XIV століття: 1351—1360 роки |
---|
Пізнє середньовіччя • Реконкіста • Авіньйонський полон пап • Монгольська імперія
Події
Руські землі
1350 року литовський князь Любарт напав на Львів, але відбити Галичину від поляків не зумів. 1352 року Польща та Литва домовилися про розподіл завойованих земель. Галичина відійшла до Польщі, Литва зберегла Волинь та Берестейську землю. 1356 року литовський князь Ольгерд захопив Чернігів. Того ж року польський король Казимир III Великий надав магдебурзьке право місту Львову.
Між 1352 та 1354 роками митрополитом Київським був Теодорит, висвячений у Тирново й не визнаний Константинополем.
1353 року московський і володимирський князь помер від чуми. Новим князем став його брат Іван II Красний. Того ж року від чорної смерті помер митрополит Київський з осідком у Москві Феогност. З 1354 року його змінив Олексій Бяконт. 1359 року, після смерті Івана II Красного, ярлик на Володимирське князівство отримав в Орді суздальський князь Дмитро Костянтинович.
Візантія, Туреччина
1351 року П'ятий Константинопольський собор затвердив ісихазм доктриною православ'я.
1354 року візантійський імператор Іоанн VI Кантакузин зробив співімператором свого сина Матвія. Однак незабаром Іоанну Кантакузину довелося зректися трону, і вся влада перейшла до Іоанна V Палеолога. Наступного року, перед загрозою з боку турків, Іоанн V Палеолог написав папі римському Іннокентію VI листа з пропозицією об'єднання церков в обмін на військову допомогу.
1351 року турки-османи вперше перетнули Дарданелли й увійшли в Європу. 1354 року захопили Галліполі та Дидимотику в європейській частині Візантійської імперії. 1359 року турків очолив Мурад I.
Східна Європа
1351 року Драгош став першим намісником Молдовського князівства. 1359 року Богдан I став його першим незалежним правителем.
1355 року царем Сербії став Стефан Урош V.
1356 року король Угорщини Людовик I Великий вступив у війну з Венеційською республікою за панування в Далмації. До 1358 року він виграв війну. Рагузька республіка формально визнала сюзеренітет Угорщини, але фактично була майже незалежною.
1357 року Бердібек, син хана Золотої Орди Джанібека, вбив свого батька й 12 братів, і сам став великим ханом Орди. 1359 року Орда вступила в період міжусобиць, що отримав назву Велика зам'ятня.
1357 року почалося спорудження генуезької фортеці Чембало в Криму.
1357 року почалося будівництво Карлового моста в Празі.
Західна Європа
1352 року англійські війська завдали поразки французам в битві біля Морона у війні за Бретонську спадщину. 1353 року англійський парламент заборонив підданим королівства звертатися до чужоземного суду, зокрема до папського. 19 вересня 1356 року, в ході Столітньої війни, англійці під керівництвом принца Уельсьского Едуарда, прозваного за свої чорні обладунки Чорним Принцом, розбили французів у битві біля Пуатьє і взяли в полон французького короля Іоана II Доброго. Наступного року, Іоанн Добрий, перебуваючи в полоні, підписав з англійцями перемир'я на два роки.
1357 року Генеральні штати Франції прийняли великий березневий ордонанс, який обмежував повноваження короля, особливо щодо фінансів. У березні 1358 року в Парижі спалахнув бунт, учасники якого намагалися добитися впровадження ордонансу. Бунтівники захопили покої дофіна Карла й убили двох принців. Але після вбивства очільника бунтарів Етьєна Марселя дофін зміг повернутися. Того ж, 1358 року, значну частину Франції охопило селянське повстання, що отримало назву Жакерія. Його придушив король Наварри Карл Злий.
1360 року англійський король Едуард III спробував захопити Реймс, щоб коронуватися в ньому, однак йому не вдалося цього зробити. Французький дофін Карл використовував проти англійців тактику спаленої землі, виснажуючи ворога нестачами провіанту й фуражу. Зрештою перший етап Столітньої війни завершився підписанням у Бретіньї договору між Англією та Францією. Едуард III відмовився від претензій на французьку корону в обмін на значні територіальні надбання. Французького короля Іоанна II Доброго відпустили з полону.
5 квітня 1355 року, через дев'ять років після обрання його римським королем, імперії Карл IV Люксембург вінчався у Римі імператорською короною. 1356 року Імперський рейхстаг прийняв Золоту Буллу, що встановила устрій Імперії на багато століть.
1358 року помер герцог Австрії Альбрехт II Мудрий, залишивши свої володіння чотирьом синам, однак фактичним правителем Австрії став старший син Рудольф IV, оскільки його брати ще були малолітніми. Новий герцог взяв курс на відокремлення Австрії від Священної Римської імперії, опублікувавши фальшиві Privilegium Maius і проголосивши себе ерцгерцогом.
Продовжувалося становлення Швейцарської Конфедерації, до якої 1351 року приєднався Цюрих, а 1352 — Гларус і Цуг. 1353 року союзну угоду зі Швейцарською Конфедерацією уклав Берн.
1356 року Едуард Балліол зрікся трону Шотландії на користь англійського короля Едуарда III. 1357 року англійці за викуп відпустили з полону шотландського короля Давида II.
Південна Європа
Папа римські продовжували правити з Авіньйона. 1352 року Іннокентій VI змінив на Святому престолі Климента VI.
1354 року Папа римський Іннокентій VI звільнив Кола ді Рієнцо і послав його в Рим, де народний трибун отримав титул сенатора. Однак незабаром ді Рієнцо вбив розлючений натовп. Того ж року король Німеччини Карл IV Люксембург вирушив у похід до Рима, щоб коронуватися імператором.
Продовжувалася війна за протоки між Візантією та Генуєю. 1351 року венеційці з допомогою Арагону й Візантії вигнали генуезців з Евбеї. Наступного року Генуя зазнала поразки на морі від об'єднаних флотів Венеції та Арагону й звернулася за покровительством до Мілана. Але 1354 року генуезці завдали поразки венеційському флоту в битві біля Порто-Лонго. 1355 року сторони конфлікту домовилися про мир.
1355 року португальський король Афонсо IV послав убивць до коханки свого сина Педру I Інес де Кастро. Коли 1357 року Педро I успадкував трон, він наказав ексгумувати Інес де Кастро й коронувати її, а потім жорстоко розправився з убивцями.
1356 року розпочалася між Педро I Кастильським та Педро IV Арагонським.
Джованні Боккаччо завершив написання «Декамерона».
Північна Європа
1356 року у Швеції Ерік XII збунтував проти свого батька Магнуса Еріксона й проголосив себе королем. Почалася війна між батьком та сином. Проте 1359 року Ерік Магнуссон помер, а його батько залишився правителем Швеції.
Штаб-квартирою Ганзи став Любек. Її Генералька рада 1358 року винесла рішення бойкотувати Фландрію.
Азія
В Ірані влада ільханів практично зійшла нанівець, почався період панування Джалаїридів.
1351 року в Китаї, де правила монгольська династія Юань, піднялося повстання червоних пов'язок. 1356 року один із очільників повстання, Чжу Юаньчжан, захопив Нанкін і встановив у ньому свою столицю.
1352 року в Сіамі виникла тайська держава Аюттхая. 1353 року на території сучасного Лаосу утворилася держава Лансанг зі столицею в місті Луанг-Прабанг.
Африка
1352 року танжирський мандріник Ібн Баттута відвідав Тімбукту.
У володіннях Маринідів після вбивства 1358 року почався період анархії. 1359 року Заяніди відбили в Маринідів Алжир.
Народились
Померли
{{}}
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
XIV stolittya 1351 1360 roki 1330 ti 1340 vi 1350 ti 1360 ti 1370 ti 1350 1351 1352 1353 1354 1355 1356 1357 1358 1359 Piznye serednovichchya Rekonkista Avinjonskij polon pap Mongolska imperiyaPodiyiRuski zemli 1350 roku litovskij knyaz Lyubart napav na Lviv ale vidbiti Galichinu vid polyakiv ne zumiv 1352 roku Polsha ta Litva domovilisya pro rozpodil zavojovanih zemel Galichina vidijshla do Polshi Litva zberegla Volin ta Berestejsku zemlyu 1356 roku litovskij knyaz Olgerd zahopiv Chernigiv Togo zh roku polskij korol Kazimir III Velikij nadav magdeburzke pravo mistu Lvovu Mizh 1352 ta 1354 rokami mitropolitom Kiyivskim buv Teodorit visvyachenij u Tirnovo j ne viznanij Konstantinopolem 1353 roku moskovskij i volodimirskij knyaz pomer vid chumi Novim knyazem stav jogo brat Ivan II Krasnij Togo zh roku vid chornoyi smerti pomer mitropolit Kiyivskij z osidkom u Moskvi Feognost Z 1354 roku jogo zminiv Oleksij Byakont 1359 roku pislya smerti Ivana II Krasnogo yarlik na Volodimirske knyazivstvo otrimav v Ordi suzdalskij knyaz Dmitro Kostyantinovich Vizantiya Turechchina 1351 roku P yatij Konstantinopolskij sobor zatverdiv isihazm doktrinoyu pravoslav ya 1354 roku vizantijskij imperator Ioann VI Kantakuzin zrobiv spivimperatorom svogo sina Matviya Odnak nezabarom Ioannu Kantakuzinu dovelosya zrektisya tronu i vsya vlada perejshla do Ioanna V Paleologa Nastupnogo roku pered zagrozoyu z boku turkiv Ioann V Paleolog napisav papi rimskomu Innokentiyu VI lista z propoziciyeyu ob yednannya cerkov v obmin na vijskovu dopomogu 1351 roku turki osmani vpershe peretnuli Dardanelli j uvijshli v Yevropu 1354 roku zahopili Gallipoli ta Didimotiku v yevropejskij chastini Vizantijskoyi imperiyi 1359 roku turkiv ocholiv Murad I Shidna Yevropa 1351 roku Dragosh stav pershim namisnikom Moldovskogo knyazivstva 1359 roku Bogdan I stav jogo pershim nezalezhnim pravitelem 1355 roku carem Serbiyi stav Stefan Urosh V 1356 roku korol Ugorshini Lyudovik I Velikij vstupiv u vijnu z Venecijskoyu respublikoyu za panuvannya v Dalmaciyi Do 1358 roku vin vigrav vijnu Raguzka respublika formalno viznala syuzerenitet Ugorshini ale faktichno bula majzhe nezalezhnoyu 1357 roku Berdibek sin hana Zolotoyi Ordi Dzhanibeka vbiv svogo batka j 12 brativ i sam stav velikim hanom Ordi 1359 roku Orda vstupila v period mizhusobic sho otrimav nazvu Velika zam yatnya 1357 roku pochalosya sporudzhennya genuezkoyi forteci Chembalo v Krimu 1357 roku pochalosya budivnictvo Karlovogo mosta v Prazi Zahidna Yevropa 1352 roku anglijski vijska zavdali porazki francuzam v bitvi bilya Morona u vijni za Bretonsku spadshinu 1353 roku anglijskij parlament zaboroniv piddanim korolivstva zvertatisya do chuzhozemnogo sudu zokrema do papskogo 19 veresnya 1356 roku v hodi Stolitnoyi vijni anglijci pid kerivnictvom princa Uelsskogo Eduarda prozvanogo za svoyi chorni obladunki Chornim Princom rozbili francuziv u bitvi bilya Puatye i vzyali v polon francuzkogo korolya Ioana II Dobrogo Nastupnogo roku Ioann Dobrij perebuvayuchi v poloni pidpisav z anglijcyami peremir ya na dva roki 1357 roku Generalni shtati Franciyi prijnyali velikij bereznevij ordonans yakij obmezhuvav povnovazhennya korolya osoblivo shodo finansiv U berezni 1358 roku v Parizhi spalahnuv bunt uchasniki yakogo namagalisya dobitisya vprovadzhennya ordonansu Buntivniki zahopili pokoyi dofina Karla j ubili dvoh princiv Ale pislya vbivstva ochilnika buntariv Etyena Marselya dofin zmig povernutisya Togo zh 1358 roku znachnu chastinu Franciyi ohopilo selyanske povstannya sho otrimalo nazvu Zhakeriya Jogo pridushiv korol Navarri Karl Zlij 1360 roku anglijskij korol Eduard III sprobuvav zahopiti Rejms shob koronuvatisya v nomu odnak jomu ne vdalosya cogo zrobiti Francuzkij dofin Karl vikoristovuvav proti anglijciv taktiku spalenoyi zemli visnazhuyuchi voroga nestachami proviantu j furazhu Zreshtoyu pershij etap Stolitnoyi vijni zavershivsya pidpisannyam u Bretinyi dogovoru mizh Angliyeyu ta Franciyeyu Eduard III vidmovivsya vid pretenzij na francuzku koronu v obmin na znachni teritorialni nadbannya Francuzkogo korolya Ioanna II Dobrogo vidpustili z polonu 5 kvitnya 1355 roku cherez dev yat rokiv pislya obrannya jogo rimskim korolem imperiyi Karl IV Lyuksemburg vinchavsya u Rimi imperatorskoyu koronoyu 1356 roku Imperskij rejhstag prijnyav Zolotu Bullu sho vstanovila ustrij Imperiyi na bagato stolit 1358 roku pomer gercog Avstriyi Albreht II Mudrij zalishivshi svoyi volodinnya chotirom sinam odnak faktichnim pravitelem Avstriyi stav starshij sin Rudolf IV oskilki jogo brati she buli malolitnimi Novij gercog vzyav kurs na vidokremlennya Avstriyi vid Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi opublikuvavshi falshivi Privilegium Maius i progolosivshi sebe ercgercogom Prodovzhuvalosya stanovlennya Shvejcarskoyi Konfederaciyi do yakoyi 1351 roku priyednavsya Cyurih a 1352 Glarus i Cug 1353 roku soyuznu ugodu zi Shvejcarskoyu Konfederaciyeyu uklav Bern 1356 roku Eduard Balliol zriksya tronu Shotlandiyi na korist anglijskogo korolya Eduarda III 1357 roku anglijci za vikup vidpustili z polonu shotlandskogo korolya Davida II Pivdenna Yevropa Papa rimski prodovzhuvali praviti z Avinjona 1352 roku Innokentij VI zminiv na Svyatomu prestoli Klimenta VI 1354 roku Papa rimskij Innokentij VI zvilniv Kola di Riyenco i poslav jogo v Rim de narodnij tribun otrimav titul senatora Odnak nezabarom di Riyenco vbiv rozlyuchenij natovp Togo zh roku korol Nimechchini Karl IV Lyuksemburg virushiv u pohid do Rima shob koronuvatisya imperatorom Prodovzhuvalasya vijna za protoki mizh Vizantiyeyu ta Genuyeyu 1351 roku venecijci z dopomogoyu Aragonu j Vizantiyi vignali genuezciv z Evbeyi Nastupnogo roku Genuya zaznala porazki na mori vid ob yednanih flotiv Veneciyi ta Aragonu j zvernulasya za pokrovitelstvom do Milana Ale 1354 roku genuezci zavdali porazki venecijskomu flotu v bitvi bilya Porto Longo 1355 roku storoni konfliktu domovilisya pro mir 1355 roku portugalskij korol Afonso IV poslav ubivc do kohanki svogo sina Pedru I Ines de Kastro Koli 1357 roku Pedro I uspadkuvav tron vin nakazav eksgumuvati Ines de Kastro j koronuvati yiyi a potim zhorstoko rozpravivsya z ubivcyami 1356 roku rozpochalasya mizh Pedro I Kastilskim ta Pedro IV Aragonskim Dzhovanni Bokkachcho zavershiv napisannya Dekamerona Pivnichna Yevropa 1356 roku u Shveciyi Erik XII zbuntuvav proti svogo batka Magnusa Eriksona j progolosiv sebe korolem Pochalasya vijna mizh batkom ta sinom Prote 1359 roku Erik Magnusson pomer a jogo batko zalishivsya pravitelem Shveciyi Shtab kvartiroyu Ganzi stav Lyubek Yiyi Generalka rada 1358 roku vinesla rishennya bojkotuvati Flandriyu Aziya V Irani vlada ilhaniv praktichno zijshla nanivec pochavsya period panuvannya Dzhalayiridiv 1351 roku v Kitayi de pravila mongolska dinastiya Yuan pidnyalosya povstannya chervonih pov yazok 1356 roku odin iz ochilnikiv povstannya Chzhu Yuanchzhan zahopiv Nankin i vstanoviv u nomu svoyu stolicyu 1352 roku v Siami vinikla tajska derzhava Ayutthaya 1353 roku na teritoriyi suchasnogo Laosu utvorilasya derzhava Lansang zi stoliceyu v misti Luang Prabang Afrika 1352 roku tanzhirskij mandrinik Ibn Battuta vidvidav Timbuktu U volodinnyah Marinidiv pislya vbivstva 1358 roku pochavsya period anarhiyi 1359 roku Zayanidi vidbili v Marinidiv Alzhir NarodilisPomerli