вікна. Використовується при зміні роздільної здатності, при динамічній заміні монітора (наприклад, при перемиканні з вбудованого екрану ноутбука на зовнішній монітор). Розсилає застосункам, що працюють, попередження про зміну конфігурації екрану.

X Rendering Extension надає функції для поєднання та виводу зображень на екран. Дозволяє обрізати зображення, накладати маску з кольорами з використанням альфа-каналу, використовувати різні фільтри, готувати й виводити текстову інформацію, а також відображати основні геометричні фігури.

Shape

Розширення Shape призначено для поліпшення вигляду інтерфейсу користувача. Серед його можливостей — відкидання тіні елементами інтерфейсу для створення ілюзії тривимірності, вікна та кнопки з округлими краями; можливість створювати різні фігури, відмінні від прямокутних.

Розширення Xinerama дозволяє представити декілька моніторів як один екран. З його допомогою можна виводити узгоджене зображення на великі екрани, складені з багатьох моніторів. Однак багато з існуючих в наш час віконних менеджерів не підтримують (або не повністю підтримують) специфікації Xinerama, і тому показують неадекватне зображення при використанні цього розширення.

Xv

X video extension — розширення, що дозволяє прискорити виведення відеофрагментів на екран із використанням можливостей графічної плати (а точніше — її драйвера), зменшуючи навантаження на центральний процесор. Багато графічних плат дозволяють виводити відеозображення у форматах кодування кольору YUV (YUY2, I420 і т. д.), які використовуються в стандартах систем аналогового кольорового телебачення PAL, SECAM, NTSC, не переводячи їх попередньо в формат передачі кольору екрана (RGB16/24/32), а також робити протилежне кодування. Розширення Xv надає інформацію про доступні графічні плати, кількість доступних портів (кожен порт може використовувати тільки один застосунок), підтримувані формати кодування кольору. Всю цю інформацію можна переглянути за допомогою утиліти xvinfo.

Обмеження та критика X

У книзі «The UNIX-HATERS Handbook» (1994) ціла глава присвячена проблемам X у кінці 1980-х — на початку 1990-х років. Стаття «Why X Is Not Our Ideal Window System» («Чому X не є ідеальною віконною системою») (1990) докладно розглядає проблеми протоколу й дає рекомендації щодо поліпшення.

Відеоапаратура

Сьогодні межа продуктивності графічних комп'ютерних систем пролягає в галузі найпередовіших графічних функцій. Виробники апаратного забезпечення, як правило, реалізують ці можливості у пропрієтарних драйверах, причому ці драйвери звичайно пишуться насамперед для систем Microsoft Windows (як для найрозповсюдженіших на ринку). Драйвери багатьох старих графічних плат зазнали зворотної розробки в рамках проєктів XFree86 та X.Org. Проте деякі виробники розглядають свої розробки в області високопродуктивного відео як комерційну таємницю, або ж як патентовані винаходи, які не хочуть розкривати.

Багато нинішніх реалізації X керують відеоапаратурою напряму. Нестійкий X-сервер може зробити дисплей непридатним до використання навіть тоді, коли сама операційна система продовжує нормально функціонувати. При цьому може знадобитися перезавантаження всієї системи. Технологія Direct Rendering Infrastructure (DRI) покликана усунути цю проблему.

Функції інтерфейсу користувача

X Window System навмисно не включає в себе специфікації інтерфейсу користувача, так само, як і більшої частини міжпрограмної взаємодії. Завдяки цьому виникли різноманітні інтерфейси, а також застосунки, що не завжди правильно працюють один з одним. Існує специфікація взаємодії клієнтів , але вона знана як важка для правильної реалізації. Подальші спроби стандартизації (такі, як інструментарій Motif і середовище CDE) не виправили становища. Все це заважає як користувачам, так і програмістам. В наш час[] розробники зазвичай домагаються єдиного стилю в застосунках, орієнтуючись на одне конкретне середовище стільниці або на конкретний інструментарій. Це також дозволяє уникнути безпосередньої роботи з ICCCM.

Протокол X не надає ніяких засобів для роботи зі звуком. Підтримка звукової апаратури та відтворення звуків покладається на операційну систему. Оскільки користувачам все частіше необхідний звук, ця ситуація призвела до появи різних несумісних один з одним звукових підсистем. У минулому багато програмістів ігнорували мережеві проблеми й просто використовували локальні звукові API операційної системи. До першого покоління клієнт-серверних звукових систем належать та . Сучасніші системи — PulseAudio, в GNOME та в KDE. Також розпочато розробку нової системи — .

До недавнього часу X Window System не містила доброго рішення для друку вмісту дисплеїв. Багато X-клієнтів друкують у форматі PostScript незалежно від X-сервера. Механізм уперше з'явився в X11R6.3; його клієнтська частина працювала добре, на відміну від багатьох серверних реалізацій. Версії X11R6.8 і вище функціонують нормально і набирають популярність в інструментарії елементів інтерфейсу.

Мережа

Станом на червень 2006-го в X Window System немає можливості відключити X-клієнт або сеанс від одного сервера та підключити його до іншого сервера (як у VNC). Робота з додавання цієї функції в X вже ведеться. Існують обхідні механізми (переглядачі VNC: 0), які роблять екран поточного X-сервера доступним через VNC. Або можна використовувати підключення X-клієнту до проксуючого X-сервера (, , , ).

image
Приклад тунелювання програми X11 поверх SSH

Дані, що передаються мережею між X-сервером і віддаленими X-клієнтами, зазвичай не шифруються. Зловмисник може за допомогою сніфера перехопити та прочитати ці дані. Для запобігання цьому, як правило, X тунелюють через SSH. Більшість реалізацій SSH підтримує тунелювання X-застосунків, хоча іноді ці функції типово вимкнені.

Незалежність від апаратури та відділення клієнтів від серверів впливає на продуктивність системи. Мережева прозорість X вимагає, щоб клієнти і сервер працювали окремо один від одного. У минулому це істотно знижувало продуктивність окремо системи (порівняно з Microsoft Windows та Mac OS, де віконна підсистема вбудована глибоко в саму операційну систему). Для нормальної роботи X Window System рекомендувалося від 4 до 8 Мб оперативної пам'яті — набагато більше (на ті часи), ніж для Windows або Mac OS.

Поточні версії Windows і Mac OS X мають внутрішній поділ графічної підсистеми, схожий на клієнт-серверний поділ в X, і мають приблизно ті ж вимоги до ресурсів, що й X з KDE або GNOME. Велика частина накладних витрат у X тепер припадає на затримку при передачі даних мережею між клієнтом і сервером. Існує поширений міф, згідно з яким при локальному використанні X Window System її мережеві можливості непотрібні й тому негативно позначаються на продуктивності. Насправді сучасні реалізації X використовують в такому разі локальні сокети та загальну пам'ять (напр. ), вимагаючи дуже незначних накладних витрат.

Конкуренти X

В UNIX-подібних операційних системах для виведення графіки майже завжди використовується X Window System. Однак, історія знає декілька спроб створення альтернативи або заміни X. Серед них: компанії Sun Microsystems, не завоювала популярність на ринку, і компанії NeXT, яка згодом перетворилася на Apple Aqua для Mac OS X.

Проводилися і спроби вирішити проблеми X шляхом повної її заміни; в тому числі — проєкти Berlin/ та . Однак ці проєкти не отримали практично ніякого розповсюдження.

Інші конкуренти намагаються уникнути накладних витрат, що виникають в X, шляхом роботи безпосередньо з апаратним забезпеченням. Прикладами таких проєктів є DirectFB і дуже маленький . Механізм Direct Rendering Infrastructure (спроба створити надійний ядерний інтерфейс до ) може зробити ці проєкти непотрібними.

Є й інші способи домогтися мережевої прозорості графічних служб:

Історія

Попередники

До появи X існувало кілька растрових дисплейних систем. Із Xerox прийшли Alto (1973) та Star (1981). В Apple були розроблені Lisa (1983) та Macintosh (1984). У світі UNIX існували термінал (1984) та проєкт (1982).

X отримала своє ім'я як спадкоємиця віконної системи (у латинському алфавіті буква X слідує відразу за буквою W). Система W працювала під управлінням . W використовувала мережевий протокол з підтримкою термінальних та графічних вікон, при цьому сервер підтримував списки дисплеїв.

Витоки і ранні розробки

Первісна ідея X Window System виникла в Массачусетському технологічному інституті (MIT) в 1984 у в результаті співробітництва (з проєкту ) та (з лабораторії інформатики MIT). Шейфлеру було необхідно придатне до використання дисплейне середовище для зневадження системи Argus. Проєкт Athena (спільний проєкт DEC, MIT і IBM з надання легкого доступу до комп'ютерів для студентів) потребував платформо-незалежного графічного рішення, щоб з'єднати воєдино свої гетерогенні системи, що складаються з продуктів різних постачальників. У той час в рамках проєкту в університеті Карнегі-Меллон велася робота над віконною системою, але для неї не були доступні ліцензії, а альтернатив не існувало.

Проєкт вирішив ці проблеми шляхом створення протоколу, який підтримував як локальні програми, так і виклик віддалених програм. У середині 1983-го початковий порт W на UNIX працював уп'ятеро повільніше, ніж в . У травні 1984 року Шейфлер замінив синхронний протокол на асинхронний, а списки дисплеїв — на безпосереднє виведення графіки. Таким чином вийшла X Window System версії 1.x, одна з перших віконних систем, які забезпечують незалежність від апаратного забезпечення.

Шейфлер, Геттіс і взялися за роботу; X стала швидко розвиватися. У січні 1985-го року була випущена версія 6. Компанія DEC, яка в той час готувалася до випуску своєї першої робочої станції Ultrix, вирішила, що X — єдина віконна система, яка може бути завершена до потрібного терміну. Інженери DEC портувати X6 на дисплей QVSS на .

У другому кварталі 1985 року в X була реалізована підтримка кольорів для роботи під DEC -II/GPX. Ця версія стала знана як версія 9. Раніше MIT ліцензував X6 деяким стороннім групами за плату. Однак тепер було вирішено поширювати X9 і майбутні версії вільно — на умовах, які отримали назву ліцензії MIT. X9 з'явилася у вересні 1985 року.

