Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Зубаткові | ||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||
| ||||||||||||||
Роди | ||||||||||||||
|
| ||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||
|
| Ця стаття містить текст, що не відповідає . (липень 2017) |
Зубаткові (Anarhichadidae) — родина окунеподібних риб. Свою назву зубатки отримали за потужні зуби і, насамперед, за помітні стирчасті ікла. Зубатка здатна прокусити взуття, навіть дістати до тіла. Все це породило чимало легенд про досить хижу вдачу зубаток, аж до повір'я, що ходило у середні віки, начебто зубатки заздалегідь збираються в районі майбутньої кораблетрощі, очікуючи здобичі.
Звичайно, зубатки пускають свої ікла в хід, не тільки обороняючись, але й нападаючи на інших риб, іноді й на інших зубаток. Однак це трапляється не так вже часто, ікла звичайно вживаються для іншої мети, а саме для відривання від дна молюсків, що чіпляються за нього, голкошкірих і ракоподібних, мушлі й панцири яких зубатки дроблять або розривають бугорковидними й конічними зубами, що сидять на піднебінні й на нижній щелепі за іклами. Від такої роботи зуби швидко зношуються, адже термін їхньої служби невеликий: щороку, у ті місяці, коли води в місцях перебування зубаток охолоджуються, всі старі зуби вивалюються, а з-під них піднімаються нові зуби на нових, поки ще м'яких цоколях. У цей час зубатки полюють лише на здобич, не захищену панциром, або зовсім не харчуються. Місяця через півтора цоколі костеніють, а в їхніх основах знову з'являються зародки зубів, які ростуть усередині злитих між собою цоколів, поступово руйнуючи їх аж до нової зміни.
Опис
Як й в інших тварин з міцною хваткою, щелепи зубаток попереду вкорочені. Сильно розвинені жувальні м'язи випирають у вигляді жовен. Кругла голова з виступаючими з рота іклами трішки нагадує котячу, тому англійці й німці іноді називають зубаток «морськими кішками». Ця незвичайна для риби форма голови здавна привертала увагу, і за старих часів архангельські поморяни, а також ісландські рибалки любили прикрашати свої житла, вішаючи на стелі сушену голову зубатки.
Тіло зубатки досить довге; коли зубатка пливе, по ньому проходять сильні вигини, подібні до вигинів пливучого тритона. Цю чисто поверхневу подібність підсилюють довгі непарні плавці — спинний й анальний, але хвостовий плавець від них відособлений, він має округлу або усічену форму, звичайну для риб, що плавають не швидко. Грудні плавці більші, віялоподібні. Черевних плавців немає, але в далеких предків зубаток вони колись були, що видно по тазових кістках сучасних зубаток, прикріпленим до плечового пояса, як й у більшості інших риб із ряду окунеподібних. Зменшення або повна втрата черевних плавців, пов'язана з подовженням тіла й збільшенням його гнучкості, спостерігається й у багатьох інших риб з підряду бельдюговидних, до якого, крім зубаток, належать морські собачки, бельдюга й інші дрібні морські риби, серед яких зубатки виглядають велетнями.
Поширення
Вони є рідними для холодних вод півночі Атлантичного і Тихого океанів, де вони живуть, на континентальному шельфі та схилі, на глибині близько до 600 м.
Класифікація
Родина зубаток містить 5 видів, з яких три (смугаста, плямиста й синя) живуть у північній частині Атлантичного океану й два (далекосхідна й вугревидна) у північній частині Тихого.
Зубатка звичайна
Зубатка звичайна або смугаста (Anarhichas lupus) озброєна сильно розвиненими бугорковидними зубами. На нижній щелепі вони далеко зрушені назад, що полегшує роздавлювання мушль. Це нагадує важіль другого роду, де вкорочення плеча супроводжується збільшенням сили. Зверху на мушлю давлять зуби, розташовані на піднебінні; найбільш великі бугорковидні зуби сидять тут у лемешевому ряді, і останній теж простирається далеко назад за ряди зубів на піднебінних костях. За цією ознакою смугаста зубатка особливо добре відрізняється від плямистої й синьої зубаток. Вона набагато дрібніша, ніж два цих види, і дотепер не зустрічалася довжиною більше 125 см й вагою більше 21 кг.
