Тукума́н (ісп. Tucumán) — провінція Аргентини, розташована на заході країни. Межує з провінціями Сальта, Сантьяго-дель-Естеро і Катамарка. Столиця провінції — місто Сан-Мігель-де-Тукуман.
Тукуман | |||||
---|---|---|---|---|---|
— Провінція — | |||||
Tucumán | |||||
| |||||
Столиця | Сан-Міґель-де-Тукуман | ||||
Країна | Аргентина | ||||
| |||||
Департаментів | 17 | ||||
Офіційна мова | Іспанська | ||||
Населення | (2010) | ||||
- повне | 1 448 200 (6-та) | ||||
- густота | 64,3 | ||||
Етнікон | Tucumano | ||||
Площа | |||||
- повна | 22 524 км² (22-га) | ||||
Висота | |||||
- максимальна | 5552 м (Серро-дель-Больсон) | ||||
- мінімальна | 551 м | ||||
Часовий пояс | UTC-3 | ||||
ВВП | 7,97 млрд дол. США | ||||
- на душу населення | 5 405 дол. США | ||||
ІРЛП | 0,824 (2010) | ||||
Дата заснування | 1814 | ||||
Губернатор | Хуан Мансур (PJ) | ||||
Вебсайт | tucuman.gov.ar | ||||
Код ISO 3166-2 | AR-T | ||||
Провінція Тукуман на мапі Аргентини | |||||
|
Географія
Територію провінції Тукуман можна умовно поділити на такі природні зони:
- рівнини Чако на сході
- відроги Анд на заході і Пампінських гір на півночі
Найвищою точкою провінції є гора Больсон (5552 м).
Клімат провінції субтропічний вологий, із середньою річною кількістю опадів понад 1000 мм. Завдяки цьому рослинність дуже густа і утворює так званий регіон Юнга.
Найважливішими річками Тукуману є , Дульсе, , , , , , . На багатьох з них збудовані водосховища і ГЕС. Також важливим водним ресурсом є гірські льодовики.
-
- річка Лос-Соса
-
- Долина Тафі
Історія
До приходу європейських колонізаторів землі, на яких зараз знаходиться провінція Тукуман, населяли індіанські племена діагітів (на заході), інків, луле і вілела (центр і схід), токоноте.
1533 року у цій місцевості, зокрема у долині Кебрада-де-Умауака, побував конкістадор Дієго де Альмагро. 1543 року територію відвідав Дієго де Рохас. На той час регіон входив до генерал-капітанства Чилі.
Після створення віце-королівства Перу 1 березня 1543 року Тукуман було підпорядковано йому. На той час і майже до 1814 року Тукуманом називали територію площею 700 тис. км², до якої входили території сучасних провінцій Тариха, Жужуй, Сальта, Катамарка, Тукуман, Сантьяго-дель-Естеро, Ла-Ріоха, Сан-Хуан, Кордова, Сан-Луїс і Мендоса.
Перше іспанське поселення на сучасній території Тукуману було засноване 1550 року Хуаном Нуньєсом де Прадою. Воно неодноразово переносилося з місця на місце і врешті-решт стало сучасним містом Сантьяго-дель-Естеро, столицею однойменної провінції.
1564 року було створено провінцію Тукуман, Хурі і Діагіти. Першим її губернатором став Франсіско де Агірре, а столицею місто Сантьяго-дель-Естеро. 1566 року було створено губернаторство Тукуман, а 1570 року — відповідне єпископство.
31 травня 1565 року за наказом Агірре було засновано місто Ібатін (нині Сан-Мігель-де-Тукуман). На той час у провінції тривала війна між діагітами й іспанськими колонізаторами, внаслідок чого 1578 року місто ледь не було знищено. 27 вересня 1685 року місто було перенесене на його сучасне місце.
