Субтропічні вічнозелені ліси Цзяннаню (ідентифікатор WWF: IM0118) — індомалайський екорегіон тропічних та субтропічних вологих широколистяних лісів, розташований в Південному Китаї.
Субтропічні ліси поблизу міста Сібінь (повіт Юсі, Фуцзянь) | |
Екозона | Індомалайя |
---|---|
Біом | Тропічні та субтропічні вологі широколистяні ліси |
Статус збереження | критичний/зникаючий |
WWF | IM0118 |
Межі | Вічнозелені ліси Чанцзянської рівнини Широколистяні та мішані ліси Гуйчжоуського плато Субтропічні вічнозелені ліси Юньнанського плато Субтропічні вічнозелені ліси Південного Китаю та В'єтнаму |
Площа, км² | 660 801 |
Країни | КНР |
Охороняється | 37 582 км² (6 %) |
Розташування екорегіону (фіолетовим) |
Географія
Екорегіон субтропічних вічнозелених лісів Цзяннаню охоплює [en] або гори Наньлін, які простягаються на 2000 км із заходу на схід, від Юньнань-Гуйчжоуського плато до узбережжя Східнокитайського моря і Тайванської протоки. Він розташований на території провінцій Гуйчжоу, Хунань, Цзянсі, Чжецзян, Фуцзянь і Гуандун та на території Гуансі-Чжуанського автономного району.
Невисокі гори Наньлін розташовані на висоті від 500 до 1500 м над рівнем моря, а їх найвищою вершиною є гора [en] висотою 2142 м. Вони утворилися у мезозої, понад 65 мільйонів років тому, і мають складну топографію. Основу гір Наньлін складають граніти та метаморфізовані стародавні осадові породи. Серед гранітів трапляються значні вкраплення палеозойських вапняків та червоних пісковиків, де зустрічаються зубчасті карстові пагорби та ландшафти [en].
Південнокитайські гори відділяють басейн річки Янцзи, розташований північніше, та басейн Чжуцзяну або Перлинної річки, розташований південніше. На північ від регіону поширені вічнозелені ліси Чанцзянської рівнини, на південь — субтропічні вічнозелені ліси Південного Китаю та В'єтнаму, а на захід — широколистяні та мішані ліси Гуйчжоуського плато та субтропічні вічнозелені ліси Юньнанського плато.
Клімат
В межах екорегіону переважає вологий субтропічний клімат (Cfa за класифікацією кліматів Кеппена). Середня температура влітку становить 28 °C, а взимку опускається до 12 °C. Середньорічна кількість опадів коливається від 1500 до 2000 мм, більшість з яких випадає влітку, в період мусонів. Влітку та восени в регіоні часто трапляються тайфуни.
Флора
Основними рослинними угрупованнями екорегіону є субтропічні вічнозелені ліси, які є частиною великого поясу субтропічних лісів, поширених в горах Південно-Східної Азії, від Тайваню до передгір'їв [en]. Значна частина лісів регіону була знищена і перетворена на сільськогосподарські угіддя. В субтропічних лісах екорегіону переважають дерева з родин Букові (Fagaceae), Лаврові (Lauraceae) та Чаєві (Theaceae), зокрема різні види дубів (Quercus spp.), кастанопсисів (Castanopsis spp.), [en] (Schima spp.), камелій (Camellia spp.), [en] (Phoebe spp.), персей (Persea spp.) та коричників (Cinnamomum spp.).
На вапнякових субстратах, у вологих районах на висоті до 1000 м над рівнем моря, ростуть напівлистопадні широколистяні ліси, в яких переважають сизі дуби (Quercus glauca), [vi] (Cinnamomum calcareum), [en] (Ulmus parvifolia), [zh] (Bridelia fordii) та різні види каркасів (Celtis spp.). В лісах, поширених у більш сухих вапнякових районах, на неглибоких ґрунтах, переважають [en] (Psydrax dicoccos), дерен Вільсона (Cornus wilsoniana) та [sv] (Triadica rotundifolia).
Серед дерев, що зустрічаються в лісах, які ростуть як на вапнякових, так і на пісковикових субстратах, слід відзначити [en] (Eberhardtia aurata), [en] (Hopea chinensis) та [en] (Saraca dives). Через те, що вапнякові пагорби погано підходять для сільського господарства, тут збереглися найбільші ділянки сезонних лісів. Серед рідкісних рослин, що зустрічаються у вапнякових карстових районах, слід відзначити сріблолисту катаю (Cathaya argyrophylla), сріблястий сережчатий тис (Amentotaxus argotaenia), головотис Олів'є (Cephalotaxus oliveri) та [en] (Liriodendron chinense). Важливим компонентом лісів, особливо у вапнякових районах та на порушених ділянках, є бамбукові зарості.
