Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ян-Має́н (норв. Jan Mayen) — норвезький острів, розташований на стику Норвезького та Гренландського морів, приблизно за 600 км на північ від Ісландії, і 500 км на схід від Гренландії та за 1000 км на захід від Норвегії.
| Ян-Маєн | ||||
|---|---|---|---|---|
| норв. Jan Mayen | ||||
 Супутниковий знімок острова Ян-Маєн | ||||
Карта  | ||||
| Ортографічна проєкція Земної кулі з центром на острові Ян-Маєн (позначений світлим колом) | ||||
| Названий на честь | d | |||
| Географія | ||||
| 70°58′58″ пн. ш. 8°32′00″ зх. д. / 70.98300000002778631° пн. ш. 8.5336000000277767441° зх. д.Координати: 70°58′58″ пн. ш. 8°32′00″ зх. д. / 70.98300000002778631° пн. ш. 8.5336000000277767441° зх. д. | ||||
| Місцерозташування | Північний Льодовитий океан | |||
| Акваторія | Північний Льодовитий океан, Ґренландське море, Норвезьке море | |||
| Площа | 373 км² | |||
| Довжина | 54 км | |||
| Ширина | 15 км | |||
| Берегова лінія | 124 100 м | |||
| Найвища точка | 2277 м | |||
| Країна | ||||
 Норвегія | ||||
| Регіон | Нурланн | |||
| Населення | 0—35 осіб (сезонно) 18 ос. (2010) | |||
| Вебсайт | jan.mayen.no | |||
  Ян-Маєн Ян-Маєн (Арктика) | ||||
 Ян-Маєн у Вікісховищі | ||||
Довжина острова — 55 кілометрів (у напрямку північний схід — південний захід)
Площа — 373 км².
З 1995 року Ян-Маєн адміністративно належить до норвезької провінції Нурланн та офіційно керується її губернатором.
Функції адміністративного та громадського управління безпосередньо на острові делеговані начальнику військової станції LORAN-C.
Корінне населення на острові відсутнє.
Острову Ян-Маєн надано інтернет-домен першого рівня .sj; але, згідно з рішенням уряду Норвегії, цей домен зараз не використовують (зарезервований на майбутнє).
Клімат
Клімат на острові визначається малими перепадами температур завдяки стабілізуючому впливу моря, а також відносно високими, як для цих широт, середніми значеннями температур, що спричинено впливом північних відгалужень Гольфстриму.
Середня температура на острові влітку становить +5 °C, максимальна зареєстрована +18 °C. Середня температура зими становить близько −5 °C, зрідка опускаючись нижче −20 °C.
Погода найчастіше хмарна, часті тумани, особливо восени та навесні; часто спостерігається сильний вітер змінних напрямків.
| Клімат Ян-Маєн (1961-1990, 1921-) | |||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
| Абсолютний максимум, °C | 9,5 | 10,0 | 8,0 | 10,3 | 11,3 | 18,1 | 15,0 | 15,7 | 13,4 | 15,0 | 10,0 | 12,3 | 18,1 |
| Середній максимум, °C | −3 | −3,3 | −3,5 | −1,4 | 1,2 | 4,1 | 6,4 | 6,9 | 4,5 | 1,9 | −1 | −2,7 | 0,8 |
| Середня температура, °C | −5,7 | −6,1 | −6,1 | −3,9 | −0,7 | 2,0 | 4,2 | 4,9 | 2,8 | 0,1 | −3,3 | −5,2 | −1,4 |
| Середній мінімум, °C | −8,4 | −9 | −8,5 | −6 | −2,2 | 0,5 | 2,7 | 3,5 | 1,3 | −1,7 | −5,4 | −7,7 | −3,4 |
| Абсолютний мінімум, °C | −26,9 | −28,4 | −26,8 | −21,4 | −12 | −5,1 | −3,2 | −2,3 | −5,2 | −18 | −19,5 | −24,2 | −28,4 |
| Годин сонячного сяйва | 0 | 28 | 62 | 120 | 155 | 150 | 124 | 93 | 60 | 31 | 0 | 0 | |
| Норма опадів, мм | 56 | 53 | 55 | 40 | 40 | 37 | 47 | 61 | 82 | 82 | 65 | 65 | |
| Днів з опадами | 12,6 | 11,1 | 12,1 | 9,1 | 7,6 | 7,6 | 9,2 | 11,1 | 13,3 | 14,6 | 12,9 | 13,0 | |
| Вологість повітря, % | 83 | 83 | 84 | 83 | 85 | 87 | 89 | 87 | 83 | 83 | 81 | 82 | |
| Джерело: Norwegian Meteorological Institute , World Climate data | |||||||||||||
Топографія
Острів Ян-Маєн — вулканічного походження, частково вкритий льодовиками, поділений на більшу північну частину (Nord-Jan) та меншу південну (Sør-Jan), які сполучаються перешийком шириною приблизно 2,5 км.
