Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ґерре́ро (ісп. Guerrero, ацт. Cihuatlān) — штат на південному заході Мексиканської Республіки. Межує на північному сході зі штатом Мічоакан, на півночі за штатами Мехіко, Морелос і Пуебла, на сході — Оахака, і на півдні омивається Тихим океаном.
| Герреро | ||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| — Штат — | ||||||||||
| Guerrero | ||||||||||
| ||||||||||
 | ||||||||||
| Столиця | Чильпансінго | |||||||||
| Найбільше місто | Акапулько | |||||||||
| Країна |  Мексика | |||||||||
| ||||||||||
| Муніципалітетів | 81 | |||||||||
| Офіційна мова | Іспанська | |||||||||
| Населення | ||||||||||
| - повне | 3 116 453 () | |||||||||
| - густота | () | |||||||||
| Етнікон | Guerrerense | |||||||||
| Площа | ||||||||||
| - повна | 64 281 км² | |||||||||
| - широта | 18º 53' - 16º 19' N | |||||||||
| - довгота | 98º 00' - 102º 11' W | |||||||||
| Висота | ||||||||||
| - максимальна | 3 550 м (Cerro Tiotepec) | |||||||||
| - мінімальна | 1161 м | |||||||||
| Часовий пояс | UTC−6 | |||||||||
| ВВП | 9,817 млрд. $ (2003) | |||||||||
| ІРЛП | 0,7296 - середній | |||||||||
| Став штатом | 27 жовтня 1849 | |||||||||
| Губернатор | Zeferino Torreblanca Galindo (PRD) | |||||||||
| Число сенаторів | 3 (PRD: 2, PRI: 1) | |||||||||
| Число депутатів | 10 (PRD: 9) | |||||||||
| Вебсайт | guerrero.gob.mx | |||||||||
| - код ISO 3166-2 | MX-GRO | |||||||||
| - поштове ск. | Gro. | |||||||||
 | ||||||||||
| Штат Герреро на мапі Мексики | ||||||||||
| ||||||||||
Герреро названий за ім'ям мексиканського президента. Ще кілька штатів носять імена відомих історичних діячів Мексики, наприклад, Ідальго (на честь Мігеля Ідальго, лідера боротьби за незалежність), Морелос (на честь Хосе Марії Морелоса, героя Війни за незалежність) і Кінтана-Роо (на честь поета і політика ).
Геоморфологія штату дуже складна, перш за все через те, що штат перетинає гірська система Сьєрра-Мадре-дель-Сур. Між цією системою і горами півночі штату розташована велика Депресія річки Балсас. На узбережжі розташовано кілька великих лагун, таких як Лагуна-Негра, Лагуна-де-Коюка і Лагуна-де-Трес-Палос.
Штат поділений на 81 муніципалітет, столиця штату — місто Чильпансінго, а найбільше місто — Акапулько.
Основними галузями економіки штату є сільське господарство і туризм. У штаті вирощуються кукурудза, кунжут, сорго, соя, рис, помідори, лимони, дині, апельсини, кавуни, арахіс і манго.
Історія
Утворення штату (1823—1849)
Перший уряд незалежної Мексики поділив країну на дванадцять департаментів. Територія сучасного штату Герреро була розділена між департаментами Мехіко, Пуебла, Мічоакан і Оахака. У 1823 році Ніколас Браво та Вісенте Герреро подали клопотання до уряду про створення «Південного штату» (ісп. Estado del Sur), на тих територіях, які відігравали важливу роль у визвольній війні, але це не дало ніяких результатів. У 1824 році федеральний уряд надав Герреро статус військового округу у місті Чильпансінго.
У першій половині XIX ст. значна частина країни вела боротьбу поміж ліберальними (федералісти) та консервативними (централісти) угрупуваннями. У 1831 році в одному з цих боїв Вісенте Герреро було схоплено і страчено в Оаксаці. В 1836 році Ніколос Браво намагався домовитись із консерваторами і знову висунув пропозицію про створення Південного департаменту зі столицею у Чильпансінго, включаючи провінції Акапулько, Чілапа, Тлапа і Такско. У 1841 році представники 42-х місцевих громад під назвою «Друзями Півдня» (ісп. Amigos del Sur), висунули пропозицію створити департамент Акапулько, але цю пропозицію відхилив Антоніо Лопес де Санта-Анна. У 1847 році Ніколас Браво та Хуан Альварес запропонували створити окремий штат із районів Акапулько, Чилапа та Такско, але американо-мексиканська війна зашкодила реалізації їхнього задуму. У 1849 році президент Хосе Хокін де-Геррера ухвалив рішення про створення окремого штату Герреро, а Хуана Альвареса призначив першим губернатором. Для створення Герреро зі штату Мехіко були відділенні міста Акапулько, Чілапа та Такско; зі штату Мічоакан муніципалітет Коюка; зі штату Пуебла місто Тлапа. Першою столицею штату було оголошено Тікстлу. У 1870 році столицею штату стало місто Чильпансінго.
Війна за Реформу (1857—1861)
1 березня 1854 року у місті Аютла вибухнуло повстання на чолі з Хуаном Альваресом, який висунув свій «план Аютла» з вимогою усунення від влади Санта-Анни та проведення ліберальних реформ. Повстанський рух охопив всю країну, режим генерала Санта-Анни було знищено, а сам генерал змушений був втікати до Куби. У влади опинився уряд Хуана Альвареса. У листопаді 1855 року за пропозицією міністра фінансів Беніто Хуареса був виданий закон, що скасовував привілеї армії та духовенства. Незадоволені законом консерватори і частина правого крила лібералів — влаштували державний переворот, однак невдовзі його було придушено федеральними силами. Уряд Ігнасіо Комонфорта затвердив «закон Хуареса» і прийняв пропозицією міністра фінансів Мігеля Лердо де-Техада заборонити церковним і цивільним корпораціям володіти нерухомістю. У 1857 році ратифікувалася нова Конституція Мексики, у якій були прийняті закони Хуареса та Лердо. Проти конституційних законів виступили консерватори, церква та частина селянства, яка також була незадоволена такими реформами. У ряді штатів спалахнули повстання. Штат Герреро в основному був на боці консерваторів і протестував проти прийнятої Конституції із законом про реформу. Війна за Реформу в кінцевому підсумку завершилася перемогою лібералів. Експропріація церковної нерухомості і земель індіанців, скасування цехів і внутрішніх митниць сприяли розвитку мексиканського капіталізму. Проте аграрне питання так і не було вирішене.
Порфіріо Діас (1876—1911)
В період режиму президента Порфіріо Діаса (1876—1911) штат перебував у відносному спокої. За 35 років його правління в Герреро змінилося 10 губернаторів, хоча лише двоє були уроженцями штату. Економіка контролювалася і збагачувалася декількома землевласниками, військовими та підприємцями. У цей період будувалися заводи, Акапулько був з'єднаний з Мехіко залізничною лінією. Незважаючи на зріст виробництва та економічний розвиток, наприкінці XIX-го ст. багато людей залишилися без роботи, оскільки на гірництво та вирощування бавовни зменшився попит.
Революція 1910—1920
У 1910 році у штаті Герреро проти диктатури Діаса вибухнуло кілька повстань — пізніше, на початку революції, повстанці доєдналися до організованих загонів Сапати. Проти сапатистів Діас направляв федеральні війська, але після його усунення від влади, в Акапулько його війська здалися повстанцям. Після того Франціско Мадеро поставив губернатором штату Франціска Фігероа, а Акапулько було оголошено столицею Герреро.
Після відмови Мадеро прийняти пропозицію розподілу земель, сапатисти, які переважно складалися із сільських повстанців, розвернули свої війська проти Мадеро, підбурюючи також повстати інші штати. Сапатисти згодом узяли контроль над центральними містами та зайняли стратегічні позиції на півночі країни. Коли Вікторіано Хуерта взяв у свої руки контроль над державою, сапатисти об'єдналися проти нього із загонами Венустіано Карранси, які в кінцевому підсумку до 1914 року отримали контроль майже над всією північчю. Протягом цього часу землі були перерозподілені. Після того, як Хуерта був скинутий і Карранса зайняв президентський пост, сапатисти повстали проти Карранси. У 1915 році президент запропонував посаду губернатора Герреро Джуліану Бланко, але в 1916 році Бланко натрапив на засідку і був убитий. З цього часу відбулися постійні сутички поміж сапатистами та силами, лояльними до Карранса. В 1919 році, після смерті Еміліано Запати, його рух розколовся
До самого закінчення революції в країні відбувалися різні сутички між фракціями. Залишки загонів сапатистів були визнані політичною силою в Герреро, де багато повстанців отримали керівні політичні та військові посади. В 1921 році губернатор Герреро Родольфо Нері ініціював аграрну реформу, організував профспілки для працівників та зробив освіту обов'язковою.
Постреволюційний період
Довгий час після революції між профспілками, місцевими бойовиками, іноземцями та сільськогосподарськими організаціями продовжувалась фракційна боротьба за землею та за місця своїх фракцій у освітніх структурах та у політиці. Крім того в Герреро відбувалася війна Крістеро. У 1923 році Ромуло Фігероа організував збройне повстання проти федерального уряду, а в 1927 році відбулися спроба повернути собі землі. У 1930-х роках відбувалися страйки профспілок.
В 30-х роках завдяки втручання уряду у сільськогосподарський сектор, населення почало застосовувати кращі способи вирощування та обробки продукції. В Ігуалі та Чильпальсінго почали вирощувати нові види культур — кокос, кунжут та каву. В цей період активно почала розвиватися сфера народних ремесел, які відіграють важливу роль в економіці штату та приваблюють туристів. Завдяки зусиллям Вільяма Спратлінга в Такско-ель-Вьехо була відновлена майстерня по декоративному різьбярстві на сріблі. Туристичний бізнес в основному зосереджений на берегах Акапулько, Зіхуатанехо та туристичному курорті Ікстапа. У 50-х роках туристичні центри в Акапулько стали привабливими для голлівудських зірок таких як Елізабет Тейлор, Френк Сінатра, Едді Фішер, Бріжіт Бардо, які створили свого роду його одним з найпривабливішим у світі. В період 60-70-х років в Акапулько будувалися нові готелі, а житло та транспортні послуги стали дешевшими. У 70-80-ті роки були створені туристичні центри в Зіхуатанехо та курорти в сусідньому місті Ікстапа, щоб посилити туризм в цих районах.
24 вересня 2012 року, після протестного маршу, почалися масові заворушення вчителів у столиці штату Чильпансінго. Вчителі розбивали вікна, ламали меблі та комп'ютери в партійних офісах і освітньому департаменті. Також погромники, частина яких приховувала обличчя під масками, розписували стіни образливими виразами на адресу президента Мексики Енріке Пеньї Ньєто. Пенья Ньєто зайняв посаду президента в грудні 2012 року, в лютому 2013-го домігся прийняття закону про освіту, який мав скасувати практику купівлі-продажу вчительських посад, що здавна існувала в Мексиці, і замінити її професійним тестуванням із національним стандартом. Реформа в першу чергу була спрямована на боротьбу з корупцією в освіті. 26 вересня 2014 року 43 хлопців-студентів із коледжу Escuela Normal Rural de Ayotzinapa зникли безвісти в місті Ігуала. За офіційними даними, вони захопили кілька автобусів і відправилися до Ігуали з ціллю провести акцію протесту на конференції в мерії. По дорозі їх перехопили місцеві поліцейські, внаслідок чого відбулася стрілянина в якій загинули студенти. Подробиці цих та подальших подій лишаються нез'ясованими, але припускається що стрілянина була вчинена кримінальним синдикатом «Об'єднані воїни» основна сфера діяльності яких наркоторгівля.
Примітки
- (ісп.)
- . Архів оригіналу за листопад 3, 2010. Процитовано жовтень 13, 2018.
- (ісп.)
- «History for Acapulco». Niles’ Guides. Retrieved January 10, 2010. [ 13 січня 2010 у Wayback Machine.](англ.)
- (ісп.)
- Agren, David (December 10, 2012). «'Normalistas' fight changes in Mexico education system». Florida Today. Melbourne, Florida. pp. 4A.(англ.)
- Страйкуючі мексиканські вчителі вже перейшли до масових погромів
- Mexico's Missing 43: Mass Kidnapping Overview (January 2015) [ 28 лютого 2015 у Wayback Machine.](англ.)
Джерела
- Figueroa Alcocer, Jesús (1982). Crónica de la Revolución en Guerrero, 1910—1924. México, D.F.: Impresos Verdiguel. LCCN 2012372006(ісп.)
Див. також
Посилання
- Герреро // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Gerrero znachennya Gerre ro isp Guerrero act Cihuatlan shtat na pivdennomu zahodi Meksikanskoyi Respubliki Mezhuye na pivnichnomu shodi zi shtatom Michoakan na pivnochi za shtatami Mehiko Morelos i Puebla na shodi Oahaka i na pivdni omivayetsya Tihim okeanom Gerrero Shtat Guerrero Gerb Gerrero Stolicya Chilpansingo Najbilshe misto Akapulko Krayina Meksika Mezhuye z susidni adminodinici Michoakan Mehiko Morelos Puebla Oahaka Municipalitetiv 81 Oficijna mova Ispanska Naselennya povne 3 116 453 gustota Etnikon Guerrerense Plosha povna 64 281 km shirota 18º 53 16º 19 N dovgota 98º 00 102º 11 W Visota maksimalna 3 550 m Cerro Tiotepec minimalna 1161 m Chasovij poyas UTC 6 VVP 9 817 mlrd 2003 IRLP 0 7296 serednij Stav shtatom 27 zhovtnya 1849 Gubernator Zeferino Torreblanca Galindo PRD Chislo senatoriv 3 PRD 2 PRI 1 Chislo deputativ 10 PRD 9 Vebsajt guerrero gob mx kod ISO 3166 2 MX GRO poshtove sk Gro Shtat Gerrero na mapi Meksiki Shtat Gerrero na mapi Meksiki Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Gerrero Gerrero nazvanij za im yam meksikanskogo prezidenta She kilka shtativ nosyat imena vidomih istorichnih diyachiv Meksiki napriklad Idalgo na chest Migelya Idalgo lidera borotbi za nezalezhnist Morelos na chest Hose Mariyi Morelosa geroya Vijni za nezalezhnist i Kintana Roo na chest poeta i politika Geomorfologiya shtatu duzhe skladna persh za vse cherez te sho shtat peretinaye girska sistema Syerra Madre del Sur Mizh ciyeyu sistemoyu i gorami pivnochi shtatu roztashovana velika Depresiya richki Balsas Na uzberezhzhi roztashovano kilka velikih lagun takih yak Laguna Negra Laguna de Koyuka i Laguna de Tres Palos Shtat podilenij na 81 municipalitet stolicya shtatu misto Chilpansingo a najbilshe misto Akapulko Osnovnimi galuzyami ekonomiki shtatu ye silske gospodarstvo i turizm U shtati viroshuyutsya kukurudza kunzhut sorgo soya ris pomidori limoni dini apelsini kavuni arahis i mango IstoriyaUtvorennya shtatu 1823 1849 Visente Gerrero Nikolas Bravo Kongres u Chilpansingo Pershij uryad nezalezhnoyi Meksiki podiliv krayinu na dvanadcyat departamentiv Teritoriya suchasnogo shtatu Gerrero bula rozdilena mizh departamentami Mehiko Puebla Michoakan i Oahaka U 1823 roci Nikolas Bravo ta Visente Gerrero podali klopotannya do uryadu pro stvorennya Pivdennogo shtatu isp Estado del Sur na tih teritoriyah yaki vidigravali vazhlivu rol u vizvolnij vijni ale ce ne dalo niyakih rezultativ U 1824 roci federalnij uryad nadav Gerrero status vijskovogo okrugu u misti Chilpansingo U pershij polovini XIX st znachna chastina krayini vela borotbu pomizh liberalnimi federalisti ta konservativnimi centralisti ugrupuvannyami U 1831 roci v odnomu z cih boyiv Visente Gerrero bulo shopleno i stracheno v Oaksaci V 1836 roci Nikolos Bravo namagavsya domovitis iz konservatorami i znovu visunuv propoziciyu pro stvorennya Pivdennogo departamentu zi stoliceyu u Chilpansingo vklyuchayuchi provinciyi Akapulko Chilapa Tlapa i Taksko U 1841 roci predstavniki 42 h miscevih gromad pid nazvoyu Druzyami Pivdnya isp Amigos del Sur visunuli propoziciyu stvoriti departament Akapulko ale cyu propoziciyu vidhiliv Antonio Lopes de Santa Anna U 1847 roci Nikolas Bravo ta Huan Alvares zaproponuvali stvoriti okremij shtat iz rajoniv Akapulko Chilapa ta Taksko ale amerikano meksikanska vijna zashkodila realizaciyi yihnogo zadumu U 1849 roci prezident Hose Hokin de Gerrera uhvaliv rishennya pro stvorennya okremogo shtatu Gerrero a Huana Alvaresa priznachiv pershim gubernatorom Dlya stvorennya Gerrero zi shtatu Mehiko buli viddilenni mista Akapulko Chilapa ta Taksko zi shtatu Michoakan municipalitet Koyuka zi shtatu Puebla misto Tlapa Pershoyu stoliceyu shtatu bulo ogolosheno Tikstlu U 1870 roci stoliceyu shtatu stalo misto Chilpansingo Vijna za Reformu 1857 1861 Mapa Meksiki pid chas Vijni za Reformu Sinim kolorom poznacheno pidtrimku konservatoriv chervonim liberaliv Bilim vidmicheno shtat Nizhnya Kaliforniya yakij obrav nejtralnist u vijni 1856 rik 1 bereznya 1854 roku u misti Ayutla vibuhnulo povstannya na choli z Huanom Alvaresom yakij visunuv svij plan Ayutla z vimogoyu usunennya vid vladi Santa Anni ta provedennya liberalnih reform Povstanskij ruh ohopiv vsyu krayinu rezhim generala Santa Anni bulo znisheno a sam general zmushenij buv vtikati do Kubi U vladi opinivsya uryad Huana Alvaresa U listopadi 1855 roku za propoziciyeyu ministra finansiv Benito Huaresa buv vidanij zakon sho skasovuvav privileyi armiyi ta duhovenstva Nezadovoleni zakonom konservatori i chastina pravogo krila liberaliv vlashtuvali derzhavnij perevorot odnak nevdovzi jogo bulo pridusheno federalnimi silami Uryad Ignasio Komonforta zatverdiv zakon Huaresa i prijnyav propoziciyeyu ministra finansiv Migelya Lerdo de Tehada zaboroniti cerkovnim i civilnim korporaciyam voloditi neruhomistyu U 1857 roci ratifikuvalasya nova Konstituciya Meksiki u yakij buli prijnyati zakoni Huaresa ta Lerdo Proti konstitucijnih zakoniv vistupili konservatori cerkva ta chastina selyanstva yaka takozh bula nezadovolena takimi reformami U ryadi shtativ spalahnuli povstannya Shtat Gerrero v osnovnomu buv na boci konservatoriv i protestuvav proti prijnyatoyi Konstituciyi iz zakonom pro reformu Vijna za Reformu v kincevomu pidsumku zavershilasya peremogoyu liberaliv Ekspropriaciya cerkovnoyi neruhomosti i zemel indianciv skasuvannya cehiv i vnutrishnih mitnic spriyali rozvitku meksikanskogo kapitalizmu Prote agrarne pitannya tak i ne bulo virishene Porfirio Dias 1876 1911 V period rezhimu prezidenta Porfirio Diasa 1876 1911 shtat perebuvav u vidnosnomu spokoyi Za 35 rokiv jogo pravlinnya v Gerrero zminilosya 10 gubernatoriv hocha lishe dvoye buli urozhencyami shtatu Ekonomika kontrolyuvalasya i zbagachuvalasya dekilkoma zemlevlasnikami vijskovimi ta pidpriyemcyami U cej period buduvalisya zavodi Akapulko buv z yednanij z Mehiko zaliznichnoyu liniyeyu Nezvazhayuchi na zrist virobnictva ta ekonomichnij rozvitok naprikinci XIX go st bagato lyudej zalishilisya bez roboti oskilki na girnictvo ta viroshuvannya bavovni zmenshivsya popit Revolyuciya 1910 1920 Sapatisti v misti El Ilguero U 1910 roci u shtati Gerrero proti diktaturi Diasa vibuhnulo kilka povstan piznishe na pochatku revolyuciyi povstanci doyednalisya do organizovanih zagoniv Sapati Proti sapatistiv Dias napravlyav federalni vijska ale pislya jogo usunennya vid vladi v Akapulko jogo vijska zdalisya povstancyam Pislya togo Francisko Madero postaviv gubernatorom shtatu Franciska Figeroa a Akapulko bulo ogolosheno stoliceyu Gerrero Pislya vidmovi Madero prijnyati propoziciyu rozpodilu zemel sapatisti yaki perevazhno skladalisya iz silskih povstanciv rozvernuli svoyi vijska proti Madero pidburyuyuchi takozh povstati inshi shtati Sapatisti zgodom uzyali kontrol nad centralnimi mistami ta zajnyali strategichni poziciyi na pivnochi krayini Koli Viktoriano Huerta vzyav u svoyi ruki kontrol nad derzhavoyu sapatisti ob yednalisya proti nogo iz zagonami Venustiano Karransi yaki v kincevomu pidsumku do 1914 roku otrimali kontrol majzhe nad vsiyeyu pivnichchyu Protyagom cogo chasu zemli buli pererozpodileni Pislya togo yak Huerta buv skinutij i Karransa zajnyav prezidentskij post sapatisti povstali proti Karransi U 1915 roci prezident zaproponuvav posadu gubernatora Gerrero Dzhulianu Blanko ale v 1916 roci Blanko natrapiv na zasidku i buv ubitij Z cogo chasu vidbulisya postijni sutichki pomizh sapatistami ta silami loyalnimi do Karransa V 1919 roci pislya smerti Emiliano Zapati jogo ruh rozkolovsya Do samogo zakinchennya revolyuciyi v krayini vidbuvalisya rizni sutichki mizh frakciyami Zalishki zagoniv sapatistiv buli viznani politichnoyu siloyu v Gerrero de bagato povstanciv otrimali kerivni politichni ta vijskovi posadi V 1921 roci gubernator Gerrero Rodolfo Neri iniciyuvav agrarnu reformu organizuvav profspilki dlya pracivnikiv ta zrobiv osvitu obov yazkovoyu Postrevolyucijnij period Akapulko Dovgij chas pislya revolyuciyi mizh profspilkami miscevimi bojovikami inozemcyami ta silskogospodarskimi organizaciyami prodovzhuvalas frakcijna borotba za zemleyu ta za miscya svoyih frakcij u osvitnih strukturah ta u politici Krim togo v Gerrero vidbuvalasya vijna Kristero U 1923 roci Romulo Figeroa organizuvav zbrojne povstannya proti federalnogo uryadu a v 1927 roci vidbulisya sproba povernuti sobi zemli U 1930 h rokah vidbuvalisya strajki profspilok V 30 h rokah zavdyaki vtruchannya uryadu u silskogospodarskij sektor naselennya pochalo zastosovuvati krashi sposobi viroshuvannya ta obrobki produkciyi V Iguali ta Chilpalsingo pochali viroshuvati novi vidi kultur kokos kunzhut ta kavu V cej period aktivno pochala rozvivatisya sfera narodnih remesel yaki vidigrayut vazhlivu rol v ekonomici shtatu ta privablyuyut turistiv Zavdyaki zusillyam Vilyama Spratlinga v Taksko el Veho bula vidnovlena majsternya po dekorativnomu rizbyarstvi na sribli Turistichnij biznes v osnovnomu zoseredzhenij na beregah Akapulko Zihuataneho ta turistichnomu kurorti Ikstapa U 50 h rokah turistichni centri v Akapulko stali privablivimi dlya gollivudskih zirok takih yak Elizabet Tejlor Frenk Sinatra Eddi Fisher Brizhit Bardo yaki stvorili svogo rodu jogo odnim z najprivablivishim u sviti V period 60 70 h rokiv v Akapulko buduvalisya novi goteli a zhitlo ta transportni poslugi stali deshevshimi U 70 80 ti roki buli stvoreni turistichni centri v Zihuataneho ta kurorti v susidnomu misti Ikstapa shob posiliti turizm v cih rajonah 24 veresnya 2012 roku pislya protestnogo marshu pochalisya masovi zavorushennya vchiteliv u stolici shtatu Chilpansingo Vchiteli rozbivali vikna lamali mebli ta komp yuteri v partijnih ofisah i osvitnomu departamenti Takozh pogromniki chastina yakih prihovuvala oblichchya pid maskami rozpisuvali stini obrazlivimi virazami na adresu prezidenta Meksiki Enrike Penyi Nyeto Penya Nyeto zajnyav posadu prezidenta v grudni 2012 roku v lyutomu 2013 go domigsya prijnyattya zakonu pro osvitu yakij mav skasuvati praktiku kupivli prodazhu vchitelskih posad sho zdavna isnuvala v Meksici i zaminiti yiyi profesijnim testuvannyam iz nacionalnim standartom Reforma v pershu chergu bula spryamovana na borotbu z korupciyeyu v osviti 26 veresnya 2014 roku 43 hlopciv studentiv iz koledzhu Escuela Normal Rural de Ayotzinapa znikli bezvisti v misti Iguala Za oficijnimi danimi voni zahopili kilka avtobusiv i vidpravilisya do Iguali z cillyu provesti akciyu protestu na konferenciyi v meriyi Po dorozi yih perehopili miscevi policejski vnaslidok chogo vidbulasya strilyanina v yakij zaginuli studenti Podrobici cih ta podalshih podij lishayutsya nez yasovanimi ale pripuskayetsya sho strilyanina bula vchinena kriminalnim sindikatom Ob yednani voyini osnovna sfera diyalnosti yakih narkotorgivlya Primitki isp Arhiv originalu za listopad 3 2010 Procitovano zhovten 13 2018 isp History for Acapulco Niles Guides Retrieved January 10 2010 13 sichnya 2010 u Wayback Machine angl isp Agren David December 10 2012 Normalistas fight changes in Mexico education system Florida Today Melbourne Florida pp 4A angl Strajkuyuchi meksikanski vchiteli vzhe perejshli do masovih pogromiv Mexico s Missing 43 Mass Kidnapping Overview January 2015 28 lyutogo 2015 u Wayback Machine angl DzherelaFigueroa Alcocer Jesus 1982 Cronica de la Revolucion en Guerrero 1910 1924 Mexico D F Impresos Verdiguel LCCN 2012372006 isp Div takozhMasove vikradennya v IgualiPosilannyaGerrero Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006