Сан-Міге́ль-де-Тукума́н (ісп. San Miguel de Tucumán), зазвичай скорочують до Тукуман (ісп. Tucumán) — столиця провінції Тукуман і найбільше місто північної Аргентини з населенням 548 тис. мешканців (2010) та населенням агломерації 794 тис., що робить її п'ятою за населенням в країні.
Сан-Мігель-де-Тукуман San Miguel de Tucumán | ||||
---|---|---|---|---|
| ||||
Будинок уряду провінції Тукуман | ||||
| ||||
Основні дані | ||||
26°49′50″ пд. ш. 65°12′13″ зх. д. / 26.83056° пд. ш. 65.20361° зх. д.Координати: 26°49′50″ пд. ш. 65°12′13″ зх. д. / 26.83056° пд. ш. 65.20361° зх. д. | ||||
Країна | Аргентина | |||
Регіон | провінція Тукуман | |||
Столиця для | Тукуман[1] (провінція Аргентини) | |||
Поділ | | |||
Засновано | 31 травня 1565 | |||
Площа | 91 км² | |||
Населення | 548 866 осіб (перепис 2010) | |||
· густота | 5799 осіб/км² | |||
Агломерація | 794 327 осіб (перепис 2010) | |||
Висота НРМ | 431 м | |||
Назва мешканців | італ. tucumano | |||
Міста-побратими | Новий Орлеан (1992)[2], Ерфурт (8 березня 1993)[3][4], Назарет-Ілліт (1995)[3], Чернівці, Флоридія, Сукре (2012)[3], Санта-Крус-де-ла-Сьєрра (1997)[3], Консепсьйон (2013)[3] | |||
Телефонний код | (+54) 381 | |||
Часовий пояс | UTC-3 | |||
GeoNames | 3836873 | |||
OSM | r3486117 ·R | |||
Поштові індекси | T4000 - T4003 | |||
Міська влада | ||||
d | Херман Альфаро | |||
Вебсайт | sanmigueldetucuman.gov.ar | |||
Мапа | ||||
Сан-Мігель-де-Тукуман Сан-Мігель-де-Тукуман (Аргентина) | ||||
Сан-Мігель-де-Тукуман Сан-Мігель-де-Тукуман (Тукуман (провінція)|Провінція Тукуман) | ||||
| ||||
| ||||
Сан-Мігель-де-Тукуман у Вікісховищі |
Історія
Місто під іменем Іватін (ісп. Ibatín) було засноване в 1565 році , який подорожував на південь з Перу, та було переміщено на сучасне місце в 1685 році.
1687 року покровителькою Тукумана було названо Діву Ла Мерсед.
24 вересня 1812 року біля міста Тукуман відбулася битва, перемога у якій військ Мануеля Белграно стала вирішальною у боротьбі за незалежність Аргентини. Того ж дня у місцевій церкві Діва Марія Ла Мерсед була названа покровителькою аргентинського війська.
9 липня 1816 року у Тукумані зібрався Конгрес, який проголосив від Іспанії й інших держав. З цієї дати починається відлік існування сучасної Аргентини.
1870 року до Тукумана була проведена залізниця.
Наприкінці XIX ст. до міста почали масово прибувати іммігранти з Іспанії, Італії, арабських країн, євреїв, завдяки чому на зміну колоніальна архітектура міста прийшли будівлі у стилі неокласицизму і еклектики.
У 1900-х роках у місті було розбито перший великий парк площею 400 га. 18 травня 1912 року у Тукумані було відкрито театр. До 1930 року населення Тукумана зросло у 2,5 рази. За наступні сорок років населення міста знову подвоїлося.
2000 року уряд Аргентини надав Тукуману статус історичного міста через його значну роль в історії країни.
Клімат
Клімат міста субтропічний. Зими м'які. Снігопади нечасті — за всю історію від заснування міста сніг випадав лише тричі: 1920 року, 9 липня 2007 року і в липні 2010 року. Літа жаркі, але через висоту (місто знаходиться біля підніжжя Пампінських гір), річки Дульсе і часті вітри з Патагонії температури досить помірні. Весна і осінь теплі з середньою температурою 25 Cº і переважаючими вітрами з півдня.
Найбільше дощів буває влітку. Середня річна кількість опадів 800—1000 мм. Абсолютний максимум температур за період спостереження з 1961 по 1990 роки 42,1 °C, абсолютний мінімум −3 °C.
Клімат Тукумана (1981—1990) | |||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
Абсолютний максимум, °C | 41,5 | 41,0 | 39,0 | 35,6 | 32,9 | 29,5 | 39,3 | 39,2 | 41,8 | 45,0 | 44,8 | 43,7 | 45,0 |
Середній максимум, °C | 31,3 | 30,2 | 27,7 | 24,4 | 21,2 | 18,2 | 19,1 | 22,5 | 24,5 | 29,0 | 29,6 | 30,6 | 25,7 |
Середня температура, °C | 25,3 | 24,2 | 22,2 | 19,1 | 15,5 | 12,2 | 12,1 | 14,7 | 17,1 | 21,6 | 23,2 | 24,9 | 19,3 |
Середній мінімум, °C | 20,2 | 19,2 | 18,0 | 15,1 | 11,0 | 7,6 | 6,8 | 8,6 | 10,6 | 15,1 | 17,5 | 19,4 | 14,1 |
Абсолютний мінімум, °C | 11,3 | 10,1 | 9,2 | 3,9 | 0,2 | −1,4 | −2,5 | −2,5 | −0,4 | 2,5 | 6,0 | 10,8 | −2,5 |
Годин сонячного сяйва | 229,4 | 183,6 | 186,0 | 162,0 | 167,4 | 156,0 | 195,3 | 235,6 | 192,0 | 201,5 | 216,0 | 232,5 | 2357,3 |
Норма опадів, мм | 196.2 | 158.1 | 161.0 | 67.2 | 14.7 | 14.0 | 11.4 | 12.4 | 13.3 | 47.8 | 69.8 | 200.4 | 966.3 |
Днів з опадами | 15 | 12 | 14 | 10 | 6 | 5 | 4 | 3 | 4 | 6 | 12 | 12 | 103 |
Вологість повітря, % | 75 | 77 | 83 | 84 | 81 | 80 | 74 | 66 | 63 | 62 | 70 | 73 | 74 |
Джерело: Servicio Meteorológico Nacional, Oficina de Riesgo Agropecuario (record highs and lows), UNLP (sun) |
Освіта
У Тукумані знаходиться велика кількість навчальних закладів усіх рівнів. Серед вишів міста:
- (ісп. Universidad Nacional de Tucumán) — четвертий найстаріший університет Аргентини (заснований 1914 року) і один із найпрестижніших. Налічує 60 514 студентів, 13 факультетів і 9 коледжів. У цьому університеті навчались: архітектор Сезар Пеллі і президент Гватемали Хуан Хосе Аревало.
- Регіональне відділення державного Національного технологічного університету
- Університет Святого Павла (ісп. Universidad de San Pablo)
- Північний університет Томи Аквінського (ісп. Universidad del Norte Santo Tomás de Aquino) — приватний релігійний заклад
Транспорт
Місто має такі шляхи сполучення:
Міський транспорт представлений автобусами і таксі.
Туризм
Місто має довгу історію та визначну архітектуру, завдяки чому щороку приваблює багато туристів.
Однією з найвпізнаваніших архітектурних пам'яток міста Будинок Уряду, збудований наприкінці XIX ст. у стилі модернізм.
У центрі міста знаходиться багато релігійних споруд, зокрема:
- Кафедральний собор — будівля XIX ст. у колоніальному стилі
- Церква Святого Франциска
- Церква Сан-Роке
- Базиліка Святого Причастя (ісп. Basílica del Santisimo Sacramento)
- Базиліка Богоматері Ла Мерсед (ісп. Basílica de Nuestra Señora de La Merced)
- Церква Діви Марії Лурдес (ісп. Iglesia Nuestra Señora de Lourdes) у неоготичному стилі.
- Церква Діви Ла Мерсед
- Кафедральний собор
- Церква Св. Франциска
Історичною пам'яткою є Будинок Незалежності (ісп. Casa de la Independencia), де було проголошено незалежність Аргентини 9 липня 1816. Іншими історичними місцями є будинок, де народився Ніколас Авельянеда, поле битви при Тукумані та багато інших.
