Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Побережник білий | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Calidris alba (Pallas, 1764) | ||||||||||||||||
 | ||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||
|
Побережник білий (Calidris alba) — невеликий птах із родини баранцевих ряду сивкоподібних. Це один з найпівнічніших птахів, що розмножуються. Гніздування виявлені в арктичній тундрі всього за 960 км від північного полюса. Біологія цього птаха найкраще вивчена поза сезоном розмноження, коли їх можна зустріти майже повсюдно на морських узбережжях материків та океанічних островах. Примітний спосіб добування корму зимуючих птахів — зграйки куликів, іноді змішані з побережниками малими та чорногрудими побережниками, швидко переміщуються по піщаному пляжу біля самої води і хапають винесену прибоєм здобич — рачків, молюсків та черв'яків. В Україні пролітний, зрідка зимуючий вид.
Опис
Зовнішній вигляд
Розміром з чорногрудого побережника, але має коротший дзьоб та коротші ноги. Загальна довжина 20 — 21 см, розмах крил 36 — 39 см, вага 40 — 60 г. Забарвлення оперення майже не відрізняється у самців та самок, однак у тих й інших має сезонні відмінності. У шлюбному вбранні побережник схожий на малого побережника, хоча і значно більший за його. На голові, шиї і грудях домінує рудий колір, розбавлений темними плямами. Оперення спини більш строкате — широкі руді і охристі облямівки пір'я поєднуються з чорними плямами посередині, іноді білим обідком по самому краю. Нижня частина грудей та черево білі, при цьому на відміну від кулика-горобця проглядається чітка межа між темними та світлими ділянками оперення.
У зимовий час птах світлішає, руді ділянки оперення змінюються білявими та сірими тонами. Верх попелясто-сірий з вузькими темними надствольями та вузькими білявими облямівками, низ монотонно-білий. На зимових стоянках побережника білого найлегше визначити за особливим малюнком крила: буро-сірі криючі та другорядні махові виділяються темною смугою добре помітною з відстані у птаха, який сидить. Оперення молодих особин у цілому демонструє схожість з річним оперенням дорослих, при цьому на верхній стороні тіла чорні плями займають більшу частину поверхні пера, у той час як рудуваті облямівки не суцільні, а розбиті на окремі світлі плями. Крім того, зашийок та поперек молодих птахів сірий. У всіх птахів дзьоб і ноги чорні, райдужка бура. Задній палець, на відміну від інших побережників, відсутній.
В останні роки найчастіше виділяють 2 підвиди цього побережника — Calidris alba alba і Calidris alba rubida. Перший з них гніздиться у північно-східній Гренландії, на острові Ян-Маєн, на Шпіцбергені, Землі Франца-Йосифа та Таймирі; другий — на Алясці та півночі Канади, а також можливо у дельті Лени і Новосибірських островах.
Голос
У цілому достатньо мовчазний птах. При спілкуванні видає короткі плавні звуки, що передаються як «плит», «крит», «кве» або «тюк». Шлюбна пісня, яка виконується в польоті на висоті 2 — 3 м над землею — мелодійна трель кшталт «керррр.. керррр». Стривожений птах видає булькаюче «кве..кве..кве», яке часом прискорюється, зливаючись у стрекотливе «кверрррр…».
Поширення
Розмножується кругополярно у приморських арктичних тундрах на материку та островах Північного Льодовитого океану: Канадському Арктичному архіпелазі, Гренландії, Шпіцбергені, Північній Землі, Новосибірських островах, острові Беннетта. У материковій частині Євразії доведено гніздування птиха у проміжку між Єнісейською та Хатангською затоками, головним чином на північному заході Таймиру. Ранні повідомлення про гніздування у дельті Лени пізнішого підтвердження не знайшли. У Північній Америці кулик гніздиться у прибережній смузі між та північно-західним краєм Гудзонової затоки.