1776 року Тукуман увійшов до складу новоствореного віце-королівства Ріо-де-ла-Плата. Королівським указом від 28 січня 1782 року територію Тукуману було виділено у інтендантство Сан-Мігель-де-Тукуман. 5 серпня 1783 року інтендантство було поділено на губернаторства Сальта-де-Тукуман (нині провінції Тукуман, Катамарка, Сантьяго-дель-Естеро, Жужуй, Сальта і Пуна-де-Атакама) зі столицею у Сальті і Кордова-де-Тукуман (нині провінції Кордова, Сан-Луїс, Мендоса, Сан-Хуан, Ла-Ріоха, частина Санта-Фе) зі столицею у Кордові.
1810 року уряд Тукуману підтримав Травневу революцію і надіслав свого депутата до новоствореного парламенту.
8 жовтня 1814 року було створене інтендантство Тукуман зі столицею у Сан-Мігель-де-Тукумані, до юрисдикції якого також входили Катамарка і Сантьяго-дель-Естеро.
9 липня 1816 року у Тукумані було проголошено незалежність Аргентини.
22 березня 1820 року Бернабе Араос оголосив про створення Федеральної Республіки Тукуман. 6 вересня 1820 року було прийнято її конституцію. До 1821 року Катамарка і Сантьяго-дель-Естеро оголосили про свою автономію від Тукуману.
19 березня 1856 року було прийнято конституцію провінції.
12 серпня 1980 року було законодавчо встановлено кордони між Тукуманом і Сальтою, 31 жовтня 1980 року — межі з Сантьяго-дель-Естеро, а 9 квітня 1981 року — з Катамаркою.
Економіка
ВВП провінції Тукуман становить близько 2 % від загальнонаціонального. Експорт провінції у 2008 році склав 1,034 млрд. доларів. Основними експортними партнерами Тукуману є Бразилія, США, Росія і Чилі.
Основою економіки провінції Тукуман є сільське господарство. Найважливішими рослинними культурами є цукрова тростина й авокадо (перше місце за обсягами виробництва серед провінцій Аргентини), суниця (друге місце за обсягами виробництва серед провінцій Аргентини), чорниця (третє місце за обсягами виробництва серед провінцій Аргентини), лимони (перше місце за обсягами виробництва у світі). Також вирощуються соя, кукурудза, пшениця, квасоля, помідори, тютюн. Розвинене бджільництво.
Основною галуззю промисловості провінції є харчова, перш за все виробництво цукру, яке становить 65 % від загальнонаціонального. Також розвинені машинобудування, текстильна, шкіряно-взуттєва, целюлозно-паперова промисловість.
Тукуман має розвинену туристичну сферу. Завдяки багатій рослинності провінцію називають Сад Республіки. Також Тукуман має багату історію, наприклад саме тут було проголошено незалежність Аргентині. Завдяки цьому провінція користується попитом як у аргентинських, так і в іноземних туристів.
Освіта
Освіта у провінції Тукуман (2009) | |||
---|---|---|---|
Рівень | Навчальних закладів | Учнів | Працівників |
Дошкільні | 747 | 41 213 | 2 195 |
- державні | 623 | 31 792 | 1 657 |
- приватні | 124 | 9 421 | 538 |
Початкові | 754 | 193 086 | 16 455 |
- державні | 634 | 160 879 | 13 590 |
- приватні | 120 | 32 207 | 2 865 |
Середні | 597 | 141 142 | 5 525 |
- державні | 465 | 102 089 | 4 269 |
- приватні | 132 | 39 053 | 1 256 |
Вищі | 84 | 24 675 | 666 |
- державні | 33 | 12 079 | 343 |
- приватні | 51 | 12 596 | 323 |
Адміністративно-територіальний поділ
Адміністративний центр | Департамент | Населення (2010) | Площа (км²) | Мапа |
---|---|---|---|---|
Сан-Мігель-де-Тукуман | Столичний | 549.163 | 90 | |
Банда-дель-Ріо-Салі | Крус-Альта | 181.851 | 1.255 | |
Тафі-В'єхо | Тафі-В'єхо | 122.752 | 1.210 | |
Консепсьйон | Чіклігаста | 80.584 | 1.267 | |
Йерба-Буена | Йерба-Буена | 74.224 | 160 | |
Лулес | Лулес | 68.151 | 540 | |
Монтерос | Монтерос | 63.926 | 1.169 | |
Агіларес | Ріо-Чіко | 55.587 | 585 | |
Белья-Віста | Леалес | 54.644 | 2.027 | |
Бурруяку | Бурруяку | 36.512 | 3.605 | |
Фамайлья | Фамайлья | 33.487 | 427 | |
Сімока | Сімока | 32.065 | 1.261 | |
Хуан-Баутіста-Альберді | Хуан-Баутіста-Альберді | 30.095 | 730 | |
Ла-Конча | Ла-Конча | 18.955 | 917 | |
Транкас | Транкас | 17.541 | 2.862 | |
Тафі-дель-Вальє | Тафі-дель-Вальє | 15.035 | 2.741 | |
Гранерос | Гранерос | 13.628 | 1.678 |
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Тукуман (провінція) |
- Офіційний сайт уряду провінції [ 17 липня 2011 у Wayback Machine.]
- Архідієцезія Тукуману [ 18 березня 2014 у Wayback Machine.]
Примітки
- . Архів оригіналу за 20 грудня 2010. Процитовано 24 грудня 2010.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - Архівована копія (PDF). (PDF) оригіналу за 5 січня 2011. Процитовано 5 січня 2011.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - . Архів оригіналу за 27 вересня 2007. Процитовано 13 лютого 2011.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - . Архів оригіналу за 6 вересня 2010. Процитовано 13 лютого 2011.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - http://www.producciontucuman.gov.ar/archivos/Estadistica%202008%20completa1.xls[недоступне посилання з травня 2019]
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 16 червня 2009. Процитовано 16 червня 2009.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - . Архів оригіналу за 29 квітня 2011. Процитовано 20 квітня 2011.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - без урахування університетів
- . Архів оригіналу за 17 квітня 2012. Процитовано 13 лютого 2011.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
Координати: 27°00′ пд. ш. 6°30′ зх. д. / 27.000° пд. ш. 6.500° зх. д.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zapit Tukuman perenapravlyaye syudi div takozh Tukuman misto Tukuma n isp Tucuman provinciya Argentini roztashovana na zahodi krayini Mezhuye z provinciyami Salta Santyago del Estero i Katamarka Stolicya provinciyi misto San Migel de Tukuman Tukuman Provinciya Tucuman Stolicya San Migel de Tukuman Krayina Argentina Mezhuye z susidni adminodiniciSalta Santyago del Estero Katamarka Departamentiv 17 Oficijna mova Ispanska Naselennya 2010 povne 1 448 200 6 ta gustota 64 3 Etnikon Tucumano Plosha povna 22 524 km 22 ga Visota maksimalna 5552 m Serro del Bolson minimalna 551 m Chasovij poyas UTC 3 VVP 7 97 mlrd dol SShA na dushu naselennya 5 405 dol SShA IRLP 0 824 2010 Data zasnuvannya 1814 Gubernator Huan Mansur PJ Vebsajt tucuman gov ar Kod ISO 3166 2 AR T Provinciya Tukuman na mapi Argentini Provinciya Tukuman na mapi Argentini Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu TukumanGeografiyaTeritoriyu provinciyi Tukuman mozhna umovno podiliti na taki prirodni zoni rivnini Chako na shodi vidrogi And na zahodi i Pampinskih gir na pivnochi Najvishoyu tochkoyu provinciyi ye gora Bolson 5552 m Klimat provinciyi subtropichnij vologij iz serednoyu richnoyu kilkistyu opadiv ponad 1000 mm Zavdyaki comu roslinnist duzhe gusta i utvoryuye tak zvanij region Yunga Najvazhlivishimi richkami Tukumanu ye Dulse Na bagatoh z nih zbudovani vodoshovisha i GES Takozh vazhlivim vodnim resursom ye girski lodoviki Rio Dulse richka Los Sosa Dolini Kalchaki Dolina TafiIstoriyaRuyini indianciv Kilmes Do prihodu yevropejskih kolonizatoriv zemli na yakih zaraz znahoditsya provinciya Tukuman naselyali indianski plemena diagitiv na zahodi inkiv lule i vilela centr i shid tokonote 1533 roku u cij miscevosti zokrema u dolini Kebrada de Umauaka pobuvav konkistador Diyego de Almagro 1543 roku teritoriyu vidvidav Diyego de Rohas Na toj chas region vhodiv do general kapitanstva Chili Mapa Tukumanu 1600 roku Pislya stvorennya vice korolivstva Peru 1 bereznya 1543 roku Tukuman bulo pidporyadkovano jomu Na toj chas i majzhe do 1814 roku Tukumanom nazivali teritoriyu plosheyu 700 tis km do yakoyi vhodili teritoriyi suchasnih provincij Tariha Zhuzhuj Salta Katamarka Tukuman Santyago del Estero La Rioha San Huan Kordova San Luyis i Mendosa Pershe ispanske poselennya na suchasnij teritoriyi Tukumanu bulo zasnovane 1550 roku Huanom Nunyesom de Pradoyu Vono neodnorazovo perenosilosya z miscya na misce i vreshti resht stalo suchasnim mistom Santyago del Estero stoliceyu odnojmennoyi provinciyi 1564 roku bulo stvoreno provinciyu Tukuman Huri i Diagiti Pershim yiyi gubernatorom stav Fransisko de Agirre a stoliceyu misto Santyago del Estero 1566 roku bulo stvoreno gubernatorstvo Tukuman a 1570 roku vidpovidne yepiskopstvo Budinok de bulo progolosheno nezalezhnist Argentini 31 travnya 1565 roku za nakazom Agirre bulo zasnovano misto Ibatin nini San Migel de Tukuman Na toj chas u provinciyi trivala vijna mizh diagitami j ispanskimi kolonizatorami vnaslidok chogo 1578 roku misto led ne bulo znisheno 27 veresnya 1685 roku misto bulo perenesene na jogo suchasne misce 1776 roku Tukuman uvijshov do skladu novostvorenogo vice korolivstva Rio de la Plata Korolivskim ukazom vid 28 sichnya 1782 roku teritoriyu Tukumanu bulo vidileno u intendantstvo San Migel de Tukuman 5 serpnya 1783 roku intendantstvo bulo podileno na gubernatorstva Salta de Tukuman nini provinciyi Tukuman Katamarka Santyago del Estero Zhuzhuj Salta i Puna de Atakama zi stoliceyu u Salti i Kordova de Tukuman nini provinciyi Kordova San Luyis Mendosa San Huan La Rioha chastina Santa Fe zi stoliceyu u Kordovi 1810 roku uryad Tukumanu pidtrimav Travnevu revolyuciyu i nadislav svogo deputata do novostvorenogo parlamentu 8 zhovtnya 1814 roku bulo stvorene intendantstvo Tukuman zi stoliceyu u San Migel de Tukumani do yurisdikciyi yakogo takozh vhodili Katamarka i Santyago del Estero 9 lipnya 1816 roku u Tukumani bulo progolosheno nezalezhnist Argentini 22 bereznya 1820 roku Bernabe Araos ogolosiv pro stvorennya Federalnoyi Respubliki Tukuman 6 veresnya 1820 roku bulo prijnyato yiyi konstituciyu Do 1821 roku Katamarka i Santyago del Estero ogolosili pro svoyu avtonomiyu vid Tukumanu 19 bereznya 1856 roku bulo prijnyato konstituciyu provinciyi 12 serpnya 1980 roku bulo zakonodavcho vstanovleno kordoni mizh Tukumanom i Saltoyu 31 zhovtnya 1980 roku mezhi z Santyago del Estero a 9 kvitnya 1981 roku z Katamarkoyu EkonomikaZaliznichni majsterni Tukumanu VVP provinciyi Tukuman stanovit blizko 2 vid zagalnonacionalnogo Eksport provinciyi u 2008 roci sklav 1 034 mlrd dolariv Osnovnimi eksportnimi partnerami Tukumanu ye Braziliya SShA Rosiya i Chili Osnovoyu ekonomiki provinciyi Tukuman ye silske gospodarstvo Najvazhlivishimi roslinnimi kulturami ye cukrova trostina j avokado pershe misce za obsyagami virobnictva sered provincij Argentini sunicya druge misce za obsyagami virobnictva sered provincij Argentini chornicya tretye misce za obsyagami virobnictva sered provincij Argentini limoni pershe misce za obsyagami virobnictva u sviti Takozh viroshuyutsya soya kukurudza pshenicya kvasolya pomidori tyutyun Rozvinene bdzhilnictvo Osnovnoyu galuzzyu promislovosti provinciyi ye harchova persh za vse virobnictvo cukru yake stanovit 65 vid zagalnonacionalnogo Takozh rozvineni mashinobuduvannya tekstilna shkiryano vzuttyeva celyulozno paperova promislovist Tukuman maye rozvinenu turistichnu sferu Zavdyaki bagatij roslinnosti provinciyu nazivayut Sad Respubliki Takozh Tukuman maye bagatu istoriyu napriklad same tut bulo progolosheno nezalezhnist Argentini Zavdyaki comu provinciya koristuyetsya popitom yak u argentinskih tak i v inozemnih turistiv OsvitaOsvita u provinciyi Tukuman 2009 Riven Navchalnih zakladiv Uchniv Pracivnikiv Doshkilni 747 41 213 2 195 derzhavni 623 31 792 1 657 privatni 124 9 421 538 Pochatkovi 754 193 086 16 455 derzhavni 634 160 879 13 590 privatni 120 32 207 2 865 Seredni 597 141 142 5 525 derzhavni 465 102 089 4 269 privatni 132 39 053 1 256 Vishi 84 24 675 666 derzhavni 33 12 079 343 privatni 51 12 596 323Administrativno teritorialnij podilAdministrativnij centr Departament Naselennya 2010 Plosha km Mapa San Migel de Tukuman Stolichnij 549 163 90 Banda del Rio Sali Krus Alta 181 851 1 255 Tafi V yeho Tafi V yeho 122 752 1 210 Konsepsjon Chikligasta 80 584 1 267 Jerba Buena Jerba Buena 74 224 160 Lules Lules 68 151 540 Monteros Monteros 63 926 1 169 Agilares Rio Chiko 55 587 585 Belya Vista Leales 54 644 2 027 Burruyaku Burruyaku 36 512 3 605 Famajlya Famajlya 33 487 427 Simoka Simoka 32 065 1 261 Huan Bautista Alberdi Huan Bautista Alberdi 30 095 730 La Koncha La Koncha 18 955 917 Trankas Trankas 17 541 2 862 Tafi del Valye Tafi del Valye 15 035 2 741 Graneros Graneros 13 628 1 678PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Tukuman provinciya Oficijnij sajt uryadu provinciyi 17 lipnya 2011 u Wayback Machine Arhidiyeceziya Tukumanu 18 bereznya 2014 u Wayback Machine Primitki Arhiv originalu za 20 grudnya 2010 Procitovano 24 grudnya 2010 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhivovana kopiya PDF PDF originalu za 5 sichnya 2011 Procitovano 5 sichnya 2011 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 27 veresnya 2007 Procitovano 13 lyutogo 2011 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 6 veresnya 2010 Procitovano 13 lyutogo 2011 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya http www producciontucuman gov ar archivos Estadistica 202008 20completa1 xls nedostupne posilannya z travnya 2019 PDF Arhiv originalu PDF za 16 chervnya 2009 Procitovano 16 chervnya 2009 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 29 kvitnya 2011 Procitovano 20 kvitnya 2011 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya bez urahuvannya universitetiv Arhiv originalu za 17 kvitnya 2012 Procitovano 13 lyutogo 2011 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Koordinati 27 00 pd sh 6 30 zh d 27 000 pd sh 6 500 zh d 27 000 6 500