Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Хроніозухи Час існування: Середина пермського періоду — верхній тріас | ||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||
| ||||||||||||
Родини та роди | ||||||||||||
| дивитись текст | ||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||
| * Chroniosuchida Tatarinov, 1972 | ||||||||||||
Посилання | ||||||||||||
|
Хроніозухи (Chroniosuchia) — ряд вимерлих рептиліоморф, що існував протягом пермського та тріасового періоду. Цей ряд вважається досить примітивним, навіть близьким до ранніх емболомерів. Проте, хроніозухії виявилися надзвичайно успішною групою амфібій, не тільки стала найважливішим елементом пізньопермскої фауни, а й пережила вимирання на кордоні пермі і тріасу. І треба зауважити, що хроніозухії змогли успішно конкурувати з діапсидними рептиліями навіть у середньому тріасі.
Поширення
На відміну від своїх темноспондильних конкурентів, наприклад, , дана група амфібій не отримала глобального розповсюдження. У пізній пермі хроніозухії добре відомі у складі північнодвінської фауни, а також у прилеглих регіонах — від Башкирії до Білого моря. Одночасно вони існували у Китаї. У тріасі ж хроніозухії поширилися в інші регіони Європи та Азії. Ареал проживання і незвичність даної групи амфібій можуть бути ознаками того, що хроніозухії виникли в нестандарному регіоні, який, можливо, був відділений від Пангеї до пізньої пермі.
Опис
На жаль хроніозухії вивчені дуже слабо. Про них відомо, що тіло було коротким, приблизно з 25 туловищними хребцями, але кінцівки і їхній таз не описані. Хроніозухії були невеликими крокодилами пермського періоду, довжиною від метра з невеликим до 2,5 м. Вони полювали на інших амфібій, на наземних тварин, риба, можливо, входила в їх раціон. Вони вели прибережний спосіб життя і самі ставали жертвою великих наземних хижаків, від яких не могли втекти. Панцир ж не давав абсолютної захисту, особливо молодии особинам.
Череп
Якщо дивитися на форму черепа, то особливих відмінностей від інших крокоділоподібних амфібій відразу не помітно: відносно низький череп, масивна нижня щелепа, скульптурована поверхня кісток черепа… Однак, при більш уважному погляді виявиться, що череп хроніозухій має великі відмінності від інших амфібій. По-перше, наявні передочні вікна у черепі, що мали довжину у половину довжини морди. Призначення цих вікон не зовсім зрозуміле; є думка, що в них розташовувались органи сольового обміну. По-друге, можна відзначити невелике щілиноподібне вікно в передній частині черепа між ніздрями. По-третє, важлива особливість хроніозухій — значний нахил бічних поверхонь черепа, тобто боків морди і щічної області. При такій конструкції черепа очі хроніозухій могли дивитися не стільки в верх, скільки в сторони, передочні вікна призначалися для полегшення черепа без втрати міцності. (До речі, якщо вирізати з черепа хрониозухии подовжню плоску частину між ніздрями, очницями і дах черепа, і скласти решту частин, вийде щось схоже за формою і механікою на череп архозаврів. Подібність ще більш посилиться, якщо вважати, що череп хроніозухії був кінетичним, тобто в ньому були більш-менш рухливі з'єднання кісток.) По-четверте, у хроніозухій дах черепа була слабо з'єднаний з кістками щік.
Зуби
Хроніозухії були хижаками. Про це гооворят великі зуби (ікла) на нижній щелепі і великі піднебінні зуби. При цьому масивна нижня щелепа створювала і силу удару і давала місце для розміщення привідних м'язів.
Хребет
Ще більш цікавий хребет хроніозухій. По-перше, їх хребці нагадують емболомерові, що абсолютно не типово для пізнбопермських рептиліоморфів і також окостенілі; а по-друге, над кожним хребцем наявна кістяна пластина, що приросла до спинного відростка хребця. Ці пластини формували кістяний панцир, який захищав хроніозухії з боку спини. І хоча панцир був (принаймні у деяких родів) суцільним і повністю прикривав спину, він був гнучким, оскільки пластини панцира не зросталися, а налягали один на одного на зразок черепиці. Між іншим, форма пластин панцира є характерними особливостями видів Chroniosuchia.
Спосіб життя
Хроніозухії швидше за все були прибережними хижаками, що полювали на наземну здобич, але нападали на неї, швидше за все, з води. Думка про їхню рибоїдність, мабуть, неправильна, бо відомо, що у хроніозухій відсутні ознаки органів бічної лінії, а це невигідно рибоїдним тваринам. Та й конструкція черепа хроніозухій розрахована на великі вертикальні навантаження, але при цьому не годиться для руху з боку в бік у воді. І ще одним підтвердженням служить наявність панцира, який годиться для захисту від наземних хижаків, атакуючих зверху і не підходить для захистів від водних хижаків, які атакуватимуть знизу або збоку.
Класифікація
У ряді Chroniosuchia входить дві родини — Chroniosuchidae і Bystrowianidae, причому перші досягли розквіту в кінці пермі, а другий — у ранньому тріасі.
Родина Chroniosuchidae
Родина Chroniosuchidae відрізнялася крупнішими захисними пластинами, які повністю покривали спину амфібії, також саме для цієї родини характерні передочні вікна в черепі. У дану родину входять роди: Chroniosaurus (широко поширений у пізній пермі Росії), Chroniosuchus (пізня перм Росії, в тому числі поблизу кордону тріасу), Ingentidens (китайський рід, що відноситься до межі середньої та пізньої пермі), Jarilinus (можливо синонім Chroniosuchus, від якого відрізняється лише скульптурованими захисними пластинами), Madygenerpeton (нещодавно відкритий тріасовий хроніозух з Киргизстану), Phratochronis (китайський рід близький за часом до Ingentidens) , Uralerpeton (найбільший хроніозух, відомий з пізньої пермі Володимирській області Росії; довжина черепа до 55 см), Suchonica (відомий з пізньої пермі Вологодської області Росії, можливо не відноситься до цієї родини, тому що володіє полегшеним панциром).
- Chroniosuchidae Vyushkov, 1957
Родина Bystrowianidae
Родина Bystrowianidae мало частково редукований панцир, який у деяких видів захищав тільки хребет, відрізнялася дещо іншою будовою черепа. Ці тварини були більш рухливі і у воді і на суші. У родину входять роди: Axitectum (тріас Росії), Bystrowiana (типовий рід, що мав поширення у пізній пермі Росії та Китаю), Bystrowiella (тріас Німеччини), Dromotectum (тріас Росії), Synesuchus (пізніший представник, середній тріас Росії).
- Bystrowianidae Vyushkov, 1957
- Bystrowiana Vyushkov, 1957
- Axitectum Novikov & Shishkin, 1992
- Dromotectum Novikov & Shishkin, 1996
- Synesuchus Novikov & Shishkin, 1996
- Bystrowiella Witzmann, Schoch & Maisch, 2008
Примітки
- Jin-Ling Li and Zheng-Wu Cheng (1999). (PDF). Vertebrata PalAsiatica. 37 (3): 234—247. Архів оригіналу (PDF) за 1 березня 2012. Процитовано 21 лютого 2014.
- V. K. Golubev (1998). (PDF). Paleontological Journal. 32 (4): 390—401. Архів оригіналу (PDF) за 6 березня 2012. Процитовано 21 лютого 2014.
- V. K. Golubev (1998). (PDF). Paleontological Journal. 32 (3): 278—287. Архів оригіналу (PDF) за 6 березня 2012. Процитовано 21 лютого 2014.
- V. K. Golubev (1999). (PDF). Paleontological Journal. 33 (2): 166—173. Архів оригіналу (PDF) за 6 березня 2012. Процитовано 21 лютого 2014.
Посилання
- Golubev, V. K. (1998). Narrow-armored Chroniosuchians (Amphibia, Anthracosauromorpha) from the Late Permian of Eastern Europe. Paleontologicheskij Zhurnal 1998(3): 64- 73.
- Golubev, V. K. (1998). Revision of the Late Permian chroniosuchians (Amphibia, Anthracosauromorpha) from Eastern Europe. Paleontologicheskij Zhurnal 1998(4): 68- 77.
- Golubev, V. K. (1999). A new narrow-armored chroniosuchian (Amphibia, Anthracosauromorpha) from the Late Permian of the East Europe. Paleontologicheskij Zhurnal 1999(2): 43- 50.
- Golubev, V. K. (2000). Permian and Triassic chroniosuchians and biostratigraphy of the Upper Tatarian series in Eastern Europe. Trudy Paleontologiceskogo Instituta 276: 1- 172.
- Ivakhnenko, M. F., G.I. Tverdokhlebova (1980). Systematics, Morphology, and Stratigraphic Significance of the Upper Permian Chroniosuchians from the East of the European Part of the USSR. Saratov, Izdatelstvo Saratovskogo Universiteta.
- Novikov, I. V., M.A. Shishkin (1996). Paleozoic relics in the Triassic tetrapod communities: the last anthracosaurian amphibians. Sixth Symposium on Mesozoic Terrestrial Ecosystems and Biota., Beijing, China Ocean Press.
- Novikov, I.V., M.A. Shishkin, V.K. Golubev (2000). Permian and Triassic anthracosaurs from Eastern Europe. In: M.J. Benton, M.A. Shishkin, D.M. Unwin, E.N. Kurochkin (ed.), The Age of Dinosaurs in Russia and Mongolia, Cambridge, Cambridge University Press: 60- 70.
- Tverdokhlebova, G. I. (1972). New batrachosaurian genus from the Upper Permian of the southern Cis-Urals. Paleontologicheskij Zhurnal (1972): 95-103.
- Laurin, M., M. Girondot, M.-M. Loth (2004). The evolution of long bone microstructure and lifestyle in lissamphibians. Paleobiology 30(4): 589–613.
- Schoch, Rainer R., Sebastian Voigt, Michael Buchwitz (2010): A chroniosuchid from the Triassic of Kyrgyzstan and analysis of chroniosuchian relationships. Zoological Journal of the Linnean Society 160(3): 515–530.
- Tatarinov, L.P.(1972). Seymouriamorphen aus der Fauna der UdSSR. In: O. Kuhn (ed.), Encyclopedia of Paleoherpetology, vol. 5B, Stuttgart (Gustav Fischer), 80 Seiten.
- Vjushkov, B. P. (1957). New kotlassiomorphs from the Tatarian Series in the European part of the USSR. Upper Permian cotylosaurs and batrachosaurs from the SSSR. B. P. Vjuschkov. Moscow, Trudy Paleontologicheskogo Instituta Akademya Nauk SSSR: 89-107.
- Vjushkov, B. P. (1957). New peculiar animals from strata of the Tatarian Series in the European part of the USSR. Doklady Akademiya Nauk SSSR 113: 183–186.