Бурі поперечні смуги на сірому або бурувато-сірому тлі добре маскують звичайну зубатку в заростях водоростей, де вона любить триматися влітку. Давно замічено, що навіть відпочиваюча в ущелинах скель зубатка нерідко повільно в'ється на місці, що підсилює подібність її смуг з водоростями, що коливаються під токами води. На глибинах, куди смугаста зубатка йде взимку, у її забарвленні з'являються жовтуваті відтінки, а смуги бліднуть і часто стають майже зовсім непомітними.
Зубатка звичайна поширена в західній частині Балтійського моря до островів Рюген й Борнхольм, у Північному морі північніше 53° пн. ш., біля Шетландских і Фарерські островів, біля берегів Норвегії, у Кольській затоці, біля північних берегів Кольського півострова, острова Ведмежого, у західних берегів Шпіцбергену, навколо Ісландії (де особливо численна), біля Гренландії й атлантичного узбережжя Північної Америки від півострова Лабрадор до мису Код. Тільки цей вид зубаток живе в Білому морі, утворює тут особливий підвид. Пересування в основному обмежуються виходом до берегів і відходом на глибини (до 450 м).
У південних районах частіше взимку, а в північних влітку самки смугастої зубатки викидують поблизу берегів від 600 до 40 тис. (при довжині риби 30—100 см) великих, 5—7 мм у діаметрі, ікринок, які міцно склеюються в кулясту кладку, що прилипає до дна. Самці, можливо, охороняють кладку, але тільки на самому початку, тому що розвиток ембріонів триває довго, протягом декількох місяців, і вилупляться вони звичайно навесні, будучи дуже великими (17-25 мм). Незабаром після вилуплення молодь починає підніматися над дном, нерідко досягаючи поверхні моря. При довжині близько 6- 7 см всі мальки переходять до життя біля дна й у товщі води ловляться рідко. Від харчування планктоном вони переходять до харчування донними організмами, насамперед молюсками й раками-пустельниками, а також офіурами, морськими зірками й морськими їжаками, крабами й т.п.
Зубатку звичайну раніше били острогою біля берегів (аматори на Білому морі б'ють ще й понині). Потім, як й інших зубаток, ловили головним чином ярусами, а в цей час добувають в основному тралом. М'ясо смугастої зубатки смачне й у юшці, і смажене, а також копчене й солоне. Звичайно, смак його, як й в інших риб, не завжди однаковий, залежить від того, як і чим харчувалася зубатка перед виловом. Недавно посолена ікра зубатки мало уступає по смаку кетовій ікрі. Печінку зубатки скандинавські рибалки вважають делікатесом. Жовч у стародавності вживалася замість мила, а головою, плавцями й костями ісландці годували овець й особливо корів, що поліпшувало якість молока.
Зубатка плямиста
( Olafsen, 1772) у багатьох відносинах займає проміжне положення між смугастою й синьою зубатками. Бугорковидні зуби в неї розвинені не так сильно, як у смугастої зубатки, і сошниковий ряд зубів не видається назад за піднебінні ряди. Плямиста зубатка більша за смугасту, але, мабуть, дрібніша за синю; досягає довжини 144 см за ваги понад 30 кг.
Тільки в мальків плямистої зубатки на тілі добре помітні поперечні смуги, широкі й чорні. Після переходу до життя біля дна вони розбиваються на окремі плями; ці плями добре відособлені один від одного, а в смуги групуються далеко не так ясно, як у смугастої зубатки.
Плямиста зубатка звичайно ловиться в тих же районах, що й смугаста, але в південних районах рідше, а в північних, навпроти, частіше. Біля узбережжя Норвегії її можна зустріти лише північніше Бергена, у Північне море вона заходить дуже рідко, а в Балтійському не з'являється зовсім. Біля берегів Ісландії в середньому ловлять приблизно одну плямисту зубатку на 20 смугастих. Біля атлантичних берегів Північної Америки вже поблизу затоки Массачусетс зубатка плямиста дуже рідкісна; зате на північ уздовж західного узбережжя Гренландії вона йде набагато далі (до Тулі), ніж зубатка смугаста (до затоки Диско). Живе вона, як й інші види зубаток, в основному на материковій обмілині, але так близько до берегів, як смугаста зубатка, не підходить і заростей водоростей уникає, дає перевагу більшим глибинам (до 550 м). Як і всі інші зубатки, улітку тримається в загальному на менших глибинах, чим узимку; пересувається при цьому на трохи більші відстані, ніж смугаста зубатка.