Поза сезоном розмноження побережник вважається космополітом — зграйки цих птахів, що годуються, можна зустріти майже повсюдно на піщаних пляжах, рідше грязьових та галечникових мілинах, коралових рифах у тропічних та помірних широтах. Перевагу віддає морському узбережжю та відкритим ділянкам естуаріїв, лише на прольоті та дуже рідко взимку відвідуючи внутрішні водойми. У Європі вони трапляються на південь від Ірландії, Великої Британії та берегів Північного моря, в Америці — на південь від центральної Каліфорнії та узбережжя Мексиканської затоки.
Живлення
Характер живлення змінюється протягом року. Наприкінці травня — початку червня, коли арктична тундра лише звільняється від снігу та комах поки мало, значну частину раціону побережників становлять рослинні корми: насіння та бруньки трав, зелені частини моху та водоростей. Так, російський орнітолог як приклад наводить бруньки дріади та ломикаменю. У період розмноження вживає в їжу комах, головним чином імаго та личинок двокрилих (комарів, хірономід, комарів-довгоножок), жуків та метеликів (гусениць), а також павукоподібних та дрібних рачків (таких як Pseudolibrotus littoralis). На прольоті та зимових зупинках живиться переважно продуктами моря, викинутими на берег прибоєм: молюсками, ракоподібними (бокоплавами тощо), багатощетинковими червами, комахами. За нагоди годується рибою або падлом.
Взимку побережники часто зустрічаються на плоских піщаних пляжах та мілинах, де вони годуються групами по 6 — 15, рідше 30 — 40 особин. Птахи бігають у зоні прибою за хвилями, які відкочується, та підбирають винесених на берег ракоподібних та черв'яків. Ці птахи володіють умінням вправно уникати хвилі і не змушені щоразу злітати. Все ж сполохані птахи з криком «вик-вик» роблять невелике півколо над морем та знову повертаються до краю води.
Розмноження
У місцях розмноження з'являється наприкінці травня або початку червня, коли у тундрі з'являються перші проталини. Перший час тримається на морському узбережжі, потім переміщується на сухіші піднесені кам'янисті ділянки, покриті лише лишайниками та окремими кущиками повзучих рослин — верби, куріпкової трави, ломикаменю, зазвичай на висоті не більше 200 м над рівнем моря. У Гренландії гніздиться на кам'янистих плато до 800 м над рівнем моря, часом на значній відстані від берега.
Власне розмноженню передує шлюбний період, під час якого самці токують — невисоко піднімаються у повітря і з хрипкими криками перелітають з однієї проталини на іншу, чергуючи планування та тремтливий політ. Улюблена поза самця на землі — злегка опущені крила, розпущений віялом хвіст та скуйовджене пір'я — демонструється з висоти каменю або купини з метою привернути пробігають повз самку. Тип розмноження варіює: в окремих популяціях реєструють як моногамію, так і послідовну поліандрію.
Відкладання яєць у середині червня або пізніше, якщо тундра у той час ще не звільнилася від снігу. Гніздо являє собою плоске поглиблення на голому ґрунті або в моху, лишайнику, вистелене кількома сухими стеблинками рослин та шматочками ягелю. У кладці частіше 4, рідше 3 яйця жовтувато-оливкового кольору з коричневими та бурими вкрапленнями (більш численними ближче до тупого кінця яйця). Розміри яєць: (33,0-38,2) — (23,5-26,2) мм. Насиджують обоє батька протягом 23 — 24 днів. При появі небезпеки птах покидає гніздо і з великої відстані намагається відвести хижака, відволікаючи його увагу на себе криками та демонстративною поведінкою «пораненої птахи». Водять та зігрівають виводок також обидва члени пари, проте розподіл їх ролей до теперішнього часу вважається недостатньо вивченим. У віці близько двох тижнів пташенята стають повністю самостійними, після чого виводки швидко розпадаються. Осінній відліт з кінця липня до середини вересня, першими відлітають дорослі птахи.
Примітки
- Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
- Marchant et al, 1991, с. 365.
- Macwhirter, Bruce; Austin-Smith Jr., Peter; Kroodsma, Donald. Sanderling. The Birds of North America Online. Cornell Lab of Ornithology. Архів оригіналу за 20 травня 2013. Процитовано 20 травня 2013.
- Козлова, 1961.
- Рябицев, 1961.
- Рябицев, 2001.
- Дементьєв, Гладков, 1951.
- Roselaar, Cees S.; Engelmoer, Meinte. Geographical Variation in Waders. — Springer, 1998. — P. 118 — 119. — .
- Delany et al., 2009.
- Степанян, 2003.
- Elena G. Lappo. Mapping breeding range structure of tundra waders in Russia // International Wader Studies. — 1998. — Т. 10. — С. 145 — 151.
- Del Hoyo et al., 1996.
- Calidris alba. The IUCN Red List of Threatened Species. Міжнародний союз охорони природи. Архів оригіналу за 19 травня 2013. Процитовано 19 травня 2013.
- Johnsgard, 1981, с. 277.
Література
- Дементьев Г. П., Гладков Н. А. Птицы Советского Союза. — Сов. наука, 1951. — 680 с.
- Фауна Украины. Т. 4. Птахи. Загальна характеристика птахів. Курині. Голуби. Рябки. Пастушки. Журавлі. Дрофи. Кулики. Мартини / О. Б. Кістяківський. — К : Вид-во АН УРСР, 1957. — 432 с.
- Козлова Е. В. Ржанкообразные. Подотряд Кулики Ч. 3 // Фауна СССР. Птицы. — М.—Л.: Издательство АН СССР, 1962. — Т. 2. вып. 1. — С. 147–157. — 434 с. — (Новая серия № 81).
- Рябицев В. К. Птицы тундры. — Свердловск : Средне-Уральское книжное издательство, 1986. — 192 с.
- Рябицев В. К. Птицы Урала, Приуралья и Западной Сибири: Справочник-определитель. — Екатеринбург : Изд-во Уральского университета, 2001. — 608 с. — .
- Степанян Л. С. Конспект орнитологической фауны России и сопредельных территорий. — М. : Академкнига, 2003. — 808 с. — .
- del Hoyo, Josep (Автор, Ред); Elliott, Andrew (ред); Sargatal, Jordi. Handbook of the Birds of the World. — Lynx Edicions, 1996. — 821 p. — .
- Delany, Simon; Dodman, Tim; Stroud, David; Scott, Derek. An Atlas of Wader Populations in Africa and Western Eurasia. — Wetlands International, 2009. — P. 370 — 375. — .
- Marchant, John; Prater, Tony; Hayman, Peter. Shorebirds: An Identification Guide to the Waders of the World. — Houghton Mifflin Harcourt, 1991. — 400 с. — .
Посилання
- http://www.sevin.ru/vertebrates/index.html?birds/276.html [ 21 вересня 2021 у Wayback Machine.]
- http://sabap2.adu.org.za/docs/sabap1/281.pdf [ 18 липня 2015 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Poberezhnik Poberezhnik bilij Biologichna klasifikaciya Domen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ptahi Aves Ryad Sivkopodibni Charadriiformes Rodina Barancevi Scolopacidae Rid Poberezhnik Calidris Vid Poberezhnik bilij Calidris alba Binomialna nazva Calidris alba Pallas 1764 Posilannya Vikishovishe Category Calidris alba Vikividi Calidris alba EOL 1049518 ITIS 176669 MSOP 003 042 106 003 042 NCBI 279936 Fossilworks 368545 Poberezhnik bilij Calidris alba nevelikij ptah iz rodini barancevih ryadu sivkopodibnih Ce odin z najpivnichnishih ptahiv sho rozmnozhuyutsya Gnizduvannya viyavleni v arktichnij tundri vsogo za 960 km vid pivnichnogo polyusa Biologiya cogo ptaha najkrashe vivchena poza sezonom rozmnozhennya koli yih mozhna zustriti majzhe povsyudno na morskih uzberezhzhyah materikiv ta okeanichnih ostrovah Primitnij sposib dobuvannya kormu zimuyuchih ptahiv zgrajki kulikiv inodi zmishani z poberezhnikami malimi ta chornogrudimi poberezhnikami shvidko peremishuyutsya po pishanomu plyazhu bilya samoyi vodi i hapayut vinesenu priboyem zdobich rachkiv molyuskiv ta cherv yakiv V Ukrayini prolitnij zridka zimuyuchij vid OpisZovnishnij viglyad U litnomu operenni Rozmirom z chornogrudogo poberezhnika ale maye korotshij dzob ta korotshi nogi Zagalna dovzhina 20 21 sm rozmah kril 36 39 sm vaga 40 60 g Zabarvlennya operennya majzhe ne vidriznyayetsya u samciv ta samok odnak u tih j inshih maye sezonni vidminnosti U shlyubnomu vbranni poberezhnik shozhij na malogo poberezhnika hocha i znachno bilshij za jogo Na golovi shiyi i grudyah dominuye rudij kolir rozbavlenij temnimi plyamami Operennya spini bilsh strokate shiroki rudi i ohristi oblyamivki pir ya poyednuyutsya z chornimi plyamami poseredini inodi bilim obidkom po samomu krayu Nizhnya chastina grudej ta cherevo bili pri comu na vidminu vid kulika gorobcya proglyadayetsya chitka mezha mizh temnimi ta svitlimi dilyankami operennya U zimovij chas ptah svitlishaye rudi dilyanki operennya zminyuyutsya bilyavimi ta sirimi tonami Verh popelyasto sirij z vuzkimi temnimi nadstvolyami ta vuzkimi bilyavimi oblyamivkami niz monotonno bilij Na zimovih stoyankah poberezhnika bilogo najlegshe viznachiti za osoblivim malyunkom krila buro siri kriyuchi ta drugoryadni mahovi vidilyayutsya temnoyu smugoyu dobre pomitnoyu z vidstani u ptaha yakij sidit Operennya molodih osobin u cilomu demonstruye shozhist z richnim operennyam doroslih pri comu na verhnij storoni tila chorni plyami zajmayut bilshu chastinu poverhni pera u toj chas yak ruduvati oblyamivki ne sucilni a rozbiti na okremi svitli plyami Krim togo zashijok ta poperek molodih ptahiv sirij U vsih ptahiv dzob i nogi chorni rajduzhka bura Zadnij palec na vidminu vid inshih poberezhnikiv vidsutnij V ostanni roki najchastishe vidilyayut 2 pidvidi cogo poberezhnika Calidris alba alba i Calidris alba rubida Pershij z nih gnizditsya u pivnichno shidnij Grenlandiyi na ostrovi Yan Mayen na Shpicbergeni Zemli Franca Josifa ta Tajmiri drugij na Alyasci ta pivnochi Kanadi a takozh mozhlivo u delti Leni i Novosibirskih ostrovah Golos U cilomu dostatno movchaznij ptah Pri spilkuvanni vidaye korotki plavni zvuki sho peredayutsya yak plit krit kve abo tyuk Shlyubna pisnya yaka vikonuyetsya v poloti na visoti 2 3 m nad zemleyu melodijna trel kshtalt kerrrr kerrrr Strivozhenij ptah vidaye bulkayuche kve kve kve yake chasom priskoryuyetsya zlivayuchis u strekotlive kverrrrr PoshirennyaRozmnozhuyetsya krugopolyarno u primorskih arktichnih tundrah na materiku ta ostrovah Pivnichnogo Lodovitogo okeanu Kanadskomu Arktichnomu arhipelazi Grenlandiyi Shpicbergeni Pivnichnij Zemli Novosibirskih ostrovah ostrovi Bennetta U materikovij chastini Yevraziyi dovedeno gnizduvannya ptiha u promizhku mizh Yenisejskoyu ta Hatangskoyu zatokami golovnim chinom na pivnichnomu zahodi Tajmiru Ranni povidomlennya pro gnizduvannya u delti Leni piznishogo pidtverdzhennya ne znajshli U Pivnichnij Americi kulik gnizditsya u priberezhnij smuzi mizh ta pivnichno zahidnim krayem Gudzonovoyi zatoki Poza sezonom rozmnozhennya poberezhnik vvazhayetsya kosmopolitom zgrajki cih ptahiv sho goduyutsya mozhna zustriti majzhe povsyudno na pishanih plyazhah ridshe gryazovih ta galechnikovih milinah koralovih rifah u tropichnih ta pomirnih shirotah Perevagu viddaye morskomu uzberezhzhyu ta vidkritim dilyankam estuariyiv lishe na proloti ta duzhe ridko vzimku vidviduyuchi vnutrishni vodojmi U Yevropi voni traplyayutsya na pivden vid Irlandiyi Velikoyi Britaniyi ta beregiv Pivnichnogo morya v Americi na pivden vid centralnoyi Kaliforniyi ta uzberezhzhya Meksikanskoyi zatoki ZhivlennyaGrupa poberezhnikiv na plyazhi Harakter zhivlennya zminyuyetsya protyagom roku Naprikinci travnya pochatku chervnya koli arktichna tundra lishe zvilnyayetsya vid snigu ta komah poki malo znachnu chastinu racionu poberezhnikiv stanovlyat roslinni kormi nasinnya ta brunki trav zeleni chastini mohu ta vodorostej Tak rosijskij ornitolog yak priklad navodit brunki driadi ta lomikamenyu U period rozmnozhennya vzhivaye v yizhu komah golovnim chinom imago ta lichinok dvokrilih komariv hironomid komariv dovgonozhok zhukiv ta metelikiv gusenic a takozh pavukopodibnih ta dribnih rachkiv takih yak Pseudolibrotus littoralis Na proloti ta zimovih zupinkah zhivitsya perevazhno produktami morya vikinutimi na bereg priboyem molyuskami rakopodibnimi bokoplavami tosho bagatoshetinkovimi chervami komahami Za nagodi goduyetsya riboyu abo padlom Vzimku poberezhniki chasto zustrichayutsya na ploskih pishanih plyazhah ta milinah de voni goduyutsya grupami po 6 15 ridshe 30 40 osobin Ptahi bigayut u zoni priboyu za hvilyami yaki vidkochuyetsya ta pidbirayut vinesenih na bereg rakopodibnih ta cherv yakiv Ci ptahi volodiyut uminnyam vpravno unikati hvili i ne zmusheni shorazu zlitati Vse zh spolohani ptahi z krikom vik vik roblyat nevelike pivkolo nad morem ta znovu povertayutsya do krayu vodi RozmnozhennyaU poloti U miscyah rozmnozhennya z yavlyayetsya naprikinci travnya abo pochatku chervnya koli u tundri z yavlyayutsya pershi protalini Pershij chas trimayetsya na morskomu uzberezhzhi potim peremishuyetsya na suhishi pidneseni kam yanisti dilyanki pokriti lishe lishajnikami ta okremimi kushikami povzuchih roslin verbi kuripkovoyi travi lomikamenyu zazvichaj na visoti ne bilshe 200 m nad rivnem morya U Grenlandiyi gnizditsya na kam yanistih plato do 800 m nad rivnem morya chasom na znachnij vidstani vid berega Vlasne rozmnozhennyu pereduye shlyubnij period pid chas yakogo samci tokuyut nevisoko pidnimayutsya u povitrya i z hripkimi krikami perelitayut z odniyeyi protalini na inshu cherguyuchi planuvannya ta tremtlivij polit Ulyublena poza samcya na zemli zlegka opusheni krila rozpushenij viyalom hvist ta skujovdzhene pir ya demonstruyetsya z visoti kamenyu abo kupini z metoyu privernuti probigayut povz samku Tip rozmnozhennya variyuye v okremih populyaciyah reyestruyut yak monogamiyu tak i poslidovnu poliandriyu Vidkladannya yayec u seredini chervnya abo piznishe yaksho tundra u toj chas she ne zvilnilasya vid snigu Gnizdo yavlyaye soboyu ploske pogliblennya na golomu grunti abo v mohu lishajniku vistelene kilkoma suhimi steblinkami roslin ta shmatochkami yagelyu U kladci chastishe 4 ridshe 3 yajcya zhovtuvato olivkovogo koloru z korichnevimi ta burimi vkraplennyami bilsh chislennimi blizhche do tupogo kincya yajcya Rozmiri yayec 33 0 38 2 23 5 26 2 mm Nasidzhuyut oboye batka protyagom 23 24 dniv Pri poyavi nebezpeki ptah pokidaye gnizdo i z velikoyi vidstani namagayetsya vidvesti hizhaka vidvolikayuchi jogo uvagu na sebe krikami ta demonstrativnoyu povedinkoyu poranenoyi ptahi Vodyat ta zigrivayut vivodok takozh obidva chleni pari prote rozpodil yih rolej do teperishnogo chasu vvazhayetsya nedostatno vivchenim U vici blizko dvoh tizhniv ptashenyata stayut povnistyu samostijnimi pislya chogo vivodki shvidko rozpadayutsya Osinnij vidlit z kincya lipnya do seredini veresnya pershimi vidlitayut dorosli ptahi PrimitkiFesenko G V Vitchiznyana nomenklatura ptahiv svitu Krivij Rig DIONAT 2018 580 s ISBN 978 617 7553 34 1 Marchant et al 1991 s 365 Macwhirter Bruce Austin Smith Jr Peter Kroodsma Donald Sanderling The Birds of North America Online Cornell Lab of Ornithology Arhiv originalu za 20 travnya 2013 Procitovano 20 travnya 2013 Kozlova 1961 Ryabicev 1961 Ryabicev 2001 Dementyev Gladkov 1951 Roselaar Cees S Engelmoer Meinte Geographical Variation in Waders Springer 1998 P 118 119 ISBN 0792350200 Delany et al 2009 Stepanyan 2003 Elena G Lappo Mapping breeding range structure of tundra waders in Russia International Wader Studies 1998 T 10 S 145 151 Del Hoyo et al 1996 Calidris alba The IUCN Red List of Threatened Species Mizhnarodnij soyuz ohoroni prirodi Arhiv originalu za 19 travnya 2013 Procitovano 19 travnya 2013 Johnsgard 1981 s 277 LiteraturaDementev G P Gladkov N A Pticy Sovetskogo Soyuza Sov nauka 1951 680 s Fauna Ukrainy T 4 Ptahi Zagalna harakteristika ptahiv Kurini Golubi Ryabki Pastushki Zhuravli Drofi Kuliki Martini O B Kistyakivskij K Vid vo AN URSR 1957 432 s Kozlova E V Rzhankoobraznye Podotryad Kuliki Ch 3 Fauna SSSR Pticy M L Izdatelstvo AN SSSR 1962 T 2 vyp 1 S 147 157 434 s Novaya seriya 81 Ryabicev V K Pticy tundry Sverdlovsk Sredne Uralskoe knizhnoe izdatelstvo 1986 192 s Ryabicev V K Pticy Urala Priuralya i Zapadnoj Sibiri Spravochnik opredelitel Ekaterinburg Izd vo Uralskogo universiteta 2001 608 s ISBN 5 7525 0825 8 Stepanyan L S Konspekt ornitologicheskoj fauny Rossii i sopredelnyh territorij M Akademkniga 2003 808 s ISBN 5 94628 093 7 del Hoyo Josep Avtor Red Elliott Andrew red Sargatal Jordi Handbook of the Birds of the World Lynx Edicions 1996 821 p ISBN 8487334202 Delany Simon Dodman Tim Stroud David Scott Derek An Atlas of Wader Populations in Africa and Western Eurasia Wetlands International 2009 P 370 375 ISBN 9058820475 Marchant John Prater Tony Hayman Peter Shorebirds An Identification Guide to the Waders of the World Houghton Mifflin Harcourt 1991 400 s ISBN 0395602378 Posilannyahttp www sevin ru vertebrates index html birds 276 html 21 veresnya 2021 u Wayback Machine http sabap2 adu org za docs sabap1 281 pdf 18 lipnya 2015 u Wayback Machine