Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Микола Борисович Юсу пов рос Николай Борисович Юсупов 15 26 жовтня 1750 15 27 липня 1831 російський князь дипломат та ме

Юсупов Микола Борисович

Юсупов Микола Борисович

Микола Борисович Юсу́пов (рос. Николай Борисович Юсупов; 15 (26) жовтня 1750  — 15 (27) липня 1831) — російський князь, дипломат та меценат.

Микола Борисович Юсупов
Николай Борисович Юсупов
image
М. Б. Юсупов. Худ. Й.-Б. Лампі
Народився15 (26) жовтня 1750(1750-10-26)
Москва
Помер15 (27) липня 1831(1831-07-27) (80 років)
Москва
Поховання
Країнаimage Російська імперія
Місце проживанняРосійська імперія
Діяльністьдержавний діяч, дипломат, меценат
Alma materЛейденський університет
Знання мовросійська
Титулкнязь
Посадаміністр Департаменту уділів, член Державної ради
Конфесіяправослав'я
Рід
БатькоБорис Григорович Юсупов
МатиІрина Михайлівна (ур. Зінов'єва)
У шлюбі зТетяна Василівна (ур. Енгельгардт)
ДітиБорис Юсупов
Нагороди
image
Орден Святого Андрія Первозванного
image
Орден Святого Іоанна Єрусалимського (Росія)
image
Орден Святого Володимира 1 ступеня
image
Орден Святого Станіслава
image
Герб

Фамільний герб Юсупових
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Юсупов.

Біографія

Син московського градоначальника . Юсупови походили із ногайських татар, вважали своїм предком хана Юсуфа. Немовлям був записаний у Лейб-гвардії Кінний полк. У 1755 році йому надано чин корнета, у 1761 підпоручика, у 1771 поручика. 1772 року надано звання камер-юнкера при імператорському дворі. Звільнений зі служби, кілька років подорожував Європою. Після повернення до Росії 1781 року йому надано чину дійсного камергера й призначено присутнім у Комісії з комерції. Наступного року увійшов до складу почту наступника російського престолу Павла Петровича та його дружини, які подорожували Європою під ім'ям «графа та графині Сєверних». У 1783 призначений надзвичайним послаником та повноважним міністром до двору сардинського короля у Турині, потім, за найвищим повелінням, до двору неаполітанського короля. У 1784 році посланий до Рима, зі висловленням вдячності папі Пію IV. Потім їде до Венеції. У 1788 році йому надано чину таємного радника й назначено присутнім у Правлячому Сенаті, по поверненні до Петербурга засідав у 1-му департаменті Сенату та межевої експедиції (1790). У 1791—1799 роках директор імператорських театрів: засновав театральну контору, контроль над театральними зборами та ін. У 1792 році Юсупову було доручено управління скляним заводом, казенним порцеляновим заводом та казенною шпалерною мануфактурою. 1793 року він одружується з Т. В. Енгельгардт-Потьомкіною, удовою Михайла Потьомкіна. У 1793 році входив до комісії, яка розглядала причини незвичайного падіння грошового курсу в Росії. У 1796 році назначений президентом Мануфактур-колегії, з листопада 1797 року — її головний директор. Також у 1796 році йому надано чину дійсного таємного радника й назначено верховним маршалом у церемонії коронації Павла I. У 1797 році його нагороджено орденом Св. Андрія Первозванного, у 1798 — орденом Св. Іоанна Єрусалимського ІІ ст. (командора ордену). У 1800 році князя назначено міністром удільного департаменту. У 1801 році назначено верховним маршалом з нагоди коронації Олександра І. Наступного року, за власним проханням, звільнений з усіх посад та виїхав за кордон для лікування. Повернувся у 1811 році. У 1812 прийняв назначення членом комітету з розпоряджень про постачання військ у Москві. 1814 року назначений головним начальником над експедицією кремлівського будування, над кремлівською майстернею та Оружейною палатою. 1816 року його призначено присутнім у 6-му департаменті Сенату в Москві. Того ж року нагороджений орденом Св. Володимира 1-го ступеня, наступного року йому повеліно бути присутнім у 1-му Відділі 6-го департаменту Сенату. Член Державної Ради з 1823 року. У 1826 році втретє назначений верховним маршалом, цього разу з нагоди коронації імператора Миколи І. Сконав у Москві 1831 року під час епідемії холери, похований у своєму маєтку Спаське-Котово Московської губернії (зараз у межах м. Долгопрудний).

Особисте життя

Дружиною князя стала Тетяна Василівна Енгельгардт, рідна племінниця світлійшого князя Г. О. Потьомкіна. У них народилося кілька дітей, але до дорослих років дожив лише один син Борис. Первісно подружжя жили разом, згодом Юсупов став жити окремо від дружини. (Малий палац «Каприз») в Архангельському, як деякі вважають, слугував якраз резиденцією княгині. Причиною незлагоди стали численні любовні пригоди Юсупова: відоме, що він відкрито співмешкав як з відомими танцівницями й артистками, так і зі своїми акторками-кріпачками. Окрім того, він мав цілий з 15-20 дівчат-кріпачок, що розміщалися в окремому будинку поруч його московської садиби у Великому Харитоньєвському провулку. Спеціальним місцем проживання жінок, що користувалися особливою прихильністю князя, було сільце Воронки поблизу Архангельського. Серед відомих коханок Юсупова числилися балерини [ru] і [ru]; від зв'язку з останньою він мав двох позашлюбних синів.

Чини

Посади

  • Директор імператорських театрів
  • Директор Ермітажу
  • Головний управитель Експедиції Кремлівського будування, Оружейної палати
  • Сенатор (з 1788)
  • Міністр Департаменту уділів (1800—1816)
  • Член Державної Ради (з 1823)

Колекції

Під час подорожей за кордон Юсупов зібрав багату колекцію європейських живопису, скульптури та книжок. Після придбання 1810 року садиби Архангельське під Москвою, він перевозить туди значну частину своїх зібрань.

image
М. Б. Юсупов, 1850
image
«Алегорія живопису» (автопортрет Елізабетти Сірані), зараз у Москві.

Микола Борисович Юсупов не дуже розумівся в живопису і просто куповав картини модних майстрів. Перебування за кордоном, спілкування з митцями сприяли розвитку особистих смаків князя, й він віддавав перевагу академічним майстрам Італії та Франції XVIII ст., представникам стилю рококо та класицизму, характерно для князя було замовляти картини сучасним йому французьким та італійським живописцям. Після кончини Юсупова частина зібрання була вивезена із Архангельського його сином до Перербурга, зараз картини із юсуповської архангельської колекції можна зустрінути у московських і петербурзьких музеях. Серед них — «Жебраки», П'єтро Ротарі (кілька «Поселянок»), Джованні Доменіко Тьєполо «Повернення блудного сина», «Натюрморт з книжками», Ян ван Гоєн «Пейзаж з річкою», Юбер Робер «Фантазійний краєвид з обеліском» та «Мандрівні музиканти в селі», Антуан-Жан Гро «Кінний портрет кн. Бориса Юсупова», Жак-Луї Давід «Сафо з коханцем Фаоном».

Дещо незвичними в колекції були твори : «Алегорія живопису» (зараз у Москві), «Портрет співачки А. Каталані» Елізабет Віже-Лебрен, картини Маргеріт Жерар і Ангеліки Кауфман.

Придбав Юсупов і цілий комплект з шести картин для декорування палацової зали, серед яких і були монументальні композиції Джованні Баттіста Тьєполо «Зустріч Антонія і Клеопатри в порту» та «Бенкет Клеопатри на честь Антонія» (обидві в Архангельському), а також плафон «Меркурій та Слава», який приписують (нині в Великому Царськосільському палаці Царського Села).

image
А. да Корреджо, «Жіночий портрет», Ермітаж.

Іноді князю щастило без зайвих труднощів придбати шедеври. У 1800 році царський двір відмовився від купівлі партії картин, привезених до Петербурга . Картини переглянув князь і придбав 12 полотен. Саме з партії П'єтро Конколо походять відомі зразки колекції Юсупова: «Жіночий портрет» Корреджо, пейзажі Клода Лоррена, Гверчіно, Гвідо Рені.

Юсупов також збирав і скульптурні шедеври. Як і більшість аристократів, князь мав радників і експертів серед , у Римі це були Рейфенштейн та Томас Дженкінс, який торгував античними скульптурами і співпрацював зі скульпторами та . Саме Кавачеппі отримав замовлення на погруддя Петра І та Катерини II, які Юсупов розмістить в Імператорській залі (Палацу в Архангельському). В Антоніо Канови він придбав скульптурну групу «Амур та Психея», яка спочатку знаходилась в Архангельському, згодом вивезена до Петербурга, і зараз знаходиться в Ермітажі.

Родина

Нагороди

Примітки

  1. Identifiants et Référentiels — ABES, 2011.
    d:Track:Q47757534d:Track:Q2826570
  2. Князь Николай Борисович Юсупов
  3. У 1820-х роках наложницею Юсупова була співачка його кріпацького театру Анна Борунова (сестра архітектора-кріпака Олексія Борунова), а в останні роки життя — балерина-кріпачка Софія Мінкіна (за даними монографії С. В. Безсонова «Архангельское. Подмосковная усадьба» М.: Музей-усадьба «Архангельское», «Коллекция М», 2004)
  4. Безсонов С. В. Архангельское. Подмосковная усадьба М.: Музей-усадьба «Архангельское», «Коллекция М», 2004

Джерела

  • В. С. Путятин. Юсупов Николай Борисович. w.histrf.ru. Всемирная история. Процитовано 10 листопада 2017.
  • Безсонов С. В. Архангельское. Подмосковная усадьба. — М. : Музей-усадьба «Архангельское», «Коллекция М», 2004. — 160 с.
  • Шилов Д. Н., Кузьмин Ю. А. Члены Государственного совета Российской империи, 1801—1906: Биобиблиографический справочник. — СПб. : Дмитрий Буланин, 2007. — С. 890—893.
  • Прахов А. В. Материалы для описания художественных собраний князей Юсуповых // Художественные сокровища России. — 1906. — № 8–10. — С. 180.
  • Малиновский К. В. История коллекционирования живописи в Санкт-Петербурге в XVIII веке. — СПб. : Крига, 2012. — С. 536. — 600 прим. — .

Посилання

  • Юсупов Микола Борисович // Шевченківська енциклопедія : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — Т. 6: Т—Я. — С. 1052.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Mikola Borisovich Yusu pov ros Nikolaj Borisovich Yusupov 15 26 zhovtnya 1750 15 27 lipnya 1831 rosijskij knyaz diplomat ta mecenat Mikola Borisovich YusupovNikolaj Borisovich YusupovM B Yusupov Hud J B LampiNarodivsya15 26 zhovtnya 1750 1750 10 26 MoskvaPomer15 27 lipnya 1831 1831 07 27 80 rokiv MoskvaPohovannyaKrayina Rosijska imperiyaMisce prozhivannyaRosijska imperiyaDiyalnistderzhavnij diyach diplomat mecenatAlma materLejdenskij universitetZnannya movrosijskaTitulknyazPosadaministr Departamentu udiliv chlen Derzhavnoyi radiKonfesiyapravoslav yaRidBatkoBoris Grigorovich YusupovMatiIrina Mihajlivna ur Zinov yeva U shlyubi zTetyana Vasilivna ur Engelgardt DitiBoris YusupovNagorodiOrden Svyatogo Andriya Pervozvannogo Orden Svyatogo Ioanna Yerusalimskogo Rosiya Orden Svyatogo Volodimira 1 stupenya Orden Svyatogo StanislavaGerb Familnij gerb Yusupovih Mediafajli u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Yusupov BiografiyaSin moskovskogo gradonachalnika Yusupovi pohodili iz nogajskih tatar vvazhali svoyim predkom hana Yusufa Nemovlyam buv zapisanij u Lejb gvardiyi Kinnij polk U 1755 roci jomu nadano chin korneta u 1761 pidporuchika u 1771 poruchika 1772 roku nadano zvannya kamer yunkera pri imperatorskomu dvori Zvilnenij zi sluzhbi kilka rokiv podorozhuvav Yevropoyu Pislya povernennya do Rosiyi 1781 roku jomu nadano chinu dijsnogo kamergera j priznacheno prisutnim u Komisiyi z komerciyi Nastupnogo roku uvijshov do skladu pochtu nastupnika rosijskogo prestolu Pavla Petrovicha ta jogo druzhini yaki podorozhuvali Yevropoyu pid im yam grafa ta grafini Syevernih U 1783 priznachenij nadzvichajnim poslanikom ta povnovazhnim ministrom do dvoru sardinskogo korolya u Turini potim za najvishim povelinnyam do dvoru neapolitanskogo korolya U 1784 roci poslanij do Rima zi vislovlennyam vdyachnosti papi Piyu IV Potim yide do Veneciyi U 1788 roci jomu nadano chinu tayemnogo radnika j naznacheno prisutnim u Pravlyachomu Senati po povernenni do Peterburga zasidav u 1 mu departamenti Senatu ta mezhevoyi ekspediciyi 1790 U 1791 1799 rokah direktor imperatorskih teatriv zasnovav teatralnu kontoru kontrol nad teatralnimi zborami ta in U 1792 roci Yusupovu bulo dorucheno upravlinnya sklyanim zavodom kazennim porcelyanovim zavodom ta kazennoyu shpalernoyu manufakturoyu 1793 roku vin odruzhuyetsya z T V Engelgardt Potomkinoyu udovoyu Mihajla Potomkina U 1793 roci vhodiv do komisiyi yaka rozglyadala prichini nezvichajnogo padinnya groshovogo kursu v Rosiyi U 1796 roci naznachenij prezidentom Manufaktur kolegiyi z listopada 1797 roku yiyi golovnij direktor Takozh u 1796 roci jomu nadano chinu dijsnogo tayemnogo radnika j naznacheno verhovnim marshalom u ceremoniyi koronaciyi Pavla I U 1797 roci jogo nagorodzheno ordenom Sv Andriya Pervozvannogo u 1798 ordenom Sv Ioanna Yerusalimskogo II st komandora ordenu U 1800 roci knyazya naznacheno ministrom udilnogo departamentu U 1801 roci naznacheno verhovnim marshalom z nagodi koronaciyi Oleksandra I Nastupnogo roku za vlasnim prohannyam zvilnenij z usih posad ta viyihav za kordon dlya likuvannya Povernuvsya u 1811 roci U 1812 prijnyav naznachennya chlenom komitetu z rozporyadzhen pro postachannya vijsk u Moskvi 1814 roku naznachenij golovnim nachalnikom nad ekspediciyeyu kremlivskogo buduvannya nad kremlivskoyu majsterneyu ta Oruzhejnoyu palatoyu 1816 roku jogo priznacheno prisutnim u 6 mu departamenti Senatu v Moskvi Togo zh roku nagorodzhenij ordenom Sv Volodimira 1 go stupenya nastupnogo roku jomu povelino buti prisutnim u 1 mu Viddili 6 go departamentu Senatu Chlen Derzhavnoyi Radi z 1823 roku U 1826 roci vtretye naznachenij verhovnim marshalom cogo razu z nagodi koronaciyi imperatora Mikoli I Skonav u Moskvi 1831 roku pid chas epidemiyi holeri pohovanij u svoyemu mayetku Spaske Kotovo Moskovskoyi guberniyi zaraz u mezhah m Dolgoprudnij Osobiste zhittyaDruzhinoyu knyazya stala Tetyana Vasilivna Engelgardt ridna pleminnicya svitlijshogo knyazya G O Potomkina U nih narodilosya kilka ditej ale do doroslih rokiv dozhiv lishe odin sin Boris Pervisno podruzhzhya zhili razom zgodom Yusupov stav zhiti okremo vid druzhini Malij palac Kapriz v Arhangelskomu yak deyaki vvazhayut sluguvav yakraz rezidenciyeyu knyagini Prichinoyu nezlagodi stali chislenni lyubovni prigodi Yusupova vidome sho vin vidkrito spivmeshkav yak z vidomimi tancivnicyami j artistkami tak i zi svoyimi aktorkami kripachkami Okrim togo vin mav cilij z 15 20 divchat kripachok sho rozmishalisya v okremomu budinku poruch jogo moskovskoyi sadibi u Velikomu Haritonyevskomu provulku Specialnim miscem prozhivannya zhinok sho koristuvalisya osoblivoyu prihilnistyu knyazya bulo silce Voronki poblizu Arhangelskogo Sered vidomih kohanok Yusupova chislilisya balerini ru i ru vid zv yazku z ostannoyu vin mav dvoh pozashlyubnih siniv ChiniKamer yunker 1772 1781 1781 Tayemnij radnik 1788 1796 Dijsnij tayemnij radnik 1796 PosadiDirektor imperatorskih teatriv Direktor Ermitazhu Golovnij upravitel Ekspediciyi Kremlivskogo buduvannya Oruzhejnoyi palati Senator z 1788 Ministr Departamentu udiliv 1800 1816 Chlen Derzhavnoyi Radi z 1823 KolekciyiPid chas podorozhej za kordon Yusupov zibrav bagatu kolekciyu yevropejskih zhivopisu skulpturi ta knizhok Pislya pridbannya 1810 roku sadibi Arhangelske pid Moskvoyu vin perevozit tudi znachnu chastinu svoyih zibran M B Yusupov 1850 Alegoriya zhivopisu avtoportret Elizabetti Sirani zaraz u Moskvi Mikola Borisovich Yusupov ne duzhe rozumivsya v zhivopisu i prosto kupovav kartini modnih majstriv Perebuvannya za kordonom spilkuvannya z mitcyami spriyali rozvitku osobistih smakiv knyazya j vin viddavav perevagu akademichnim majstram Italiyi ta Franciyi XVIII st predstavnikam stilyu rokoko ta klasicizmu harakterno dlya knyazya bulo zamovlyati kartini suchasnim jomu francuzkim ta italijskim zhivopiscyam Pislya konchini Yusupova chastina zibrannya bula vivezena iz Arhangelskogo jogo sinom do Pererburga zaraz kartini iz yusupovskoyi arhangelskoyi kolekciyi mozhna zustrinuti u moskovskih i peterburzkih muzeyah Sered nih Zhebraki P yetro Rotari kilka Poselyanok Dzhovanni Domeniko Tyepolo Povernennya bludnogo sina Natyurmort z knizhkami Yan van Goyen Pejzazh z richkoyu Yuber Rober Fantazijnij krayevid z obeliskom ta Mandrivni muzikanti v seli Antuan Zhan Gro Kinnij portret kn Borisa Yusupova Zhak Luyi David Safo z kohancem Faonom Desho nezvichnimi v kolekciyi buli tvori Alegoriya zhivopisu zaraz u Moskvi Portret spivachki A Katalani Elizabet Vizhe Lebren kartini Margerit Zherar i Angeliki Kaufman Pridbav Yusupov i cilij komplekt z shesti kartin dlya dekoruvannya palacovoyi zali sered yakih i buli monumentalni kompoziciyi Dzhovanni Battista Tyepolo Zustrich Antoniya i Kleopatri v portu ta Benket Kleopatri na chest Antoniya obidvi v Arhangelskomu a takozh plafon Merkurij ta Slava yakij pripisuyut nini v Velikomu Carskosilskomu palaci Carskogo Sela A da Korredzho Zhinochij portret Ermitazh Inodi knyazyu shastilo bez zajvih trudnoshiv pridbati shedevri U 1800 roci carskij dvir vidmovivsya vid kupivli partiyi kartin privezenih do Peterburga Kartini pereglyanuv knyaz i pridbav 12 poloten Same z partiyi P yetro Konkolo pohodyat vidomi zrazki kolekciyi Yusupova Zhinochij portret Korredzho pejzazhi Kloda Lorrena Gverchino Gvido Reni Yusupov takozh zbirav i skulpturni shedevri Yak i bilshist aristokrativ knyaz mav radnikiv i ekspertiv sered u Rimi ce buli Rejfenshtejn ta Tomas Dzhenkins yakij torguvav antichnimi skulpturami i spivpracyuvav zi skulptorami ta Same Kavacheppi otrimav zamovlennya na pogruddya Petra I ta Katerini II yaki Yusupov rozmistit v Imperatorskij zali Palacu v Arhangelskomu V Antonio Kanovi vin pridbav skulpturnu grupu Amur ta Psiheya yaka spochatku znahodilas v Arhangelskomu zgodom vivezena do Peterburga i zaraz znahoditsya v Ermitazhi RodinaDruzhina Tetyana Vasilivna Yusupova u divoctvi Engelgardt udova knyazya M S Potomkina pleminnicya G O Potomkina Tavrijskogo Sin Boris Mikolajovich YusupovNagorodiOrden Svyatogo Andriya Pervozvannogo 1797 Orden Svyatogo Ioanna Yerusalimskogo 1798 Diamantovi vidznaki do Ordena Svyatogo Andriya Pervozvannogo 1801 Orden Svyatogo Volodimira 1 stupenya 1816 Orden Svyatogo Stanislava Vidznaki za 30 rokiv bezdogannoyi sluzhbi 1830 PrimitkiIdentifiants et Referentiels ABES 2011 d Track Q47757534d Track Q2826570 Knyaz Nikolaj Borisovich Yusupov U 1820 h rokah nalozhniceyu Yusupova bula spivachka jogo kripackogo teatru Anna Borunova sestra arhitektora kripaka Oleksiya Borunova a v ostanni roki zhittya balerina kripachka Sofiya Minkina za danimi monografiyi S V Bezsonova Arhangelskoe Podmoskovnaya usadba M Muzej usadba Arhangelskoe Kollekciya M 2004 Bezsonov S V Arhangelskoe Podmoskovnaya usadba M Muzej usadba Arhangelskoe Kollekciya M 2004DzherelaV S Putyatin Yusupov Nikolaj Borisovich w histrf ru Vsemirnaya istoriya Procitovano 10 listopada 2017 Bezsonov S V Arhangelskoe Podmoskovnaya usadba M Muzej usadba Arhangelskoe Kollekciya M 2004 160 s Shilov D N Kuzmin Yu A Chleny Gosudarstvennogo soveta Rossijskoj imperii 1801 1906 Biobibliograficheskij spravochnik SPb Dmitrij Bulanin 2007 S 890 893 Prahov A V Materialy dlya opisaniya hudozhestvennyh sobranij knyazej Yusupovyh Hudozhestvennye sokrovisha Rossii 1906 8 10 S 180 Malinovskij K V Istoriya kollekcionirovaniya zhivopisi v Sankt Peterburge v XVIII veke SPb Kriga 2012 S 536 600 prim ISBN 978 5 901805 49 7 PosilannyaYusupov Mikola Borisovich Shevchenkivska enciklopediya u 6 t Gol red M G Zhulinskij Kiyiv In t literaturi im T G Shevchenka 2015 T 6 T Ya S 1052

Дата публікації:
Топ