 | Це незавершена стаття з палеонтології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Hroniozuhi Chas isnuvannya Seredina permskogo periodu verhnij trias Chroniosuchus Biologichna klasifikaciya Carstvo Animalia Tip Chordata Pidtip Vertebrata Nadklas Tetrapoda Nadryad Reptiliomorfi Reptiliomorpha Ryad Hroniozuhi Chroniosuchia Kuhn 1970 Rodini ta rodi divitis tekst Sinonimi Chroniosuchida Tatarinov 1972 Posilannya Vikishovishe Chroniosuchia Fossilworks 139882 Hroniozuhi Chroniosuchia ryad vimerlih reptiliomorf sho isnuvav protyagom permskogo ta triasovogo periodu Cej ryad vvazhayetsya dosit primitivnim navit blizkim do rannih embolomeriv Prote hroniozuhiyi viyavilisya nadzvichajno uspishnoyu grupoyu amfibij ne tilki stala najvazhlivishim elementom piznopermskoyi fauni a j perezhila vimirannya na kordoni permi i triasu I treba zauvazhiti sho hroniozuhiyi zmogli uspishno konkuruvati z diapsidnimi reptiliyami navit u serednomu triasi PoshirennyaNa vidminu vid svoyih temnospondilnih konkurentiv napriklad dana grupa amfibij ne otrimala globalnogo rozpovsyudzhennya U piznij permi hroniozuhiyi dobre vidomi u skladi pivnichnodvinskoyi fauni a takozh u prileglih regionah vid Bashkiriyi do Bilogo morya Odnochasno voni isnuvali u Kitayi U triasi zh hroniozuhiyi poshirilisya v inshi regioni Yevropi ta Aziyi Areal prozhivannya i nezvichnist danoyi grupi amfibij mozhut buti oznakami togo sho hroniozuhiyi vinikli v nestandarnomu regioni yakij mozhlivo buv viddilenij vid Pangeyi do piznoyi permi OpisNa zhal hroniozuhiyi vivcheni duzhe slabo Pro nih vidomo sho tilo bulo korotkim priblizno z 25 tulovishnimi hrebcyami ale kincivki i yihnij taz ne opisani Hroniozuhiyi buli nevelikimi krokodilami permskogo periodu dovzhinoyu vid metra z nevelikim do 2 5 m Voni polyuvali na inshih amfibij na nazemnih tvarin riba mozhlivo vhodila v yih racion Voni veli priberezhnij sposib zhittya i sami stavali zhertvoyu velikih nazemnih hizhakiv vid yakih ne mogli vtekti Pancir zh ne davav absolyutnoyi zahistu osoblivo molodii osobinam Cherep Yaksho divitisya na formu cherepa to osoblivih vidminnostej vid inshih krokodilopodibnih amfibij vidrazu ne pomitno vidnosno nizkij cherep masivna nizhnya shelepa skulpturovana poverhnya kistok cherepa Odnak pri bilsh uvazhnomu poglyadi viyavitsya sho cherep hroniozuhij maye veliki vidminnosti vid inshih amfibij Po pershe nayavni peredochni vikna u cherepi sho mali dovzhinu u polovinu dovzhini mordi Priznachennya cih vikon ne zovsim zrozumile ye dumka sho v nih roztashovuvalis organi solovogo obminu Po druge mozhna vidznachiti nevelike shilinopodibne vikno v perednij chastini cherepa mizh nizdryami Po tretye vazhliva osoblivist hroniozuhij znachnij nahil bichnih poverhon cherepa tobto bokiv mordi i shichnoyi oblasti Pri takij konstrukciyi cherepa ochi hroniozuhij mogli divitisya ne stilki v verh skilki v storoni peredochni vikna priznachalisya dlya polegshennya cherepa bez vtrati micnosti Do rechi yaksho virizati z cherepa hroniozuhii podovzhnyu plosku chastinu mizh nizdryami ochnicyami i dah cherepa i sklasti reshtu chastin vijde shos shozhe za formoyu i mehanikoyu na cherep arhozavriv Podibnist she bilsh posilitsya yaksho vvazhati sho cherep hroniozuhiyi buv