Час виникнення острова визначено приблизно як 700 тисяч років тому.
Рельєф острова гористий.
Найвищою точкою є вершина вулкана Біренберґ на північній частині (2277 м над рівнем моря).
На перешийку розташовані дві великі водойми: Південна лагуна (Sørlaguna) та Північна лагуна (Nordlaguna). Обидві вони мають змішану воду з двох витоків: солону, що просочується з моря та час від часу заноситься хвилями під час штормів, і прісну, що стікає під час танення снігу та льоду із схилів. При цьому солона вода накопичується на дні водойм, а прісна і цілком придатна для пиття — на поверхні. Третє, набагато менше озеро розташоване серед скель південної частини острова і називається Ullerenglaguna. З льодовиків острова п'ять спускаються безпосередньо в море — 2 на східному узбережжі, і 3 на північно-західному.
Геологія
Острів Ян-Маєн розташований за 170 км від стику Північно-Американської та Євразійської тектонічних платформ, чим зумовлена висока тектонічна активність в даному районі.
Вулкан Беренберг, що формує північну частину острова, є найпівнічнішим діючим вулканом на Землі (71° 05' пн. ш.). З 1732 до 1985 року зафіксовано 6 вивержень вулкана. Останні виверження відбулись у 1970, 1973 та 1985 роках; найсильніший зареєстрований землетрус становив 5 балів за шкалою Ріхтера. Під час виверження 1970 року завдяки стіканню лави в море площа острова збільшилася на 4 км².
Історія
Середньовіччя
Середньовічна історія острова є маловивченою. За деякими даними, ірландський чернець Брендан, відомий своїми одиночними плаваннями у північній Атлантиці та Льодовитому океані, проходив повз Ян-Маєн на початку VI століття. Після повернення з одного зі своїх плавань він відзвітував, що проходив біля чорного скелястого острова, з якого виривалось полум'я, і чув при цьому страшний гуркіт. Він вирішив що, можливо, знайшов вхід до пекла.
Також, за деякими даними, острів був відомий вікінгам, які плавали між Норвегією, Ісландією та Гренландією в ранньому середньовіччі.
Новий час
Вважають, що в 1607 році Генрі Гудзон відкрив цей острів та назвав своїм ім'ям; після цього в 1611 році англійські китобої вийшли до острова і назвали його островом Святої Трійці; в 1612 році французький капітан-китобій Жан Вролік назвав його островом Рішельє; а в 1614 році англійський капітан Джон Кларк назвав його островом Ізабелли.
Офіційно задокументованою датою відкриття острова є також 1614 рік, коли голландське судно під командуванням капітана Яна Якобса Мая ван Шеллінкота (Jan Jacobs May van Schellinkhout) натикнулося на нього, обстежуючи гренландські води. Його перший корабельний помічник зробив топозйомку деяких частин узбережжя і назвав острів Ян-Маєном на честь капітана.
Після цього голландські китобої заснували на острові кілька станцій для перетопки ворвані гренландських китів, що їх добували в навколишній акваторії. Для їх захисту китобої збудували кілька укріплень. На місці цих укріплень в 1990-х роках знайшли дві великі гармати.
Результатом активного китобійного промислу в навколишніх водах стало майже повне винищення гренландських китів, що призвело до згортання промислу в 1640—1650 роках; після 1650 року протягом 230 років острів не відвідували люди, за винятком кількох кораблів, які часом кидали якір у його водах, перечікуючи несприятливу погоду або поповнюючи запаси прісної води.
Перший міжнародний полярний рік
Протягом Першого міжнародного полярного року (1882—1883) австро-угорська експедиція вибрала Ян-Маєн за свою базу. Ця експедиція відбула на острові повний рік, під час якого, зокрема, здійснила картографування території острова; складену нею мапу використовували аж до середини 1950-х років.
Промисел песців
На початку XX століття норвезькі мисливці почали регулярні зимівлі на Ян-Маєні. Їхньою основною здобиччю були білі та блакитні песці, інколи — білі ведмеді. Перевидобуток підірвав популяції песців та призвів до швидкого зниження прибутковості таких експедицій, що призвело до припинення полювання наприкінці 1920-х рр.
Приєднання до Норвегії
Офіційна діяльність представників Норвегії на острові почалась із 1921 року, коли було встановлено першу метеостанцію.
1922 року Норвезький Метеорологічний Інститут заявив про приєднання острова до Норвегії.
Королівським декретом від 8 травня 1929 року було проголошено суверенітет Норвегії над Яном-Маєном, а законом від 27 лютого 1930 року острів проголосили частиною Королівства Норвегія.
Друга світова війна
На відміну від основної території Норвегії, під час Другої світової війни Ян-Маєн не було окуповано. В 1940 році, після окупації Норвегії Вермахтом, персонал метеостанції спалив станцію та покинув острів, евакуювавшись до Великої Британії. Але вже 1941 року персонал станції повернувся разом з норвезькими солдатами. Вони відбудували станцію та підтримували її в належному стані протягом усієї війни, незважаючи на численні повітряні атаки Люфтваффе.
7 серпня 1942 року німецький літак Фокке-Вульф 200 С4 «Кондор», яким командував капітан Альфонс Кляйншніттер, розбився на острові, зіткнувшись із гірським схилом; усі 9 військових, що знаходились на борту, загинули. Найімовірнішою причиною катастрофи був густий туман, що стояв того дня над островом. З огляду на туман норвезький гарнізон острова не вів вогонь по літаку, позаяк не міг визначити його приналежність.
У 1950 році партія британських геологів наткнулась на місце катастрофи іншого німецького літака із 4 військовими на борту, що мав пошкодження від зенітного вогню. Але чи були ті пошкодження та катастрофа наслідком стрільби гарнізону острова, невідомо.
1959 року рештки всіх 13 німецьких військових з обох екіпажів перевезли на материк та перепоховали на військовому цвинтарі в Нарвіку.
Перші повоєнні роки
У 1945–1959 на острові відбувались постійні метеорологічні спостереження, а також функціонувала радіостанція, що надавала відомості про погоду суднам в навколишній акваторії та прослухувала радіоефір на випадок сигналу SOS. Також функцією радіостанції була ретрансляція робочих повідомлень суден.
LORAN-C
У 1959 в штабі НАТО прийняте рішення про побудову військової радіонавігаційної системи LORAN (абревіатура від англ. Long Range Navigation). Місцем розташування однієї з 5 передаючих станцій системи було обрано острів Ян-Маєн.
Станція запрацювала в 1960 році, а в 1961-му для її обслуговування збудували ґрунтову злітно-посадкову смугу довжиною 1,5 км. Ця смуга пристосована для приймання норвезьких військових літаків С130 («Геркулес») 335-ї ескадрильї, що здійснює рейси до Ян-Маєну 8 разів на рік з аеродрому Бодо. Окрім того, час від часу відбуваються нерегулярні рейси для евакуації поранених та хворих рибалок чи моряків із суден у районі острова або хворих співробітників станції.
На тепер [] постійне населення острова складається з 18 осіб: 14 обслуговують військову станцію LORAN-С, 4 — метеостанцію.
Усе постійне населення острова мешкає в селищі Олонкін; селище розташоване навколо центру управління станції LORAN-C та є єдиним населеним пунктом острова.
Флора
На острові немає справжніх дерев та кущів — судинні рослини представлені трав'янистою рослинністю та карликовими полярними вербами кількох видів; загалом судинних рослин налічується 76 видів, з них останній було відкрито в 2002 році. Серед судинних рослин, зокрема, налічується 5 видів кульбабок, три з яких є ендеміками острова і тому потребують особливого захисту.
Також у складі флори Ян-Маєна налічується 176 видів мохів (42 печінкових мохів, 134 — листових), близько 140 видів лишайників та 66 видів грибів.
Фауна
На острові нараховано 98 видів птахів; з них 18 постійно гніздяться, гніздування ще 7 видів імовірне, але не підтверджене. Із ссавців на острові час від часу спостерігаються білий та блакитний песець та білий ведмідь — вони заходять на острів при встановленні довготривалого льодового покриву або їх заносить на крижинах.
У зв'язку з тим, що протягом останнього сторіччя відбулося помітне потепління вод навкого острова, кількість плавальної криги та тривалість крижаного покриву зменшилась, і випадки потрапляння цих тварин на острів стали рідкісними. Зокрема, білого ведмедя востаннє спостерігали на острові в 1990 році.
Навколо острова регулярно спостерігають кілька видів китоподібних (гренландський кит, білуха тощо), а також у водах острова живе стала популяція гренландського тюленя (приблизно 280—290 тисяч голів).
У Північній лагуні мешкає популяція арктичної палії (Salvelinus alpinus), яка, згідно з оцінками іхтіологів, перебуває в ізоляції від океану вже 1500—4000 років. Більшість риб цієї популяції належать до карликової раси (вагою до 200 г), що харчується, переважно, планктоном. Але трапляються і великі екземпляри, вагою до 2,5—3 кг, які є канібалами. На березі цієї ж лагуни розташоване постійне гніздування гаги, яке в різні роки налічує від 10 до 100 пар.
Різне
1 липня 1957 року для відзначення Першого Геофізичного року (1957—1958) в Норвегії випустили в обіг поштову марку з зображенням острова Ян-Маєн.
Галерея
Примітки
- NORWAY - JAN MAYEN. Процитовано 7 травня 2014.[недоступне посилання з 01.05.2014] ()
- Statistics: Jan Mayen, Norway. . Процитовано 11 липня 2012.
- . Архів оригіналу за 16 березня 2016. Процитовано 29 травня 2014.
- Кравчук П. А. . — Луцьк : ПрАТ «Волинська обласна друкарня», 2011. — 336 с. — . , с. 190
Посилання
- Ян-Майєн // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ян-Маєн |
- Вебсайт острова Ян-Маєн [ 22 липня 2011 у Wayback Machine.]. (англ.) (норв.)
Література
Wienerroither R.M., Nedreaas K.H., Uiblein F., Christiansen J.S., Byrkjedal I., Karamushko O. // The marine fishes of Jan Mayen Island, NE Atlantic — past and present. Marine Biodiversity [ 16 грудня 2011 у Wayback Machine.].-41.-(2011)(3):395-411.DOI:10.1007/s12526-010-0055-y
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Yan Maye n norv Jan Mayen norvezkij ostriv roztashovanij na stiku Norvezkogo ta Grenlandskogo moriv priblizno za 600 km na pivnich vid Islandiyi i 500 km na shid vid Grenlandiyi ta za 1000 km na zahid vid Norvegiyi Yan Mayennorv Jan MayenSuputnikovij znimok ostrova Yan MayenKarta Ortografichna proyekciya Zemnoyi kuli z centrom na ostrovi Yan Mayen poznachenij svitlim kolom Ortografichna proyekciya Zemnoyi kuli z centrom na ostrovi Yan Mayen poznachenij svitlim kolom Nazvanij na chestdGeografiya70 58 58 pn sh 8 32 00 zh d 70 98300000002778631 pn sh 8 5336000000277767441 zh d 70 98300000002778631 8 5336000000277767441 Koordinati 70 58 58 pn sh 8 32 00 zh d 70 98300000002778631 pn sh 8 5336000000277767441 zh d 70 98300000002778631 8 5336000000277767441MisceroztashuvannyaPivnichnij Lodovitij okeanAkvatoriyaPivnichnij Lodovitij okean Grenlandske more Norvezke morePlosha373 km Dovzhina54 kmShirina15 kmBeregova liniya124 100 mNajvisha tochka2277 mKrayinaNorvegiyaRegionNurlannNaselennya0 35 osib sezonno 18 os 2010 Vebsajtjan mayen noYan MayenYan Mayen Arktika Yan Mayen u Vikishovishi Mapa ostrova Yan Mayen Dovzhina ostrova 55 kilometriv u napryamku pivnichnij shid pivdennij zahid Plosha 373 km Z 1995 roku Yan Mayen administrativno nalezhit do norvezkoyi provinciyi Nurlann ta oficijno keruyetsya yiyi gubernatorom Funkciyi administrativnogo ta gromadskogo upravlinnya bezposeredno na ostrovi delegovani nachalniku vijskovoyi stanciyi LORAN C Korinne naselennya na ostrovi vidsutnye Ostrovu Yan Mayen nadano internet domen pershogo rivnya sj ale zgidno z rishennyam uryadu Norvegiyi cej domen zaraz ne vikoristovuyut zarezervovanij na majbutnye KlimatKlimat na ostrovi viznachayetsya malimi perepadami temperatur zavdyaki stabilizuyuchomu vplivu morya a takozh vidnosno visokimi yak dlya cih shirot serednimi znachennyami temperatur sho sprichineno vplivom pivnichnih vidgaluzhen Golfstrimu Serednya temperatura na ostrovi vlitku stanovit 5 C maksimalna zareyestrovana 18 C Serednya temperatura zimi stanovit blizko 5 C zridka opuskayuchis nizhche 20 C Pogoda najchastishe hmarna chasti tumani osoblivo voseni ta navesni chasto sposterigayetsya silnij viter zminnih napryamkiv Klimat Yan Mayen 1961 1990 1921 Pokaznik Sich Lyut Ber Kvit Trav Cherv Lip Serp Ver Zhovt List Grud Rik Absolyutnij maksimum C 9 5 10 0 8 0 10 3 11 3 18 1 15 0 15 7 13 4 15 0 10 0 12 3 18 1 Serednij maksimum C 3 3 3 3 5 1 4 1 2 4 1 6 4 6 9 4 5 1 9 1 2 7 0 8 Serednya temperatura C 5 7 6 1 6 1 3 9 0 7 2 0 4 2 4 9 2 8 0 1 3 3 5 2 1 4 Serednij minimum C 8 4 9 8 5 6 2 2 0 5 2 7 3 5 1 3 1 7 5 4 7 7 3 4 Absolyutnij minimum C 26 9 28 4 26 8 21 4 12 5 1 3 2 2 3 5 2 18 19 5 24 2 28 4 Godin sonyachnogo syajva 0 28 62 120 155 150 124 93 60 31 0 0 Norma opadiv mm 56 53 55 40 40 37 47 61 82 82 65 65 Dniv z opadami 12 6 11 1 12 1 9 1 7 6 7 6 9 2 11 1 13 3 14 6 12 9 13 0 Vologist povitrya 83 83 84 83 85 87 89 87 83 83 81 82 Dzherelo Norwegian Meteorological Institute World Climate dataTopografiyaOstriv Yan Mayen vulkanichnogo pohodzhennya chastkovo vkritij lodovikami podilenij na bilshu pivnichnu chastinu Nord Jan ta menshu pivdennu Sor Jan yaki spoluchayutsya pereshijkom shirinoyu priblizno 2 5 km Chas viniknennya ostrova viznacheno priblizno yak 700 tisyach rokiv tomu Relyef ostrova goristij Najvishoyu tochkoyu ye vershina vulkana Birenberg na pivnichnij chastini 2277 m nad rivnem morya Na pereshijku roztashovani dvi veliki vodojmi Pivdenna laguna Sorlaguna ta Pivnichna laguna Nordlaguna Obidvi voni mayut zmishanu vodu z dvoh vitokiv solonu sho prosochuyetsya z morya ta chas vid chasu zanositsya hvilyami pid chas shtormiv i prisnu sho stikaye pid chas tanennya snigu ta lodu iz shiliv Pri comu solona voda nakopichuyetsya na dni vodojm a prisna i cilkom pridatna dlya pittya na poverhni Tretye nabagato menshe ozero roztashovane sered skel pivdennoyi chastini ostrova i nazivayetsya Ullerenglaguna Z lodovikiv ostrova p yat spuskayutsya bezposeredno v more 2 na shidnomu uzberezhzhi i 3 na pivnichno zahidnomu GeologiyaVulkan Berenberg Ostriv Yan Mayen roztashovanij za 170 km vid stiku Pivnichno Amerikanskoyi ta Yevrazijskoyi tektonichnih platform chim zumovlena visoka tektonichna aktivnist v danomu rajoni Vulkan Berenberg sho formuye pivnichnu chastinu ostrova ye najpivnichnishim diyuchim vulkanom na Zemli 71 05 pn sh Z 1732 do 1985 roku zafiksovano 6 viverzhen vulkana Ostanni viverzhennya vidbulis u 1970 1973 ta 1985 rokah najsilnishij zareyestrovanij zemletrus stanoviv 5 baliv za shkaloyu Rihtera Pid chas viverzhennya 1970 roku zavdyaki stikannyu lavi v more plosha ostrova zbilshilasya na 4 km IstoriyaSerednovichchya Serednovichna istoriya ostrova ye malovivchenoyu Za deyakimi danimi irlandskij chernec Brendan vidomij svoyimi odinochnimi plavannyami u pivnichnij Atlantici ta Lodovitomu okeani prohodiv povz Yan Mayen na pochatku VI stolittya Pislya povernennya z odnogo zi svoyih plavan vin vidzvituvav sho prohodiv bilya chornogo skelyastogo ostrova z yakogo virivalos polum ya i chuv pri comu strashnij gurkit Vin virishiv sho mozhlivo znajshov vhid do pekla Takozh za deyakimi danimi ostriv buv vidomij vikingam yaki plavali mizh Norvegiyeyu Islandiyeyu ta Grenlandiyeyu v rannomu serednovichchi Novij chas Vvazhayut sho v 1607 roci Genri Gudzon vidkriv cej ostriv ta nazvav svoyim im yam pislya cogo v 1611 roci anglijski kitoboyi vijshli do ostrova i nazvali jogo ostrovom Svyatoyi Trijci v 1612 roci francuzkij kapitan kitobij Zhan Vrolik nazvav jogo ostrovom Rishelye a v 1614 roci anglijskij kapitan Dzhon Klark nazvav jogo ostrovom Izabelli Oficijno zadokumentovanoyu datoyu vidkrittya ostrova ye takozh 1614 rik koli gollandske sudno pid komanduvannyam kapitana Yana Yakobsa Maya van Shellinkota Jan Jacobs May van Schellinkhout natiknulosya na nogo obstezhuyuchi grenlandski vodi Jogo pershij korabelnij pomichnik zrobiv topozjomku deyakih chastin uzberezhzhya i nazvav ostriv Yan Mayenom na chest kapitana Pislya cogo gollandski kitoboyi zasnuvali na ostrovi kilka stancij dlya peretopki vorvani grenlandskih kitiv sho yih dobuvali v navkolishnij akvatoriyi Dlya yih zahistu kitoboyi zbuduvali kilka ukriplen Na misci cih ukriplen v 1990 h rokah znajshli dvi veliki garmati Rezultatom aktivnogo kitobijnogo promislu v navkolishnih vodah stalo majzhe povne vinishennya grenlandskih kitiv sho prizvelo do zgortannya promislu v 1640 1650 rokah pislya 1650 roku protyagom 230 rokiv ostriv ne vidviduvali lyudi za vinyatkom kilkoh korabliv yaki chasom kidali yakir u jogo vodah perechikuyuchi nespriyatlivu pogodu abo popovnyuyuchi zapasi prisnoyi vodi Pershij mizhnarodnij polyarnij rik Protyagom Pershogo mizhnarodnogo polyarnogo roku 1882 1883 avstro ugorska ekspediciya vibrala Yan Mayen za svoyu bazu Cya ekspediciya vidbula na ostrovi povnij rik pid chas yakogo zokrema zdijsnila kartografuvannya teritoriyi ostrova skladenu neyu mapu vikoristovuvali azh do seredini 1950 h rokiv Promisel pesciv Na pochatku XX stolittya norvezki mislivci pochali regulyarni zimivli na Yan Mayeni Yihnoyu osnovnoyu zdobichchyu buli bili ta blakitni pesci inkoli bili vedmedi Perevidobutok pidirvav populyaciyi pesciv ta prizviv do shvidkogo znizhennya pributkovosti takih ekspedicij sho prizvelo do pripinennya polyuvannya naprikinci 1920 h rr Priyednannya do Norvegiyi Oficijna diyalnist predstavnikiv Norvegiyi na ostrovi pochalas iz 1921 roku koli bulo vstanovleno pershu meteostanciyu 1922 roku Norvezkij Meteorologichnij Institut zayaviv pro priyednannya ostrova do Norvegiyi Korolivskim dekretom vid 8 travnya 1929 roku bulo progolosheno suverenitet Norvegiyi nad Yanom Mayenom a zakonom vid 27 lyutogo 1930 roku ostriv progolosili chastinoyu Korolivstva Norvegiya Druga svitova vijna Na vidminu vid osnovnoyi teritoriyi Norvegiyi pid chas Drugoyi svitovoyi vijni Yan Mayen ne bulo okupovano V 1940 roci pislya okupaciyi Norvegiyi Vermahtom personal meteostanciyi spaliv stanciyu ta pokinuv ostriv evakuyuvavshis do Velikoyi Britaniyi Ale vzhe 1941 roku personal stanciyi povernuvsya razom z norvezkimi soldatami Voni vidbuduvali stanciyu ta pidtrimuvali yiyi v nalezhnomu stani protyagom usiyeyi vijni nezvazhayuchi na chislenni povitryani ataki Lyuftvaffe 7 serpnya 1942 roku nimeckij litak Fokke Vulf 200 S4 Kondor yakim komanduvav kapitan Alfons Klyajnshnitter rozbivsya na ostrovi zitknuvshis iz girskim shilom usi 9 vijskovih sho znahodilis na bortu zaginuli Najimovirnishoyu prichinoyu katastrofi buv gustij tuman sho stoyav togo dnya nad ostrovom Z oglyadu na tuman norvezkij garnizon ostrova ne viv vogon po litaku pozayak ne mig viznachiti jogo prinalezhnist U 1950 roci partiya britanskih geologiv natknulas na misce katastrofi inshogo nimeckogo litaka iz 4 vijskovimi na bortu sho mav poshkodzhennya vid zenitnogo vognyu Ale chi buli ti poshkodzhennya ta katastrofa naslidkom strilbi garnizonu ostrova nevidomo 1959 roku reshtki vsih 13 nimeckih vijskovih z oboh ekipazhiv perevezli na materik ta perepohovali na vijskovomu cvintari v Narviku Pershi povoyenni roki U 1945 1959 na ostrovi vidbuvalis postijni meteorologichni sposterezhennya a takozh funkcionuvala radiostanciya sho nadavala vidomosti pro pogodu sudnam v navkolishnij akvatoriyi ta prosluhuvala radioefir na vipadok signalu SOS Takozh funkciyeyu radiostanciyi bula retranslyaciya robochih povidomlen suden Olonkin yedinij naselenij punkt ostrova LORAN C U 1959 v shtabi NATO prijnyate rishennya pro pobudovu vijskovoyi radionavigacijnoyi sistemi LORAN abreviatura vid angl Long Range Navigation Miscem roztashuvannya odniyeyi z 5 peredayuchih stancij sistemi bulo obrano ostriv Yan Mayen Stanciya zapracyuvala v 1960 roci a v 1961 mu dlya yiyi obslugovuvannya zbuduvali gruntovu zlitno posadkovu smugu dovzhinoyu 1 5 km Cya smuga pristosovana dlya prijmannya norvezkih vijskovih litakiv S130 Gerkules 335 yi eskadrilyi sho zdijsnyuye rejsi do Yan Mayenu 8 raziv na rik z aerodromu Bodo Okrim togo chas vid chasu vidbuvayutsya neregulyarni rejsi dlya evakuaciyi poranenih ta hvorih ribalok chi moryakiv iz suden u rajoni ostrova abo hvorih spivrobitnikiv stanciyi Na teper koli postijne naselennya ostrova skladayetsya z 18 osib 14 obslugovuyut vijskovu stanciyu LORAN S 4 meteostanciyu Use postijne naselennya ostrova meshkaye v selishi Olonkin selishe roztashovane navkolo centru upravlinnya stanciyi LORAN C ta ye yedinim naselenim punktom ostrova Tipova flora ostrovaFloraDokladnishe Spisok sudinnih roslin Yan Mayenu Na ostrovi nemaye spravzhnih derev ta kushiv sudinni roslini predstavleni trav yanistoyu roslinnistyu ta karlikovimi polyarnimi verbami kilkoh vidiv zagalom sudinnih roslin nalichuyetsya 76 vidiv z nih ostannij bulo vidkrito v 2002 roci Sered sudinnih roslin zokrema nalichuyetsya 5 vidiv kulbabok tri z yakih ye endemikami ostrova i tomu potrebuyut osoblivogo zahistu Takozh u skladi flori Yan Mayena nalichuyetsya 176 vidiv mohiv 42 pechinkovih mohiv 134 listovih blizko 140 vidiv lishajnikiv ta 66 vidiv gribiv FaunaNa ostrovi narahovano 98 vidiv ptahiv z nih 18 postijno gnizdyatsya gnizduvannya she 7 vidiv imovirne ale ne pidtverdzhene Iz ssavciv na ostrovi chas vid chasu sposterigayutsya bilij ta blakitnij pesec ta bilij vedmid voni zahodyat na ostriv pri vstanovlenni dovgotrivalogo lodovogo pokrivu abo yih zanosit na krizhinah U zv yazku z tim sho protyagom ostannogo storichchya vidbulosya pomitne poteplinnya vod navkogo ostrova kilkist plavalnoyi krigi ta trivalist krizhanogo pokrivu zmenshilas i vipadki potraplyannya cih tvarin na ostriv stali ridkisnimi Zokrema bilogo vedmedya vostannye sposterigali na ostrovi v 1990 roci Navkolo ostrova regulyarno sposterigayut kilka vidiv kitopodibnih grenlandskij kit biluha tosho a takozh u vodah ostrova zhive stala populyaciya grenlandskogo tyulenya priblizno 280 290 tisyach goliv U Pivnichnij laguni meshkaye populyaciya arktichnoyi paliyi Salvelinus alpinus yaka zgidno z ocinkami ihtiologiv perebuvaye v izolyaciyi vid okeanu vzhe 1500 4000 rokiv Bilshist rib ciyeyi populyaciyi nalezhat do karlikovoyi rasi vagoyu do 200 g sho harchuyetsya perevazhno planktonom Ale traplyayutsya i veliki ekzemplyari vagoyu do 2 5 3 kg yaki ye kanibalami Na berezi ciyeyi zh laguni roztashovane postijne gnizduvannya gagi yake v rizni roki nalichuye vid 10 do 100 par RizneZnimok nadav 1 lipnya 1957 roku dlya vidznachennya Pershogo Geofizichnogo roku 1957 1958 v Norvegiyi vipustili v obig poshtovu marku z zobrazhennyam ostrova Yan Mayen GalereyaPivnichno zahidnij bereg ostrova PrimitkiNORWAY JAN MAYEN Procitovano 7 travnya 2014 nedostupne posilannya z 01 05 2014 potribna bezkoshtovna reyestraciya Statistics Jan Mayen Norway Procitovano 11 lipnya 2012 Arhiv originalu za 16 bereznya 2016 Procitovano 29 travnya 2014 Kravchuk P A Luck PrAT Volinska oblasna drukarnya 2011 336 s ISBN 978 966 361 642 1 s 190PosilannyaYan Majyen Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Yan Mayen Vebsajt ostrova Yan Mayen 22 lipnya 2011 u Wayback Machine angl norv LiteraturaWienerroither R M Nedreaas K H Uiblein F Christiansen J S Byrkjedal I Karamushko O The marine fishes of Jan Mayen Island NE Atlantic past and present Marine Biodiversity 16 grudnya 2011 u Wayback Machine 41 2011 3 395 411 DOI 10 1007 s12526 010 0055 y