Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
7 Іри́да — великий астероїд головного поясу та можливий залишок планетезималі, що обертається навколо Сонця між Марсом і Юпітером. Це четвертий за яскравістю об'єкт в поясі астероїдів. Його класифікують як астероїд S-типу, що означає, що він має кам'яний склад.
 Зображення Іриди, отримане за допомогою Дуже великого телескопа | |
| Відкриття | |
|---|---|
| Відкривач | Джон Рассел Гайнд |
| Місце відкриття | Лондон |
| Дата відкриття | 13 серпня 1847 |
| Позначення | |
| Позначення | 7 Iris |
| Названа на честь | Ірида |
| Тимчасові позначення | відсутні |
| Категорія малої планети | Астероїд головного поясу |
| Орбітальні характеристики | |
| Епоха 23 травня 2014 (2 456 800,5 JD) | |
| Велика піввісь | 2,385988714843 а. о. |
| Перигелій | 1,836101991481 а. о. |
| Афелій | 2,935875438205 а. о. |
| Ексцентриситет | 0,230464930509 |
| Орбітальний період | 1346,173399825 д |
| Середня орбітальна швидкість | 0,267424686928 °/д |
| Середня аномалія | 18,71248757916° |
| Нахил орбіти | 5,524376908795° |
| Довгота висхідного вузла | 259,6357275189° |
| Аргумент перицентру | 145,4366658189° |
| Фізичні характеристики | |
| Розміри | 199,83 км |
| Маса | 1,36× 1019 кг |
| Середня густина | 2,72±0,43 г/см³ |
| Прискорення вільного падіння на поверхні | 0,055 м/с² |
| Друга космічна швидкість | 0,11 км/с |
| Період обертання | 7,139 год |
| Альбедо | 0,2766 |
| Температура | ~171 K макс: 275 K (+2 °C) |
| Спектральний тип | S (Толен) S (SMASS) |
| Видима зоряна величина | 6,7 до 11,4 |
| Стандартна зоряна величина | 5,51 |
| Кутовий розмір | 0,32" до 0,07" |
 7 Ірида у Вікісховищі | |
Відкриття і назва
Ірида була відкрита 13 серпня 1847 року Джоном Гайндом з Великобританії. Це було перше відкриття астероїда Гайндом і сьомий відкритий астероїд загалом.
Ірида була названа на честь богині веселки Іриди в грецькій міфології, яка була посланцем богів, особливо Гери. Її функція помічниці Гери особливо відповідала обставинам відкриття, оскільки Ірида була помічена менш ніж за годину прямого сходження після 3 Юнони (Юнона є римським еквівалентом Гери).
Первісним символом Іриди були веселка і зірка: 
або простіше 
.
Геологія
Ірида — астероїд типу S. Її поверхня яскрава і, ймовірно, є сумішшю металів нікель-залізо та силікатів магнію та заліза. Її спектр подібний до спектру хондритів [en] і [en] з поправками на космічне вивітрювання, тому вона може бути важливим джерелом цих метеоритів. Планетарна динаміка також вказує на те, що Ірида має бути значним джерелом метеоритів.
Серед астероїдів S-типу Ірида займає п'яте місце за середньогеометричним діаметром після Евномії, Юнони, Амфітріти та Геркуліни. Її форма відповідає сплюснутому сфероїду з великою виїмкою на екваторі, що свідчить про те, що це залишок планетезималі. З Іридою не пов'язане жодна сім'я астероїдів, — ймовірно, через те, що зіткнення відбулося на початку історії Сонячної системи, і викинуті уламки вже встигли розсіятись в поясі астероїдів.
Яскравість
Яскрава поверхня Іриди та невелика віддаленість від Сонця роблять її четвертим за яскравістю об'єктом у поясі астероїдів після Вести, Церери та Паллади. В протистояння вона має середню зоряну величину +7,8, порівнянну з зоряною величиною Нептуна, і її можна легко побачити в бінокль в більшість протистоянь. У типових опозиціях Ірида яскравіша за більшу, але темнішу Палладу. Але в рідкісні протистояння біля перигелію Ірида може досягати зоряної величини +6,7, наздоганяючи за яскравістю Цереру. Востаннє таке сприятливе протистояння сталось 31 жовтня 2017 року, коли зоряна величина Іриди досягла +6,9.