Самиці зубатки плямистої викидують улітку 12—50 тис. ікринок (при довжині риб 87—120 см), подібних по розмірах з ікринками смугастої зубатки й теж злипаються в кладку. Однак ці кладки знаходять далі від берегів, на більшій глибині (понад 100 м), чим кладку смугастої зубатки, далі від берегів тримається й молодь, що вилупилася; у самої поверхні моря вона зустрічається рідше. До життя біля дна мальки переходять при подібних розмірах, але все-таки спочатку піднімаються вище над дном, чим мальки смугастої зубатки; таким чином, перехід до життя біля дна відбувається не настільки швидко й різко.
Їжа плямистої зубатки в загальному схожа на їжу смугастої, але включає менше молюсків, а голкошкірих — офіур, морських зірок і морських їжаків — помітно більше.
Ловлять плямисту зубатку в основному в Баренцевому морі й біля Гренландії. По смаку м'яса зубатка плямиста не уступає смугастій або навіть перевершує її. Шкіра зубатки плямистої частіше вживається на всякого роду виробів — верху для легкого взуття, сумочки, плетіння для книг і т. д. Це древнє заняття (ще в XVIII в. у Гренландії зі шкір зубаток робили сумочки для збору ягід) нині згасає зі зниженням вартості й ростом якості синтетичних матеріалів.
Зубатка синя
() відрізняється самим слабким розвитком бугорковидних зубів; сошниковий ряд зубів у неї багато коротше піднебінних рядів, тоді як у всіх інших видів зубаток, після переходу їх до життя біля дна, він довші піднебінних. Є точні дані про піймання в трал синіх зубаток довжиною до 138 см при вазі 32 кг, але, за деякими відомостями, на ярус виловлювалися й двометрові сині зубатки.
Забарвлення зубатки синьої однотонно-темна, плями неяскраві й нечіткі, угруповання їх у смуги звичайно зовсім непомітні. Ловиться зубатка синя в тих же районах, що й плямиста, але біля острова Ян-Майєн зустрінутий поки що тільки цей вид. Мертвий екземпляр зубатки синьої був знайдений на березі острова , далеко на захід від нині відомих районів перебування атлантичних зубаток. Віддає перевагу найбільшим глибинам (до 936 м) і робить більші пересування, чим всі інші види зубаток. У самицях, що дозрівають, знаходять 23-29 тис. ікринок (при довжині риб 112—124 см) діаметром 6-7 мм; ці ікринки викидаються навесні, улітку або восени. Кладки зубатки синьої поки що ніхто не знаходив. Дотепер описані всього 2 малька довжиною 25 й 26 мм, пійманих у травні над материковим зваленням між Лофотенськими островами й островом Ведмежим. Самиці зі зрілою ікрою звичайно ловляться поблизу від звалення, а на схід, у Баренцевому морі, зустрічаються тільки незрілі.
Перехід молоді до життя біля дна дуже сильно запізнюється: зубатка синя з'являється в тралових уловах звичайно лише при довжині 60—70 см. Харчується синя зубатка в основному хребтоплавами, медузами й рибою, а голкошкірих, ракоподібних й особливо молюсків споживає набагато менше, ніж інші види зубаток. Зуби в неї іноді зовсім не стираються, але проте міняються щорічно, як й в інших зубаток.
М'ясо зубатки синьої рідке, водянисте, а тому синю зубатку донедавна не заготовляли, викидали за борт або різали на шматки й наживляли ними ярус, особливо при лові палтуса. У м'ясі багато вітаміну А, можливо, у зв'язку зі швидким ростом; взагалі, чим більше глибини, на яких воліють триматися атлантичні зубатки, тим швидше вони ростуть: наприклад, у віці 7 років біломорська зубатка досягає в середньому 37 см, баренцевоморська смугаста 54 см, плямиста 63 см і синя 92 см.
Зубатка далекосхідна
() відрізняється від атлантичних зубаток більшим числом хребців (86— 88) і променів в анальному плавці (53— 55). Бугорковидні зуби дуже міцні, доросла зубатка може дробити дуже товсті мушлі. Як і всі зубатки, велика риба, принаймні до 112 см у довжину. У молоді темні смуги тягнуться не поперек, а уздовж тіла; з ростом риби вони розбиваються на окремі плями, які пізніше стають неясними й губляться в суцільному темному тлі. Далекосхідна зубатка зрідка ловиться біля азійських берегів від острова Хокайдо на півдні до східного узбережжя Камчатки на півночі, а також біля Командорських, Алеутських островів й островів Прибилова; звичайна в затоці Нортон (Аляска). Живе в прибережних заростях, харчується молюсками, голкошкірими, ракоподібними й рибою. Велику ікру викидують улітку; мальки незабаром після вилуплення починають підніматися до самої поверхні моря. Господарського значення зубатка далекосхідна не має; лише в затоці Нортон її спеціально ловлять на гачки місцеві ескімоси. Шкіру зубатки вони закладають між швів одягу й взуття; намокнувши, шкіра набухає, стягає шви й не пропускає воду.
Зубатка вугревидна
() виділена в особливий рід, і вона дійсно різко відрізняється від інших зубаток. Тіло зубатки вугревидної дуже довге, хребців і променів у спинному й анальному плавцях у неї більше 200, тобто в кілька разів більше, ніж в інших зубаток. Однак по будові зубів і формі голови вона схожа на далекосхідну зубатку. Довжиною буває до 2,5 м. З ростом риби смуги розбиваються на окремі плями, які, однак, залишаються все життя яскравими й чіткими. Мешкає біля тихоокеанського узбережжя Північної Америки від Сан-Дієго (Каліфорнія) до острова Кадьяк (Аляска). Тримається біля самих берегів, харчується молюсками, голклшкірими, ракоподібними й рибою. Розмноження не вивчене. Господарського значення не має.
Часова лінія родів
Джерела
- Froese R., Pauly D. (eds.) (2013). Родина Anarhichadidae на FishBase. Версія за February 2013 року.
- Anarhichadidae. Інтегрована система таксономічної інформації (ITIS). Процитовано 5 грудня 2004. (англ.)
- Sepkoski, Jack (2002). . Bulletins of American Paleontology. 364: p.560. Архів оригіналу за 23 липня 2011. Процитовано 18 травня 2011.
{{}}:|pages=має зайвий текст ()
 | Це незавершена стаття про Окунеподібних. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zubatkovi Zubatka zvichajna Anarhichas lupus Biologichna klasifikaciya Domen Yaderni Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Promeneperi Actinopterygii Ryad Okunepodibni Perciformes Pidryad Beldyugovidni Zoarcoidei Rodina Zubatkovi Anarhichadidae Bonaparte 1832 Rodi Divitis tekst Posilannya Vikishovishe Anarhichadidae EOL 5379 ITIS 171335 NCBI 8202 Fossilworks 266379 Cya stattya mistit tekst sho ne vidpovidaye enciklopedichnomu stilyu Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu pogodivshi stil vikladu zi stilistichnimi pravilami Vikipediyi Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin lipen 2017 Zubatkovi Anarhichadidae rodina okunepodibnih rib Svoyu nazvu zubatki otrimali za potuzhni zubi i nasampered za pomitni stirchasti ikla Zubatka zdatna prokusiti vzuttya navit distati do tila Vse ce porodilo chimalo legend pro dosit hizhu vdachu zubatok azh do povir ya sho hodilo u seredni viki nachebto zubatki zazdalegid zbirayutsya v rajoni majbutnoyi korabletroshi ochikuyuchi zdobichi Zvichajno zubatki puskayut svoyi ikla v hid ne tilki oboronyayuchis ale j napadayuchi na inshih rib inodi j na inshih zubatok Odnak ce traplyayetsya ne tak vzhe chasto ikla zvichajno vzhivayutsya dlya inshoyi meti a same dlya vidrivannya vid dna molyuskiv sho chiplyayutsya za nogo golkoshkirih i rakopodibnih mushli j panciri yakih zubatki droblyat abo rozrivayut bugorkovidnimi j konichnimi zubami sho sidyat na pidnebinni j na nizhnij shelepi za iklami Vid takoyi roboti zubi shvidko znoshuyutsya adzhe termin yihnoyi sluzhbi nevelikij shoroku u ti misyaci koli vodi v miscyah perebuvannya zubatok oholodzhuyutsya vsi stari zubi vivalyuyutsya a z pid nih pidnimayutsya novi zubi na novih poki she m yakih cokolyah U cej chas zubatki polyuyut lishe na zdobich ne zahishenu pancirom abo zovsim ne harchuyutsya Misyacya cherez pivtora cokoli kosteniyut a v yihnih osnovah znovu z yavlyayutsya zarodki zubiv yaki rostut useredini zlitih mizh soboyu cokoliv postupovo rujnuyuchi yih azh do novoyi zmini OpisYak j v inshih tvarin z micnoyu hvatkoyu shelepi zubatok poperedu vkorocheni Silno rozvineni zhuvalni m yazi vipirayut u viglyadi zhoven Krugla golova z vistupayuchimi z rota iklami trishki nagaduye kotyachu tomu anglijci j nimci inodi nazivayut zubatok morskimi kishkami Cya nezvichajna dlya ribi forma golovi zdavna privertala uvagu i za starih chasiv arhangelski pomoryani a takozh islandski ribalki lyubili prikrashati svoyi zhitla vishayuchi na steli sushenu golovu zubatki Tilo zubatki dosit dovge koli zubatka plive po nomu prohodyat silni vigini podibni do viginiv plivuchogo tritona Cyu chisto poverhnevu podibnist pidsilyuyut dovgi neparni plavci spinnij j analnij ale hvostovij plavec vid nih vidosoblenij vin maye okruglu abo usichenu formu zvichajnu dlya rib sho plavayut ne shvidko Grudni plavci bilshi viyalopodibni Cherevnih plavciv nemaye ale v dalekih predkiv zubatok voni kolis buli sho vidno po tazovih kistkah suchasnih zubatok prikriplenim do plechovogo poyasa yak j u bilshosti inshih rib iz ryadu okunepodibnih Zmenshennya abo povna vtrata cherevnih plavciv pov yazana z podovzhennyam tila j zbilshennyam jogo gnuchkosti sposterigayetsya j u bagatoh inshih rib z pidryadu beldyugovidnih do yakogo krim zubatok nalezhat morski sobachki beldyuga j inshi dribni morski ribi sered yakih zubatki viglyadayut veletnyami PoshirennyaVoni ye ridnimi dlya holodnih vod pivnochi Atlantichnogo i Tihogo okeaniv de voni zhivut na kontinentalnomu shelfi ta shili na glibini blizko do 600 m KlasifikaciyaRodina zubatok mistit 5 vidiv z yakih tri smugasta plyamista j sinya zhivut u pivnichnij chastini Atlantichnogo okeanu j dva dalekoshidna j vugrevidna u pivnichnij chastini Tihogo Zubatka zvichajna Dokladnishe Smugasta zubatka Zubatka zvichajna abo smugasta Anarhichas lupus ozbroyena silno rozvinenimi bugorkovidnimi zubami Na nizhnij shelepi voni daleko zrusheni nazad sho polegshuye rozdavlyuvannya mushl Ce nagaduye vazhil drugogo rodu de vkorochennya plecha suprovodzhuyetsya zbilshennyam sili Zverhu na mushlyu davlyat zubi roztashovani na pidnebinni najbilsh veliki bugorkovidni zubi sidyat tut u lemeshevomu ryadi i ostannij tezh prostirayetsya daleko nazad za ryadi zubiv na pidnebinnih kostyah Za ciyeyu oznakoyu smugasta zubatka osoblivo dobre vidriznyayetsya vid plyamistoyi j sinoyi zubatok Vona nabagato dribnisha nizh dva cih vidi i doteper ne zustrichalasya dovzhinoyu bilshe 125 sm j vagoyu bilshe 21 kg Buri poperechni smugi na siromu abo buruvato siromu tli dobre maskuyut zvichajnu zubatku v zarostyah vodorostej de vona lyubit trimatisya vlitku Davno zamicheno sho navit vidpochivayucha v ushelinah skel zubatka neridko povilno v yetsya na misci sho pidsilyuye podibnist yiyi smug z vodorostyami sho kolivayutsya pid tokami vodi Na glibinah kudi smugasta zubatka jde vzimku u yiyi zabarvlenni z yavlyayutsya zhovtuvati vidtinki a smugi blidnut i chasto stayut majzhe zovsim nepomitnimi Zubatka zvichajna poshirena v zahidnij chastini Baltijskogo morya do ostroviv Ryugen j Bornholm u Pivnichnomu mori pivnichnishe 53 pn sh bilya Shetlandskih i Farerski ostroviv bilya beregiv Norvegiyi u Kolskij zatoci bilya pivnichnih beregiv Kolskogo pivostrova ostrova Vedmezhogo u zahidnih beregiv Shpicbergenu navkolo Islandiyi de osoblivo chislenna bilya Grenlandiyi j atlantichnogo uzberezhzhya Pivnichnoyi Ameriki vid pivostrova Labrador do misu Kod Tilki cej vid zubatok zhive v Bilomu mori utvoryuye tut osoblivij pidvid Peresuvannya v osnovnomu obmezhuyutsya vihodom do beregiv i vidhodom na glibini do 450 m U pivdennih rajonah chastishe vzimku a v pivnichnih vlitku samki smugastoyi zubatki vikiduyut poblizu beregiv vid 600 do 40 tis pri dovzhini ribi 30 100 sm velikih 5 7 mm u diametri ikrinok yaki micno skleyuyutsya v kulyastu kladku sho prilipaye do dna Samci mozhlivo ohoronyayut kladku ale tilki na samomu pochatku tomu sho rozvitok embrioniv trivaye dovgo protyagom dekilkoh misyaciv i viluplyatsya voni zvichajno navesni buduchi duzhe velikimi 17 25 mm Nezabarom pislya viluplennya molod pochinaye pidnimatisya nad dnom neridko dosyagayuchi poverhni morya Pri dovzhini blizko 6 7 sm vsi malki perehodyat do zhittya bilya dna j u tovshi vodi lovlyatsya ridko Vid harchuvannya planktonom voni perehodyat do harchuvannya donnimi organizmami nasampered molyuskami j rakami pustelnikami a takozh ofiurami morskimi zirkami j morskimi yizhakami krabami j t p Zubatku zvichajnu ranishe bili ostrogoyu bilya beregiv amatori na Bilomu mori b yut she j ponini Potim yak j inshih zubatok lovili golovnim chinom yarusami a v cej chas dobuvayut v osnovnomu tralom M yaso smugastoyi zubatki smachne j u yushci i smazhene a takozh kopchene j solone Zvichajno smak jogo yak j v inshih rib ne zavzhdi odnakovij zalezhit vid togo yak i chim harchuvalasya zubatka pered vilovom Nedavno posolena ikra zubatki malo ustupaye po smaku ketovij ikri Pechinku zubatki skandinavski ribalki vvazhayut delikatesom Zhovch u starodavnosti vzhivalasya zamist mila a golovoyu plavcyami j kostyami islandci goduvali ovec j osoblivo koriv sho polipshuvalo yakist moloka Zubatka plyamista Olafsen 1772 u bagatoh vidnosinah zajmaye promizhne polozhennya mizh smugastoyu j sinoyu zubatkami Bugorkovidni zubi v neyi rozvineni ne tak silno yak u smugastoyi zubatki i soshnikovij ryad zubiv ne vidayetsya nazad za pidnebinni ryadi Plyamista zubatka bilsha za smugastu ale mabut dribnisha za sinyu dosyagaye dovzhini 144 sm za vagi ponad 30 kg Tilki v malkiv plyamistoyi zubatki na tili dobre pomitni poperechni smugi shiroki j chorni Pislya perehodu do zhittya bilya dna voni rozbivayutsya na okremi plyami ci plyami dobre vidosobleni odin vid odnogo a v smugi grupuyutsya daleko ne tak yasno yak u smugastoyi zubatki Plyamista zubatka zvichajno lovitsya v tih zhe rajonah sho j smugasta ale v pivdennih rajonah ridshe a v pivnichnih navproti chastishe Bilya uzberezhzhya Norvegiyi yiyi mozhna zustriti lishe pivnichnishe Bergena u Pivnichne more vona zahodit duzhe ridko a v Baltijskomu ne z yavlyayetsya zovsim Bilya beregiv Islandiyi v serednomu lovlyat priblizno odnu plyamistu zubatku na 20 smugastih Bilya atlantichnih beregiv Pivnichnoyi Ameriki vzhe poblizu zatoki Massachusets zubatka plyamista duzhe ridkisna zate na pivnich uzdovzh zahidnogo uzberezhzhya Grenlandiyi vona jde nabagato dali do Tuli nizh zubatka smugasta do zatoki Disko Zhive vona yak j inshi vidi zubatok v osnovnomu na materikovij obmilini ale tak blizko do beregiv yak smugasta zubatka ne pidhodit i zarostej vodorostej unikaye daye perevagu bilshim glibinam do 550 m Yak i vsi inshi zubatki ulitku trimayetsya v zagalnomu na menshih glibinah chim uzimku peresuvayetsya pri comu na trohi bilshi vidstani nizh smugasta zubatka Samici zubatki plyamistoyi vikiduyut ulitku 12 50 tis ikrinok pri dovzhini rib 87 120 sm podibnih po rozmirah z ikrinkami smugastoyi zubatki j tezh zlipayutsya v kladku Odnak ci kladki znahodyat dali vid beregiv na bilshij glibini ponad 100 m chim kladku smugastoyi zubatki dali vid beregiv trimayetsya j molod sho vilupilasya u samoyi poverhni morya vona zustrichayetsya ridshe Do zhittya bilya dna malki perehodyat pri podibnih rozmirah ale vse taki spochatku pidnimayutsya vishe nad dnom chim malki smugastoyi zubatki takim chinom perehid do zhittya bilya dna vidbuvayetsya ne nastilki shvidko j rizko Yizha plyamistoyi zubatki v zagalnomu shozha na yizhu smugastoyi ale vklyuchaye menshe molyuskiv a golkoshkirih ofiur morskih zirok i morskih yizhakiv pomitno bilshe Lovlyat plyamistu zubatku v osnovnomu v Barencevomu mori j bilya Grenlandiyi Po smaku m yasa zubatka plyamista ne ustupaye smugastij abo navit perevershuye yiyi Shkira zubatki plyamistoyi chastishe vzhivayetsya na vsyakogo rodu virobiv verhu dlya legkogo vzuttya sumochki pletinnya dlya knig i t d Ce drevnye zanyattya she v XVIII v u Grenlandiyi zi shkir zubatok robili sumochki dlya zboru yagid nini zgasaye zi znizhennyam vartosti j rostom yakosti sintetichnih materialiv Zubatka sinya vidriznyayetsya samim slabkim rozvitkom bugorkovidnih zubiv soshnikovij ryad zubiv u neyi bagato korotshe pidnebinnih ryadiv todi yak u vsih inshih vidiv zubatok pislya perehodu yih do zhittya bilya dna vin dovshi pidnebinnih Ye tochni dani pro pijmannya v tral sinih zubatok dovzhinoyu do 138 sm pri vazi 32 kg ale za deyakimi vidomostyami na yarus vilovlyuvalisya j dvometrovi sini zubatki Zabarvlennya zubatki sinoyi odnotonno temna plyami neyaskravi j nechitki ugrupovannya yih u smugi zvichajno zovsim nepomitni Lovitsya zubatka sinya v tih zhe rajonah sho j plyamista ale bilya ostrova Yan Majyen zustrinutij poki sho tilki cej vid Mertvij ekzemplyar zubatki sinoyi buv znajdenij na berezi ostrova daleko na zahid vid nini vidomih rajoniv perebuvannya atlantichnih zubatok Viddaye perevagu najbilshim glibinam do 936 m i robit bilshi peresuvannya chim vsi inshi vidi zubatok U samicyah sho dozrivayut znahodyat 23 29 tis ikrinok pri dovzhini rib 112 124 sm diametrom 6 7 mm ci ikrinki vikidayutsya navesni ulitku abo voseni Kladki zubatki sinoyi poki sho nihto ne znahodiv Doteper opisani vsogo 2 malka dovzhinoyu 25 j 26 mm pijmanih u travni nad materikovim zvalennyam mizh Lofotenskimi ostrovami j ostrovom Vedmezhim Samici zi zriloyu ikroyu zvichajno lovlyatsya poblizu vid