Centesimus Annus (укр. сотий рік) — енцикліка Папи Римського Івана Павла II від 1 травня 1991 року, присвячена сторіччю з опублікування «Rerum Novarum».
Історія
Ця енцикліка була відкритим листом, адресованим єпископам Католицької Церкви. Папа Лев XIII випустив енцикліку «Rerum Novarum» («Виходячи з нових зобов'язань»), в якій проголосив нову соціальну доктрину Церкви і заснував громадський рух «народна католицька дія» (Католицька Акція). Через 10 років, в енцикліці «Graves de Communi Re», рух отримав сучасну назву «християнська демократія». Згодом церква продовжила традицію вносити уточнення в свою соціальну доктрину на круглі річниці з опублікування «Rerum Novarum». Серед найважливіших документів такого роду — «Quadragesimo Anno», «Mater et Magistra» і «Centesimus Annus».
Зміст
У своєму листі Папа Іван Павло II торкнувся глибоких змін в політичних системах країн Східної Європи, які привели до падіння комуністичних режимів. Енцикліка докладно обговорює західний капіталізм і східноєвропейський соціалізм. Папа висловився на користь капіталізму, за умови, що це відповідає вимогам справедливості. У той же час він засудив споживчу культуру Заходу і зловживання великих власників своїм переважним становищем за рахунок робітників.
Енцикліка складається з вступу і шести розділів. У першому розділі Іван Павло II звернув увагу на аморальний характер змін, з якими мав справу Лев XIII в 1891 р. Нова соціальна доктрина стверджувала, що структура суспільства повинна бути похідною християнського бачення людини. У той же час, Лев XIII прагнув уникнути крайнощів як соціалізму, так і економічного лібералізму.
У другому розділі Іван Павло II перейшов до змін сьогодення. Він пояснив падіння комуністичних режимів підпорядкуванням людини соціально-економічному механізмові в східноєвропейських моделях соціалізму. Папа висловився на підтримку соціальної справедливості, але при цьому засудив класову боротьбу. Замість цього він підтримав ідею, що держава повинна поважати автономію окремих економічних суб'єктів і їх об'єднань. Найважливішими принципами тут є субсидіарність і солідаризм. Папа підкреслив, що свобода полягає не в себелюбстві (егоїзм), а в слухняності Істині. Глава закінчується критичним аналізом споживацтва, гонки озброєнь, захисту прав людини і допомоги жебручим (бідним) країнам.
Третя глава являє собою огляд розпаду системи Варшавського договору в 1989 р. На думку Івана Павла II, цьому сприяли порушення прав робітників, неефективність командної економіки, утопічність бажання знищити все зло і духовна ущербність атеїзму.
Центральним у листі є четверта глава, яка обговорює ринкову економіку. Згідно Івана Павла II, право на приватну власність фундаментальне, але не абсолютне. Бог створив Землю заради загального блага, тому всі продукти праці в кінцевому підсумку є загальнолюдським надбанням. З одного боку, власність випливає з людської свободи, але з іншого боку, у неї є соціальна функція, яка випливає з принципу підпорядкування всієї діяльності людини цілям спільного блага. Папа особливо підкреслив, що цей аргумент стосується зокрема інтелектуальної власності і навичок.
Хоча сучасна ринкова економіка має переваги (свобода, ініціатива, процвітання), вона також пов'язана з несправедливістю: обмеженням доступу бідних до благ цивілізації, експлуатацією, пріоритетом речей над людьми. Ринок втрачає свою ефективність у питаннях, де не визначені купівельна спроможність і ресурси, як наприклад, у питаннях про захист навколишнього середовища. Таким чином, економічна система повинна бути не просто капіталістичною, а й забезпечувати відповідальне ставлення до економічної свободи і позитивну роль бізнесу. Папа також підкреслив, що прагнення до більш високої якості життя повинно мати духовний вимір і поєднуватися з прагненням до добра.