kinetichnim tobto v nomu buli bilsh mensh ruhlivi z yednannya kistok Po chetverte u hroniozuhij dah cherepa bula slabo z yednanij z kistkami shik Zubi Hroniozuhiyi buli hizhakami Pro ce goovoryat veliki zubi ikla na nizhnij shelepi i veliki pidnebinni zubi Pri comu masivna nizhnya shelepa stvoryuvala i silu udaru i davala misce dlya rozmishennya prividnih m yaziv Hrebet She bilsh cikavij hrebet hroniozuhij Po pershe yih hrebci nagaduyut embolomerovi sho absolyutno ne tipovo dlya piznbopermskih reptiliomorfiv i takozh okostenili a po druge nad kozhnim hrebcem nayavna kistyana plastina sho prirosla do spinnogo vidrostka hrebcya Ci plastini formuvali kistyanij pancir yakij zahishav hroniozuhiyi z boku spini I hocha pancir buv prinajmni u deyakih rodiv sucilnim i povnistyu prikrivav spinu vin buv gnuchkim oskilki plastini pancira ne zrostalisya a nalyagali odin na odnogo na zrazok cherepici Mizh inshim forma plastin pancira ye harakternimi osoblivostyami vidiv Chroniosuchia Sposib zhittyaHroniozuhiyi shvidshe za vse buli priberezhnimi hizhakami sho polyuvali na nazemnu zdobich ale napadali na neyi shvidshe za vse z vodi Dumka pro yihnyu riboyidnist mabut nepravilna bo vidomo sho u hroniozuhij vidsutni oznaki organiv bichnoyi liniyi a ce nevigidno riboyidnim tvarinam Ta j konstrukciya cherepa hroniozuhij rozrahovana na veliki vertikalni navantazhennya ale pri comu ne goditsya dlya ruhu z boku v bik u vodi I she odnim pidtverdzhennyam sluzhit nayavnist pancira yakij goditsya dlya zahistu vid nazemnih hizhakiv atakuyuchih zverhu i ne pidhodit dlya zahistiv vid vodnih hizhakiv yaki atakuvatimut znizu abo zboku KlasifikaciyaU ryadi Chroniosuchia vhodit dvi rodini Chroniosuchidae i Bystrowianidae prichomu pershi dosyagli rozkvitu v kinci permi a drugij u rannomu triasi Rodina Chroniosuchidae Rodina Chroniosuchidae vidriznyalasya krupnishimi zahisnimi plastinami yaki povnistyu pokrivali spinu amfibiyi takozh same dlya ciyeyi rodini harakterni peredochni vikna v cherepi U danu rodinu vhodyat rodi Chroniosaurus shiroko poshirenij u piznij permi Rosiyi Chroniosuchus piznya perm Rosiyi v tomu chisli poblizu kordonu triasu Ingentidens kitajskij rid sho vidnositsya do mezhi serednoyi ta piznoyi permi Jarilinus mozhlivo sinonim Chroniosuchus vid yakogo vidriznyayetsya lishe skulpturovanimi zahisnimi plastinami Madygenerpeton neshodavno vidkritij triasovij hroniozuh z Kirgizstanu Phratochronis kitajskij rid blizkij za chasom do Ingentidens Uralerpeton najbilshij hroniozuh vidomij z piznoyi permi Volodimirskij oblasti Rosiyi dovzhina cherepa do 55 sm Suchonica vidomij z piznoyi permi Vologodskoyi oblasti Rosiyi mozhlivo ne vidnositsya do ciyeyi rodini tomu sho volodiye polegshenim pancirom Chroniosuchidae Vyushkov 1957 Chroniosaurus Chroniosuchus Ingentidens Jarilinus Madygenerpeton Phratochronis Uralerpeton Suchonica Rodina Bystrowianidae Rodina Bystrowianidae malo chastkovo redukovanij pancir yakij u deyakih vidiv zahishav tilki hrebet vidriznyalasya desho inshoyu budovoyu cherepa Ci tvarini buli bilsh ruhlivi i u vodi i na sushi U rodinu vhodyat rodi Axitectum trias Rosiyi Bystrowiana tipovij rid sho mav poshirennya u piznij permi Rosiyi ta Kitayu Bystrowiella trias Nimechchini Dromotectum