Вічнозелені широколистяні ліси Сичуанського басейну (ідентифікатор WWF: PA0437) — палеарктичний екорегіон помірних широколистяних та мішаних лісів, розташований в Центральному Китаї.
Ландшафт Сичуанської западини (повіт [en], Сичуань) | |
Екозона | Палеарктика |
---|---|
Біом | Помірні широколистяні та мішані ліси |
Статус збереження | критичний/зникаючий |
WWF | PA0437 |
Межі | Вічнозелені ліси Дабашаню Широколистяні та мішані ліси Гуйчжоуського плато Хвойні ліси Цюнлайшаню та Міньшаню |
Площа, км² | 98 008 |
Країни | КНР |
Охороняється | 3682 км² (4 %) |
Розташування екорегіону (фіолетовим) |
Географія
Екорегіон вічнозелених широколистяних лісів Сичуанського басейну охоплює Сичуанську западину, велику улоговину, оточену з усіх боків горами: Гендуашанем із заходу, [en] з півночі і сходу та Юньнань-Гуйчжоуським плато з півдня. Рельєф регіону переважно представлений рівнинами, по яким розкидані невисокі пагорби. З геологічної точки зору основу регіону складають червонуваті пісковики та пурпурові сланці, завдяки яким Сичуанська западина отримала назву Червона западина. Численні річки, які стікають з Тибетського плато та навколишніх гір, зокрема Міньцзян та [en], належать до басейну Янцзи. Родючі ґрунти регіону сприяли розвитку сільського господарства. Більшість лісів регіону протягом тисячоліть були знищені та перетворені на сільськогосподарські угіддя.
Клімат
В межах екорегіону переважає вологий субтропічний клімат (Cwa за класифікацією кліматів Кеппена), який характеризується теплим літом та прохолодною зимою. Навколишні гори блокують проникнення холодних повітряних мас з Центральної Азії. Середня температура влітку становить 26-29 °C, а взимку — 5-8 °C. Сичуанська улоговина схильна до інверсій температури. В Ченду, столиці провінції Сичуань, розташованій на заході регіону, тумани спостерігаються в середньому більше 300 днів на рік.
Флора
Первинний рослинний покрив Сичуанського басейну був представлений субтропічними широколистяними лісами, в яких переважали вічнозелені породи дубів (Quercus spp.), кастанопсіси (Castanopsis spp.), [en] (Schima spp.) та різні представники родини Лаврові (Lauraceae), зокрема [en] (Machilus spp.), [en] (Lindera spp.), [en] (Litsea spp.) та коричники (Cinnamomum spp.). Більшість лісів регіону були знищені протягом останніх століть. Їх залишки збереглися переважно на навколишніх гірських схилах, зокрема в горах Емейшань, однак зв'язок цих сучасних лісів зі стародавніми є невизначеним, оскільки дослідження викопного пилку вказують на те, що характер рослинності суттєво змінювався разом з коливаннями клімату в голоцені.
На знеліснених схилах ростуть чагарники рододендрону (Rhododendron spp.), [en] (Vaccinium bracteatum) та [sv] (Morella nana). На нещодавно порушених ділянках зустрічаються насадження сосни Массона (Pinus massoniana) або японської криптомерії (Cryptomeria japonica). На вапнякових ділянках зустрічаються флористично різноманітні угруповання, які включають [en] (Platycarya strobilacea), [en] (Zanthoxylum armatum) та шипшину (Rosa spp.).
Серед рідкісних рослин, які раніше зустрічалися в Сичуанській западині, а наразі поширені в субтропічних передгір'ях навколишніх гір, слід відзначити деревоподібну папороть [en], китайську давидію (Davidia involucrata), сріблолисту катаю (Cathaya argyrophylla) та китайський тис (Taxus chinensis).
Фауна
Серед поширених в екорегіоні ссавців слід відзначити [en] (Budorcas taxicolor tibetana), чубатого оленя (Elaphodus cephalophus), індійського замбара (Rusa unicolor), китайського мунтжака (Muntiacus reevesi), дику свиню (Sus scrofa), азійського борсука (Meles leucurus), зайця-толая (Lepus tolai), макаку-резуса (Macaca mulatta), тибетського макаку (Macaca thibetana) та рідкісного хубейського золотого рінопітека (Rhinopithecus roxellana hubeiensis). Серед хижих ссавців, поширених в регіоні, слід відзначити вовка (Canis lupus), гірського куона (Cuon alpinus), уссурійського єнота (Nyctereutes procyonoides) та бенгальського кота (Prionailurus bengalensis).
Серед поширених в екорегіоні птахів слід відзначити [en] (Tragopan temminckii), китайського мікадо (Syrmaticus reevesi), золотого фазана (Chrysolophus pictus), звичайного фазана (Phasianus colchicus), китайську горлицю (Spilopelia chinensis), чорного шуліку (Milvus migrans), китайського личинкоїда (Pericrocotus ethologus), чорнокрилого шикачика (Lalage melaschistos), китайського окулярника (Zosterops simplex), чорноголову вивільгу (Oriolus chinensis), китайського бюльбюля (Pycnonotus sinensis), світлооку гуамею (Garrulax canorus), сичуанську гаїчку (Poecile weigoldicus) та жовточереву синицю (Pardaliparus venustulus). На водно-болотних угіддях регіону зустрічаються рідкісні перелітні птахи, зокрема зеленоголові черні (Aythya baeri), китайські крехи (Mergus squamatus) та далекосхідні лелеки (Ciconia boyciana).
Збереження
Оцінка 2017 року показала, що 3682 км², або 4 % екорегіону, є заповідними територіями. Природоохоронні території включають Національний лісовий парк Дуцзян'янь та [en].
Примітки
- Dinerstein, Eric; Olson, David; Joshi, Anup; Vynne, Carly; Burgess, Neil D.; Wikramanayake, Eric; Hahn, Nathan; Palminteri, Suzanne; Hedao, Prashant; Noss, Reed; Hansen, Matt; Locke, Harvey; Ellis, Erle C; Jones, Benjamin; Barber, Charles Victor; Hayes, Randy; Kormos, Cyril; Martin, Vance; Crist, Eileen; Sechrest, Wes та ін. (2017). An Ecoregion-Based Approach to Protecting Half the Terrestrial Realm. BioScience. 67 (6): 534—545. doi:10.1093/biosci/bix014.
- Map of Ecoregions 2017 (англ.). Resolve, using WWF data. Процитовано 21 грудня 2023.
Посилання
- «Sichuan Basin evergreen broadleaf forests». Terrestrial Ecoregions. World Wildlife Fund.
- «Sichuan Basin Evergreen Broadleaf Forests» — One Earth.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vichnozeleni shirokolistyani lisi Sichuanskogo basejnu identifikator WWF PA0437 palearktichnij ekoregion pomirnih shirokolistyanih ta mishanih lisiv roztashovanij v Centralnomu Kitayi Vichnozeleni shirokolistyani lisi Sichuanskogo basejnu Landshaft Sichuanskoyi zapadini povit en Sichuan Ekozona Palearktika Biom Pomirni shirokolistyani ta mishani lisi Status zberezhennya kritichnij znikayuchij WWF PA0437 Mezhi Vichnozeleni lisi Dabashanyu Shirokolistyani ta mishani lisi Gujchzhouskogo plato Hvojni lisi Cyunlajshanyu ta Minshanyu Plosha km 98 008 Krayini KNR Ohoronyayetsya 3682 km 4 Roztashuvannya ekoregionu fioletovim Vichnozelenij shirokolistyanij lis v gorah EmejshanGeografiyaEkoregion vichnozelenih shirokolistyanih lisiv Sichuanskogo basejnu ohoplyuye Sichuansku zapadinu veliku ulogovinu otochenu z usih bokiv gorami Genduashanem iz zahodu en z pivnochi i shodu ta Yunnan Gujchzhouskim plato z pivdnya Relyef regionu perevazhno predstavlenij rivninami po yakim rozkidani nevisoki pagorbi Z geologichnoyi tochki zoru osnovu regionu skladayut chervonuvati piskoviki ta purpurovi slanci zavdyaki yakim Sichuanska zapadina otrimala nazvu Chervona zapadina Chislenni richki yaki stikayut z Tibetskogo plato ta navkolishnih gir zokrema Minczyan ta en nalezhat do basejnu Yanczi Rodyuchi grunti regionu spriyali rozvitku silskogo gospodarstva Bilshist lisiv regionu protyagom tisyacholit buli znisheni ta peretvoreni na silskogospodarski ugiddya KlimatV mezhah ekoregionu perevazhaye vologij subtropichnij klimat Cwa za klasifikaciyeyu klimativ Keppena yakij harakterizuyetsya teplim litom ta proholodnoyu zimoyu Navkolishni gori blokuyut proniknennya holodnih povitryanih mas z Centralnoyi Aziyi Serednya temperatura vlitku stanovit 26 29 C a vzimku 5 8 C Sichuanska ulogovina shilna do inversij temperaturi V Chendu stolici provinciyi Sichuan roztashovanij na zahodi regionu tumani sposterigayutsya v serednomu bilshe 300 dniv na rik FloraPervinnij roslinnij pokriv Sichuanskogo basejnu buv predstavlenij subtropichnimi shirokolistyanimi lisami v yakih perevazhali vichnozeleni porodi dubiv Quercus spp kastanopsisi Castanopsis spp en Schima spp ta rizni predstavniki rodini Lavrovi Lauraceae zokrema en Machilus spp en Lindera spp en Litsea spp ta korichniki Cinnamomum spp Bilshist lisiv regionu buli znisheni protyagom ostannih stolit Yih zalishki zbereglisya perevazhno na navkolishnih girskih shilah zokrema v gorah Emejshan odnak zv yazok cih suchasnih lisiv zi starodavnimi ye neviznachenim oskilki doslidzhennya vikopnogo pilku vkazuyut na te sho harakter roslinnosti suttyevo zminyuvavsya razom z kolivannyami klimatu v goloceni Na znelisnenih shilah rostut chagarniki rododendronu Rhododendron spp en Vaccinium bracteatum ta sv Morella nana Na neshodavno porushenih dilyankah zustrichayutsya nasadzhennya sosni Massona Pinus massoniana abo yaponskoyi kriptomeriyi Cryptomeria japonica Na vapnyakovih dilyankah zustrichayutsya floristichno riznomanitni ugrupovannya yaki vklyuchayut en Platycarya strobilacea en Zanthoxylum armatum ta shipshinu Rosa spp Sered ridkisnih roslin yaki ranishe zustrichalisya v Sichuanskij zapadini a narazi poshireni v subtropichnih peredgir yah navkolishnih gir slid vidznachiti derevopodibnu paporot en kitajsku davidiyu Davidia involucrata sriblolistu katayu Cathaya argyrophylla ta kitajskij tis Taxus chinensis FaunaSered poshirenih v ekoregioni ssavciv slid vidznachiti en Budorcas taxicolor tibetana chubatogo olenya Elaphodus cephalophus indijskogo zambara Rusa unicolor kitajskogo muntzhaka Muntiacus reevesi diku svinyu Sus scrofa azijskogo borsuka Meles leucurus zajcya tolaya Lepus tolai makaku rezusa Macaca mulatta tibetskogo makaku Macaca thibetana ta ridkisnogo hubejskogo zolotogo rinopiteka Rhinopithecus roxellana hubeiensis Sered hizhih ssavciv poshirenih v regioni slid vidznachiti vovka Canis lupus girskogo kuona Cuon alpinus ussurijskogo yenota Nyctereutes procyonoides ta bengalskogo kota Prionailurus bengalensis Sered poshirenih v ekoregioni ptahiv slid vidznachiti en Tragopan temminckii kitajskogo mikado Syrmaticus reevesi zolotogo fazana Chrysolophus pictus zvichajnogo fazana Phasianus colchicus kitajsku gorlicyu Spilopelia chinensis chornogo shuliku Milvus migrans kitajskogo lichinkoyida Pericrocotus ethologus chornokrilogo shikachika Lalage melaschistos kitajskogo okulyarnika Zosterops simplex chornogolovu vivilgu Oriolus chinensis kitajskogo byulbyulya Pycnonotus sinensis svitlooku guameyu Garrulax canorus sichuansku gayichku Poecile weigoldicus ta zhovtocherevu sinicyu Pardaliparus venustulus Na vodno bolotnih ugiddyah regionu zustrichayutsya ridkisni perelitni ptahi zokrema zelenogolovi cherni Aythya baeri kitajski krehi Mergus squamatus ta dalekoshidni leleki Ciconia boyciana ZberezhennyaOcinka 2017 roku pokazala sho 3682 km abo 4 ekoregionu ye zapovidnimi teritoriyami Prirodoohoronni teritoriyi vklyuchayut Nacionalnij lisovij park Duczyan yan ta en PrimitkiDinerstein Eric Olson David Joshi Anup Vynne Carly Burgess Neil D Wikramanayake Eric Hahn Nathan Palminteri Suzanne Hedao Prashant Noss Reed Hansen Matt Locke Harvey Ellis Erle C Jones Benjamin Barber Charles Victor Hayes Randy Kormos Cyril Martin Vance Crist Eileen Sechrest Wes ta in 2017 An Ecoregion Based Approach to Protecting Half the Terrestrial Realm BioScience 67 6 534 545 doi 10 1093 biosci bix014 Map of Ecoregions 2017 angl Resolve using WWF data Procitovano 21 grudnya 2023 Posilannya Sichuan Basin evergreen broadleaf forests Terrestrial Ecoregions World Wildlife Fund Sichuan Basin Evergreen Broadleaf Forests One Earth