Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Фанцзіншань (кит.: 梵净山; піньїнь: Fànjìngshān) або гора Фанцзін (Фанкін), розташована у Тунжень, провінція Гуйчжоу, є найвищою вершиною хребта Улін на південному заході Китаю, і має висоту 2570 м над рівнем моря Національний природний заповідник Фанцзіншань був створений 1978 року й оголошений ЮНЕСКО Біосферним заповідником 1986 року. Гора включена до Світової спадщини 2018 року. Фанцзін є також священною горою в китайському буддизмі, адже вважається ботхіманда Будди Майтрея.
| Фанцзіншань | |
|---|---|
| Fanjingshan | |
| Світова спадщина | |
 «Золота вершина червоної хмари» (Нова золота вершина) Фанцзіншань | |
| 27°55′13″ пн. ш. 108°41′25″ сх. д. / 27.92027777780577935° пн. ш. 108.69027777780777910° сх. д. | |
| Країна |  КНР[2] |
| Тип | Природний |
| (Критерії) | x |
| Об'єкт № | 1559 |
| Регіон | Азія і Океанія |
| Зареєстровано: | 2018 (42 сесія) |
  | |
 Фанцзіншань у Вікісховищі | |
Назва
Назва гори «Фанцзін» — це абревіатура від Фантянь Цзінту (кит. 梵天净土, Fantian Jingtu), тобто «Чиста земля Брахми». Фантянь — китайська назва для буддійського небесного царя Брахми, а Цзінту — китайська назва для «чистої землі», центрального поняття Буддизму Чистої Землі.
Розташування та оточення
Фанцзіншань знаходиться у Тунжень, провінція Гуйчжоу на південному заході Китаю. Це найвища вершина гір Улін. На висоті своєї місцевості коливається від 480 до 2570 метрів над рівнем моря.
Національний природний заповідник Фанцзіншань був створений 1978 року й оголошений ЮНЕСКО Біосферним заповідником в 1986 році. Заповідник займає загальну площу 567 км² і є заповідною зоною для примітивної рослинності середнього субтропічного альпійського регіону Західного Китаю. Він був внесений у список Світової спадщини в липні 2018 (40 275 га заповідника та 37 239 га буферної зони).
Відносна ізоляція Фанцзін забезпечила високий ступінь біорізноманіття. Ендемічні види, такі як рідкісні золота мавпа Гуйчжоу (Rhinopithecus brelichi) і ялиця Фанзціншань (Abies fanjingshanensis), трапляються лише на невеликій області з центром на Фанцзін. Кілька зникаючих видів, у тому числі китайська велетенська саламандра, кабарга і королівський фазан також знайдені на Фанцзіншань. Заповідник також є домівкою для найбільшого і найбільш цілісного субтропічного первинного букового лісу.
Буддизм
Фанцзіншань вважається священною горою китайського буддизму, за важливістю одразу після чотирьох священних гір буддизму. Вона вважається бодхіманда (тобто місцем пробудження) Будди Майтреї. Вплив буддизму досяг Фанцзіншань не пізніше часів династії Тан, особливо після того, як Хоу Хонгрен (кит. 侯弘仁) побудував дорогу Зангке (кит. 牂牁道) 639 року нашої ери, що сприяло розвитку транспорту в гірському регіоні, і місцевих літописи фіксують будівництво декількох храмів на цій території. Додаткові храми були побудовані наступними династіями Сун і Юань.
Буддизм широко процвітав у часи династій Мін і Цін, коли культ Тяньгуан Майтрея (кит. 天冠弥勒) став домінуючим у Фанцзіншань. Повстання Бочжоу наприкінці XVI століття завдало величезної шкоди храмам Фанцзіншань. Після придушення повстання імператор Їцзюнь I наказав ченцю Міасюаню (кит. 妙玄) відновити Золотий пік Фанцзіншань і храм Ченьен (кит. 承恩寺); довкола були побудовані й багато інших храмів, розпочавши золоту добу буддизму в Фанцзіншань. Більшість храмів за часів династій Мін і Цінь належали до двох сект буддизму — Вчення Чистої Землі і Ліньцзі.
Під час заворушень, які повалили династію Цинь, багато храмів були зруйновані військами, що займалися мародерством, і бандитами, і на горі в епоху Республіки Китай лишилися лише кілька монахів. Після періоду подальшого руйнування протягом культурної революції, буддизм із 1980-х років переживає відродження. Багато стародавніх храмів були відбудовані й побудовані нові, в тому числі храм Ченьен, храм Хугуо Чан (кит. 护国禅寺), храм Великого Золотого Будди (кит. 大金佛寺) і храм Лунцюань (кит. 龙泉寺).
У 2010 році був відкритий Буддійський культурний парк Фанцзіншань із Золотим залом, в якому розташована п'ятиметрова статуя Будди Майтреї, створена з 250 кг золота і тисяч дорогоцінних каменів. Вона вважається найбільшою золотою статуєю Майтреї у світі.
Примітки
- * Назва в офіційному англомовному списку
- GEOnet Names Server — 2018.
- . Government of Tongren. Архів оригіналу за 5 липня 2018. Процитовано 5 липня 2018.
- . UNESCO – MAB Biosphere Reserves Directory. UNESCO. Архів оригіналу за 1 лютого 2017. Процитовано 3 липня 2018.
- . UNESCO. Архів оригіналу за 8 липня 2018. Процитовано 3 липня 2018.
- . Government of Tongren. 28 листопада 2013. Архів оригіналу за 8 липня 2018. Процитовано 7 липня 2018.
Посилання
- Офіційний сайт
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Fanczinshan kit 梵净山 pinyin Fanjingshan abo gora Fanczin Fankin roztashovana u Tunzhen provinciya Gujchzhou ye najvishoyu vershinoyu hrebta Ulin na pivdennomu zahodi Kitayu i maye visotu 2570 m nad rivnem morya Nacionalnij prirodnij zapovidnik Fanczinshan buv stvorenij 1978 roku j ogoloshenij YuNESKO Biosfernim zapovidnikom 1986 roku Gora vklyuchena do Svitovoyi spadshini 2018 roku Fanczin ye takozh svyashennoyu goroyu v kitajskomu buddizmi adzhe vvazhayetsya bothimanda Buddi Majtreya FanczinshanFanjingshan Svitova spadshina Zolota vershina chervonoyi hmari Nova zolota vershina Fanczinshan27 55 13 pn sh 108 41 25 sh d 27 92027777780577935 pn sh 108 69027777780777910 sh d 27 92027777780577935 108 69027777780777910Krayina KNR 2 TipPrirodnijKriteriyixOb yekt 1559RegionAziya i OkeaniyaZareyestrovano 2018 42 sesiya Fanczinshan u VikishovishiNazvaNazva gori Fanczin ce abreviatura vid Fantyan Czintu kit 梵天净土 Fantian Jingtu tobto Chista zemlya Brahmi Fantyan kitajska nazva dlya buddijskogo nebesnogo carya Brahmi a Czintu kitajska nazva dlya chistoyi zemli centralnogo ponyattya Buddizmu Chistoyi Zemli Roztashuvannya ta otochennyaFanczinshan znahoditsya u Tunzhen provinciya Gujchzhou na pivdennomu zahodi Kitayu Ce najvisha vershina gir Ulin Na visoti svoyeyi miscevosti kolivayetsya vid 480 do 2570 metriv nad rivnem morya Nacionalnij prirodnij zapovidnik Fanczinshan buv stvorenij 1978 roku j ogoloshenij YuNESKO Biosfernim zapovidnikom v 1986 roci Zapovidnik zajmaye zagalnu ploshu 567 km i ye zapovidnoyu zonoyu dlya primitivnoyi roslinnosti serednogo subtropichnogo alpijskogo regionu Zahidnogo Kitayu Vin buv vnesenij u spisok Svitovoyi spadshini v lipni 2018 40 275 ga zapovidnika ta 37 239 ga bufernoyi zoni Vidnosna izolyaciya Fanczin zabezpechila visokij stupin bioriznomanittya Endemichni vidi taki yak ridkisni zolota mavpa Gujchzhou Rhinopithecus brelichi i yalicya Fanzcinshan Abies fanjingshanensis traplyayutsya lishe na nevelikij oblasti z centrom na Fanczin Kilka znikayuchih vidiv u tomu chisli kitajska veletenska salamandra kabarga i korolivskij fazan takozh znajdeni na Fanczinshan Zapovidnik takozh ye domivkoyu dlya najbilshogo i najbilsh cilisnogo subtropichnogo pervinnogo bukovogo lisu BuddizmFanczinshan Skelya Grib Fanczinshan vvazhayetsya svyashennoyu goroyu kitajskogo buddizmu za vazhlivistyu odrazu pislya chotiroh svyashennih gir buddizmu Vona vvazhayetsya bodhimanda tobto miscem probudzhennya Buddi Majtreyi Vpliv buddizmu dosyag Fanczinshan ne piznishe chasiv dinastiyi Tan osoblivo pislya togo yak Hou Hongren kit 侯弘仁 pobuduvav dorogu Zangke kit 牂牁道 639 roku nashoyi eri sho spriyalo rozvitku transportu v girskomu regioni i miscevih litopisi fiksuyut budivnictvo dekilkoh hramiv na cij teritoriyi Dodatkovi hrami buli pobudovani nastupnimi dinastiyami Sun i Yuan Buddizm shiroko procvitav u chasi dinastij Min i Cin koli kult Tyanguan Majtreya kit 天冠弥勒 stav dominuyuchim u Fanczinshan Povstannya Bochzhou naprikinci XVI stolittya zavdalo velicheznoyi shkodi hramam Fanczinshan Pislya pridushennya povstannya imperator Yiczyun I nakazav chencyu Miasyuanyu kit 妙玄 vidnoviti Zolotij pik Fanczinshan i hram Chenen kit 承恩寺 dovkola buli pobudovani j bagato inshih hramiv rozpochavshi zolotu dobu buddizmu v Fanczinshan Bilshist hramiv za chasiv dinastij Min i Cin nalezhali do dvoh sekt buddizmu Vchennya Chistoyi Zemli i Linczi Pid chas zavorushen yaki povalili dinastiyu Cin bagato hramiv buli zrujnovani vijskami sho zajmalisya maroderstvom i banditami i na gori v epohu Respubliki Kitaj lishilisya lishe kilka monahiv Pislya periodu podalshogo rujnuvannya protyagom kulturnoyi revolyuciyi buddizm iz 1980 h rokiv perezhivaye vidrodzhennya Bagato starodavnih hramiv buli vidbudovani j pobudovani novi v tomu chisli hram Chenen hram Huguo Chan kit 护国禅寺 hram Velikogo Zolotogo Buddi kit 大金佛寺 i hram Luncyuan kit 龙泉寺 U 2010 roci buv vidkritij Buddijskij kulturnij park Fanczinshan iz Zolotim zalom v yakomu roztashovana p yatimetrova statuya Buddi Majtreyi stvorena z 250 kg zolota i tisyach dorogocinnih kameniv Vona vvazhayetsya najbilshoyu zolotoyu statuyeyu Majtreyi u sviti Primitki Nazva v oficijnomu anglomovnomu spisku GEOnet Names Server 2018 d Track Q1194038 Government of Tongren Arhiv originalu za 5 lipnya 2018 Procitovano 5 lipnya 2018 UNESCO MAB Biosphere Reserves Directory UNESCO Arhiv originalu za 1 lyutogo 2017 Procitovano 3 lipnya 2018 UNESCO Arhiv originalu za 8 lipnya 2018 Procitovano 3 lipnya 2018 Government of Tongren 28 listopada 2013 Arhiv originalu za 8 lipnya 2018 Procitovano 7 lipnya 2018 PosilannyaOficijnij sajt