Григо рій Григо рович Бо ндар порт Gregório Bondar укр Грегоріо Бондар 18 листопада 1881 с Мала Бурімка Золотоніський по

Григо́рій Григо́рович Бо́ндар (порт. Gregório Bondar — укр. Грегоріо Бондар; 18 листопада 1881, с. Мала Бурімка Золотоніський повіт, Полтавської губернії, Російська імперія (тепер Чорнобаївський район на Черкащині) — 20 лютого 1959, Салвадор, Бразилія) — бразильський агроном, ботанік, міколог, фітопатолог, ентомолог українського походження.

Бондар Григорій Григорович
порт. Gregório Bondar

Народився	18 листопада 1881(1881-11-18) с. Мала Бурімка,Золотоніський повіт, Полтавської губернії, Російська імперія (нині Чорнобаївський район Черкаської області
Помер	20 лютого 1959(1959-02-20) (77 років) Салвадор, Бразилія
Країна	Російська імперія → Бразилія
Національність	українець
Діяльність	ботанік, ентомолог, агроном
Alma mater	Сільськогосподарський інститут Університету Нансі
Галузь	агрономія, ентомологія, фітопатологія
Посада	директор експериментальної станції Інституту какао, Салвадор, штат Баїя, Бразилія
Висловлювання у Вікіцитатах Бондар Григорій Григорович у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Бондар .

Біографія

Батьки його були становими козаками (дрібною шляхтою)^[], що володіли у Малій Бурімці 5 га землі. У 1892 р. Григорій закінчив місцеву школу, а два роки по тому родина переїхала до Єнісейської губернії у Сибіру. Приблизно рік Григорій працював на землі, потім пішов дрібним чиновником до органів місцевої влади. У 1899—1902 роках здобував освіту у Красноярську, яка дала йому змогу стати вчителем начальної школи у Єнісейську.

1905-го року Григорія Бондаря мобілізували до війська (тривала Російсько-японська війна. Але того ж року його заарештували за підривну пропаганду. Завдяки Жовтневому маніфесту вийшов з-за ґрат і приєднався до збройного повстання у Красноярську. Його знов заарештували 20 травня 1906 року.

Ймовірно, йому вдалося втекти або звільнитися. В усякому разі, він емігрував до Маньчжурії із документами на ім'я Григорія Когутовського. У Північному Китаї він працював учителем в . У 1908 році він емігрував до Франції. Там одержав (1910) диплом агронома в сільськогосподарському інституті Університету Нансі і переїхав до Бразилії.

Попервах працював найманим фотографом на кафедрі патології рослин у ^[en] (1911—1913). Одержавши бразильське громадянство, він став професором зоології і ентомології вищого ^[pt] Університету Сан-Паулу.

На початку 1916 року Бондар повернувся до Росії, маючи намір узяти участь у Першій світовій війні. Він закінчив військове училище, але був затриманий за обвинуваченням 1905 року і кинутий до Петербурзької в'язниці. Амністія політичним ув'язненим (лютий 1917), надана Тимчасовим урядом, звільнила його. Маючи політично помірні погляди, він узяв бік Білого руху і зрештою обійняв посаду заступника губернатора Єнісейської губернії. На цій посаді критикував жорсткі каральні методи , вважаючи, що вони ще більше погіршили становище і підірвали у населення престиж колчаківської влади. Натомість звернувся до повстанців з миротворчою відозвою, яка не досягла мети. Після поразки від червоних вчергове був заарештований і 24 грудня 1919 року засуджений до смертної кари. Однак, вирок не здійснили, а 1920-го року Григорія Григоровича звільнили, зобов'язавши організувати боротьбу з сараною на півдні губернії. На шляху до нового місця роботи йому вдалося втекти до Монголії.

Подальший маршрут його мандрів — Маньчжурія, Корея, Японія. У вересні 1920 року на пароплаві «Чикаго Мару» він прибув до Сантуса (Сан-Паулу, Бразилія). Наступного року він почав працювати ентомологом й патологоанатомом у департаменті сільського господарства в місті Салвадор штату Баїя. 1932-го року його перевели до у тому ж штаті. У 1938 році він стає технічним консультантом Центрального інституту економічного розвитку Баїї. Бондар очолював експериментальну станцію Інституту какао. Деякий час помічником у нього був відомий австрійсько-парагвайський фотограф і натураліст Адольфо Марія Фрідріх. Наприкінці 1932 року до Багії (колишня назва міста Салвадор) приїхав російський генетик і селекціонер Микола Іванович Вавилов, що саме подорожував Бразилією. Він відвідав Інститут какао і з подивом дізнався, що директором цієї установи є його земляк Григорій Бондар (У своїй книзі «П'ять континентів» Микола Вавилов описує цей епізод, але помилково називає Григорія Бондара «рос. Мирон Филиппович Бондарь»).

Родина

Донька Грегоріо Бондаря (порт. Jacy Bondar Nogueira) закінчила у 1937 році Школу сільського господарства Баїї. Джейсі, як і батько, захоплювалася ентомологією. Вона є співавтором видання «Glossário de palmeiras: oleaginosas e ceríferas» (укр. «Глосарій пальм: насіння олійних і зернових»), яке було видане 1950 року.

Наукова діяльність

Bondar є міжнародним науковим скороченням імені ботанічного автора: Бондар Григорій Григорович.
Перегляньте таксони, приписувані цьому автору, в International Plant Names Index (IPNI).

Вперше описаний Г. Бондарем жук-довгоносик Bondar, 1943 — шкідник плодів пальми у Бразилії

Автор понад 200 наукових робіт. Деякі з них присвячені рослинам з родин Apocynaceae, Euphorbiaceae, Araceae та Arecaceae. Грегоріу Бондар описав як нові для науки:

принаймні, 12 видів пальм родини Arecaceae;
майже 400 видів комах (Insecta), в тому числі:

35 родів і близько 300 видів жуків (Coleoptera);

11 родів клопів (Hemiptera);

2 роди трипсів (Thysanoptera);

318 видів жуків-довгоносиків (Curculionidae).

Деяких із зібраних ним нових видів жуків він свідомо передав для першоопису французькому ентомологові ^[en], знавцю тропічних довгоносиків, з яким підтримував листування до початку війни в Європі. Як ентомолог спеціалізувався на вивченні саме жуків-довгоносиків, причому найбільше його цікавила біологія цих комах, їх зв'язки з рослинами. Зібрав колекцію, що налічувала понад 16 тисяч екземплярів довгоносиків Південної Америки. Цю колекцію придбав Девід Рокфеллер старший і подарував її Американському музею природознавства (англ. American Museum of Natural History, New York City). Окремі зразки нових видів Г. Бондар передавав на зберігання до знаних музеїв Європи (у Берліні, Парижі, Лондоні), а також США (Чикаго, Вашингтон), Бразилії (Ріо-де-Жанейро, Сан-Паулу) і Аргентини (Тукуман).

У галузі фітопатології виявив бактеріальну гниль маніоки. Описав pv. manihotis — збудника маніоки.

Деякі праці

Gregorio Bondar. A Cultura do Cacao na Bahia, São Paulo, Empresa Gráfica da Revista dos Tribunais, 1938
Gregorio Bondar. New palms of Bahia. Field Museum of Natural History. Botanical series ; v. 22, no. 9, Chicago, 1942
Gregorio Bondar. Os insectas damninhos na agricultura. Secretaria de agricultura, industria, e commercio, S. Paulo 1950
Gregório Gregorievitch Bondar. A Cultura do Coqueiro (cocos nucifera) no Brasil. Tipografia Naval, 1955
Gregorio Bondar.Palmeiras do Brasil.Instituto de Botânica de São Paulo, 1964.

Вшанування пам'яті

15 лютого 2023 року у місті Золотоноша вулицю Павлова перейменували на вулицю Григорія Бондаря.

У місті Салвадор (Бразилія) є вулиця Григорія Бондаря (порт. Rua Gregório Bondar).

На честь Грегоріо Бондара названі 3 роди комах:

& 1941 (Hemiptera);
1942 (Coleoptera);
2006 (Coleoptera).

Майже 50 видів рослин також носять його ім'я.

В місті (штат Баїя) 1968 року відкрито дослідну станцію, що названа ім'ям Григорія Бондара (порт. Estação Experimental Gregório Bondar). На цій станції розроблена програма диверсифікації різних культур, таких як: кокос, банан, вишня, сметанне яблуко, пальмова олія, ананас, помаранча і кавун. В той же час, також розроблені дослідження для поліпшення врожайності гевеї бразильської і виведення нових сортів какао.

Американський поет Вільям Стенлі Мервін присвятив Бондарю один з віршів у своїй збірці «Подорожі» (англ. «Travels») 1993 року. Мервін зображує видатного ботаніка, який залишає досліджувані ним джунглі задля повернення на батьківщину, де його можуть убити. Уривок з вірша описує почуття відірваного від батьківщини науковця:

…Він був уже цілком

вправний у мові оскільки
не чув інших і всі новини
з Росії, що досягали його, мовили
португальською деякий час до того,
як прибули старі багатотижневі газети з
Франції і ще старіші листи
російською, як лахміття
сухого листя минулого сезону.

Оригінальний текст (англ.)

he was already quite

fluent in the language since he
heard no other and any news
of Russia that reached him did so
in Portuguese some time before
the papers arrived weeks old from
France and the still older letters
in Russian like broken pieces

of dry leaves out of a season.

Примітки

Gregório Gregorievich Bondar. [S.l.] \\ Revista de Entomologia, 1943,14: 313—319
С. П. Звягин. Правоохранительная политика А. В. Колчака. Часть II // fedy-diary.ru. (рос.)
Мельгунов С. П. Трагедия адмирала Колчака. В 2 книгах. — Книга вторая: Часть III. — Москва : Айрис-пресс, 2004. — Т. 1. — 496 с. — . з джерела 15 серпня 2019 (рос.)
Gilbert M. Joseph. Reclaiming the Political in Latin American History: Essays from the North. P. 120 [ 14 лютого 2015 у Wayback Machine.](англ.)
[[https://web.archive.org/web/20150207142426/http://www.portalguarani.com/2560_adolfo_maria_friedrich.html Архівовано 7 лютого 2015 у Wayback Machine.] [ 7 лютого 2015 у Wayback Machine.] Adolfo Maria Friedrich — El gran desconocido укр. Адольфо Марія Фрідріх — Великий невідомий // Portal Guaraní](ісп.)
Н. И. Вавилов. Пять континентов. А. Н. Краснов. Под тропиками Азии. — Москва: Мысль, 1987. Стр. 153 (рос.)
Graciela de Souza Oliver, Silvia F. de M. Figueirôa. Ceres, as mulheres e o sertão: representações sobre o feminino e a agricultura brasileira na primeira metade do século XX // Cadernos Pagu. — 2007. — № 29. — С. 382-383. (рос.)
Jacy Bondar Nogueira, Raul Dodsworth Machado. Glossário de palmeiras: oleaginosas e ceríferas. — Ministério da Agricultura, Instituto de Oleos, 1950. — 58 с.
IPNI, Bondar
Tonietto A., Schlindwein, G. Ocurrence of Revena plaumanni Bondar, 1943 (Coleoptera: Curculionidae) in pindo palm fruit // Rev. Bras. Frutic. 2016, 38(3). http://dx.doi.org/10.1590/0100-29452016012 – http://www.scielo.br/scielo.php?script=sci_arttext&pid=S0100-29452016000300404 [ 19 січня 2018 у Wayback Machine.]
Vaurie, Patricia (21.03.1953). (PDF). American Museum novitates. New York: American Museum of Natural History. 1615. Архів оригіналу (PDF) за 17.08.2019.
Відбулись громадські слухання щодо перейменування вулиць Золотоніської ТГ. Золотоноша - офіційний сайт міста. Процитовано 25 лютого 2024.
Обухова на Героїв Маріуполя: у Золотоноші перейменували 47 вулиць і 5 провулків. Золотоноша.City. Процитовано 25 лютого 2024.
CEP 41100-080. Rua Gregório Bondar - Pernambués - Salvador, BA. Rua CEP. Guia Completo de CEPs e DDDs do Brasil. Процитовано 25 лютого 2024.(порт.)
. www.ipni.org. Архів оригіналу за 22 червня 2015. Процитовано 21 червня 2015.
(PDF). Архів оригіналу (PDF) за 4 листопада 2014. Процитовано 6 лютого 2015.
Stanton, Joseph (Winter, 1994). Review. «Travels» by W. S. Merwin. Manoa. University of Hawai'i Press. 6 (2, Russian Far East): 245—247. JSTOR 4229132.
Leddy, Michael (Winter, 1994). . World Literature Today. 68 (1): 133. Архів оригіналу за 2 квітня 2015.

Бібліографія

Silva Filho. José Tavares da, NOMURA, Hitochi. Gregório Gregorievitch Bondar (1881—1959). Salvador: Instituto do Cacau da Bahia, 1981.
Garcez, Angelina Nobre Rolim. Centenário de Gregório Bondar. Salvador: Instituto de Cacau da Bahia, 1981. 149p.
Teixeira, Alcides Ribeiro. Apresentação. P. 5-6 in: BONDAR, Gregório. Palmeiras do Brasil. São Paulo: Instituto de Botânica, 1964. 159p., il.

Джерела

. Neglected Science (укр. Забуті науковці). Архів оригіналу за 17.09.2017.(англ.)

Carlos Alex Lima Guimarães & Luiz Alberto Mattos Silva. Piaçava da Bahia (Attalea funifera Martius) : do extrativismo à cultura agrícola. — Ilhéus - Bahia : Editus, 2012. — С. 92. — . з джерела 5 червня 2018(порт.)

Nilton de Almeida Araújo. Campo científico e campo político: coronelismo, ruralismo e agronomia na Bahia (1902—1930) // ANPUH — XXV SIMPÓSIO NACIONAL DE HISTÓRIA — Fortaleza. — 2009. — С. 6-7. з джерела 16 серпня 2019.(порт.)
. Золотоноша Історична. 12.11.2016. Архів оригіналу за 16 січня 2021. Процитовано 30.12.2018.

Посилання

Вікіцитати містять висловлювання від або про: Бондар Григорій Григорович

Проєкт Віківиди має дані за темою:

Бондар Григорій Григорович

ATRICIA VAURIE. THE GREGORIO BONDAR TYPES OF SOUTH AMERICAN WEEVILS (COLEOPTERA, CURCULIONIDAE) // AMERICAN MUSEUM OF NATURAL HISTORY. — 1953. — № 1615. з джерела 7 лютого 2015. (англ.)
. Harvard University Herbaria & Libraries. Harvard University. Архів оригіналу за 7 лютого 2015. (англ.)
Muggiati, Roberto. Da Ucrânia, com amor. Academia Paranaense de Letras. (порт.)

[gregorio-1] Gregório Gregorievich Bondar. [S.l.] \\ Revista de Entomologia, 1943,14: 313—319

[2] С. П. Звягин. Правоохранительная политика А. В. Колчака. Часть II // fedy-diary.ru. (рос.)

[3] Мельгунов С. П. Трагедия адмирала Колчака. В 2 книгах. — Книга вторая: Часть III. — Москва : Айрис-пресс, 2004. — Т. 1. — 496 с. — . з джерела 15 серпня 2019 (рос.)

[4] Gilbert M. Joseph. Reclaiming the Political in Latin American History: Essays from the North. P. 120 [ 14 лютого 2015 у Wayback Machine.](англ.)

[5] [[https://web.archive.org/web/20150207142426/http://www.portalguarani.com/2560_adolfo_maria_friedrich.html Архівовано 7 лютого 2015 у Wayback Machine.] [ 7 лютого 2015 у Wayback Machine.] Adolfo Maria Friedrich — El gran desconocido укр. Адольфо Марія Фрідріх — Великий невідомий // Portal Guaraní](ісп.)

[6] Н. И. Вавилов. Пять континентов. А. Н. Краснов. Под тропиками Азии. — Москва: Мысль, 1987. Стр. 153 (рос.)

[7] Graciela de Souza Oliver, Silvia F. de M. Figueirôa. Ceres, as mulheres e o sertão: representações sobre o feminino e a agricultura brasileira na primeira metade do século XX // Cadernos Pagu. — 2007. — № 29. — С. 382-383. (рос.)

[8] Jacy Bondar Nogueira, Raul Dodsworth Machado. Glossário de palmeiras: oleaginosas e ceríferas. — Ministério da Agricultura, Instituto de Oleos, 1950. — 58 с.

[9] IPNI, Bondar

[10] Tonietto A., Schlindwein, G. Ocurrence of Revena plaumanni Bondar, 1943 (Coleoptera: Curculionidae) in pindo palm fruit // Rev. Bras. Frutic. 2016, 38(3). http://dx.doi.org/10.1590/0100-29452016012 – http://www.scielo.br/scielo.php?script=sci_arttext&pid=S0100-29452016000300404 [ 19 січня 2018 у Wayback Machine.]

[11] Vaurie, Patricia (21.03.1953). (PDF). American Museum novitates. New York: American Museum of Natural History. 1615. Архів оригіналу (PDF) за 17.08.2019.

[12] Відбулись громадські слухання щодо перейменування вулиць Золотоніської ТГ. Золотоноша - офіційний сайт міста. Процитовано 25 лютого 2024.

[13] Обухова на Героїв Маріуполя: у Золотоноші перейменували 47 вулиць і 5 провулків. Золотоноша.City. Процитовано 25 лютого 2024.

[14] CEP 41100-080. Rua Gregório Bondar - Pernambués - Salvador, BA. Rua CEP. Guia Completo de CEPs e DDDs do Brasil. Процитовано 25 лютого 2024.(порт.)

[15] . www.ipni.org. Архів оригіналу за 22 червня 2015. Процитовано 21 червня 2015.

[16] (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 4 листопада 2014. Процитовано 6 лютого 2015.

[17] Stanton, Joseph (Winter, 1994). Review. «Travels» by W. S. Merwin. Manoa. University of Hawai'i Press. 6 (2, Russian Far East): 245—247. JSTOR 4229132.

[18] Leddy, Michael (Winter, 1994). . World Literature Today. 68 (1): 133. Архів оригіналу за 2 квітня 2015.