Група з Браунського університету портувала версію 9 на IBM , але проблеми при читанні невпорядкованих даних на RT призвели до несумісних змін в протоколі, внаслідок чого наприкінці 1985 була випущена версія 10. До 1986-го з зовнішніх організацій почали надходити запити на використання X. Випуск X10R2 відбувся в січні 1986 року, X10R3 — у лютому. X10R3 стала першою версією, яка отримала широке поширення; DEC і Hewlett-Packard випускали засновані на ній продукти. Інші групи портувати X10 на і на робочі станції Sun, і навіть на IBM PC AT. У той же час на виставці Autofact були проведені демонстрації першого комерційного застосунку на основі X — інженерної системи, що працює на VAX і відображалася на персональних комп'ютерах з X-сервером. Остання версія X10 — X10R4 — з'явилася в грудні 1986 року.

Хоча X10 володіла цікавою та потужною функціональністю, стало очевидно, що протокол X бажано зробити менш залежним від апаратури до того, як X Window System стане занадто широко поширеною. Однак MIT поодинці не впорався б з настільки великими змінами в протоколі. з лабораторії і Джим Геттіс запропонували DEC WSL зайнятися розробкою X11 і зробити її вільно розповсюджується на тих же умовах, що X9 і X10. Цей процес почався в травні 1986 року, протокол був готовий у серпні. Альфа-тестування програмного забезпечення почалося в лютому 1987-го; бета-тестування — у травні. Нарешті, 15 вересня 1987 X11 була офіційно випущена.

Дизайн протоколу X11, яким керував Шейфлер, широко обговорювалося у відкритих списках розсилки раннього Інтернету. Таким чином, X можна вважати одним з перших великомасштабних проєктів по створенню вільного програмного забезпечення.

Консорціум X MIT і X Consortium, Inc.

image
DECwindows CDE в OpenVMS 7.3-1

В 1987-му, коли успіх X11 став очевидним, MIT побажав відмовитися від подальшого управління проєктом X. Однак на зборах дев'яти постачальників, що відбувся в червні 1987 року, постачальники повідомили MIT, що необхідна нейтральна сторона, яка б запобігла розпаду X на ринку. У січні 1988-го була сформована некомерційна група під назвою Consortium X MIT (англ. MIT X Consortium). Її метою було управління подальшою розробкою X в нейтральній атмосфері, з урахуванням як комерційних, так і освітніх інтересів. Директором Консорціуму став Шейфлер. Джим Фултон і приєдналися як старші розробники в січні та березні 1988 року відповідно. При цьому Джим працював переважно над Xlib, шрифтами, віконними менеджерами та утилітами; а Кейт займався переробленням сервера. Донна Конверс і Кріс Петерсон приєдналися пізніше в тому ж році; їх зусилля були зосереджені в галузі інструментаріїв та наборів елементів інтерфейсу; вони працювали в тісному зв'язку з Ральфом Свіком з проєкту інституту MIT. Консорціум X MIT випустив кілька істотних оновлень до X11. Перше з них (X11R2) вийшло в лютому 1988 року.

В 1993 році був сформований наступник Consortium X MIT — некомерційна корпорація X Consortium, Inc. Під її керівництвом 16 травня 1994 року була випущена версія X11R6. 1995 року корпорація взяла на себе управління розробкою інструментарію Motif та середовища CDE для UNIX-систем. X Consortium розпалася в кінці 1996-го, випустивши останню версію, X11R6.3, і залишивши після себе зростаючий комерційний вплив у розробці.

The Open Group

У середині 1997 року X Consortium передав керівництво проєктом X організації , утвореної в 1996-му в результаті злиття та .

The Open Group випустила X11R6.4 на початку 1998 року. У цій версії було вирішено відмовитися від традиційної ліберальної ліцензії, оскільки The Open Group бажала забезпечити фінансову підтримку розробки X. Нові умови не дозволяли багатьом проєктам (наприклад, XFree86) і навіть деяким комерційним постачальникам прийняти цю версію. Після погроз зробити форк з боку XFree86. The Open Group змінила умови розповсюдження X11R6.4 назад на традиційну ліцензію у вересні 1998 року. Останнім випуском під керівництвом The Open Group став X11R6.4 patch 3.

X. Org і XFree86

Проєкт XFree86 виник у 1992 році із сервера X386 для IBM PC-сумісних комп'ютерів. X386 був написаний Томасом Роеллом і Марком Снітілі, пожертвуваний Консорціуму X MIT компанією Snitily Graphics Consulting Services (SGCS) і включений до складу X11R5 в 1991році. З часом XFree86 перетворився з просто окремо взятого порту X в провідну й найпопулярнішу реалізацію системи, і став де-факто керувати розробкою X.

У травні 1999 року заснувала X. Org. X. Org контролювала випуск версій X11R6.5.1 і вище. У цей час розробка X практично зупинилася; технічні інновації відбувалися переважно в рамках проєкту XFree86. У 1999 році команда XFree86 увійшла до складу X. Org як почесний член, чому сприяли різні компанії-виробники апаратного забезпечення, зацікавлені у використанні XFree86 разом з (GNU/Linux) і в його статусі як найпопулярнішої версії X.

Аж до 2003 року, поки популярність GNU/Linux (і, як наслідок, поширеність X) зростала, X. Org не діяла, й основна розробка відбувалася в XFree86. Проєкт XFree86 страждав від занадто закритою моделі розробки: програмісти не могли отримати доступ на запис в CVS-репозитарій, і постачальникам доводилося підтримувати великі набори патчів. У березні 2003 року організація XFree86 виключила , який приєднався до XFree86 після розпаду Консорціуму X MIT; зроблено це було у вельми недружній обстановці.

X. Org і XFree86 почали обговорювати реорганізацію, щоб забезпечити повноцінну розробку X. наполягав на переході до відкритої моделі розробки принаймні з 2000 року. Геттіс, Паккард і інші почали докладно обговорювати зміни, які потрібно внести для переходу до ефективної відкритої розробки X.

Нарешті, в лютому 2004 року проєкт XFree86 випустив версію 4.4 під обмеженішою ліцензією: у неї був доданий пункт, аналогічний рекламному пункту (англ. advertising clause) оригінальної ліцензії BSD. Багато проєктів, що покладалися на X, вважають таку ліцензію неприйнятною. FSF та Debian визнали доданий пункт несумісним з умовами GNU GPL. Інші групи (наприклад, OpenBSD) вважали, що накладення додаткових ліцензійних обмежень суперечить "споконвічному духу" X. Через ці ліцензійні проблеми, на тлі закритості XFree86 склалася відповідна атмосфера для створення форку.

X.Org Foundation

На початку 2004 а представники X.Org та freedesktop.org заснували фонд X.Org Foundation. передала йому управління доменним ім'ям x.org . Це стало корінною зміною в розробці X. У той час як розпорядники X з 1988 року (включаючи попередню X. Org) були організаціями постачальників, X. Org Foundation був заснований самими розробниками програмного забезпечення, і в ньому використовувалася відкрита модель розробки, що опирається на вклад ззовні. Було відкрито членство для приватних осіб, а корпоративне членство представлено у вигляді спонсорства. В наш час[] фонд X. Org Foundation підтримується декількома великими корпораціями, такими, як Hewlett-Packard та Sun Microsystems.

Фонд випустив X11R6.7 — X.Org Server — у квітні 2004 року. Ця версія була заснована на XFree86 4.4RC2 (останньої версії XFree86, випущеної під старою ліцензією), з доданими змінами X11R6.6. Завдяки впровадженню відкритої моделі розробки та збереженню сумісності з GNU GPL проєкт привернув багатьох колишніх розробників XFree86.

X11R6.8 вийшла у вересні 2004 року. До неї було включено значні нововведення, в тому числі попередня підтримка прозорих вікон й інших складних візуальних ефектів, та мініатюр, а також засоби для інтеграції з тривимірними дисплейними системами (такими, як проєкт від Sun і проєкт ). Політику зовнішнього вигляду надають сторонні застосунки, які називають композитними менеджерами вікон (англ. compositing window managers).

Подальші розробки

Завдяки X.Org Foundation та freedesktop.org розробка X Window System знову прискорилася. Розробники планують випускати поточні і майбутні версії як готові до використання продукти, а не просто як основу для продуктів, що створюються постачальниками.

21 грудня 2005-го фонд випустив X11R6.9 — монолітне дерево сирцевого коду для застарілих систем, і X11R7.0 — той же сирцевий код, розбитий на незалежні модулі, які можуть підтримуватися в рамках окремих проєктів. Версія X11R7.1 була випущена 22 травня 2006 року, приблизно через чотири місяці після 7.0, і включає в себе суттєві поліпшення.

Планується, що в майбутньому X-сервер буде отримувати доступ до відеоапаратури суто за допомогою OpenGL та Direct Rendering Infrastructure (DRI) на тих комбінаціях апаратного забезпечення та операційних систем, які підтримують такий доступ. Інфраструктура DRI вперше з'явилася в XFree86 версії 4.0 і стала стандартною в X11R6.7 та пізніших версіях. Багато операційних системи почали додавати відповідну підтримку в ядро. Робота в цій галузі триває.

Назва

Комп'ютерні фахівці часто скорочують повну назву «X Window System» до «X11», або просто «X». Термін «X Windows» (на кшталт «Microsoft Windows») офіційно засуджується та вважається невірним, хоча широко використовується з самого початку історії X, в тому числі й навмисно для літературного ефекту (наприклад, в книзі «The UNIX-HATERS Handbook»).

Історія випусків

Версія Дата релізу Основні зміни
X1 червень 1984 Вперше використовується назва «X». Фундаментальні зміни, що відрізняють продукт від .
X6 січень 1985 Перша версія, ліцензована кількома зовнішніми компаніями.
X9 вересень 1985 Підтримка кольорів. Перший випуск на умовах ліцензії MIT.
X10 кінець 1985 IBM , (AT) (під керуванням DOS) та інші.
X10R2 січень 1986
X10R3 лютий 1986 Перший випуск за межі MIT. стає стандартним віконним менеджером.
X10R4 грудень 1986 Остання версія X10.
X11 15 вересня 1987 Перший випуск теперішнього протокола.
X11R2 лютий 1988 Перший випуск під керівництвом Консорціуму X MIT.
X11R3 25 жовтня 1988 .
X11R4 22 грудня 1989 XDMCP; стає стандартним віконним менеджером; покращення в застосунках; розширення Shape; нові шрифти.
X11R5 5 вересня 1991 ; Xcms (керування кольором); сервер шрифтів; X386; .
X11R6 16 травня 1994 версії 2.0; Inter-Client Exchange; X Session Management; розширення X Synchronization; розширення X Image; розширення XTEST; X Input; X Big Requests; XC-MISC; зміни в XFree86.
X11R6.1 14 березня 1996 Розширення X Double Buffer; розширення X keyboard; розширення X Record.
X11R6.2
X11R6.3 (Broadway) 		23 грудня 1996 Функціональність WWW; . Останній випуск під керівництвом X Consortium. X11R6.2 — це позначення підмножини X11R6.3, в якій єдиними відмінностями від R6.1 є та реалізація в Xlib вертикального письма та підтримки символів, заданих користувачами.
X11R6.4 31 березня 1998 .
X11R6.5 Внутрішній випуск X.Org; не став доступним широкій публіці.
X11R6.5.1 20 серпня 2000
X11R6.6 4 квітня 2001 Виправлення багів; зміни в XFree86.
X11R6.7.0 6 квітня 2004 Перший випуск від фонду X.Org Foundation, що містить XFree86 4.4RC2. Повний комплект для кінцевого користувача. Видалення XIE, та libxml2.
X11R6.8.0 8 вересня 2004 Прозорість вікон; XDamage; Distributed Multihead X; ; Composite; XEvIE.
X11R6.8.1 17 вересня 2004 Усунення вразливості в .
X11R6.8.2 10 лютого 2005 Усунення багів, оновлення драйверів.
X11R6.9
X11R7.0 		21 грудня 2005 , значний рефакторинг коду. Із одного набору сирцевих кодів отримали модульну версію 7.0 та монолітну версію 6.9.
X11R7.1 22 травня 2006 Покращення EXA; інтеграція ; ; покращення в підтримці ОС та платформ.
'X11R7.2' 15 лютого 2007 Видалення LBX.
X11R7.3 6 вересня 2007 Xorg server 1.4 — see Server14Branch for more details. Highlights:
  • RandR 1.2 з підтримкою гарячого під'єднання монітора (з реконфігурацією «на льоту» і перемиканням режиму)
  • «Гаряче під'єднання» пристроїв вводу, підтримка тачскрінів і планшетів (за допомогою HAL або D-Bus)
  • KDrive: деякі покращення, підтримка множинних пристроїв вводу
  • Підтримка DTrace на OpenSolaris
  • EXA: покращення
  • Нова програма: xbacklight
  • Нові відео-драйвери: xf86-video-glide, xf86-video-vermilion
  • Нові сторінки довідника для API: libXinerama, libXcomposite, функції XKB у libX11, функції Xtest у libXtst
  • Підтримка каталогів шрифтів у font path
  • xdm: додано підтримку Xft
X11R7.4 23 вересня 2008 XServer 1.5.1, XACE, переробка PCI, оптимізація EXA, _X_EXPORT, 1.4, прискорений запуск та вимкнення.
X11R7.5 26 жовтня 2009 XServer 1.7.0
X11R8.0 2 квітня 2010 XServer 1.8.0, перехід від керування пристроями з підсистеми HAL (Шар апаратних абстракцій) на використання бібліотеки udev, можливість створення файлів конфігурації для окремих пристроїв, змінились ABI інтерфесу, відповідальні за ввід/вивід відео та деякі розширення

Дивись також

Примітки

  1. Manual de Administración de LINUX — S&P Global. — С. 17. —
    d:Track:Q111997447d:Track:Q868587
  2. Licenses (англійською) . The X.Org Foundation. март 2004. Архів оригіналу за 29 січня 2011. Процитовано 29 червня 2006.
  3. . Лист у форум XFree86. Архів оригіналу за 23 червня 2013. Процитовано 4 січня 2007.
  4. Дон Хопкінс. The X-Windows Disaster. The UNIX-HATERS Handbook (англійською) . Архів оригіналу за 29 січня 2011. Процитовано 29 червня 2006.
  5. Ханя Жаевска, Марк Менес, Джоел Маккормак. Why X Is Not Our Ideal Window System // Software - Practice & Experience. — 1990. з джерела 10 вересня 2014. Процитовано 2008-01-04.
  6. . Архів оригіналу за 6 липня 2017. Процитовано 4 січня 2008.
  7. Xprint Frequently Asked Questions (англійською) . Архів оригіналу за 29 січня 2011. Процитовано 29 червня 2006.
  8. . Архів оригіналу за 17 грудня 2007. Процитовано 4 січня 2008.
  9. mako. (15 червня 2005). Financing Volunteer Free Software Projects (англійською) . Архів оригіналу за 29 січня 2011. Процитовано 29 червня 2006.
  10. . (2000). Lessons Learned about Open Source (англійською) . Архів оригіналу за 29 січня 2011. Процитовано 29 червня 2006.
  11. Shaleh. (2 квітня 1998). xstate (англійською) . Архів оригіналу за 23 червня 2013. Процитовано 29 червня 2006.
  12. Меттью Арнісон. (червень 1999). (англійською) . Архів оригіналу за 16 вересня 2006. Процитовано 29 червня 2006.
  13. Крістофер Браун. (англійською) . Архів оригіналу за 1 червня 2008. Процитовано 29 червня 2006.
  14. (англ.). Архів оригіналу за 8 вересня 2008. Процитовано 4 січня 2008.
  15. Роберт Мітчелл. (4 лютого 2002). Q & A: The X Factor (англійською) . . Архів оригіналу за 23 серпня 2011. Процитовано 29 червня 2006.
  16. . (1999). The Evolution of the X Server Architecture (англійською) . Архів оригіналу за 29 січня 2011. Процитовано 29 червня 2006.
  17. . Архів оригіналу за 12 лютого 2005. Процитовано 4.7.2010.
  18. XFree86 joins X. Org as Honorary Member (англ.). Slashdot. 1 грудня 1999. Архів оригіналу за 23 серпня 2011. Процитовано 29 червня 2006.
  19. . Архів оригіналу за 12 лютого 2005. Процитовано 4 липня 2010.
  20. mharris. (9.1.2003). Diary for mharris (англ.). Архів оригіналу за 29 січня 2011. Процитовано 29 червня 2006.
  21. . Архів оригіналу за 12 лютого 2005. Процитовано 4.7.2010.
  22. . Архів оригіналу за 12 лютого 2005. Процитовано 4.7.2010.
  23. . Архів оригіналу за 12 лютого 2005. Процитовано 4 липня 2010.
  24. . Архів оригіналу за 22 грудня 2004. Процитовано 4 липня 2010.
  25. . Архів оригіналу за 6 січня 2005. Процитовано 4.7.2010.
  26. (англ.). Архів оригіналу за 27 грудня 2004. Процитовано 4.7.2010.
  27. . (16 лютого 2005). The Cautionary Tale of XFree86. Make Your Open Source Software GPL-Compatible. Or Else (англ.). Архів оригіналу за 23 червня 2013. Процитовано 29 червня 2006.
  28. X11R6.9 and X11R7.0 Officially Released (англійською) . 21 грудня 2005. Архів оригіналу за 23 серпня 2011. Процитовано 29 червня 2006.
  29. Пол Андерсон, Алан Куперсміт, Егберт Ейк, Адам Джексон, Кевін Мартін, Кейт Паккард. (2005). Modularization Proposal (англійською) . Архів оригіналу за 29 січня 2011. Процитовано 29 червня 2006.
  30. Proposed Changes for X11R7.1 (англійською) . Архів оригіналу за 29 січня 2011. Процитовано 29 червня 2006.
  31. . (2004). Getting X Off The Hardware (англійською) . Архів оригіналу за 23 червня 2013. Процитовано 29 червня 2006.
  32. The X Window User HOWTO: Getting Started (англійською) . Архів оригіналу за 29 січня 2011. Процитовано 29 червня 2006.
  33. XFree86 and X11R6.3. Release Notes for XFree86 3.3.6 (англійською) . XFree86 Project. 31 грудня 1999. Архів оригіналу за 29 січня 2011. Процитовано 29 червня 2006.
  34. X Press Release — X11R6.4 (англійською) . The Open Group. 31 березня 1998. Архів оригіналу за 29 січня 2011. Процитовано 29 червня 2006.
  35. X.Org Foundation releases X Window System X11R6.7 (англійською) . LWN. 7 квітня 2004. Архів оригіналу за 29 січня 2011. Процитовано 29 червня 2006.
  36. ChangesSince68 (англійською) . X.Org Wiki. Архів оригіналу за 23 серпня 2011. Процитовано 29 червня 2006.
  37. Release Notes for X11R7.1 (англійською) . X.Org Foundation. 22 березня 2006. Архів оригіналу за 23 серпня 2011. Процитовано 29 червня 2006.
  38. ChangesForX11R72 (англійською) . X.Org Wiki. Архів оригіналу за 23 серпня 2011. Процитовано 15 лютого 2007.
  39. 7.3 Release notes (англійською) . X.Org Foundation. Архів оригіналу за 23 серпня 2011. Процитовано 13 грудня 2007.
  40. . Архів оригіналу за 1 серпня 2009. Процитовано 4 липня 2010.
  41. . Архів оригіналу за 6 липня 2010. Процитовано 4 липня 2010.
  42. . Архів оригіналу за 5 квітня 2010. Процитовано 4 липня 2010.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
  43. . Архів оригіналу за 16 червня 2010. Процитовано 4 липня 2010.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()


Джерела

  • Лінда Муі, Ерік Пірс. X Window System Volume 8: X Window System Administrator’s Guide for X11 Release 4 and Release 5. — 3rd ed. — O’Reilly, 1993. — .
  • Роберт Шейфлер, Джеймс Геттіс. X Window System: Core and extension protocols: X version 11, releases 6 and 6.1. — Digital Press, 1996. — .

Посилання

  • X.Org Foundation [ 1 березня 2021 у Wayback Machine.](англ.) — офіційний вебсайт.
  • X Window System, каталог посилань Open Directory Project
  • (англ.) — вебсайт, присвячений різним віконним менеджерам X.
  • (англ.) — розвиток проєкту Y Window System.
  • John Smirl. (30 серпня 2005). The State of Linux Graphics (англійською) . Архів оригіналу за 23 серпня 2011. Процитовано 24 листопада 2007.
  • John Smirl. Стан графіки Linux (російською) . Процитовано 24 листопада 2007. {{}}: Недійсний |deadurl=unknown-host ()
  • Christopher Browne. (2005). 16. On the Thesis that X is Big/Bloated/Obsolete and Should Be Replaced. Christopher Browne’s Web Pages → VI. Operating System-Centric Computing → The X Window System (англійською) . Архів оригіналу за 23 серпня 2011. Процитовано 16 лютого 2009.
  • . (9 грудня 2003). (англійською) . Архів оригіналу за 2 січня 2006. Процитовано 29 червня 2006.
  • Оскар Бойкин. (25 лютого 2004). X Marks the Spot: Looking back at X11 Developments of Past Year (англійською) . . Архів оригіналу за 23 серпня 2011. Процитовано 29 червня 2006.
  • Майк Пакетт. (19 серпня 2003). Why Apple didn’t use X for the window system (англійською) . Apple Computer. Архів оригіналу за 23 серпня 2011. Процитовано 29 червня 2006.
  • (англійською) . DEC. 1997. Архів оригіналу за 26 жовтня 2003. Процитовано 29 червня 2006. {{}}: Недійсний |deadurl=404 ()
  • Кентон Ли. Technical X Window System and Motif WWW Sites (англійською) . Архів оригіналу за 23 серпня 2011. Процитовано 29 червня 2006.
Помітні реалізації
  • Референсна реалізація від фонду X.Org [ 15 грудня 2007 у Wayback Machine.](англ.)
  • XFree86 — протягом багатьох років була найпопулярнішою реалізацією, особливо на відкритих UNIX-подібних системах.
  • Apple — Mac OS X — X11 [ 24 квітня 2009 у Wayback Machine.](англ.) — , тісно інтегрована з Mac OS X.
  • — X-сервер під Windows-системи, оснований на GDI/DirectX.
  • LibW11 [ 27 січня 2012 у Wayback Machine.] — реализація Xlib під Windows-системи, що використовує виклики Win32 API.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

X Window System vikonna sistema sho zabezpechuye standartni instrumenti j protokoli dlya pobudovi grafichnih interfejsiv koristuvacha Majzhe vsi suchasni operacijni sistemi pidtrimuyut X Window System X Window SystemTip vikonna sistemaRozrobnik X Org FoundationStabilnij vipusk X11R7 7 6 chervnya 2012 r Operacijna sistema rizniLicenziya MITVebsajt x org Mediafajli u Vikishovishi X Window System zabezpechuye bazovi funkciyi grafichnogo seredovisha vidobrazhennya j peremishennya vikon na ekrani vzayemodiyu z misheyu ta klaviaturoyu X Window System ne viznachaye detalej interfejsu koristuvacha cim zajmayutsya menedzheri vikon yakih rozrobleno bezlich Cherez ce zovnishnij viglyad program u seredovishi X Window System mozhe duzhe riznitisya rizni programi mozhut vikoristati cilkom neshozhi odin na odnogo interfejsi U X Window System peredbachena grafichni programi mozhut vikonuvatisya na inshij mashini v merezhi interfejs pri comu bude peredavatisya cherez merezhu j vidobrazhatis na lokalnij mashini koristuvacha U X Window System termini kliyent i server mayut nezvichne bagatom znachennya server oznachaye lokalnij displej koristuvacha displejnij server a kliyent programu yaka cej displej vikoristovuye vona mozhe vikonuvatisya j na viddalenomu komp yuteri Sistema X Window System bula rozroblena v Massachusetskomu tehnologichnomu instituti MIT 1984 roku Ninishnya versiya protokolu X11 na kviten 2016 r X11R7 7 z yavilas u veresni 1987 r Proyekt X ocholyuyetsya fondom X Org Foundation Zrazkova realizaciya angl reference implementation sistemi vilno dostupna na umovi licenziyi MIT i podibnih do neyi licenzij X Window System chasto nazivayut X11 chi X neformalno iksi Kliyent serverna model i merezheva prozoristV comu prikladi X server prijmaye vvedennya z klaviaturi j mishi ta zdijsnyuye vivedennya na ekran Na robochij stanciyi koristuvacha vikonuyutsya vebbrauzer i emulyator terminala Programa onovlennya sistemi pracyuye na viddalenomu serveri ale keruyetsya z mashini koristuvacha X Window System vikoristovuye kliyent servernu model vzayemodiyi X server obminyuyetsya povidomlennyami z riznimi kliyentskimi programami Server prijmaye zapiti vivedennya grafiki vikon i vidpravlyaye nazad vvedennya koristuvacha z klaviaturi mishi chi sensornogo ekranu X server mozhe buti sistemnoyu programoyu yaka kontrolyuye vivedennya zobrazhennya na personalnomu komp yuteri zastosunkom yakij vidobrazhaye grafiku u vikno inshoyi displejnoyi sistemi vidilenim komponentom apparatnogo zabezpechennya Cya kliyent serverna terminologiya terminal koristuvacha yak server i viddaleni programi yak kliyenti najchastishe zaplutuye novih koristuvachiv X oskilki zazvichaj ci termini mayut zvorotni znachennya Ale X Window System prijmaye tochku zoru programi a ne kincevogo koristuvacha lokalnij displej nadaye poslugi vidobrazhennya grafiki programam tobto vistupaye v roli servera Viddaleni programi koristuyutsya cimi poslugami a tomu vidigrayut roli kliyentiv Protokol za dopomogoyu yakogo spilkuyutsya server i kliyent ye prozorim dlya merezhi kliyent i server mozhut znahoditisya yak na odnij i tij zhe mashini tak i na riznih Zokrema voni mozhut pracyuvati na riznih arhitekturah pid kerivnictvom riznih operacijnih sistem rezultat bude odnakovim Kliyent i server mozhut navit bezpechno vzayemodiyati cherez Internet za dopomogoyu tunelyuvannya z yednannya kriz zashifrovanij merezhevij seans Shob zapustiti viddalenu kliyentsku programu sho vivodit grafiku na lokalnij X server koristuvach zazvichaj vidkrivaye emulyator terminalu ta pidklyuchayetsya do viddalenoyi mashini za dopomogoyu telnet abo SSH Potim vin viddaye komandu yaka vkazuye displej na yakij slid vivoditi grafiku napriklad export DISPLAY i im ya komp yutera koristuvacha i 0 pri vikoristanni bash Nareshti koristuvach zapuskaye kliyentsku programu Vona pidklyuchitsya do lokalnogo X servera ta bude vidobrazhati grafiku na lokalnij ekran i prijmati vvedennya vid lokalnih pristroyiv vvedennya Inshij variant vikoristovuvati neveliku dopomizhnu programu yaka pidklyuchayetsya do viddalenoyi mashini ta zapuskaye na nij potribnu kliyentsku programu Vikoristannya viddalenih kliyentiv mozhe buti korisno napriklad u takih situaciyah Grafichne administruvannya viddalenoyi mashini Vikonannya intensivnih resursomistkih obchislen na viddalenij UNIX mashini ta vivedennya rezultativ na lokalnij Windows mashini Vikonannya grafichnih program odnochasno na dekilkoh mashinah z odnim displeyem odniyeyu klaviaturoyu i odniyeyu misheyu Principi pobudovi XV 1984 mu ta zafiksuvali ranni principi pobudovi X Dodavaj novu funkcionalnist tilki todi koli bez neyi ne mozhna zavershiti yakijs realnij zastosunok Virishiti chim ne ye sistema nastilki zh vazhlivo naskilki virishiti chim vona ye Ne namagajsya zadovolniti vsi mozhlivi potrebi zamist cogo zrobi sistemu rozshiryuvanoyu shob novi potrebi mogli buti zadovoleni sumisnim chinom Girshe za uzagalnennya odnogo prikladu mozhe buti tilki uzagalnennya vzagali bez prikladiv Yaksho problema ne zrozumila do kincya mozhlivo krashe ne virishuvati yiyi zovsim Yaksho ti mozhesh dobitisya 90 vidsotkiv potribnogo efektu vitrativshi vsogo 10 vidsotkiv sil vikoristovuj prostishe rishennya Yaknajkrashe izolyuj skladni miscya Zabezpechuj mehanizm a ne politiku Zokrema politika interfejsu koristuvacha maye buti v rukah kliyentiv Z togo chasu proyekt X perevazhno dotrimuvavsya cih principiv Demonstracijna realizaciya rozroblyayetsya z rozrahunkom na rozshirennya j polipshennya v toj zhe chas vona zalishayetsya majzhe povnistyu sumisnoyu z protokolom 1987 go roku Interfejsi koristuvachaGNOME 3 32 v seredovishi X Window SystemGrafichnij interfejs koristuvacha XfceLogotip X Window System v Mac OS X X Window System navmisno ne viznachaye yak povinen viglyadati interfejs koristuvacha programi knopki menyu zagolovki vikon i t d Ci pitannya virishuyutsya na rivni vikonnih menedzheriv instrumentariyiv elementiv interfejsu seredovish robochogo stolu i na rivni okremih zastosunkiv Z ciyeyi prichini vizualne podannya X interfejsiv zaznalo velicheznih zmin z plinom chasu Vikonnij menedzher keruye rozmishennyam i viglyadom vikon zastosunkiv Vin mozhe stvoryuvati interfejs podibnij Microsoft Windows abo Macintosh napriklad tak pracyuyut menedzheri vikon KWin v KDE ta Metacity v GNOME abo zovsim inshij stil napriklad v frejmovih vikonnih menedzherah takih yak Vikonnij menedzher mozhe buti prostim i minimalistichnim yak bazovij vikonnij menedzher sho postachayetsya z X a mozhe proponuvati funkcionalnist blizku do povnocinnogo robochogo seredovisha napriklad Enlightenment Bagato koristuvachiv vikoristovuyut X razom z povnim seredovishem robochogo stolu yake vklyuchaye v sebe vikonnij menedzher rizni programi ta yedinij stil interfejsu Najpopulyarnishi seredovisha robochogo stolu GNOME ta KDE U standarti Single UNIX Specification vkazane seredovishe CDE Proyekt freedesktop org namagayetsya zabezpechiti vzayemodiyu mizh riznimi seredovishami a takozh komponenti neobhidni dlya konkurentospromozhnogo robochogo stolu na osnovi X RealizaciyiReferensna zrazkova realizaciya angl reference implementation vid fondu X Org Foundation zvana X Org Server ye kanonichnoyu realizaciyeyu X Window System Oskilki vona poshiryuyetsya na umovah dosit liberalnoyi licenziyi z yavilisya kilka yiyi riznovidiv yak vilnih tak i propriyetarnih Komercijni postachalniki UNIX chasto berut referensnu realizaciyu ta adaptuyut yiyi do vlasnogo aparatnogo zabezpechennya zazvichaj silno modifikuyuchi yiyi ta dodayuchi propriyetarni rozshirennya Azh do 2004 go proyekt XFree86 buv najposhirenishim variantom X dlya vilnih UNIX podibnih operacijnih sistem XFree86 vinik yak port X na 386 sumisni personalni komp yuteri Do kincya 1990 h cej proyekt stav golovnim dzherelom tehnichnih innovacij v X Window System i de fakto keruvav rozrobkoyu X Prote v 2004 roci XFree86 zminila umovi licenziyi ta realizaciya X Org Server yaka ye forkom XFree86 ale z vilnoyu licenziyeyu stala poshirenishoyu Koli X Window System vikonuyetsya vseredini inshoyi vikonnoyi sistemi napriklad vikonnoyi pidsistemi Microsoft Windows abo Mac OS vona zazvichaj pracyuye v rezhimi bez korenevogo vikna angl rootless Ce oznachaye sho koreneve vikno fon ekranu i pov yazani z nim menyu upravlyayetsya zovnishnoyu vikonnoyu sistemoyu a ne vlasne X Window System Pri comu zovnishnya vikonna sistema takozh upravlyaye geometriyeyu X vikon stvoryuvanih vseredini neyi Odnak deyaki serveri napriklad Exceed Xming abo Cygwin X zdatni stvoryuvati j koreneve vikno v takomu razi kliyenti vidobrazhayutsya v okremomu vikni zovnishnoyi sistemi X terminali X terminal ce vidilene aparatne zabezpechennya na yakomu vikonuyetsya X server i yake sluzhit tonkim kliyentom Cya arhitektura zavoyuvala populyarnist pri pobudovi nedorogih terminalnih parkiv de bagato koristuvachiv odnochasno vikoristovuyut odin velikij server zastosunkiv Take vikoristannya X Window System dobre vidpovidaye pochatkovim namiram rozrobnikiv z MIT X terminali mozhut vivchati merezhu v mezhah lokalnogo z vikoristannyam protokolu XDMCP skladayuchi pri comu spisok vuzliv merezhi z yakih voni mozhut zapuskati kliyentiv Na pochatkovomu vuzli povinen vikonuvatisya X angl X display manager Zaraz koli vidileni aparatni X terminali ne koristuyutsya shirokoyu populyarnistyu zazvichaj personalnij komp yuter z X serverom zabezpechuye tu zh funkcionalnist pri menshij vartosti RozshirennyaX server skladayetsya z naboru rozshiren kozhne z yakih realizuye pevni funkciyi vid promalovuvannya geometrichnih primitiviv do priskorennya obrobki ta vivedennya na ekran trivimirnoyi grafiki z vikoristannyam mozhlivostej videoaparaturi Majzhe kozhen z cih moduliv mozhna vidklyuchiti abo nalashtuvati v konfiguracijnomu fajli DDC VESA Display Data Channel DDC standart obminu informaciyeyu mizh monitorom ta grafichnoyu platoyu sho dozvolyaye monitoru peredavati dani pro pidtrimuvanu rozdilnu zdatnist virobnika monitora i t d Modul DDC pidtrimuye versiyi 1 i 2 specifikaciyi DDC Vidpovidno do otrimanih danih vin vstanovlyuye osnovni parametri ekranu abo poperedzhuye pro nevidpovidnist zadanih koristuvachem parametriv RANDR X Resize Rotate and Reflect Extension rozshirennya X servera sho realizovuye funkciyi masshtabuvannya povorotu ta vidobrazhennya korenevogo vikna Vikoristovuyetsya pri zmini rozdilnoyi zdatnosti pri dinamichnij zamini monitora napriklad pri peremikanni z vbudovanogo ekranu noutbuka na zovnishnij monitor Rozsilaye zastosunkam sho pracyuyut poperedzhennya pro zminu konfiguraciyi ekranu X Rendering Extension nadaye funkciyi dlya poyednannya ta vivodu zobrazhen na ekran Dozvolyaye obrizati zobrazhennya nakladati masku z kolorami z vikoristannyam alfa kanalu vikoristovuvati rizni filtri gotuvati j vivoditi tekstovu informaciyu a takozh vidobrazhati osnovni geometrichni figuri Shape Rozshirennya Shape priznacheno dlya polipshennya viglyadu interfejsu koristuvacha Sered jogo mozhlivostej vidkidannya tini elementami interfejsu dlya stvorennya ilyuziyi trivimirnosti vikna ta knopki z okruglimi krayami mozhlivist stvoryuvati rizni figuri vidminni vid pryamokutnih Rozshirennya Xinerama dozvolyaye predstaviti dekilka monitoriv yak odin ekran Z jogo dopomogoyu mozhna vivoditi uzgodzhene zobrazhennya na veliki ekrani skladeni z bagatoh monitoriv Odnak bagato z isnuyuchih v nash chas vikonnih menedzheriv ne pidtrimuyut abo ne povnistyu pidtrimuyut specifikaciyi Xinerama i tomu pokazuyut neadekvatne zobrazhennya pri vikoristanni cogo rozshirennya Xv X video extension rozshirennya sho dozvolyaye priskoriti vivedennya videofragmentiv na ekran iz vikoristannyam mozhlivostej grafichnoyi plati a tochnishe yiyi drajvera zmenshuyuchi navantazhennya na centralnij procesor Bagato grafichnih plat dozvolyayut vivoditi videozobrazhennya u formatah koduvannya koloru YUV YUY2 I420 i t d yaki vikoristovuyutsya v standartah sistem analogovogo kolorovogo telebachennya PAL SECAM NTSC ne perevodyachi yih poperedno v format peredachi koloru ekrana RGB16 24 32 a takozh robiti protilezhne koduvannya Rozshirennya Xv nadaye informaciyu pro dostupni grafichni plati kilkist dostupnih portiv kozhen port mozhe vikoristovuvati tilki odin zastosunok pidtrimuvani formati koduvannya koloru Vsyu cyu informaciyu mozhna pereglyanuti za dopomogoyu utiliti xvinfo Obmezhennya ta kritika XU knizi The UNIX HATERS Handbook 1994 cila glava prisvyachena problemam X u kinci 1980 h na pochatku 1990 h rokiv Stattya Why X Is Not Our Ideal Window System Chomu X ne ye idealnoyu vikonnoyu sistemoyu 1990 dokladno rozglyadaye problemi protokolu j daye rekomendaciyi shodo polipshennya Videoaparatura Sogodni mezha produktivnosti grafichnih komp yuternih sistem prolyagaye v galuzi najperedovishih grafichnih funkcij Virobniki aparatnogo zabezpechennya yak pravilo realizuyut ci mozhlivosti u propriyetarnih drajverah prichomu ci drajveri zvichajno pishutsya nasampered dlya sistem Microsoft Windows yak dlya najrozpovsyudzhenishih na rinku Drajveri bagatoh starih grafichnih plat zaznali zvorotnoyi rozrobki v ramkah proyektiv XFree86 ta X Org Prote deyaki virobniki rozglyadayut svoyi rozrobki v oblasti visokoproduktivnogo video yak komercijnu tayemnicyu abo zh yak patentovani vinahodi yaki ne hochut rozkrivati Bagato ninishnih realizaciyi X keruyut videoaparaturoyu napryamu Nestijkij X server mozhe zrobiti displej nepridatnim do vikoristannya navit todi koli sama operacijna sistema prodovzhuye normalno funkcionuvati Pri comu mozhe znadobitisya perezavantazhennya vsiyeyi sistemi Tehnologiya Direct Rendering Infrastructure DRI poklikana usunuti cyu problemu Funkciyi interfejsu koristuvacha X Window System navmisno ne vklyuchaye v sebe specifikaciyi interfejsu koristuvacha tak samo yak i bilshoyi chastini mizhprogramnoyi vzayemodiyi Zavdyaki comu vinikli riznomanitni interfejsi a takozh zastosunki sho ne zavzhdi pravilno pracyuyut odin z odnim Isnuye specifikaciya vzayemodiyi kliyentiv ale vona znana yak vazhka dlya pravilnoyi realizaciyi Podalshi sprobi standartizaciyi taki yak instrumentarij Motif i seredovishe CDE ne vipravili stanovisha Vse ce zavazhaye yak koristuvacham tak i programistam V nash chas koli rozrobniki zazvichaj domagayutsya yedinogo stilyu v zastosunkah oriyentuyuchis na odne konkretne seredovishe stilnici abo na konkretnij instrumentarij Ce takozh dozvolyaye uniknuti bezposerednoyi roboti z ICCCM Protokol X ne nadaye niyakih zasobiv dlya roboti zi zvukom Pidtrimka zvukovoyi aparaturi ta vidtvorennya zvukiv pokladayetsya na operacijnu sistemu Oskilki koristuvacham vse chastishe neobhidnij zvuk cya situaciya prizvela do poyavi riznih nesumisnih odin z odnim zvukovih pidsistem U minulomu bagato programistiv ignoruvali merezhevi problemi j prosto vikoristovuvali lokalni zvukovi API operacijnoyi sistemi Do pershogo pokolinnya kliyent servernih zvukovih sistem nalezhat ta Suchasnishi sistemi PulseAudio v GNOME ta v KDE Takozh rozpochato rozrobku novoyi sistemi Do nedavnogo chasu X Window System ne mistila dobrogo rishennya dlya druku vmistu displeyiv Bagato X kliyentiv drukuyut u formati PostScript nezalezhno vid X servera Mehanizm upershe z yavivsya v X11R6 3 jogo kliyentska chastina pracyuvala dobre na vidminu vid bagatoh servernih realizacij Versiyi X11R6 8 i vishe funkcionuyut normalno i nabirayut populyarnist v instrumentariyi elementiv interfejsu Merezha Stanom na cherven 2006 go v X Window System nemaye mozhlivosti vidklyuchiti X kliyent abo seans vid odnogo servera ta pidklyuchiti jogo do inshogo servera yak u VNC Robota z dodavannya ciyeyi funkciyi v X vzhe vedetsya Isnuyut obhidni mehanizmi pereglyadachi VNC 0 yaki roblyat ekran potochnogo X servera dostupnim cherez VNC Abo mozhna vikoristovuvati pidklyuchennya X kliyentu do proksuyuchogo X servera Priklad tunelyuvannya programi X11 poverh SSH Dani sho peredayutsya merezheyu mizh X serverom i viddalenimi X kliyentami zazvichaj ne shifruyutsya Zlovmisnik mozhe za dopomogoyu snifera perehopiti ta prochitati ci dani Dlya zapobigannya comu yak pravilo X tunelyuyut cherez SSH Bilshist realizacij SSH pidtrimuye tunelyuvannya X zastosunkiv hocha inodi ci funkciyi tipovo vimkneni Nezalezhnist vid aparaturi ta viddilennya kliyentiv vid serveriv vplivaye na produktivnist sistemi Merezheva prozorist X vimagaye shob kliyenti i server pracyuvali okremo odin vid odnogo U minulomu ce istotno znizhuvalo produktivnist okremo sistemi porivnyano z Microsoft Windows ta Mac OS de vikonna pidsistema vbudovana gliboko v samu operacijnu sistemu Dlya normalnoyi roboti X Window System rekomenduvalosya vid 4 do 8 Mb operativnoyi pam yati nabagato bilshe na ti chasi nizh dlya Windows abo Mac OS Potochni versiyi Windows i Mac OS X mayut vnutrishnij podil grafichnoyi pidsistemi shozhij na kliyent servernij podil v X i mayut priblizno ti zh vimogi do resursiv sho j X z KDE abo GNOME Velika chastina nakladnih vitrat u X teper pripadaye na zatrimku pri peredachi danih merezheyu mizh kliyentom i serverom Isnuye poshirenij mif zgidno z yakim pri lokalnomu vikoristanni X Window System yiyi merezhevi mozhlivosti nepotribni j tomu negativno poznachayutsya na produktivnosti Naspravdi suchasni realizaciyi X vikoristovuyut v takomu razi lokalni soketi ta zagalnu pam yat napr vimagayuchi duzhe neznachnih nakladnih vitrat Konkurenti XV UNIX podibnih operacijnih sistemah dlya vivedennya grafiki majzhe zavzhdi vikoristovuyetsya X Window System Odnak istoriya znaye dekilka sprob stvorennya alternativi abo zamini X Sered nih kompaniyi Sun Microsystems ne zavoyuvala populyarnist na rinku i kompaniyi NeXT yaka zgodom peretvorilasya na Apple Aqua dlya Mac OS X Provodilisya i sprobi virishiti problemi X shlyahom povnoyi yiyi zamini v tomu chisli proyekti Berlin ta Odnak ci proyekti ne otrimali praktichno niyakogo rozpovsyudzhennya Inshi konkurenti namagayutsya uniknuti nakladnih vitrat sho vinikayut v X shlyahom roboti bezposeredno z aparatnim zabezpechennyam Prikladami takih proyektiv ye DirectFB i duzhe malenkij Mehanizm Direct Rendering Infrastructure sproba stvoriti nadijnij yadernij interfejs do mozhe zrobiti ci proyekti nepotribnimi Ye j inshi sposobi domogtisya merezhevoyi prozorosti grafichnih sluzhb VNC angl Virtual Network Computing duzhe nizkorivneva sistema yaka peresilaye stisli rastrovi zobrazhennya po merezhi Realizaciya dlya UNIX mistit u sobi X server podibnij X produkt dlya Microsoft Windows Inc Kompaniya yaka postachaye Java kliyent dlya vikoristannya u vebbrauzerah Tehnologiya NX NoMachine vuzkosmugovij protokol dlya viddalenih displeyiv SVG Terminal protokol dlya onovlennya SVG vmistu v vebbrauzeri majzhe v realnomu chasi IstoriyaPoperedniki Do poyavi X isnuvalo kilka rastrovih displejnih sistem Iz Xerox prijshli Alto 1973 ta Star 1981 V Apple buli rozrobleni Lisa 1983 ta Macintosh 1984 U sviti UNIX isnuvali terminal 1984 ta proyekt 1982 X otrimala svoye im ya yak spadkoyemicya vikonnoyi sistemi u latinskomu alfaviti bukva X sliduye vidrazu za bukvoyu W Sistema W pracyuvala pid upravlinnyam W vikoristovuvala merezhevij protokol z pidtrimkoyu terminalnih ta grafichnih vikon pri comu server pidtrimuvav spiski displeyiv Vitoki i ranni rozrobki Pervisna ideya X Window System vinikla v Massachusetskomu tehnologichnomu instituti MIT v 1984 u v rezultati spivrobitnictva z proyektu ta z laboratoriyi informatiki MIT Shejfleru bulo neobhidno pridatne do vikoristannya displejne seredovishe dlya znevadzhennya sistemi Argus Proyekt Athena spilnij proyekt DEC MIT i IBM z nadannya legkogo dostupu do komp yuteriv dlya studentiv potrebuvav platformo nezalezhnogo grafichnogo rishennya shob z yednati voyedino svoyi geterogenni sistemi sho skladayutsya z produktiv riznih postachalnikiv U toj chas v ramkah proyektu v universiteti Karnegi Mellon velasya robota nad vikonnoyu sistemoyu ale dlya neyi ne buli dostupni licenziyi a alternativ ne isnuvalo Proyekt virishiv ci problemi shlyahom stvorennya protokolu yakij pidtrimuvav yak lokalni programi tak i viklik viddalenih program U seredini 1983 go pochatkovij port W na UNIX pracyuvav up yatero povilnishe nizh v U travni 1984 roku Shejfler zaminiv sinhronnij protokol na asinhronnij a spiski displeyiv na bezposerednye vivedennya grafiki Takim chinom vijshla X Window System versiyi 1 x odna z pershih vikonnih sistem yaki zabezpechuyut nezalezhnist vid aparatnogo zabezpechennya Shejfler Gettis i vzyalisya za robotu X stala shvidko rozvivatisya U sichni 1985 go roku bula vipushena versiya 6 Kompaniya DEC yaka v toj chas gotuvalasya do vipusku svoyeyi pershoyi robochoyi stanciyi Ultrix virishila sho X yedina vikonna sistema yaka mozhe buti zavershena do potribnogo terminu Inzheneri DEC portuvati X6 na displej QVSS na U drugomu kvartali 1985 roku v X bula realizovana pidtrimka koloriv dlya roboti pid DEC II GPX Cya versiya stala znana yak versiya 9 Ranishe MIT licenzuvav X6 deyakim storonnim grupami za platu Odnak teper bulo virisheno poshiryuvati X9 i majbutni versiyi vilno na umovah yaki otrimali nazvu licenziyi MIT X9 z yavilasya u veresni 1985 roku Grupa z Braunskogo universitetu portuvala versiyu 9 na IBM ale problemi pri chitanni nevporyadkovanih danih na RT prizveli do nesumisnih zmin v protokoli vnaslidok chogo naprikinci 1985 bula vipushena versiya 10 Do 1986 go z zovnishnih organizacij pochali nadhoditi zapiti na vikoristannya X Vipusk X10R2 vidbuvsya v sichni 1986 roku X10R3 u lyutomu X10R3 stala pershoyu versiyeyu yaka otrimala shiroke poshirennya DEC i Hewlett Packard vipuskali zasnovani na nij produkti Inshi grupi portuvati X10 na i na robochi stanciyi Sun i navit na IBM PC AT U toj zhe chas na vistavci Autofact buli provedeni demonstraciyi pershogo komercijnogo zastosunku na osnovi X inzhenernoyi sistemi sho pracyuye na VAX i vidobrazhalasya na personalnih komp yuterah z X serverom Ostannya versiya X10 X10R4 z yavilasya v grudni 1986 roku Hocha X10 volodila cikavoyu ta potuzhnoyu funkcionalnistyu stalo ochevidno sho protokol X bazhano zrobiti mensh zalezhnim vid aparaturi do togo yak X Window System stane zanadto shiroko poshirenoyu Odnak MIT poodinci ne vporavsya b z nastilki velikimi zminami v protokoli z laboratoriyi i Dzhim Gettis zaproponuvali DEC WSL zajnyatisya rozrobkoyu X11 i zrobiti yiyi vilno rozpovsyudzhuyetsya na tih zhe umovah sho X9 i X10 Cej proces pochavsya v travni 1986 roku protokol buv gotovij u serpni Alfa testuvannya programnogo zabezpechennya pochalosya v lyutomu 1987 go beta testuvannya u travni Nareshti 15 veresnya 1987 X11 bula oficijno vipushena Dizajn protokolu X11 yakim keruvav Shejfler shiroko obgovoryuvalosya u vidkritih spiskah rozsilki rannogo Internetu Takim chinom X mozhna vvazhati odnim z pershih velikomasshtabnih proyektiv po stvorennyu vilnogo programnogo zabezpechennya Konsorcium X MIT i X Consortium Inc DECwindows CDE v OpenVMS 7 3 1 V 1987 mu koli uspih X11 stav ochevidnim MIT pobazhav vidmovitisya vid podalshogo upravlinnya proyektom X Odnak na zborah dev yati postachalnikiv sho vidbuvsya v chervni 1987 roku postachalniki povidomili MIT sho neobhidna nejtralna storona yaka b zapobigla rozpadu X na rinku U sichni 1988 go bula sformovana nekomercijna grupa pid nazvoyu Consortium X MIT angl MIT X Consortium Yiyi metoyu bulo upravlinnya podalshoyu rozrobkoyu X v nejtralnij atmosferi z urahuvannyam yak komercijnih tak i osvitnih interesiv Direktorom Konsorciumu stav Shejfler Dzhim Fulton i priyednalisya yak starshi rozrobniki v sichni ta berezni 1988 roku vidpovidno Pri comu Dzhim pracyuvav perevazhno nad Xlib shriftami vikonnimi menedzherami ta utilitami a Kejt zajmavsya pereroblennyam servera Donna Konvers i Kris Peterson priyednalisya piznishe v tomu zh roci yih zusillya buli zoseredzheni v galuzi instrumentariyiv ta naboriv elementiv interfejsu voni pracyuvali v tisnomu zv yazku z Ralfom Svikom z proyektu institutu MIT Konsorcium X MIT vipustiv kilka istotnih onovlen do X11 Pershe z nih X11R2 vijshlo v lyutomu 1988 roku V 1993 roci buv sformovanij nastupnik Consortium X MIT nekomercijna korporaciya X Consortium Inc Pid yiyi kerivnictvom 16 travnya 1994 roku bula vipushena versiya X11R6 1995 roku korporaciya vzyala na sebe upravlinnya rozrobkoyu instrumentariyu Motif ta seredovisha CDE dlya UNIX sistem X Consortium rozpalasya v kinci 1996 go vipustivshi ostannyu versiyu X11R6 3 i zalishivshi pislya sebe zrostayuchij komercijnij vpliv u rozrobci The Open Group U seredini 1997 roku X Consortium peredav kerivnictvo proyektom X organizaciyi utvorenoyi v 1996 mu v rezultati zlittya ta The Open Group vipustila X11R6 4 na pochatku 1998 roku U cij versiyi bulo virisheno vidmovitisya vid tradicijnoyi liberalnoyi licenziyi oskilki The Open Group bazhala zabezpechiti finansovu pidtrimku rozrobki X Novi umovi ne dozvolyali bagatom proyektam napriklad XFree86 i navit deyakim komercijnim postachalnikam prijnyati cyu versiyu Pislya pogroz zrobiti fork z boku XFree86 The Open Group zminila umovi rozpovsyudzhennya X11R6 4 nazad na tradicijnu licenziyu u veresni 1998 roku Ostannim vipuskom pid kerivnictvom The Open Group stav X11R6 4 patch 3 X Org i XFree86 Proyekt XFree86 vinik u 1992 roci iz servera X386 dlya IBM PC sumisnih komp yuteriv X386 buv napisanij Tomasom Roellom i Markom Snitili pozhertvuvanij Konsorciumu X MIT kompaniyeyu Snitily Graphics Consulting Services SGCS i vklyuchenij do skladu X11R5 v 1991roci Z chasom XFree86 peretvorivsya z prosto okremo vzyatogo portu X v providnu j najpopulyarnishu realizaciyu sistemi i stav de fakto keruvati rozrobkoyu X U travni 1999 roku zasnuvala X Org X Org kontrolyuvala vipusk versij X11R6 5 1 i vishe U cej chas rozrobka X praktichno zupinilasya tehnichni innovaciyi vidbuvalisya perevazhno v ramkah proyektu XFree86 U 1999 roci komanda XFree86 uvijshla do skladu X Org yak pochesnij chlen chomu spriyali rizni kompaniyi virobniki aparatnogo zabezpechennya zacikavleni u vikoristanni XFree86 razom z GNU Linux i v jogo statusi yak najpopulyarnishoyi versiyi X Azh do 2003 roku poki populyarnist GNU Linux i yak naslidok poshirenist X zrostala X Org ne diyala j osnovna rozrobka vidbuvalasya v XFree86 Proyekt XFree86 strazhdav vid zanadto zakritoyu modeli rozrobki programisti ne mogli otrimati dostup na zapis v CVS repozitarij i postachalnikam dovodilosya pidtrimuvati veliki nabori patchiv U berezni 2003 roku organizaciya XFree86 viklyuchila yakij priyednavsya do XFree86 pislya rozpadu Konsorciumu X MIT zrobleno ce bulo u velmi nedruzhnij obstanovci X Org i XFree86 pochali obgovoryuvati reorganizaciyu shob zabezpechiti povnocinnu rozrobku X napolyagav na perehodi do vidkritoyi modeli rozrobki prinajmni z 2000 roku Gettis Pakkard i inshi pochali dokladno obgovoryuvati zmini yaki potribno vnesti dlya perehodu do efektivnoyi vidkritoyi rozrobki X Nareshti v lyutomu 2004 roku proyekt XFree86 vipustiv versiyu 4 4 pid obmezhenishoyu licenziyeyu u neyi buv dodanij punkt analogichnij reklamnomu punktu angl advertising clause originalnoyi licenziyi BSD Bagato proyektiv sho pokladalisya na X vvazhayut taku licenziyu neprijnyatnoyu FSF ta Debian viznali dodanij punkt nesumisnim z umovami GNU GPL Inshi grupi napriklad OpenBSD vvazhali sho nakladennya dodatkovih licenzijnih obmezhen superechit spokonvichnomu duhu X Cherez ci licenzijni problemi na tli zakritosti XFree86 sklalasya vidpovidna atmosfera dlya stvorennya forku X Org Foundation Na pochatku 2004 a predstavniki X Org ta freedesktop org zasnuvali fond X Org Foundation peredala jomu upravlinnya domennim im yam x org Ce stalo korinnoyu zminoyu v rozrobci X U toj chas yak rozporyadniki X z 1988 roku vklyuchayuchi poperednyu X Org buli organizaciyami postachalnikiv X Org Foundation buv zasnovanij samimi rozrobnikami programnogo zabezpechennya i v nomu vikoristovuvalasya vidkrita model rozrobki sho opirayetsya na vklad zzovni Bulo vidkrito chlenstvo dlya privatnih osib a korporativne chlenstvo predstavleno u viglyadi sponsorstva V nash chas koli fond X Org Foundation pidtrimuyetsya dekilkoma velikimi korporaciyami takimi yak Hewlett Packard ta Sun Microsystems Fond vipustiv X11R6 7 X Org Server u kvitni 2004 roku Cya versiya bula zasnovana na XFree86 4 4RC2 ostannoyi versiyi XFree86 vipushenoyi pid staroyu licenziyeyu z dodanimi zminami X11R6 6 Zavdyaki vprovadzhennyu vidkritoyi modeli rozrobki ta zberezhennyu sumisnosti z GNU GPL proyekt privernuv bagatoh kolishnih rozrobnikiv XFree86 X11R6 8 vijshla u veresni 2004 roku Do neyi bulo vklyucheno znachni novovvedennya v tomu chisli poperednya pidtrimka prozorih vikon j inshih skladnih vizualnih efektiv ta miniatyur a takozh zasobi dlya integraciyi z trivimirnimi displejnimi sistemami takimi yak proyekt vid Sun i proyekt Politiku zovnishnogo viglyadu nadayut storonni zastosunki yaki nazivayut kompozitnimi menedzherami vikon angl compositing window managers Podalshi rozrobkiZavdyaki X Org Foundation ta freedesktop org rozrobka X Window System znovu priskorilasya Rozrobniki planuyut vipuskati potochni i majbutni versiyi yak gotovi do vikoristannya produkti a ne prosto yak osnovu dlya produktiv sho stvoryuyutsya postachalnikami 21 grudnya 2005 go fond vipustiv X11R6 9 monolitne derevo sircevogo kodu dlya zastarilih sistem i X11R7 0 toj zhe sircevij kod rozbitij na nezalezhni moduli yaki mozhut pidtrimuvatisya v ramkah okremih proyektiv Versiya X11R7 1 bula vipushena 22 travnya 2006 roku priblizno cherez chotiri misyaci pislya 7 0 i vklyuchaye v sebe suttyevi polipshennya Planuyetsya sho v majbutnomu X server bude otrimuvati dostup do videoaparaturi suto za dopomogoyu OpenGL ta Direct Rendering Infrastructure DRI na tih kombinaciyah aparatnogo zabezpechennya ta operacijnih sistem yaki pidtrimuyut takij dostup Infrastruktura DRI vpershe z yavilasya v XFree86 versiyi 4 0 i stala standartnoyu v X11R6 7 ta piznishih versiyah Bagato operacijnih sistemi pochali dodavati vidpovidnu pidtrimku v yadro Robota v cij galuzi trivaye NazvaKomp yuterni fahivci chasto skorochuyut povnu nazvu X Window System do X11 abo prosto X Termin X Windows na kshtalt Microsoft Windows oficijno zasudzhuyetsya ta vvazhayetsya nevirnim hocha shiroko vikoristovuyetsya z samogo pochatku istoriyi X v tomu chisli j navmisno dlya literaturnogo efektu napriklad v knizi The UNIX HATERS Handbook Istoriya vipuskivVersiya Data relizu Osnovni zminiX1 cherven 1984 Vpershe vikoristovuyetsya nazva X Fundamentalni zmini sho vidriznyayut produkt vid X6 sichen 1985 Persha versiya licenzovana kilkoma zovnishnimi kompaniyami X9 veresen 1985 Pidtrimka koloriv Pershij vipusk na umovah licenziyi MIT X10 kinec 1985 IBM AT pid keruvannyam DOS ta inshi X10R2 sichen 1986X10R3 lyutij 1986 Pershij vipusk za mezhi MIT staye standartnim vikonnim menedzherom X10R4 gruden 1986 Ostannya versiya X10 X11 15 veresnya 1987 Pershij vipusk teperishnogo protokola X11R2 lyutij 1988 Pershij vipusk pid kerivnictvom Konsorciumu X MIT X11R3 25 zhovtnya 1988 X11R4 22 grudnya 1989 XDMCP staye standartnim vikonnim menedzherom pokrashennya v zastosunkah rozshirennya Shape novi shrifti X11R5 5 veresnya 1991 Xcms keruvannya kolorom server shriftiv X386 X11R6 16 travnya 1994 versiyi 2 0 Inter Client Exchange X Session Management rozshirennya X Synchronization rozshirennya X Image rozshirennya XTEST X Input X Big Requests XC MISC zmini v XFree86 X11R6 1 14 bereznya 1996 Rozshirennya X Double Buffer rozshirennya X keyboard rozshirennya X Record X11R6 2 X11R6 3 Broadway 23 grudnya 1996 Funkcionalnist WWW Ostannij vipusk pid kerivnictvom X Consortium X11R6 2 ce poznachennya pidmnozhini X11R6 3 v yakij yedinimi vidminnostyami vid R6 1 ye ta realizaciya v Xlib vertikalnogo pisma ta pidtrimki simvoliv zadanih koristuvachami X11R6 4 31 bereznya 1998 X11R6 5 Vnutrishnij vipusk X Org ne stav dostupnim shirokij publici X11R6 5 1 20 serpnya 2000X11R6 6 4 kvitnya 2001 Vipravlennya bagiv zmini v XFree86 X11R6 7 0 6 kvitnya 2004 Pershij vipusk vid fondu X Org Foundation sho mistit XFree86 4 4RC2 Povnij komplekt dlya kincevogo koristuvacha Vidalennya XIE ta libxml2 X11R6 8 0 8 veresnya 2004 Prozorist vikon XDamage Distributed Multihead X Composite XEvIE X11R6 8 1 17 veresnya 2004 Usunennya vrazlivosti v X11R6 8 2 10 lyutogo 2005 Usunennya bagiv onovlennya drajveriv X11R6 9 X11R7 0 21 grudnya 2005 znachnij refaktoring kodu Iz odnogo naboru sircevih kodiv otrimali modulnu versiyu 7 0 ta monolitnu versiyu 6 9 X11R7 1 22 travnya 2006 Pokrashennya EXA integraciya pokrashennya v pidtrimci OS ta platform X11R7 2 15 lyutogo 2007 Vidalennya LBX X11R7 3 6 veresnya 2007 Xorg server 1 4 see Server14Branch for more details Highlights RandR 1 2 z pidtrimkoyu garyachogo pid yednannya monitora z rekonfiguraciyeyu na lotu i peremikannyam rezhimu Garyache pid yednannya pristroyiv vvodu pidtrimka tachskriniv i planshetiv za dopomogoyu HAL abo D Bus KDrive deyaki pokrashennya pidtrimka mnozhinnih pristroyiv vvodu Pidtrimka DTrace na OpenSolaris EXA pokrashennya Nova programa xbacklight Novi video drajveri xf86 video glide xf86 video vermilion Novi storinki dovidnika dlya API libXinerama libXcomposite funkciyi XKB u libX11 funkciyi Xtest u libXtst Pidtrimka katalogiv shriftiv u font path xdm dodano pidtrimku XftX11R7 4 23 veresnya 2008 XServer 1 5 1 XACE pererobka PCI optimizaciya EXA X EXPORT 1 4 priskorenij zapusk ta vimknennya X11R7 5 26 zhovtnya 2009 XServer 1 7 0X11R8 0 2 kvitnya 2010 XServer 1 8 0 perehid vid keruvannya pristroyami z pidsistemi HAL Shar aparatnih abstrakcij na vikoristannya biblioteki udev mozhlivist stvorennya fajliv konfiguraciyi dlya okremih pristroyiv zminilis ABI interfesu vidpovidalni za vvid vivid video ta deyaki rozshirennyaDivis takozhXgl Programi UNIX podibnih operacijnih sistem X Pixmap WaylandPrimitkiManual de Administracion de LINUX S amp P Global S 17 ISBN 978 970 10 5882 4 d Track Q111997447d Track Q868587 Licenses anglijskoyu The X Org Foundation mart 2004 Arhiv originalu za 29 sichnya 2011 Procitovano 29 chervnya 2006 List u forum XFree86 Arhiv originalu za 23 chervnya 2013 Procitovano 4 sichnya 2007 Don Hopkins The X Windows Disaster The UNIX HATERS Handbook anglijskoyu Arhiv originalu za 29 sichnya 2011 Procitovano 29 chervnya 2006 Hanya Zhaevska Mark Menes Dzhoel Makkormak Why X Is Not Our Ideal Window System Software Practice amp Experience 1990 z dzherela 10 veresnya 2014 Procitovano 2008 01 04 Arhiv originalu za 6 lipnya 2017 Procitovano 4 sichnya 2008 Xprint Frequently Asked Questions anglijskoyu Arhiv originalu za 29 sichnya 2011 Procitovano 29 chervnya 2006 Arhiv originalu za 17 grudnya 2007 Procitovano 4 sichnya 2008 mako 15 chervnya 2005 Financing Volunteer Free Software Projects anglijskoyu Arhiv originalu za 29 sichnya 2011 Procitovano 29 chervnya 2006 2000 Lessons Learned about Open Source anglijskoyu Arhiv originalu za 29 sichnya 2011 Procitovano 29 chervnya 2006 Shaleh 2 kvitnya 1998 xstate anglijskoyu Arhiv originalu za 23 chervnya 2013 Procitovano 29 chervnya 2006 Mettyu Arnison cherven 1999 anglijskoyu Arhiv originalu za 16 veresnya 2006 Procitovano 29 chervnya 2006 Kristofer Braun anglijskoyu Arhiv originalu za 1 chervnya 2008 Procitovano 29 chervnya 2006 angl Arhiv originalu za 8 veresnya 2008 Procitovano 4 sichnya 2008 Robert Mitchell 4 lyutogo 2002 Q amp A The X Factor anglijskoyu Arhiv originalu za 23 serpnya 2011 Procitovano 29 chervnya 2006 1999 The Evolution of the X Server Architecture anglijskoyu Arhiv originalu za 29 sichnya 2011 Procitovano 29 chervnya 2006 Arhiv originalu za 12 lyutogo 2005 Procitovano 4 7 2010 XFree86 joins X Org as Honorary Member angl Slashdot 1 grudnya 1999 Arhiv originalu za 23 serpnya 2011 Procitovano 29 chervnya 2006 Arhiv originalu za 12 lyutogo 2005 Procitovano 4 lipnya 2010 mharris 9 1 2003 Diary for mharris angl Arhiv originalu za 29 sichnya 2011 Procitovano 29 chervnya 2006 Arhiv originalu za 12 lyutogo 2005 Procitovano 4 7 2010 Arhiv originalu za 12 lyutogo 2005 Procitovano 4 7 2010 Arhiv originalu za 12 lyutogo 2005 Procitovano 4 lipnya 2010 Arhiv originalu za 22 grudnya 2004 Procitovano 4 lipnya 2010 Arhiv originalu za 6 sichnya 2005 Procitovano 4 7 2010 angl Arhiv originalu za 27 grudnya 2004 Procitovano 4 7 2010 16 lyutogo 2005 The Cautionary Tale of XFree86 Make Your Open Source Software GPL Compatible Or Else angl Arhiv originalu za 23 chervnya 2013 Procitovano 29 chervnya 2006 X11R6 9 and X11R7 0 Officially Released anglijskoyu 21 grudnya 2005 Arhiv originalu za 23 serpnya 2011 Procitovano 29 chervnya 2006 Pol Anderson Alan Kupersmit Egbert Ejk Adam Dzhekson Kevin Martin Kejt Pakkard 2005 Modularization Proposal anglijskoyu Arhiv originalu za 29 sichnya 2011 Procitovano 29 chervnya 2006 Proposed Changes for X11R7 1 anglijskoyu Arhiv originalu za 29 sichnya 2011 Procitovano 29 chervnya 2006 2004 Getting X Off The Hardware anglijskoyu Arhiv originalu za 23 chervnya 2013 Procitovano 29 chervnya 2006 The X Window User HOWTO Getting Started anglijskoyu Arhiv originalu za 29 sichnya 2011 Procitovano 29 chervnya 2006 XFree86 and X11R6 3 Release Notes for XFree86 3 3 6 anglijskoyu XFree86 Project 31 grudnya 1999 Arhiv originalu za 29 sichnya 2011 Procitovano 29 chervnya 2006 X Press Release X11R6 4 anglijskoyu The Open Group 31 bereznya 1998 Arhiv originalu za 29 sichnya 2011 Procitovano 29 chervnya 2006 X Org Foundation releases X Window System X11R6 7 anglijskoyu LWN 7 kvitnya 2004 Arhiv originalu za 29 sichnya 2011 Procitovano 29 chervnya 2006 ChangesSince68 anglijskoyu X Org Wiki Arhiv originalu za 23 serpnya 2011 Procitovano 29 chervnya 2006 Release Notes for X11R7 1 anglijskoyu X Org Foundation 22 bereznya 2006 Arhiv originalu za 23 serpnya 2011 Procitovano 29 chervnya 2006 ChangesForX11R72 anglijskoyu X Org Wiki Arhiv originalu za 23 serpnya 2011 Procitovano 15 lyutogo 2007 7 3 Release notes anglijskoyu X Org Foundation Arhiv originalu za 23 serpnya 2011 Procitovano 13 grudnya 2007 Arhiv originalu za 1 serpnya 2009 Procitovano 4 lipnya 2010 Arhiv originalu za 6 lipnya 2010 Procitovano 4 lipnya 2010 Arhiv originalu za 5 kvitnya 2010 Procitovano 4 lipnya 2010 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 16 chervnya 2010 Procitovano 4 lipnya 2010 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya DzherelaLinda Mui Erik Pirs X Window System Volume 8 X Window System Administrator s Guide for X11 Release 4 and Release 5 3rd ed O Reilly 1993 ISBN 0 937175 83 8 Robert Shejfler Dzhejms Gettis X Window System Core and extension protocols X version 11 releases 6 and 6 1 Digital Press 1996 ISBN 1 55558 148 X PosilannyaX Org Foundation 1 bereznya 2021 u Wayback Machine angl oficijnij vebsajt X Window System katalog posilan Open Directory Project angl vebsajt prisvyachenij riznim vikonnim menedzheram X angl rozvitok proyektu Y Window System John Smirl 30 serpnya 2005 The State of Linux Graphics anglijskoyu Arhiv originalu za 23 serpnya 2011 Procitovano 24 listopada 2007 John Smirl Stan grafiki Linux rosijskoyu Procitovano 24 listopada 2007 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Nedijsnij deadurl unknown host dovidka Christopher Browne 2005 16 On the Thesis that X is Big Bloated Obsolete and Should Be Replaced Christopher Browne s Web Pages VI Operating System Centric Computing The X Window System anglijskoyu Arhiv originalu za 23 serpnya 2011 Procitovano 16 lyutogo 2009 9 grudnya 2003 anglijskoyu Arhiv originalu za 2 sichnya 2006 Procitovano 29 chervnya 2006 Oskar Bojkin 25 lyutogo 2004 X Marks the Spot Looking back at X11 Developments of Past Year anglijskoyu Arhiv originalu za 23 serpnya 2011 Procitovano 29 chervnya 2006 Majk Pakett 19 serpnya 2003 Why Apple didn t use X for the window system anglijskoyu Apple Computer Arhiv originalu za 23 serpnya 2011 Procitovano 29 chervnya 2006 anglijskoyu DEC 1997 Arhiv originalu za 26 zhovtnya 2003 Procitovano 29 chervnya 2006 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Nedijsnij deadurl 404 dovidka Kenton Li Technical X Window System and Motif WWW Sites anglijskoyu Arhiv originalu za 23 serpnya 2011 Procitovano 29 chervnya 2006 Pomitni realizaciyiReferensna realizaciya vid fondu X Org 15 grudnya 2007 u Wayback Machine angl XFree86 protyagom bagatoh rokiv bula najpopulyarnishoyu realizaciyeyu osoblivo na vidkritih UNIX podibnih sistemah Apple Mac OS X X11 24 kvitnya 2009 u Wayback Machine angl tisno integrovana z Mac OS X X server pid Windows sistemi osnovanij na GDI DirectX LibW11 27 sichnya 2012 u Wayback Machine realizaciya Xlib pid Windows sistemi sho vikoristovuye vikliki Win32 API

Дата публікації:
Топ