Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Вічнозелені ліси Дабашаню (ідентифікатор WWF: PA0417) — палеарктичний екорегіон помірних широколистяних та мішаних лісів, розташований в Центральному Китаї.
 Хвойний ліс в горах [en] | |
| Екозона | Палеарктика |
|---|---|
| Біом | Помірні широколистяні та мішані ліси |
| Статус збереження | критичний/зникаючий |
| WWF | PA0417 |
| Межі | Листяні ліси Ціньліню Вічнозелені ліси Чанцзянської рівнини Широколистяні та мішані ліси Гуйчжоуського плато Вічнозелені широколистяні ліси Сичуанського басейну Хвойні ліси Цюнлайшаню та Міньшаню |
| Площа, км² | 168 170 |
| Країни | КНР |
| Охороняється | 13 049 км² (8 %) |
 Розташування екорегіону (жовтим) | |
Географія
Екорегіон вічнозелених лісів Дабашаню охоплює гори [en], які простягаються із заходу на схід від північного заходу провінції Сичуань та від північного Чунціну до півдня Шеньсі і центральних районів Хубею. Найвищою вершиною регіону є гора Шеньнундін висотою 3106 м. Північні схили Дабашаню стрімкі, південні — пологі. Ці гори формують вододіл між річкою Янцзи, та її найбільшою притокою, річкою Ханьшуй. На сході екорегіону, в регіоні [en] на річці Янцзи розташована найбільша у світі ГЕС.
На південний захід від регіону розташована Сичуанська западина, де поширені вічнозелені широколистяні ліси Сичуанського басейну, а на північ від Дабашаню лежать гори Ціньлін, де поширені листяні ліси Ціньліню. На схід від регіону, в басейні річки Янцзи, поширені вічнозелені ліси Чанцзянської рівнини, на південь — широколистяні та мішані ліси Гуйчжоуського плато, а на захід — хвойні ліси Цюнлайшаню та Міньшаню.
Клімат
В горах регіону переважає вологий субтропічний клімат (Cwa за класифікацією кліматів Кеппена), а у високогір'ях — вологий континентальний клімат (Dwb за класифікацією Кеппена). Оскільки схили Дабашаню звернені на північ, а від холодних зимових вітрів, що дмуть з півночі, регіон прикритий горами Ціньліню, флора і фауна екорегіону мають субтропічний характер. Температури взимку тут на 13 °C вищі, ніж в горах Ціньліню на тій же висоті. Середньорічна кількість опадів в регіоні перевищує 1000 мм.
Флора
В передгір'ях Дабашаню поширені мішані ліси, основу яких складають вічнозелені та листопадні породи дубів, зокрема найгостріші дуби (Quercus acutissima) та китайські коркові дуби (Quercus variabilis), а також деревоподібні представники родини губоцвітих (Lamiaceae). На великих висотах поширені хвойні ліси, основу яких складають сосни Массона (Pinus massoniana) та білі китайські сосни (Pinus armandii).
Ліси екорегіону вирізняються найбільшим флористичним різноманіттям серед усіх помірних широколистяних лісів світу. Тут зустрічається понад 850 видів дерев з понад 250 родів. Цікаво, що більшість ендеміків екорегіону — це давні, генетично відмінні один від одного реліктові види, які знайшли прихисток в горах регіону під час льодовикових періодів, а не групи молодих, тісно пов'язаних між собою видів, які еволюціонували відносно нещодавно, як у випадку багатьох гімалайських рослин. Таким чином, гори Дабашань можуть вважатися "музеєм реліктових видів".
Серед рідкісних рослин, що зустрічаються у пралісах Дабашаню, слід відзначити китайську давидію (Davidia involucrata), криптомерієву тайванію (Taiwania cryptomerioides), [en] (Tetracentron sinense), [en] (Cercidiphyllum japonicum), [en] (Emmenopterys henryi) та в'язолисту еукомію (Eucommia ulmoides). Ендеміками екорегіону є сичуанські туї (Thuja sutchuenensis) та китайські метасеквої (Metasequoia glyptostroboides). Китайські метасеквої — це листопадні хвойні дерева, що виникли наприкінці крейдового періоду, були широко поширені у Північній півкулі та домінували у [en]. Вони тривалий час вважалися вимерлими, поки реліктову популяцію цих живих викопних дерев не відкрили в горах Дабашань у 1944 році.
Фауна
Серед поширених в екорегіоні ссавців слід відзначити [en] (Budorcas taxicolor tibetana), чубатого оленя (Elaphodus cephalophus), суматранського серау (Capricornis sumatraensis), китайського горала (Naemorhedus griseus), [en] (Moschus berezovskii), дику свиню (Sus scrofa), макаку-резуса (Macaca mulatta), тибетського макаку (Macaca thibetana) та хубейського золотого рінопітека (Rhinopithecus roxellana hubeiensis). Серед хижих ссавців, поширених в регіоні, слід відзначити гімалайського ведмедя (Ursus thibetanus), гірського куона (Cuon alpinus), вовка (Canis lupus), леопарда (Panthera pardus), бенгальського кота (Prionailurus bengalensis), золотисту котопуму (Catopuma temminckii) та дуже рідкісну димчасту пантеру (Neofelis nebulosa).
Серед поширених в екорегіоні птахів слід відзначити [en] (Tragopan temminckii), китайського мікадо (Syrmaticus reevesi), ітагіна (Ithaginis cruentus), [en] (Pucrasia macrolopha), золотого фазана (Chrysolophus pictus), китайського повзика (Sitta villosa), сичуанського куцокрила (Locustella chengi), оливкового янчика (Pteruthius xanthochlorus), чорноголового ополовника (Aegithalos glaucogularis), китайську сутору (Sinosuthora conspicillata), сіроголову фульвету (Fulvetta cinereiceps), рудоплечу фульвету (Fulvetta ruficapilla), латухію (Emberiza siemsseni), вогнистоголового ремеза (Cephalopyrus flammiceps), далекосхідну синицю (Parus minor) та жовточереву синицю (Pardaliparus venustulus). Серед майже ендемічних представників регіону слід відзначити смугастобоку чагарницю (Ianthocincla lunulata), строкатого соловейка (Calliope obscura), трипалу сутору (Cholornis paradoxus), китайську гаїчку (Poecile davidi) та сіроголового ополовника (Aegithalos fuliginosus). Також в екорегіоні мешкають рідкісні китайські велетенські саламандри (Andrias davidianus), найбільші амфібії світу.
Збереження
Оцінка 2017 року показала, що 13 049 км², або 8 % екорегіону, є заповідними територіями. Природоохоронні території включають [en] та Національний природний заповідник Дабашань.
Примітки
- Dinerstein, Eric; Olson, David; Joshi, Anup; Vynne, Carly; Burgess, Neil D.; Wikramanayake, Eric; Hahn, Nathan; Palminteri, Suzanne; Hedao, Prashant; Noss, Reed; Hansen, Matt; Locke, Harvey; Ellis, Erle C; Jones, Benjamin; Barber, Charles Victor; Hayes, Randy; Kormos, Cyril; Martin, Vance; Crist, Eileen; Sechrest, Wes та ін. (2017). An Ecoregion-Based Approach to Protecting Half the Terrestrial Realm. BioScience. 67 (6): 534—545. doi:10.1093/biosci/bix014.
- Map of Ecoregions 2017 (англ.). Resolve, using WWF data. Процитовано 21 грудня 2023.
Посилання
- «Daba Mountains evergreen forests». Terrestrial Ecoregions. World Wildlife Fund.
- «Daba Mountains Evergreen Forests» — One Earth.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vichnozeleni lisi Dabashanyu identifikator WWF PA0417 palearktichnij ekoregion pomirnih shirokolistyanih ta mishanih lisiv roztashovanij v Centralnomu Kitayi Vichnozeleni lisi Dabashanyu Hvojnij lis v gorah en Ekozona PalearktikaBiom Pomirni shirokolistyani ta mishani lisiStatus zberezhennya kritichnij znikayuchij WWF PA0417Mezhi Listyani lisi Cinlinyu Vichnozeleni lisi Chanczyanskoyi rivnini Shirokolistyani ta mishani lisi Gujchzhouskogo plato Vichnozeleni shirokolistyani lisi Sichuanskogo basejnu Hvojni lisi Cyunlajshanyu ta MinshanyuPlosha km 168 170Krayini KNROhoronyayetsya 13 049 km 8 Roztashuvannya ekoregionu zhovtim GeografiyaEkoregion vichnozelenih lisiv Dabashanyu ohoplyuye gori en yaki prostyagayutsya iz zahodu na shid vid pivnichnogo zahodu provinciyi Sichuan ta vid pivnichnogo Chuncinu do pivdnya Shensi i centralnih rajoniv Hubeyu Najvishoyu vershinoyu regionu ye gora Shennundin visotoyu 3106 m Pivnichni shili Dabashanyu strimki pivdenni pologi Ci gori formuyut vododil mizh richkoyu Yanczi ta yiyi najbilshoyu pritokoyu richkoyu Hanshuj Na shodi ekoregionu v regioni en na richci Yanczi roztashovana najbilsha u sviti GES Na pivdennij zahid vid regionu roztashovana Sichuanska zapadina de poshireni vichnozeleni shirokolistyani lisi Sichuanskogo basejnu a na pivnich vid Dabashanyu lezhat gori Cinlin de poshireni listyani lisi Cinlinyu Na shid vid regionu v basejni richki Yanczi poshireni vichnozeleni lisi Chanczyanskoyi rivnini na pivden shirokolistyani ta mishani lisi Gujchzhouskogo plato a na zahid hvojni lisi Cyunlajshanyu ta Minshanyu KlimatV gorah regionu perevazhaye vologij subtropichnij klimat Cwa za klasifikaciyeyu klimativ Keppena a u visokogir yah vologij kontinentalnij klimat Dwb za klasifikaciyeyu Keppena Oskilki shili Dabashanyu zverneni na pivnich a vid holodnih zimovih vitriv sho dmut z pivnochi region prikritij gorami Cinlinyu flora i fauna ekoregionu mayut subtropichnij harakter Temperaturi vzimku tut na 13 C vishi nizh v gorah Cinlinyu na tij zhe visoti Serednorichna kilkist opadiv v regioni perevishuye 1000 mm FloraV peredgir yah Dabashanyu poshireni mishani lisi osnovu yakih skladayut vichnozeleni ta listopadni porodi dubiv zokrema najgostrishi dubi Quercus acutissima ta kitajski korkovi dubi Quercus variabilis a takozh derevopodibni predstavniki rodini gubocvitih Lamiaceae Na velikih visotah poshireni hvojni lisi osnovu yakih skladayut sosni Massona Pinus massoniana ta bili kitajski sosni Pinus armandii Lisi ekoregionu viriznyayutsya najbilshim floristichnim riznomanittyam sered usih pomirnih shirokolistyanih lisiv svitu Tut zustrichayetsya ponad 850 vidiv derev z ponad 250 rodiv Cikavo sho bilshist endemikiv ekoregionu ce davni genetichno vidminni odin vid odnogo reliktovi vidi yaki znajshli prihistok v gorah regionu pid chas lodovikovih periodiv a ne grupi molodih tisno pov yazanih mizh soboyu vidiv yaki evolyucionuvali vidnosno neshodavno yak u vipadku bagatoh gimalajskih roslin Takim chinom gori Dabashan mozhut vvazhatisya muzeyem reliktovih vidiv Sered ridkisnih roslin sho zustrichayutsya u pralisah Dabashanyu slid vidznachiti kitajsku davidiyu Davidia involucrata kriptomeriyevu tajvaniyu Taiwania cryptomerioides en Tetracentron sinense en Cercidiphyllum japonicum en Emmenopterys henryi ta v yazolistu eukomiyu Eucommia ulmoides Endemikami ekoregionu ye sichuanski tuyi Thuja sutchuenensis ta kitajski metasekvoyi Metasequoia glyptostroboides Kitajski metasekvoyi ce listopadni hvojni dereva sho vinikli naprikinci krejdovogo periodu buli shiroko poshireni u Pivnichnij pivkuli ta dominuvali u en Voni trivalij chas vvazhalisya vimerlimi poki reliktovu populyaciyu cih zhivih vikopnih derev ne vidkrili v gorah Dabashan u 1944 roci FaunaSered poshirenih v ekoregioni ssavciv slid vidznachiti en Budorcas taxicolor tibetana chubatogo olenya Elaphodus cephalophus sumatranskogo serau Capricornis sumatraensis kitajskogo gorala Naemorhedus griseus en Moschus berezovskii diku svinyu Sus scrofa makaku rezusa Macaca mulatta tibetskogo makaku Macaca thibetana ta hubejskogo zolotogo rinopiteka Rhinopithecus roxellana hubeiensis Sered hizhih ssavciv poshirenih v regioni slid vidznachiti gimalajskogo vedmedya Ursus thibetanus girskogo kuona Cuon alpinus vovka Canis lupus leoparda Panthera pardus bengalskogo kota Prionailurus bengalensis zolotistu kotopumu Catopuma temminckii ta duzhe ridkisnu dimchastu panteru Neofelis nebulosa Sered poshirenih v ekoregioni ptahiv slid vidznachiti en Tragopan temminckii kitajskogo mikado Syrmaticus reevesi itagina Ithaginis cruentus en Pucrasia macrolopha zolotogo fazana Chrysolophus pictus kitajskogo povzika Sitta villosa sichuanskogo kucokrila Locustella chengi olivkovogo yanchika Pteruthius xanthochlorus chornogolovogo opolovnika Aegithalos glaucogularis kitajsku sutoru Sinosuthora conspicillata sirogolovu fulvetu Fulvetta cinereiceps rudoplechu fulvetu Fulvetta ruficapilla latuhiyu Emberiza siemsseni vognistogolovogo remeza Cephalopyrus flammiceps dalekoshidnu sinicyu Parus minor ta zhovtocherevu sinicyu Pardaliparus venustulus Sered majzhe endemichnih predstavnikiv regionu slid vidznachiti smugastoboku chagarnicyu Ianthocincla lunulata strokatogo solovejka Calliope obscura tripalu sutoru Cholornis paradoxus kitajsku gayichku Poecile davidi ta sirogolovogo opolovnika Aegithalos fuliginosus Takozh v ekoregioni meshkayut ridkisni kitajski veletenski salamandri Andrias davidianus najbilshi amfibiyi svitu ZberezhennyaOcinka 2017 roku pokazala sho 13 049 km abo 8 ekoregionu ye zapovidnimi teritoriyami Prirodoohoronni teritoriyi vklyuchayut en ta Nacionalnij prirodnij zapovidnik Dabashan PrimitkiDinerstein Eric Olson David Joshi Anup Vynne Carly Burgess Neil D Wikramanayake Eric Hahn Nathan Palminteri Suzanne Hedao Prashant Noss Reed Hansen Matt Locke Harvey Ellis Erle C Jones Benjamin Barber Charles Victor Hayes Randy Kormos Cyril Martin Vance Crist Eileen Sechrest Wes ta in 2017 An Ecoregion Based Approach to Protecting Half the Terrestrial Realm BioScience 67 6 534 545 doi 10 1093 biosci bix014 Map of Ecoregions 2017 angl Resolve using WWF data Procitovano 21 grudnya 2023 Posilannya Daba Mountains evergreen forests Terrestrial Ecoregions World Wildlife Fund Daba Mountains Evergreen Forests One Earth