Вічнозелені ліси Чанцзянської рівнини (ідентифікатор WWF: PA0415) — палеарктичний екорегіон помірних широколистяних та мішаних лісів, розташований на півдні Центрального Китаю.
Річка Янцзи в районі [en] (Цзянсі) | |
Екозона | Палеарктика |
---|---|
Біом | Помірні широколистяні та мішані ліси |
Статус збереження | критичний/зникаючий |
WWF | PA0415 |
Межі | Мішані ліси Північнокитайської рівнини Листяні ліси Ціньліню Вічнозелені ліси Дабашаню Широколистяні та мішані ліси Гуйчжоуського плато Субтропічні вічнозелені ліси Цзяннаню Солончакові луки Жовтого моря |
Площа, км² | 437 159 |
Країни | КНР |
Охороняється | 32 875 км² (8 %) |
Розташування екорегіону (фіолетовим) |
Географія
Екорегіон вічнозелених лісів Чанцзянської рівнини розташований на території провінцій Хенань, Хубей, Хунань, Цзянсі, Аньхой, Цзянсу і Чжецзян. Він охоплює нижню частину басейну Янцзи або Чанцзяну, найдовшої річки Євразії, яка стікає з Тибетського нагір'я, тече через гори Гендуаншань та Юньнань-Гуйчжоуське плато, формуючи глибокі ущелини, після чого виходить на рівнину та тече на схід, де впадає у Східнокитайське море, формуючи велику дельту. Рельєф регіону переважно представлений алювіальними рівнинами, по яким розкидані невисокі пагорби та численні неглибокі озера. Тут розташоване озеро Поянху, найбільше прісноводне озеро Китаю, та озеро Дунтін, площа і глибина якого значно змінюються залежно від сезону. Також в екорегіоні розташовані гірські масиви Хуаншань та [en].
Територія екорегіону є місцем виникнення рисівництва та одним з місць, де відбулася неолітична революція. Впродовж тисячоліть ліси регіону були знищені, а на їх місці були створені сільськогосподарські угіддя. Наразі екорегіон є одним з найбільш густонаселених у світі.
На півночі екорегіон переходить у мішані ліси Північнокитайської рівнини, на заході — у листяні ліси Ціньліню, вічнозелені ліси Дабашаню та широколистяні і мішані ліси Гуйчжоуського плато, а на півдні — у субтропічні вічнозелені ліси Цзяннаню. В прибережних районах на північному сході екорегіону поширені солончакові луки Жовтого моря.
Клімат
В межах екорегіону переважає вологий субтропічний клімат (Cfa за класифікацією кліматів Кеппена). Влітку температура може перевищувати 30 °C, а взимку може опускатися до 0 °C. Середньорічна кількість опадів становить 1000-1400 мм.
Флора
В заплавах та на пагорбах регіону раніше були поширені субтропічні широколистяні ліси, основу яких складали вічнозелені породи дубів (Quercus spp.), різні види кастанопсісів (Castanopsis spp.), [en] (Phoebe spp.), коричників (Cinnamomum spp.) та [en] (Machilus spp.), а також деякі інші види тропічного походження. В лісах Хуаншаню та Дабішаню переважали хвойні дерева, зокрема хуаншанські сосни (Pinus hwangshanensis), сосни Массона (Pinus massoniana) та китайські каннінгемії (Cunninghamia lanceolata), а також зустрічалися деякі листяні дерева, зокрема берези (Betula spp.) та клени (Acer spp.). Навколо сезонно затоплюваних озер були поширені очеретяні зарості. Наразі більшість перевинного рослинного покриву знищено та перетворено на рисові поля та на інші сільськогосподарські угіддя.
Фауна
Серед поширених в екорегіоні ссавців слід відзначити уссурійського єнота (Nyctereutes procyonoides), звичайну лисицю (Vulpes vulpes), бенгальського кота (Prionailurus bengalensis), димчасту пантеру (Neofelis nebulosa), китайського горала (Naemorhedus griseus), суматранського серау (Capricornis sumatraensis), чубатого оленя (Elaphodus cephalophus), японського оленя (Cervus nippon kopschi), китайського мунтжака (Muntiacus reevesi), майже ендемічного чорного мунтжака (Muntiacus crinifrons), дику свиню (Sus scrofa), азійського борсука (Meles leucurus), зайця-толая (Lepus tolai), китайського зайця (Lepus sinensis), тибетського макаку (Macaca thibetana), макаку-резуса (Macaca mulatta) та китайського панголіна (Manis pentadactyla). У водно-болотних угіддях регіону зустрічаються річкові видри (Lutra lutra) та китайські водяні олені (Hydropotes inermis). Раніше на луках регіону мешкали олені Давида (Elaphurus davidianus), однак наразі вони вимерли в дикій природі і збереглися лише в зоопарках по всьому світу. Ендеміками регіону є [en] (Moschus anhuiensis), поширені в горах Дабішань.