Фауна
Серед поширених в екорегіоні ссавців слід відзначити чубатого оленя (Elaphodus cephalophus), японського оленя (Cervus nippon kopschi), індійського замбара (Rusa unicolor), суматранського серау (Capricornis sumatraensis), китайського горала (Naemorhedus griseus), [en] (Moschus berezovskii), китайського мунтжака (Muntiacus reevesi), [en] (Muntiacus vaginalis), майже ендемічного чорного мунтжака (Muntiacus crinifrons), дику свиню (Sus scrofa), макаку-резуса (Macaca mulatta), тибетського макаку (Macaca thibetana), ассамського макаку (Macaca assamensis), ведмежого макаку (Macaca arctoides), майже ендемічного тонкінського лангура (Trachypithecus francoisi), китайського зайця (Lepus sinensis), східну смугасту білку (Tamiops maritimus), малайського їжатця (Hystrix brachyura) та китайського панголіна (Manis pentadactyla). Серед хижих ссавців, поширених в регіоні, слід відзначити уссурійського єнота (Nyctereutes procyonoides), гімалайського ведмедя (Ursus thibetanus), гімалайську цивету (Paguma larvata), плямистого лінзанга (Prionodon pardicolor), велику індійську віверу (Viverra zibetha), малу цивету (Viverricula indica), мангусту-крабоїда (Urva urva), бенгальського кота (Prionailurus bengalensis), леопарда (Panthera pardus), золотисту котопуму (Catopuma temminckii) та дуже рідкісну димчасту пантеру (Neofelis nebulosa). Раніше в екорегіоні зустрічалися південнокитайські тигри (Panthera tigris amoyensis), однак наразі вони в регіоні вимерли.
Орнітофауна екорегіону вирізняється високим різноманіттям. Серед поширених в екорегіоні птахів слід відзначити звичайного фазана (Phasianus colchicus), білошийого мікадо (Syrmaticus ellioti), китайську куріпку (Bambusicola thoracicus), [en] (Francolinus pintadeanus), [en] (Pucrasia macrolopha), буру сутору (Suthora webbiana), китайського окулярника (Zosterops simplex), чорноголову вивільгу (Oriolus chinensis), китайського бюльбюля (Pycnonotus sinensis), північну джунглівницю (Cyornis brunneatus), китайського бабакса (Pterorhinus lanceolatus), сіроголову фульвету (Fulvetta cinereiceps), маскову чагарницю (Pterorhinus perspicillatus), іржастого тимельовця (Pterorhinus berthemyi), світлооку гуамею (Garrulax canorus), низинного вівчарика (Phylloscopus goodsoni), [en] (Turdus mandarinus), жовточереву синицю (Pardaliparus venustulus) та королівську синицю (Machlolophus spilonotus). Серед майже ендемічних птахів, поширених в регіоні, слід відзначити китайського бородастика (Psilopogon faber), синьоголового тимельовця (Pterorhinus courtoisi), сіробоку тимелію-криводзьоба (Erythrogenys swinhoei) та жовтолобу альципу-крихітку (Schoeniparus variegaticeps). Ендеміками регіону є [en] (Tragopan caboti) та білолобі куріпки (Arborophila gingica).
Збереження
Оцінка 2017 року показала, що 37 582 км², або 6 % екорегіону, є заповідними територіями. Природоохоронні території включають: Національний парк Цзіньмень, Національний мангровий заповідник Фуцзянь-Чжанцзянкоу та Національний природний заповідник Уїшань.
Примітки
- Dinerstein, Eric; Olson, David; Joshi, Anup; Vynne, Carly; Burgess, Neil D.; Wikramanayake, Eric; Hahn, Nathan; Palminteri, Suzanne; Hedao, Prashant; Noss, Reed; Hansen, Matt; Locke, Harvey; Ellis, Erle C; Jones, Benjamin; Barber, Charles Victor; Hayes, Randy; Kormos, Cyril; Martin, Vance; Crist, Eileen; Sechrest, Wes та ін. (2017). An Ecoregion-Based Approach to Protecting Half the Terrestrial Realm. BioScience. 67 (6): 534—545. doi:10.1093/biosci/bix014.
- Map of Ecoregions 2017 (англ.). Resolve, using WWF data. Процитовано 21 грудня 2023.
Посилання
- «Jiang Nan subtropical evergreen forests». Terrestrial Ecoregions. World Wildlife Fund.
- «Jian Nan Subtropical Evergreen Forests» — One Earth.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Subtropichni vichnozeleni lisi Czyannanyu identifikator WWF IM0118 indomalajskij ekoregion tropichnih ta subtropichnih vologih shirokolistyanih lisiv roztashovanij v Pivdennomu Kitayi Subtropichni vichnozeleni lisi Czyannanyu Subtropichni lisi poblizu mista Sibin povit Yusi Fuczyan Ekozona Indomalajya Biom Tropichni ta subtropichni vologi shirokolistyani lisi Status zberezhennya kritichnij znikayuchij WWF IM0118 Mezhi Vichnozeleni lisi Chanczyanskoyi rivnini Shirokolistyani ta mishani lisi Gujchzhouskogo plato Subtropichni vichnozeleni lisi Yunnanskogo plato Subtropichni vichnozeleni lisi Pivdennogo Kitayu ta V yetnamu Plosha km 660 801 Krayini KNR Ohoronyayetsya 37 582 km 6 Roztashuvannya ekoregionu fioletovim GeografiyaEkoregion subtropichnih vichnozelenih lisiv Czyannanyu ohoplyuye en abo gori Nanlin yaki prostyagayutsya na 2000 km iz zahodu na shid vid Yunnan Gujchzhouskogo plato do uzberezhzhya Shidnokitajskogo morya i Tajvanskoyi protoki Vin roztashovanij na teritoriyi provincij Gujchzhou Hunan Czyansi Chzheczyan Fuczyan i Guandun ta na teritoriyi Guansi Chzhuanskogo avtonomnogo rajonu Nevisoki gori Nanlin roztashovani na visoti vid 500 do 1500 m nad rivnem morya a yih najvishoyu vershinoyu ye gora en visotoyu 2142 m Voni utvorilisya u mezozoyi ponad 65 miljoniv rokiv tomu i mayut skladnu topografiyu Osnovu gir Nanlin skladayut graniti ta metamorfizovani starodavni osadovi porodi Sered granitiv traplyayutsya znachni vkraplennya paleozojskih vapnyakiv ta chervonih piskovikiv de zustrichayutsya zubchasti karstovi pagorbi ta landshafti en Pivdennokitajski gori viddilyayut basejn richki Yanczi roztashovanij pivnichnishe ta basejn Chzhuczyanu abo Perlinnoyi richki roztashovanij pivdennishe Na pivnich vid regionu poshireni vichnozeleni lisi Chanczyanskoyi rivnini na pivden subtropichni vichnozeleni lisi Pivdennogo Kitayu ta V yetnamu a na zahid shirokolistyani ta mishani lisi Gujchzhouskogo plato ta subtropichni vichnozeleni lisi Yunnanskogo plato KlimatV mezhah ekoregionu perevazhaye vologij subtropichnij klimat Cfa za klasifikaciyeyu klimativ Keppena Serednya temperatura vlitku stanovit 28 C a vzimku opuskayetsya do 12 C Serednorichna kilkist opadiv kolivayetsya vid 1500 do 2000 mm bilshist z yakih vipadaye vlitku v period musoniv Vlitku ta voseni v regioni chasto traplyayutsya tajfuni FloraOsnovnimi roslinnimi ugrupovannyami ekoregionu ye subtropichni vichnozeleni lisi yaki ye chastinoyu velikogo poyasu subtropichnih lisiv poshirenih v gorah Pivdenno Shidnoyi Aziyi vid Tajvanyu do peredgir yiv en Znachna chastina lisiv regionu bula znishena i peretvorena na silskogospodarski ugiddya V subtropichnih lisah ekoregionu perevazhayut dereva z rodin Bukovi Fagaceae Lavrovi Lauraceae ta Chayevi Theaceae zokrema rizni vidi dubiv Quercus spp kastanopsisiv Castanopsis spp en Schima spp kamelij Camellia spp en Phoebe spp persej Persea spp ta korichnikiv Cinnamomum spp Na vapnyakovih substratah u vologih rajonah na visoti do 1000 m nad rivnem morya rostut napivlistopadni shirokolistyani lisi v yakih perevazhayut sizi dubi Quercus glauca vi Cinnamomum calcareum en Ulmus parvifolia zh Bridelia fordii ta rizni vidi karkasiv Celtis spp V lisah poshirenih u bilsh suhih vapnyakovih rajonah na neglibokih gruntah perevazhayut en Psydrax dicoccos deren Vilsona Cornus wilsoniana ta sv Triadica rotundifolia Sered derev sho zustrichayutsya v lisah yaki rostut yak na vapnyakovih tak i na piskovikovih substratah slid vidznachiti en Eberhardtia aurata en Hopea chinensis ta en Saraca dives Cherez te sho vapnyakovi pagorbi pogano pidhodyat dlya silskogo gospodarstva tut zbereglisya najbilshi dilyanki sezonnih lisiv Sered ridkisnih roslin sho zustrichayutsya u vapnyakovih karstovih rajonah slid vidznachiti sriblolistu katayu Cathaya argyrophylla sriblyastij serezhchatij tis Amentotaxus argotaenia golovotis Oliv ye Cephalotaxus oliveri ta en Liriodendron chinense Vazhlivim komponentom lisiv osoblivo u vapnyakovih rajonah ta na porushenih dilyankah ye bambukovi zarosti FaunaSered poshirenih v ekoregioni ssavciv slid vidznachiti chubatogo olenya Elaphodus cephalophus yaponskogo olenya Cervus nippon kopschi indijskogo zambara Rusa unicolor sumatranskogo serau Capricornis sumatraensis kitajskogo gorala Naemorhedus griseus en Moschus berezovskii kitajskogo muntzhaka Muntiacus reevesi en Muntiacus vaginalis majzhe endemichnogo chornogo muntzhaka Muntiacus crinifrons diku svinyu Sus scrofa makaku rezusa Macaca mulatta tibetskogo makaku Macaca thibetana assamskogo makaku Macaca assamensis vedmezhogo makaku Macaca arctoides majzhe endemichnogo tonkinskogo langura Trachypithecus francoisi kitajskogo zajcya Lepus sinensis shidnu smugastu bilku Tamiops maritimus malajskogo yizhatcya Hystrix brachyura ta kitajskogo pangolina Manis pentadactyla Sered hizhih ssavciv poshirenih v regioni slid vidznachiti ussurijskogo yenota Nyctereutes procyonoides gimalajskogo vedmedya Ursus thibetanus gimalajsku civetu Paguma larvata plyamistogo linzanga Prionodon pardicolor veliku indijsku viveru Viverra zibetha malu civetu Viverricula indica mangustu kraboyida Urva urva bengalskogo kota Prionailurus bengalensis leoparda Panthera pardus zolotistu kotopumu Catopuma temminckii ta duzhe ridkisnu dimchastu panteru Neofelis nebulosa Ranishe v ekoregioni zustrichalisya pivdennokitajski tigri Panthera tigris amoyensis odnak narazi voni v regioni vimerli Ornitofauna ekoregionu viriznyayetsya visokim riznomanittyam Sered poshirenih v ekoregioni ptahiv slid vidznachiti zvichajnogo fazana Phasianus colchicus biloshijogo mikado Syrmaticus ellioti kitajsku kuripku Bambusicola thoracicus en Francolinus pintadeanus en Pucrasia macrolopha buru sutoru Suthora webbiana kitajskogo okulyarnika Zosterops simplex chornogolovu vivilgu Oriolus chinensis kitajskogo byulbyulya Pycnonotus sinensis pivnichnu dzhunglivnicyu Cyornis brunneatus kitajskogo babaksa Pterorhinus lanceolatus sirogolovu fulvetu Fulvetta cinereiceps maskovu chagarnicyu Pterorhinus perspicillatus irzhastogo timelovcya Pterorhinus berthemyi svitlooku guameyu Garrulax canorus nizinnogo vivcharika Phylloscopus goodsoni en Turdus mandarinus zhovtocherevu sinicyu Pardaliparus venustulus ta korolivsku sinicyu Machlolophus spilonotus Sered majzhe endemichnih ptahiv poshirenih v regioni slid vidznachiti kitajskogo borodastika Psilopogon faber sinogolovogo timelovcya Pterorhinus courtoisi siroboku timeliyu krivodzoba Erythrogenys swinhoei ta zhovtolobu alcipu krihitku Schoeniparus variegaticeps Endemikami regionu ye en Tragopan caboti ta bilolobi kuripki Arborophila gingica ZberezhennyaOcinka 2017 roku pokazala sho 37 582 km abo 6 ekoregionu ye zapovidnimi teritoriyami Prirodoohoronni teritoriyi vklyuchayut Nacionalnij park Czinmen Nacionalnij mangrovij zapovidnik Fuczyan Chzhanczyankou ta Nacionalnij prirodnij zapovidnik Uyishan PrimitkiDinerstein Eric Olson David Joshi Anup Vynne Carly Burgess Neil D Wikramanayake Eric Hahn Nathan Palminteri Suzanne Hedao Prashant Noss Reed Hansen Matt Locke Harvey Ellis Erle C Jones Benjamin Barber Charles Victor Hayes Randy Kormos Cyril Martin Vance Crist Eileen Sechrest Wes ta in 2017 An Ecoregion Based Approach to Protecting Half the Terrestrial Realm BioScience 67 6 534 545 doi 10 1093 biosci bix014 Map of Ecoregions 2017 angl Resolve using WWF data Procitovano 21 grudnya 2023 Posilannya Jiang Nan subtropical evergreen forests Terrestrial Ecoregions World Wildlife Fund Jian Nan Subtropical Evergreen Forests One Earth