Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Морянка | ||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Дорослий самець (взимку) | ||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
| Clangula hyemalis (Linnaeus, 1758) | ||||||||||||||||||
 Ареал виду Гніздування Шляхи міграції Зимування | ||||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||||
| Рід: Harelda Вид: | ||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||
|
Морянка (Clangula hyemalis) — вид птахів родини качкових, єдиний представник роду морянка (Clangula). Найбільша морська ниркова качка, легко упізнається за контрастним чорно-білим забарвленням та довгим та тонким хвостом у самців. Одна з найпоширеніших північних качок, має промислове значення. В Україні морянка є залітним взимку птахом.
Морфологічні ознаки
Качка середнього розміру. Маса тіла 0,5—0,9 кг, довжина тіла 37—60 см, розмах крил 73—79 см. У дорослих самців у шлюбному вбранні верх голови, горло і шия білі; навколо ока бурувато-сіра пляма, за нею чорно-бура пляма; спина, поперек, крила і воло чорно-бурі; плечові пера і боки тулуба світло-сірі; груди, черево і підхвістя білі; стернові пера чорно-бурі, з білою верхівкою, центральна частина пера чорно-бура і дуже видовжена; дзьоб чорний біля основи та на кінці, посередині — рожевий; ноги блакитно-сірі. У позашлюбному вбранні голова, горло і шия чорно-бурі; перед оком бурувата пляма, за оком — біла; плечові пера чорно-бурі, з рудою облямівкою.
У дорослої самки хвіст короткий. У шлюбному вбранні голова темно-бура, навколо ока біла пляма; шия біла; спина, поперек, крила і воло сірувато-бурі; ноги оливково-чорні; у позашлюбному вбранні голова темно-бура, за оком білувата смуга; шия темно-бура, з білими плямами на боках.
Молодий птах подібний до дорослої самки у позашлюбному оперенні.
Поширення
Гніздовий ареал циркумполярний — гніздиться вздовж арктичного узбережжя Євразії та Північної Америки. В межах Євразії морянка гніздиться в Ісландії, спорадично на Оркнейських островах, регулярно на о-ві Ведмежий, на Шпіцбергені, в північній Швеції, Норвегії, Фінляндії, на Кольському півострові, на півострові Канін, о-ві Колгуєв та Новій Землі. На материку населяє усю тундрову частину Росії. Населяє острови Берингова моря, Гренландію.
Основні місця зимівель у західному секторі Арктики лежать біля берегів Західного Мурмана, вздовж берегів Швеції та Норвегії, а також в Балтійському морі. Масово морянки зимують біля берегів Данії та Північної Німеччини, біля узбережжя Британських островів, Ісландії та Гренландії. На атлантичному березі Америки морянки зимують від Ньюфаундленда та до мису Гаттерас на півдні. Птахи, що населяють східний сектор Арктики, зимують переважно в Беринговому морі, вздовж узбережжя Камчатки та Курильської гряди; в меншій кількості біля о-ва Хоккайдо та узбережжя Кореї. Вздовж американського узбережжя морянки зимують від Аляски до Каліфорнії на півдні.
Чисельність
Морянка — найзвичайніша та у багатьох випадках численна качка тундрових водойм. Скупчення нестатевозрілих та линяючих птахів у морі та тундрових озерах може досягати десятків тисяч особин.
Чисельність в Європі оцінена в 690—750 тис. гніздових пар, зимує понад 2 млн. 100 тис. особин.
Місця існування
У гніздовий період населяє внутрішні водойми тундри та лісотундри, місцями проникає на верхові болота північної тайги. Інші періоди року проводить у прибережних морських водах або на крупних озерах. У порівнянні з іншими морськими качками морянка пірнає на більшу глибину (до 60 м), тому зустрічаються далі від берега.
Характер перебування
На більшій частині свого ареалу морянка перелітний птах. Для морянок характерні дальні сезонні міграції до місць зимівель та линяння, однак в багатьох районах частина популяції не відлітає, а лише відкочовує до незамерзаючих ділянок моря.
Весняний проліт у різних частинах ареалу спостерігається протягом березня — квітня. Восени морянки зникають з місць свого гніздування тільки з початком льодоставу.
Розмноження
Статева зрілість настає на другому або третьому році життя. На місця гніздування прилітають зграями. Гніздяться найчастіше в тундрі біля невеликих озер, струмків. Гніздо влаштовує на сухому місці, поблизу водойми. Гніздо являє собою доволі глибоку ямку невеликих розмірів зі скупою вистилкою з рослинної трухи. До кінця відкладання яєць в гнізді з'являється значна кількість пуху. Діаметр лотка близько 13 см, його глибина 8 см. Кладка найчастіше складається з 6—7 яєць (максимум до 12). Яйця овальні або видовжено-овальні з гладкою шкаралупою та оливково-бурим відтінком. Розмір яєць 48—60 х 35,5—40 мм. Відкладання яєць відбувається переважно в середині червня. Насиджування триває 23—24 дні.
Живлення
Основу живлення морянок складають тваринні корми, які добуває на дні водойм. На місцях гніздування вони живляться ракоподібними та личинками комах (веснянок, волохокрильців, комарів тощо), червами, дрібними ракоподібними (бокоплави, артемії, зяброногі). Поза сезоном розмноження на морських просторах у живленні переважають молюски, ракоподібні та дрібна риба.
Посилання та література
- Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
- * Фесенко Г. В., Бокотей А. А. Птахи фауни України (польовий визначник). — К., 2002. — 416 с. — ISBN 966-7710-22-Х.
- BirdLife International. Birds in Europe: population estimates, trends and conservation status. — Cambridge, UK: BirdLife International, 2004. — 374 pp. (BirdLife Conservation Series No. 12).
- Дементьев Г.П., Гладков Н.А., Исаков Ю.А., Карташев Н.Н., Кириков С.В., Михеев А.В., Птушенко Е.С. Птицы Советского Союза. — М., 1952.
- Фауна України. Т. 5. Птицы. Вып. 3. Гусеобразные / Лысенко В. И. — К. : Наукова думка, 1991. — 208 с.
Джерела
- BirdLife International 2012. Clangula hyemalis. In: IUCN 2012. IUCN Red List of Threatened Species. Version 2012.2. <www.iucnredlist.org>. Downloaded on 22 October 2012 (англ.) . Архів оригіналу за 24 липня 2013.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Moryanka Doroslij samec vzimku Ohoronnij status Urazlivij MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Domen Yaderni Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ptahi Aves Ryad Gusepodibni Anseriformes Rodina Kachkovi Anatidae Pidrodina Krehovi Merginae Rid Moryanka Clangula Leach 1819 Vid Moryanka Binomialna nazva Clangula hyemalis Linnaeus 1758 Areal vidu Gnizduvannya Shlyahi migraciyi Zimuvannya Sinonimi Rid Harelda Vid Harelda hyemalis Posilannya Vikishovishe Category Clangula hyemalis Vikividi Clangula hyemalis EOL 1048978 ITIS 175147 MSOP 100600490 NCBI 197941 Fossilworks 368732 Moryanka Clangula hyemalis vid ptahiv rodini kachkovih yedinij predstavnik rodu moryanka Clangula Najbilsha morska nirkova kachka legko upiznayetsya za kontrastnim chorno bilim zabarvlennyam ta dovgim ta tonkim hvostom u samciv Odna z najposhirenishih pivnichnih kachok maye promislove znachennya V Ukrayini moryanka ye zalitnim vzimku ptahom Morfologichni oznakiSamka Kachka serednogo rozmiru Masa tila 0 5 0 9 kg dovzhina tila 37 60 sm rozmah kril 73 79 sm U doroslih samciv u shlyubnomu vbranni verh golovi gorlo i shiya bili navkolo oka buruvato sira plyama za neyu chorno bura plyama spina poperek krila i volo chorno buri plechovi pera i boki tuluba svitlo siri grudi cherevo i pidhvistya bili sternovi pera chorno buri z biloyu verhivkoyu centralna chastina pera chorno bura i duzhe vidovzhena dzob chornij bilya osnovi ta na kinci poseredini rozhevij nogi blakitno siri U pozashlyubnomu vbranni golova gorlo i shiya chorno buri pered okom buruvata plyama za okom bila plechovi pera chorno buri z rudoyu oblyamivkoyu U dorosloyi samki hvist korotkij U shlyubnomu vbranni golova temno bura navkolo oka bila plyama shiya bila spina poperek krila i volo siruvato buri nogi olivkovo chorni u pozashlyubnomu vbranni golova temno bura za okom biluvata smuga shiya temno bura z bilimi plyamami na bokah Molodij ptah podibnij do dorosloyi samki u pozashlyubnomu operenni PoshirennyaGnizdovij areal cirkumpolyarnij gnizditsya vzdovzh arktichnogo uzberezhzhya Yevraziyi ta Pivnichnoyi Ameriki V mezhah Yevraziyi moryanka gnizditsya v Islandiyi sporadichno na Orknejskih ostrovah regulyarno na o vi Vedmezhij na Shpicbergeni v pivnichnij Shveciyi Norvegiyi Finlyandiyi na Kolskomu pivostrovi na pivostrovi Kanin o vi Kolguyev ta Novij Zemli Na materiku naselyaye usyu tundrovu chastinu Rosiyi Naselyaye ostrovi Beringova morya Grenlandiyu Osnovni miscya zimivel u zahidnomu sektori Arktiki lezhat bilya beregiv Zahidnogo Murmana vzdovzh beregiv Shveciyi ta Norvegiyi a takozh v Baltijskomu mori Masovo moryanki zimuyut bilya beregiv Daniyi ta Pivnichnoyi Nimechchini bilya uzberezhzhya Britanskih ostroviv Islandiyi ta Grenlandiyi Na atlantichnomu berezi Ameriki moryanki zimuyut vid Nyufaundlenda ta do misu Gatteras na pivdni Ptahi sho naselyayut shidnij sektor Arktiki zimuyut perevazhno v Beringovomu mori vzdovzh uzberezhzhya Kamchatki ta Kurilskoyi gryadi v menshij kilkosti bilya o va Hokkajdo ta uzberezhzhya Koreyi Vzdovzh amerikanskogo uzberezhzhya moryanki zimuyut vid Alyaski do Kaliforniyi na pivdni ChiselnistMoryanka najzvichajnisha ta u bagatoh vipadkah chislenna kachka tundrovih vodojm Skupchennya nestatevozrilih ta linyayuchih ptahiv u mori ta tundrovih ozerah mozhe dosyagati desyatkiv tisyach osobin Chiselnist v Yevropi ocinena v 690 750 tis gnizdovih par zimuye ponad 2 mln 100 tis osobin Miscya isnuvannyaU gnizdovij period naselyaye vnutrishni vodojmi tundri ta lisotundri miscyami pronikaye na verhovi bolota pivnichnoyi tajgi Inshi periodi roku provodit u priberezhnih morskih vodah abo na krupnih ozerah U porivnyanni z inshimi morskimi kachkami moryanka pirnaye na bilshu glibinu do 60 m tomu zustrichayutsya dali vid berega Harakter perebuvannyaNa bilshij chastini svogo arealu moryanka perelitnij ptah Dlya moryanok harakterni dalni sezonni migraciyi do misc zimivel ta linyannya odnak v bagatoh rajonah chastina populyaciyi ne vidlitaye a lishe vidkochovuye do nezamerzayuchih dilyanok morya Vesnyanij prolit u riznih chastinah arealu sposterigayetsya protyagom bereznya kvitnya Voseni moryanki znikayut z misc svogo gnizduvannya tilki z pochatkom lodostavu RozmnozhennyaGnizdo s kladkoyu Samka z puhovimi ptashenyatami Stateva zrilist nastaye na drugomu abo tretomu roci zhittya Na miscya gnizduvannya prilitayut zgrayami Gnizdyatsya najchastishe v tundri bilya nevelikih ozer strumkiv Gnizdo vlashtovuye na suhomu misci poblizu vodojmi Gnizdo yavlyaye soboyu dovoli gliboku yamku nevelikih rozmiriv zi skupoyu vistilkoyu z roslinnoyi truhi Do kincya vidkladannya yayec v gnizdi z yavlyayetsya znachna kilkist puhu Diametr lotka blizko 13 sm jogo glibina 8 sm Kladka najchastishe skladayetsya z 6 7 yayec maksimum do 12 Yajcya ovalni abo vidovzheno ovalni z gladkoyu shkaralupoyu ta olivkovo burim vidtinkom Rozmir yayec 48 60 h 35 5 40 mm Vidkladannya yayec vidbuvayetsya perevazhno v seredini chervnya Nasidzhuvannya trivaye 23 24 dni ZhivlennyaOsnovu zhivlennya moryanok skladayut tvarinni kormi yaki dobuvaye na dni vodojm Na miscyah gnizduvannya voni zhivlyatsya rakopodibnimi ta lichinkami komah vesnyanok volohokrilciv komariv tosho chervami dribnimi rakopodibnimi bokoplavi artemiyi zyabronogi Poza sezonom rozmnozhennya na morskih prostorah u zhivlenni perevazhayut molyuski rakopodibni ta dribna riba Posilannya ta literaturaFesenko G V Vitchiznyana nomenklatura ptahiv svitu Krivij Rig DIONAT 2018 580 s ISBN 978 617 7553 34 1 Fesenko G V Bokotej A A Ptahi fauni Ukrayini polovij viznachnik K 2002 416 s ISBN 966 7710 22 H BirdLife International Birds in Europe population estimates trends and conservation status Cambridge UK BirdLife International 2004 374 pp BirdLife Conservation Series No 12 Dementev G P Gladkov N A Isakov Yu A Kartashev N N Kirikov S V Miheev A V Ptushenko E S Pticy Sovetskogo Soyuza M 1952 Fauna Ukrayini T 5 Pticy Vyp 3 Guseobraznye Lysenko V I K Naukova dumka 1991 208 s DzherelaBirdLife International 2012 Clangula hyemalis In IUCN 2012 IUCN Red List of Threatened Species Version 2012 2 lt www iucnredlist org gt Downloaded on 22 October 2012 angl Arhiv originalu za 24 lipnya 2013