П'ята глава присвячена стосункам держави і культури. Іван Павло II затаврував тоталітаризм і висловився на користь демократії і правової держави. Він підкреслив, що демократія повинна спиратися на моральні цінності і що під час відсутності істини свобода втрачає свої підстави. Тому найважливішим з прав людини Іван Павло II назвав право жити за правдою свого віросповідування. Папа зазначив роль громадських організацій в реалізації прав людини і закликав державу поважати їх автономію відповідно до принципу субсидіарності. Він засудив бюрократизм при розподілі соціальної допомоги та надмірне державне регулювання економіки, натомість закликав до менш масштабної підтримки реально потребуючих.
У заключному шостому розділі Іван Павло II нагадав про необхідність вдосконалення ринкових економічних інститутів, незважаючи на зникнення загрози з боку комуністичних режимів. Папа закликав до уважного ставлення до бідних, відмови від гріховного способу життя та установки (курсу) на справедливість.
Centesimus Annus Pro Pontifice
Слідом за публікацією «Centesimus Annus», ініціативна група на чолі з кардиналами [it] і Джованні Лайоло вирішила звернутися до католиків, яка займає провідні позиції в бізнесі й фінансах, щоб вони сприяли поширенню соціального вчення Церкви. На заклик відгукнулися багато підприємців і банкіри, і за поданням кардинала Лари, Іван Павло II своїм [en] від 13 червня 1993 р. заснував фонд «Centesimus Annus Pro Pontifice» (CAPP).
Метою фонду є поширення людських, етичних, суспільних і християнських цінностей, зокрема, цінностей, викладених в «Centesimus Annus». Фонд інформує лідерів ділового та професійного світу про соціальне вчення Католицької церкви, стимулює розширення ролі Церкви в сучасному суспільстві та шукає спонсорів для підтримки діяльності Ватикану.
Див. також
Примітки
- (англ.)Website of CAPP-USA [ 5 квітня 2022 у Wayback Machine.]
- (італ.)(англ.) (Пресреліз). 26 лютого 2015. Архів оригіналу за 2 березня 2015.
- (англ.)Fondazione Centesimus Annus Pro Pontifice [ 23 лютого 2020 у Wayback Machine.]
Посилання
- (рос.) Иоанн Павел II. Centesimus Annus [ 1 березня 2020 у Wayback Machine.] (Сотый год). Ватикан, 1991.
- (англ.)Fondazione Centesimus Annus Pro Pontifice [ 23 лютого 2020 у Wayback Machine.] — фонд, заснований Ватиканом для поширення соціального вчення Католицької Церкви.
- (англ.)Link to the text of Centesimus Annus [ 14 січня 2006 у Wayback Machine.]
- (англ.)Avery Dulles: «Centesimus Annus and the Renewal of Culture» [ 18 лютого 2020 у Wayback Machine.]
- (англ.)
- (англ.)
- (англ.)Exposition / guided reading of Centesimus Annus [ 10 жовтня 2019 у Wayback Machine.] VPlater Project, Newman University, UK (online modules on Catholic Social Teaching), Module A, Unit 8, sec. 2
- (англ.)YouTube/Rome Reports: Centesimus Annus, a foundation to bring justice to the worlds economy [ 28 травня 2016 у Wayback Machine.]
- (англ.)YouTube/CAPP TV: See, Judge, Act 3 Principles that Can Change the World [ 13 вересня 2020 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Centesimus Annus ukr sotij rik enciklika Papi Rimskogo Ivana Pavla II vid 1 travnya 1991 roku prisvyachena storichchyu z opublikuvannya Rerum Novarum IstoriyaCya enciklika bula vidkritim listom adresovanim yepiskopam Katolickoyi Cerkvi Papa Lev XIII vipustiv encikliku Rerum Novarum Vihodyachi z novih zobov yazan v yakij progolosiv novu socialnu doktrinu Cerkvi i zasnuvav gromadskij ruh narodna katolicka diya Katolicka Akciya Cherez 10 rokiv v enciklici Graves de Communi Re ruh otrimav suchasnu nazvu hristiyanska demokratiya Zgodom cerkva prodovzhila tradiciyu vnositi utochnennya v svoyu socialnu doktrinu na krugli richnici z opublikuvannya Rerum Novarum Sered najvazhlivishih dokumentiv takogo rodu Quadragesimo Anno Mater et Magistra i Centesimus Annus ZmistU svoyemu listi Papa Ivan Pavlo II torknuvsya glibokih zmin v politichnih sistemah krayin Shidnoyi Yevropi yaki priveli do padinnya komunistichnih rezhimiv Enciklika dokladno obgovoryuye zahidnij kapitalizm i shidnoyevropejskij socializm Papa vislovivsya na korist kapitalizmu za umovi sho ce vidpovidaye vimogam spravedlivosti U toj zhe chas vin zasudiv spozhivchu kulturu Zahodu i zlovzhivannya velikih vlasnikiv svoyim perevazhnim stanovishem za rahunok robitnikiv Enciklika skladayetsya z vstupu i shesti rozdiliv U pershomu rozdili Ivan Pavlo II zvernuv uvagu na amoralnij harakter zmin z yakimi mav spravu Lev XIII v 1891 r Nova socialna doktrina stverdzhuvala sho struktura suspilstva povinna buti pohidnoyu hristiyanskogo bachennya lyudini U toj zhe chas Lev XIII pragnuv uniknuti krajnoshiv yak socializmu tak i ekonomichnogo liberalizmu U drugomu rozdili Ivan Pavlo II perejshov do zmin sogodennya Vin poyasniv padinnya komunistichnih rezhimiv pidporyadkuvannyam lyudini socialno ekonomichnomu mehanizmovi v shidnoyevropejskih modelyah socializmu Papa vislovivsya na pidtrimku socialnoyi spravedlivosti ale pri comu zasudiv klasovu borotbu Zamist cogo vin pidtrimav ideyu sho derzhava povinna povazhati avtonomiyu okremih ekonomichnih sub yektiv i yih ob yednan Najvazhlivishimi principami tut ye subsidiarnist i solidarizm Papa pidkresliv sho svoboda polyagaye ne v sebelyubstvi egoyizm a v sluhnyanosti Istini Glava zakinchuyetsya kritichnim analizom spozhivactva gonki ozbroyen zahistu prav lyudini i dopomogi zhebruchim bidnim krayinam Tretya glava yavlyaye soboyu oglyad rozpadu sistemi Varshavskogo dogovoru v 1989 r Na dumku Ivana Pavla II comu spriyali porushennya prav robitnikiv neefektivnist komandnoyi ekonomiki utopichnist bazhannya znishiti vse zlo i duhovna usherbnist ateyizmu Centralnim u listi ye chetverta glava yaka obgovoryuye rinkovu ekonomiku Zgidno Ivana Pavla II pravo na privatnu vlasnist fundamentalne ale ne absolyutne Bog stvoriv Zemlyu zaradi zagalnogo blaga tomu vsi produkti praci v kincevomu pidsumku ye zagalnolyudskim nadbannyam Z odnogo boku vlasnist viplivaye z lyudskoyi svobodi ale z inshogo boku u neyi ye socialna funkciya yaka viplivaye z principu pidporyadkuvannya vsiyeyi diyalnosti lyudini cilyam spilnogo blaga Papa osoblivo pidkresliv sho cej argument stosuyetsya zokrema intelektualnoyi vlasnosti i navichok Hocha suchasna rinkova ekonomika maye perevagi svoboda iniciativa procvitannya vona takozh pov yazana z nespravedlivistyu obmezhennyam dostupu bidnih do blag civilizaciyi ekspluataciyeyu prioritetom rechej nad lyudmi Rinok vtrachaye svoyu efektivnist u pitannyah de ne viznacheni kupivelna spromozhnist i resursi yak napriklad u pitannyah pro zahist navkolishnogo seredovisha Takim chinom ekonomichna sistema povinna buti ne prosto kapitalistichnoyu a j zabezpechuvati vidpovidalne stavlennya do ekonomichnoyi svobodi i pozitivnu rol biznesu Papa takozh pidkresliv sho pragnennya do bilsh visokoyi yakosti zhittya povinno mati duhovnij vimir i poyednuvatisya z pragnennyam do dobra P yata glava prisvyachena stosunkam derzhavi i kulturi Ivan Pavlo II zatavruvav totalitarizm i vislovivsya na korist demokratiyi i pravovoyi derzhavi Vin pidkresliv sho demokratiya povinna spiratisya na moralni cinnosti i sho pid chas vidsutnosti istini svoboda vtrachaye svoyi pidstavi Tomu najvazhlivishim z prav lyudini Ivan Pavlo II nazvav pravo zhiti za pravdoyu svogo virospoviduvannya Papa zaznachiv rol gromadskih organizacij v realizaciyi prav lyudini i zaklikav derzhavu povazhati yih avtonomiyu vidpovidno do principu subsidiarnosti Vin zasudiv byurokratizm pri rozpodili socialnoyi dopomogi ta nadmirne derzhavne regulyuvannya ekonomiki natomist zaklikav do mensh masshtabnoyi pidtrimki realno potrebuyuchih U zaklyuchnomu shostomu rozdili Ivan Pavlo II nagadav pro neobhidnist vdoskonalennya rinkovih ekonomichnih institutiv nezvazhayuchi na zniknennya zagrozi z boku komunistichnih rezhimiv Papa zaklikav do uvazhnogo stavlennya do bidnih vidmovi vid grihovnogo sposobu zhittya ta ustanovki kursu na spravedlivist Centesimus Annus Pro PontificeSlidom za publikaciyeyu Centesimus Annus iniciativna grupa na choli z kardinalami it i Dzhovanni Lajolo virishila zvernutisya do katolikiv yaka zajmaye providni poziciyi v biznesi j finansah shob voni spriyali poshirennyu socialnogo vchennya Cerkvi Na zaklik vidguknulisya bagato pidpriyemciv i bankiri i za podannyam kardinala Lari Ivan Pavlo II svoyim en vid 13 chervnya 1993 r zasnuvav fond Centesimus Annus Pro Pontifice CAPP Metoyu fondu ye poshirennya lyudskih etichnih suspilnih i hristiyanskih cinnostej zokrema cinnostej vikladenih v Centesimus Annus Fond informuye lideriv dilovogo ta profesijnogo svitu pro socialne vchennya Katolickoyi cerkvi stimulyuye rozshirennya roli Cerkvi v suchasnomu suspilstvi ta shukaye sponsoriv dlya pidtrimki diyalnosti Vatikanu Div takozhSocialna doktrina Katolickoyi Cerkvi Spisok enciklikPrimitki angl Website of CAPP USA 5 kvitnya 2022 u Wayback Machine ital angl Presreliz 26 lyutogo 2015 Arhiv originalu za 2 bereznya 2015 angl Fondazione Centesimus Annus Pro Pontifice 23 lyutogo 2020 u Wayback Machine Posilannya ros Ioann Pavel II Centesimus Annus 1 bereznya 2020 u Wayback Machine Sotyj god Vatikan 1991 angl Fondazione Centesimus Annus Pro Pontifice 23 lyutogo 2020 u Wayback Machine fond zasnovanij Vatikanom dlya poshirennya socialnogo vchennya Katolickoyi Cerkvi angl Link to the text of Centesimus Annus 14 sichnya 2006 u Wayback Machine angl Avery Dulles Centesimus Annus and the Renewal of Culture 18 lyutogo 2020 u Wayback Machine angl angl angl Exposition guided reading of Centesimus Annus 10 zhovtnya 2019 u Wayback Machine VPlater Project Newman University UK online modules on Catholic Social Teaching Module A Unit 8 sec 2 angl YouTube Rome Reports Centesimus Annus a foundation to bring justice to the worlds economy 28 travnya 2016 u Wayback Machine angl YouTube CAPP TV See Judge Act 3 Principles that Can Change the World 13 veresnya 2020 u Wayback Machine