Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Національний парк «Югид-ва» (в перекладі з мови комі — «Світла вода»)(рос. Национальный парк «Югыд ва») — національний парк утворений 23 квітня 1994 року на теренах Печорського району (23% від загальної площі) і Вуктильського (46,8%) та Інтинського (30,2%) міських округів Республіки Комі з метою збереження унікальних природних комплексів Приполярного і Північного Уралу. Територія національного парку « Югид Ва» разом з прилеглим до нього на півдні Печоро-Іличським державним заповідником і його буферною зоною 8 грудня 1995 були внесені до Списку Всесвітньої Спадщини ЮНЕСКО. Це перший з національних парків Росії, який отримав такий статус.
| рос. Югыд ва | |
|---|---|
 Річка Кожим — північна межа парку «Югид-ва» | |
| 62°25′ пн. ш. 58°46′ сх. д. / 62.417° пн. ш. 58.767° сх. д.Координати: 62°25′ пн. ш. 58°46′ сх. д. / 62.417° пн. ш. 58.767° сх. д. | |
| Країна |  Росія |
| Розташування | Республіка Комі |
| Площа | 891 701 га |
| Засновано | 23.04.1994 |
| Оператор | Федеральна державна установа Національний парк "Югид ва" |
| Країна: | Росія |
| Об'єкт №: | 719-001 |
| Статус: | частина об'єкта Світової спадщини ЮНЕСКО[d] |
| Вебсторінка | yugyd-va.ru |
  Югид-ва (національний парк) (Росія) | |
 Югид-ва у Вікісховищі | |
Географія
Національний парк «Югид-ва» розташований на західних схилах Приполярного і Північного Уралу, на межі Європи і Азії. На території парку є найвищі вершини Приполярного і Північного Уралу. Річки, стікаючи із західного схилу Уральських гір, постачають воду в Печору — одну з найбільших річок Європи, яка впадає в Баренцове море. Природною межею парку на сході виступає головний хребет Уральських гір, на півночі — річка Кожим, на заході — річки Синя, Вангир і Косью, на півдні — . Територія парку входить до Приполярно-Уральської фізико-географічної області і розташована в трьох орографічних зонах — гірській, передгірській та низинній, які сформувалися понад 200 млн років тому. Саме тут у центральній частині національного парку «Югид-Ва» розташована найвища точка Уральських гір — гора Народна (1894,5 м), а також вершини Карпінського (1878 м), Колокольня (Дзвіниця) (1724 м), Манарага (1662 м), Ньоройка (1645 м).
Рослинний світ
Рослинний світ національного парку «Югид-ва» нараховує понад 600 видів судинних рослин, десятки видів мохів та лишайників. Багатство флори зростає з півночі на південь. Найбільшу різноманітність становлять трави. Основу травостоїв заплавних і гірсько-тундрових луків складають злаки. Специфічною рисою флори є велика кількість папоротей (22 види) і вересових. Територія парку є унікальною з точки зору біорізноманіття. Тут росте 47 видів рідкісних і ендемічних рослин, які охороняються Республікою Комі.
До Міжнародної Червоної книги занесені: зозулині черевички справжні, родіола рожева, черевичок плямистий, півонія ухилиста, шиверекія Кузнєцова. До Червоної книги РФ занесені: (вудсія альпійська, пальчатокорінник Траунштейнера), а також ендемічні види, які зустрічаються тільки на Уралі. Це — анемона пермська, лещиця уральська, льон північний, чебрець Талієва. До другої категорії належать реліктові види. Це представники флори колишніх кліматичних епох (курильський чай, родіола чотиричленна, білокопитник сибірський).
Тваринний світ
Національний парк «Югид-ва» має найбагатше різноманіття тваринного світу серед усіх районів Республіки Комі. Тут мешкають 43 види ссавців, з них 1 вид занесено до Червоної книги Республіки Комі (європейська норка — Mustella Lutreola), 2 зникаючих види — соболь (Martes zibellina) і пискуха північна (Ochotona hyperborea). Найпоширенішими видами є: заєць-біляк, летяга, олень північний, горностай, видра, лось, лисиця, вовк, росомаха, ведмідь, лісова куниця, ласка, білий песець. У результаті міграції тут з'явилися американська норка та кабан. У парку мешкає 190 видів птахів , 19 з них занесені до Червоної книги Комі — це казарка червоновола, скопа, беркут, кречет, сапсан, орлан-білохвіст. На території парку гніздяться 17 видів водоплавної дичини. Парк населяють 16 видів хижих птахів — беркут, орлан-білохвіст, великий підорлик, чорний шуліка. Ліси багаті глухарем, тетеруком, рябчиком і білою куріпкою. Найчисленніша група птахів — горобині — налічує понад 80 видів. У водоймах національного парку мешкає 23 види риб — сьомга, харіус сибірський, пелядь, таймень, сиг, чир, золотий карась та інші, з них 5 видів занесено до Червоної книги Республіки Комі. З 5 видів амфібій і рептилій 1 вид (кутозуб сибірський — Salamandrella keiserlingii) занесений до Червоної книги Республіки Комі.
Як потрапити в парк
Дирекція національного парку «Югид-ва» розташовується в місті Вуктил. Відділення парку також працюють в містах Печора і Інта. Потрапити в національний парк можна з міст Вуктил, Інта, Печора, селищ Синя, Аранець, Косью, Кожим-рудник, Кожим, Приуральський тощо. На території парку розташований всього один населений пункт — село Подчер'є. Сюди ходить рейсовий автобус з міста Вуктил. Відстань від інших населених пунктів до кордонів парку становить десятки кілометрів. З Сиктивкара і Ухти до Печори та Інти можна дістатися залізничним транспортом, до Вуктила автомобільним. Міста Інта, Печора, селища Синя, Аранець, Косью, Кожим-рудник розташовані на Північній залізниці Москва-Воркута (швидкі потяги зупиняються тільки в містах Печора та Інта).
Примітки
- Комі-Російський словник [ 14 серпня 2015 у Wayback Machine.](рос.)
- Комі-російський словник. Всі слова мови комі з перекладом [ 20 травня 2012 у Wayback Machine.](рос.)
- до грудня 2015 року мали статус районів
Посилання
- Національний парк «Югид ва» [ 19 грудня 2005 у Wayback Machine.] (офіційний сайт)
- (Міністерство природних ресурсів Російської Федерації)
- Довідник «Національні парки Росії». Москва: Видавництво Центру охорони дикої природи, 1996 р.
- Об'єкт Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО «Праліси Комі» [ 3 березня 2016 у Wayback Machine.] на сайті фонду «Охорона природної спадщини»
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Nacionalnij park Yugid va v perekladi z movi komi Svitla voda ros Nacionalnyj park Yugyd va nacionalnij park utvorenij 23 kvitnya 1994 roku na terenah Pechorskogo rajonu 23 vid zagalnoyi ploshi i Vuktilskogo 46 8 ta Intinskogo 30 2 miskih okrugiv Respubliki Komi z metoyu zberezhennya unikalnih prirodnih kompleksiv Pripolyarnogo i Pivnichnogo Uralu Teritoriya nacionalnogo parku Yugid Va razom z prileglim do nogo na pivdni Pechoro Ilichskim derzhavnim zapovidnikom i jogo bufernoyu zonoyu 8 grudnya 1995 buli vneseni do Spisku Vsesvitnoyi Spadshini YuNESKO Ce pershij z nacionalnih parkiv Rosiyi yakij otrimav takij status Nacionalnij park Yugid va ros Yugyd vaRichka Kozhim pivnichna mezha parku Yugid va Richka Kozhim pivnichna mezha parku Yugid va 62 25 pn sh 58 46 sh d 62 417 pn sh 58 767 sh d 62 417 58 767 Koordinati 62 25 pn sh 58 46 sh d 62 417 pn sh 58 767 sh d 62 417 58 767Krayina RosiyaRoztashuvannya Respublika KomiPlosha 891 701 gaZasnovano 23 04 1994Operator Federalna derzhavna ustanova Nacionalnij park Yugid va Krayina RosiyaOb yekt 719 001Status chastina ob yekta Svitovoyi spadshini YuNESKO d Vebstorinka yugyd va ruYugid va nacionalnij park Rosiya Yugid va u VikishovishiGeografiyaRichka poblizu gori Manaraga nepodalik sela Saranpaul Nacionalnij park Yugid va roztashovanij na zahidnih shilah Pripolyarnogo i Pivnichnogo Uralu na mezhi Yevropi i Aziyi Na teritoriyi parku ye najvishi vershini Pripolyarnogo i Pivnichnogo Uralu Richki stikayuchi iz zahidnogo shilu Uralskih gir postachayut vodu v Pechoru odnu z najbilshih richok Yevropi yaka vpadaye v Barencove more Prirodnoyu mezheyu parku na shodi vistupaye golovnij hrebet Uralskih gir na pivnochi richka Kozhim na zahodi richki Sinya Vangir i Kosyu na pivdni Teritoriya parku vhodit do Pripolyarno Uralskoyi fiziko geografichnoyi oblasti i roztashovana v troh orografichnih zonah girskij peredgirskij ta nizinnij yaki sformuvalisya ponad 200 mln rokiv tomu Same tut u centralnij chastini nacionalnogo parku Yugid Va roztashovana najvisha tochka Uralskih gir gora Narodna 1894 5 m a takozh vershini Karpinskogo 1878 m Kolokolnya Dzvinicya 1724 m Manaraga 1662 m Norojka 1645 m Roslinnij svitOsin v Pripolyarnomu Urali Sablinskij hrebet NP Yugid va Roslinnij svit nacionalnogo parku Yugid va narahovuye ponad 600 vidiv sudinnih roslin desyatki vidiv mohiv ta lishajnikiv Bagatstvo flori zrostaye z pivnochi na pivden Najbilshu riznomanitnist stanovlyat travi Osnovu travostoyiv zaplavnih i girsko tundrovih lukiv skladayut zlaki Specifichnoyu risoyu flori ye velika kilkist paporotej 22 vidi i veresovih Teritoriya parku ye unikalnoyu z tochki zoru bioriznomanittya Tut roste 47 vidiv ridkisnih i endemichnih roslin yaki ohoronyayutsya Respublikoyu Komi Do Mizhnarodnoyi Chervonoyi knigi zaneseni zozulini cherevichki spravzhni rodiola rozheva cherevichok plyamistij pivoniya uhilista shiverekiya Kuznyecova Do Chervonoyi knigi RF zaneseni vudsiya alpijska palchatokorinnik Traunshtejnera a takozh endemichni vidi yaki zustrichayutsya tilki na Urali Ce anemona permska leshicya uralska lon pivnichnij chebrec Taliyeva Do drugoyi kategoriyi nalezhat reliktovi vidi Ce predstavniki flori kolishnih klimatichnih epoh kurilskij chaj rodiola chotirichlenna bilokopitnik sibirskij Tvarinnij svitNacionalnij park Yugid va maye najbagatshe riznomanittya tvarinnogo svitu sered usih rajoniv Respubliki Komi Tut meshkayut 43 vidi ssavciv z nih 1 vid zaneseno do Chervonoyi knigi Respubliki Komi yevropejska norka Mustella Lutreola 2 znikayuchih vidi sobol Martes zibellina i piskuha pivnichna Ochotona hyperborea Najposhirenishimi vidami ye zayec bilyak letyaga olen pivnichnij gornostaj vidra los lisicya vovk rosomaha vedmid lisova kunicya laska bilij pesec U rezultati migraciyi tut z yavilisya amerikanska norka ta kaban U parku meshkaye 190 vidiv ptahiv 19 z nih zaneseni do Chervonoyi knigi Komi ce kazarka chervonovola skopa berkut krechet sapsan orlan bilohvist Na teritoriyi parku gnizdyatsya 17 vidiv vodoplavnoyi dichini Park naselyayut 16 vidiv hizhih ptahiv berkut orlan bilohvist velikij pidorlik chornij shulika Lisi bagati gluharem teterukom ryabchikom i biloyu kuripkoyu Najchislennisha grupa ptahiv gorobini nalichuye ponad 80 vidiv U vodojmah nacionalnogo parku meshkaye 23 vidi rib somga harius sibirskij pelyad tajmen sig chir zolotij karas ta inshi z nih 5 vidiv zaneseno do Chervonoyi knigi Respubliki Komi Z 5 vidiv amfibij i reptilij 1 vid kutozub sibirskij Salamandrella keiserlingii zanesenij do Chervonoyi knigi Respubliki Komi Yak potrapiti v parkDirekciya nacionalnogo parku Yugid va roztashovuyetsya v misti Vuktil Viddilennya parku takozh pracyuyut v mistah Pechora i Inta Potrapiti v nacionalnij park mozhna z mist Vuktil Inta Pechora selish Sinya Aranec Kosyu Kozhim rudnik Kozhim Priuralskij tosho Na teritoriyi parku roztashovanij vsogo odin naselenij punkt selo Podcher ye Syudi hodit rejsovij avtobus z mista Vuktil Vidstan vid inshih naselenih punktiv do kordoniv parku stanovit desyatki kilometriv Z Siktivkara i Uhti do Pechori ta Inti mozhna distatisya zaliznichnim transportom do Vuktila avtomobilnim Mista Inta Pechora selisha Sinya Aranec Kosyu Kozhim rudnik roztashovani na Pivnichnij zaliznici Moskva Vorkuta shvidki potyagi zupinyayutsya tilki v mistah Pechora ta Inta PrimitkiKomi Rosijskij slovnik 14 serpnya 2015 u Wayback Machine ros Komi rosijskij slovnik Vsi slova movi komi z perekladom 20 travnya 2012 u Wayback Machine ros do grudnya 2015 roku mali status rajonivPosilannyaNacionalnij park Yugid va 19 grudnya 2005 u Wayback Machine oficijnij sajt Ministerstvo prirodnih resursiv Rosijskoyi Federaciyi Dovidnik Nacionalni parki Rosiyi Moskva Vidavnictvo Centru ohoroni dikoyi prirodi 1996 r Ob yekt Vsesvitnoyi spadshini YuNESKO Pralisi Komi 3 bereznya 2016 u Wayback Machine na sajti fondu Ohorona prirodnoyi spadshini