В річці Янцзи мешкають дуже рідкісні китайські фоцени (Neophocaena asiaeorientalis), популяція яких становить менше 1000 особин. Раніше в басейні Янцзи зустрічалися озерні дельфіни (Lipotes vexillifer), однак наразі вони вважаються вимерлими.
Серед поширених в екорегіоні птахів слід відзначити звичайного фазана (Phasianus colchicus), китайського мікадо (Syrmaticus reevesi), білошийого мікадо (Syrmaticus ellioti), китайську куріпку (Bambusicola thoracicus), чорноголового ополовника (Aegithalos glaucogularis), буру сутору (Suthora webbiana), китайського окулярника (Zosterops simplex), чорноголову вивільгу (Oriolus chinensis), китайського бюльбюля (Pycnonotus sinensis), китайського бюльбюля-товстодзьоба (Spizixos semitorques), світлооку гуамею (Garrulax canorus), [en] (Turdus mandarinus), далекосхідну синицю (Parus minor) та жовточереву синицю (Pardaliparus venustulus).
На водно-болотних угіддях регіону зимують численні водоплавні та коловодні птахи з Північно-Східної Азії, зокрема мандаринки (Aix galericulata), далекосхідні качки (Mareca falcata), китайські крижні (Anas zonorhyncha), китайські крехи (Mergus squamatus), китайські гуски (Anser cygnoides), сірі гуски (Anser anser), лебеді-кликуни (Cygnus cygnus), далекосхідні лелеки (Ciconia boyciana), японські журавлі (Grus japonensis) та даурські журавлі (Antigone vipio). На озері Поянху зимує 90 % світової популяції рідкісних білих журавлів (Leucogeranus leucogeranus).
Також у водно-болотних угіддях регіону зустрічаються рідкісні ендемічні китайські алігатори (Alligator sinensis), які майже вимерли у 1990-х роках, але з того часу їх популяція частково відновилася. На період з пізньої осені до ранньої весни ці алігатори впадають у сплячку, щоб уникнути зимових холодів. В дельті Янцзи мешкають рідкісні шанхайські м'якотілі черепахи (Rafetus swinhoei), а у внутрішній частині регіону — китайські велетенські саламандри (Andrias davidianus), найбільші амфібії світу. У водах регіону продовжують мешкати рідкісні китайські осетри (Acipenser sinensis), натомість чанцзянські осетри (Acipenser dabryanus) збереглися лише в неволі. Раніше в басейні Янцзи мешкали китайські веслоноси (Psephurus gladius), однак наразі вони повністю вимерли.
Збереження
Оцінка 2017 року показала, що 32 875 км², або 8 % екорегіону, є заповідними територіями. Природоохоронні території включають: [en], Національний парк Поянху та Аньхойський природний заповідник китайських алігаторів.
Примітки
- Dinerstein, Eric; Olson, David; Joshi, Anup; Vynne, Carly; Burgess, Neil D.; Wikramanayake, Eric; Hahn, Nathan; Palminteri, Suzanne; Hedao, Prashant; Noss, Reed; Hansen, Matt; Locke, Harvey; Ellis, Erle C; Jones, Benjamin; Barber, Charles Victor; Hayes, Randy; Kormos, Cyril; Martin, Vance; Crist, Eileen; Sechrest, Wes та ін. (2017). An Ecoregion-Based Approach to Protecting Half the Terrestrial Realm. BioScience. 67 (6): 534—545. doi:10.1093/biosci/bix014.
- Map of Ecoregions 2017 (англ.). Resolve, using WWF data. Процитовано 21 грудня 2023.
Посилання
- «Changjiang Plain evergreen forests». Terrestrial Ecoregions. World Wildlife Fund.
- «Changjiang Plain Evergreen Forests» — One Earth.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vichnozeleni lisi Chanczyanskoyi rivnini identifikator WWF PA0415 palearktichnij ekoregion pomirnih shirokolistyanih ta mishanih lisiv roztashovanij na pivdni Centralnogo Kitayu Vichnozeleni lisi Chanczyanskoyi rivnini Richka Yanczi v rajoni en Czyansi Ekozona PalearktikaBiom Pomirni shirokolistyani ta mishani lisiStatus zberezhennya kritichnij znikayuchij WWF PA0415Mezhi Mishani lisi Pivnichnokitajskoyi rivnini Listyani lisi Cinlinyu Vichnozeleni lisi Dabashanyu Shirokolistyani ta mishani lisi Gujchzhouskogo plato Subtropichni vichnozeleni lisi Czyannanyu Solonchakovi luki Zhovtogo moryaPlosha km 437 159Krayini KNROhoronyayetsya 32 875 km 8 Roztashuvannya ekoregionu fioletovim GeografiyaEkoregion vichnozelenih lisiv Chanczyanskoyi rivnini roztashovanij na teritoriyi provincij Henan Hubej Hunan Czyansi Anhoj Czyansu i Chzheczyan Vin ohoplyuye nizhnyu chastinu basejnu Yanczi abo Chanczyanu najdovshoyi richki Yevraziyi yaka stikaye z Tibetskogo nagir ya teche cherez gori Genduanshan ta Yunnan Gujchzhouske plato formuyuchi gliboki ushelini pislya chogo vihodit na rivninu ta teche na shid de vpadaye u Shidnokitajske more formuyuchi veliku deltu Relyef regionu perevazhno predstavlenij alyuvialnimi rivninami po yakim rozkidani nevisoki pagorbi ta chislenni negliboki ozera Tut roztashovane ozero Poyanhu najbilshe prisnovodne ozero Kitayu ta ozero Duntin plosha i glibina yakogo znachno zminyuyutsya zalezhno vid sezonu Takozh v ekoregioni roztashovani girski masivi Huanshan ta en Teritoriya ekoregionu ye miscem viniknennya risivnictva ta odnim z misc de vidbulasya neolitichna revolyuciya Vprodovzh tisyacholit lisi regionu buli znisheni a na yih misci buli stvoreni silskogospodarski ugiddya Narazi ekoregion ye odnim z najbilsh gustonaselenih u sviti Na pivnochi ekoregion perehodit u mishani lisi Pivnichnokitajskoyi rivnini na zahodi u listyani lisi Cinlinyu vichnozeleni lisi Dabashanyu ta shirokolistyani i mishani lisi Gujchzhouskogo plato a na pivdni u subtropichni vichnozeleni lisi Czyannanyu V priberezhnih rajonah na pivnichnomu shodi ekoregionu poshireni solonchakovi luki Zhovtogo morya KlimatV mezhah ekoregionu perevazhaye vologij subtropichnij klimat Cfa za klasifikaciyeyu klimativ Keppena Vlitku temperatura mozhe perevishuvati 30 C a vzimku mozhe opuskatisya do 0 C Serednorichna kilkist opadiv stanovit 1000 1400 mm FloraV zaplavah ta na pagorbah regionu ranishe buli poshireni subtropichni shirokolistyani lisi osnovu yakih skladali vichnozeleni porodi dubiv Quercus spp rizni vidi kastanopsisiv Castanopsis spp en Phoebe spp korichnikiv Cinnamomum spp ta en Machilus spp a takozh deyaki inshi vidi tropichnogo pohodzhennya V lisah Huanshanyu ta Dabishanyu perevazhali hvojni dereva zokrema huanshanski sosni Pinus hwangshanensis sosni Massona Pinus massoniana ta kitajski kanningemiyi Cunninghamia lanceolata a takozh zustrichalisya deyaki listyani dereva zokrema berezi Betula spp ta kleni Acer spp Navkolo sezonno zatoplyuvanih ozer buli poshireni ocheretyani zarosti Narazi bilshist perevinnogo roslinnogo pokrivu znisheno ta peretvoreno na risovi polya ta na inshi silskogospodarski ugiddya FaunaSered poshirenih v ekoregioni ssavciv slid vidznachiti ussurijskogo yenota Nyctereutes procyonoides zvichajnu lisicyu Vulpes vulpes bengalskogo kota Prionailurus bengalensis dimchastu panteru Neofelis nebulosa kitajskogo gorala Naemorhedus griseus sumatranskogo serau Capricornis sumatraensis chubatogo olenya Elaphodus cephalophus yaponskogo olenya Cervus nippon kopschi kitajskogo muntzhaka Muntiacus reevesi majzhe endemichnogo chornogo muntzhaka Muntiacus crinifrons diku svinyu Sus scrofa azijskogo borsuka Meles leucurus zajcya tolaya Lepus tolai kitajskogo zajcya Lepus sinensis tibetskogo makaku Macaca thibetana makaku rezusa Macaca mulatta ta kitajskogo pangolina Manis pentadactyla U vodno bolotnih ugiddyah regionu zustrichayutsya richkovi vidri Lutra lutra ta kitajski vodyani oleni Hydropotes inermis Ranishe na lukah regionu meshkali oleni Davida Elaphurus davidianus odnak narazi voni vimerli v dikij prirodi i zbereglisya lishe v zooparkah po vsomu svitu Endemikami regionu ye en Moschus anhuiensis poshireni v gorah Dabishan V richci Yanczi meshkayut duzhe ridkisni kitajski foceni Neophocaena asiaeorientalis populyaciya yakih stanovit menshe 1000 osobin Ranishe v basejni Yanczi zustrichalisya ozerni delfini Lipotes vexillifer odnak narazi voni vvazhayutsya vimerlimi Sered poshirenih v ekoregioni ptahiv slid vidznachiti zvichajnogo fazana Phasianus colchicus kitajskogo mikado Syrmaticus reevesi biloshijogo mikado Syrmaticus ellioti kitajsku kuripku Bambusicola thoracicus chornogolovogo opolovnika Aegithalos glaucogularis buru sutoru Suthora webbiana kitajskogo okulyarnika Zosterops simplex chornogolovu vivilgu Oriolus chinensis kitajskogo byulbyulya Pycnonotus sinensis kitajskogo byulbyulya tovstodzoba Spizixos semitorques svitlooku guameyu Garrulax canorus en Turdus mandarinus dalekoshidnu sinicyu Parus minor ta zhovtocherevu sinicyu Pardaliparus venustulus Na vodno bolotnih ugiddyah regionu zimuyut chislenni vodoplavni ta kolovodni ptahi z Pivnichno Shidnoyi Aziyi zokrema mandarinki Aix galericulata dalekoshidni kachki Mareca falcata kitajski krizhni Anas zonorhyncha kitajski krehi Mergus squamatus kitajski guski Anser cygnoides siri guski Anser anser lebedi klikuni Cygnus cygnus dalekoshidni leleki Ciconia boyciana yaponski zhuravli Grus japonensis ta daurski zhuravli Antigone vipio Na ozeri Poyanhu zimuye 90 svitovoyi populyaciyi ridkisnih bilih zhuravliv Leucogeranus leucogeranus Takozh u vodno bolotnih ugiddyah regionu zustrichayutsya ridkisni endemichni kitajski aligatori Alligator sinensis yaki majzhe vimerli u 1990 h rokah ale z togo chasu yih populyaciya chastkovo vidnovilasya Na period z piznoyi oseni do rannoyi vesni ci aligatori vpadayut u splyachku shob uniknuti zimovih holodiv V delti Yanczi meshkayut ridkisni shanhajski m yakotili cherepahi Rafetus swinhoei a u vnutrishnij chastini regionu kitajski veletenski salamandri Andrias davidianus najbilshi amfibiyi svitu U vodah regionu prodovzhuyut meshkati ridkisni kitajski osetri Acipenser sinensis natomist chanczyanski osetri Acipenser dabryanus zbereglisya lishe v nevoli Ranishe v basejni Yanczi meshkali kitajski veslonosi Psephurus gladius odnak narazi voni povnistyu vimerli ZberezhennyaOcinka 2017 roku pokazala sho 32 875 km abo 8 ekoregionu ye zapovidnimi teritoriyami Prirodoohoronni teritoriyi vklyuchayut en Nacionalnij park Poyanhu ta Anhojskij prirodnij zapovidnik kitajskih aligatoriv PrimitkiDinerstein Eric Olson David Joshi Anup Vynne Carly Burgess Neil D Wikramanayake Eric Hahn Nathan Palminteri Suzanne Hedao Prashant Noss Reed Hansen Matt Locke Harvey Ellis Erle C Jones Benjamin Barber Charles Victor Hayes Randy Kormos Cyril Martin Vance Crist Eileen Sechrest Wes ta in 2017 An Ecoregion Based Approach to Protecting Half the Terrestrial Realm BioScience 67 6 534 545 doi 10 1093 biosci bix014 Map of Ecoregions 2017 angl Resolve using WWF data Procitovano 21 grudnya 2023 Posilannya Changjiang Plain evergreen forests Terrestrial Ecoregions World Wildlife Fund Changjiang Plain Evergreen Forests One Earth