Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Iris magnifica — багаторічна рослина роду півники родини півникових. Висока трава з ременеподібними листками і великими біло-жовто-блакитним квітами, габітусом схожа на молоду кукурудзу. Поширена у Центральній Азії. Зростає у середньогір'ях на відкритих місцинах. Рідкісний вид, занесений до Червоної книги Узбекистану. Популярна декоративна культура.
| Iris magnifica | |
|---|---|
 | |
| Типовий вигляд рослини на піку цвітіння. | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Однодольні (Monocotyledon) |
| Порядок: | Холодкоцвіті (Asparagales) |
| Родина: | Півникові (Iridaceae) |
| Рід: | Півники (Iris) |
| Підрід: | |
| Секція: | |
| Вид: | I. magnifica |
| Біноміальна назва | |
| Iris magnifica (Vved.) et , | |
| Синоніми | |
| Iris caucasica var. major | |
Етимологія
Родова назва цього таксона походить від імені богині давньогрецької міфології Іриди, чиї ім'я в оригіналі звучить як дав.-гр. Ίρις — Ірис. Богиня уособлювала собою веселку, а рослини отримали цю назву за різноманітне забарвлення квітів. Слід зазначити, що в минулому цей вид відносили до роду Juno, названого на честь верховної давньоримської богині Юнони — уособлення жіночості та родючості. Видовий епітет magnifica в перекладі означає «велична». Рослина названа так за відносно великий розмір, вишукану форму квітів і рясне цвітіння. Номенклатурної української назви цей вид не має, в садівничій літературі може фігурувати під назвами юно́на ве́лична, пі́вники ве́личні.
Опис
Багаторічна трав'яниста рослина 30—60 см заввишки, полікарпик. На відміну від більшості півників підземні органи у цього виду представлені не кореневищем, а цибулиною. Цибулина Iris magnifica відносно невелика, вкрита тонкими коричневими лусками, натомість світло-бурі, веретеноподібні корені дуже товсті (кожен майже дорівнює товщині цибулини). Стебла одиночні або нечисельні, прості, товсті, соковиті, голі. (Листки) завширшки 3—5 см, численні, чергові, супротивні, сидячі, стеблеосяжні, нижні дугоподібно зігнуті донизу, верхні стирчать косо вгору. Листкові пластинки прості, ременеподібної або мечеподібної форми, цілокраї, гострі, голі та блискучі, зазвичай світло-зеленого кольору.
Квітки завширшки до 7,5 см, одиночні або парні, правильні, на коротких квітконосах, що виходять з пазух верхніх листків. На одній рослині зазвичай розвивається від 3 до 7 квіток. Оцвітина проста, шестичленна, типової для півників форми: три пелюстки зовнішнього кола спрямовані горизонтально, а їхні кінці звисають донизу, три внутрішніх пелюстки стирчать прямо вгору. Верхні пелюстки ніжно-бузкові або небесно-блакитні, нижні світліші, майже білі, з жовтою плямою в центрі, зрідка можуть мати фіолетові риски при основі. Маточка трилопатева з широкими плоскими лопатями, зрослими із нижньою частиною пелюсток. Нігтики завширшки 2—2,5 см.
Плід — коробочка. Насіння кутасте, темно-буре, завбільшки 5—7 мм.
Число хромосом 2n = 66.
Цвітіння Iris magnifica
 |  |  |
Рослини на початку цвітіння все ще мають компактну форму. | Квітка великим планом. | Вигляд квітки зверху. |
Поширення
Ареал охоплює гірські області Центральної Азії, перш за все, південні райони Узбекистану, де ця рослина особлива чисельна на теренах Самаркандської області в . Крім того, Iris magnifica знайдений на Памірі. В природі він віддає перевагу відкритим скелястим схилам низькогірь і середньогірь з рослинними угрупованнями злакового або ефемероїдного типу. Як правило, ця рослина зростає серед низького травостою, однак на добре освітлених схилах може оселятися в ущелинах серед каміння.
Екологія
Iris magnifica — світлолюбна, помірно морозостійка рослина. Як і більшість представників сухих субтропіків, доволі посухостійка, однак при помірному поливі з добрим дренажем розвивається краще. Влітку надземна частина відмира і найбільш несприятливий період рослина переживає у стані спокою (ефемероїд). В природі віддає перевагу вапняковим субстратам, в культурі добре розвивається на нейтральних і лужних ґрунтах. Загалом дуже невибагливий вид, в штучних насадженнях дає самосів.
Розмножується Iris magnifica у природі переважно насінням, у культурі можливе вегетативне розмноження дочірніми цибулинами. Цвітіння відбувається в березні — квітні, в культурі у північніших регіонах може цвісти у травні — на початку червня. Слід зазначити, що рослини починають квітнути ще до повного розвою, коли їхня висота не перевершує 35—45 см. Насіння для проростання потребує стратифікації, у культурі також дієва скарифікація, яка покращує . В культурі насіння сіють восени, але проростає воно нерівномірно, більшість насінин сходить весною наступного року. Від проростання до досягнення повного розміру проходить 2—5 років, в цей час рослини не пересаджують. Найкраща пора для висадки цибулин — серпень — вересень. Висаджують їх на глибину 5—10 см. Перше цвітіння у рослин спостерігають на 4—5-й рік життя.
Комахи не ушкоджують представників цього виду, однак його цибулинами живляться ховрахи, а листя полюбляють їсти олені.
Значення і статус виду
Завдяки великим і водночас ніжним квітам цей вид понад століття тому привернув увагу садівників ще до того, як потрапив у фокус уваги науковців. У культурі Iris magnifica відомий щонайменше з 1880-х років. Подібно до інших півників він придатний для створення квітучих груп на газонах, висадки у високих бордюрах. Також гарно виглядає в альпінаріях на тлі каміння, хоча через значну висоту потребує ретельного підбору відповідних квітів-супутників. В межах цього виду найбільш відомий сорт 'Agalik', що вирізняється значною висотою (40—60 см) і більш насиченим бузковим відтінком квітів. Сорт походить від особин, відібраних 1977 року в природному середовищі на схилах в урочищі Агалик. Інший популярний сорт — 'Alba' — завдячує своїй назві біло-жовтим квітам без бузкового відтінку. До менш знаних сортів слід віднести 'Bulbs d'Opal', 'Magnifica alba'. За високі декоративні якості 1994 року Iris magnifica відзначений премією «Садові заслуги».
В природі Iris magnifica уразливий через специфіку зростання: він тяжіє до кам'янистих ділянок, але, водночас, не переносить надмірного ущільнення ґрунту, а тому чутливий до витоптування худобою, рекреаційних навантажень тощо. Задля збереження диких популяцій вид включений до Червоної книги Узбекистану (2016).
Таксономія
Від справжніх півників Iris magnifica вирізняється рядом морфологічних особливостей: добре розвиненим стеблом, черговими листками, не зібраними в розетку, запасаючими органами у вигляді цибулини, а не кореневища. На цій підставі його, а також ряд схожих видів спочатку виділяли в окремий рід Juno. В садівництві такі рослини називали , причому Iris magnifica був найбільшим серед них за розміром. Згідно із сучасною класифікацією всі ці види відносять до підроду роду півників. Тим не менш, в садівничій і науково-популярній літературі Iris magnifica іноді згадують під неофіційною назвою як «юнону величну».
Крім того, деякі систематики не визнають самостійного видового статусу Iris magnifica, розглядаючи його як підвид . Таким чином наукова синонімія цього таксону включає три назви:
Див. також
Джерела
- Iris magnifica Vved. The Plant List ((англ.)) . Архів оригіналу за 30 червня 2020. Процитовано 30 червня 2020.
- Iris magnifica Vved. International Plant Names Index ((англ.)) . Архів оригіналу за 3 липня 2020. Процитовано 30 червня 2020.
- Красная книга республики Узбекистан. Том 1. Растения [Архівовано 2 липня 2020 у Wayback Machine.]. — Ташкент, 2016.(рос.)
- Iris magnifica. encyclopaedia.alpinegardensociety.net ((англ.)) . Процитовано 30 червня 2020.
- (SPEC) 'Iris Magnifica Vvedensky'. wiki.irises.org ((англ.)) . Архів оригіналу за 1 липня 2020. Процитовано 30 червня 2020.
- Juno irises J-R. pacificbulbsociety.org ((англ.)) . Архів оригіналу за 3 липня 2020. Процитовано 30 червня 2020.
- Iris magnifica. theamericanirissociety.blogspot.com ((англ.)) . Архів оригіналу за 1 липня 2020. Процитовано 30 червня 2020.
- Юнона // Азбука цветовода / Л. С. Сыроватская, А. И. Гречишкин, Е. Ш. Белорусец и др. — 2-е изд., перераб. и допол. — К.: Урожай — 1993. — С. 271—272.(рос.)
- Iris magnifica. lant-world-seeds.com ((англ.)) . Архів оригіналу за 30 червня 2020. Процитовано 30 червня 2020.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Iris magnifica bagatorichna roslina rodu pivniki rodini pivnikovih Visoka trava z remenepodibnimi listkami i velikimi bilo zhovto blakitnim kvitami gabitusom shozha na molodu kukurudzu Poshirena u Centralnij Aziyi Zrostaye u serednogir yah na vidkritih miscinah Ridkisnij vid zanesenij do Chervonoyi knigi Uzbekistanu 3 Populyarna dekorativna kultura Iris magnifica Tipovij viglyad roslini na piku cvitinnya Biologichna klasifikaciya Carstvo Roslini Plantae Klada Sudinni roslini Tracheophyta Klada Pokritonasinni Angiosperms Klada Odnodolni Monocotyledon Poryadok Holodkocviti Asparagales Rodina Pivnikovi Iridaceae Rid Pivniki Iris Pidrid Iris subg Scorpiris Sekciya Iris sect Scorpiris Vid I magnifica Binomialna nazva Iris magnifica Vved F O Khass et Rakhimova 1935 1 2 Sinonimi Iris caucasica var major Maxim Juno magnifica Vved Vved 1 Iris caucasica var major F O Khass amp Rakhimova 2 Zmist 1 Etimologiya 2 Opis 3 Poshirennya 4 Ekologiya 5 Znachennya i status vidu 6 Taksonomiya 7 Div takozh 8 DzherelaEtimologiyared Rodova nazva cogo taksona pohodit vid imeni bogini davnogreckoyi mifologiyi Iridi chiyi im ya v originali zvuchit yak dav gr Iris Iris Boginya uosoblyuvala soboyu veselku a roslini otrimali cyu nazvu za riznomanitne zabarvlennya kvitiv Slid zaznachiti sho v minulomu cej vid vidnosili do rodu Juno nazvanogo na chest verhovnoyi davnorimskoyi bogini Yunoni uosoblennya zhinochosti ta rodyuchosti Vidovij epitet magnifica v perekladi oznachaye velichna Roslina nazvana tak za vidnosno velikij rozmir vishukanu formu kvitiv i ryasne cvitinnya Nomenklaturnoyi ukrayinskoyi nazvi cej vid ne maye v sadivnichij literaturi mozhe figuruvati pid nazvami yuno na ve lichna pi vniki ve lichni Opisred nbsp Roztashuvannya listya na molodomu pagoni Na verhivci vidno pershij pup yanok Bagatorichna trav yanista roslina 30 60 sm zavvishki 4 5 polikarpik Na vidminu vid bilshosti pivnikiv pidzemni organi u cogo vidu predstavleni ne korenevishem a cibulinoyu Cibulina Iris magnifica vidnosno nevelika vkrita tonkimi korichnevimi luskami natomist svitlo buri veretenopodibni koreni duzhe tovsti kozhen majzhe dorivnyuye tovshini cibulini 6 Stebla odinochni abo nechiselni prosti tovsti sokoviti goli Listki zavshirshki 3 5 sm chislenni chergovi suprotivni sidyachi stebleosyazhni nizhni dugopodibno zignuti donizu verhni stirchat koso vgoru Listkovi plastinki prosti remenepodibnoyi abo mechepodibnoyi formi cilokrayi gostri goli ta bliskuchi zazvichaj svitlo zelenogo koloru Kvitki zavshirshki do 7 5 sm 4 odinochni abo parni pravilni na korotkih kvitkonosah sho vihodyat z pazuh verhnih listkiv Na odnij roslini zazvichaj rozvivayetsya vid 3 do 7 kvitok 4 Ocvitina prosta shestichlenna tipovoyi dlya pivnikiv formi tri pelyustki zovnishnogo kola spryamovani gorizontalno a yihni kinci zvisayut donizu tri vnutrishnih pelyustki stirchat pryamo vgoru Verhni pelyustki nizhno buzkovi abo nebesno blakitni nizhni svitlishi majzhe bili z zhovtoyu plyamoyu v centri zridka mozhut mati fioletovi riski pri osnovi Matochka trilopateva z shirokimi ploskimi lopatyami zroslimi iz nizhnoyu chastinoyu pelyustok Nigtiki zavshirshki 2 2 5 sm 5 Plid korobochka Nasinnya kutaste temno bure zavbilshki 5 7 mm Chislo hromosom 2n 66 5 Cvitinnya Iris magnifica nbsp nbsp nbsp Roslini na pochatku cvitinnya vse she mayut kompaktnu formu Kvitka velikim planom Viglyad kvitki zverhu Poshirennyared Areal ohoplyuye girski oblasti Centralnoyi Aziyi persh za vse pivdenni rajoni Uzbekistanu de cya roslina osobliva chiselna na terenah Samarkandskoyi oblasti v Zarafshanskih gorah 4 6 Krim togo Iris magnifica znajdenij na Pamiri V prirodi vin viddaye perevagu vidkritim skelyastim shilam nizkogir i serednogir z roslinnimi ugrupovannyami zlakovogo abo efemeroyidnogo tipu Yak pravilo cya roslina zrostaye sered nizkogo travostoyu odnak na dobre osvitlenih shilah mozhe oselyatisya v ushelinah sered kaminnya Ekologiyared Iris magnifica svitlolyubna pomirno morozostijka roslina Yak i bilshist predstavnikiv suhih subtropikiv dovoli posuhostijka odnak pri pomirnomu polivi z dobrim drenazhem rozvivayetsya krashe 7 Vlitku nadzemna chastina vidmira i najbilsh nespriyatlivij period roslina perezhivaye u stani spokoyu efemeroyid 8 V prirodi viddaye perevagu vapnyakovim substratam v kulturi dobre rozvivayetsya na nejtralnih i luzhnih gruntah Zagalom duzhe nevibaglivij vid v shtuchnih nasadzhennyah daye samosiv Rozmnozhuyetsya Iris magnifica u prirodi perevazhno nasinnyam u kulturi mozhlive vegetativne rozmnozhennya dochirnimi cibulinami Cvitinnya vidbuvayetsya v berezni kvitni v kulturi u pivnichnishih regionah mozhe cvisti u travni na pochatku chervnya Slid zaznachiti sho roslini pochinayut kvitnuti she do povnogo rozvoyu koli yihnya visota ne perevershuye 35 45 sm Nasinnya dlya prorostannya potrebuye stratifikaciyi u kulturi takozh diyeva skarifikaciya yaka pokrashuye shozhist 6 V kulturi nasinnya siyut voseni ale prorostaye vono nerivnomirno bilshist nasinin shodit vesnoyu nastupnogo roku Vid prorostannya do dosyagnennya povnogo rozmiru prohodit 2 5 rokiv v cej chas roslini ne peresadzhuyut Najkrasha pora dlya visadki cibulin serpen veresen Visadzhuyut yih na glibinu 5 10 sm Pershe cvitinnya u roslin sposterigayut na 4 5 j rik zhittya 8 Komahi ne ushkodzhuyut predstavnikiv cogo vidu odnak jogo cibulinami zhivlyatsya hovrahi a listya polyublyayut yisti oleni 7 Znachennya i status vidured Zavdyaki velikim i vodnochas nizhnim kvitam cej vid ponad stolittya tomu privernuv uvagu sadivnikiv she do togo yak potrapiv u fokus uvagi naukovciv U kulturi Iris magnifica vidomij shonajmenshe z 1880 h rokiv Podibno do inshih pivnikiv vin pridatnij dlya stvorennya kvituchih grup na gazonah visadki u visokih bordyurah Takozh garno viglyadaye v alpinariyah na tli kaminnya hocha cherez znachnu visotu potrebuye retelnogo pidboru vidpovidnih kvitiv suputnikiv V mezhah cogo vidu najbilsh vidomij sort Agalik sho viriznyayetsya znachnoyu visotoyu 40 60 sm i bilsh nasichenim buzkovim vidtinkom kvitiv Sort pohodit vid osobin vidibranih 1977 roku v prirodnomu seredovishi na shilah Zarafshanskogo hrebta 6 v urochishi Agalik Inshij populyarnij sort Alba zavdyachuye svoyij nazvi bilo zhovtim kvitam bez buzkovogo vidtinku 7 Do mensh znanih sortiv slid vidnesti Bulbs d Opal Magnifica alba 5 Za visoki dekorativni yakosti 1994 roku Iris magnifica vidznachenij premiyeyu Korolivskogo sadivnickogo tovaristva Sadovi zaslugi 6 9 V prirodi Iris magnifica urazlivij cherez specifiku zrostannya vin tyazhiye do kam yanistih dilyanok ale vodnochas ne perenosit nadmirnogo ushilnennya gruntu a tomu chutlivij do vitoptuvannya hudoboyu rekreacijnih navantazhen tosho Zadlya zberezhennya dikih populyacij vid vklyuchenij do Chervonoyi knigi Uzbekistanu 2016 3 Taksonomiyared Vid spravzhnih pivnikiv Iris magnifica viriznyayetsya ryadom morfologichnih osoblivostej dobre rozvinenim steblom chergovimi listkami ne zibranimi v rozetku zapasayuchimi organami u viglyadi cibulini a ne korenevisha Na cij pidstavi jogo a takozh ryad shozhih vidiv spochatku vidilyali v okremij rid Juno V sadivnictvi taki roslini nazivali yunonami prichomu Iris magnifica buv najbilshim sered nih za rozmirom Zgidno iz suchasnoyu klasifikaciyeyu vsi ci vidi vidnosyat do pidrodu Scorpiris rodu pivnikiv Tim ne mensh v sadivnichij i naukovo populyarnij literaturi Iris magnifica inodi zgaduyut pid neoficijnoyu nazvoyu yak yunonu velichnu Krim togo deyaki sistematiki ne viznayut samostijnogo vidovogo statusu Iris magnifica rozglyadayuchi jogo yak pidvid Iris caucasica Takim chinom naukova sinonimiya cogo taksonu vklyuchaye tri nazvi Iris caucasica var major Maxim Juno magnifica Vved Vved 1 Iris caucasica var major F O Khass amp Rakhimova 2 Div takozhred Spisok vidiv rodu pivniki Spisok roslin zanesenih do Chervonoyi knigi UzbekistanuDzherelared a b v Iris magnifica Vved The Plant List angl Arhiv originalu za 30 chervnya 2020 Procitovano 30 chervnya 2020 a b v Iris magnifica Vved International Plant Names Index angl Arhiv originalu za 3 lipnya 2020 Procitovano 30 chervnya 2020 a b Krasnaya kniga respubliki Uzbekistan Tom 1 Rasteniya Arhivovano 2 lipnya 2020 u Wayback Machine Tashkent 2016 ros a b v g Iris magnifica encyclopaedia alpinegardensociety net angl Procitovano 30 chervnya 2020 a b v g SPEC Iris Magnifica Vvedensky wiki irises org angl Arhiv originalu za 1 lipnya 2020 Procitovano 30 chervnya 2020 a b v g d Juno irises J R pacificbulbsociety org angl Arhiv originalu za 3 lipnya 2020 Procitovano 30 chervnya 2020 a b v Iris magnifica theamericanirissociety blogspot com angl Arhiv originalu za 1 lipnya 2020 Procitovano 30 chervnya 2020 a b Yunona Azbuka cvetovoda L S Syrovatskaya A I Grechishkin E Sh Belorusec i dr 2 e izd pererab i dopol K Urozhaj 1993 S 271 272 ros Iris magnifica lant world seeds com angl Arhiv originalu za 30 chervnya 2020 Procitovano 30 chervnya 2020 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Iris magnifica amp oldid 41354395