Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| В'юрок | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Самець в'юрка | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Fringilla montifringilla Linnaeus, 1758 | ||||||||||||||||
 Ареал в'юрка Гніздування Зимування Осіле проживання | ||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||
|
В'юро́к (Fringilla montifringilla) — співочий птах родини в'юркових (Fringillidae). В Україні пролітний зимуючий вид на всій території.
Зовнішній вигляд та визначення в природі
Невеликий птах, розміром приблизно з горобця. Маса тіла 23—29 г, довжина тіла близько 15 см. У дорослого самця в шлюбному вбранні голова, задня частина шиї і спина чорні; поперек і надхвістя білі; горло, воло і частина верхніх покривних пер крил руді; боки тулуба рудуваті, з чорними плямами; груди і черево білі; на покривних перах крила біла пляма, вздовж основи чорних махових пер проходить біла смуга; стернові пера чорні; дзьоб чорний, ноги темно-бурі. У дорослого самця у позашлюбному вбранні голова і спина бурі, з темною строкатістю; білі плями і смуги на крилах з рудим відтінком; дзьоб жовтий, на кінці бурий; ноги світло-бурі. Доросла самка схожа на самця у позашлюбному вбранні. Але світліша, з сіруватими смугами на боках шиї. Молодий птах подібний до дорослої самки.
Пісня подібна до пісні зеленяка, але хрипкіша; поклик — різке «вжя… вжя…».
Поширення
Північна Євразія від Скандинавії на схід до і Камчатки. На північ до Скандинавії до 70-ї паралелі, до північної частини Кольського півострова, пониззя Печори, на Ямалі і в долині Таза до 67-ї паралелі, до дельти Єнісею, між Єнісеєм та Леною до 71-ї паралелі, між Леною та Індигіркою до 70-ї паралелі. Від долини Індигірки північна межа ареалу простягається до верхів'я Анадира. На південь до південної Норвегії, центральної Швеції, Литви, Московської і південної частини Нижньогородської областей Росії, в області Уральського хребта до 54-ї паралелі, в Західному Сибіру до 55-ї паралелі, до Маркаколя, центрального і південно-східного Алтаю, Східних Саян, хребтів , Байкальського, Баргузинського, Південно-Муйського, Станового, Джагди, далі на схід південна межа до 52-ї паралелі. Острови: Сахалін та Курильські.
Перелітний птах. Зимує в районах з малосніжними і безсніжними зимами, головним чином в Європі, на Близькому Сході і на сході Азії, іноді в степовій зоні.
Чисельність
В Європі гніздову популяцію оцінюють в 13—22 млн пар та 39—66 млн особин. Враховуючи, що в Європі розташовано 25—49% площі гніздового ареалу, попередня оцінка загальної чисельності виду становить 79—264 млн особин.
Місця існування
Тайговий вид, гніздиться у хвойних лісах. На півночі ареалу досягає південної тундри, на півдні тяжіє до грі, до межі березового криволісся і кедрового стланника на висоті 3000 м, окремі ізольовані місця гніздування існують в зоні мішаних лісів, у лісостепу.
Гніздування
На місця гніздування прилітає у другій половині березня — першій половині квітня.
Гнізда розміщує на деревах на висоті 2—5 м. Гніздо більш масивне та більш рихле, ніж у зяблика. Стінки гнізда щільні та відносно товсті, зроблені з трав'янистих стебел і моху, зовні вкриті лишайниками і шматочками берести. Лоток вистелений шерстю, пір'ям і рослинним пухом. Кладка складається з 5—7, частіше 6 яєць, подібних на яйця зяблика, але мають більш зелений основний фон, рисунок більш дрібний і блідий. Розміри яєць: 17—22 х 14—15 мм.
Відліт з місць гніздування відмічається у вересні — першій половині жовтня.
Посилання
- Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
- Фесенко Г. В., Бокотей А. А. Птахи фауни України (польовий визначник). — К., 2002. — 416 с. — ISBN 966-7710-22-Х.
- Степанян Л. С. Конспект орнитологической фауны СССР. — М. : Наука, 1990. — 727 с. — .
- BirdLife International. Birds in Europe: population estimates, trends and conservation status. — Cambridge, UK: BirdLife International, 2004. — 374 pp. (BirdLife Conservation Series No. 12).
- BirdLife International 2012. Fringilla montifringilla. In: IUCN 2012. IUCN Red List of Threatened Species. Version 2012.2. <www.iucnredlist.org>. Downloaded on 17 January 2013 (англ.) . Архів оригіналу за 24 серпня 2013.
Ресурси Інтернету
- http://www.sevin.ru/vertebrates/index.html?birds/664.html [ 20 грудня 2016 у Wayback Machine.]
- В'юрокна сайті «ecosystema» [ 16 січня 2013 у Wayback Machine.](рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
V yurok Samec v yurka Ohoronnij status Najmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Domen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ptahi Aves Ryad Gorobcepodibni Passeriformes Rodina V yurkovi Fringillidae Rid V yurok Fringilla Vid V yurok Binomialna nazva Fringilla montifringilla Linnaeus 1758 Areal v yurka Gnizduvannya Zimuvannya Osile prozhivannya Posilannya Vikishovishe Category Fringilla montifringilla Vikividi Fringilla montifringilla ITIS 179167 MSOP 22720041 NCBI 36255 Fossilworks 373098 V yuro k Fringilla montifringilla spivochij ptah rodini v yurkovih Fringillidae V Ukrayini prolitnij zimuyuchij vid na vsij teritoriyi Zovnishnij viglyad ta viznachennya v prirodiSamec i samka Nevelikij ptah rozmirom priblizno z gorobcya Masa tila 23 29 g dovzhina tila blizko 15 sm U doroslogo samcya v shlyubnomu vbranni golova zadnya chastina shiyi i spina chorni poperek i nadhvistya bili gorlo volo i chastina verhnih pokrivnih per kril rudi boki tuluba ruduvati z chornimi plyamami grudi i cherevo bili na pokrivnih perah krila bila plyama vzdovzh osnovi chornih mahovih per prohodit bila smuga sternovi pera chorni dzob chornij nogi temno buri U doroslogo samcya u pozashlyubnomu vbranni golova i spina buri z temnoyu strokatistyu bili plyami i smugi na krilah z rudim vidtinkom dzob zhovtij na kinci burij nogi svitlo buri Dorosla samka shozha na samcya u pozashlyubnomu vbranni Ale svitlisha z siruvatimi smugami na bokah shiyi Molodij ptah podibnij do dorosloyi samki Pisnya podibna do pisni zelenyaka ale hripkisha poklik rizke vzhya vzhya source source Golos v yurkaPoshirennyaPivnichna Yevraziya vid Skandinaviyi na shid do i Kamchatki Na pivnich do Skandinaviyi do 70 yi paraleli do pivnichnoyi chastini Kolskogo pivostrova ponizzya Pechori na Yamali i v dolini Taza do 67 yi paraleli do delti Yeniseyu mizh Yeniseyem ta Lenoyu do 71 yi paraleli mizh Lenoyu ta Indigirkoyu do 70 yi paraleli Vid dolini Indigirki pivnichna mezha arealu prostyagayetsya do verhiv ya Anadira Na pivden do pivdennoyi Norvegiyi centralnoyi Shveciyi Litvi Moskovskoyi i pivdennoyi chastini Nizhnogorodskoyi oblastej Rosiyi v oblasti Uralskogo hrebta do 54 yi paraleli v Zahidnomu Sibiru do 55 yi paraleli do Markakolya centralnogo i pivdenno shidnogo Altayu Shidnih Sayan hrebtiv Bajkalskogo Barguzinskogo Pivdenno Mujskogo Stanovogo Dzhagdi dali na shid pivdenna mezha do 52 yi paraleli Ostrovi Sahalin ta Kurilski Perelitnij ptah Zimuye v rajonah z malosnizhnimi i bezsnizhnimi zimami golovnim chinom v Yevropi na Blizkomu Shodi i na shodi Aziyi inodi v stepovij zoni ChiselnistV Yevropi gnizdovu populyaciyu ocinyuyut v 13 22 mln par ta 39 66 mln osobin Vrahovuyuchi sho v Yevropi roztashovano 25 49 ploshi gnizdovogo arealu poperednya ocinka zagalnoyi chiselnosti vidu stanovit 79 264 mln osobin Miscya isnuvannyaTajgovij vid gnizditsya u hvojnih lisah Na pivnochi arealu dosyagaye pivdennoyi tundri na pivdni tyazhiye do gri do mezhi berezovogo krivolissya i kedrovogo stlannika na visoti 3000 m okremi izolovani miscya gnizduvannya isnuyut v zoni mishanih lisiv u lisostepu GnizduvannyaFringilla montifringilla Na miscya gnizduvannya prilitaye u drugij polovini bereznya pershij polovini kvitnya Gnizda rozmishuye na derevah na visoti 2 5 m Gnizdo bilsh masivne ta bilsh rihle nizh u zyablika Stinki gnizda shilni ta vidnosno tovsti zrobleni z trav yanistih stebel i mohu zovni vkriti lishajnikami i shmatochkami beresti Lotok vistelenij sherstyu pir yam i roslinnim puhom Kladka skladayetsya z 5 7 chastishe 6 yayec podibnih na yajcya zyablika ale mayut bilsh zelenij osnovnij fon risunok bilsh dribnij i blidij Rozmiri yayec 17 22 h 14 15 mm Vidlit z misc gnizduvannya vidmichayetsya u veresni pershij polovini zhovtnya PosilannyaFesenko G V Vitchiznyana nomenklatura ptahiv svitu Krivij Rig DIONAT 2018 580 s ISBN 978 617 7553 34 1 Fesenko G V Bokotej A A Ptahi fauni Ukrayini polovij viznachnik K 2002 416 s ISBN 966 7710 22 H Stepanyan L S Konspekt ornitologicheskoj fauny SSSR M Nauka 1990 727 s ISBN 5 02 005300 7 BirdLife International Birds in Europe population estimates trends and conservation status Cambridge UK BirdLife International 2004 374 pp BirdLife Conservation Series No 12 BirdLife International 2012 Fringilla montifringilla In IUCN 2012 IUCN Red List of Threatened Species Version 2012 2 lt www iucnredlist org gt Downloaded on 17 January 2013 angl Arhiv originalu za 24 serpnya 2013 Resursi Internetuhttp www sevin ru vertebrates index html birds 664 html 20 grudnya 2016 u Wayback Machine V yurokna sajti ecosystema 16 sichnya 2013 u Wayback Machine ros