Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Юсуповський палац палац родини Юсупових у Санкт Петербурзі колишній столиці Російської імперії Розташований на набережні

Юсуповський палац (Санкт-Петербург)

Юсуповський палац (Санкт-Петербург)

Юсуповський палац  — палац родини Юсупових у Санкт-Петербурзі, колишній столиці Російської імперії. Розташований на набережній річки Мойки.

Юсуповський палац (Санкт-Петербург)
Юсуповский дворец
image
Юсуповський палац, головний фасад на річку Мойка
Юсуповський палац, головний фасад на річку Мойка
59°55′45″ пн. ш. 30°17′55″ сх. д. / 59.9293778° пн. ш. 30.2988306° сх. д. / 59.9293778; 30.2988306Координати: 59°55′45″ пн. ш. 30°17′55″ сх. д. / 59.9293778° пн. ш. 30.2988306° сх. д. / 59.9293778; 30.2988306
КраїнаРосія
МістоСанкт-Петербург
Типпалац
пам'ятка і культурна спадщина
Тип будівліпалац
Стилькласицизм
Автор проєктуВаллєн Деламот
БудівельникВаллєн Деламот, Михайлов-2-й
АрхітекторВаллєн Деламот
ЗасновникШувалов Петро
Перша згадка1710-ті рр.
Дата заснування1770
Початок будівництва1770 рр.
Побудованоперебудови в середині 19 ст.
Будівлі:
палац, стайні, пейзажний парк, флігелі з картинною галереєю та театром
Відомі мешканціродина Сумарокови-Ельстон, Фелікс Юсупов
Статус Культурне надбання Російської федерації
Станзадовільний
image
image
Юсуповський палац (Санкт-Петербург)
Юсуповський палац (Санкт-Петербург) (Росія)
image Медіафайли у Вікісховищі

Володарі Шувалови

image
Петро Шувалов. 1760 р.

Вже на перших мапах міста тут позначена садиба племінниці царя Петра І Прасков'ї Іванівни. Садиба була невелика і мала дерев'яний палацик та службові приміщення. У 1726 р. небога передала садибу з ділянкою землі Семенівському полку, одному з гвардійських полків, що мешкав у Петербурзі.

У 1742 р. садибу придбав вельможа Петро Шувалов (Пётр Шувалов), активний діяч палацового перевороту, який дав можливість Єлизаветі Петрівні посісти російський престол. Він — двоюрідний брат Івана Івановича Шувалова, що став фаворитом Єлизавети Петрівни. За спогадами сучасників, палац Шувалова мало нагадував тоді палац, а був справжньою канцелярією діяльного володаря, реформатора артилерійського озброєння російської армії.

image
Курдонер палацу

У 1770 р. володар садиби Андрій Петрович Шувалов розпочав будівництво кам'яного палацу у формах раннього класицизму (архітектор Валлєн Деламот), що зберігся донині. Забудова мала типові риси заміської садиби з головним будинком, флегелями, парадним двором (курдонером) та садом. Ансамбль зберіг усі головні частини цього розпланування впродовж століть, незважаючи на перебудови у 19 столітті. У 1795 р. палац у нащадків Андрія Шувалова придбала імператриця Катерина ІІ і передала у володіння Олександрі Браницькій (офіційно вона уважалася племінницею Григорія Потьомкіна), яка володіла в Україні, зокрема, містом Біла Церква та була засновницею відомого парку «Олександрія».

Володарі Юсупови

У 1830 р. літня Олександра Браницька продала садибу з палацом за 250 000 рублів М. Б. Юсупову, володарю підмосковної садиби Архангельське. З цього періоду палац отримав сучасну назву, під якою й увійшов в історію. Але це був лише один з п'ятдесяти семи палаців родини Юсупових.

image
Худ. В. Сєров. Княгиня З. М. Юсупова, Російський музей

У 1830—1838 рр., син князя, Б. М. Юсупов надав наказ перебудувати палац з метою його розширити (проект архітектора А. А. Михайлова 2-го.). Двоповерхові ризаліти надбудували третім поверхом і поєднали з палацом. Суттєвих змін зазнали деякі інтер'єри палацу та у флігелях, де в стилі історизму (еклектика створили «Бальну залу», «Зелену», «Імператорську» та «Синю» вітальні, картинну галерею та припалацовий театр в стилі неорококо. З садиби Архангельське сюди вивезли найкоштовніші картини, придбані ще Миколою Юсуповим наприкінці XVIII строліття. та володіли палацом до 1917 року. Саме тут було скоєне убивство фаворита останньої імператриці — Григорія Распутіна.

За часів СРСР

Фелікс Юсупов з дружиною вимушено емігрував з Росії у Францію після більшовицького перевороту 1917 р. Аби мати гроші на перші роки перебування у Франції, вивіз з собою два полотна Рембрандта. Вони були продані і стали надбанням музею Лувр. Отримані гроші були вкладені в бізнес, яким розпочав займатись Юсупов в Парижі.

Палац націоналізували, що дозволило зберегти будівлі від руйнацій. З 1925 р. приміщення передали працівникам освіти. З 1935 р . палац визнали історичною пам'яткою і взяли під охорону.

Мистецька колекція палацу

image
Діоніс (Вакх) з колекції Юсупових

Юсупови не встигли вивезти значну частину мистецької колекції палацу, тому сховали її в потаємних приміщеннях. Представники першої хвилі російської еміграції вважали більшовицький переворот 1917 року тимчасовим явищем і чекали на повернення. Сподівались на це і Юсупови.

Радянська влада розпочала систематичне пограбування дворянських садиб та палаців вельмож, а трохи перегодом був масовий вивіз культурного надбання за кордон. Навіть закордонні аукціони носили назви палаців, мистецькі твори з яких за безцінь продавали на аукціонах в Європі. Серед розпроданих — майно та мистецькі твори столичних:

  • Строгановського палацу
  • Палацу Шувалова
  • Палацу Єлагіна
  • Палацу Шереметєва
  • палаців царської родини та десятка інших. Кількість палацових споруд Петербурга сягала 300 будівель.

Сумної долі розпродажу за кордоном оминув лише Юсуповський палац. Але більшовицька влада створила спецкоманду, що прискіпливо дослідила покинутий палац і знайшла приховані комори з мистецькою колекцією Юсупових. Її теж могли би продати за кордоном, але московські чини знали про перебування в Парижі володарів майна Юсупових і з міркувань збереження порядного реноме передали колекцію в музеї. Це не дало підстав емігрантам Юсуповим розпочати судове переслідування грабіжницьких вчинків більшовиків. Серед переданих в музеї речей — * порцеляна Франції 18 століття

  • стародавні музичні інструменти
  • арраси та гобелени
  • мармурова скульптура Італії та Франції 17-18 століть
  • колекція гравюр західноєвропейських майстрів

Бібліотека палацу

Микола Юсупов Молодший ініціював створення каталогу палацової бібліотеки у 1860-ті рр. Опис бібліотеки на середину 19 століття засвідчив наявність видань російських та закордонних, серед яких і видання 16, 17, 18 століть відомих західноєвропейських друкарень. Бібліотекарем та секретарем князя на той час був Направник Едуард Францевич, який робив опис французької частини палацової бібліотеки. Направник був музикантом і починав капельмейстером юсуповського оркестру, пізніше відомий композитор та диригент.

Шанувальники музики, Юсупови збирали автографи та портрети-літографії відомих музикантів та композиторів доби. На портретах палацової збірки:

Колекція музичних інструментів

Юсуповський палац мав власну колекцію музичних інструментів. Володар, Микола Юсупов Молодший, колишній дипломат в Парижі, сам займався музикою і робив проби як композитор. Він купував за кордоном роялі фірм Франції та Німеччини, арфи, піаноли, сучасні на той час фісгармонії. Серед придбаних інструментів — близько двадцяти скрипок роботи майстрів Італії 17 — 19 століть.

Зв'язки з тодішнім художнім ринком

Юсупови мали зв'язок з тодішнім художнім ринком і купували картини сучасних майстрів. Замови князя виконували мариніст Ованес Айвазян, портретисти та Франц Вінтергальтер, італійський скульптор Луїджі Б'єнеме — учень Торвальдсена.

Зорієнтований на аристократичні смаки, Микола Юсупов Молодший тим не менше купував окрім картин салонних митців(вони переважали) і твори представників інших мистецьких напрямків, де були:

Картини колекції

image
Гюбер Робер, «Руїни тераси в парку», 1780-ті рр.

Картинна галерея Юсупових мала надзвичайне значення серед мистецьких збірок Російської імперії. Ще Микола Борисович Юсупов почав купувати картини митців, твори яких вважали небажаними для російських колекцій. Так збірка музею Ермітаж отримала з Юсуповського палацу визначні твори, серед яких — * майстерня Леонардо да Вінчі «Св. Катерина»

Див. також

Джерела

  • " Санкт-Петербург на картах и планах первой половины XVIII века ", Семенцов С. В., Красникова О. А.
  • «Гравюра петровского времени», Алексеева М. А. — Л.: Искусство, 1990. — .
  • «Эрмитаж за 200 лет», Л.-М, 1966
  • Гос. Эрмитаж. Западноевропейская живопись, каталог 1, Л, 1976

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Юсуповський палац (Санкт-Петербург)
  • Офіційний сайт палацу

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Yusupovskij palac palac rodini Yusupovih u Sankt Peterburzi kolishnij stolici Rosijskoyi imperiyi Roztashovanij na naberezhnij richki Mojki lon sec lat dir region lon dir lat sec lat min CoordScale skasovanij lon min Yusupovskij palac Sankt Peterburg Yusupovskij dvorecYusupovskij palac golovnij fasad na richku MojkaYusupovskij palac golovnij fasad na richku Mojka59 55 45 pn sh 30 17 55 sh d 59 9293778 pn sh 30 2988306 sh d 59 9293778 30 2988306 Koordinati 59 55 45 pn sh 30 17 55 sh d 59 9293778 pn sh 30 2988306 sh d 59 9293778 30 2988306KrayinaRosiyaMistoSankt PeterburgTippalac pam yatka i kulturna spadshinaTip budivlipalacStilklasicizmAvtor proyektuVallyen DelamotBudivelnikVallyen Delamot Mihajlov 2 jArhitektorVallyen DelamotZasnovnikShuvalov PetroPersha zgadka1710 ti rr Data zasnuvannya1770Pochatok budivnictva1770 rr Pobudovanoperebudovi v seredini 19 st Budivli palac stajni pejzazhnij park fligeli z kartinnoyu galereyeyu ta teatromVidomi meshkancirodina Sumarokovi Elston Feliks YusupovStatus Kulturne nadbannya Rosijskoyi federaciyiStanzadovilnijYusupovskij palac Sankt Peterburg Yusupovskij palac Sankt Peterburg Rosiya Mediafajli u VikishovishiVolodari ShuvaloviPetro Shuvalov 1760 r Vzhe na pershih mapah mista tut poznachena sadiba pleminnici carya Petra I Praskov yi Ivanivni Sadiba bula nevelika i mala derev yanij palacik ta sluzhbovi primishennya U 1726 r neboga peredala sadibu z dilyankoyu zemli Semenivskomu polku odnomu z gvardijskih polkiv sho meshkav u Peterburzi U 1742 r sadibu pridbav velmozha Petro Shuvalov Pyotr Shuvalov aktivnij diyach palacovogo perevorotu yakij dav mozhlivist Yelizaveti Petrivni posisti rosijskij prestol Vin dvoyuridnij brat Ivana Ivanovicha Shuvalova sho stav favoritom Yelizaveti Petrivni Za spogadami suchasnikiv palac Shuvalova malo nagaduvav todi palac a buv spravzhnoyu kancelyariyeyu diyalnogo volodarya reformatora artilerijskogo ozbroyennya rosijskoyi armiyi Kurdoner palacu U 1770 r volodar sadibi Andrij Petrovich Shuvalov rozpochav budivnictvo kam yanogo palacu u formah rannogo klasicizmu arhitektor Vallyen Delamot sho zberigsya donini Zabudova mala tipovi risi zamiskoyi sadibi z golovnim budinkom flegelyami paradnim dvorom kurdonerom ta sadom Ansambl zberig usi golovni chastini cogo rozplanuvannya vprodovzh stolit nezvazhayuchi na perebudovi u 19 stolitti U 1795 r palac u nashadkiv Andriya Shuvalova pridbala imperatricya Katerina II i peredala u volodinnya Oleksandri Branickij oficijno vona uvazhalasya pleminniceyu Grigoriya Potomkina yaka volodila v Ukrayini zokrema mistom Bila Cerkva ta bula zasnovniceyu vidomogo parku Oleksandriya Volodari YusupoviU 1830 r litnya Oleksandra Branicka prodala sadibu z palacom za 250 000 rubliv M B Yusupovu volodaryu pidmoskovnoyi sadibi Arhangelske Z cogo periodu palac otrimav suchasnu nazvu pid yakoyu j uvijshov v istoriyu Ale ce buv lishe odin z p yatdesyati semi palaciv rodini Yusupovih Hud V Syerov Knyaginya Z M Yusupova Rosijskij muzej U 1830 1838 rr sin knyazya B M Yusupov nadav nakaz perebuduvati palac z metoyu jogo rozshiriti proekt arhitektora A A Mihajlova 2 go Dvopoverhovi rizaliti nadbuduvali tretim poverhom i poyednali z palacom Suttyevih zmin zaznali deyaki inter yeri palacu ta u fligelyah de v stili istorizmu eklektika stvorili Balnu zalu Zelenu Imperatorsku ta Sinyu vitalni kartinnu galereyu ta pripalacovij teatr v stili neorokoko Z sadibi Arhangelske syudi vivezli najkoshtovnishi kartini pridbani she Mikoloyu Yusupovim naprikinci XVIII strolittya ta volodili palacom do 1917 roku Same tut bulo skoyene ubivstvo favorita ostannoyi imperatrici Grigoriya Rasputina Za chasiv SRSRFeliks Yusupov z druzhinoyu vimusheno emigruvav z Rosiyi u Franciyu pislya bilshovickogo perevorotu 1917 r Abi mati groshi na pershi roki perebuvannya u Franciyi viviz z soboyu dva polotna Rembrandta Voni buli prodani i stali nadbannyam muzeyu Luvr Otrimani groshi buli vkladeni v biznes yakim rozpochav zajmatis Yusupov v Parizhi Palac nacionalizuvali sho dozvolilo zberegti budivli vid rujnacij Z 1925 r primishennya peredali pracivnikam osviti Z 1935 r palac viznali istorichnoyu pam yatkoyu i vzyali pid ohoronu Mistecka kolekciya palacuDionis Vakh z kolekciyi Yusupovih Yusupovi ne vstigli vivezti znachnu chastinu misteckoyi kolekciyi palacu tomu shovali yiyi v potayemnih primishennyah Predstavniki pershoyi hvili rosijskoyi emigraciyi vvazhali bilshovickij perevorot 1917 roku timchasovim yavishem i chekali na povernennya Spodivalis na ce i Yusupovi Radyanska vlada rozpochala sistematichne pograbuvannya dvoryanskih sadib ta palaciv velmozh a trohi peregodom buv masovij viviz kulturnogo nadbannya za kordon Navit zakordonni aukcioni nosili nazvi palaciv mistecki tvori z yakih za bezcin prodavali na aukcionah v Yevropi Sered rozprodanih majno ta mistecki tvori stolichnih Stroganovskogo palacu Palacu Shuvalova Palacu Yelagina Palacu Sheremetyeva palaciv carskoyi rodini ta desyatka inshih Kilkist palacovih sporud Peterburga syagala 300 budivel Sumnoyi doli rozprodazhu za kordonom ominuv lishe Yusupovskij palac Ale bilshovicka vlada stvorila speckomandu sho priskiplivo doslidila pokinutij palac i znajshla prihovani komori z misteckoyu kolekciyeyu Yusupovih Yiyi tezh mogli bi prodati za kordonom ale moskovski chini znali pro perebuvannya v Parizhi volodariv majna Yusupovih i z mirkuvan zberezhennya poryadnogo renome peredali kolekciyu v muzeyi Ce ne dalo pidstav emigrantam Yusupovim rozpochati sudove peresliduvannya grabizhnickih vchinkiv bilshovikiv Sered peredanih v muzeyi rechej porcelyana Franciyi 18 stolittya starodavni muzichni instrumenti arrasi ta gobeleni marmurova skulptura Italiyi ta Franciyi 17 18 stolit kolekciya gravyur zahidnoyevropejskih majstrivBiblioteka palacuMikola Yusupov Molodshij iniciyuvav stvorennya katalogu palacovoyi biblioteki u 1860 ti rr Opis biblioteki na seredinu 19 stolittya zasvidchiv nayavnist vidan rosijskih ta zakordonnih sered yakih i vidannya 16 17 18 stolit vidomih zahidnoyevropejskih drukaren Bibliotekarem ta sekretarem knyazya na toj chas buv Napravnik Eduard Francevich yakij robiv opis francuzkoyi chastini palacovoyi biblioteki Napravnik buv muzikantom i pochinav kapelmejsterom yusupovskogo orkestru piznishe vidomij kompozitor ta dirigent Shanuvalniki muziki Yusupovi zbirali avtografi ta portreti litografiyi vidomih muzikantiv ta kompozitoriv dobi Na portretah palacovoyi zbirki Brati G ta I Venyavski spivachka Polina Viardo skripal Sh Berio kompozitor I Gauman ta inshi A kompozitori Ferenc List ta Gektor Berlioz listuvalisya v knyazem Kolekciya muzichnih instrumentivYusupovskij palac mav vlasnu kolekciyu muzichnih instrumentiv Volodar Mikola Yusupov Molodshij kolishnij diplomat v Parizhi sam zajmavsya muzikoyu i robiv probi yak kompozitor Vin kupuvav za kordonom royali firm Franciyi ta Nimechchini arfi pianoli suchasni na toj chas fisgarmoniyi Sered pridbanih instrumentiv blizko dvadcyati skripok roboti majstriv Italiyi 17 19 stolit Zv yazki z todishnim hudozhnim rinkomYusupovi mali zv yazok z todishnim hudozhnim rinkom i kupuvali kartini suchasnih majstriv Zamovi knyazya vikonuvali marinist Ovanes Ajvazyan portretisti ta Franc Vintergalter italijskij skulptor Luyidzhi B yeneme uchen Torvaldsena Zoriyentovanij na aristokratichni smaki Mikola Yusupov Molodshij tim ne menshe kupuvav okrim kartin salonnih mitciv voni perevazhali i tvori predstavnikiv inshih misteckih napryamkiv de buli Oleksandr Kalam Konstan Trojon Roza Boner Narsis Diaz de la Penya Kamil KoroKartini kolekciyiGyuber Rober Ruyini terasi v parku 1780 ti rr Kartinna galereya Yusupovih mala nadzvichajne znachennya sered misteckih zbirok Rosijskoyi imperiyi She Mikola Borisovich Yusupov pochav kupuvati kartini mitciv tvori yakih vvazhali nebazhanimi dlya rosijskih kolekcij Tak zbirka muzeyu Ermitazh otrimala z Yusupovskogo palacu viznachni tvori sered yakih majsternya Leonardo da Vinchi Sv Katerina Zhinochij portret kartina Korredzho Rembrandt shonajmenshe chotiri kartini Dzhovanni Battista Tyepolo Filosof Diogen ta Aleksandr Makedonskij Pompeo Batoni Gerkules na peretini shlyahiv Alessandro Longi Muzikant Zhak Luyi David Safo i Faon Nikolya Pussen Zhertvoprinoshennya Noya Franchesko Furini Tri graciyi Dzhovanni Paolo Pannini Inter yer soboru Sv Petra v Rimi Gyuber Rober shist pejzazhiv Fransua Bushe tri polotna Klod Zhozef Verne dva pejzazhi Sebastno Richchi tri kartini Zhan Battist Groz Golovka divchini Nikola Lankre Tovaristvo v parku ta inshi Zhinochij portret kartina Korredzho Dzh B Tyepolo Filosof Diogen ta Aleksandr Makedonskij Pompeo Batoni Gerkules na peretini shlyahiv Div takozhKartinna galereya Zhinochij portret kartina Korredzho Arhangelske muzej sadiba Rosijskij muzejDzherela Sankt Peterburg na kartah i planah pervoj poloviny XVIII veka Semencov S V Krasnikova O A Gravyura petrovskogo vremeni Alekseeva M A L Iskusstvo 1990 ISBN 5 210 00321 3 Ermitazh za 200 let L M 1966 Gos Ermitazh Zapadnoevropejskaya zhivopis katalog 1 L 1976PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Yusupovskij palac Sankt Peterburg Oficijnij sajt palacu

Дата публікації:
Топ