zvalennya a na shid u Barencevomu mori zustrichayutsya tilki nezrili Perehid molodi do zhittya bilya dna duzhe silno zapiznyuyetsya zubatka sinya z yavlyayetsya v tralovih ulovah zvichajno lishe pri dovzhini 60 70 sm Harchuyetsya sinya zubatka v osnovnomu hrebtoplavami meduzami j riboyu a golkoshkirih rakopodibnih j osoblivo molyuskiv spozhivaye nabagato menshe nizh inshi vidi zubatok Zubi v neyi inodi zovsim ne stirayutsya ale prote minyayutsya shorichno yak j v inshih zubatok M yaso zubatki sinoyi ridke vodyaniste a tomu sinyu zubatku donedavna ne zagotovlyali vikidali za bort abo rizali na shmatki j nazhivlyali nimi yarus osoblivo pri lovi paltusa U m yasi bagato vitaminu A mozhlivo u zv yazku zi shvidkim rostom vzagali chim bilshe glibini na yakih voliyut trimatisya atlantichni zubatki tim shvidshe voni rostut napriklad u vici 7 rokiv bilomorska zubatka dosyagaye v serednomu 37 sm barencevomorska smugasta 54 sm plyamista 63 sm i sinya 92 sm Zubatka dalekoshidna vidriznyayetsya vid atlantichnih zubatok bilshim chislom hrebciv 86 88 i promeniv v analnomu plavci 53 55 Bugorkovidni zubi duzhe micni dorosla zubatka mozhe drobiti duzhe tovsti mushli Yak i vsi zubatki velika riba prinajmni do 112 sm u dovzhinu U molodi temni smugi tyagnutsya ne poperek a uzdovzh tila z rostom ribi voni rozbivayutsya na okremi plyami yaki piznishe stayut neyasnimi j gublyatsya v sucilnomu temnomu tli Dalekoshidna zubatka zridka lovitsya bilya azijskih beregiv vid ostrova Hokajdo na pivdni do shidnogo uzberezhzhya Kamchatki na pivnochi a takozh bilya Komandorskih Aleutskih ostroviv j ostroviv Pribilova zvichajna v zatoci Norton Alyaska Zhive v priberezhnih zarostyah harchuyetsya molyuskami golkoshkirimi rakopodibnimi j riboyu Veliku ikru vikiduyut ulitku malki nezabarom pislya viluplennya pochinayut pidnimatisya do samoyi poverhni morya Gospodarskogo znachennya zubatka dalekoshidna ne maye lishe v zatoci Norton yiyi specialno lovlyat na gachki miscevi eskimosi Shkiru zubatki voni zakladayut mizh shviv odyagu j vzuttya namoknuvshi shkira nabuhaye styagaye shvi j ne propuskaye vodu Zubatka vugrevidna vidilena v osoblivij rid i vona dijsno rizko vidriznyayetsya vid inshih zubatok Tilo zubatki vugrevidnoyi duzhe dovge hrebciv i promeniv u spinnomu j analnomu plavcyah u neyi bilshe 200 tobto v kilka raziv bilshe nizh v inshih zubatok Odnak po budovi zubiv i formi golovi vona shozha na dalekoshidnu zubatku Dovzhinoyu buvaye do 2 5 m Z rostom ribi smugi rozbivayutsya na okremi plyami yaki odnak zalishayutsya vse zhittya yaskravimi j chitkimi Meshkaye bilya tihookeanskogo uzberezhzhya Pivnichnoyi Ameriki vid San Diyego Kaliforniya do ostrova Kadyak Alyaska Trimayetsya bilya samih beregiv harchuyetsya molyuskami golklshkirimi rakopodibnimi j riboyu Rozmnozhennya ne vivchene Gospodarskogo znachennya ne maye Chasova liniya rodivDzherelaFroese R Pauly D eds 2013 Rodina Anarhichadidae na FishBase Versiya za February 2013 roku Anarhichadidae Integrovana sistema taksonomichnoyi informaciyi ITIS Procitovano 5 grudnya 2004 angl Sepkoski Jack 2002 Bulletins of American Paleontology 364 p 560 Arhiv originalu za 23 lipnya 2011 Procitovano 18 travnya 2011 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite journal title Shablon Cite journal cite journal a pages maye zajvij tekst dovidka Ce nezavershena stattya pro Okunepodibnih Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi