Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Широколистяні та мішані ліси Гуйчжоуського плато (ідентифікатор WWF: PA0101) — палеарктичний екорегіон тропічних та субтропічних вологих широколистяних лісів, розташований на південному заході Китаю.
 Карстовий ландшафт у Національному парку Улін'юань | |
| Екозона | Палеарктика |
|---|---|
| Біом | Тропічні та субтропічні вологі широколистяні ліси |
| Статус збереження | критичний/зникаючий |
| WWF | PA0101 |
| Межі | Вічнозелені широколистяні ліси Сичуанського басейну Вічнозелені ліси Дабашаню Вічнозелені ліси Чанцзянської рівнини Субтропічні вічнозелені ліси Цзяннаню Субтропічні вічнозелені ліси Юньнанського плато Хвойні ліси Цюнлайшаню та Міньшаню |
| Площа, км² | 269 132 |
| Країни | КНР |
| Охороняється | 29 243 км² (11 %) |
 Розташування екорегіону (фіолетовим) | |
Географія
Екорегіон широколистяних та мішаних лісів Гуйчжоуського плато розташований у [en], на території [ru], яке є східною частиною Юньнань-Гуйчжоуського плато. Він охоплює більшу частину провінції Гуйчжоу, а також крайній північний захід Юньнаню, південний схід Сичуаню, південь Чунціну, південний захід Хубею та захід Хунаню.
Гуйчжоуське плато розташоване на висоті від 1000 до 1400 м над рівнем моря. Воно включає численні пагорби та гірські вершини, розділені глибокими міжгірськими улоговинами та річковими долинами. З геологічної точки зору основу регіону складають палеозойські вапняки, пісковики та глинисті сланці. Вони були підняті в кайнозої внаслідок тектонічного зіткнення Індії та Азії, оголені та значно еродовані. В регіоні широко поширені карстові печери та лійки, а багато місцевих річок є частково [en]. Карстові форми рельєфу, поширені в екорегіоні, є частиною Південно-Китайського карсту, який у 2007 році був визнаний частиною Світової спадщини ЮНЕСКО.
Клімат
В межах екорегіону переважає вологий субтропічний клімат. Середня температура в січні коливається від 1 до 10 °C, а в липні — від 17 до 28 °C. Хмарність висока — похмура погода спостерігається більш ніж 200 днів на рік. Незважаючи на те, що Гуйчжоуське плато отримує достатню кількість опадів, в регіоні часто трапляються посухи, оскільки карстові вапняки мають погану здатність утримувати воду. Багато рослин регіону є сукулентами і використовують соковиті тканини та колючки для утримання та захисту вологи.
Флора
Основними рослинними угрупованнями екорегіону є субтропічні вічнозелені широколистяні ліси. У первинних лісах, більшість з яких наразі знищені або значно фрагментовані, переважають дерева з родин Букові (Fagaceae), Лаврові (Lauraceae) та Чаєві (Theaceae), зокрема різні види дубів (Quercus spp.), кастанопсисів (Castanopsis spp.), [en] (Phoebe spp.), [en] (Eugenia spp.), [en] (Schima spp.) та камелій (Camellia spp.). В долинах регіону поширені дерева, характерні для сезонних тропічних лісів, зокрема різні види стеркулій (Sterculia spp.), коралових дерев (Erythrina spp.), фікусів (Ficus spp.), євгеній (Eugenia spp.) та [en] (Helicia spp.). У вторинних лісах регіону зустрічаються альбіції (Albizia spp.), сумахи (Rhus spp.), дерни (Cornus spp.) та амброві дерева (Liquidambar spp.).
В деяких частинах Гуйчжоуського плато зустрічаються субтропічні хвойні ліси. На півночі і сході регіону в них переважають сосни Массона (Pinus massoniana), а на півдні — юньнаньські сосни (Pinus yunnanensis). На півночі регіону зустрічаються ліси китайської каннінгемії (Cunninghamia lanceolata), а у високогір'ях в лісах домінують ялини (Picea spp.) та ялиці (Abies spp.). На найвищих вершинах регіону, зокрема на горі Фанцзіншань, поширені хвойні та мішані ліси, подібні до тих, що зустрічаються в Гімалаях. Основу цих лісів складають китайські тсуґи (Tsuga chinensis), гімалайські клени (Acer campbellii subsp. flabellatum), [de] (Rhododendron hypoglaucum), [de] (Enkianthus chinensis), [en] (Prunus serrulata) та ендемічні фанцзішанські ялиці (Abies fanjingshanensis).
Загалом у провінції Гуйчжоу зустрічається 64 види рідкісних рослин. Серед рідкісних рослин, поширених в екорегіоні, слід відзначити деревоподібну папороть [en], сріблолисту катаю (Cathaya argyrophylla), криптомерієву тайванію (Taiwania cryptomerioides) та китайську давидію (Davidia involucrata).
Фауна
Серед поширених в екорегіоні ссавців слід відзначити чубатого оленя (Elaphodus cephalophus), індійського замбара (Rusa unicolor), суматранського серау (Capricornis sumatraensis), китайського горала (Naemorhedus griseus), [en] (Moschus berezovskii), китайського мунтжака (Muntiacus reevesi), дику свиню (Sus scrofa), макаку-резуса (Macaca mulatta), тибетського макаку (Macaca thibetana) та тонкінського лангура (Trachypithecus francoisi). Серед хижих ссавців, поширених в регіоні, слід відзначити гімалайського ведмедя (Ursus thibetanus), вовка (Canis lupus), уссурійського єнота (Nyctereutes procyonoides), леопарда (Panthera pardus), бенгальського кота (Prionailurus bengalensis), золотисту котопуму (Catopuma temminckii) та дуже рідкісну димчасту пантеру (Neofelis nebulosa). Раніше в екорегіоні зустрічалися південнокитайські тигри (Panthera tigris amoyensis), однак наразі вони в регіоні вимерли. Ендеміками регіону є дуже рідкісні гуйчжоуські рінопітеки (Rhinopithecus brelichi), популяція яких становить близько 200 особин.
Серед поширених в екорегіоні птахів слід відзначити звичайного фазана (Phasianus colchicus), золотого фазана (Chrysolophus pictus), китайського мікадо (Syrmaticus reevesi), китайську куріпку (Bambusicola thoracicus), жовточереву сіпараю (Aethopyga gouldiae), червоноволого квіткоїда (Dicaeum ignipectus), китайську нільтаву (Cyornis glaucicomans), буру сутору (Suthora webbiana), китайського окулярника (Zosterops simplex), чорноголову вивільгу (Oriolus chinensis), китайського бюльбюля (Pycnonotus sinensis), світлооку гуамею (Garrulax canorus), іржастого тимельовця (Pterorhinus berthemyi), [en] (Turdus mandarinus) та жовточереву синицю (Pardaliparus venustulus).
Збереження
Оцінка 2017 року показала, що 29 243 км², або 11 % екорегіону, є заповідними територіями. Природоохоронні території включають: Національний парк Улін'юань, Національний природний заповідник Фанцзіншань та Національний лісовий парк Чжанцзяцзе.
Примітки
- Dinerstein, Eric; Olson, David; Joshi, Anup; Vynne, Carly; Burgess, Neil D.; Wikramanayake, Eric; Hahn, Nathan; Palminteri, Suzanne; Hedao, Prashant; Noss, Reed; Hansen, Matt; Locke, Harvey; Ellis, Erle C; Jones, Benjamin; Barber, Charles Victor; Hayes, Randy; Kormos, Cyril; Martin, Vance; Crist, Eileen; Sechrest, Wes та ін. (2017). An Ecoregion-Based Approach to Protecting Half the Terrestrial Realm. BioScience. 67 (6): 534—545. doi:10.1093/biosci/bix014.
- Map of Ecoregions 2017 (англ.). Resolve, using WWF data. Процитовано 21 грудня 2023.
Посилання
- «Guizhou Plateau broadleaf and mixed forests». Terrestrial Ecoregions. World Wildlife Fund.
- «Guizhou Plateau Broadleaf and Mixed Forests» — One Earth.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Shirokolistyani ta mishani lisi Gujchzhouskogo plato identifikator WWF PA0101 palearktichnij ekoregion tropichnih ta subtropichnih vologih shirokolistyanih lisiv roztashovanij na pivdennomu zahodi Kitayu Shirokolistyani ta mishani lisi Gujchzhouskogo plato Karstovij landshaft u Nacionalnomu parku Ulin yuan Ekozona Palearktika Biom Tropichni ta subtropichni vologi shirokolistyani lisi Status zberezhennya kritichnij znikayuchij WWF PA0101 Mezhi Vichnozeleni shirokolistyani lisi Sichuanskogo basejnu Vichnozeleni lisi Dabashanyu Vichnozeleni lisi Chanczyanskoyi rivnini Subtropichni vichnozeleni lisi Czyannanyu Subtropichni vichnozeleni lisi Yunnanskogo plato Hvojni lisi Cyunlajshanyu ta Minshanyu Plosha km 269 132 Krayini KNR Ohoronyayetsya 29 243 km 11 Roztashuvannya ekoregionu fioletovim Karstovij landshaft u Nacionalnomu parku ChzhanczyaczeGeografiyaEkoregion shirokolistyanih ta mishanih lisiv Gujchzhouskogo plato roztashovanij u en na teritoriyi ru yake ye shidnoyu chastinoyu Yunnan Gujchzhouskogo plato Vin ohoplyuye bilshu chastinu provinciyi Gujchzhou a takozh krajnij pivnichnij zahid Yunnanyu pivdennij shid Sichuanyu pivden Chuncinu pivdennij zahid Hubeyu ta zahid Hunanyu Gujchzhouske plato roztashovane na visoti vid 1000 do 1400 m nad rivnem morya Vono vklyuchaye chislenni pagorbi ta girski vershini rozdileni glibokimi mizhgirskimi ulogovinami ta richkovimi dolinami Z geologichnoyi tochki zoru osnovu regionu skladayut paleozojski vapnyaki piskoviki ta glinisti slanci Voni buli pidnyati v kajnozoyi vnaslidok tektonichnogo zitknennya Indiyi ta Aziyi ogoleni ta znachno erodovani V regioni shiroko poshireni karstovi pecheri ta lijki a bagato miscevih richok ye chastkovo en Karstovi formi relyefu poshireni v ekoregioni ye chastinoyu Pivdenno Kitajskogo karstu yakij u 2007 roci buv viznanij chastinoyu Svitovoyi spadshini YuNESKO KlimatV mezhah ekoregionu perevazhaye vologij subtropichnij klimat Serednya temperatura v sichni kolivayetsya vid 1 do 10 C a v lipni vid 17 do 28 C Hmarnist visoka pohmura pogoda sposterigayetsya bilsh nizh 200 dniv na rik Nezvazhayuchi na te sho Gujchzhouske plato otrimuye dostatnyu kilkist opadiv v regioni chasto traplyayutsya posuhi oskilki karstovi vapnyaki mayut poganu zdatnist utrimuvati vodu Bagato roslin regionu ye sukulentami i vikoristovuyut sokoviti tkanini ta kolyuchki dlya utrimannya ta zahistu vologi FloraOsnovnimi roslinnimi ugrupovannyami ekoregionu ye subtropichni vichnozeleni shirokolistyani lisi U pervinnih lisah bilshist z yakih narazi znisheni abo znachno fragmentovani perevazhayut dereva z rodin Bukovi Fagaceae Lavrovi Lauraceae ta Chayevi Theaceae zokrema rizni vidi dubiv Quercus spp kastanopsisiv Castanopsis spp en Phoebe spp en Eugenia spp en Schima spp ta kamelij Camellia spp V dolinah regionu poshireni dereva harakterni dlya sezonnih tropichnih lisiv zokrema rizni vidi sterkulij Sterculia spp koralovih derev Erythrina spp fikusiv Ficus spp yevgenij Eugenia spp ta en Helicia spp U vtorinnih lisah regionu zustrichayutsya albiciyi Albizia spp sumahi Rhus spp derni Cornus spp ta ambrovi dereva Liquidambar spp V deyakih chastinah Gujchzhouskogo plato zustrichayutsya subtropichni hvojni lisi Na pivnochi i shodi regionu v nih perevazhayut sosni Massona Pinus massoniana a na pivdni yunnanski sosni Pinus yunnanensis Na pivnochi regionu zustrichayutsya lisi kitajskoyi kanningemiyi Cunninghamia lanceolata a u visokogir yah v lisah dominuyut yalini Picea spp ta yalici Abies spp Na najvishih vershinah regionu zokrema na gori Fanczinshan poshireni hvojni ta mishani lisi podibni do tih sho zustrichayutsya v Gimalayah Osnovu cih lisiv skladayut kitajski tsugi Tsuga chinensis gimalajski kleni Acer campbellii subsp flabellatum de Rhododendron hypoglaucum de Enkianthus chinensis en Prunus serrulata ta endemichni fanczishanski yalici Abies fanjingshanensis Zagalom u provinciyi Gujchzhou zustrichayetsya 64 vidi ridkisnih roslin Sered ridkisnih roslin poshirenih v ekoregioni slid vidznachiti derevopodibnu paporot en sriblolistu katayu Cathaya argyrophylla kriptomeriyevu tajvaniyu Taiwania cryptomerioides ta kitajsku davidiyu Davidia involucrata FaunaSered poshirenih v ekoregioni ssavciv slid vidznachiti chubatogo olenya Elaphodus cephalophus indijskogo zambara Rusa unicolor sumatranskogo serau Capricornis sumatraensis kitajskogo gorala Naemorhedus griseus en Moschus berezovskii kitajskogo muntzhaka Muntiacus reevesi diku svinyu Sus scrofa makaku rezusa Macaca mulatta tibetskogo makaku Macaca thibetana ta tonkinskogo langura Trachypithecus francoisi Sered hizhih ssavciv poshirenih v regioni slid vidznachiti gimalajskogo vedmedya Ursus thibetanus vovka Canis lupus ussurijskogo yenota Nyctereutes procyonoides leoparda Panthera pardus bengalskogo kota Prionailurus bengalensis zolotistu kotopumu Catopuma temminckii ta duzhe ridkisnu dimchastu panteru Neofelis nebulosa Ranishe v ekoregioni zustrichalisya pivdennokitajski tigri Panthera tigris amoyensis odnak narazi voni v regioni vimerli Endemikami regionu ye duzhe ridkisni gujchzhouski rinopiteki Rhinopithecus brelichi populyaciya yakih stanovit blizko 200 osobin Sered poshirenih v ekoregioni ptahiv slid vidznachiti zvichajnogo fazana Phasianus colchicus zolotogo fazana Chrysolophus pictus kitajskogo mikado Syrmaticus reevesi kitajsku kuripku Bambusicola thoracicus zhovtocherevu siparayu Aethopyga gouldiae chervonovologo kvitkoyida Dicaeum ignipectus kitajsku niltavu Cyornis glaucicomans buru sutoru Suthora webbiana kitajskogo okulyarnika Zosterops simplex chornogolovu vivilgu Oriolus chinensis kitajskogo byulbyulya Pycnonotus sinensis svitlooku guameyu Garrulax canorus irzhastogo timelovcya Pterorhinus berthemyi en Turdus mandarinus ta zhovtocherevu sinicyu Pardaliparus venustulus ZberezhennyaOcinka 2017 roku pokazala sho 29 243 km abo 11 ekoregionu ye zapovidnimi teritoriyami Prirodoohoronni teritoriyi vklyuchayut Nacionalnij park Ulin yuan Nacionalnij prirodnij zapovidnik Fanczinshan ta Nacionalnij lisovij park Chzhanczyacze PrimitkiDinerstein Eric Olson David Joshi Anup Vynne Carly Burgess Neil D Wikramanayake Eric Hahn Nathan Palminteri Suzanne Hedao Prashant Noss Reed Hansen Matt Locke Harvey Ellis Erle C Jones Benjamin Barber Charles Victor Hayes Randy Kormos Cyril Martin Vance Crist Eileen Sechrest Wes ta in 2017 An Ecoregion Based Approach to Protecting Half the Terrestrial Realm BioScience 67 6 534 545 doi 10 1093 biosci bix014 Map of Ecoregions 2017 angl Resolve using WWF data Procitovano 21 grudnya 2023 Posilannya Guizhou Plateau broadleaf and mixed forests Terrestrial Ecoregions World Wildlife Fund Guizhou Plateau Broadleaf and Mixed Forests One Earth