Особливості поверхні
Використовуючи прилад SPHERE на Дуже великому телескопі, Hanus et al. змогли визначити на поверхні Іориди вісім кратерів діаметрами від 20 до 40 км, а також сім геологічних утворень невідомої природи. Через невпевненість та спостереження на краю диска Іриди, ці геологічні утворення залишились безіменними і були тільки позначені літерами від A до G. Кратери ж авторами статті були названі грецькими назвами кольорів, що відповідає веселці як знаку Іриди. Однак інформації про розгляд і затвердження цих назв Міжнародним астрономічним союзом немає.
| кратер | англ. | д.-грецьк. | значення |
|---|---|---|---|
| Хлорос | Chloros | χλωρός | зелений |
| Хрисос | Chrysos | χρῡσός | золотий |
| Кірос | Cirrhos | κιρρός | помаранчевий |
| Кіанос | Cyanos | κύανος | синій |
| Ерітрос | Erythros | ἐρυθρός | червоний |
| Глаукос | Glaucos | γλαυκός | сірий |
| Порфіра | Porphyra | πορφύρα | фіолетовий |
| Ксантос | Xanthos | ξανθός | жовтий |
Обертання
Ірида має період обертання 7,14 години. Північний полюс Іриди вказує на екліптичні координати (λ, β) = (18°, +19°) з невизначеністю 4° (Viikinkoski та ін. 2017) або (19°, +26°) з невизначеністю 3° (Hanuš та ін. 2019). Це означає, що осьовий нахил Іриди є дуже великим, так що на більшій частині кожної півкулі сонце не заходить влітку і не сходить взимку. На безповітряному тілі це призводить до дуже великої різниці температур.
Покриття
Спостерігались покриття зір Іридою 26 травня 1995 року, а потім 25 липня 1997 року. Обидва спостереження дали діаметр близько 200 км.
Див. також
Примітки
- Jim Baer (2008). Recent Asteroid Mass Determinations. Personal Website. Архів оригіналу за 8 липня 2013. Процитовано 4 грудня 2008.
- База даних малих космічних тіл JPL: 7 Ірида (англ.) . Процитовано 2014.05.08. Останнє спостереження 2013.05.18.
- Donald H. Menzel and Jay M. Pasachoff (1983). A Field Guide до the Stars and Planets (вид. 2nd). Boston, MA: Houghton Mifflin. с. 391. ISBN .
- Bright Minor Planets 2006. Minor Planet Center. Процитовано 21 травня 2008.
{{}}: Недійсний|deadurl=404()[недоступне посилання з лютого 2019] - Y. Ueda et al.
- Migliorini, F. та ін. (1997). (7) Iris: a possible source of ordinary chondrites?. Astronomy & Astrophysics. 321: 652. Bibcode:1997A&A...321..652M.
- Hanuš, J.; Marsset, M.; Vernazza, P.; Viikinkoski, M.; Drouard, A.; Brož, M. та ін. (24 квітня 2019). The shape of (7) Iris as evidence of an ancient large impact?. Astronomy & Astrophysics. 624 (A121): A121. arXiv:1902.09242. Bibcode:2018DPS....5040406H. doi:10.1051/0004-6361/201834541. S2CID 119089163.
- Odeh, Moh'd. . Jordanian Astronomical Society. Архів оригіналу за 13 August 2007. Процитовано 16 липня 2007.
Посилання
- 7 Ірида — Об'ємне інтерактивне відображення орбітального руху (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
7 Iri da velikij asteroyid golovnogo poyasu ta mozhlivij zalishok planetezimali sho obertayetsya navkolo Soncya mizh Marsom i Yupiterom Ce chetvertij za yaskravistyu ob yekt v poyasi asteroyidiv Jogo klasifikuyut yak asteroyid S tipu sho oznachaye sho vin maye kam yanij sklad 7 Irida Zobrazhennya Iridi otrimane za dopomogoyu Duzhe velikogo teleskopaVidkrittyaVidkrivachDzhon Rassel GajndMisce vidkrittyaLondonData vidkrittya13 serpnya 1847PoznachennyaPoznachennya7 IrisNazvana na chestIridaTimchasovi poznachennyavidsutniKategoriya maloyi planetiAsteroyid golovnogo poyasuOrbitalni harakteristikiEpoha 23 travnya 2014 2 456 800 5 JD Velika pivvis2 385988714843 a o Perigelij1 836101991481 a o Afelij2 935875438205 a o Ekscentrisitet0 230464930509Orbitalnij period1346 173399825 dSerednya orbitalna shvidkist0 267424686928 dSerednya anomaliya18 71248757916 Nahil orbiti5 524376908795 Dovgota vishidnogo vuzla259 6357275189 Argument pericentru145 4366658189 Fizichni harakteristikiRozmiri199 83 kmMasa1 36 1019 kgSerednya gustina2 72 0 43 g sm Priskorennya vilnogo padinnya na poverhni0 055 m s Druga kosmichna shvidkist0 11 km sPeriod obertannya7 139 godAlbedo0 2766Temperatura 171 K maks 275 K 2 C Spektralnij tipS Tolen S SMASS Vidima zoryana velichina6 7 do 11 4Standartna zoryana velichina5 51Kutovij rozmir0 32 do 0 07 7 Irida u VikishovishiVidkrittya i nazvaIrida bula vidkrita 13 serpnya 1847 roku Dzhonom Gajndom z Velikobritaniyi Ce bulo pershe vidkrittya asteroyida Gajndom i somij vidkritij asteroyid zagalom Irida bula nazvana na chest bogini veselki Iridi v greckij mifologiyi yaka bula poslancem bogiv osoblivo Geri Yiyi funkciya pomichnici Geri osoblivo vidpovidala obstavinam vidkrittya oskilki Irida bula pomichena mensh nizh za godinu pryamogo shodzhennya pislya 3 Yunoni Yunona ye rimskim ekvivalentom Geri Pervisnim simvolom Iridi buli veselka i zirka abo prostishe Porivnyannya rozmiriv pershih 10 asteroyidiv i Misyacya Irida nomer 7 Orbita Iridi u porivnyanni z orbitami Zemli Marsa ta Yupitera GeologiyaIrida asteroyid tipu S Yiyi poverhnya yaskrava i jmovirno ye sumishshyu metaliv nikel zalizo ta silikativ magniyu ta zaliza Yiyi spektr podibnij do spektru hondritiv en i en z popravkami na kosmichne vivitryuvannya tomu vona mozhe buti vazhlivim dzherelom cih meteoritiv Planetarna dinamika takozh vkazuye na te sho Irida maye buti znachnim dzherelom meteoritiv Sered asteroyidiv S tipu Irida zajmaye p yate misce za serednogeometrichnim diametrom pislya Evnomiyi Yunoni Amfitriti ta Gerkulini Yiyi forma vidpovidaye splyusnutomu sferoyidu z velikoyu viyimkoyu na ekvatori sho svidchit pro te sho ce zalishok planetezimali Z Iridoyu ne pov yazane zhodna sim ya asteroyidiv jmovirno cherez te sho zitknennya vidbulosya na pochatku istoriyi Sonyachnoyi sistemi i vikinuti ulamki vzhe vstigli rozsiyatis v poyasi asteroyidiv YaskravistYaskrava poverhnya Iridi ta nevelika viddalenist vid Soncya roblyat yiyi chetvertim za yaskravistyu ob yektom u poyasi asteroyidiv pislya Vesti Cereri ta Palladi V protistoyannya vona maye serednyu zoryanu velichinu 7 8 porivnyannu z zoryanoyu velichinoyu Neptuna i yiyi mozhna legko pobachiti v binokl v bilshist protistoyan U tipovih opoziciyah Irida yaskravisha za bilshu ale temnishu Palladu Ale v ridkisni protistoyannya bilya perigeliyu Irida mozhe dosyagati zoryanoyi velichini 6 7 nazdoganyayuchi za yaskravistyu Cereru Vostannye take spriyatlive protistoyannya stalos 31 zhovtnya 2017 roku koli zoryana velichina Iridi dosyagla 6 9 Osoblivosti poverhniVikoristovuyuchi prilad SPHERE na Duzhe velikomu teleskopi Hanus et al zmogli viznachiti na poverhni Ioridi visim krateriv diametrami vid 20 do 40 km a takozh sim geologichnih utvoren nevidomoyi prirodi Cherez nevpevnenist ta sposterezhennya na krayu diska Iridi ci geologichni utvorennya zalishilis bezimennimi i buli tilki poznacheni literami vid A do G Krateri zh avtorami statti buli nazvani greckimi nazvami koloriv sho vidpovidaye veselci yak znaku Iridi Odnak informaciyi pro rozglyad i zatverdzhennya cih nazv Mizhnarodnim astronomichnim soyuzom nemaye Krateri na Iridi za Hanus et al krater angl d greck znachennya Hloros Chloros xlwros zelenij Hrisos Chrysos xrῡsos zolotij Kiros Cirrhos kirros pomaranchevij Kianos Cyanos kyanos sinij Eritros Erythros ἐry8ros chervonij Glaukos Glaucos glaykos sirij Porfira Porphyra porfyra fioletovij Ksantos Xanthos 3an8os zhovtijObertannyaIrida maye period obertannya 7 14 godini Pivnichnij polyus Iridi vkazuye na ekliptichni koordinati l b 18 19 z neviznachenistyu 4 Viikinkoski ta in 2017 abo 19 26 z neviznachenistyu 3 Hanus ta in 2019 Ce oznachaye sho osovij nahil Iridi ye duzhe velikim tak sho na bilshij chastini kozhnoyi pivkuli sonce ne zahodit vlitku i ne shodit vzimku Na bezpovitryanomu tili ce prizvodit do duzhe velikoyi riznici temperatur PokrittyaSposterigalis pokrittya zir Iridoyu 26 travnya 1995 roku a potim 25 lipnya 1997 roku Obidva sposterezhennya dali diametr blizko 200 km Div takozhSpisok asteroyidiv 1 100 PrimitkiJim Baer 2008 Recent Asteroid Mass Determinations Personal Website Arhiv originalu za 8 lipnya 2013 Procitovano 4 grudnya 2008 Baza danih malih kosmichnih til JPL 7 Irida angl Procitovano 2014 05 08 Ostannye sposterezhennya 2013 05 18 Donald H Menzel and Jay M Pasachoff 1983 A Field Guide do the Stars and Planets vid 2nd Boston MA Houghton Mifflin s 391 ISBN 0395348358 Bright Minor Planets 2006 Minor Planet Center Procitovano 21 travnya 2008 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Nedijsnij deadurl 404 dovidka nedostupne posilannya z lyutogo 2019 Y Ueda et al Migliorini F ta in 1997 7 Iris a possible source of ordinary chondrites Astronomy amp Astrophysics 321 652 Bibcode 1997A amp A 321 652M Hanus J Marsset M Vernazza P Viikinkoski M Drouard A Broz M ta in 24 kvitnya 2019 The shape of 7 Iris as evidence of an ancient large impact Astronomy amp Astrophysics 624 A121 A121 arXiv 1902 09242 Bibcode 2018DPS 5040406H doi 10 1051 0004 6361 201834541 S2CID 119089163 Odeh Moh d Jordanian Astronomical Society Arhiv originalu za 13 August 2007 Procitovano 16 lipnya 2007 PosilannyaPortal Astronomiya 7 Irida Ob yemne interaktivne vidobrazhennya orbitalnogo ruhu angl