trias Rosiyi Synesuchus piznishij predstavnik serednij trias Rosiyi Bystrowianidae Vyushkov 1957 Bystrowiana Vyushkov 1957 Axitectum Novikov amp Shishkin 1992 Dromotectum Novikov amp Shishkin 1996 Synesuchus Novikov amp Shishkin 1996 Bystrowiella Witzmann Schoch amp Maisch 2008PrimitkiJin Ling Li and Zheng Wu Cheng 1999 PDF Vertebrata PalAsiatica 37 3 234 247 Arhiv originalu PDF za 1 bereznya 2012 Procitovano 21 lyutogo 2014 V K Golubev 1998 PDF Paleontological Journal 32 4 390 401 Arhiv originalu PDF za 6 bereznya 2012 Procitovano 21 lyutogo 2014 V K Golubev 1998 PDF Paleontological Journal 32 3 278 287 Arhiv originalu PDF za 6 bereznya 2012 Procitovano 21 lyutogo 2014 V K Golubev 1999 PDF Paleontological Journal 33 2 166 173 Arhiv originalu PDF za 6 bereznya 2012 Procitovano 21 lyutogo 2014 PosilannyaGolubev V K 1998 Narrow armored Chroniosuchians Amphibia Anthracosauromorpha from the Late Permian of Eastern Europe Paleontologicheskij Zhurnal 1998 3 64 73 Golubev V K 1998 Revision of the Late Permian chroniosuchians Amphibia Anthracosauromorpha from Eastern Europe Paleontologicheskij Zhurnal 1998 4 68 77 Golubev V K 1999 A new narrow armored chroniosuchian Amphibia Anthracosauromorpha from the Late Permian of the East Europe Paleontologicheskij Zhurnal 1999 2 43 50 Golubev V K 2000 Permian and Triassic chroniosuchians and biostratigraphy of the Upper Tatarian series in Eastern Europe Trudy Paleontologiceskogo Instituta 276 1 172 Ivakhnenko M F G I Tverdokhlebova 1980 Systematics Morphology and Stratigraphic Significance of the Upper Permian Chroniosuchians from the East of the European Part of the USSR Saratov Izdatelstvo Saratovskogo Universiteta Novikov I V M A Shishkin 1996 Paleozoic relics in the Triassic tetrapod communities the last anthracosaurian amphibians Sixth Symposium on Mesozoic Terrestrial Ecosystems and Biota Beijing China Ocean Press Novikov I V M A Shishkin V K Golubev 2000 Permian and Triassic anthracosaurs from Eastern Europe In M J Benton M A Shishkin D M Unwin E N Kurochkin ed The Age of Dinosaurs in Russia and Mongolia Cambridge Cambridge University Press 60 70 Tverdokhlebova G I 1972 New batrachosaurian genus from the Upper Permian of the southern Cis Urals Paleontologicheskij Zhurnal 1972 95 103 Laurin M M Girondot M M Loth 2004 The evolution of long bone microstructure and lifestyle in lissamphibians Paleobiology 30 4 589 613 Schoch Rainer R Sebastian Voigt Michael Buchwitz 2010 A chroniosuchid from the Triassic of Kyrgyzstan and analysis of chroniosuchian relationships Zoological Journal of the Linnean Society 160 3 515 530 Tatarinov L P 1972 Seymouriamorphen aus der Fauna der UdSSR In O Kuhn ed Encyclopedia of Paleoherpetology vol 5B Stuttgart Gustav Fischer 80 Seiten Vjushkov B P 1957 New kotlassiomorphs from the Tatarian Series in the European part of the USSR Upper Permian cotylosaurs and batrachosaurs from the SSSR B P Vjuschkov Moscow Trudy Paleontologicheskogo Instituta Akademya Nauk SSSR 89 107 Vjushkov B P 1957 New peculiar animals from strata of the Tatarian Series in the European part of the USSR Doklady Akademiya Nauk SSSR 113 183 186 Ce nezavershena stattya z paleontologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi