Мі́нус оди́н, −1 — це ціле число, більше, ніж (−2), і менше, ніж 0. Число −1 — протилежне число для 1, тобто, при додаванні цього числа до 1 в результаті утворюється 0. Найбільше від'ємне ціле число.
Помилка виразу: незрозумілий розділовий знак «&» | |
---|---|
Помилка виразу: незрозумілий розділовий знак «&» Помилка виразу: незрозумілий розділовий знак «&» | |
Кількісний числівник | Invalid decimal numeral |
-1 (Invalid decimal numeral) | |
Факторизація | Помилка виразу: незрозумілий розділовий знак «&» |
Грецька система числення | Помилка виразу: незрозумілий розділовий знак «&» |
Римська система числення | Помилка виразу: незрозумілий розділовий знак «&» |
Двійкове число | Помилка виразу: незрозумілий розділовий знак «&» |
Трійкове число | Помилка виразу: незрозумілий розділовий знак «&» |
Четвірко́ве число | Помилка виразу: незрозумілий розділовий знак «&» |
П'ятіркове число | Помилка виразу: незрозумілий розділовий знак «&» |
Шісткове число | Помилка виразу: незрозумілий розділовий знак «&» |
Вісімкове число | Помилка виразу: незрозумілий розділовий знак «&» |
Дванадцяткове число | Помилка виразу: незрозумілий розділовий знак «&» |
Шістнадцяткове число | Помилка виразу: незрозумілий розділовий знак «&» |
Двадцяткове число | Помилка виразу: незрозумілий розділовий знак «&» |
Помилка виразу: незрозумілий розділовий знак «&» |
Алгебричні властивості
Мінус одиниця має ряд властивостей, схожих із властивостями числа 1.
Це можна довести, скориставшись розподільним законом і аксіомою, що 1 є нейтральним елементом:
- x + (−1) ⋅ x = 1 ⋅ x + (−1) ⋅ x = (1 + (−1)) ⋅ x = 0 ⋅ x = 0.
Тут ми використали той факт, що будь-яке число x помножене на 0 дорівнює 0, що отримується скороченням з рівняння
- 0 ⋅ x = (0 + 0) ⋅ x = 0 ⋅ x + 0 ⋅ x.
Іншими словами,
- x + (−1) ⋅ x = 0,
отже (−1) ⋅ x є адитивно оберненим до x, тобто (−1) ⋅ x = −x, що й потрібно було довести.
Квадрат −1
Квадрат −1, тобто −1, помножене на −1, дорівнює 1. Як наслідок, добуток двох від'ємних чисел є додатним.
Алгебричне доведення цього результату почнемо з рівняння
- 0 = −1 ⋅ 0 = −1 ⋅ [1 + (−1)].
Перша рівність випливає з наведеного вище результату, а друга — з визначення −1 як адитивно оберненої до 1: саме це число, додане до 1, дає 0. Тепер, використовуючи розподільний закон, маємо
- 0 = −1 ⋅ [1 + (−1)] = −1 ⋅ 1 + (−1) ⋅ (−1) = −1 + (−1) ⋅ (−1).
Третя рівність випливає з того факту, що 1 є нейтральним елементом. Але тепер додавання 1 до обох частин цього останнього рівняння означає
- (−1) ⋅ (−1) = 1.
Наведені вище аргументи справедливі в будь-якому кільці, концепції абстрактної алгебри, що узагальнює цілі та дійсні числа.
Квадратні корені з −1
Хоча не існує дійсних квадратних коренів з −1, комплексне число i задовольняє i2 = −1, і тому його можна розглядати як квадратний корінь з −1. Єдине інше комплексне число, квадрат якого дорівнює −1, — це −i оскільки існує рівно два квадратних корені з будь-якого ненульового комплексного числа, що випливає з основної теореми алгебри. В алгебрі кватерніонів — де основна теорема не застосовується — які містять комплексні числа, рівняння x2 = −1 має нескінченно багато розв'язків.
Піднесення до цілого від'ємного степеня
Піднесення до степеня ненульового дійсного числа можна (розширити до цілих від'ємних чисел). Приймемо, що x−1 = 1/x, тобто, ототожнимо піднесення до степеня −1 зі знаходженням оберненого числа. Тоді це визначення можна поширити на цілі від'ємні числа, зберігши правило піднесення до степеня xaxb = x(a + b) для дійсних і .
Піднесення до від'ємного цілого степеня можна поширити на обернені елементи кільця, визначивши x−1 як мультиплікативне обернене до x.
Показник −1 біля назви функції, не означає, що слід взяти (поточково) обернені значення цієї функції, а є позначенням оберненої функції. Наприклад, sin−1(x) є позначенням функції арксинуса, а загалом f −1(x) позначає функцію, обернену до f(x).
Використання
- У розробці програмного забезпечення −1 є зазвичай початковим значенням для цілих чисел і також використовується, щоб показати, що змінна не містить корисної інформації.
- −1 пов'язане з тотожністю Ейлера, оскільки eiπ = −1.
Примітки
- . Math is Fun. Архів оригіналу за 4 січня 2021. Процитовано 15 лютого 2021.
- Weisstein, Eric W. . MathWorld. Архів оригіналу за 20 квітня 2021. Процитовано 15 лютого 2021.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mi nus odi n 1 ce cile chislo bilshe nizh 2 i menshe nizh 0 Chislo 1 protilezhne chislo dlya 1 tobto pri dodavanni cogo chisla do 1 v rezultati utvoryuyetsya 0 Najbilshe vid yemne cile chislo Pomilka virazu nezrozumilij rozdilovij znak amp Pomilka virazu nezrozumilij rozdilovij znak amp Spisok chisel Cili chislaPomilka virazu nezrozumilij rozdilovij znak amp Kilkisnij chislivnik Invalid decimal numeral 1 Invalid decimal numeral Faktorizaciya Pomilka virazu nezrozumilij rozdilovij znak amp Grecka sistema chislennya Pomilka virazu nezrozumilij rozdilovij znak amp Rimska sistema chislennya Pomilka virazu nezrozumilij rozdilovij znak amp Dvijkove chislo Pomilka virazu nezrozumilij rozdilovij znak amp Trijkove chislo Pomilka virazu nezrozumilij rozdilovij znak amp Chetvirko ve chislo Pomilka virazu nezrozumilij rozdilovij znak amp P yatirkove chislo Pomilka virazu nezrozumilij rozdilovij znak amp Shistkove chislo Pomilka virazu nezrozumilij rozdilovij znak amp Visimkove chislo Pomilka virazu nezrozumilij rozdilovij znak amp Dvanadcyatkove chislo Pomilka virazu nezrozumilij rozdilovij znak amp Shistnadcyatkove chislo Pomilka virazu nezrozumilij rozdilovij znak amp Dvadcyatkove chislo Pomilka virazu nezrozumilij rozdilovij znak amp Pomilka virazu nezrozumilij rozdilovij znak amp Algebrichni vlastivostiMinus odinicya maye ryad vlastivostej shozhih iz vlastivostyami chisla 1 Mnozhennya na minus odinicyu zberigaye modul mnozhnika ale zi zminoyu znaka 1 x x displaystyle 1 cdot x x Ce mozhna dovesti skoristavshis rozpodilnim zakonom i aksiomoyu sho 1 ye nejtralnim elementom x 1 x 1 x 1 x 1 1 x 0 x 0 Tut mi vikoristali toj fakt sho bud yake chislo x pomnozhene na 0 dorivnyuye 0 sho otrimuyetsya skorochennyam z rivnyannya 0 x 0 0 x 0 x 0 x 0 1 1 i ta i v kompleksnij abo dekartovij ploshini Inshimi slovami x 1 x 0 otzhe 1 x ye aditivno obernenim do x tobto 1 x x sho j potribno bulo dovesti Kvadrat 1 Kvadrat 1 tobto 1 pomnozhene na 1 dorivnyuye 1 Yak naslidok dobutok dvoh vid yemnih chisel ye dodatnim Algebrichne dovedennya cogo rezultatu pochnemo z rivnyannya 0 1 0 1 1 1 Persha rivnist viplivaye z navedenogo vishe rezultatu a druga z viznachennya 1 yak aditivno obernenoyi do 1 same ce chislo dodane do 1 daye 0 Teper vikoristovuyuchi rozpodilnij zakon mayemo 0 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 Tretya rivnist viplivaye z togo faktu sho 1 ye nejtralnim elementom Ale teper dodavannya 1 do oboh chastin cogo ostannogo rivnyannya oznachaye 1 1 1 Navedeni vishe argumenti spravedlivi v bud yakomu kilci koncepciyi abstraktnoyi algebri sho uzagalnyuye cili ta dijsni chisla Kvadratni koreni z 1 Hocha ne isnuye dijsnih kvadratnih koreniv z 1 kompleksne chislo i zadovolnyaye i2 1 i tomu jogo mozhna rozglyadati yak kvadratnij korin z 1 Yedine inshe kompleksne chislo kvadrat yakogo dorivnyuye 1 ce i oskilki isnuye rivno dva kvadratnih koreni z bud yakogo nenulovogo kompleksnogo chisla sho viplivaye z osnovnoyi teoremi algebri V algebri kvaternioniv de osnovna teorema ne zastosovuyetsya yaki mistyat kompleksni chisla rivnyannya x2 1 maye neskinchenno bagato rozv yazkiv Pidnesennya do cilogo vid yemnogo stepenya Pidnesennya do stepenya nenulovogo dijsnogo chisla mozhna rozshiriti do cilih vid yemnih chisel Prijmemo sho x 1 1 x tobto ototozhnimo pidnesennya do stepenya 1 zi znahodzhennyam obernenogo chisla Todi ce viznachennya mozhna poshiriti na cili vid yemni chisla zberigshi pravilo pidnesennya do stepenya xaxb x a b dlya dijsnih a displaystyle a i b displaystyle b Pidnesennya do vid yemnogo cilogo stepenya mozhna poshiriti na oberneni elementi kilcya viznachivshi x 1 yak multiplikativne obernene do x Pokaznik 1 bilya nazvi funkciyi ne oznachaye sho slid vzyati potochkovo oberneni znachennya ciyeyi funkciyi a ye poznachennyam obernenoyi funkciyi Napriklad sin 1 x ye poznachennyam funkciyi arksinusa a zagalom f 1 x poznachaye funkciyu obernenu do f x VikoristannyaU rozrobci programnogo zabezpechennya 1 ye zazvichaj pochatkovim znachennyam dlya cilih chisel i takozh vikoristovuyetsya shob pokazati sho zminna ne mistit korisnoyi informaciyi 1 pov yazane z totozhnistyu Ejlera oskilki eip 1 Primitki Math is Fun Arhiv originalu za 4 sichnya 2021 Procitovano 15 lyutogo 2021 Weisstein Eric W MathWorld Arhiv originalu za 20 kvitnya 2021 Procitovano 15 lyutogo 2021