Ця стаття не містить . (липень 2022) |
Жан-Люк Меланшон (фр. Jean-Luc Mélenchon; нар. 19 серпня 1951, Танжер, Марокко) — французький проросійський державний і політичний діяч лівого спрямування, журналіст. Міністр професійної освіти Франції в уряді Ліонеля Жоспена з 2000 по 2002 рік. Член Сенату Франції від департаменту Ессонн (1986—2000; 2004—2010). Депутат Європейського парламенту з 2009 до 2017 року (фракція Європейські об'єднані ліві/Ліво-зелені Півночі). Один із засновників і голів «Лівої партії», голова «[en]». Депутат Національної асамблеї Франції з 2017 до 2022 року.
Жан-Люк Меланшон Jean-Luc Mélenchon | ||||
| ||||
---|---|---|---|---|
27 березня 2000 — 6 травня 2002 | ||||
Прем'єр-міністр: | Ліонель Жоспен | |||
Президент: | Жак Ширак | |||
Попередник: | ||||
Спадкоємець: | ||||
Ім'я при народженні: | фр. Jean-Luc Antoine Pierre Mélenchon | |||
Народження: | 19 серпня 1951 (72 роки) Танжер, Марокко | |||
Країна: | Франція | |||
Релігія: | атеїст | |||
Освіта: | ||||
Ступінь: | d (1969) | |||
Партія: | 1) 2) Соціалістична партія 3) Ліва партія | |||
Діти: | дочка | |||
Автограф: | ||||
Нагороди: | ||||
Медіафайли у Вікісховищі |
Брав участь у президентських виборах 2012 року, 2017 та 2022 року[⇨].
Біографія
Народився в Танжері (Марокко, що входило тоді до складу як колонія Французької Республіки). Батьки — держслужбовці. У 1962 році з матір'ю переїхав до Франції. За освітою філософ, навчався в . Викладав у середніх навчальних закладах. Рано був залучений до ліворадикального молодіжного руху, перебував у лавах Національної спілки французьких студентів, брав участь у протестах «Червоного травня» 1968 року. Усередині французького троцькістського руху Меланшон приєднався до «ламбертістів» — послідовників з Міжнародної комуністичної організації. Брав участь у профспілковій роботі в Безансоні.
Однак 1977 року вступив до Соціалістичної партії Франції, порвавши з троцькістами. Активно підтримував президента Франції Франсуа Міттерана. З 1988 року Жан-Люк Меланшон обирався до Національної ради і Національного бюро Соціалістичної партії. Разом з однодумцями організував «Соціалістичну ліву» (антикапіталістична течія в лавах Соціалістичної партії). З 2000 до 2002 року обіймав посаду міністра професійної освіти в уряді соціаліста Ліонеля Жоспена. Був сенатором від департаменту Ессонн (1986—2000 і 2004—2010). Також він працював на муніципальному рівні в департаменті Ессонн.
У межах референдуму з прийняття Конституції Євросоюзу разом із лівими внутрішньопартійними течіями соцпартії та іншими лівими організацію виступав «проти» її ратифікації. Тоді як керівництво партії виступило «за» її ратифікацію. Участь у кампанії проти, на думку лівих політиків, неоліберальної Конституції ЄС зблизила Меланшона з Компартією Франції і троцькістами.
2008 року покинув Соціалістичну партію через суперечності з її керівництвом (включно із Сеголен Руаяль), яке він критикував за соціал-ліберальний курс і відхід від лівих ідей. Виступив ініціатором створення «Лівої партії» (за зразком німецьких «Лівих» з відсиланням на ідеї Жан Жореса); став її першим головою. У роботі з її створення взяв участь і його соратник . 2010 року співголовою партії стала лідер внутрішньопартійної фракції партії зелених, що покинула саму партію — . 2009 року обраний депутатом Європарламенту за списком групи Європейські об'єднані ліві/Ліво-зелені Півночі. Ліва партія бере участь у коаліції «Лівий фронт»; Меланшон був одним з його співголів.
Участь у президентських виборах 2012 року
У міру наближення президентських виборів 2012 року, Французька комуністична партія припускала виставити свого кандидата на них (найбільш вірогідним був Ален Боке). Однак на її з'їзді, який проходив 16-18 червня 2011 року, Жан-Люк Меланшон отримав 59,12 % голосів делегатів з'їзду і був висунутий кандидатом (у цьому голосуванні брали участь і члени інших партій, які входять до «Лівого фронту». Меланшон, таким чином, став єдиним кандидатом від цього альянсу). За результатами опитувань, проведених 2012 року, перед виборами рейтинг Меланшона становив від 6 до 15 %. За всю президентську кампанію за даними деяких соцопитувань він зумів піднятися з п'ятої позиції на третю за кількістю виборців, готових віддати за Меланшона свій голос, обігнавши тим самим Марін Ле Пен і Франсуа Байру.
Основною особливістю його програми було проголошення «Шостої Французької республіки» за допомогою зміни конституції Франції. У своїх виступах він неодноразово посилався до історії Великої французької революції і Паризької комуни. Він закликав своїх прихильників до мирної «громадянської» революції — перевороту, який робить не робочий клас, але всі громадяни, які вболівають за свою країну.
За підсумками першого туру Меланшон отримав 3 985 089 голосів (11,1 % від загального числа виборців), зайнявши тим самим четверте місце. Це значно вище, ніж у кандидата від Компартії в 2007 році — Марі-Жорж Бюффе (її результат був 1,93 % голосів виборців).
У другому Меланшон підтримав кандидатуру Франсуа Олланда, попри те, що через суперечності з ним він 2008 року покинув Соціалістичну партію.
Подальша діяльність
Спробував стати депутатом Національних зборів Франції в 2012 від 11 виборчого округу департаменту Па-де-Кале за списком «Лівого фронту». Однак за результатами першого туру виборів він набрав 21,48 % голосів і посів третє місце, поступившись лідеру Національного фронту Марін Ле Пен (42,36 % голосів) і Філіпу Кемел, кандидату від соціалістів (23,5 % голосів). Таким чином Меланшон не зміг отримати право поборотися за мандат депутата.
Навесні 2016 року оголосив про намір брати участь у президентських виборах удруге та заснував ліву політичну партію «La France insoumise» (укр. Франція нескорена).
На президентських виборах 2017 року посів четверте місце із 19.58 %, поступившись Еммануелю Макрону (24,01 %), Марін Ле Пен (21,30 %) і Франсуа Фійону (20,01 %).
На парламентських виборах 2017 року балотувався від «Франції нескореної» на 4-му виборчому окрузі Буш-дю-Рон, посів перше місце у першому турі, здобувши 34,3 %.
Обраний депутатом Національної асамблеї у другому турі, посівши друге місце із 58,95 % проти Корінн Версіні від «Вперед, республіко!» із 40,15 %.
Брав участь у президентських виборах у Франції 2022 року, на яких здобув 21,95 %, посівши третє місце у першому турі після Емманюеля Макрона та Марін Ле Пен. Закликав не голосувати за Ле Пен у другому турі.
На парламентських виборах 2022 року не висував свою кандидатуру на 4-му окрузі Буш-дю-Рон, замість нього висувався депутат Європарламенту Мануель Бомпар.
У травні 2022 року очолив альянс [en], метою якого було позбавити Макрона більшости в парламенті та заблокувати його програму.
За результатами парламентських виборів альянс здобув 131 місце в Альянсі.
Позиція щодо України
Меланшон підтримав російську анексію Криму 2014 року, заявивши, що «…кримські порти [були] життєво важливі для безпеки Росії», і що Росія вживає «…захисних заходів проти авантюрної путчистської влади», також стверджуючи, що Україна «перебувала під впливом неонацистів». 2015 року він говорив про «розпад країни, яка намагається бути єдиною», маючи на увазі Україну. Виступив проти європейських санкцій проти Росії у відповідь на анексію Криму та як депутат Європарламенту голосував проти будь-якої співпраці з Україною, навіть у сфері науки. 2019 року виступив проти членства України та Грузії в НАТО і закликав припинити «антиросійську істерію» в Європі. За тиждень до повномасштабного вторгнення Росії до України заявив, що «Франція має бути позаблоковою», «росіяни не повинні перетинати кордони України, які потрібно поважати, а американці не повинні приєднувати Україну до НАТО». Виступив проти постачання зброї до України. Звинуватив НАТО у «просуванні до російських кордонів», заявивши, що «це небезпека, яку росіяни ніколи не приймуть».
Приватне життя
Меланшон був одружений, однак шлюб розпався. Є донька.
Примітки
- Profile: Jean-Luc Mélenchon, the far-left candidate shaking up the French election. The Conversation (англійською) . 19 квітня 2017. Процитовано 30 липня 2022.
- Election présidentielle 2017 : résultats globaux du premier tour. Міністерство внутрішніх справ Франції (французькою) . 24 квітня 2022. Процитовано 30 липня 2022.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url () - Premier tour des législatives : Jean-Luc Mélenchon arrive largement en tête à Marseille (résultats). Europe 1 (французькою) . 12 червня 2017. Процитовано 30 липня 2022.
- Législatives 2017 : Jean-Luc Mélenchon s'impose à Marseille. Le Parisien (французькою) . 18 червня 2017. Процитовано 30 липня 2022.
- Макрон і Ле Пен вийшли у другий тур виборів президента Франції: офіційні результати. Європейська правда (українською) . 11 квітня 2022. Процитовано 30 липня 2022.
- Вибори у Франції: Меланшон закликав не голосувати за Марін Ле Пен. УНН (українською) . 11 квітня 2022. Процитовано 30 квітня 2022.
- Législatives 2022 : Jean-Luc Mélenchon ne se représentera pas et laisse sa place à Manuel Bompard. Capital (французькою) . 12 травня 2022. Процитовано 30 липня 2022.
- French Socialist party agrees alliance with far left for June elections. The Guardian (англійською) . 4 травня 2022. Процитовано 30 липня 2022.
- Макрон втратив абсолютну більшість в парламенті: результати виборів у Франції. УНН (українською) . 20 червня 2022. Процитовано 30 липня 2022.
- Mélenchon dénonce un nouveau "pouvoir putschiste aventurier" à Kiev. Le Point (французькою) . 1 березня 2014. Процитовано 31 липня 2022.
- Mélenchon surges in the polls despite proud remarks on Ukraine in the past. Le Monde (англійською) . 14 березня 2022. Процитовано 31 липня 2022.
- Лідер французьких лівих виступив проти членства України в НАТО. Європейська правда (українською) . 13 травня 2019. Процитовано 31 липня 2022.
- Ukraine war puts France’s NATO-sceptic presidential candidates in a tight spot. France24 (англійською) . 4 березня 2022. Процитовано 31 липня 2022.
- Jean-Luc Mélenchon regrette la fourniture d'armes à l'Ukraine par l'UE. France24 (французькою) . 1 березня 2022. Процитовано 31 липня 2022.
- Ukraine war puts France’s NATO-sceptic presidential candidates in a tight spot. France 24 (англійською) . 4 березня 2022. Процитовано 31 липня 2022.
Посилання
- Блог Жана-Люка Меланшона [ 25 квітня 2013 у Wayback Machine.] (фр.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno lipen 2022 Zhan Lyuk Melanshon fr Jean Luc Melenchon nar 19 serpnya 1951 Tanzher Marokko francuzkij prorosijskij derzhavnij i politichnij diyach livogo spryamuvannya zhurnalist Ministr profesijnoyi osviti Franciyi v uryadi Lionelya Zhospena z 2000 po 2002 rik Chlen Senatu Franciyi vid departamentu Essonn 1986 2000 2004 2010 Deputat Yevropejskogo parlamentu z 2009 do 2017 roku frakciya Yevropejski ob yednani livi Livo zeleni Pivnochi Odin iz zasnovnikiv i goliv Livoyi partiyi golova en Deputat Nacionalnoyi asambleyi Franciyi z 2017 do 2022 roku Zhan Lyuk Melanshon Jean Luc MelenchonZhan Lyuk Melanshon Prapor Ministr profesijnoyi osviti Franciyi Prapor 27 bereznya 2000 6 travnya 2002 Prem yer ministr Lionel Zhospen Prezident Zhak Shirak Poperednik Spadkoyemec Im ya pri narodzhenni fr Jean Luc Antoine Pierre MelenchonNarodzhennya 19 serpnya 1951 1951 08 19 72 roki Tanzher MarokkoKrayina FranciyaReligiya ateyistOsvita Stupin d 1969 Partiya 1 2 Socialistichna partiya 3 Liva partiyaDiti dochka Avtograf Nagorodi Mediafajli b u Vikishovishi Brav uchast u prezidentskih viborah 2012 roku 2017 ta 2022 roku BiografiyaNarodivsya v Tanzheri Marokko sho vhodilo todi do skladu yak koloniya Francuzkoyi Respubliki Batki derzhsluzhbovci U 1962 roci z matir yu pereyihav do Franciyi Za osvitoyu filosof navchavsya v Vikladav u serednih navchalnih zakladah Rano buv zaluchenij do livoradikalnogo molodizhnogo ruhu perebuvav u lavah Nacionalnoyi spilki francuzkih studentiv brav uchast u protestah Chervonogo travnya 1968 roku Useredini francuzkogo trockistskogo ruhu Melanshon priyednavsya do lambertistiv poslidovnikiv z Mizhnarodnoyi komunistichnoyi organizaciyi Brav uchast u profspilkovij roboti v Bezansoni Odnak 1977 roku vstupiv do Socialistichnoyi partiyi Franciyi porvavshi z trockistami Aktivno pidtrimuvav prezidenta Franciyi Fransua Mitterana Z 1988 roku Zhan Lyuk Melanshon obiravsya do Nacionalnoyi radi i Nacionalnogo byuro Socialistichnoyi partiyi Razom z odnodumcyami organizuvav Socialistichnu livu antikapitalistichna techiya v lavah Socialistichnoyi partiyi Z 2000 do 2002 roku obijmav posadu ministra profesijnoyi osviti v uryadi socialista Lionelya Zhospena Buv senatorom vid departamentu Essonn 1986 2000 i 2004 2010 Takozh vin pracyuvav na municipalnomu rivni v departamenti Essonn Melanshon pravoruch livoruch Bove u centri zustrichayutsya dlya ob yednannya livih sil spryamovani proti prijnyattya Konstituciyi Yevrosoyuzu U mezhah referendumu z prijnyattya Konstituciyi Yevrosoyuzu razom iz livimi vnutrishnopartijnimi techiyami socpartiyi ta inshimi livimi organizaciyu vistupav proti yiyi ratifikaciyi Todi yak kerivnictvo partiyi vistupilo za yiyi ratifikaciyu Uchast u kampaniyi proti na dumku livih politikiv neoliberalnoyi Konstituciyi YeS zblizila Melanshona z Kompartiyeyu Franciyi i trockistami 2008 roku pokinuv Socialistichnu partiyu cherez superechnosti z yiyi kerivnictvom vklyuchno iz Segolen Ruayal yake vin kritikuvav za social liberalnij kurs i vidhid vid livih idej Vistupiv iniciatorom stvorennya Livoyi partiyi za zrazkom nimeckih Livih z vidsilannyam na ideyi Zhan Zhoresa stav yiyi pershim golovoyu U roboti z yiyi stvorennya vzyav uchast i jogo soratnik 2010 roku spivgolovoyu partiyi stala lider vnutrishnopartijnoyi frakciyi partiyi zelenih sho pokinula samu partiyu 2009 roku obranij deputatom Yevroparlamentu za spiskom grupi Yevropejski ob yednani livi Livo zeleni Pivnochi Liva partiya bere uchast u koaliciyi Livij front Melanshon buv odnim z jogo spivgoliv Melanshon pid chas prezidentskoyi kampaniyi 19 kvitnya 2012 Uchast u prezidentskih viborah 2012 roku U miru nablizhennya prezidentskih viboriv 2012 roku Francuzka komunistichna partiya pripuskala vistaviti svogo kandidata na nih najbilsh virogidnim buv Alen Boke Odnak na yiyi z yizdi yakij prohodiv 16 18 chervnya 2011 roku Zhan Lyuk Melanshon otrimav 59 12 golosiv delegativ z yizdu i buv visunutij kandidatom u comu golosuvanni brali uchast i chleni inshih partij yaki vhodyat do Livogo frontu Melanshon takim chinom stav yedinim kandidatom vid cogo alyansu Za rezultatami opituvan provedenih 2012 roku pered viborami rejting Melanshona stanoviv vid 6 do 15 Za vsyu prezidentsku kampaniyu za danimi deyakih socopituvan vin zumiv pidnyatisya z p yatoyi poziciyi na tretyu za kilkistyu viborciv gotovih viddati za Melanshona svij golos obignavshi tim samim Marin Le Pen i Fransua Bajru Osnovnoyu osoblivistyu jogo programi bulo progoloshennya Shostoyi Francuzkoyi respubliki za dopomogoyu zmini konstituciyi Franciyi U svoyih vistupah vin neodnorazovo posilavsya do istoriyi Velikoyi francuzkoyi revolyuciyi i Parizkoyi komuni Vin zaklikav svoyih prihilnikiv do mirnoyi gromadyanskoyi revolyuciyi perevorotu yakij robit ne robochij klas ale vsi gromadyani yaki vbolivayut za svoyu krayinu Za pidsumkami pershogo turu Melanshon otrimav 3 985 089 golosiv 11 1 vid zagalnogo chisla viborciv zajnyavshi tim samim chetverte misce Ce znachno vishe nizh u kandidata vid Kompartiyi v 2007 roci Mari Zhorzh Byuffe yiyi rezultat buv 1 93 golosiv viborciv U drugomu Melanshon pidtrimav kandidaturu Fransua Ollanda popri te sho cherez superechnosti z nim vin 2008 roku pokinuv Socialistichnu partiyu Podalsha diyalnist Sprobuvav stati deputatom Nacionalnih zboriv Franciyi v 2012 vid 11 viborchogo okrugu departamentu Pa de Kale za spiskom Livogo frontu Odnak za rezultatami pershogo turu viboriv vin nabrav 21 48 golosiv i posiv tretye misce postupivshis lideru Nacionalnogo frontu Marin Le Pen 42 36 golosiv i Filipu Kemel kandidatu vid socialistiv 23 5 golosiv Takim chinom Melanshon ne zmig otrimati pravo poborotisya za mandat deputata Navesni 2016 roku ogolosiv pro namir brati uchast u prezidentskih viborah udruge ta zasnuvav livu politichnu partiyu La France insoumise ukr Franciya neskorena Na prezidentskih viborah 2017 roku posiv chetverte misce iz 19 58 postupivshis Emmanuelyu Makronu 24 01 Marin Le Pen 21 30 i Fransua Fijonu 20 01 Na parlamentskih viborah 2017 roku balotuvavsya vid Franciyi neskorenoyi na 4 mu viborchomu okruzi Bush dyu Ron posiv pershe misce u pershomu turi zdobuvshi 34 3 Obranij deputatom Nacionalnoyi asambleyi u drugomu turi posivshi druge misce iz 58 95 proti Korinn Versini vid Vpered respubliko iz 40 15 Brav uchast u prezidentskih viborah u Franciyi 2022 roku na yakih zdobuv 21 95 posivshi tretye misce u pershomu turi pislya Emmanyuelya Makrona ta Marin Le Pen Zaklikav ne golosuvati za Le Pen u drugomu turi Na parlamentskih viborah 2022 roku ne visuvav svoyu kandidaturu na 4 mu okruzi Bush dyu Ron zamist nogo visuvavsya deputat Yevroparlamentu Manuel Bompar U travni 2022 roku ocholiv alyans en metoyu yakogo bulo pozbaviti Makrona bilshosti v parlamenti ta zablokuvati jogo programu Za rezultatami parlamentskih viboriv alyans zdobuv 131 misce v Alyansi Poziciya shodo UkrayiniMelanshon pidtrimav rosijsku aneksiyu Krimu 2014 roku zayavivshi sho krimski porti buli zhittyevo vazhlivi dlya bezpeki Rosiyi i sho Rosiya vzhivaye zahisnih zahodiv proti avantyurnoyi putchistskoyi vladi takozh stverdzhuyuchi sho Ukrayina perebuvala pid vplivom neonacistiv 2015 roku vin govoriv pro rozpad krayini yaka namagayetsya buti yedinoyu mayuchi na uvazi Ukrayinu Vistupiv proti yevropejskih sankcij proti Rosiyi u vidpovid na aneksiyu Krimu ta yak deputat Yevroparlamentu golosuvav proti bud yakoyi spivpraci z Ukrayinoyu navit u sferi nauki 2019 roku vistupiv proti chlenstva Ukrayini ta Gruziyi v NATO i zaklikav pripiniti antirosijsku isteriyu v Yevropi Za tizhden do povnomasshtabnogo vtorgnennya Rosiyi do Ukrayini zayaviv sho Franciya maye buti pozablokovoyu rosiyani ne povinni peretinati kordoni Ukrayini yaki potribno povazhati a amerikanci ne povinni priyednuvati Ukrayinu do NATO Vistupiv proti postachannya zbroyi do Ukrayini Zvinuvativ NATO u prosuvanni do rosijskih kordoniv zayavivshi sho ce nebezpeka yaku rosiyani nikoli ne prijmut Privatne zhittyaMelanshon buv odruzhenij odnak shlyub rozpavsya Ye donka PrimitkiProfile Jean Luc Melenchon the far left candidate shaking up the French election The Conversation anglijskoyu 19 kvitnya 2017 Procitovano 30 lipnya 2022 Election presidentielle 2017 resultats globaux du premier tour Ministerstvo vnutrishnih sprav Franciyi francuzkoyu 24 kvitnya 2022 Procitovano 30 lipnya 2022 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya Premier tour des legislatives Jean Luc Melenchon arrive largement en tete a Marseille resultats Europe 1 francuzkoyu 12 chervnya 2017 Procitovano 30 lipnya 2022 Legislatives 2017 Jean Luc Melenchon s impose a Marseille Le Parisien francuzkoyu 18 chervnya 2017 Procitovano 30 lipnya 2022 Makron i Le Pen vijshli u drugij tur viboriv prezidenta Franciyi oficijni rezultati Yevropejska pravda ukrayinskoyu 11 kvitnya 2022 Procitovano 30 lipnya 2022 Vibori u Franciyi Melanshon zaklikav ne golosuvati za Marin Le Pen UNN ukrayinskoyu 11 kvitnya 2022 Procitovano 30 kvitnya 2022 Legislatives 2022 Jean Luc Melenchon ne se representera pas et laisse sa place a Manuel Bompard Capital francuzkoyu 12 travnya 2022 Procitovano 30 lipnya 2022 French Socialist party agrees alliance with far left for June elections The Guardian anglijskoyu 4 travnya 2022 Procitovano 30 lipnya 2022 Makron vtrativ absolyutnu bilshist v parlamenti rezultati viboriv u Franciyi UNN ukrayinskoyu 20 chervnya 2022 Procitovano 30 lipnya 2022 Melenchon denonce un nouveau pouvoir putschiste aventurier a Kiev Le Point francuzkoyu 1 bereznya 2014 Procitovano 31 lipnya 2022 Melenchon surges in the polls despite proud remarks on Ukraine in the past Le Monde anglijskoyu 14 bereznya 2022 Procitovano 31 lipnya 2022 Lider francuzkih livih vistupiv proti chlenstva Ukrayini v NATO Yevropejska pravda ukrayinskoyu 13 travnya 2019 Procitovano 31 lipnya 2022 Ukraine war puts France s NATO sceptic presidential candidates in a tight spot France24 anglijskoyu 4 bereznya 2022 Procitovano 31 lipnya 2022 Jean Luc Melenchon regrette la fourniture d armes a l Ukraine par l UE France24 francuzkoyu 1 bereznya 2022 Procitovano 31 lipnya 2022 Ukraine war puts France s NATO sceptic presidential candidates in a tight spot France 24 anglijskoyu 4 bereznya 2022 Procitovano 31 lipnya 2022 PosilannyaBlog Zhana Lyuka Melanshona 25 kvitnya 2013 u Wayback Machine fr