У Тукумані знаходиться кілька театрів і кінотеатрів, найвідомішим серед яких є Театр Сан-Мартін — будівля кінця XIX ст. у стилі неокласицизму.
У місті знаходяться такі музеї:
- Археологічний музей
- Будинок культури «Скульптура Лоли Мора»
- Провінційний музей Образотворчих мистецтв Тімотео Наварро
- Музей Фольклору
- Музей релігійного мистецтва
- Муніципальний музей Хуан Карлос Ірамайн (ісп. Museo Municipal Juan Carlos Iramain)
Серед парків міста слід відзначити Парк 9 липня, розташований на сході Тукумана, площею 400 га. Парк виконано у французькому стилі і прикрашено копіями класичних скульптур Belle Époque.
Уродженці
- Ніколас Авельянеда (1837—1885) — президент Аргентини у 1874—1880 роках.
- Хуан Баутиста Альберді (1810—1884) — автор Конституції Аргентини.
- Марга Лопес (1924—2005) — мексиканська акторка.
- Томас Елой Мартінес (1934—2010) — аргентинський письменник, журналіст і сценарист.
- Луїс Моліна (* 1959) — колишній аргентинський регбіст.
- Лола Мора (1866—1936) — відома аргентинська скульпторка.
- Сезар Пеллі (1926—2019) — аргентинський архітектор.
- Хуліо Рока (1843—1914) — президент Аргентини у 1898—1904 роках.
- Мерседес Соса (1935—2009) — аргентинська співачка.
Міста-побратими
- Німеччина, Ерфурт
- Німеччина, Леверкузен
- Австралія, Клагенфурт
- Румунія, Алба-Юлія
- Україна, Чернівці
- Сербія, Кікінда
- Франція, Сент-Етьєн
- Угорщина, Дєр
- Велика Британія, Ковентрі, з 1955
- Україна, Луганськ, з 1959
- Канада, Гранбі (Квебек), з 1960
- Німеччина, Вупперталь, з 1960
- Канада, Віндзор (Онтаріо), з 1963
- Німеччина, Гельтендорф, з 1966
- Мадагаскар, Туамасіна, з 1967
- Ізраїль, Назарет-Ілліт, з 1974
- Алжир, Аннаба, з 1981
- КНР, Сюйчжоу, з 1984
- США, Де-Мойн, з 1984
- Греція, Патри, з 1990
- Туніс, , з 1994
- Польща, Катовиці, з 1994
- Португалія, Оейраш, з 1995
- Швеція, Бурленге, з 4 березня 2009.
- Колумбія, Сан-Хуан-де-Пасто, з 2010
Посилання
- Сан-Мігель-де-Тукуман // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Сан-Мігель-де-Тукуман |
- (ісп.)
- Офіційний сайт уряду провінції Тукуман(ісп.)
- (ісп.)
- (ісп.)
- Автовокзал Тукумана(ісп.)
- Панорама Тукумана(ісп.)
- Путівник по Тукуману(ісп.)
Примітки
- Тукуман — 1814.
- https://nola.gov/mayor/news/archive/2018/20180105-pr-mayor-landrieu,-orleans,-france-mayor/
- https://www.smt.gob.ar/programas/13/hermanamiento-de-ciudades
- https://www.erfurt.de/ef/de/rathaus/sv/partner/109290.html
- http://monsignorepuenteochoa.wordpress.com/2009/09/24/nuestra-senora-de-la-merced-en-tucuman/
- Datos Estadísticos (Período 1981-1990) (Spanish) . Servicio Meteorológico Nacional. Процитовано 10 квітня 2013.
- . Estadísticas meteorológicas decadiales (Spanish) . Oficina de Riesgo Agropecuario. Архів оригіналу за 8 серпня 2019. Процитовано 26 жовтня 2015.
- Datos bioclimáticos de 173 localidades argentinas. Atlas Bioclimáticos (Spanish) . Universidad Nacional de La Plata. Процитовано 8 квітня 2014.
- http://www.tucumanturismo.gov.ar/index.asp?centro=lugar&id_lugar=1186[недоступне посилання]
- . Архів оригіналу за 27 липня 2009. Процитовано 15 грудня 2010.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - . Архів оригіналу за 27 липня 2009. Процитовано 15 грудня 2010.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi geografichni ob yekti z nazvoyu Tukuman San Mige l de Tukuma n isp San Miguel de Tucuman zazvichaj skorochuyut do Tukuman isp Tucuman stolicya provinciyi Tukuman i najbilshe misto pivnichnoyi Argentini z naselennyam 548 tis meshkanciv 2010 ta naselennyam aglomeraciyi 794 tis sho robit yiyi p yatoyu za naselennyam v krayini San Migel de Tukuman San Miguel de Tucuman gerbBudinok uryadu provinciyi TukumanBudinok uryadu provinciyi TukumanRoztashuvannya mista Tukuman na mapi provinciyiOsnovni dani26 49 50 pd sh 65 12 13 zh d 26 83056 pd sh 65 20361 zh d 26 83056 65 20361 Koordinati 26 49 50 pd sh 65 12 13 zh d 26 83056 pd sh 65 20361 zh d 26 83056 65 20361 Krayina ArgentinaRegion provinciya TukumanStolicya dlya Tukuman 1 provinciya Argentini Podil 29 rajonivZasnovano 31 travnya 1565Plosha 91 km Naselennya 548 866 osib perepis 2010 gustota 5799 osib km Aglomeraciya 794 327 osib perepis 2010 Visota NRM 431 mNazva meshkanciv ital tucumanoMista pobratimi Novij Orlean 1992 2 Erfurt 8 bereznya 1993 3 4 Nazaret Illit 1995 3 Chernivci Floridiya Sukre 2012 3 Santa Krus de la Syerra 1997 3 Konsepsjon 2013 3 Telefonnij kod 54 381Chasovij poyas UTC 3GeoNames 3836873OSM r3486117 RPoshtovi indeksi T4000 T4003 Miska vlada d Herman AlfaroVebsajt sanmigueldetucuman gov ar Mapa San Migel de TukumanSan Migel de Tukuman Argentina San Migel de TukumanSan Migel de Tukuman Tukuman provinciya Provinciya Tukuman San Migel de Tukuman u VikishovishiIstoriyaStara fotografiya Tukumana Misto pid imenem Ivatin isp Ibatin bulo zasnovane v 1565 roci yakij podorozhuvav na pivden z Peru ta bulo peremisheno na suchasne misce v 1685 roci 1687 roku pokrovitelkoyu Tukumana bulo nazvano Divu La Mersed 24 veresnya 1812 roku bilya mista Tukuman vidbulasya bitva peremoga u yakij vijsk Manuelya Belgrano stala virishalnoyu u borotbi za nezalezhnist Argentini Togo zh dnya u miscevij cerkvi Diva Mariya La Mersed bula nazvana pokrovitelkoyu argentinskogo vijska 9 lipnya 1816 roku u Tukumani zibravsya Kongres yakij progolosiv vid Ispaniyi j inshih derzhav Z ciyeyi dati pochinayetsya vidlik isnuvannya suchasnoyi Argentini 1870 roku do Tukumana bula provedena zaliznicya Naprikinci XIX st do mista pochali masovo pribuvati immigranti z Ispaniyi Italiyi arabskih krayin yevreyiv zavdyaki chomu na zminu kolonialna arhitektura mista prijshli budivli u stili neoklasicizmu i eklektiki U 1900 h rokah u misti bulo rozbito pershij velikij park plosheyu 400 ga 18 travnya 1912 roku u Tukumani bulo vidkrito teatr Do 1930 roku naselennya Tukumana zroslo u 2 5 razi Za nastupni sorok rokiv naselennya mista znovu podvoyilosya 2000 roku uryad Argentini nadav Tukumanu status istorichnogo mista cherez jogo znachnu rol v istoriyi krayini KlimatKlimat mista subtropichnij Zimi m yaki Snigopadi nechasti za vsyu istoriyu vid zasnuvannya mista snig vipadav lishe trichi 1920 roku 9 lipnya 2007 roku i v lipni 2010 roku Lita zharki ale cherez visotu misto znahoditsya bilya pidnizhzhya Pampinskih gir richki Dulse i chasti vitri z Patagoniyi temperaturi dosit pomirni Vesna i osin tepli z serednoyu temperaturoyu 25 Cº i perevazhayuchimi vitrami z pivdnya Najbilshe doshiv buvaye vlitku Serednya richna kilkist opadiv 800 1000 mm Absolyutnij maksimum temperatur za period sposterezhennya z 1961 po 1990 roki 42 1 C absolyutnij minimum 3 C Klimat Tukumana 1981 1990 Pokaznik Sich Lyut Ber Kvit Trav Cherv Lip Serp Ver Zhovt List Grud Rik Absolyutnij maksimum C 41 5 41 0 39 0 35 6 32 9 29 5 39 3 39 2 41 8 45 0 44 8 43 7 45 0 Serednij maksimum C 31 3 30 2 27 7 24 4 21 2 18 2 19 1 22 5 24 5 29 0 29 6 30 6 25 7 Serednya temperatura C 25 3 24 2 22 2 19 1 15 5 12 2 12 1 14 7 17 1 21 6 23 2 24 9 19 3 Serednij minimum C 20 2 19 2 18 0 15 1 11 0 7 6 6 8 8 6 10 6 15 1 17 5 19 4 14 1 Absolyutnij minimum C 11 3 10 1 9 2 3 9 0 2 1 4 2 5 2 5 0 4 2 5 6 0 10 8 2 5 Godin sonyachnogo syajva 229 4 183 6 186 0 162 0 167 4 156 0 195 3 235 6 192 0 201 5 216 0 232 5 2357 3 Norma opadiv mm 196 2 158 1 161 0 67 2 14 7 14 0 11 4 12 4 13 3 47 8 69 8 200 4 966 3 Dniv z opadami 15 12 14 10 6 5 4 3 4 6 12 12 103 Vologist povitrya 75 77 83 84 81 80 74 66 63 62 70 73 74 Dzherelo Servicio Meteorologico Nacional Oficina de Riesgo Agropecuario record highs and lows UNLP sun OsvitaU Tukumani znahoditsya velika kilkist navchalnih zakladiv usih rivniv Sered vishiv mista isp Universidad Nacional de Tucuman chetvertij najstarishij universitet Argentini zasnovanij 1914 roku i odin iz najprestizhnishih Nalichuye 60 514 studentiv 13 fakultetiv i 9 koledzhiv U comu universiteti navchalis arhitektor Sezar Pelli i prezident Gvatemali Huan Hose Arevalo Regionalne viddilennya derzhavnogo Nacionalnogo tehnologichnogo universitetu Universitet Svyatogo Pavla isp Universidad de San Pablo Pivnichnij universitet Tomi Akvinskogo isp Universidad del Norte Santo Tomas de Aquino privatnij religijnij zakladTransportZaliznichnij vokzal Misto maye taki shlyahi spoluchennya mizhnarodnij aeroport Benhamin Matyenso zaliznicya Bartolome Mitre avtoshlyahi Miskij transport predstavlenij avtobusami i taksi TurizmPlosha Nezalezhnosti Misto maye dovgu istoriyu ta viznachnu arhitekturu zavdyaki chomu shoroku privablyuye bagato turistiv Odniyeyu z najvpiznavanishih arhitekturnih pam yatok mista Budinok Uryadu zbudovanij naprikinci XIX st u stili modernizm U centri mista znahoditsya bagato religijnih sporud zokrema Kafedralnij sobor budivlya XIX st u kolonialnomu stili Cerkva Svyatogo Franciska Cerkva San Roke Bazilika Svyatogo Prichastya isp Basilica del Santisimo Sacramento Bazilika Bogomateri La Mersed isp Basilica de Nuestra Senora de La Merced Cerkva Divi Mariyi Lurdes isp Iglesia Nuestra Senora de Lourdes u neogotichnomu stili Cerkva Divi La Mersed Kafedralnij sobor Cerkva Sv Franciska Budinok Nezalezhnosti u 1868 Istorichnoyu pam yatkoyu ye Budinok Nezalezhnosti isp Casa de la Independencia de bulo progolosheno nezalezhnist Argentini 9 lipnya 1816 Inshimi istorichnimi miscyami ye budinok de narodivsya Nikolas Avelyaneda pole bitvi pri Tukumani ta bagato inshih U Tukumani znahoditsya kilka teatriv i kinoteatriv najvidomishim sered yakih ye Teatr San Martin budivlya kincya XIX st u stili neoklasicizmu U misti znahodyatsya taki muzeyi Arheologichnij muzej Budinok kulturi Skulptura Loli Mora Provincijnij muzej Obrazotvorchih mistectv Timoteo Navarro Muzej Folkloru Muzej religijnogo mistectva Municipalnij muzej Huan Karlos Iramajn isp Museo Municipal Juan Carlos Iramain Sered parkiv mista slid vidznachiti Park 9 lipnya roztashovanij na shodi Tukumana plosheyu 400 ga Park vikonano u francuzkomu stili i prikrasheno kopiyami klasichnih skulptur Belle Epoque UrodzhenciVulicya Tukumana Nikolas Avelyaneda 1837 1885 prezident Argentini u 1874 1880 rokah Huan Bautista Alberdi 1810 1884 avtor Konstituciyi Argentini Marga Lopes 1924 2005 meksikanska aktorka Tomas Eloj Martines 1934 2010 argentinskij pismennik zhurnalist i scenarist Luyis Molina 1959 kolishnij argentinskij regbist Lola Mora 1866 1936 vidoma argentinska skulptorka Sezar Pelli 1926 2019 argentinskij arhitektor Hulio Roka 1843 1914 prezident Argentini u 1898 1904 rokah Mersedes Sosa 1935 2009 argentinska spivachka Mista pobratimi Nimechchina Erfurt Nimechchina Leverkuzen Avstraliya Klagenfurt Rumuniya Alba Yuliya Ukrayina Chernivci Serbiya Kikinda Franciya Sent Etyen Ugorshina Dyer Velika Britaniya Koventri z 1955 Ukrayina Lugansk z 1959 Kanada Granbi Kvebek z 1960 Nimechchina Vuppertal z 1960 Kanada Vindzor Ontario z 1963 Nimechchina Geltendorf z 1966 Madagaskar Tuamasina z 1967 Izrayil Nazaret Illit z 1974 Alzhir Annaba z 1981 KNR Syujchzhou z 1984 SShA De Mojn z 1984 Greciya Patri z 1990 Tunis z 1994 Polsha Katovici z 1994 Portugaliya Oejrash z 1995 Shveciya Burlenge z 4 bereznya 2009 Kolumbiya San Huan de Pasto z 2010PosilannyaSan Migel de Tukuman Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu San Migel de Tukuman isp Oficijnij sajt uryadu provinciyi Tukuman isp isp isp Avtovokzal Tukumana isp Panorama Tukumana isp Putivnik po Tukumanu isp PrimitkiTukuman 1814 d Track Q18472447d Track Q44829 https nola gov mayor news archive 2018 20180105 pr mayor landrieu orleans france mayor https www smt gob ar programas 13 hermanamiento de ciudades https www erfurt de ef de rathaus sv partner 109290 html http monsignorepuenteochoa wordpress com 2009 09 24 nuestra senora de la merced en tucuman Datos Estadisticos Periodo 1981 1990 Spanish Servicio Meteorologico Nacional Procitovano 10 kvitnya 2013 Estadisticas meteorologicas decadiales Spanish Oficina de Riesgo Agropecuario Arhiv originalu za 8 serpnya 2019 Procitovano 26 zhovtnya 2015 Datos bioclimaticos de 173 localidades argentinas Atlas Bioclimaticos Spanish Universidad Nacional de La Plata Procitovano 8 kvitnya 2014 http www tucumanturismo gov ar index asp centro lugar amp id lugar 1186 nedostupne posilannya Arhiv originalu za 27 lipnya 2009 Procitovano 15 grudnya 2010 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 27 lipnya 2009 Procitovano 15 grudnya 2010 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya